Росія зможе наступного року досягти успіхів в Україні, якщо ситуація для ЗСУ продовжить залишатися такою ж «похмурою», – The Washington Post

На Полтавщині подружжя прокурорів — Миронов Андрій Васильович та Пальонна Ольга Олексіївна — опинилися у центрі суспільної уваги через користування поширеною в регіоні практикою дострокового оформлення спеціальної прокурорської пенсії. Обидва отримали право на пенсійні виплати приблизно у 40-річному віці, але при цьому продовжують працювати на своїх посадах у прокуратурі, поєднуючи статус пенсіонерів зі статусом діючих службовців.

Механізм, яким скористалося подружжя, добре відомий у професійному середовищі: ранній вихід на спеціальну пенсію фактично не означає припинення трудової діяльності. Навпаки, прокурори можуть і надалі займати керівні чи процесуальні посади, отримуючи повний розмір заробітної плати. Це дозволяє паралельно отримувати й значні пенсійні виплати — понад пів мільйона гривень на рік кожному.

За даними джерел, у прокуратурі Полтавщини такі випадки не поодинокі — сформувалися цілі «сімейні кланові структури», де раннє оформлення спеціальних пенсій та подальше перебування на посаді стали звичною схемою додаткового збагачення.

Окремі запитання викликає діяльність їхньої доньки, Миронової Ангеліни Андріївни. До недавнього часу вона була зареєстрована як приватна підприємиця, а її основним видом діяльності у КВЕД значилася «діяльність телефонних центрів». Цей вид діяльності напряму перетинається зі специфікою роботи шахрайських колцентрів, які останні роки активно діють у Полтаві та області. Після поширення цієї інформації ФОП Ангеліни Миронової було терміново припинено. Нині вона вже офіційно працевлаштована в органах прокуратури.

При цьому сукупний річний дохід родини, за попередніми оцінками, може перевищувати 3 мільйони гривень. Однак джерела також стверджують, що прокурорська родина користується окремими державними пільговими програмами, які призначені зовсім для інших категорій громадян — зокрема для соціально незахищених або ветеранів.

Практика дострокового оформлення спеціальних пенсій у поєднанні з продовженням служби давно викликає питання у фахівців та антикорупційних експертів. У випадку подружжя Миронових вона поєднується з ознаками сімейного працевлаштування та сумнівною підприємницькою діяльністю їхньої доньки, що створює ще більше підстав для перевірок.

17 листопада позначений сукупністю подій, що поєднують освітні, духовні та культурні виміри. В Україні цей день традиційно проходить у атмосфері молодіжної активності, адже саме нині вітають студентську спільноту, відзначаючи її внесок у розвиток науки, культури й громадського життя. У храмових громадах віряни молитовно звертаються до святого Григорія Неокесарійського, просячи захисту, мудрості та сили духу. Паралельно в народному календарі ця дата має особливе значення: спостереження за погодою допомагають передбачити характер прийдешньої зими та ймовірні зміни в природі.

У світовому масштабі 17 листопада присвячений кільком важливим тематичним ініціативам, спрямованим на поширення знань і формування відповідального ставлення до здоров’я. Серед головних подій — Міжнародний день обізнаності про рак шийки матки. Його ідея полягає в інформуванні суспільства про необхідність регулярних профілактичних оглядів, важливість вакцинації дівчат-підлітків проти вірусу папіломи людини та своєчасне проходження рекомендованих обстежень. Медичні фахівці нагадують, що саме раннє виявлення захворювання значно підвищує шанси на успішне лікування і зменшує ризики для життя та здоров’я.

Ще одна важлива дата — День недоношених дітей, покликаний привернути увагу до проблем передчасних пологів і надання якісної медичної допомоги малюкам, які народжуються раніше терміну.

У світі також відзначають День екскурсій, День вершкового масла, День гри в сьоґі, День філософії та День відмови від куріння, який традиційно нагадує про шкоду нікотину.

Що сьогодні святкують в Україні17 листопада — це День студента, свято, що об’єднує молодь усіх українських вишів. У цей день прийнято бажати студентам легкого навчання, натхнення, цікавих відкриттів і успішних сесій.

Також дата пов’язана з низкою відомих українських іменинників. Сьогодні згадують католицького священика Климентія Шептицького, акторку Руслану Писанку, політикиню Оксану Корчинську, письменницю Софію Андрухович та футболіста Романа Зозулю.

Церковне свято 17 листопадаЗа новим стилем християни вшановують святителя Григорія Неокесарійського, відомого чудотворця та єпископа. Віряни вважають, що молитва до нього допомагає жінкам завагітніти, а дітям приносить захист і міцне здоров’я.

У старому календарі цього дня раніше відзначали пам’ять митрополита Павла Тобольського.

Важливо пам’ятати, що триває Різдвяний піст. Православним рекомендовано обмежити вживання м’яса та молочних продуктів, щоб духовно і фізично підготуватися до Різдва.

Народні звичаї та прикмети 17 листопадаСеред українців день мав назву Григорій Зимовказівник, адже погода сьогодні вважалась передвісником зими:

• якщо калюжі вкриті льодом — буде холодна зима;• багато качок залишається на річках — зима буде м’якою;• рясні грона горобини обіцяють сніжний сезон.

Наші предки уникали далеких доріг, вважаючи, що можна натрапити на нечисту силу або застрягнути в осінньому багні. Натомість дім наповнювався хатніми справами, прибиранням, відвідуванням лазні та спільним відпочинком із родиною. Для здоров’я цього дня рекомендували гарячі водні процедури.

Також існував особливий звичай на удачу: треба дати собі обіцянку і неодмінно її виконати.

Що сьогодні не можна робитиПід забороною куріння, алкоголь і будь-які шкідливі звички — недарма сьогодні День відмови від куріння. Не варто позичати гроші або оформляти кредити, щоб уникнути фінансових труднощів. Заборонено й виходити в брудному одязі — вважалося, що це шкодить репутації.

У 2021 році бізнесмен Ярослав Костенко став власником державного підприємства, оціночна вартість якого становила приблизно 35 мільйонів гривень. Швидкість укладання договору та фактична відсутність конкурентів на аукціоні одразу викликали сумніви щодо прозорості процедури. Журналістські розслідування припустили, що приватизація могла відбуватися під неформальним контролем харківського прокурора Олександра Фільчакова, що лише підсилило резонанс довкола цієї угоди.

Комплекс держпідприємства виявився значно більшим, ніж проста адміністративна структура. До нього входили масштабні виробничі та господарські потужності: будівлі та споруди різного призначення, земельна ділянка площею понад 9 тисяч квадратних метрів, парк автомобілів і значний обсяг обладнання. Ці активи у сукупності становили цінний ресурс для можливого інвестора, а тому відсутність реальної боротьби під час приватизації стала центральною темою для критики на адресу організаторів продажу.

Історія Олександра Фільчакова також сповнена суперечностей. Ще у 2011 році його звинувачували у системному збиранні хабарів, частину з яких начебто передавали до «прокурорського фонду». Відомий випадок із підприємцем Юрієм Скрипкою, який відмовився брати участь у схемах, однак справу тихо зам’яли, а сам Фільчаков пішов на підвищення.

Під час повномасштабного вторгнення прокурор також опинився у центрі критики: разом зі скандальним колегою Ігорем Чубом він виїхав із Харкова на Закарпаття, де переховувався два тижні, а після цього довго працював дистанційно з Дніпра. Для посадовця такого рівня ця поведінка викликала великий суспільний резонанс.

Важливою деталлю є і зв’язок Фільчакова з Вадимом Слюсарєвим — впливовим харківським екс-чиновником і контрабандистом, який періодично працював на проросійські сили. Саме завдяки цим контактам, за даними журналістів, Фільчаков міг отримувати підтримку на ключових етапах своєї кар’єри.

Попри скандали, він досі працює в органах прокуратури. Його родина володіє значною нерухомістю, автопарком і бізнесами, а сам Фільчаков користувався броньованим Toyota Land Cruiser 300, відсутнім у деклараціях. Після розголосу авто зникло.

Як зазначають джерела, приватизація державних активів за участю Костенка та мовчазного сприяння Фільчакова — лише частина більшої корупційної екосистеми. Вона поєднує місцевих чиновників, силові структури й бізнесменів, які роками розподіляли бюджетні потоки та майно в регіоні.

Ця історія демонструє, наскільки тісно пов’язані правоохоронці та бізнес у Харкові, і наскільки легко державні активи можуть переходити у приватні руки без конкуренції та контролю.

Скандал із придбанням держпідприємства — не поодинокий випадок, а ознака системної проблеми, яка потребує реальних реформ — від очищення прокуратури до прозорих правил управління державними активами.

У холодну пору року багато людей відчувають, що апетит помітно зростає, а бажання з’їсти щось тепле, ситне й калорійне стає майже невідворотним. Фахівці зазначають, що це не примха чи слабкість, а природний механізм, який активується у відповідь на зниження температури. Коли надворі холоднішає, організм витрачає більше енергії на підтримання оптимальної внутрішньої температури, а це автоматично підсилює потребу в додатковому “паливі”.

Психологічні чинники також відіграють значну роль. Короткий світловий день, відчуття втоми, зменшення активності та дефіцит сонячного світла запускають механізми сезонної туги. У такі моменти організм прагне швидких джерел дофаміну, які найчастіше пов’язані з калорійною їжею — солодощами, випічкою, жирними стравами. Створення “комфорту через їжу” стає одним із найпоширеніших сценаріїв поведінки в зимовий період.

Лікарка Крістал Віллі пояснює, що за холодної погоди організм інстинктивно прагне отримати більше енергії, аби компенсувати втрати тепла. Це проявляється як бажання висококалорійних страв — пасти з сиром, вершкових супів, випічки, гарячого шоколаду. Такі продукти містять цукри та жири, які швидко перетворюються на енергію та тепло.

Ще один фактор — зменшення кількості сонячного світла. У темні зимові місяці знижується рівень серотоніну та дофаміну — нейромедіаторів, що впливають на настрій. Оскільки вуглеводи здатні тимчасово підвищувати рівень серотоніну, багато людей починають відчувати сильну тягу до хліба, макаронів або шоколаду.

Також на апетит впливають гормональні зміни. Взимку часто збільшується рівень греліну, який відповідає за відчуття голоду, а рівень лептину — гормону ситості — може знижуватися через меншу фізичну активність або порушення сну. У результаті людина може відчувати менше задоволення після звичайної порції їжі й несвідомо збільшувати обсяг спожитого.

Фахівці радять звертати увагу на сезонні тригери й контролювати апетит усвідомлено: підтримувати режим харчування, додавати більше білків і клітковини, не забувати про рух та шукати здорові джерела тепла й комфорту.

Військова медикиня Збройних сил України та відома громадська діячка Аліна Михайлова висловила публічне обурення з приводу допису радника Офісу президента Сергія Лещенка, у якому той зачепив народного депутата Ярослава Железняка та тему волонтерської діяльності. Як повідомляє «Цензор.НЕТ», обговорення розгорілося під постом Лещенка, де Михайлова залишила емоційний і доволі жорсткий коментар.

Попри те, що сама медикиня неодноразово критикувала Железняка за окремі дії та заяви, цього разу вона стала на бік депутата, наголосивши: характер висловлювань Лещенка переходить межі конструктивної дискусії. Михайлова підкреслила, що в умовах війни будь-які маніпуляції темою волонтерства є неприпустимими, а публічні намагання дискредитувати людей, які причетні до допомоги армії, завдають шкоди загальній боротьбі.

«Абсолютно не прихильниця Железняка, але, щоб таку х#йню писати — це треба норм відпрацьовувати так», — написала вона.

Медикиня наголосила, що війна триває з 2014 року, і за цей час, на її думку, Лещенко жодного разу не став на захист України зі зброєю в руках.

«Ого як, волонтер з медалями. Гидота», — додала Михайлова, звинувативши піарника ОП у лицемірстві.

Коментар Михайлової викликав активне обговорення у соцмережах, адже суперечка між представниками влади, військовими та волонтерами стала особливо чутливою темою у період активних бойових дій.

У Дніпровському районі Києва стався інцидент із проявом вандалізму: невідомий чоловік пошкодив припаркований автомобіль, вилізши на його дах та розбивши лобове скло. Про подію повідомила столична поліція після звернення місцевої мешканки, яка стала свідком інциденту. За її словами, зловмисник не лише стрибав по автомобілю, а й завдав серйозних пошкоджень: відірвав дзеркало, спустив шини та залишив помітні сліди на кузові.

Подія сталася у дворі житлового будинку на вулиці Ентузіастів, де автомобілі мешканців зазвичай паркуються у безпечному подвір’ї. Поліція оперативно виїхала на місце, опитала свідків та зафіксувала пошкодження, розпочавши досудове розслідування за статтею Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за умисне пошкодження майна. За попередньою інформацією, мотиви правопорушника наразі встановлюються, а також перевіряються можливі відеозаписи з камер спостереження поблизу місця події.

На місце оперативно прибула слідчо-оперативна група Дніпровського управління поліції. Як розповів заступник начальника відділу поліції Вадим Болото, протягом години патрулі розшукали та затримали правопорушника відповідно до ст. 298-2 КПК України.

Затриманим виявився 21-річний киянин. За інформацією поліції, чоловік перебував у стані алкогольного сп’яніння і пояснив, що «не контролював себе через надмірне вживання алкоголю».

Дізнавачі вже оголосили молодику підозру за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України — грубе порушення громадського порядку. За такі дії йому загрожує обмеження волі на строк до п’яти років.

Вища рада правосуддя ухвалила одностайне рішення про звільнення судді Солом’янського районного суду Києва Андрія Макухи, який фігурував у справах, пов’язаних із подіями Революції Гідності, а також у кримінальному провадженні щодо отримання неправомірної вигоди. Цей крок став фінальним етапом у тривалому процесі, що протягом багатьох років супроводжувався численними спробами уникнення відповідальності та повернення до системи правосуддя.

Після подій 2014 року Макуха привернув увагу громадськості низкою судових рішень, ухвалених щодо учасників протестів. Того ж року правоохоронні органи задокументували факт отримання ним та суддею Оленою Демидовською хабаря, що стало підставою для порушення кримінального провадження та подальших дисциплінарних процедур. Вища рада правосуддя у 2016 році звільнила Макуху за порушення присяги, проте це рішення не стало остаточним — через суд він домігся поновлення та у 2020 році повернувся до здійснення правосуддя.

Навіть повторний розгляд питання про звільнення затягувався. У 2023 році Макуха мобілізувався до лав ЗСУ, що автоматично призупинило розгляд у ВРП. Проте служба в армії виявилася не аргументом його сумлінності, а радше додатковим свідченням невідповідності займаним посадам.

Характеристика від командування стала справжнім шоком: суддю охарактеризували як військовослужбовця, що не дотримується статутів, демонструє нестачу ініціативи, не виконує наказів, губиться у складних ситуаціях та провокує конфлікти. Зазначено також низький рівень фізичної підготовки та незадовільне володіння особистою зброєю. Командування прямо вказало, що Макуха не відповідає займаній посаді.

Окремо зафіксовано неодноразові факти появи у строю в стані алкогольного сп’яніння. Один із найгучніших епізодів — перевірка минулого року, коли суддю виявили п’яним при 2,01 проміле алкоголю, що перевищує допустимі норми у десять разів. Протокол щодо цього правопорушення вже довгий час лежить у Печерському суді без розгляду у судді Константінової.

Після переводу Макухи до Києва військова частина підтвердила, що він може брати участь у засіданнях ВРП онлайн, і розгляд його дисциплінарної справи відновили. Висновок командування і матеріали провадження стали вирішальними: Вища рада правосуддя дійшла висновку, що Макуха не здатен виконувати обов’язки судді.

Так після багаторічних маніпуляцій, поновлень і затягувань один із суддів Майдану все ж таки позбувся мантії.