Росія зможе наступного року досягти успіхів в Україні, якщо ситуація для ЗСУ продовжить залишатися такою ж «похмурою», – The Washington Post

Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яке має принципове значення для захисту соціальних прав військовослужбовців. Суд визнав протиправними дії однієї з військових частин, яка відмовила у виплаті грошової допомоги в розмірі одного мільйона гривень військовому, що проходив службу та безпосередньо виконував бойові завдання на території Донецької та Луганської областей.

З матеріалів справи випливає, що чоловік був призваний на військову службу у травні 2023 року, коли йому виповнилося 22 роки. За час проходження служби він понад шість місяців перебував у районі активних бойових дій, виконуючи завдання, пов’язані з обороною держави. Суд звернув увагу на те, що сам факт участі у бойових діях був підтверджений відповідними довідками та наказами командування, які не були оскаржені чи спростовані.

Попри виконання всіх вимог, передбачених постановою Кабінету Міністрів №153, військова частина відмовилася нараховувати виплату через звільнення чоловіка. Позивач оскаржив рішення частини у суді, вважаючи його протиправним.

Суддя Зоя Плеханова дослідила всі матеріали справи та постановила, що військовий має право на одноразову виплату у розмірі одного мільйона гривень. Дії військової частини визнано незаконними, і її зобов’язано здійснити нарахування виплати. Рішення ще може бути оскаржене.

Ця справа стала прикладом того, що навіть після звільнення військовослужбовці мають право на передбачені законом компенсації за участь у бойових діях.

Холодногірський районний суд Харкова встановив юридичний факт батьківства загиблого військовослужбовця щодо неповнолітньої дитини, підкресливши важливість достовірних доказів у справах сімейного права. Суд зазначив, що запис про батька, внесений до офіційних документів за вказівкою матері відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України, не є беззаперечним підтвердженням біологічного батьківства, а виступає лише юридичною фікцією. Найбільш переконливим і належним доказом, за словами суду, є посмертна молекулярно-генетична експертиза, яка дозволяє встановити кровний зв’язок між загиблим та дитиною.

Справу № 642/4568/24 розглядали в порядку окремого провадження, що передбачає прискорену процедуру розгляду питань, пов’язаних із визначенням батьківства та спадкових прав. Суд звернув увагу на необхідність застосування сучасних наукових методів доказування у справах, де обставини ускладнені загибеллю одного з батьків. Використання молекулярно-генетичних досліджень дає змогу не лише встановити факт батьківства, а й захистити права дитини на спадок та соціальні гарантії.

Обставини справи

Заявниця звернулася до суду з вимогою встановити факт батьківства та внести відповідні зміни до актового запису про народження доньки. Дитина народилася у 2009 році, коли мати не перебувала у шлюбі з біологічним батьком. У зв’язку з цим відомості про батька були внесені до актового запису за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 СК України, без фактичного підтвердження походження дитини.

Надалі жінка укладала інші шлюби, а до актового запису вносилися зміни, однак біологічний батько дитини — ОСОБА_4 — фактично визнавав доньку. Він підтримував з нею стосунки, добровільно її утримував, проживав разом із дитиною та матір’ю однією сім’єю, а у 2022 році офіційно уклав шлюб із матір’ю дитини.

Оформити батьківство в установленому законом порядку чоловік не встиг. У 2023 році його мобілізували до лав Збройних сил України, а в лютому 2024 року він загинув під час виконання бойових завдань поблизу Роботиного Запорізької області.

Після загибелі військовослужбовця мати звернулася до суду для юридичного підтвердження походження дитини, зокрема з метою реалізації особистих немайнових прав доньки та подальшого оформлення соціальних гарантій як дитини загиблого захисника України.

Правова оцінка суду

Розглядаючи справу, суд проаналізував положення Сімейного та Цивільного процесуального кодексів України, практику Верховного Суду, а також рішення Європейського суду з прав людини.

Суд прямо зазначив, що запис про батька, зроблений за статтею 135 СК України, не підтверджує реального походження дитини і є лише юридичною конструкцією, спрямованою на формальне заповнення відомостей у реєстраційних документах.

Окремо суд підкреслив, що смерть чоловіка не позбавляє дитину права на встановлення батьківства в судовому порядку, якщо іншим способом реалізувати це право неможливо.

Вирішальне значення у справі мала посмертна молекулярно-генетична експертиза, призначена за ухвалою суду. Її результати підтвердили біологічне батьківство загиблого військовослужбовця з імовірністю 99,9999999999 відсотка. Суд наголосив, що ДНК-експертиза є єдиним сучасним науковим методом точного встановлення батьківства, доказова сила якого переважає інші види доказів.

Також суд застосував принцип пріоритету найкращих інтересів дитини, пославшись на Конституцію України, Конвенцію про права дитини та практику ЄСПЛ. Було зазначено, що дитина має право знати свого батька та користуватися правами, які випливають із кровної спорідненості.

Рішення суду

Суд частково задовольнив заяву та встановив факт батьківства загиблого військовослужбовця щодо неповнолітньої дитини. Біологічне походження дитини визнано доведеним належними та достатніми доказами, насамперед висновком посмертної ДНК-експертизи.

Водночас у частині зобов’язання органу ДРАЦС окремо вносити зміни до актового запису про народження суд відмовив. Суд зазначив, що саме рішення про встановлення факту батьківства є достатньою правовою підставою для внесення відповідних змін до реєстраційних документів у встановленому законом порядку.

Правоохоронці Львівщини направили до суду обвинувальний акт стосовно адвокатки та начальника відділу однієї з міських рад області за фактом одержання неправомірної вигоди. За інформацією Львівської обласної прокуратури, у 2023 році адвокатка надавала правову допомогу клієнту у справі щодо визначення місця проживання його 11-річної доньки. Дівчинка фактично постійно проживала з батьком, оскільки мати після початку повномасштабного вторгнення виїхала в Італію. Після офіційного розлучення батьків виникла необхідність юридично закріпити місце проживання дитини, що стало предметом судового розгляду.

За даними слідства, адвокатка домовилася з начальником відділу міської ради про отримання неправомірної вигоди за сприяння у прийнятті рішення на користь її клієнта. Сума хабара та конкретні обставини передачі грошей наразі уточнюються в рамках кримінального провадження. Правоохоронці підкреслюють, що такі дії є прямим порушенням законодавства та підривають довіру до системи захисту прав дітей і державних органів.

Юристка повідомила клієнта, що за певну суму може вплинути на суд та допомогти отримати необхідні документи. Для цього вона залучила свого спільника – начальника відділу державної реєстрації міськради. Посадовець мав забезпечити видачу акту обстеження умов проживання дитини та довідки, що батько виховує її самостійно. Адвокатка, у свою чергу, мала вплинути на суддю для прийняття рішення на користь клієнта.

Загалом обвинувачені отримали за свої «послуги» 6 700 доларів США. Крім того, адвокатка за 200 доларів організувала фіктивну зміну реєстрації місця проживання колишньої дружини клієнта, щоб справа розглядалася у «потрібному» суді.

Протиправну діяльність було припинено у липні минулого року. Адвокатці та посадовцю інкримінують одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Воєнні та політичні цілі російського диктатора Володимира Путіна не зводяться виключно до агресії проти України. До такого висновку дійшли американські аналітики, проаналізувавши його останні публічні заяви, риторику кремлівських посадовців і зміст офіційних документів. У звіті підкреслюється, що Москва послідовно намагається подати повномасштабну війну як нібито «вимушену реакцію» на дії Заходу.

Ключовим елементом цієї аргументації Кремль називає розширення Північноатлантичного альянсу. Російська влада системно просуває тезу про те, що зближення сусідніх держав із НАТО становить загрозу її безпеці, хоча фактично йдеться про суверенне право країн самостійно визначати власний зовнішньополітичний курс. Аналітики зазначають, що така риторика використовується для виправдання не лише війни проти України, а й потенційного тиску на інші держави регіону.

Аналітики зазначають, що така риторика свідчить: Путіна не влаштує жодне мирне врегулювання, яке стосується лише України. На їхню думку, Кремль наполягає на значно ширших вимогах, зокрема на радикальній зміні всієї системи європейської безпеки та фактичному перегляді ролі НАТО.

У матеріалі також пояснюється, що виконання ультиматумів, які Росія висунула наприкінці 2021 року і які Путін знову згадав у своїй промові 15 січня 2026 року, призвело б до руйнування Альянсу. Це, у свою чергу, означало б кардинальний перегляд архітектури безпеки в Європі на користь Москви.

Аналітики наголошують, що Путін неодноразово демонстрував: його вимоги значно ширші, ніж ті, що фігурували в запропонованих мирних планах. Він залишається відданим своїм початковим воєнним цілям 2021–2022 років, які виходять за межі територіальних питань і не обмежуються лише Україною.

15 січня під час церемонії прийому вірчих грамот від послів 34 країн Путін заговорив про «мир», водночас фактично пригрозив Україні продовженням війни. Він запропонував «повернутися до предметного обговорення ініціатив Росії щодо нової і справедливої архітектури безпеки» та вкотре поклав відповідальність за війну на Київ.

За словами диктатора, «криза навколо України стала прямим наслідком ігнорування інтересів Росії» та просування НАТО до її кордонів, попри нібито публічні обіцянки Заходу цього не робити. Окремо він заявив про «деградацію» міжнародної ситуації, звинувативши західні країни в підміні дипломатії односторонніми й небезпечними діями.

Аналітики вважають ці заяви черговим підтвердженням того, що Кремль використовує мирну риторику не для пошуку компромісу, а для просування значно ширших геополітичних цілей.

Вітамін D має визначальне значення для нормального функціонування організму, адже він бере участь у формуванні міцної кісткової тканини, підтримує роботу імунної системи, впливає на м’язовий тонус і навіть на емоційний баланс. Попри це, його нестача залишається надзвичайно поширеною проблемою, яка стосується не лише людей із незбалансованим харчуванням, а й тих, хто уважно стежить за своїм раціоном.

Фахівці з харчування звертають увагу, що основною причиною дефіциту вітаміну D є обмежене перебування на сонці. Саме під впливом ультрафіолетових променів шкіра людини синтезує значну частину цього вітаміну. У холодну пору року, а також у людей, які більшість часу проводять у приміщеннях, цей природний механізм працює значно слабше.

Найпотужнішим природним джерелом вітаміну D залишається жирна риба. Особливо це стосується дикого лосося, форелі, тунця, оселедця та сардин. У середній порції лосося або форелі може міститися від 380 до понад 600 міжнародних одиниць вітаміну D, що покриває значну частину добової норми. Регулярне вживання такої риби також забезпечує організм омега-3 жирними кислотами, які підтримують серце і судини.

Ще більш концентрованим джерелом є риб’ячий жир, зокрема жир із печінки тріски. В одній столовій ложці такого продукту може міститися понад 1300 міжнародних одиниць вітаміну D. Хоча смак риб’ячого жиру подобається не всім, його можна отримувати у формі капсул без характерного запаху і присмаку.

Значну частину вітаміну D у раціоні багатьох людей забезпечують збагачені продукти. Йдеться про молоко, йогурти, апельсиновий сік та сухі сніданки, до яких виробники додають цей вітамін. У склянці збагаченого молока або стандартній порції йогурту зазвичай міститься близько 100–120 міжнародних одиниць, однак фактичні показники залежать від бренду, тому дієтологи радять уважно читати етикетки.

Помірним, але стабільним джерелом вітаміну D є яйця, а точніше жовтки. Одне велике яйце містить близько 50 міжнародних одиниць цього вітаміну. При цьому яйця від курей вільного вигулу зазвичай мають вищий вміст вітаміну D, ніж продукція з промислових ферм. Хоча самі яйця не покривають добову потребу, вони є важливою складовою збалансованого раціону.

Особливу увагу дієтологи звертають і на гриби, які зазнавали впливу ультрафіолетового світла. Це один з небагатьох рослинних продуктів, здатних накопичувати вітамін D. Одна чашка таких грибів може містити понад тисячу міжнародних одиниць вітаміну, хоча йдеться про форму D2, яка засвоюється дещо гірше, ніж D3 з продуктів тваринного походження. Водночас для людей, які не споживають рибу та яйця, це залишається цінною альтернативою.

Лорен Панофф підкреслює, що найефективніший спосіб підтримувати оптимальний рівень вітаміну D — поєднувати кілька його джерел у щоденному раціоні. Якщо ж виникає потреба у прийомі добавок, перед цим варто перевірити рівень вітаміну D у крові та проконсультуватися з лікарем.

Прокуратура офіційно підтвердила затримання трьох працівників районного територіального центру комплектування та так званого «представника громадської організації», яких підозрюють у вимаганні грошей у мобілізованого чоловіка. За версією слідства, фігуранти діяли узгоджено, використовуючи службове становище та авторитет формальних і неформальних структур для отримання незаконної вигоди.

Як встановили правоохоронці, підозрювані організували схему, в межах якої мобілізованого чоловіка фактично поставили у залежне становище. Йому створювали штучні проблеми під час проходження процедур, пов’язаних із військовим обліком і службою, після чого пропонували «вирішити питання» за грошову винагороду. За даними слідства, для цього чоловіка спеціально перевозили між різними локаціями, чинячи психологічний тиск і нав’язуючи думку про безвихідь ситуації без неофіційної оплати.

Наразі усі фігуранти затримані, правоохоронці проводять досудове розслідування, встановлюють усі обставини справи та перевіряють можливу причетність інших осіб до незаконної діяльності.

Цей випадок підкреслює проблеми корупції та зловживання службовим становищем у системі мобілізації та військового обліку.

Олег Цюра, громадянин Німеччини, який тривалий час мешкає у Швейцарії, вже понад десятиліття фігурує у матеріалах, що стосуються складних схем виведення коштів і сировини з українських державних підприємств. За інформацією з різних джерел, його роль у цих процесах не зводилася до епізодичного посередництва — він розглядається як один із системних операторів мережі фірм-прокладок, через які проходили фінансові та товарні потоки.

За наявними даними, ці структури обслуговували інтереси впливових українських та міжнародних гравців, серед яких згадуються колишній народний депутат Микола Мартиненко, бізнесмен Дмитро Фірташ, а також трейдери, пов’язані з російським ринком. Саме через такі компанії, зареєстровані в різних юрисдикціях, здійснювалося перепродавання сировини, заниження митної вартості та подальше виведення прибутків за кордон.

Схеми Цюри працювали й через офшорні структури, зокрема TF&H Transforwarding Holdings Ltd (Кіпр) та Jeprano Trading Limited (Кіпр), пов’язані з російськими компаніями. Вони фігурують у постачанні сировини для підприємств РФ, включно з «Авангард» і «Міка Холдинг».

Особливу увагу привертає робота Цюри в «Об’єднаній гірничо-хімічній компанії» у 2014–2017 роках, коли продукцію держкомпанії продавали афілійованим іноземним структурам за заниженими цінами. Збитки оцінюють близько 13 млн доларів США. У 2020 році схема продовжила роботу через ITS International Trade & Sourcing Verwaltung GmbH: купівля ільменіту Іршанського ГОКу за заниженою ціною з ймовірним постачанням до окупованого Криму.

Паралельно фігурує справа колишнього голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка щодо розкрадання Одеського припортового заводу та ОГХК на суму близько 10 млрд грн. Зв’язки Цюри простежуються через ITS International Trade та довірених осіб Фірташа.

Після 2022 року Цюра переформатував діяльність: у 2023 році він входить до правління UCG Trade AG (Швейцарія), у 2024 році акції переходять до Linvo AG, де працює разом із родичкою Людмилою Цюрою та іншими колишніми співробітниками Interchrome AG і Phoenix Resources AG, які тісно пов’язані з російською MidUral Industrial Group. Це свідчить про продовження каналів торгівлі з РФ.

Таким чином, Олег Цюра залишається ключовим гравцем у багаторічних схемах постачання та виведення ресурсів українських державних підприємств через складні міжнародні структури.

Уряд Чехії розпочав підготовку до можливого перегляду правил перебування українських біженців, що може набути чинності вже з 2026 року. Головною метою змін є врегулювання механізмів надання соціальних виплат і пільг особам, які перебувають у країні за статусом тимчасового захисту. Зокрема, планується запровадження обмежень для тих, хто періодично або на тривалий час повертається на територію України, що може впливати на розмір соціальної допомоги або право на її отримання.

Чеські законодавці зазначають, що перегляд правил зумовлений необхідністю збалансувати державні витрати з фактичними потребами біженців, а також забезпечити справедливий розподіл ресурсів серед усіх осіб, які потребують допомоги. Наразі обговорюються різні сценарії: від часткового скорочення соціальних виплат до запровадження нових критеріїв, що враховують період перебування за межами країни та активність біженців у трудовому чи соціальному середовищі Чехії.

Окамура зазначив, що серед громадян Чехії зростає невдоволення нинішньою системою підтримки. Люди, за його словами, звертають увагу на випадки, коли українці, користуючись статусом тимчасового захисту, виїжджають у відпустки або надовго повертаються в Україну, але при цьому продовжують отримувати соціальні виплати та пільги від чеської держави.

Поки що конкретний перелік можливих змін офіційно не оприлюднений. Водночас політик уже публічно назвав чинну модель допомоги українцям надто м’якою і такою, що потребує коригування.

За інформацією медіа, майбутні правила можуть бути спрямовані насамперед на тих біженців, які тривалий час перебувають за межами Чехії. У такому випадку держава може виходити з того, що таким особам більше не загрожує безпосередня небезпека і вони не потребують такого ж рівня підтримки, як люди, які постійно перебувають у країні.

У разі ухвалення змін, право на фінансову допомогу та пільги може бути безпосередньо прив’язане до фактичного перебування на території Чехії. Крім того, обговорюється можливість ускладнення виїздів для осіб із тимчасовим захистом та посилення контролю за дотриманням міграційних правил.

Важливо, що потенційні нововведення можуть стосуватися не лише українських громадян, а й усіх іноземців, які перебувають у Чехії на підставі тимчасового статусу проживання.