Росія зможе наступного року досягти успіхів в Україні, якщо ситуація для ЗСУ продовжить залишатися такою ж «похмурою», – The Washington Post

Поки Україна бореться за незалежність та виживання в умовах війни, колишній політичний лідер забороненої партії ОПЗЖ Юрій Бойко активно реалізує складну схему перерозподілу своїх активів та виведення капіталу за межі країни. Центральною ланкою цієї операції став розпродаж дороговартісної курортної та житлової нерухомості, що оформлена через низку закритих венчурних структур, які значно ускладнюють відстеження справжніх власників та кінцевих бенефіціарів.

Особливу увагу привертає готель Mirotel Resort у Трускавці, який виступає ключовим активом у цій схемі. Продаж закордонним інвесторам або «спорядженим» компаніям здійснюється через закритий венчурний фонд «Хантер», що формально відповідає за операції з об’єктом. Управління активом формально покладене на кіпрську компанію Kotryna Holding LTD та давнього партнера Бойка, Павла Якубенка, проте така конструкція має всі ознаки класичної схеми для прихованого виведення капіталу та мінімізації податкових зобов’язань.

Фінансова архітектура фонду «Хантер» вибудовувалася роками. Протягом близько десяти років він інвестував понад 70 мільйонів доларів у будівництво елітних житлових комплексів у Києві, зокрема «Французького кварталу 2», Welcome Home, «Камертона» та LaLaLand. При цьому на початкових етапах проєктів продажі квартир практично не здійснювалися, що унеможливлювало класичне реінвестування прибутків і вказувало на масштабні вливання коштів невстановленого походження — щонайменше 47 мільйонів доларів.

У результаті через цю модель було акумульовано понад 1100 квартир. Активи, оформлені на членів родини Бойка — дружину Віру та синів Миколу й Анатолія, — зросли до тисяч квадратних метрів житла і сотень тисяч квадратних метрів землі.

Особливий цинізм ситуації полягає в тому, що запроваджені державою санкції фактично не зачепили економічне ядро цієї імперії. Вони обмежилися позбавленням нагород і декларативними обмеженнями, не завадивши Бойку зберегти контроль над стратегічним активом «Волиньобленерго» через АТ «Онікс Інвест».

Спроби домогтися правової оцінки цих фактів довгий час наштовхувалися на глуху стіну. Суддя Печерського суду Вовк відмовився зобов’язати прокуратуру розпочати розслідування за наведеними обставинами можливого відмивання доходів. Проте повністю зупинити процес не вдалося.

У Києві зоозахисники спільно з відповідними службами вилучили вовка з квартири в Оболонському районі після того, як дика тварина напала на жінку, яка її утримувала. Про інцидент повідомили у Wild Animals Rescue Center, зазначивши, що сигнал надійшов через агресивну та небезпечну поведінку хижака.

За наданою інформацією, вовк тривалий час перебував у житловому приміщенні, яке не було пристосоване для утримання дикої тварини. Відсутність належних умов, фахового догляду та простору, ймовірно, призвела до стресу й неконтрольованої поведінки тварини. Під час нападу власниця зазнала тяжких тілесних ушкоджень: у неї серйозно травмована рука та численні укуси в ділянці стегна.

Під час слідчих дій у квартирі також виявили труп лисиці. Попередньо відомо, що обох хижаків жінка придбала через інтернет та утримувала у непридатних для диких тварин умовах.

Наразі триває досудове розслідування, правоохоронці встановлюють усі обставини події. Крім того, поліція планує звернутися до відповідних служб для визначення подальшого утримання інших тварин, які перебувають у квартирі.

Сила єдності у важкі часи: роль суспільства в подоланні криз Суспільство є тією основою, на якій тримається держава, а єдність у складні часи — це не лише символ стійкості, а й практичний шлях до подолання найбільших викликів. Україна переживає складні періоди, але саме завдяки згуртованості її громадян, підтримці національних ініціатив та співпраці на різних рівнях вдається забезпечити сталий розвиток країни навіть в умовах глобальних загроз.

Масштабні кризи, будь то війна, економічні труднощі чи природні катастрофи, часто перевіряють силу національної єдності. У цей час кожен громадянин має усвідомлювати свою відповідальність перед країною. Від підтримки волонтерів та благодійних організацій до активної участі у місцевих ініціативах — кожен вклад важливий для зміцнення внутрішнього фронту. І саме в таких умовах відкриваються нові можливості для розвитку громадських та соціальних проектів, що сприяють не лише відновленню, а й створенню нових умов для прогресу.

Фахівці називають нестачу магнію «невидимим дефіцитом», оскільки його ознаки часто ігнорують або пояснюють іншими причинами. Серед ранніх симптомів – м’язові судоми та спазми, нічні судоми в ногах, сіпання повік або постійне відчуття напруження в тілі. Це пов’язано з тим, що магній регулює рух кальцію в м’язових клітинах і допомагає їм розслаблятися.

Ще одним поширеним сигналом є хронічна втома та слабкість, які не минають навіть після відпочинку. Магній необхідний для вироблення енергії на клітинному рівні, і його нестача ускладнює роботу мітохондрій, що призводить до зниження витривалості та швидкої втомлюваності.

Порушення сну також часто пов’язані з низьким рівнем магнію. Труднощі із засинанням або неспокійний, поверхневий сон можуть бути наслідком того, що мінерал недостатньо активує парасимпатичну нервову систему та впливає на вироблення мелатоніну.

На емоційному рівні дефіцит магнію проявляється підвищеною тривожністю, дратівливістю або пригніченим настроєм. За нестачі мінералу організм гірше справляється зі стресом, а рівень кортизолу зростає, роблячи людину більш чутливою до емоційних навантажень.

У більш серйозних випадках з’являються порушення серцевого ритму – прискорене серцебиття, аритмії або дискомфорт у грудях. Магній відіграє важливу роль у проведенні електричних імпульсів у серцевому м’язі, тому його дефіцит може підвищувати ризик серцево-судинних ускладнень.

Також нестача магнію може викликати проблеми з травленням, зокрема закрепи та нудоту, часті головні болі або мігрені, а з часом – ослаблення кісток і суглобів. Оскільки значна частина запасів магнію зосереджена в кістковій тканині, хронічний дефіцит сприяє зниженню щільності кісток і підвищує ризик переломів.

До серйозних попереджувальних ознак лікарі відносять погіршення пам’яті та концентрації, порушення регуляції рівня цукру в крові й ослаблення імунної системи. Люди з діабетом, наприклад, часто мають низький рівень магнію, що ускладнює контроль глюкози та поглиблює метаболічні порушення.

Основними причинами дефіциту магнію експерти називають сучасний раціон із переважанням оброблених продуктів, хронічний стрес, надмірне вживання алкоголю, окремі захворювання та вікові зміни, які погіршують засвоєння мінералів.

Медики радять уважно ставитися до сигналів організму та за підозри на дефіцит магнію звертатися до лікаря для обстеження і корекції раціону або підбору добавок.

У передноворічному випуску популярного шоу «Танці з зірками», який вийде 28 грудня на телеканалі «1+1 Україна», глядачі не побачать багаторічну ведучу та співачку Тіну Кароль. Її відсутність на ефірі вже викликала чимало припущень серед фанатів та ЗМІ щодо можливого конфлікту між артисткою та командою проєкту. Різні джерела навіть почали спекулювати на тему, що Тіна могла залишити шоу через непорозуміння з продюсерами або через внутрішні суперечки.

Проте продюсер «Танців з зірками» Володимир Завадюк поспішив спростувати ці чутки. Він запевнив, що між ним і Тіною Кароль немає жодних конфліктів чи напружених відносин. Завадюк пояснив, що відсутність Кароль в цьому випуску зумовлена особистими обставинами, а не будь-яким професійним чи особистим конфліктом. За його словами, Тіна Кароль є невід'ємною частиною шоу, і її внесок у популярність програми неможливо переоцінити.

За словами Завадюка, Тіна Кароль залишається однією з ключових постатей в історії шоу, а її внесок у проєкт важко переоцінити. Продюсер також зазначив, що, як і в будь-яких близьких стосунках, можуть траплятися періоди, коли взаємодія стає складнішою, але це не впливає на взаємну повагу.

«Тіни Кароль не буде. Але я б хотів, щоб вона була. Передаю їй привіт і вважаю її однією з найважливіших зірок шоу „Танці з зірками“. Для тих, хто вважає, що між нами щось не так, — ні: між нами усе так. Я обожнюю Тіну й вважаю її для себе абсолютно рідною людиною», — підкреслив Завадюк.

Причину відсутності співачки у передноворічному випуску продюсер порадив уточнювати безпосередньо у самої Тіни. Водночас він висловив сподівання, що у майбутніх повноцінних сезонах шоу Кароль повернеться до звичної для глядачів ролі на паркеті.

Актор і військовослужбовець Андрій Федінчик поділився особистими переживаннями щодо нинішніх стосунків із колишньою дружиною Наталкою Денисенко. У своїх висловлюваннях він наголосив, що, на його переконання, зрада з її боку сталася ще в період офіційного шлюбу. Ці події, за словами Федінчика, стали для нього серйозним психологічним випробуванням, яке залишило глибокий слід і змусило по-новому поглянути на минуле.

Актор зізнається, що довгий час не міг прийняти таку версію подій і до останнього намагався знайти пояснення, які б спростували його підозри. Усвідомлення реальності прийшло не одразу, а процес внутрішнього прийняття був складним і болісним. Він підкреслює, що саме розрив довіри став найважчим ударом, адже йшлося не лише про кінець подружніх стосунків, а й про руйнування спільних планів і надій.

Втім уже за один-два тижні після цієї розмови він дізнався правду. За словами Федінчика, роман Денисенко з Юрієм Савранським розпочався ще влітку 2024 року. Ця інформація стала для нього шоком, адже він не очікував, що паралельні стосунки тривали так довго.

Як доказ актор наводить слова колишньої дружини Савранського, яка, за його твердженням, знала про зраду ще з літа 2024 року. Федінчик зазначив, що нині підтримує з нею спілкування.

Андрій Федінчик також визнав, що після розриву поводився емоційно і допускав помилки. Він підтвердив слова Наталки Денисенко про те, що ображав її, і зізнався, що писав різкі коментарі та звинувачення у соцмережах. Саме через це, за його словами, був заблокований колишньою дружиною. Актор визнає, що така поведінка була неправильною, однак у той момент він не зміг упоратися зі своїми емоціями.

Наразі колишнє подружжя намагається будувати взаємини з нуля — виключно як батьки. Вони спілкуються лише щодо спільного сина. Обговорити ситуацію зі зрадою їм так і не вдалося через емоційний стан Федінчика, який зізнається, що ця тема для нього досі надто болюча.

За його словами, зараз головна мета — поводитися гідно та відповідально заради дитини.

Андрій Гота, відомий соратник колишнього глави Офісу президента Андрія Єрмака, оголосив про своє рішення покинути наглядову раду державної компанії «Центренерго». Причиною цього, за його словами, є необхідність перезавантаження наглядових рад, що стало частиною стратегічних кроків, ініційованих президентом України. Однак, як зазначають експерти, реальна причина такого кроку може бути пов'язана з прагматичними особистими та бізнесовими інтересами самого Готи, зокрема його планами зосередитися на виробництві безпілотних літальних апаратів (дронів).

Андрій Гота приєднався до наглядової ради «Центренерго» ще в 2021 році, коли був призначений представником держави. З того часу він не тільки активно займався розвитком підприємства, а й очолив наглядову раду компанії в 2023 році. Водночас, він продовжував залишатися частиною наглядової ради «Укрнафти», що дозволяло йому зберігати зв'язки з енергетичним сектором країни.

Заява про «моральне право» особливо показова на фоні того, що під час перебування Готи на наглядових радах ключові державні енергокомпанії так і не стали прикладом прозорого чи ефективного управління. Енергетика залишалася однією з найбільш закритих і конфліктних сфер, де наглядові ради часто використовуються не як інструмент контролю, а як механізм політичного балансу.

Не менш показовий і новий напрям Готи — виробництво дронів. Це один із найбільш чутливих і фінансово об’ємних секторів держави. Великі державні замовлення, прискорені процедури та обмежений публічний контроль створюють сприятливе середовище для людей із потрібними зв’язками. За словами Готи, він вже близько року працює у компанії, яка виробляє дрони, що свідчить про заздалегідь підготовлений перехід.

Історія Андрія Готи демонструє типову модель української системи: коли одна сфера стає «токсичною» або перегрітою увагою, з неї виходять під благовидним приводом, а новий сектор із високим бюджетним потенціалом стає об’єктом входу тих, хто має правильні зв’язки та досвід роботи «на державу». Наглядові ради у цьому контексті виступають не контролером, а перевалочним пунктом для лояльних кадрів, які пересуваються між державними активами і прибутковими сферами.

Сфера діяльності змінюється, але залишається незмінним головне — близькість до центру ухвалення рішень і доступ до фінансових потоків.

Козацькі гетьмани XVII–XVIII століть залишили по собі спадщину, що виходить далеко за межі військових перемог і героїчних походів. Політичне життя тогочасної України було складною й небезпечною грою, де боротьба за владу часто набувала форм, які більше нагадують драматичний трилер, ніж спокійний перебіг історичних подій. Як зазначає історик Кирило Галушко, зрада в середовищі козацької старшини нерідко сприймалася не як моральне падіння, а як інструмент політичного виживання.

Гетьманська влада від самого початку існувала в умовах постійної нестабільності. Обрання нового очільника Війська Запорозького рідко означало завершення боротьби — швидше, воно ставало стартом нової фази протистояння. Старшина могла змінювати політичні орієнтири залежно від балансу сил, підтримуючи то одного, то іншого претендента. У результаті палацові перевороти, усунення гетьманів і спроби силового перерозподілу влади були майже нормою політичного життя.

Так, після Гадяцької угоди 1658 року Іван Виговський зіткнувся зі змовою старшини, яка звинувачувала його у служінні полякам. У 1664 році він був позбавлений булави, заарештований і страчений пострілом у Махнові за наказом коронного гетьмана Себастьяна Чарнецького.

Іван Брюховецький, перший гетьман Лівобережної України, пішов на прямі васальні відносини з Москвою, але загинув під час зустрічі з Петром Дорошенком, гетьманом Правобережжя, у 1668 році. Його вбивство мало елемент внутрішньої змови та ймовірної участі московських агентів.

У 1687 році відбувся перший український «двірцевий переворот» — гетьмана Івана Самойловича усунули зі старшинської змови на користь Івана Мазепи. Після цього Самойловича заслали до Сибіру, а Мазепа укріпив свій політичний авторитет, демонструючи слухняність Москві.

XVIII століття принесло нові політичні інтриги: таємні отруєння, вбивства в старшинських родах, операції московських агентів, суперництво між полковниками та загадкові смерті церковних діячів, які виступали проти централізації. Російська влада застосовувала масштабні інформаційно-психологічні кампанії проти гетьмана Мазепи, використовуючи фейкові листи, церковні анафеми та підкуп старшини.

Історія Гетьманщини демонструє, що сила була не завжди ключовим фактором, а інтриги, змови та зовнішній тиск відігравали вирішальну роль. Ці уроки залишаються актуальними і сьогодні, коли Україна знову стикається з тиском зовнішніх сил.

Короткі довідки про гетьманів:

Іван Виговський (1657–1659) – автор Гадяцької угоди, страчений у 1664 році.

Іван Брюховецький (1663–1668) – гетьман Лівобережної України, убитий за політичними мотивами.

Петро Дорошенко (1665–1676) – гетьман Правобережної України, прагнув об’єднати Україну.

Іван Самойлович (1672–1687) – гетьман Лівобережної України, усунутий у змові старшини.

Іван Мазепа (1687–1708) – відомий гетьман, став жертвою дискредитаційної кампанії з боку Москви.

Громадська рада доброчесності оприлюднила рекомендацію щодо кандидатури судді Хаджибейського районного суду Одеси Дмитра Роїка, порадивши Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (ВККСУ) не розглядати його на посаду в апеляційному суді. Основна причина – невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, встановленим для претендентів на вищі судові посади.

Згідно з висновком ГРД, суддя подавав недостовірну інформацію у власних деклараціях. Вказана ним вартість майна значно відрізнялася від реальної ціни придбання та не відповідала доходам кандидата й членів його родини. Особливо увагу привернула квартира площею 125,3 кв.м, де Роїк проживає з 2015 року. Формально житло належало його бабусі, яка померла у 2017 році, проте суддя продовжував зазначати його у власних деклараціях як своє, не відображаючи реального стану володіння майном.

Також викликали сумніви придбання автомобілів INFINITI QX50 та QX60 дружиною та матір’ю судді, оскільки джерела коштів на їх покупку не були підтверджені.

Крім того, кандидат ухвалював судові рішення поза робочим часом та систематично порушував строки розгляду справ у період 2012–2022 років. У деклараціях за 2017–2019 роки він вказував право користування дружиною нежитловим приміщенням площею 185,3 кв.м без доходів для сплати оренди.

ГРД також зазначає, що раніше рішення Вищої ради правосуддя залишило без розгляду попереднє рішення ВККСУ про звільнення Роїка за порушення присяги.