Розкіш за безцінь: одеський митник задекларував новий Volvo XC90 за заниженою ціною

В Україні формується масштабний корупційний скандал, який охоплює одразу дві стратегічні галузі — систему охорони здоров’я та енергетичний сектор. Обидва напрями мають прямий вплив на якість життя мільйонів громадян, а тому оприлюднені факти викликають гостру суспільну реакцію. За матеріалами звернень, аналітичних довідок і заяв громадян, йдеться про можливі узгоджені дії посадовців державних органів із великим бізнесом.

У медичній сфері під підозрою опинилися окремі представники Міністерства охорони здоров’я та Національної служби здоров’я. За наявною інформацією, вони могли перебувати у змові з провідними фармацевтичними виробниками, що домінують на українському ринку. Мова йде про ймовірне лобіювання конкретних препаратів, маніпуляції з державними закупівлями та створення умов, за яких конкуренція фактично усувалася. Наслідком таких дій могли стати завищені ціни на ліки та обмежений доступ пацієнтів до альтернативних, інколи дешевших засобів лікування.

Попри серйозність викладених фактів, слідчий суддя Шевченківського районного суду Києва Олена Хардіна відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР. Ухвала №761/36319/25 від 25 листопада фактично заблокувала початок офіційного розслідування заявлених порушень.

Паралельно з цим, у фокусі опинилася ще одна можлива організована група — цього разу на перетині урядових структур і енергетичного сектору. У матеріалах згадуються міністр енергетики Сергій Гринчук, його попередник і нинішній очільник Мін’юсту Герман Галущенко, колишній в.о. міністра Юрій Вітренко, а також керівництво ДАЗВ і НЕК «Укренерго». Вони могли бути причетними до схеми привласнення коштів, виділених на реконструкцію повітряної лінії 330 кВ «Чорнобильська АЕС – Славутич» — об’єкта, що має критичне значення для енергетичної безпеки країни.

За інформацією заявників, замість виконання зобов’язань з модернізації інфраструктури, посадовці сприяли зриву тендерних робіт, переводили фінансування через підконтрольні структури та створювали умови для подальшої легалізації коштів через конвертаційні центри. Схема, за попередніми даними, включала ухилення від сплати податків, «відкати» чиновникам ДПС та Держаудитслужби, а також надання неправомірної вигоди для приховування порушень.

Обидві історії — у медицини та енергетиці — мають спільний знаменник: концентрація рішень у руках вузьких груп, відсутність належного контролю й системна монетизація державних повноважень. Якщо обставини підтвердяться, йдеться про один із наймасштабніших корупційних вузлів часів війни, який одночасно зачіпає доступність ліків і стійкість енергосистеми.

Українська музична продюсерка Ірина Горова поділилася своїм баченням щодо спроб Потапа та Насті Каменських посилити свою присутність на музичному ринку Латинської Америки. Вона підкреслила, що уважно стежить за діяльністю українських артистів за кордоном, адже це дає можливість зрозуміти, як трансформується світова індустрія та наскільки реалістично українським виконавцям закріпитися на глобальних майданчиках.

У коментарі для «Економічної правди» Горова відзначила, що міжнародний прорив рідко відбувається швидко. На формування стійкого інтересу до артиста впливають локальні музичні тенденції, культура регіону, конкуренція та загальна динаміка світового шоу-бізнесу. За її словами, навіть технічно досконалий матеріал не гарантує успіху, якщо він не відповідає смакам аудиторії конкретної країни.

Горова підкреслила, що стратегія копіювання американського чи британського звучання вже давно не працює. За її переконанням, українські виконавці можуть зацікавити глобальну аудиторію лише унікальним стилем, який вирізнятиме їх серед конкурентів. Саме збереження власної музичної ідентичності, а не наслідування чужих трендів, може стати ключем до успіху.

Продюсерка відзначила, що в українській індустрії з’являються артисти, готові працювати над формуванням самобутнього звучання, здатного привернути увагу міжнародних лейблів та стримінгових сервісів. Вона переконана, що лише оригінальний музичний продукт може прокласти шлях на світовий ринок.

Окремо вона згадала про нинішній курс Насті Каменських на іспаномовну аудиторію та ринок США, а також про те, що Потап почав творити під новим сценічним ім’ям Slavic Balagan. Попри активні спроби, Горова вважає, що шлях до успіху полягає не у зміні псевдонімів чи орієнтації на іноземні ринки, а у створенні власного унікального контенту.

Продюсерка підсумувала, що майбутнє української музики за виконавцями, які не наслідують чужий стиль, а створюють свій власний, здатний викликати інтерес світової аудиторії.

Верховний Суд України ухвалив остаточне рішення у справі чернівецької блогерки Анжели Гуріної, яка входила до руху «Права людини» та була наближена до діяльності Остапа Стахіва, відомого своїми суспільними скандалами. Суд підтвердив законність вироку, винесеного раніше судами нижчих інстанцій, визнавши обґрунтованими доведені прокуратурою обставини щодо поширення блогеркою чутливої інформації у період воєнного стану.

За матеріалами справи, Гуріна під час численних онлайн-трансляцій публікувала дані про переміщення та місця дислокації військових підрозділів. Такі дії створювали реальну загрозу для обороноздатності країни, адже трансляції були доступні широкому загалу, включно з аудиторією за межами України. Слідство встановило, що блогерка свідомо порушувала встановлені обмеження, попри неодноразові застереження щодо неприпустимості розголошення інформації, яка може бути використана ворогом.

Анжелу Гуріну затримали співробітники СБУ 22 серпня 2023 року, а в її будинку того ж дня провели обшуки. За даними слідства, під час стріму влітку 2023 року вона озвучила координати розташування підрозділу Збройних Сил України і, попри застереження військових, опублікувала відео у відкритий доступ на YouTube та TikTok.

«На відео зафіксовано, як військовослужбовці вимагали припинити зйомку з міркувань безпеки. Однак блогерка проігнорувала застереження, продовжила трансляцію та згодом без будь-якого редагування опублікувала відео», – зазначили в Офісі генпрокурора.

У суді Анжела Гуріна свою провину не визнавала, стверджуючи, що її дії не були спрямовані на порушення закону. За її словами, під час зйомок вона не бачила військову частину, а військові не пред’являли документи та не представлялися.

Під час розслідування також з’ясували, що блогерка має паспорт громадянки Румунії, що підтвердило експертизу, а отже, ймовірно, вона має подвійне громадянство.

У грудні 2024 року Першотравневий районний суд Чернівців визнав Гуріну винною за ч. 2 ст. 114-2 ККУ. Апеляційний та Верховний Суд підтвердили цей вирок. Постанова набрала чинності й оскарженню не підлягає.

Анжела Гуріна відома в Чернівцях як антивакцинаторка та активістка з антиукраїнськими поглядами. Вона виступала проти запровадження коронавірусних обмежень і заперечувала пандемію. Популярність здобула у квітні 2021 року, коли вигнала з приміщення власного магазину двох поліцейських, які перевіряли дотримання карантинних норм. Блогерка володіє магазином жіночого одягу у центрі Чернівців.

Новопризначений очільник Поліського лісового офісу державного підприємства «Ліси України» Віталій Кошмак опинився у центрі суспільного інтересу після оприлюднення декларацій, що свідчать про помітне збільшення майнових активів його родини. Документи показують, що всього за одну добу подружжя стало власником понад двох гектарів земельних ділянок та нової квартири на Рівненщині, що викликало додаткові запитання щодо джерел таких придбань.

У загальному підсумку майно Кошмака та його дружини демонструє значне зростання, яке майже співпало з просуванням посадовця по службовій вертикалі у сфері державного лісового господарства. Згідно з декларацією, протягом останнього року він отримав майже 697 тисяч гривень заробітної плати в Дубенському лісгоспі та додатково понад 138 тисяч доходу з інших джерел. Попри це, масштаби нових активів виглядають суттєвими в порівнянні з офіційними доходами.

31 жовтня 2024 року подружжя здійснило серію значних придбань: три земельні ділянки у селі Велике Вербче загальною площею понад 20 тисяч квадратних метрів та квартиру площею 57,1 кв. м, оформлену наполовину на самого Віталія Кошмака і на його брата Сергія.

Родина також володіє низкою об’єктів нерухомості, що належать дружині посадовця: двома будинками зі вбудованими магазинами у Степані та Малому Вербчі, будинком площею 269 кв. м у Малому Вербчі (оціненим у 500 тисяч грн), а також незавершеним будівництвом садового будинку площею 233 кв. м у Великому Житині біля Рівного. Окрема квартира у Рівному оформлена на Наталію Тивончук, яка, за даними публічних зв’язків, є близькою родичкою Кошмаків.

У червні 2024 року дружина придбала автомобіль Skoda Superb 2011 року випуску. У декларації вартість авто не зазначена. З готівкових коштів Кошмак задекларував 250 тис. грн, а його дружина — 5 тис. доларів і 3 тис. євро.

Аналітики ринку та експерти, які досліджують роботу «Лісів України», звертають увагу на те, що різке накопичення активів родини припадає саме на період кар’єрного зростання Кошмака в державному підприємстві. За їхніми словами, практика концентрованого скуповування нерухомості та землі є типовою для частини керівного складу лісової галузі, де традиційно фіксуються ризики тіньових доходів, незаконної вирубки та зловживань із майном держави.

Головна спеціалістка управління містобудування та архітектури Одеської обласної державної адміністрації Оксана Леонідівна Соснова опинилася під пильною увагою громадськості та аналітиків через суперечливу динаміку своїх статків. Аналіз відкритих декларацій і повідомлень про суттєві зміни майнового стану свідчить про разючий дисбаланс між задекларованими доходами чиновниці та масштабами фінансових операцій із нерухомістю, що відбувалися упродовж відносно короткого періоду.

Майнова хронологія бере початок у 2017 році. Саме тоді Соснова задекларувала придбання квартири в Одесі площею 63 квадратні метри за 201 тисячу гривень. Уже на цьому етапі експерти звертали увагу на нетипово низьку ціну для ринку міської нерухомості, однак подальші події зробили цю деталь лише першим сигналом у довшому ланцюгу операцій.

Справжній стрибок відбувся у березні 2023 року. Соснова придбала одразу дві квартири в Одесі загальною вартістю близько 2,9 мільйона гривень. Один із об’єктів — 71,8 квадратного метра — коштував 1,85 млн грн, інший — 48 квадратів — обійшовся у 1,03 млн грн. На той момент офіційні доходи чиновниці не демонстрували фінансових можливостей для таких масштабних придбань.

За даними декларацій, у 2024 році її сукупний дохід складався із зарплати в ОДА у розмірі 551 тисяча гривень і пенсії у 137 тисяч. Ці цифри не співмірні ні з темпом накопичення майна, ні з сумами, витраченими на нерухомість протягом попередніх років.

У листопаді 2025 року Соснова подала два повідомлення про суттєві зміни. Протягом одного тижня вона продала нерухоме майно громадянці Владлені Ярмолович за 2,06 млн грн. Того ж дня здійснила ще одну фінансову операцію — заміну сторони у договорі асоційованого членства у споживчому товаристві «Сузір’я Будова» на суму 2,45 млн грн. Сукупні надходження лише за цими транзакціями перевищили чотири мільйони гривень.

Висока динаміка придбання та продажу майна, значний розрив між реальними операціями та офіційними доходами, а також практика оформлення активів у різні періоди часу створюють низку питань щодо джерел фінансування. Такі зміни виглядають особливо контрастно на тлі декларованих доходів державної службовиці.

Матеріал викликає дедалі більший суспільний резонанс, адже вказує на можливі системні ознаки незаконного збагачення чи прихованих джерел доходів. Поки Соснова не надала публічних пояснень щодо походження коштів, історія її стрімких майнових операцій лише загострюється.

Вищий антикорупційний суд поставив крапку у резонансній справі про завдання значних збитків державі під час операцій із зерном, ухваливши обвинувальний вирок двом ключовим фігурантам. Реальні строки позбавлення волі отримали колишній очільник державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» Василь Сахненко та керівник німецько-українського підприємства «БІТ» Ігор Трушенко. Суд дійшов висновку, що вони діяли узгоджено, реалізувавши схему заниження вартості зерна, що призвело до фінансових втрат для бюджету.

За рішенням суду, Василя Сахненка засуджено до чотирьох років ув’язнення, а Ігоря Трушенка — до трьох років і десяти місяців. Окрім основного покарання, обом фігурантам заборонено обіймати керівні посади впродовж визначеного строку, а також призначено штрафи. Такий комплекс санкцій, за оцінками правників, має на меті не лише покарання винних, а й унеможливлення повторення подібних зловживань у майбутньому.

Як встановив суд, у 2020 році державне підприємство уклало з компаніями, пов’язаними з Ігорем Трушенком, договори на поставку зерна майбутнього врожаю. Первинні умови контрактів передбачали визначення ціни зерна з урахуванням ринкової вартості на момент поставки. Однак згодом сторони навмисно внесли зміни до документів, вилучивши цей пункт.

У результаті зерно було реалізоване майже вдвічі дешевше за ринкову ціну. Це призвело до фінансових втрат для державного підприємства на суму понад 13,4 млн грн, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Вирок у справі ухвалила суддя ВАКС Віра Михайленко. Матеріали провадження надійшли до суду лише у лютому 2025 року, однак розгляд відбувся у стислі строки.

Наразі вирок не набрав законної сили. Засуджені мають 30 днів для подання апеляційної скарги.

Служба безпеки України оприлюднила подробиці масштабної корупційної схеми, яка дала змогу колишньому голові Конституційного Суду Олександру Тупицькому незаконно залишити територію країни в перші тижні повномасштабного вторгнення. Розслідування встановило, що ключову роль у цьому відіграв волинський прикордонник Роман Гінгін, якого суд визнав винним у нелегальному переправленні осіб призовного віку через державний кордон.

За інформацією слідчих, уже у березні 2022 року на Закарпатті діяла добре організована група, до якої входили представники прикордонної служби, митниці та окремі працівники поліції. Їхня діяльність носила системний характер: за грошову винагороду вони допомагали чоловікам, які підлягали мобілізації, незаконно перетинати державний кордон та опинятися на території країн Європейського Союзу. Сума оплати залежала від маршруту та рівня «супроводу», а клієнтів знаходили через посередників або особисті контакти.

Тупицький заздалегідь домовився з учасниками схеми про виїзд до Угорщини. До кордону він їхав на задньому сидінні автомобіля Toyota Camry, за кермом якого перебував найнятий водій, що мав законні підстави для перетину кордону. Саме це дозволило уникнути детальної перевірки.

Прикордонники та митники формально перевірили документи лише водія. Тупицького та двох його супутників пропустили без огляду і не внесли до електронних баз. Таким чином вони фактично «зникли» для української системи контролю.

Автомобіль безперешкодно виїхав із пункту пропуску, а вже 17 березня 2022 року угорська сторона на пункті «Барабаш» офіційно зафіксувала в’їзд Олександра Тупицького. Згодом до нього виїхали дружина та діти, але вже на законних підставах.

У квітні цього року українські паспорти Тупицького були анульовані. Попри це, він продовжує проживати в Австрії, де переховується від українського правосуддя.

СБУ зазначає, що розслідування схеми на Закарпатті триває, а коло фігурантів може розширитися. Справу щодо Романа Гінгіна суд уже розглянув, однак інші учасники групи можуть отримати нові підозри.

Колишній керівник Поліського лісового офісу ДП «Ліси України» Сергій Чуприна, який був усунутий з посади після відкриття кримінального провадження, пов’язаного з порушеннями у сфері торгівлі деревиною, подав декларацію за дев’ять місяців 2025 року. Документ розкрив значні доходи та масштабні активи його родини, що знову привернуло увагу до діяльності посадовця, який неодноразово опинявся у центрі скандалів.

Згідно з декларацією, за звітний період Чуприна отримав 4,8 мільйона гривень заробітної плати — у середньому понад пів мільйона гривень щомісяця. Такий рівень доходу став предметом активного обговорення серед експертів, адже він істотно перевищує типові показники оплати праці керівників підрозділів державних підприємств лісової галузі. Окрім основної зарплатні, родина Чуприни мала й інші джерела надходжень.

Сергій Чуприна цього року придбав ще одну сонячну «мережеву» електростанцію потужністю 30 кВт за 600 тис. гривень. Також він позбувся двох власних автомобілів Audi A4 та Audi Q5, один із яких продав за 630 тис. гривень, інший подарував. У власності дружини з’явився кросовер Porsche Macan S вартістю понад 900 тис. гривень.

Подружжя також суттєво збільшило свої земельні володіння. Сергій Чуприна з 2025 року володіє двома новими ділянками та будинком у селі Грушвиця Перша на Рівненщині, а Ірина Лащук змінила земельну ділянку та будинок на нові площі. Загалом у подружжя майже 27 га землі та кілька житлових об’єктів, а також близько 1,7 млн гривень у готівці та на банківських рахунках.

Такі декларації підкреслюють значні доходи та активи колишнього керівника державної установи, навіть попри втрату посади через кримінальні справи.