Росія зможе наступного року досягти успіхів в Україні, якщо ситуація для ЗСУ продовжить залишатися такою ж «похмурою», – The Washington Post

У селі Новиця Калуського району правоохоронці затримали 19-річного жителя Калуша, якого підозрюють у підпалі автомобіля Fiat Doblo. Інформацію про це оприлюднила поліція Івано-Франківської області. Подія сталася в ніч на 11 січня та викликала значний резонанс серед місцевих мешканців.

За попередніми даними слідства, автомобіль був припаркований на узбіччі дороги. Молодий чоловік, перебуваючи на вулиці вночі, вирішив зайти всередину транспортного засобу, після чого в салоні спалахнула пожежа. Вогонь пошкодив внутрішню частину авто, завдавши власнику матеріальних збитків.

Внаслідок пожежі автомобіль повністю знищено, а підозрюваний отримав тілесні ушкодження. Чоловіка затримали та арештували з правом внесення застави.

За умисне знищення майна шляхом підпалу (ч. 2 ст. 194 КК України) йому загрожує від трьох до десяти років ув’язнення.

Журналісти оприлюднили нові шокуючі деталі про спосіб життя родини Олексія Єлхіна, оперуповноваженого департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України. У центрі уваги опинилася його дружина, Марія Єлхіна, яка нещодавно публічно відреагувала на розслідування щодо можливих багатомільйонних статків родини, що викликало великий резонанс у суспільстві.

Згідно з інформацією, наданою виданням Fttc, Марія Єлхіна, під час спілкування з журналістами, продемонструвала зневажливе ставлення до запитань щодо походження коштів на розкішне майно сім'ї. Зокрема, вона зробила жест середнім пальцем, а також заявила, що їй "байдуже на суспільну думку". Подібна реакція тільки підігріла інтерес до родини правоохоронця і змусила ще більше звернути увагу на питання, яке турбує громадськість — як людина, що обіймає таку посаду, могла здобути такі статки.

Мова йде про маєток орієнтовною вартістю 750 тисяч доларів США та автомобіль Mercedes-Benz G-Class, ціна якого перевищує 200 тисяч доларів. За даними журналістів, і нерухомість, і автомобіль оформлені на компанії з сумнівною структурою власності, що ускладнює встановлення реальних джерел фінансування.

Сам Олексій Єлхін, офіційні доходи якого не співмірні з таким рівнем витрат, також уникає будь-яких контактів із представниками медіа та не коментує оприлюднену інформацію.

Замість відповідей на запитання щодо походження багатомільйонних статків Марія Єлхіна обрала іншу публічну стратегію. Вона запустила власну телевізійну програму, де виступає ведучою. У випусках тривалістю понад 70 хвилин обговорюються абстрактні теми за участю лікарів і психологів, однак питання майна, бізнес-інтересів чи фінансових джерел родини у програмі не порушуються.

Журналісти зазначають, що така поведінка виглядає як спроба відволікти увагу суспільства від суті розслідування. Відкрита демонстрація розкоші, відмова від пояснень та зневажлива реакція на запити медіа лише посилюють питання щодо можливого зловживання службовим становищем і відчуття безкарності.

Екологічна прокуратура Одеської області повідомила про підозру колишньому очільнику Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства у вчиненні корупційного правопорушення. Йому інкримінують вимагання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, що кваліфікується за частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України.

За матеріалами досудового розслідування, посадовець, використовуючи службове становище, нібито створив штучні умови для тиску на керівника однієї з мисливських організацій. Слідство вважає, що він не лише ініціював незаконні вимоги, а й активно підбурював до передачі грошових коштів за ухвалення вигідного для організації рішення.

Після передачі землі члени організації мали б змогу безперешкодно проводити полювання на цих угіддях. Чиновник мотивував розмір хабаря тим, що процес погодження складався з кількох етапів, а частину грошей потрібно було передати «знайомим» із керівництва Держлісагентства та ДП «Ліси України».

Правоохоронні органи наразі перевіряють можливу причетність інших посадових осіб до цієї схеми. Журналісти припускають, що йдеться про Олега Ткача, який раніше вже потрапляв у поле зору правоохоронців за отримання хабаря.

Розслідування триває, а справу контролюють екологічні прокурори Одеської області.

У Рівненській області розпочато службову перевірку після резонансного інциденту під час мобілізаційних заходів у місті Здолбунів. У соціальних мережах поширилося відео, на якому зафіксовано, як співробітник територіального центру комплектування застосував газ проти 15-річної дівчини. Кадри показують, що підліток намагалася зачинити двері під’їзду житлового будинку, не дозволяючи військовим увійти всередину. За словами дівчини, вона намагалася захистити свого батька, якого планували доставити до ТЦК у межах мобілізаційних заходів.

За офіційною інформацією, правоохоронці та представники територіального центру комплектування вже опитують свідків та учасників події. Перевірка має встановити, чи були дії співробітника адекватними та законними, а також чи дотримувалися всі процедури під час примусового залучення громадянина. Особлива увага приділяється питанням дотримання прав неповнолітніх і безпеки громадян під час проведення мобілізаційних заходів.

Під час сутички один із працівників ТЦК намагався перешкодити зачиненню дверей, після чого до під’їзду підійшов інший військовий та застосував газовий балончик, розпиливши речовину в обличчя та очі неповнолітньої. У цей час батькові дівчини вдалося зачинитися у квартирі.

На відео постраждала розповідає, що після застосування газу їй було важко дихати, з’явилися ознаки панічної реакції та сильного стресу. За її словами, вона не одразу зрозуміла, що відбувається, і досі перебуває у шоковому стані.

У Рівненському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки підтвердили факт інциденту. Там зазначили, що подія сталася під час проведення мобілізаційних заходів у Здолбунові. Командування ТЦК призначило службову перевірку дій військовослужбовців, за результатами якої обіцяють ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства.

Водночас у ТЦК наголосили, що заходи з оповіщення та перевірки військово-облікових даних чоловіків призовного віку тривають, і закликали громадян виконувати вимоги законодавства у сфері мобілізації.

Тема можливого розміщення британських військових підрозділів на території України знову активно обговорюється у західних політичних колах на тлі розмов про майбутню мирну угоду та механізми гарантування безпеки. Лондон у координації з Парижем і Вашингтоном аналізує різні формати міжнародної присутності, які могли б сприяти дотриманню потенційного перемир’я, водночас не перетворюючи ситуацію на пряме військове протистояння з Російською Федерацією.

Ключовим елементом цих дискусій є пошук балансу між стримуванням і обережністю. Західні союзники прагнуть створити систему безпеки, яка б унеможливила відновлення активних бойових дій, але не спровокувала неконтрольовану ескалацію. Саме тому розглядаються варіанти обмеженої військової присутності, консультативних місій або багатонаціональних контингентів із чітко визначеним мандатом.

Втім, нинішній контекст значно складніший. Україна не є нейтральною територією, а Росія вже веде проти неї повномасштабну війну, що радикально змінює логіку будь-якої міжнародної військової присутності.

За оцінками західних експертів, мова не йде про класичну модель миротворчих місій під егідою ООН. Розглядається концепція так званих «сил стримування» — європейських підрозділів, чия присутність автоматично означатиме, що будь-яка атака Росії створює ризик прямого конфлікту із Заходом. Ключовий сигнал у такій моделі — готовність до реального бою, а не символічна присутність.

Однією з головних дилем залишається питання правил застосування сили. Колишні командири миротворчих місій наголошують: нечіткий мандат може бути смертельно небезпечним для військових. Досвід Руанді та Сребрениці показав, що розмиті повноваження й відсутність політичної рішучості призводять до катастроф. У випадку України принципове питання звучить так: чи матимуть західні солдати право вступати в бій у разі порушення угоди Росією, навіть якщо атака не буде спрямована безпосередньо проти них.

Окрема проблема — нестача ресурсів. Для постійної присутності приблизно 15 тисяч військових на місці з урахуванням ротацій потрібно щонайменше утричі більше особового складу. Європейські армії, зокрема британська й французька, не мають достатніх резервів, щоб самостійно забезпечити таку місію. Саме тому попередні спроби створити повноцінну франко-британську коаліцію цього року фактично зайшли в глухий кут.

Без участі США система стримування виглядає неповною. Одним із компромісних варіантів, які обговорюються, є розміщення американських авіаційних і ракетних сил у країнах, що межують з Україною. Така модель передбачає обмежену присутність європейських сухопутних військ безпосередньо в Україні, але потужну повітряну й морську підтримку з боку США поблизу зони конфлікту.

Колишні міжнародні спостерігачі застерігають: головний урок Мінських угод полягає в тому, що сам факт моніторингу без механізму покарання за порушення не працює. Документування інцидентів без подальших дій лише створює ілюзію миру, яка зрештою руйнується.

Фактично Захід розглядає модель, яку військові описують як «розтяжку»: невеликий контингент робить будь-яку атаку надто ризикованою для противника, адже вона неминуче тягне за собою ескалацію. Водночас така стратегія робить самих військових заручниками політичних рішень і вимагає максимальної ясності щодо цілей, повноважень і меж застосування сили.

Поки українці змушені стикатися з подорожчанням електроенергії та обмеженнями у її постачанні, а економіка переживає важкі часи, ситуація з фінансовими статками деяких посадовців викликає обурення та запитання. Одним з таких випадків став новий фінансовий звіт Костянтина Ущаповського, члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). У своїй електронній декларації за 2024 рік Ущаповський вказав на наявність майже 837 000 доларів США грошових активів, елітного годинника та дорогого електромобіля, що стало приводом для суспільних дискусій щодо етичності таких доходів під час кризи.

Згідно з декларацією, значну частину своїх фінансових активів чиновник тримає у вигляді готівки та коштів на банківських рахунках. Сума грошових заощаджень, що перевищує 837 тисяч доларів, включає 535 000 доларів готівкою. Окрім того, в декларації зазначено, що Ущаповський володіє дорогим електромобілем та елітним годинником, що додає до його статків чималу цінність.

Ці дані підтверджують не лише місцеві медіа, а й англомовні публікації, що узагальнюють декларацію члена регулятора.

Згідно з декларацією, серед нерухомого майна Ущаповського:

простора квартира у Києві площею 303,8 кв. м, яку він має у спільній власності з сестрою (придбана у 2008 році);

ще одна квартира площею 68,5 кв. м у спільній власності з матір’ю;

паркомісце площею 17,3 кв. м.

Серед цінного рухомого майна чиновник задекларував елітний швейцарський годинник IWC Portugieser Perpetual Calendar. За ринковими оцінками, нові моделі цієї моделі коштують приблизно 40–50 тис. доларів залежно від матеріалу та комплектації.

Також у декларації зазначено електромобіль Tesla Model X 2020 року випуску, придбаний у рік виробництва за приблизно 2,87 млн гривень, та квадроцикл BRP Outlander Max XT 650 (2011).

Основний офіційний дохід Ущаповського у 2024 році — 3,17 млн гривень заробітної плати від НКРЕКП. Додатково він задекларував близько 158 тис. гривень відсотків за депозитами в ОТП Банку.

Ці суми виглядають значно меншими порівняно з обсягом грошових активів, що викликає питання щодо джерел формування таких накопичень та механізмів їх акумуляції. Особливо на тлі того, що декларація відноситься до періоду активних викликів для енергосистеми України, коли суспільство стикається з обмеженнями і подорожчаннями тарифів на комунальні послуги.

Ущаповський — колишній директор «Укренерго» (2014–2015) та чинний член НКРЕКП з 2021 року, який у 2022–2024 роках коментував як регулятор ключові рішення щодо тарифної політики та відновлення енергетичної інфраструктури під час війни.

У мобільному застосунку Дія з’явилася нова можливість для громадян швидко інформувати про проблеми з мобільним зв’язком або доступом до інтернету. Завдяки цьому сервісу користувачі можуть у спрощеному форматі зафіксувати перебої в роботі мережі, що дає змогу операторам зв’язку та профільним службам оперативніше отримувати інформацію про масштаб і локацію несправностей.

Для надсилання повідомлення достатньо зайти до застосунку та на головному екрані обрати опцію «Відсутній звʼязок». Після цього система запропонує надати одноразовий доступ до геолокації, щоб точніше визначити місце виникнення проблеми. Далі користувач обирає свого мобільного оператора та зазначає тип несправності: відсутність інтернету, проблеми з дзвінками або повну втрату зв’язку.

Якщо інтернет тимчасово відсутній, заявка зберігається в застосунку та автоматично надсилається після відновлення з’єднання.

Новий сервіс у Дії допоможе швидше фіксувати перебої та підвищить ефективність реагування операторів на технічні проблеми.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про завершення досудового розслідування у резонансному кримінальному провадженні, відомому як «мандаринова афера». Центральною фігурою справи є колишній народний депутат України Георгій Логвинський, якого слідство підозрює в організації схеми заволодіння та подальшої легалізації понад 54 мільйонів гривень державних коштів.

За інформацією правоохоронних органів, матеріали кримінального провадження вже відкриті стороні захисту для ознайомлення, що є фінальним етапом перед передачею справи до суду. Слідство вважає, що протягом 2013–2016 років була створена та реалізована складна багаторівнева схема незаконного отримання коштів з державного бюджету України.

Як встановили слідчі, на момент звернення до суду право вимоги боргу вже було відступлено іншій компанії, а виконавче провадження в Україні розстрочене. Попри це, за сприяння Логвинського було досягнуто домовленостей із Міністерством юстиції, внаслідок чого уклали декларацію про дружнє врегулювання спору. Це стало підставою для виплати коштів з державного бюджету.

Отримані гроші, за версією слідства, надалі легалізували через мережу конвертаційних центрів. Частину коштів виводили готівкою, щоб ускладнити їх відстеження та подальше стягнення.

Директор компанії «Золотой Мандарин Ойл» раніше вже був обвинуваченим у справі про шахрайство. Його рахунки та майно арештували, однак співучасники схеми, за даними правоохоронців, використали підроблені документи та домоглися поновлення строків оскарження судових рішень, аби уникнути фінансових втрат.

Підозри шістьом учасникам злочинної схеми оголосили ще у січні 2020 року. Організатору оборудки, Георгію Логвинському, підозру вручили у липні 2023 року після зняття з нього депутатської недоторканності. Його дії кваліфіковано за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема щодо заволодіння майном в особливо великих розмірах, легалізації доходів, підроблення документів та невиконання судових рішень.