Розкіш та фінансові нестабільності: Роману Корнєву та його родині приписують незвичні доходи та активи

15 жовтня ввечері в Чернівецькій області, поблизу Новодністровська, було зафіксовано землетрус магнітудою 2,1. За повідомленням Головного центру спеціального контролю, епіцентр поштовхів розташовувався на глибині 5 кілометрів. Згідно з класифікацією сейсмологів, ці коливання земної кори відносяться до тих, що не відчуваються людьми.

Дмитро Гринь, провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України, підкреслює, що сейсмічна активність в Україні в цілому є стабільною, а найбільш потужні підземні поштовхи, які можуть бути відчутними, зазвичай пов'язані з румунською сейсмічною зоною Вранча. Ця зона, що знаходиться на південному заході України, є одним із основних джерел землетрусів, які можуть торкатися території нашої країни. За словами експерта, при потужних землетрусах, що виникають в цій зоні, перші сейсмічні хвилі можуть досягати значних відстаней, викликаючи відчутні поштовхи навіть в Україні.

Гринь також наголосив, що крім Вранча певна сейсмічна активність спостерігається в Карпатах та акваторії Чорного моря, де поштовхи зазвичай не перевищують 3–4 бали. Окремі, але слабкі коливання фіксуються й у центральних регіонах — на Полтавщині та в районі Кривого Рогу (до 4–4,5 бала), хоча ці території раніше вважалися менш сейсмічними.

Станом на повідомлення Головного центру спеціального контролю цей епізод не становить загрози для населення — поштовхи класифікують як невідчутні і жодних повідомлень про ушкодження або потерпілих немає.

Прокурорка Хмельницької обласної прокуратури Ольга Веселовська потрапила у центр дисциплінарного розгляду після того, як відмовилась від проходження повторного медичного огляду. Вона заявила, що більше не вважає себе особою з інвалідністю, хоча раніше була офіційно визнана інвалідом другої групи, що підтверджувалося рішенням місцевої медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Справа набула особливої уваги через обставини, що оточують можливі зловживання при оформленні інвалідності посадовцям, і яка була безпосередньо пов'язана з діяльністю цієї МСЕК.

У 2019 році Веселовська отримала групу інвалідності саме через рішення комісії, якою керувала Тетяна Крупа. Після того, як була викрита схема неправомірних дій з боку керівництва комісії, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокуратури почала ретельне розслідування щодо порушень і можливих зловживань. Ситуація загострилась, коли Веселовська відмовилась від подальших перевірок свого здоров'я, що стало додатковим фактором для вивчення її поведінки та намірів.

Проте прокурорка ігнорує вимогу та заявляє, що строк її інвалідності вже завершився, а нині вона не потребує підтвердження. У КДКП вважають, що така поведінка дискредитує прокурора та шкодить авторитету прокуратури, адже посадовець має демонструвати прозорість та відповідальність.

Веселовська працює в органах прокуратури з 2005 року, а з 2021 року очолює відділ у сфері земельних відносин. Наразі вона не визнає за собою порушень та наполягає, що мова йде про її приватні обставини.

Цей випадок уже порівнюють з іншою дисциплінарною справою — щодо прокурорки Черкаської області Наталії Лєнкової, яку покарали за ухилення від вимог комісії. Експерти наголошують: такі інциденти можуть вплинути на довіру суспільства до органів правосуддя.

Служба безпеки України разом з підрозділом внутрішньої безпеки Бюро економічної безпеки провела спецоперацію, результатом якої стало затримання заступника керівника територіального управління БЕБ в Одеській області Олега Скупінського. Його підозрюють у пособництві державі-агресору та фінансуванні російської армії через незаконну підприємницьку діяльність на тимчасово окупованих територіях України.

За даними слідства, Скупінський організував систему, через яку кошти, здобуті на окупованих землях, направлялися на підтримку ворожих військових формувань. Встановлено, що він використовував свої посадові повноваження для налагодження зв'язків з представниками російських структур, що дозволяло йому отримувати вигоду від діяльності на цих територіях, а також забезпечувати фінансові потоки, що підтримували агресора.

Компанія, пов’язана зі Скупінським, здає офісні приміщення комерційним структурам та організаціям у Луганську, які сплачують «податки» до російського бюджету. Більше того, через власний сайт та соціальні мережі підприємство поширювало оголошення про збір коштів на підтримку російських військових підрозділів.

Разом із посадовцем був затриманий його партнер, який володіє іншою половиною бізнесу. Наразі слідчі готують обом фігурантам підозру за статтею 111-2 Кримінального кодексу України — пособництво державі-агресору. Після вручення підозри суд визначатиме запобіжний захід.

Це затримання стало одним із найгучніших випадків причетності високопосадовця органу, що має боротися з економічними злочинами, до підтримки держави-окупанта.

Щоденна звичка додавати сіль до їжі може серйозно позначитися на здоров'ї та навіть скоротити тривалість життя. За результатами новітнього дослідження, надмірне споживання натрію підвищує ризик передчасної смерті на 28-30%. Вчені проаналізували дані понад 500 тисяч осіб, зокрема звертаючи увагу на тих, хто помер до 75 років. Виявлено, що люди, які регулярно додають сіль до своїх страв, мають на 28% більший ризик ранньої смерті порівняно з тими, хто контролює споживання натрію.

Проблема надлишку солі в раціоні є глобальною, адже більшість людей навіть не усвідомлюють реальної кількості натрію, яку вони споживають щодня. Найбільше солі містять оброблені продукти, фаст-фуд та напівфабрикати, а не лише звичні приправи. Додавання солі до готової їжі може стати частиною звички, яку важко змінити, однак вона має серйозні наслідки для серця, судин та загального стану організму.

Для прикладу, чоловіки віком 50 років, які часто підсолювали їжу, втрачали в середньому 1,5 року життя, а жінки того ж віку — близько 2,28 року.

Доктор медичних наук Лу Ці, старший автор дослідження, наголошує, що високий рівень натрію негативно впливає на серце, нирки та інші життєво важливі органи. Фахівці радять дотримуватися балансу натрію та калію, оскільки їх дисбаланс підвищує кров’яний тиск і шкодить серцю, очам, мозку та ниркам.

Офіційні рекомендації медиків радять обмежувати споживання натрію до 2300 мг на день — це приблизно одна чайна ложка кухонної солі. Експерти радять обирати менш оброблені продукти, адже найбільше натрію міститься у готових стравах. Для підсилення смаку без шкоди для здоров’я можна використовувати яблучний чи рисовий оцет, цитрусові та інші кислотні добавки.

Контроль над споживанням солі допомагає підтримати здоров’я та збільшити тривалість життя, наголошують дослідники.

Нещодавно слідчі Національної поліції України викрили організовану злочинну групу, яка використовувала передові технології штучного інтелекту та DeepFake для оформлення фальшивих кредитів на імена українців. Зловмисники відкривали банківські рахунки від імені реальних осіб, серед яких було щонайменше 286 громадян. У результаті цієї шахрайської схеми на деяких із них було оформлено кредити на суму понад 4 мільйони гривень.

Організаторкою цієї оборудки виявилася 33-річна жінка, яка під час повномасштабного вторгнення виїхала до Польщі. Для реалізації злочинної діяльності вона залучила свого колишнього чоловіка та знайомого з Миколаєва, які брали безпосередню участь у виготовленні фальшивих документів та оформленні кредитів. Відтак, за допомогою технологій DeepFake, зловмисники створювали підроблені відео, що дозволяли їм обманювати банківські установи та отримувати кредити, не маючи реального доступу до особистих даних людей.

Дані використовувалися для несанкціонованого входу до мобільних застосунків українських банків та системи BankID через «Дію». Після цього організаторка створювала короткі підроблені відео з технологією DeepFake, накладаючи обличчя потерпілих на власне, щоб пройти автоматичну фотоверифікацію у банках.

За допомогою таких підробок зловмисники уклали договори та відкрили рахунки на українців. Отримані кошти переводили на контрольовані рахунки, конвертували у криптовалюту та обготівковували.

Наразі трьом учасникам групи повідомлено про підозру за шахрайство, вчинене організованою групою у великих розмірах в умовах воєнного стану, та за несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем.

Львівське територіальне управління Державного бюро розслідувань замовило реконструкцію будівлі в Тернополі на загальну суму 35,4 млн грн. Проєкт передбачає комплексні заходи, спрямовані на підвищення енергоефективності будівлі та облаштування спеціальної захисної споруди цивільного захисту. Водночас, попри важливість цього проєкту для державних структур, детальний аналіз ринкових цін на матеріали та витрати на оплату праці вказує на можливу переплату, яка може перевищувати 1 млн грн.

За результатами торгів, підряд на виконання робіт отримала компанія «Тербудгруп». Особливістю цього конкурсу стало те, що на ньому не було жодного конкурента, що може свідчити про відсутність конкурентного середовища та потенційно надмірну ціну для держави. За даними електронної системи публічних закупівель «Прозорро», договір був укладений 2 жовтня 2025 року. Важливо, що фінансування проекту здійснюється за рахунок державного бюджету, і частина суми включає кошти на покриття ризиків у розмірі 487 тис. грн та символічні 1 тис. грн на інші витрати, що можуть виникнути в процесі виконання робіт.

Аналіз показав значні розбіжності у вартості матеріалів: гіпсокартон закупили по 417 грн/кв. м замість 104–115 грн/кв. м на ринку, кондиціонери — по 47 тис. грн/шт замість 26–29 тис. грн, металопластикові двері та вікна також були закуплені за завищеними цінами. За підрахунками експертів, переплата лише на окремих позиціях перевищує 1 млн грн.

Крім того, у кошторисі зазначена зарплата робітників на рівні 18 570 грн/місяць, тоді як середня зарплата у будівельній сфері Тернополя сягає 30 000 грн. Експерти вказують, що реальний фонд зарплати мав би становити близько 9,35 млн грн, що створює ризики використання «конвертної» зарплати та маржі на будматеріали.

Компанія «Тербудгруп» з 2018 року отримала державних замовлень на суму 217,67 млн грн. Аналітики вважають, що завищені ціни та занижені зарплати можуть свідчити про неефективне використання державних коштів та потенційні корупційні схеми.

Дослідження, опубліковане в журналі Intelligence, ставить під сумнів усталені уявлення про пік інтелектуальних здібностей у молодості. Багато хто вважає, що найкращий розумовий потенціал припадає на вік 20–25 років, однак результати нового дослідження демонструють, що мозок досягає найвищої функціональності у віці 55–60 років. Це відкриття радикально змінює традиційне розуміння старіння та змушує переосмислити роль середнього віку в житті людини.

До цього часу вважалося, що старіння означає зниження когнітивних здібностей, але дослідження підтверджує, що старший вік не обов’язково пов’язаний із погіршенням інтелектуальних можливостей. Справжнє зниження фізичної сили, швидкості реакцій та витривалості може починатися після 30 років, однак ментальні та когнітивні якості мають зовсім іншу траєкторію. Найвищі результати показано в сфері логічного мислення, здатності до адаптації та ухвалення рішень, а також у здатності до аналізу та розв'язування складних проблем.

Наприклад, сумлінність досягає піку близько 65 років, а емоційна врівноваженість — аж у 75. Людина краще розуміє себе, вміє уникати імпульсивних рішень та має більше внутрішньої стійкості.

Дослідники зазначають, що люди середнього віку здатні ефективніше ухвалювати рішення, брати на себе відповідальність та керувати складними процесами. Недарма керівні позиції у політиці, бізнесі та науці часто займають люди саме після 50.

Уміння бачити широку картину, зважувати наслідки та використовувати життєвий досвід часто компенсує повільнішу швидкість реакцій. Це пояснює, чому у 55–60 років мозок може працювати найбільш продуктивно.

Попри такі дані, люди старшого віку досі стикаються з упередженнями. Роботодавці часто вважають 55-річного кандидата «близьким до пенсії», а у деяких професіях існують вікові обмеження. Втім, дослідження доводить: когнітивний потенціал не визначається паспортом. Одні зберігають високу швидкість мислення та пам’ять навіть після 70.

Приклади великих досягнень лише підтверджують це:Чарльз Дарвін написав «Походження видів» у 50 років,Людвіг ван Бетховен створив Дев’яту симфонію у 53,Ліза Су у 55 здійснила революцію в технологічній індустрії.

Науковці пропонують змінити погляд на середній вік: це не кінець, а вершина ментальної зрілості, момент, коли людина може поєднати знання, досвід та мудрість.