ІНСАЙДИ:

Київська ТЕЦ-6 практично повністю зруйнована внаслідок сьогоднішньої ракетної атаки

За інформацією наших джерел, одна з найпотужніших в Києві та всій Україні ТЕЦ-6 зазнала критичних руйнувань внаслідок прямого ракетного попадання. При цьому, за інформацією джерела,  зруйновані як основні, так в резервні потужності. Відповідно, без тепла до кінця зими ризикують залишитися велика кількість житлових і адміністративних будинків Дарницького, Дніпровського, Подільського, Деснянського та Оболонського районів столиці, а […]

Ексочільник ОП Андрій Єрмак може прагнути повернення до керівної ролі після виборів

За інформацією джерел у політичних колах, колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак намагається повернути свій вплив, використовуючи майбутній виборчий цикл із президентськими виборами як ключовий інструмент. Йдеться про спробу знову зайняти центральну роль у формуванні влади після можливого переобрання Володимира Зеленського. За словами співрозмовників, у разі перемоги чинного президента Єрмак розраховує на повернення до керівних […]

Україна готується до системного удару по економіці РФ

В українській владі обговорюється можливість переходу до нового етапу ескалації у війні з Росією, який передбачає системний тиск на критичну інфраструктуру противника. За інформацією з поінформованих джерел, відповідний план було підготовлено в Службі безпеки України ще близько місяця тому та нещодавно отримав політичну підтримку на найвищому рівні. Йдеться про зміну підходу до інфраструктурної складової війни. […]

Росія зможе наступного року досягти успіхів в Україні, якщо ситуація для ЗСУ продовжить залишатися такою ж «похмурою», – The Washington Post

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«До наступного року похмура реальність конфлікту може призвести до сценарію, в якому Росія значною мірою доб’ється свого. Сили Києва відчайдушно намагаються утримати лінію на сході країни, але втрачають позиції в деяких районах. Бачення абсолютної перемоги згасають. Підтримка Заходу також слабшає», – пояснює він.

За словами Тарура, «перспектива того, що Україна погодиться на компроміс із Росією – поступка територією в обмін на деякі західні гарантії безпеки – стає дедалі реалістичнішою».

«Це призведе до нещасливого миру, який роками терзатиме європейську політику. Трамп, схоже, виступає за таку угоду. Його радники відкрито говорять про необхідність віддати пріоритет стратегічним активам США проти Китаю», – пише оглядач.

Не пропустіть

Затримання колишнього керівника СБУ в Харківській області: нові звинувачення у державній зраді та організації незаконного захоплення будівель

Державне бюро розслідувань повідомило про нове затримання колишнього начальника управління Служби безпеки України в Харківській області Романа Дудіна, який уже мав справу з підозрою у державній зраді. Затримання сталося під час спроби підозрюваного вийти з-під варти після сплати понад 4,2 мільйона гривень застави, яку було внесено раніше. Проте, у зв’язку з новими обставинами, правоохоронці оголосили Дудіну додаткову підозру за новим фактом.

Згідно з даними слідства, Роман Дудін підозрюється в організації незаконного захоплення будівлі Харківської обласної військової адміністрації під час перших годин повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За версією слідчих, саме Дудін, зловживаючи своїм службовим становищем, організував спробу усунення керівництва обласної адміністрації та захоплення важливого об'єкта, що мало суттєві наслідки для координації оборонних дій та організації роботи на місцях у критичні моменти.

Дії колишнього керівника управління СБУ в Харківській області кваліфіковано за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 109 та статтею 341 Кримінального кодексу України. Йдеться, зокрема, про замах на захоплення державної влади та незаконне захоплення будівлі, що забезпечує діяльність органу державної влади.

Слідство встановило, що підозрюваний володів інформацією про підготовку наступальної операції з боку РФ та був переконаний у її успішності. За версією правоохоронців, за таких обставин він організував спробу захоплення державної влади та блокування роботи обласної військової адміністрації з метою перешкоджання її нормальному функціонуванню.

У разі доведення вини колишньому посадовцю загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років із можливістю конфіскації майна. Наразі суд має обрати йому новий запобіжний захід з урахуванням оголошеної підозри.

Резонансна закупівля дерев у Харкові: мільйони з бюджету на озеленення в непростий час

Закупівля декоративних дерев у Харкові стала предметом активного обговорення серед громадськості та експертів через значні кошти, спрямовані з міського бюджету. Комунальне підприємство «Харківзеленбуд» уклало договір на придбання чотирьох сосен загальною вартістю 3,8 мільйона гривень. Такий крок викликав подив, адже йдеться про період воєнного стану, коли більшість видатків місцевих бюджетів асоціюються з безпекою, відновленням інфраструктури та соціальною підтримкою населення.

Згідно з оприлюдненими умовами контракту, три дерева були придбані за ціною 973 тисячі гривень кожне, ще одна сосна коштувала 876,5 тисячі гривень. При цьому зазначені суми подані без урахування податку на додану вартість, що фактично збільшує загальну фінансову нагрузку. Окремо в документах фігурують витрати на супутні роботи — майже 1,5 мільйона гривень спрямували на благоустрій порівняно невеликої території, де планувалося висадження дерев.

Підрядником за договором від 26 серпня стало товариство з обмеженою відповідальністю «Кузнецов ландшафтна студія», яке за цим контрактом має отримати майже 10 мільйонів гривень за поставку рослин. Водночас участь у закупівлі брала інша компанія — ТОВ «Голландські троянди», яка подала значно дешевшу пропозицію. За її умовами аналогічні дерева коштували від 150 до 400 тисяч гривень із ПДВ. Проте замовник відхилив цю пропозицію та обрав дорожчого постачальника.

Додаткові питання виникли після порівняння закупівельних цін із відкритими комерційними прайсами самого постачальника. У відкритому каталозі «Кузнецов ландшафтної студії» найвища ціна на сосни становить близько 247 тисяч гривень, тоді як дерева з аналогічними характеристиками оцінюються у межах 140–248 тисяч гривень. Таким чином, місто заплатило за окремі дерева у кілька разів більше, ніж їхня заявлена роздрібна вартість.

Крім фінансового аспекту, сумніви викликає і відповідність дерев заявленому виду. Замість справжніх італійських сосен Пінія, які не пристосовані до клімату Харківської області, у місті фактично висадили звичайні або кримські сосни, яким за допомогою стрижки надали характерну «парасолькову» форму. Це означає, що надалі місто буде змушене регулярно фінансувати догляд за деревами, аби вони зберігали декоративний вигляд.

У результаті громада Харкова не лише переплатила мільйони гривень за озеленення, а й отримала імітацію елітного благоустрою, яка потребуватиме додаткових витрат у майбутньому. Закупівля вже привернула увагу громадськості та стала черговим прикладом сумнівного використання бюджетних коштів у комунальному секторі.

Судовий розгляд у ВАКС: справа про тіньові схеми та запобіжний захід

11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося засідання, під час якого розглядалося питання обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. Слідство вважає, що він разом із Дмитром Басовим координував тіньові процеси у межах організованої схеми, пов’язаної з контролем фінансових потоків та ухваленням рішень у кількох структурах. Правоохоронці наголошують, що йдеться про системні дії, які тривали протягом тривалого часу.

За версією обвинувачення, фігуранти справи могли впливати на розподіл ресурсів та використовувати службові зв’язки для отримання неправомірної вигоди. У матеріалах справи фігурують епізоди, що свідчать про налагоджений механізм взаємодії між окремими посадовцями та пов’язаними з ними особами. Прокурори наполягали на необхідності жорсткого запобіжного заходу, аргументуючи це ризиками впливу на свідків і можливістю перешкоджання слідству.

На відео, якими Маша поділилася у соцмережах, видно, що мовний бар’єр зовсім не заважає Едену насолоджуватися концертом. Він активно підспівував, танцював і щиро реагував на кожен номер артистки. Особливо зворушливо виглядало те, що запалював він не сам — у хлопця на руках був маленький песик.

Сам Еден також опублікував кілька відео з концерту, демонструючи відкриту підтримку новій родичці та захоплення її виступом. Судячи з емоцій, знайомство з українським шоу-бізнесом пройшло більш ніж успішно.

Наразі молода сім’я, яка зазвичай мешкає у США, проводить час у Києві та насолоджується спільним перебуванням в Україні.

Справа про тіньові схеми: що відомо про розгляд у Вищому антикорупційному суді

11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання, під час якого розглядалося питання обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. Слідчі органи підозрюють його в участі у складних тіньових механізмах, пов’язаних з управлінням неофіційними фінансовими та організаційними процесами. За матеріалами справи, Миронюк діяв не самостійно, а у взаємодії з Дмитром Басовим, який, за версією правоохоронців, був його ключовим партнером.

Сторона обвинувачення наполягала на тому, що підозрювані фактично контролювали низку прихованих схем у складі певних структур, використовуючи службові зв’язки та вплив на ухвалення рішень. За даними слідства, ці дії могли завдати значних збитків державним інтересам і створити умови для системних корупційних зловживань. Саме цим аргументувалася необхідність суворого запобіжного заходу, який би унеможливив тиск на свідків або знищення доказів.

Журналістська перевірка підтвердила, що Ігор Миронюк справді має бізнес-інтереси у Словаччині. Перший бізнес він започаткував ще у 2008 році разом із тодішньою дружиною Оленою та сином Артуром. Родина володіла частками у компанії SU-CONSULTING s.r.o., яка працювала у сфері реклами. У 2014 році цей бізнес було продано.

Після цього Миронюк залишився співвласником та виконавчим директором іншої словацької компанії — UKRCI s.r.o., заснованої у 2014 році. Формально фірма займається неспеціалізованою оптовою торгівлею, однак її фінансові показники виглядають скромними: за 2024 рік дохід компанії склав трохи більше ніж дві тисячі євро. Раніше часткою у цьому бізнесі володіла Олена Миронюк, однак у липні 2025 року вона, ймовірно, передала її сину Артуру.

У червні 2025 року колишня дружина Миронюка придбала ще одну компанію у Словаччині — Management alternative technologies s.r.o., яка спеціалізується, зокрема, на роздрібній торгівлі. Номінальний розмір її внеску становив 5 тисяч євро. Фінансові результати діяльності цієї фірми на момент публікації у відкритих реєстрах відсутні.

Втім, родину Миронюка зі Словаччиною пов’язує не лише бізнес, а й нерухомість. У 2014 році його син Артур придбав квартиру на 22-му поверсі багатоповерхового житлового комплексу неподалік від центру Братислави, на вулиці Байкальській.

Крім того, влітку 2023 року колишня дружина Миронюка стала власницею приватного будинку у передмісті Братислави — місті Шаморін. Нерухомість розташована за десять хвилин пішки від Дунаю та приблизно за двадцять хвилин їзди автомобілем до центру столиці Словаччини. У кадастрових документах зазначено, що будинок придбано без залучення кредитних коштів. Сума угоди не розкривається, однак, за відкритими оголошеннями, вартість подібних будинків у цьому районі сягає близько пів мільйона євро.

Таким чином, дані про бізнес та нерухомість у Словаччині корелюють із заявами сторони обвинувачення у справі Миронюка. Наявність закордонних активів і тісних сімейних зв’язків за межами України може мати значення при оцінці ризиків у кримінальному провадженні, зокрема щодо можливого переховування від слідства.

Лісові землі Конча-Заспи: роль посадовців у схемі відчуження державного майна

Заступник начальника Державної податкової служби Київської області Андрій Міщанчук згадується у справі, що стосується виведення лісових земель державного підприємства «Лісопаркове господарство “Конча-Заспа”» з державної власності. Ці події відбувалися у період президентства Віктора Януковича та пов’язані з масштабною схемою перерозподілу цінних природних територій на користь приватних осіб, наближених до тодішніх політичних і адміністративних еліт.

За наявною інформацією, мова йде про зміну цільового призначення частини лісового фонду, який мав охоронний статус і перебував під особливим захистом держави. Попри чинні законодавчі обмеження, ці землі були виведені з категорії лісових та оформлені як приватна власність. Такий крок відкрив шлях до подальшого поділу ділянок і їх передачі фізичним або юридичним особам, що мали вплив і доступ до ухвалення відповідних рішень.

Серед отримувачів ділянок опинилися близькі родичі Андрія Міщанчука. Зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:398:0032 отримала його дружина — Міщанчук (Пчелінцева-Андрієвська) Оксана Андріївна. Іншу ділянку, з кадастровим номером 8000000000:90:398:0054, було оформлено на тещу посадовця — Бичкову-Андрієвську Наталію Павлівну.

За наявною інформацією, прокуратура формально відреагувала на відчуження лісових земель, висловивши протест. Втім, реальних наслідків це не мало, а питання фактично було «врегульоване» без повернення ділянок у державну власність.

У подальшому земельні наділи було переоформлено на компанію «Зелена Дубрава», яку пов’язують із колишнім народним депутатом Віталієм Хомутинніком. У політичних і бізнесових колах його також називали покровителем Ігоря Абрамовича. Окремі джерела вказують на їхні партнерські зв’язки через бізнес-структури, пов’язані з Павлом Фуксом.

За словами співрозмовників, кар’єрному зростанню Андрія Міщанчука сприяв його тесть — Андрій Бичков-Андрієвський. Саме він, за наявною інформацією, займався управлінням справами осіб, задіяних у схемах із землею та супроводжував процеси, пов’язані з передачею активів.

Недостовірні дані у декларації нардепа: НАЗК зафіксувало порушення на мільйони гривень

Національне агентство з питань запобігання корупції за результатами повної перевірки декларації народного депутата від фракції «Слуга народу» Ореста Саламахи встановило наявність недостовірних відомостей на суму, що перевищує 9 мільйонів гривень. Виявлені розбіжності стосуються вартості задекларованого майна, фінансових операцій та пояснень щодо джерел походження коштів.

У центрі уваги перевірки опинилися операції з нерухомістю, здійснені у 2024 році. Згідно з матеріалами НАЗК, дружина депутата Анна Саламаха придбала три земельні ділянки у селі Сокільники Львівського району. Ця локація давно має репутацію одного з найдорожчих передмість Львова і часто порівнюється з елітними котеджними містечками під Києвом. Площі придбаних ділянок становлять 628, 835 та 1350 квадратних метрів, що загалом формує значний земельний масив у престижній зоні.

НАЗК дійшло висновку, що Орест Саламаха був обізнаний із цими операціями. Це підтверджується його згодою на подальшу передачу земельних ділянок до статутних капіталів будівельних компаній уже за ринковою вартістю. Зокрема, землю передали до ТОВ «Монс Девелопмент» з оцінкою 15,3 мільйона гривень, що становить 90% статутного капіталу товариства. Співзасновниками компанії є Анна Саламаха та її мати Ірина Дорош.

Інші ділянки були передані до ТОВ «ДСТБуд», де частка Анни Саламахи становить 32,09%. Серед співзасновників компанії — батько Анни Володимир Дорош, а також колишній народний депутат від «Слуги народу» Олександр Трухін.

Окрему увагу НАЗК приділило придбанню Анною Саламахою апартаментів у львівському житловому комплексі Mill Town у травні 2024 року. Вартість житла у декларації не зазначена. Водночас агентство зафіксувало, що в день купівлі на її банківський рахунок було внесено 1,5 мільйона гривень готівкою. Ці кошти не були відображені в декларації як зменшення готівкових заощаджень.

Порівняння декларацій за 2023 і 2024 роки показало, що суми готівки, задекларовані дружиною нардепа, залишилися незмінними до копійки — 555 тисяч гривень, 315 тисяч доларів і 210 тисяч євро, попри значні покупки.

Питання у НАЗК також виникли щодо автомобіля BMW X5 2020 року випуску, який було придбано за 2,7 мільйона гривень. Авто раніше належало брату депутата Тарасові Саламасі, однак сам Орест Саламаха регулярно ним користувався. У поясненнях агентству нардеп заявив, що автомобіль дружина придбала без його відома, а кошти на покупку вона нібито позичила у Назарія Мигаля. За словами депутата, про позику він дізнався вже після факту придбання.

Водночас НАЗК зазначає, що Мигаль є бізнес-партнером тестя Ореста Саламахи та близьким другом родини. Жодних договорів позики в декларації не відображено, що агентство розцінює як суттєве порушення вимог фінансового контролю.

Крім того, у жовтні 2024 року сестра Анни Саламахи Світлана Дорош подарувала їй будинок у Сокільниках площею 180 квадратних метрів. Задекларована вартість нерухомості становить 4 мільйони гривень, що, за оцінкою НАЗК, не відповідає задекларованим доходам родини.

Гарантії безпеки США як ключовий чинник майбутнього миру для України

Гарантії безпеки з боку Сполучених Штатів залишаються найбільш реалістичним і дієвим варіантом досягнення сталого миру для України, навіть попри активні дискусії серед європейських партнерів щодо можливих альтернатив. На цьому акцентує видання Politico, підкреслюючи, що саме Вашингтон має унікальні можливості забезпечити не лише політичні обіцянки, а й реальні інструменти стримування агресії.

У матеріалі наголошується: без повноцінної матеріально-технічної, фінансової та військової підтримки США європейські держави наразі не здатні самостійно сформувати й розгорнути ефективні багатонаціональні сили, які могли б гарантувати безпеку Україні. Обмежені оборонні бюджети, нестача озброєння та складні механізми ухвалення рішень у межах ЄС і НАТО суттєво звужують можливості Європи діяти автономно у питаннях колективної безпеки.

За інформацією Politico, серед можливих елементів таких гарантій обговорюється постачання Україні крилатих ракет Tomahawk із дальністю до 1000 кілометрів. Це дало б змогу завдавати ударів по російських політичних і військових центрах та потенційно стримувати Кремль від відновлення активних бойових дій.

Окремий акцент робиться на юридичному статусі можливих домовленостей. На відміну від Будапештського меморандуму, який був політичною угодою виконавчої влади, нинішні гарантії, за очікуванням Києва, мають бути юридично зобов’язуючими. Йдеться про ратифікацію Палатою представників і Сенатом США та подальше схвалення президентом. У такому разі зобов’язання щодо України могли б бути прирівняні до двосторонніх безпекових договорів США з Японією та Південною Кореєю.

У Politico зазначають, що формальна ратифікація дала б Україні додаткові можливості впливу на Конгрес і сприяла б збереженню стабільної двопартійної підтримки у США.

Водночас видання підкреслює, що навіть такий сценарій не позбавлений ризиків. Зокрема, нагадується заява Дональда Трампа дорогою на саміт НАТО в Гаазі про те, що «існує багато визначень статті 5». Ця стаття Альянсу була навмисно сформульована так, щоб уникнути автоматичного втягування США у велику війну в Європі.

На цьому тлі Politico сумнівається, що Вашингтон погодився б на гарантії, які зобов’язували б його до прямого військового втручання в Україні. Особливо з огляду на те, що з 2022 року США фактично блокують шлях України до вступу в НАТО та роблять пріоритетом уникнення прямої участі у війні.

Додаткову невизначеність створюють і паралельні контакти між США та Росією, які тривають одночасно з європейськими та українськими переговорами. Видання наголошує, що позиція Володимира Путіна у будь-якому разі залишатиметься ключовою.

Москва, за оцінкою Politico, прагне значно ширшої угоди зі США щодо всієї системи європейської безпеки, що було продемонстровано її початковим 28-пунктним «мирним планом». Водночас Путін не демонструє готовності відмовлятися від своїх максималістських вимог, через що досі незрозуміло, на які компроміси Росія може піти.

У підсумку видання зазначає, що незалежно від того, наскільки сильними виглядатимуть американські гарантії безпеки для України, їхня реальна ефективність може залежати не лише від юридичних формулювань у США, а й від того, як ці гарантії інтерпретуватиме Москва.

Корупційний скандал в Роздільнянській міській раді: депутатку затримано за отримання хабара

Голову земельної комісії Роздільнянської міської ради та депутатку від політичної партії «Батьківщина» Ларису Торбинську затримали правоохоронці за підозрою в отриманні хабаря на робочому місці. За версією слідства, Торбинська вимагала 9,5 тисяч доларів від місцевого підприємця за сприяння в оренді 92 гектарів сільськогосподарських земель. Справа викликала великий резонанс, адже це не перший випадок в Україні, коли представники місцевої влади потрапляють у корупційні скандали.

Згідно з інформацією правоохоронців, депутатка обіцяла бізнесмену допомогти отримати дозвіл на оренду земельної ділянки, без якого підприємець не зміг би використовувати землю для ведення господарської діяльності. Вона запевнила його, що без її сприяння всі спроби орендувати землю будуть марними. За свої послуги Торбинська вимагала значну суму — 9,5 тисяч доларів, з яких частину (8 тисяч) отримала безпосередньо під час операції із затримання.

Наразі прокуратура вимагає відсторонення Лариси Торбинської від посади в міській раді на час слідства. Водночас відомо, що вона працює лікарем-неонатологом в Одеській обласній дитячій лікарні.

Слідчі дії тривають, проводиться перевірка можливої причетності інших осіб до схеми.

Київська ТЕЦ-6 практично повністю зруйнована внаслідок сьогоднішньої ракетної атаки

За інформацією наших джерел, одна з найпотужніших в Києві та всій Україні ТЕЦ-6 зазнала критичних руйнувань внаслідок прямого ракетного попадання. При цьому, за інформацією джерела,  зруйновані як основні, так в резервні потужності. Відповідно, без тепла до кінця зими ризикують залишитися велика кількість житлових і адміністративних будинків Дарницького, Дніпровського, Подільського, Деснянського та Оболонського районів столиці, а […]

Громадська рада доброчесності ставить під сумнів кандидатуру Тетяни Шевиріної на посаду судді апеляційного суду

Громадська рада доброчесності висловила сумніви щодо відповідності судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Тетяни Шевиріної вимогам доброчесності та етики, зокрема у зв’язку з її поїздками до Російської Федерації та тимчасово окупованого Криму після початку російської агресії проти України. Ці поїздки, як зазначає ГРД, стали основною причиною для перегляду її кандидатури на посаду судді апеляційного суду.

Згідно з інформацією, наданою Громадською радою доброчесності, Шевиріна відвідувала Москву у серпні 2015 року разом із чоловіком та малолітнім сином. Крім того, чоловік судді здійснював кілька поїздок до Росії ще в 2014 році, а пізніше двічі відвідував окупований Крим. Ці факти викликають питання щодо того, чи відповідає поведінка судді етичним стандартам, які повинні дотримуватись представники судової влади, особливо в умовах війни та агресії з боку Росії.

Батько Тетяни Шевиріної, за інформацією ГРД, перебував у Росії в травні 2014 року, а також відвідував Крим у квітні 2017 року. Ще більш інтенсивними були поїздки з боку родичів чоловіка судді. Свекор і свекруха Шевиріної перебували на території РФ у 2014–2015 роках, у тому числі впродовж тривалого періоду, що охоплював кілька місяців. Крім того, у 2018–2021 роках свекор судді здійснив ще вісім поїздок до Росії та двічі відвідував тимчасово окупований Крим.

Під час проходження кваліфікаційного оцінювання у 2018 році Шевиріна підтвердила факт своїх поїздок до Росії, пояснивши їх родинними обставинами. У письмових поясненнях до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вона зазначила, що в Москві проживають родичі її чоловіка, а також її власні родичі, там поховані дід і бабуся. Аналогічними родинними причинами суддя пояснила й поїздки батька до Криму.

Водночас Громадська рада доброчесності наголошує, що в умовах триваючої збройної агресії Росії проти України будь-які поїздки до держави-агресора або на тимчасово окуповані території мають оцінюватися не лише з огляду на особисті обставини, а й з урахуванням ризиків для державної безпеки. Йдеться, зокрема, про загрозу затримання, тиску або вербування, що може мати наслідки не лише для конкретної особи, а й для національних інтересів України.

Саме сукупність таких поїздок — як самої судді, так і членів її родини — ГРД розцінює як обставину, що потребує особливої оцінки під час розгляду питання про призначення Шевиріної до апеляційного суду.

Вручення повісток: хто може здійснювати оповіщення військовозобов’язаних?

Питання вручення повісток під час мобілізації залишається одним з найбільш чутливих і обговорюваних у суспільстві. Останні офіційні роз’яснення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вказують на те, що перелік осіб, уповноважених здійснювати оповіщення військовозобов’язаних, є значно ширшим, ніж багато хто міг би припустити. Згідно з новими роз'ясненнями, повістки під час мобілізації можуть вручати не лише співробітники ТЦК, як це було прийнято вважати раніше.

Відповідна інформація була оприлюднена на офіційних ресурсах центрів комплектування, що підтверджує чинну практику, коли, окрім військових, повноваження вручати повістки можуть мати й інші категорії осіб. Йдеться про представників органів місцевого самоврядування, а також інших державних структур, які залучаються до процесу оповіщення військовозобов'язаних у межах своїх повноважень. Це означає, що громадяни можуть отримати повістки не лише від військових, але й від представників інших органів влади.

Згідно з роз’ясненнями, право вручати повістки мають співробітники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, представники структурних підрозділів районних і міських державних адміністрацій, а також військових адміністрацій. До цього переліку входять посадові особи виконавчих органів сільських, селищних і міських рад, а також районних рад у містах у разі їх створення. Крім того, повістки можуть вручати уповноважені представники підприємств, установ і організацій. Окремо зазначено, що співробітники відповідних підрозділів розвідувальних органів та СБУ мають право здійснювати оповіщення виключно щодо резервістів і військовозобов’язаних, які перебувають у них на військовому обліку.

Юристи наголошують, що ключова функція всіх цих осіб полягає саме в оповіщенні громадян. Вони не наділені повноваженнями перевіряти документи, затримувати осіб або примусово доставляти їх до ТЦК.

Як пояснюють правники, представники органів місцевого самоврядування, житлово-експлуатаційних організацій або підприємств діють виключно в межах отриманого офіційного доручення. Їхнє завдання обмежується врученням повістки як формою повідомлення військовозобов’язаного про необхідність з’явитися до ТЦК.

Процедура виглядає так: територіальний центр комплектування направляє офіційне доручення з вимогою забезпечити оповіщення або явку конкретної особи. Після цього відповідальна особа зобов’язана здійснити спробу вручення повістки за місцем проживання чи роботи.

У разі відмови громадянина прийняти документ або якщо особу не виявили за вказаною адресою, складається відповідний акт. У ньому фіксуються обставини відмови чи відсутності, після чого цей документ передається до ТЦК як підтвердження виконання процедури оповіщення.