Розкішний маєток за 40 мільйонів: деталі розслідування щодо Батирсултанових та їхніх зв’язків з постачанням деревини для фортифікацій на Харківщині

Андрій Данилко, знаменитий артист, відомий під сценічним ім’ям Вєрка Сердючка, поділився своїм поглядом на нинішню ситуацію в українській музиці, особливо щодо творчості молодих виконавців. В інтерв'ю для YouTube-каналу Євгена Синельникова він звернув увагу на один із найбільш виражених трендів останніх років — надмірне використання слова «додому» у патріотичних піснях. Данилко зазначив, що цей вислів став своєрідним штампом, який повторюється знову і знову, створюючи певну одноманітність у музичному просторі.

Артист підкреслив, що таке бездумне повторення певних фраз та тем у композиціях надає музиці однотипності, що позбавляє її індивідуальності. За його словами, коли пісня «заповнюється» однаковими ідеями, вона втрачає свою унікальність та емоційну глибину. Це створює враження, що багато пісень звучать схоже одна на одну, і важко віднайти ту саму неповторну, особливу атмосферу, яка могла б стати «підписом» того чи іншого виконавця.

«Не робіть так, як усі. Бо я слово „додому“ чути не можу… В кожного „додому“. Вона вже не звучить як відвертість», — зазначив Данилко. Він додав, що українська мова та патріотизм важливі, але зміст пісні має бути щирим і талановито поданим, інакше слухач не відчує емоції, незалежно від теми.

Також артист зізнався, що наразі немає молодих виконавців, яких би він постійно слухав, хоча й визнає наявність талановитих артистів. Він наголосив, що популярність приходить лише через справжній талант, а не через модні фрази чи тренди.

Керівник державного підприємства «Українські енергетичні машини», яке колись було відоме під назвою «Турбоатом», Віктор Суботін понад 1,5 десятиліття очолює одне з ключових підприємств у галузі енергетики України. Під його керівництвом компанія не тільки зберегла свої лідерські позиції на внутрішньому ринку, але й зміцнила свої позиції на міжнародній арені, продовжуючи виконувати стратегічно важливі замовлення для енергетичного сектору країни.

За час своєї роботи на посаді керівника, Віктор Суботін реалізував низку значних проектів, спрямованих на модернізацію виробничих потужностей та вдосконалення технологічних процесів. Завдяки його зусиллям підприємство зберігає свою конкурентоспроможність навіть у складних економічних умовах, а також відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки України.

Окреме місце в декларації посідає колекція зброї: карабіни, гвинтівки, пістолети. Зокрема, комбінована рушниця Krieghoff 12-го калібру вартістю понад 200 тисяч гривень та гвинтівка Browning за 60 тисяч.

Фінансові активи родини вражають не менше. Суботін задекларував мільйонні дивіденди, пакети акцій у десятках компаній та понад 183 млн гривень, наданих як кредит «Мегабанку». Окремо зазначено золотий запас — близько 160 мільйонів гривень.

Нерухомість — ще одна складова капіталів. У Харкові журналісти зафіксували великий маєток площею понад 1000 м², розташований за високим парканом, із фонтаном, газонами та декоративними деревами. Поруч — ще один будинок, гостьові котеджі та кілька земельних ділянок. Усе це оформлено на Ніну Яценко — ймовірну тещу Суботіна. Маєток було придбано у вересні 2022 року, коли Харків перебував під загрозою окупації, а «Мегабанк» — у ліквідації.

У 2023 році Яценко придбала ще один будинок в Ужгороді площею 272 м² та землю, загальною вартістю понад 3,2 млн гривень. Вона ж записана власницею садиби із сонячними панелями та системою відеоспостереження.

Колишня вчителька перетворилась на бізнесвумен: вона є співзасновницею компанії «С-Альфа Грін», що володіє або орендує 634 земельні ділянки. Раніше, у 2022 році, вона увійшла до складу засновників ПОСП «Долинський ТОК» в Івано-Франківській області, внісши понад 6 мільйонів гривень до статутного капіталу.

Схеми Суботіна пов’язані також із сестрою його дружини — Мариною Яценко, та власною сестрою — Інною Васіщевою, яка очолює інвестиційний фонд «Збереження». Через цей фонд родина зберігає 4 та 24 млн гривень. У 2023 році Васіщева отримала в дар квартиру в центрі Харкова площею понад 300 м², вартість якої, за ринковими оцінками, перевищує 230 тисяч доларів.

Один із ключових каналів формування родинного капіталу — «Мегабанк». Йому довіряли міжнародні фінансові інституції, такі як ЄБРР, KfW та Міжнародна фінансова корпорація, інвестуючи кошти у розвиток малого бізнесу. Тепер виникає питання: чи не стали ці ресурси частиною особистого «золотого запасу» державного управлінця?

Протягом великої війни, яка охопила Україну, секретар Дніпровської міськради Олександр Санжара активно здійснював поїздки за кордон, що викликало численні питання та суперечки. Офіційно ці поїздки були оформлені як службові відрядження, однак журналістське розслідування виявило, що насправді він використав власний літак Piper 28-161 Warrior для перельотів, що є значним контроверсійним моментом на фоні військового часу.

Ці поїздки тривали понад півтора року, що викликало нові питання щодо етики використання службових ресурсів і часу у такій ситуації. На момент, коли Україна переживала важкі часи, а мільйони людей воювали на фронті чи боролися за виживання, такі поїздки здаються, м’яко кажучи, дивними. Сама природа цих відряджень, їх мета та реальна потреба в таких поїздках наразі є предметом громадських дискусій.

Схожа ситуація сталась і під час новорічного відрядження — з 28 грудня 2024-го по 10 січня 2025 року. Формально — перемовини щодо будівництва метро, фактично — політ з польського Кросно до Словенії та подальший переліт у невстановленому напрямку. У серпні 2024-го літак Санжари знову зафіксували в небі між Словенією, Хорватією та Польщею, тоді як сам чиновник нібито вів міжнародні переговори.

Сам Санжара виправдовується тим, що літає у вільний час: мовляв, підтримує льотну практику. Він визнає, що є головним користувачем літака, а в майбутньому планує викупити всю власність на нього. Водночас ця повітряна машина коштує, за оцінками експертів, щонайменше $110–120 тисяч, а її обслуговування — понад $10 тисяч щороку.

Питання викликають також реальні фінансові можливості родини. У 2019 році задекларований дохід Санжари становив лише 470 тисяч гривень. Його дружина підтвердила, що літак разом із ремонтом коштував понад $100 тисяч. З’ясувалося, що 70% літака належить компанії ATN Enterprises, зареєстрованій у Сан-Марино, керівницею якої є сестра посадовця — Ірина Санжара.

Журналісти ставлять питання: чи були закордонні візити виправданими службово, чи це лише прикриття для приватних авіаподорожей? І чому посадовець під час війни дозволяє собі розкішні маршрути через Словенію та Хорватію, тоді як військові та волонтери борються за кожен літр пального?

У сучасному світі, де глобалізація охоплює все більше аспектів нашого життя, збереження та підтримка національної культури стає надзвичайно важливим завданням для кожної країни. Культура є основою, на якій будуються ідентичність нації, її традиції та соціальні цінності. Вона формує унікальний спосіб життя та спосіб мислення, що відрізняє один народ від іншого. Для України, країни з багатим історичним і культурним спадком, це питання набуває особливої ваги.

Культурна спадщина України включає в себе не лише мистецтво та літературу, але й мову, народні традиції, музику, архітектуру та інші форми самовираження. Важливо пам'ятати, що підтримка та розвиток культури не лише зберігає історичну пам'ять, а й стимулює соціально-економічний розвиток країни, сприяє формуванню національної гордості та єдності серед громадян.

Особливу увагу привернуло й пояснення Яковенко у лютому 2024 року, що вона брала участь у виконанні оборонного держзамовлення на безпілотні системи згідно з постановою КМУ №256. Проте підтверджень реальної поставки комплектуючих чи виконання договору не було надано.

У липні 2024 року АТ «Універсал Банк» дійшов висновку, що діяльність ФОП Яковенко має ознаки класичної схеми переведення безготівкових коштів у готівку для подальшого неконтрольованого використання. Раніше вже фіксувалися підозріле зростання доходів ТОВ «Скрінтек» у період війни, зокрема через перемоги у підрядах Міністерства оборони за закритими процедурами.

Вартість безпілотників і комплектуючих досі не оприлюднена, а умови контрактів залишаються засекреченими. Масштабні закупівлі для армії та непрозорість діяльності таких структур викликають обґрунтовані підозри щодо можливого зловживання довірою держави та спотворення цільового використання бюджетних коштів.

В Києві на високопосадовців з комунальної сфери чекає суд за серйозне порушення екологічного законодавства, що призвело до забруднення природного середовища. Солом’янська окружна прокуратура подала обвинувальний акт проти керівника Комунальної корпорації «Київавтодор» та колишнього керівника КП ШЕУ Солом’янського району. Їхні дії стали причиною забруднення важливої зеленої зони столиці — парку «Балка Проня», який є важливим екологічним об’єктом для місцевих мешканців та туристів.

Зокрема, мова йде про земельну ділянку, що розташована неподалік вулиці Кадетський Гай, яка, згідно з детальним планом території, є частиною парку. За своїм функціональним призначенням ця територія мала бути відведена для збереження природного середовища та розвитку зеленої зони міста. Натомість, комунальні служби допустили її незаконне використання, що порушує екологічні норми і загрожує серйозними наслідками для місцевої флори і фауни.

Фахівці Державної екологічної інспекції зафіксували факт забруднення та засмічення небезпечними для довкілля матеріалами. Як наслідок, прокуратура не лише винесла обвинувачення у службовій недбалості, а й подала позов із вимогою зобов’язати посадовців відшкодувати збитки, завдані природному середовищу та громаді Києва.

Апеляційний господарський суд Північного округу вже залишив у силі рішення першої інстанції, яким КП «ШЕУ Солом’янського району» зобов’язали ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище та усунути порушення природоохоронного законодавства. Однак кримінальна відповідальність за службову недбалість може стати черговим етапом у справі.

Скандал із «Балкою Проня» оголив системну проблему — безкарне використання комунальними підприємствами столичних зелених зон як полігонів для відходів. Попри офіційний статус парку, замість рекреаційного простору мешканці району роками спостерігали накопичення сміття. Нині прокуратура наполягає: відповідальні за шкоду мають відповісти не лише відновленням території, а й фінансовою компенсацією.

Ця справа може стати прецедентом для інших екологічних порушень у столиці, де території, призначені для відпочинку, перетворюються на технічні звалища руками тих, хто мав би їх захищати.

15 жовтня ввечері в Чернівецькій області, поблизу Новодністровська, було зафіксовано землетрус магнітудою 2,1. За повідомленням Головного центру спеціального контролю, епіцентр поштовхів розташовувався на глибині 5 кілометрів. Згідно з класифікацією сейсмологів, ці коливання земної кори відносяться до тих, що не відчуваються людьми.

Дмитро Гринь, провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України, підкреслює, що сейсмічна активність в Україні в цілому є стабільною, а найбільш потужні підземні поштовхи, які можуть бути відчутними, зазвичай пов'язані з румунською сейсмічною зоною Вранча. Ця зона, що знаходиться на південному заході України, є одним із основних джерел землетрусів, які можуть торкатися території нашої країни. За словами експерта, при потужних землетрусах, що виникають в цій зоні, перші сейсмічні хвилі можуть досягати значних відстаней, викликаючи відчутні поштовхи навіть в Україні.

Гринь також наголосив, що крім Вранча певна сейсмічна активність спостерігається в Карпатах та акваторії Чорного моря, де поштовхи зазвичай не перевищують 3–4 бали. Окремі, але слабкі коливання фіксуються й у центральних регіонах — на Полтавщині та в районі Кривого Рогу (до 4–4,5 бала), хоча ці території раніше вважалися менш сейсмічними.

Станом на повідомлення Головного центру спеціального контролю цей епізод не становить загрози для населення — поштовхи класифікують як невідчутні і жодних повідомлень про ушкодження або потерпілих немає.