Росія зможе наступного року досягти успіхів в Україні, якщо ситуація для ЗСУ продовжить залишатися такою ж «похмурою», – The Washington Post

Вища рада правосуддя ухвалила одностайне рішення про звільнення судді Солом’янського районного суду Києва Андрія Макухи, який фігурував у справах, пов’язаних із подіями Революції Гідності, а також у кримінальному провадженні щодо отримання неправомірної вигоди. Цей крок став фінальним етапом у тривалому процесі, що протягом багатьох років супроводжувався численними спробами уникнення відповідальності та повернення до системи правосуддя.

Після подій 2014 року Макуха привернув увагу громадськості низкою судових рішень, ухвалених щодо учасників протестів. Того ж року правоохоронні органи задокументували факт отримання ним та суддею Оленою Демидовською хабаря, що стало підставою для порушення кримінального провадження та подальших дисциплінарних процедур. Вища рада правосуддя у 2016 році звільнила Макуху за порушення присяги, проте це рішення не стало остаточним — через суд він домігся поновлення та у 2020 році повернувся до здійснення правосуддя.

Навіть повторний розгляд питання про звільнення затягувався. У 2023 році Макуха мобілізувався до лав ЗСУ, що автоматично призупинило розгляд у ВРП. Проте служба в армії виявилася не аргументом його сумлінності, а радше додатковим свідченням невідповідності займаним посадам.

Характеристика від командування стала справжнім шоком: суддю охарактеризували як військовослужбовця, що не дотримується статутів, демонструє нестачу ініціативи, не виконує наказів, губиться у складних ситуаціях та провокує конфлікти. Зазначено також низький рівень фізичної підготовки та незадовільне володіння особистою зброєю. Командування прямо вказало, що Макуха не відповідає займаній посаді.

Окремо зафіксовано неодноразові факти появи у строю в стані алкогольного сп’яніння. Один із найгучніших епізодів — перевірка минулого року, коли суддю виявили п’яним при 2,01 проміле алкоголю, що перевищує допустимі норми у десять разів. Протокол щодо цього правопорушення вже довгий час лежить у Печерському суді без розгляду у судді Константінової.

Після переводу Макухи до Києва військова частина підтвердила, що він може брати участь у засіданнях ВРП онлайн, і розгляд його дисциплінарної справи відновили. Висновок командування і матеріали провадження стали вирішальними: Вища рада правосуддя дійшла висновку, що Макуха не здатен виконувати обов’язки судді.

Так після багаторічних маніпуляцій, поновлень і затягувань один із суддів Майдану все ж таки позбувся мантії.

Національний університет «Львівська політехніка» продовжує масштабну реконструкцію гуртожитку №3 на вулиці Карпинця, 27, уклавши новий договір на додаткові роботи вартістю 13,62 млн гривень. Інформація про угоду була оприлюднена 18 листопада у системі Prozorro. Це вже другий великий контракт на ремонт цієї будівлі: перший договір, підписаний у вересні, передбачав роботи на суму 38 млн гривень. Обидві угоди виконуватиме ТОВ «Будівельна фірма “Жовква”».

Ремонтні роботи охоплюють не лише відновлення зовнішніх та внутрішніх конструкцій, а й модернізацію комунікацій, систем опалення та електропостачання, що значно підвищить комфорт і безпеку проживання студентів. Оновлення включає також покращення умов для навчання та дозвілля: сучасні кімнати, облаштовані спільні простори та ремонти в рекреаційних зонах.

Фінансування другого підряду частково здійснюється в межах державного проєкту Європейського інвестиційного банку «Вища освіта України», іншу частину покриватиме університет.

Із загальних 13,62 млн грн:

9,57 млн грн підуть на будівельні роботи;

4,05 млн грн — на закупівлю обладнання.

Понад 7,26 млн грн буде профінансовано у 2025 році, решта — у 2026-му. Термін завершення всіх робіт — 12 лютого 2026 року.

Підрядник має завершити повний комплекс робіт:

утеплення та оздоблення фасадів і цоколю;

монтаж алюмінієвих конструкцій і підвіконь;

встановлення пожежних сходів;

ремонт та утеплення покрівлі й надбудови;

облаштування тротуарів, доріжок, бордюрів і водовідведення;

монтаж систем вентиляції та кондиціонування;

роботи з водопостачання та каналізації;

прокладання електромереж;

встановлення автоматизованої системи енергомоніторингу.

Компанія надала банківську гарантію на 340 тис. грн — 2,5% від вартості контракту. Документація передбачає штрафи та можливість розірвання договору у разі порушень.

ТОВ «Будівельна фірма “Жовква”, ЛТД» працює понад 30 років. Новим власником у 2022 році став Олег Кузик, після чого компанія різко активізувалася на ринку держзакупівель. Станом на літо 2025 року вона отримала державних контрактів на 1,32 млрд грн.

Компанія фігурує в низці скандальних історій: зокрема, журналісти фіксували завищення вартості робіт на десятки мільйонів гривень. Після публічного резонансу та втручання громадських організацій ціни у деяких тендерах були знижені.

У червні 2025 року директор компанії Олег Кузик отримав підозру в ухиленні від сплати 8,1 млн грн податків. Компанія відшкодувала збитки у межах досудового розслідування.

В Одесі правоохоронці викрили 65-річного медика приватної клініки, якому інкримінують організацію незаконної схеми із продажу фіктивних медичних документів для ухилення від мобілізації. Слідство встановило, що чоловік використовував свій професійний досвід, авторитет та широке коло знайомств у місцевих медичних закладах і територіальних центрах комплектування, пропонуючи призовникам та військовозобов’язаним «вирішення питання» за значну суму.

За даними розслідування, лікар запевняв, що може забезпечити оформлення довідок про стан здоров’я, які нібито даватимуть підстави для визнання особи непридатною до військової служби. Вартість такої «послуги» становила 7 тисяч доларів США. Гроші він вимагав отримувати готівкою, обіцяючи швидкий результат завдяки «зв’язкам», які, за його словами, охоплювали як медичні комісії, так і посадовців ТЦК.

Слідство встановило, що лікар запропонував 26-річному чоловіку «вирішити питання» з відстрочкою від призову. За версією правоохоронців, він запевняв, що через особисті контакти в закладах охорони здоров’я та територіальному центрі комплектування і соціальної підтримки зможе оформити документи про начебто хвору матір призовника. Такі папери мали стати підставою для надання йому відстрочки від мобілізації як особі, що здійснює догляд за хворою родичкою.

Ціну своїх послуг лікар оцінив у 7 тисяч доларів США. За домовленістю, частину суми «клієнт» мав передати одразу як аванс, а решту — після повного оформлення документів. Під час особистої зустрічі медик отримав перший транш — 4 тисячі доларів. Одразу після передачі грошей його затримали правоохоронці.

За даними прокуратури, дії лікаря кваліфіковано як вимагання та одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України). Йдеться про злочин у сфері так званого «торгівлі впливом», коли фігурант за гроші обіцяє «домовитися» з посадовцями.

Наразі тривають слідчі дії, встановлюються можливі інші епізоди та особи, які могли бути залучені до схеми. Правоохоронці також перевіряють, чи вдавалося медику раніше реалізовувати подібні «послуги» для інших призовників.

Прокуратура наголошує, що в умовах воєнного стану спроби нажитися на бажанні громадян уникнути служби розцінюються як особливо небезпечні, а суспільний резонанс навколо подібних справ лише посилює вимоги до невідворотності покарання.

Рівень зацікавленості українців власною історією сягнув найвищої позначки за останні три роки, демонструючи стійку тенденцію до зростання. Такі результати показало соціологічне опитування, проведене на замовлення Українського інституту національної пам’яті. Майже половина респондентів — 49% — оцінили свій інтерес до історії на максимальні 10 балів, що стало рекордним показником у 2025 році та суттєвим приростом порівняно з попередніми двома роками.

Фахівці УІНП зазначають, що зростання інтересу пов’язане насамперед із суспільними та безпековими викликами, які переживає країна. На тлі широкомасштабної агресії проти України дедалі більше громадян прагнуть глибше розуміти події минулого, їхні причини та наслідки, а також історичний шлях держави, який формує сучасну національну ідентичність. Дослідники додають, що така динаміка свідчить про посилення громадянської свідомості та інтересу до джерел власної культурної й політичної спадщини.

Найпопулярнішими напрямами історичних інтересів українців залишаються історія козацтва та Гетьманщини (43,7%), історія Русі (35,9%) та період незалежної України (26,9%).

Основними джерелами отримання історичної інформації є відеоплатформи та телепродукція: YouTube (47,9%), документальні фільми (38,1%) та телевізійні програми (26,9%). Це свідчить про суттєву роль сучасних медіа у формуванні історичної обізнаності.

В окремому блоці дослідження проаналізовано участь українців у вшануванні Героїв Небесної Сотні. За даними опитування, 59,6% громадян долучаються до щорічних комеморативних практик. Найвищий рівень участі зафіксовано у західних областях (73,1%). Водночас у Києві цей показник найнижчий — 49,5%. Також зазначається, що молодь менш активно бере участь у таких вшануваннях.

Важливим аспектом дослідження стала і оцінка українцями війни СРСР в Афганістані. Майже три чверті респондентів — 73,4% — вважають її імперською війною, яку радянський режим вів проти афганського народу. Лише 6,7% поділяють старе радянське трактування про «інтернаціональний обов’язок».

Опитування провело товариство «Оперативна соціологія». Загалом було опитано 2003 респондентів по всій Україні, окрім тимчасово окупованих територій, а також додаткові 250 респондентів у Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові, Полтаві та Ужгороді.

Раніше повідомлялося, що 58% українців вважають Європу надійним партнером, який прагне завершення війни на справедливих умовах.

Суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій Білоус знову приступив до виконання своїх обов’язків, попри те що досі залишається фігурантом кримінального провадження, яким займаються детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Інформація про його повернення до здійснення правосуддя була надана керівництвом суду у відповідь на запит журналістів «Слідства.Інфо», що привернуло нову хвилю уваги до цієї резонансної справи.

Раніше Вища рада правосуддя ухвалила рішення тимчасово відсторонити Білоуса від посади — строком на один місяць. Таке рішення було мотивоване підозрою у неправомірному впливі на співробітників територіального центру комплектування з метою «вирішити питання» щодо його двоюрідного брата. За версією слідства, суддя, використовуючи свій службовий статус, намагався сприяти оформленню звільнення родича від мобілізаційних зобов’язань в обмін на грошову винагороду.

За інформацією правоохоронців, у червні цього року двоюрідного брата судді доставили до ТЦК, однак завдяки втручанню Білоуса рішення про мобілізацію так і не ухвалили. Слідство зафіксувало, як суддя зустрівся з племінницею, отримав від неї кошти, привіз їх до ТЦК та вийшов звідти вже з родичем.

Прокурорка САП Аліна Жовницька повідомила, що у машині правоохоронці записали розмову судді з братом, під час якої він сказав: «Просили 12, я дав 8».

За даними слідства, Білоуса підозрюють також у брехні в декларації — прокуратура стверджує, що він не вказав нерухомість, автомобілі та земельну ділянку родини на понад 7,5 млн грн, а також не задекларував спільне проживання з колишньою дружиною у квартирі на Сихові.

Адвокат Олег Слободяник заявляє, що підозри необґрунтовані, а рішення Вищої ради правосуддя про відсторонення — неправильне. Він наполягає, що суддя лише «забрав родича» з ТЦК, де, за словами захисту, проти чоловіка могли діяти протиправно.

Білоус вважає свої дії «крайньою потребою», пояснюючи, що його родичу понад 50 років, він має бронь і опинився у ТЦК за сотні кілометрів від дому.

У САП повідомили, що розслідування перебуває на фінальній стадії й має завершитися цієї зими. Після цього матеріали передадуть до суду.

У вересні Вищий антикорупційний суд призначив Білоусу запобіжний захід — заставу понад 60 тисяч гривень. У САП наголошують, що відсторонення було необхідним, оскільки суддя міг впливати на свідків, серед яких — керівництво ТЦК Турки.

Попри це, після завершення строку відсторонення суддя повернувся до виконання своїх обов’язків.

Російське командування посилює тиск на українську оборону в районі Покровська та Мирнограда, намагаючись до початку холодів не лише просунутися вперед, а й створити укріплені рубежі для подальших операцій. За оцінкою начальника штабу 4-го батальйону оперативного призначення «Сила свободи» бригади «Рубіж» молодшого лейтенанта Миколи Гриценка, який виступив в етері телеканалу «Київ24», російські підрозділи активно перекидають додаткові сили саме на цю ділянку фронту, прагнучи скористатися часовим проміжком до настання стійкої зимової погоди.

Він повідомив, що значна частина ворожих груп наразі базується в густих лісосмугах, які тягнуться вздовж лінії зіткнення. Така місцевість дає змогу противнику маскувати техніку, накопичувати особовий склад і готувати ударні підрозділи без ризику швидкого виявлення. Лісові укриття створюють для російської армії додаткову перевагу в обороні, адже в умовах обмеженої видимості та складного рельєфу українським підрозділам доводиться витрачати більше часу на розвідку та коригування вогню.

«Та кількість піхоти, яку вони направляють зараз, величезна. Її менше не стає», – підкреслив він.

Гриценко зазначив, що щодня на цьому напрямку знищуються сотні окупантів, але росіяни постійно підтягують нові сили. За його словами, йдеться, зокрема, про засуджених, яких масово вербують, а також про нові полки та підрозділи морської піхоти.

«Постійно приїжджають зеки різного роду, нові полки заходять. Морська піхота почала більше активничати саме на Покровському, Мирноградському, Добропільському виступі. Ми бачимо, як противник намагається залучити якомога більше ресурсів, щоб пройти якомога глибше, закріпитися до зими, дійти до населених пунктів», – наголосив офіцер.

За оцінкою Гриценка, мета російських військ – до початку зими максимально просунутися вперед, вийти безпосередньо до населених пунктів і закріпитися в урбанізованій зоні, де їх буде важче вибивати, ніж із промерзлого лісу чи відкритих позицій.

Водночас українські підрозділи, за його словами, продовжують завдавати ворогу значних втрат і готуються до зміни умов боїв із приходом зимової погоди.

Після резонансного оприлюднення так званих “плівок НАБУ”, що спричинили помітні політичні потрясіння та поставили під сумнів прозорість окремих процесів у владі, редакція переходить до поглибленого аналізу персон, які, за даними слідства та джерел, могли бути причетними до формування неофіційних фінансових потоків, відомих як “чорна каса Алі-Баби”. Ця серія матеріалів має на меті показати ширший контекст процесів, що відбуваються за межами публічної політики, та звернути увагу на персонажів, які опинилися у центрі гучних справ.

У розслідуванні НАБУ ключове місце посідає так званий “Міндіч-гейт”, у межах якого згадується низка впливових осіб, зокрема керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. У матеріалах оперативної розробки “Мідас” він фігурує під окремою кодовою назвою, що додатково підсилює інтерес до його потенційної ролі у викритій схемі. Важливо підкреслити, що всі ці дані наразі перебувають у стадії перевірки слідчими органами, а фактичний статус кожного з фігурантів буде визначений лише після завершення офіційних процедур.

Раніше ми повідомляли, що глава ОП Андрій Єрмак (Алі-Баба) згадується на плівках НАБУ в контексті необхідності “оплати певних потреб глави ОП із корупційної каси”, таких як оплата лобістських історій у США, Британії та ЄС.

Водночас, крім корупційних схем на “енергетиці та оборонці”, не менший вклад в “чорну касу Алі-Баби” вносили десятки чиновників рангом нижче, таких як довірена особа Андрія Ермака, голова Оболонської РДА Кирило Фесик.

За інформацією нашого джерела, Кирило Фесик уже кілька років поспіль входить до кола довірених осіб особисто Андрія Борисовича. Цю довіру він заслужив не як голова району, а як людина, яка забезпечувала фінансування “чорної каси” Офісу Президента.

Зокрема, як глава Оболонського району столиці, Кирило Фесик фактично розпоряджається бюджетом приблизно в 3 мільярди гривень на рік, з яких йому вдається “виводити чистими” чистими понад 200 мільйонів гривень на рік.

Так, за інформацією джерела, річний “заробіток” Кирила Фесика на “тендерах на теплі та електроенергії” складає до 10% за рахунок передачі частини потужностей бізнесу за готівку.

Також корупційні надходження з “району” поступать від “чорної” оренди, незаконної торгівлі та підключення до мереж.

За цими статтями дуже складно підрахувати точні суми, але правоохоронці кажуть, що подібні схеми приносять Фесику близько 1 мільйона доларів на місяць нелегальних доходів.

Окрема стаття доходу – обкладання даниною бізнесу Оболонського району. Щоб зрозуміти порядок цифр, достатньо згадати епізод за участю Кирила Фесика та Владислава Трубіцина, який звинувачується в отриманні майже 1,4 млн грн хабара.

За матеріалами слідства, гроші Трубіцин вимагав від київських підприємців, що хотіли взяти в оренду точки пересувної вуличної торгівлі. Трубіцин був затриманий при отриманні частини хабара, коли переховувався в кабінеті голови Оболонської РДА Кирила Фесика і, власне, там його і знайшли детективи НАБУ.

Також, як повідомляє джерело, великий бізнес Оболонського району столиці “в обмін на звільнення від перевірок і тиску”, щомісяця збирає на “підтримку військової інфраструктури” близько 10-15 мільйонів гривень, які поступають на рахунки підконтрольних Фесику благодійних фондів.

Крім того, за інформацією джерела, Кирило Фесик і його юридична команда брали участь у консультаціях Олега Татарова щодо захоплення підприємств, у тому числі, і у Оболонському районі.

Далі буде…