Росія зможе наступного року досягти успіхів в Україні, якщо ситуація для ЗСУ продовжить залишатися такою ж «похмурою», – The Washington Post

Навіть за умов повноцінного восьмигодинного відпочинку багато людей стикаються з виснаженням одразу після пробудження. Важкість у голові, розбитість та відчуття, що сон не дав бажаного відновлення, часто списують на стрес або нестачу вітамінів. Проте фахівці з ергономіки наголошують на ще одній поширеній, але малопомітній причині — неправильному розташуванні спального місця. Особливо ризикованою вони вважають ситуацію, коли узголів’я ліжка встановлено безпосередньо біля вікна.

Експерти пояснюють, що зона біля вікон у житлових приміщеннях має окремий мікроклімат, який суттєво відрізняється від умов у центрі кімнати. Навіть сучасні енергоощадні склопакети не здатні повністю усунути різницю температур. У нічні години, коли організм переходить у фазу глибокого відновлення, тіло фактично опиняється в умовах мікрохолодового стресу: тепле повітря в приміщенні та прохолодні потоки біля вікна створюють різкий контраст, що порушує природні процеси регенерації.

Ще один чинник — світло. Нічні ліхтарі, підсвічені фасади чи ранковий світанок легко проникають навіть крізь щільні штори. Коли промені потрапляють на обличчя, рівень мелатоніну знижується, тому сон стає поверхневим і нестабільним. Людина засинає, але не входить у глибокі фази, що й спричиняє відчуття «розбитості» зранку.

Психологи додають і третій аспект — підсвідоме відчуття небезпеки. Сон спиною до вікна порушує базове відчуття захищеності, і мозок продовжує працювати в режимі підвищеної уважності, навіть коли тіло спить. Це також не дозволяє відновитися повноцінно.

Експерти радять переставити ліжко так, щоб узголів’я стояло біля суцільної стіни. Якщо такої можливості немає, можна частково компенсувати негативні фактори — встановити світлонепроникні штори, поставити високе узголів’я або декоративну ширму між ліжком і вікном та подбати про додаткове утеплення зони для сну.

Навіть невелике коригування простору, зазначають фахівці, часто суттєво покращує якість сну й допомагає позбутися ранкового відчуття виснаженості.

Європейські лідери продовжують заявляти про непохитну солідарність з Україною, однак за цією публічною риторикою дедалі чіткіше проступає брак спільної та довгострокової стратегії завершення війни. Аналітики наголошують: без активного залучення Сполучених Штатів, зокрема у сфері економічного та політичного тиску на Росію, європейські держави залишаються обмеженими у можливостях вплинути на розвиток подій. На тлі непередбачуваної позиції президента США Дональда Трампа це породжує занепокоєння щодо майбутніх рішень, які визначатимуть траєкторію міжнародної підтримки України.

За інформацією The New York Times, європейські урядовці дедалі наполегливіше говорять про необхідність створення надійної системи безпекових гарантій для України, яка стане ключовою умовою будь-яких потенційних переговорів. Саме гарантії розглядаються ними як аргумент, здатний забезпечити Києву впевненість у майбутньому та дозволити розглядати складні дипломатичні формули, які раніше вважалися неприйнятними.

Дискусії ускладнює й позиція російського президента Володимира Путіна, який категорично відкидає можливість присутності військ НАТО в Україні навіть у післявоєнному періоді. Це робить багато європейських планів майже нереалістичними.

На тлі цього європейські лідери намагаються знайти підхід до Трампа і схилити його до більш зваженої лінії щодо Києва. Видання зазначає, що в ЄС обговорюють ідею зустрічі представників України, Європи та США, аби виробити спільну мирну пропозицію, яку в майбутньому буде представлено Москві. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ може передати свій оновлений план миру Вашингтону вже 10 грудня.

Попри дипломатичні зусилля, в Європі визнають: союзники мають готуватися до сценарію, за якого їм доведеться воювати й стримувати Росію самостійно. Високопоставлені чиновники НАТО уважно спостерігають за поступовим виведенням американських військових із Європи. Хоча у регіоні залишається близько 79 тисяч солдатів США, європейські армії не можуть швидко замінити ключові можливості американського війська — від супутникової розвідки до систем управління та дальньої високоточної зброї.

Представники європейських країн визнають, що слабкість оборонної промисловості також залишається критичним викликом. Для масштабного нарощування виробництва зброї знадобляться роки. Аналітики Кільського інституту світової економіки підрахували, що Росія щомісяця виробляє близько 150 танків, 550 бойових машин піхоти, понад сотню дронів Lancet та десятки артилерійських систем. Жодна європейська держава сьогодні не наблизилась до таких темпів.

У коментарі NYT директорка з Північної Європи Атлантичної ради Анна Вісландер наголосила, що Україна є ключовим бар’єром, який стримує Росію від подальшої агресії. Вона зазначила, що Європа має або піти на більші ризики зараз, або заплатити значно вищу ціну в майбутньому.

Видання підсумовує: Європейський союз сьогодні стоїть перед стратегічним викликом — як захищати Україну і власну безпеку, якщо США зменшать свою роль у війні.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення, яким зобов’язав Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та офіційно розпочати кримінальне провадження щодо АТ «Фармак». Підставою для такого кроку стала відмова САП реєструвати справу, попри заяву з викладеними фактами, що можуть свідчити про існування масштабних протиправних схем.

З матеріалів, поданих до суду, випливає, що фармацевтичну компанію підозрюють у створенні багаторівневої логістичної системи, яка могла використовуватися для постачання продукції на територію Російської Федерації, а також до тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей. За твердженням заявників, маршрути поставок могли проходити через кілька транзитних ланок, зокрема через Білорусь та країни Європейського Союзу, що дозволяло маскувати кінцевий пункт призначення товарів.

Окрема лінія розслідування стосується можливого експорту напівфабрикатів із подальшим пакуванням уже на території РФ. Такий механізм міг дозволити компанії приховувати прямі поставки, а водночас забезпечувати надходження податків та митних зборів до бюджетів Росії та окупаційних утворень на Донбасі. Правники вбачають у цьому ознаки фінансування тероризму та сприяння державі-агресору.

За інформацією заявників, оплата цих операцій могла здійснюватися в криптовалюті для уникнення контролю з боку банківської системи.

Слідство також вивчає можливі канали виведення коштів через афілійовані компанії та офшорні структури. Йдеться про укладання контрактів із пов’язаними підприємствами за завищеними цінами, що могло дозволити легалізувати необліковані доходи.

Окремим епізодом є ймовірна монополізація дистрибуційних каналів. За даними заявників, продаж продукції «Фармаку» концентрувався переважно через двох дистриб’юторів — СП «Оптіма-Фарм, ЛТД» та ТОВ «Бадм». Така практика, якою, за інформацією джерел, керував топменеджер компанії Костюк В.Г., могла створити умови для встановлення завищених цін на ключові лікарські засоби.

Це суперечить, зокрема, рішенням РНБО від 30.01.2025 та 14.02.2025, а також Декларації про зниження цін, підписаній «Фармак» разом з іншими провідними виробниками.

Після рішення ВАКС САП має розпочати повноцінне досудове розслідування. Його результати можуть вплинути на всю фармацевтичну сферу України, оскільки мова йде про один із найбільших гравців ринку та ймовірні системні порушення, що завдавали шкоди національній безпеці.

Легендарний телевізійний проєкт «Ревізор», який свого часу збирав мільйони переглядів і викликав бурхливі обговорення, може знову з’явитися на екранах. Протягом багатьох років глядачі неодноразово зверталися з проханнями відродити програму, і нині ці очікування отримали новий імпульс. Після коментарів редакторки Анни Жижі щодо можливого оновлення формату про ймовірне повернення заговорила і головна зірка проєкту — Ольга Фреймут.

У нещодавньому інтерв’ю телеведуча зізналася, що саме «Ревізор» залишається для неї особливим і найулюбленішим проєктом за всю кар’єру. За словами Фреймут, ця програма стала для неї не просто роботою, а важливою частиною життя, яка сформувала її як телевізійну особистість. Ведуча пригадує, що кожна перевірка була окремою історією, наповненою емоціями, конфліктами, несподіванками та справжніми людськими драмами.

«Я дуже хочу відновити “Ревізор”. У мене вже Злата — дівка на виданні, малята вже не такі крихітні й самі собі ради дають, тому вже можна зробити програму, яку я люблю», — сказала ведуча.

Фреймут також підтвердила, що у разі повернення шоу повністю зміниться його концепція. За її словами, рівень сервісу в Україні настільки виріс, що знімати лише про ресторани більше неактуально.

«Якщо я буду знімати “Ревізор”, то це буде інший “Ревізор”. Я знаю потреби суспільства. Мені здається, я буду його знімати», — заінтригувала ведуча.

Подробиці нового формату Фреймут розкривати не стала, проте натякнула: якщо оновлений «Ревізор» з’явиться, то він стане значно глибшим та сучаснішим, ніж попередні сезони.

Діагноз онкологічного захворювання часто стає шоком для людини, оскільки перші прояви багатьох форм раку нагадують симптоми звичних інфекцій чи хронічних станів. Нове дослідження британських науковців звернуло увагу на ще один можливий чинник ризику, пов’язаний із подіями раннього дитинства. Йдеться про вірус BK — поліомавірус, який інфікує більшість дітей і зазвичай має легкий, майже непомітний перебіг, подібний до звичайного застудного захворювання.

Фахівці з Великої Британії встановили, що цей вірус здатен викликати пошкодження ДНК у клітинах організму. Такі зміни за певних умов можуть накопичуватися та створювати передумови для розвитку онкологічних процесів у дорослому віці. Особливо це стосується підвищеного ризику раку сечового міхура, який має складну етіологію та формується під впливом багатьох факторів.

За словами автора дослідження, доктора Саймона Бейкера з Йоркського університету, ключовим відкриттям стало те, що зміни у клітинах виникають не лише в заражених вірусом ділянках.

“Ми виявили, що пошкодження ДНК відбувається не лише в інфікованих клітинах, але й у сусідніх клітинах, що згодом може спричиняти їх ураження. Це важливо, оскільки пояснює, чому більшість випадків раку сечового міхура не містять ознак вірусу на момент діагностики, хоча сам процес міг початися набагато раніше”, — зазначив дослідник.

Вірус BK вважається поширеним і зазвичай не викликає серйозних симптомів. Після інфікування він переходить у латентний стан і “мешкає” у нирках людини.

Найбільш небезпечним вірус стає для пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки та отримують імунодепресанти. У таких людей вірус може «прокинутися», почати активно розмножуватися та спричиняти ураження нирок або сечового міхура.

Медики підкреслюють, що саме реактивація вірусу у імунно пригнічених пацієнтів давно була відома, але механізм, який може пояснити довгостроковий вплив на здорові клітини, науковці лише починають розуміти.

Дослідження допомагає пояснити, чому у багатьох випадках раку сечового міхура немає прямих слідів вірусної інфекції — хоча пошкодження ДНК могло бути спричинене саме нею.

Науковці наголошують: висновки не означають, що вірус BK сам по собі викликає рак, але його вплив може бути одним із факторів, які підвищують ймовірність мутацій у клітинах.

Подальші дослідження мають дати відповідь, як саме запобігти цим змінам та чи можна знизити ризики для пацієнтів у майбутньому.

До завершення поточного тижня значна частина областей України функціонуватиме за графіками погодинних відключень електроенергії, сформованих у три черги. Такий режим означає, що окремі домогосподарства можуть перебувати без світла сумарно до 12 годин протягом доби. Про це у телемарафоні повідомив керівник «Укренерго» Віталій Зайченко, наголосивши, що ситуація залишається динамічною та залежить від щоденного впливу російських ударів на критичну інфраструктуру.

Він підкреслив, що диспетчери енергосистеми наразі орієнтуються саме на трирівневу схему відключень, оскільки це дозволяє рівномірно розподіляти навантаження та запобігати масштабним аваріям. У частині регіонів тривалість перерв може бути меншою завдяки кращому стану мереж або локальному зниженню споживання. Водночас у низці областей навантаження залишається надмірним, що потребує більш жорсткого обмеження, аби втримати систему від розбалансування.

Зайченко нагадав, що 9 грудня аварійні відключення довелося застосувати у Харківській, Сумській та Полтавській областях. Причина — чергова атака Росії на енергетичну інфраструктуру Сумщини, після якої частину енергосистеми необхідно було терміново збалансувати. Унаслідок цього аварійні графіки поширилися й на інші області країни.

Ключовим фактором, за словами очільника «Укренерго», став збіг несприятливих обставин: аварійне відключення генерації та вичерпання можливостей гідроелектростанцій для підтримки обсягів виробництва. Це змусило диспетчерський центр застосувати аварійні відключення, аби не допустити масштабного порушення роботи енергосистеми.

Зайченко наголосив, що графіки стануть більш прогнозованими лише після стабілізації ситуації та відновлення частини пошкоджених об’єктів енергетики. Наразі ж українцям рекомендують готуватися до складного режиму споживання у найближчі дні.

Харківська область дедалі частіше фігурує у звітах та публічних розслідуваннях як регіон із серйозними проблемами у сфері фінансової прозорості та контролю за використанням бюджетних ресурсів. Нові відомості вказують на ймовірні масштабні порушення з боку окремих посадових осіб обласної військової адміністрації. У центрі уваги опинився заступник голови Харківської ОДА Андрій Дорожко, якого джерела пов’язують із системними порушеннями вимог антикорупційного законодавства.

Одним із ключових епізодів, що став предметом обговорення, є можливе приховування Дорожком факту спільного проживання з Катериною Кудрявцевою. За чинним законодавством така інформація підлягає обов’язковому декларуванню, адже безпосередньо впливає на оцінку майнового стану посадовця та потенційних конфліктів інтересів. Втім, зазначені обставини, за наявними даними, у деклараційних документах відображені не були.

У декларації заступник голови ОДА не вказав жодного члена сім’ї, хоча проживає у квартирі, яка зареєстрована на Ольгу Сергіївну Дорожко — ймовірно, його колишню дружину. Така «відсутність родини» дозволяє посадовцю уникати декларування частини майна.

Серед виявлених порушень — маніпуляції з відчуженням і придбанням майна. У травні 2025 року Дорожко продав свій Volkswagen Passat (2012) за 10,5 тис. доларів (443,6 тис. грн), але у декларації зазначив лише 415 тис. грн.

У жовтні він придбав Audi A6 (2019) за 857,3 тис. грн, хоча ринкова вартість авто перевищує 1,2 млн грн. Джерела доходів для таких операцій Дорожко не пояснює.

Також він зберігає великі суми готівкою:— 54 тис. доларів,— 125 тис. грн,— 3,2 тис. євро.

Крім того, у власності посадовця — кілька нежитлових приміщень у Харкові та земельна ділянка площею майже 7,3 га в Ізюмському районі.

На цьому тлі правоохоронці фіксують і ширші корупційні практики в регіоні. За матеріалами слідства, колишній в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області Гладченко підбурював представника приватної компанії дати хабар за виведення підприємства з переліку ризикових платників. Сума неправомірної вигоди — 55 тис. доларів.

У цьому ж контексті фігурують заступник голови ХОДА Харнам та керівник департаменту агропромислового розвитку ОДА Андрій Дорожко. За даними джерел, вони реалізували схему зі скуповування зерна у фермерів з деокупованих територій за заниженими цінами через підконтрольні структури ТОВ «ЗОРЯ» та ФГ «УКР-АГРО-СВІТ». Це дозволяло отримувати значну маржу на подальшому перепродажі.

Розкриті факти свідчать про системний характер зловживань на Харківщині та участь у них кількох високопосадовців.

Поки ж область залишається одним із найбільш проблемних регіонів у питаннях прозорості та контролю над фінансовими потоками — і постає питання, чи вистачить політичної волі, щоб навести лад у системі.

Україна суттєво посилила свої позиції у міжнародному криптофінансовому середовищі, опинившись серед країн із найбільшими державними запасами біткоїна. Згідно з оновленим глобальним рейтингом BiTBO, на рахунках держави акумульовано 46,3 тисячі BTC, ринкова вартість яких нині оцінюється приблизно у 4,6 мільярда доларів. Такий показник забезпечив Україні четвертий рядок рейтингу, підтвердивши її роль як одного з найактивніших та найдинамічніших гравців на крипторинку.

Світові лідери у зберіганні цифрових активів продовжують демонструвати значний розрив у масштабах резервів. Перше місце впевнено утримують Сполучені Штати, які контролюють 326,5 тисячі BTC — суму, що за нинішньої вартості дорівнює близько 28 мільярдам доларів. Китай, попри суперечливу політику щодо майнінгу та криптовалютного обігу, зберігає 190 тисяч BTC і посідає другу позицію. Велика Британія із запасом понад 61 тисячу BTC (близько 5,4 мільярда доларів) замикає першу трійку.

На п’ятому місці у рейтингу — Бутан з понад 11,2 тисячі BTC, шосте — Сальвадор із 7,4 тисячі монет, а сьоме — Об’єднані Арабські Емірати, що володіють 8,4 тисячі BTC.

Україна продовжує нарощувати свої криптоактиви, що дозволяє їй залишатися серед світових лідерів, а біткоїн використовувати як інструмент фінансової стабільності, накопичення та мобілізації коштів.

Наразі ринок біткоїна зазнав зниження — його ціна впала нижче $86 000 вперше з квітня, проте Україна зберігає значний резерв, що зміцнює її позиції у світовій криптоекономіці.