Розгляд позову щодо майна Міноборони: суддя Сергій Гут вирішить справу навесні

У Києві було виявлено шахрайську схему, за якою значні суми з міського бюджету витрачалися на роботи з облаштування набережних, що мали б фінансуватися забудовниками. За інформацією Офісу Генерального прокурора, посадові особи комунального підприємства «Плесо» безпідставно профінансували роботи, які відповідно до умов інвестиційних договорів повинні були виконувати приватні компанії. Загальна сума завданих збитків перевищує 130 мільйонів гривень.

Розслідування встановило, що відповідно до угоди, приватна компанія, яка займалася будівництвом житлового комплексу, зобов'язувалася самостійно здійснити облаштування набережної та провести берегоукріплення за власний рахунок. Однак посадовці КП «Плесо» зловживали своїм становищем і включили ці роботи до міської програми економічного розвитку, що дозволило витратити бюджетні кошти на проект, який мав фінансуватися забудовниками. Така схема нанесла значну шкоду державному бюджету, оскільки значні кошти пішли на виконання робіт, що не входили до обов’язків міста.

Із фотографій, оприлюднених прокуратурою, йдеться про набережну «Русанівської гавані» на вулиці Євгена Маланюка. Основним девелопером комплексу є компанія «Ковальська», однак частину будинків зводить «Міськбудінвест» — саме ця фірма у 2018 році виграла тендер КП «Плесо» на будівництво берегоукріплювальних споруд у цьому районі.

У результаті забудовник не лише уникнув витрат, а й отримав прибуток, створивши інфраструктуру для власного житлового комплексу коштом міста.

Подібна схема, за журналістськими даними, діяла і в інших столичних проєктах. КП «Плесо» фінансувало облаштування водойм поруч із ЖК «Лебединий» від компаній Perfect Group та Інтергал-Буд, а також ЖК «Рів’єра» на Осокорках, який зводила Status Group. У кожному випадку комунальне підприємство витрачало десятки мільйонів гривень на благоустрій територій, що після завершення будівництва стали фактично приватними зонами.

Зокрема, біля ЖК «Лебединий» за три роки було витрачено понад 250 мільйонів гривень, а біля «Рів’єри» — майже 48,5 мільйона. Усі зони мали бути відкритими для киян, проте доступ до них обмежено мешканцями комплексів.

За законом, території вздовж водойм мають залишатися відкритими. Водний кодекс України забороняє обмежувати доступ громадян до прибережних смуг, за винятком спеціальних об’єктів — військових чи гідротехнічних. Проте, як зазначають юристи, столична влада не поспішає ініціювати судові позови, аби повернути набережні місту.

Шахта «Покровська» залишається одним з основних стратегічних об’єктів у районі активних бойових дій на Донеччині. Підприємство не лише має важливе економічне значення для регіону, але й виконує функцію важливого оборонного рубежу. За повідомленнями підрозділу Збройних сил України «Гострі Картузи», територія шахти зазнала серйозних руйнувань внаслідок активних бойових дій. Частина інфраструктури шахти, яка зберігає критичну для регіону важливість, опинилася під контролем російських окупантів.

Розташована на стратегічно важливому напрямку, шахта «Покровська» знаходиться на межі бойових ліній, які мають вирішальне значення для оборони Покровська та прилеглих територій. Саме через цю ділянку війська ворога намагаються розширити свій плацдарм, збільшуючи тиск на оборонців лівого флангу. Це ставить під загрозу не лише стабільність оборонних позицій, а й безпеку мирного населення, яке, попри воєнні дії, залишається у зонах потенційного обстрілу та наслідків бойових сутичок.

У грудні 2024 року адміністрація «Покровської» оголосила про часткове призупинення діяльності через наближення лінії фронту. Уже в січні 2025 року видобуток було повністю зупинено. У березні російські обстріли зруйнували головний ствол і підйомну установку шахтоуправління, що зробило відновлення об’єкта неможливим.

Зараз два основні комплекси шахти повністю знищені. Один із них окупований, другий залишається під контролем українських захисників, але щодня зазнає атак.

Після 2014 року шахта «Покровська» була єдиним діючим підприємством на підконтрольній Україні території, що видобувало коксівне вугілля — стратегічну сировину для металургії. Її руйнування створює серйозні ризики для промисловості та енергетичної стабільності України.

Масштаби втрат і майбутня доля підприємства наразі невідомі, але бійці ЗСУ наголошують: оборона цього напрямку — питання не лише військової стратегії, а й економічної безпеки держави.

У місті Еспоо, що у Фінляндії, стався випадок, який викликав обурення серед української громади та привернув увагу ЗМІ. На уроці музики 11-річну ученицю українського походження змусили виконувати російську пісню «Калінка», відому своєю асоціацією з хором Червоної армії та символікою російської військової історії. Про інцидент повідомила національна телерадіокомпанія Yle.

Мати дівчинки, Ірина Горкун-Сілен, розповіла, що інцидент стався у школі Storängen. За її словами, того дня у рамках уроку музики діти знайомилися з елементами російської культури, і вчителька запропонувала всім учням заспівати «Калінку». Для української дитини така вимога виявилася емоційно важкою та неприємною, враховуючи сучасний контекст війни в Україні та її особисте ставлення до символіки, пов’язаної з агресором.

Ніколь відмовилася, пояснивши, що вона українка і не хоче співати російською. У відповідь педагог сказала, що «у школі про війну не говорять». За словами матері, дівчинка зрозуміла, що отримає погану оцінку, якщо відмовиться, тому була змушена співати, хоча це її глибоко образило.

Директорка школи Елінор Гелльман заявила, що навчальний заклад «вітає всіх дітей незалежно від походження» і дотримується державної навчальної програми. Вона наголосила, що на уроках мистецтва діти знайомляться з різними культурами, а завдання обираються педагогічно обґрунтовано.

Однак у Національному управлінні освіти Фінляндії визнали, що в умовах війни певний навчальний контент може викликати сильні емоції. Юристка управління Хейді Руонала наголосила, що вчитель у таких випадках повинен проявити гнучкість і надати дитині альтернативне завдання.

Голова Товариства українців у Фінляндії Василь Гуцул заявив, що цей випадок порушує важливе питання: чи доречно нині популяризувати російську культуру в школах. Він додав, що проблема значно глибша — адже багато державних послуг для українських біженців у Фінляндії досі надаються російською мовою.

Міністерство освіти Фінляндії поки не прокоментувало інцидент, але українська громада закликає переглянути навчальні підходи, щоб уникати ситуацій, які можуть травмувати дітей, що втекли від війни.

У середу, 5 листопада, Україна зустрічає день, сповнений символізму й природної краси. Хоча офіційних державних свят цього дня не передбачено, календар усе ж пропонує чимало цікавих приводів для уваги — від астрономічних явищ до духовних спогадів і світових ініціатив.

Повний Місяць — головна прикраса небосхилу Цьогорічний листопадовий повний Місяць обіцяє бути особливим: супутник Землі підійде на рекордно близьку відстань, створюючи ефект «супермісяця». Його світіння буде настільки інтенсивним, що під його сяйвом можна буде розгледіти навіть тіні дерев і будинків. Астрономи радять спостерігати за небесним видовищем уночі з 4 на 5 листопада — найкраще у місцях, віддалених від міського освітлення. Такий Місяць часто асоціюють із завершенням циклів, підбиттям підсумків і початком нового етапу в житті.

Міжнародні датиОрганізація Об’єднаних Націй сьогодні відзначає Всесвітній день поширення інформації про цунамі. Мета — підвищити обізнаність населення, особливо мешканців прибережних і острівних територій, про правила поведінки у разі стихійного лиха.Також 5 листопада у світі відзначають День здорового харчування. Він покликаний нагадати про важливість збалансованого раціону та профілактику хвороб, пов’язаних із неправильним способом життя.

Церковне святоПісля переходу на новий календар Православна церква України 5 листопада вшановує святих подружжя-мучеників Галактіона та Епістимію, а також єпископа Григорія Олександрійського. У цей день віряни моляться за сімейне щастя, взаєморозуміння та здоров’я дітей.

Народні традиції та прикметиУ народі ця дата вважалася холодною та не надто сприятливою. Згідно з повір’ями, не можна було починати нові справи, робити великі покупки чи прибирати в чужій хаті — аби не накликати невдачу. Казали: якщо 5 листопада сніжить, то до двадцятих чисел місяця вже прийде справжня зима. А ясне небо на заході сонця віщує морози у другій половині листопада.

Іменинники дняЦього дня народилися видатні українці: поет Яків Щоголєв, кінорежисерка Кіра Муратова, художниця Стефанія Шабатура та легендарний футболіст Олег Блохін.

У Дніпровському районі столиці стався серйозний інцидент — 17-річний учень одного з навчальних закладів випав з вікна третього поверху під час навчального дня. За даними поліції, хлопець отримав численні травми, серед яких переломи обох ніг та інші серйозні ушкодження, що потребували термінової медичної допомоги.

На місце події оперативно прибули медики та правоохоронці. Постраждалого доставили до лікарні, де йому надають комплексне лікування та проводять необхідні обстеження. Лікарі оцінюють стан підлітка як тяжкий, проте стабільний, і роблять усе можливе для його стабілізації та подальшого відновлення.

На місці події працюють слідчо-оперативна група та ювенальні поліцейські. Вони опитують свідків, викладачів і учнів, щоб з’ясувати обставини того, що сталося.

За попередньою версією, хлопець вистрибнув із вікна самостійно. Правоохоронці наразі не виключають жодної з можливих версій — від нещасного випадку до можливої спроби самогубства.

Адміністрація навчального закладу співпрацює зі слідством. У поліції обіцяють надати офіційні коментарі після проведення всіх необхідних перевірок.

Міністерство соціальної політики 3 листопада оголосило про старт нового етапу пілотного проєкту з базової соціальної допомоги, який розширює доступ до державної підтримки для домогосподарств по всій Україні. Тепер долучитися можуть усі, хто відповідає встановленим критеріям, незалежно від того, чи отримували вони попередньо інші соціальні виплати.

Базова соціальна допомога створена для заміни одразу п’яти різних програм: підтримки малозабезпечених сімей, допомоги одиноким матерям, забезпечення багатодітних родин, тимчасової допомоги дітям у випадках, коли батьки ухиляються від сплати аліментів або їхнє місце перебування невідоме, а також соціальної підтримки людей, які не мають права на пенсію, та осіб з інвалідністю. Такий підхід дозволяє значно спростити процедуру отримання допомоги та зменшити бюрократичне навантаження для громадян.

Допомогу не призначать, якщо у складі сім’ї є працездатні дорослі, які понад три місяці не працюють, не навчаються і не стоять на обліку в центрі зайнятості (виняток — догляд за людиною з інвалідністю чи втрата працездатності). Підставою для відмови також є великі покупки або набуття майна за останній рік понад 100 тис. грн, понад 100 тис. грн на рахунках чи в облігаціях, друга квартира/будинок (із визначеними винятками) або наявність більш ніж одного авто віком до 15 років.

Базою для розрахунку є 4500 грн: 100% — першому члену сім’ї (уповноваженому заявнику), 100% — кожній дитині до 18 років і особам з інвалідністю I–II групи, 70% — кожному наступному дорослому члену сім’ї. Сума допомоги визначається як алгебраїчний підсумок цих часток (з урахуванням умов програми).

За задумом Мінсоцполітики, об’єднання кількох виплат у «базову» має спростити доступ до підтримки, зробити її зрозумілішою та адреснішою.

Відомий музикант і лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук уперше відверто розповів про своє особисте життя. У документальному фільмі «Океан Ельзи: Спостереження шторму» він підтвердив свої стосунки з продюсеркою Євгенією Яцутою, продемонструвавши архівні світлини, які раніше не з’являлися у публічному просторі. У стрічці артист не лише називає ім’я своєї обраниці, а й ділиться моментами з їхнього сімейного життя, показуючи фото сина Івана та доньки Соломії.

Прем’єра документального фільму запланована на 6 листопада. Стрічка розкриває не лише творчі пошуки «Океану Ельзи» у часи випробувань, а й людський бік постаті Вакарчука — щирого, емоційного, часом уразливого. Музикант, який роками уникав публічних коментарів про особисте, цього разу вирішив поставити крапку у чутках і зробити крок назустріч відвертості.

Окремо співак згадав про колишню партнерку Лялю Фонарьову, з якою прожив 20 років у цивільному шлюбі. Він подякував їй за «підтримку, натхнення і стиль». Спільних дітей у пари не було, однак Вакарчук виховував доньку Лялі Діану, яка закінчила КІМО при КНУ ім. Тараса Шевченка та з 2016 року навчалася в Ноттінгемському університеті.

Документальна стрічка «Океан Ельзи: Спостереження шторму» обіцяє рідкісні кадри й відверті історії з життя гурту, а зізнання Вакарчука вже стало однією з головних тем довкола прем’єри.

Російська армія почала активно застосовувати оновлені керовані авіаційні бомби (КАБ) — так звані планерні боєприпаси, оснащені додатковими реактивними двигунами. Таке технічне вдосконалення суттєво збільшує дальність їхнього польоту та ускладнює роботу українських систем протиповітряної оборони, які й без того перебувають під постійним навантаженням через інтенсивні обстріли. Про використання цих модернізованих бомб повідомили Financial Times і низка українських медіа, посилаючись на дані розвідки.

За оцінками фахівців, оновлені радянські зразки КАБ, що раніше скидалися з літаків на відстань до 80 кілометрів, тепер отримують невеликі турбореактивні двигуни, які подовжують траєкторію польоту в кілька разів. Це дозволяє російським літакам здійснювати пуски поза зоною ураження більшості українських зенітних систем, залишаючись у відносній безпеці. Фактично, такі боєприпаси перетворюються на гібрид між крилатою ракетою та керованою авіабомбою.

Експерти називають такі рішення «дешевою заміною крилатих ракет»: вони дають змогу поцілити в енергетичну інфраструктуру й військові об’єкти, але з меншим вантажем бойової частини — близько 250 кг. Одночасно виробництво й застосування таких боєприпасів значно дешевше за стандартні крилаті ракети.

Додавання двигуна дозволяє запускати планерні бомби з безпечнішої відстані — літаки-носії можуть здійснювати пуски значно далі від лінії фронту і морських районів, що ускладнює їх ураження українською ППО. За словами представників ГУР, ворог досі тестує цю зброю в бойових умовах, але вже має перші влучання по Одесі, Миколаєву та Полтавській області.

Водночас у таких рішень є й обмеження: через масу двигуна і конструкційні обмеження корисне навантаження знижується — ефективні бойові частини обмежені приблизно 250 кг. Також частину польоту можна зробити реактивною лише на етапі розгону, далі боєприпас планує до цілі. Незважаючи на це, експерти вказують на ризик масштабного застосування у разі налагодження виробництва.

Українська система ППО вже бореться з багатьма одночасними загрозами — крилаті й балістичні ракети, масовані удари безпілотниками (зокрема іранського виробництва) та тепер — реактивні планери. Рівень перехоплення російських ракет, за аналізом, знизився в останні місяці, що посилює загрозу для цивільної інфраструктури. Одночасно вартість захисту зростає: західні зенітні ракети (наприклад Patriot) набагато дорожчі за одиницю від дешевих реактивних планерів, що створює економічну дисбалансну ситуацію.

Президент України та військове керівництво наголошують на необхідності багатокомпонентної ППО та постачань із-за кордону; тимчасом ворог працює над модернізацією й баллістичних засобів, що робить перехоплення ще складнішим.

— За словами заступника голови української розвідки Вадима Скібіцького, деякі планери вже оснащені реактивними двигунами, що значно збільшило їхню дальність.— Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат зазначав, що характеристики боєприпасів можна «приблизно порівняти» з крилатими ракетами, але поки що їх застосування обмежене — РФ тестує їх «в бойових умовах». Їх, за його словами, можна уражати РЕБ- та зенітними засобами.— Військові експерти застерігають: якщо Росія вийде на масове виробництво таких планерів, це створить тривалу і дешеву загрозу, яку буде важче відбивати економічно і технологічно.

Реактивні планери — це еволюція вже відпрацьованої практики: доопрацювання радянських боєприпасів крилами, наведенням і тепер — реактивними двигунами. Це тимчасово дає Росії можливість завдавати ударів глибоко в тил без значного ризику для своїх літаків. Якщо застосування стане масовим, це поставить нові вимоги до української оборони і західної допомоги.