Розкішний Відпочинок при Багатомільйонних Втратах: Надмірність та Реалії Управлінської Кризи

Кожен день ми робимо сотні, а то й тисячі рішень, більшість із яких здаються незначними. Проте саме маленькі зміни можуть мати величезний вплив на наше життя та навколишнє середовище. Наприклад, заміна пластикової пляшки на багаторазову або відмова від зайвого використання електроніки не тільки економить ресурси, а й формує відчуття власної відповідальності.

Ментальний аспект таких змін теж важливий. Коли людина починає помічати результати власних маленьких кроків, це мотивує до ще більших досягнень. Прості дії, такі як ведення щоденника, ранкові прогулянки або практика вдячності, поступово змінюють внутрішнє сприйняття світу і підвищують загальний рівень щастя.

Водночас досьє компанії викликає запитання. За даними аналітичних платформ, підприємство зареєстроване у 2016 році та не має суттєвого досвіду виконання бюджетних контрактів. До цього воно уклало лише два невеликі договори на суму близько 23 тисяч гривень із комунальним підприємством у Боярці.

За роки існування фірма неодноразово змінювала власників і юридичну адресу. Серед засновників фігурували фізичні особи з мінімальною бізнес-історією, а також офшорна компанія з Сейшел. Нині власницею та директоркою є Ірина Калініна, яка паралельно займається орендним бізнесом та роздрібною торгівлею як ФОП.

Окрім слабкого портфеля проєктів, компанія згадується в рішеннях Антимонопольного комітету. У 2017 році АМКУ встановив змову учасників тендеру «Миколаївводоканалу», серед яких було й «Д-Груп Інжиніринг». Закупівлю тоді скасували, а учасників оштрафували.

Також підприємство фігурує щонайменше у двох кримінальних провадженнях. В одному з них — щодо будівництва паркінгу в аеропорту «Бориспіль» — слідство вказувало на ймовірне перерахування коштів на рахунки фірм з ознаками фіктивності. В іншій справі компанію згадували серед структур, які, за версією слідчих, могли бути залучені до схем із завищенням вартості робіт та «відмиванням» бюджетних коштів. Рішень суду про визнання вини компанії наразі немає.

Питання виникають і до замовника. КП «Київавтошляхміст» очолює Богдан Кобернюк, який є фігурантом кількох кримінальних проваджень. Йому оголошували підозри у розтраті бюджетних коштів та службовій недбалості під час виконання ремонтних робіт на мостах столиці. Саме це підприємство відповідає за стан значної частини транспортних споруд Києва.

Контекст додає тривоги: за останні роки у столиці неодноразово фіксували обвали та аварійні ситуації на шляхопроводах. Частина з них відбувалася під час або після ремонтів, що підсилює суспільний запит на прозорість тендерів і ретельний відбір підрядників.

Таким чином, контракт на десятки мільйонів гривень із компанією без підтвердженого досвіду та зі спірною історією знову актуалізує питання ефективності контролю за використанням коштів міського бюджету та безпеки столичної інфраструктури.

Кандидат на посаду судді апеляційного суду Павло Прохоров, який наразі здійснює правосуддя у Київському районному суді міста Одеси, отримав негативний висновок щодо відповідності стандартам доброчесності та професійної етики. Така оцінка була сформована Громадською радою доброчесності за підсумками детального аналізу його декларацій, майнового стану та наданих фінансових пояснень.

Під час перевірки особливу увагу було приділено співвідношенню між офіційними доходами судді та його сім’ї і реальним рівнем життя, який випливає з наявного майна та витрат. За результатами дослідження Рада дійшла висновку, що задекларовані доходи не дають достатніх підстав для пояснення вартості набутого рухомого та нерухомого майна, яким володіє родина судді.

На кінець 2015 року дружина судді декларувала заощадження у розмірі 349,5 тисячі гривень. З урахуванням поточних витрат на життя ці кошти, за оцінкою ГРД, могли покривати лише базові потреби сім’ї протягом року. Водночас уже в декларації за 2016 рік кандидат зазначив, що його дружина володіє готівковими заощадженнями у розмірі 27,6 тисячі доларів США, що за тодішнім курсом відповідало приблизно 740–750 тисячам гривень.

Таке суттєве зростання обсягу готівки виглядало економічно необґрунтованим, особливо з огляду на нещодавню значну покупку та обмеженість вільних коштів. Сам кандидат пояснив, що у лютому 2015 року його дружина продала однокімнатну квартиру за 349,5 тисячі гривень, після чого ці кошти були конвертовані в долари і зберігалися вдома. У 2016 році, за його словами, дружина отримала 397 тисяч гривень доходу від підприємницької діяльності, які також були переведені в іноземну валюту. Таким чином, загальна сума, за версією кандидата, дозволяла сформувати задекларовані 27,6 тисячі доларів.

Громадська рада доброчесності не визнала ці пояснення достатніми та переконливими. Окремі сумніви викликало подальше систематичне зростання заощаджень дружини судді в наступні роки, а також непропорційно велика частка доходів, яка, за деклараціями, спрямовувалася на накопичення готівки та інвестування у криптовалюту. При цьому враховувалися склад сім’ї, регулярні витрати на проживання, поїздки за кордон, утримання кількох транспортних засобів, один із яких було придбано у 2021 році.

У сукупності ці обставини, на думку ГРД, ставлять під сумнів повноту та достовірність пояснень щодо джерел походження коштів і структури заощаджень сім’ї кандидата. В результаті Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що Павло Прохоров не відповідає критеріям доброчесності, необхідним для обіймання посади судді апеляційного суду.

Зазначається також, що під час повномасштабного вторгнення дружина кандидата набула значну кількість рухомого й нерухомого майна та задекларувала володіння криптовалютою Ethereum вартістю близько 1,1 мільйона гривень, що стало додатковим фактором для оцінки фінансової поведінки сім’ї.

Мішель Андраде, відома українська співачка, під час своєї відпустки на Балі вирішила поєднати спокій пляжного відпочинку з елементом пригоди. Відома своєю сміливістю та бажанням експериментувати, артистка разом із близькими подругами влаштувала незабутню дегустацію одного з найбільш екзотичних і суперечливих фруктів світу — дуріану. Цей плід здобув репутацію завдяки своєму сильному і непередбачуваному запаху, через що він заборонений до перевезення в багатьох готелях, літаках та громадському транспорті.

На відео, яке Мішель поділилася в соцмережах, співачка позує в стильному купальнику, тримаючи шматочок дуріану в руках. Вона з невеликим хвилюванням і навіть усмішкою готується спробувати цей "легендарний" смаколик. Однак, замість того, щоб бути враженою смаком екзотичного плоду, першою емоцією, яку пережила співачка, був саме запах. Аромат дуріану настільки інтенсивний і незвичний, що він міг би відштовхнути навіть найбільш відважних гурманів. Проте Мішель, як справжня дослідниця нових смаків, не відмовилася від спроби і вирішила подолати свою початкову реакцію.

Артистка не стала прикрашати свої враження і відреагувала максимально прямо, зізнавшись, що запах фрукта нагадав їй дуже неприємні асоціації. Вираз обличчя Мішель у цей момент лише підтвердив: для нюху це було справжнє випробування.

Попри відразу, Андраде все ж наважилася скуштувати дуріан. І саме тут її чекала несподіванка. На відміну від запаху, смак виявився значно приємнішим. За словами співачки, він нагадав ніжне поєднання манго та вершків.

Таким чином балінський експеримент завершився на позитивній ноті. Хоча аромат дуріану зірку відверто шокував, сам смак змусив визнати: репутація цього фрукта не така однозначна, як здається на перший погляд.

В Одесі виявлено діяльність великого злочинного угруповання, яке систематично займається обкраданням громадян України, країн Європейського Союзу та Азії. Організація функціонує через розгалужену мережу колл-центрів, використовуючи при цьому легальні бізнес-локації як прикриття. За наявною інформацією, структура працює роками і діє відкрито, не намагаючись приховати свої операції від сторонніх очей.

Основною базою злочинців став бізнес-центр «Ольвія», розташований на провулку Івана Луценка, 21/23, де вони займають чотири поверхи одночасно. Звідси координуються численні кол-центри, які контактують з потенційними жертвами, використовуючи психологічний тиск, обманні схеми та маніпуляції. Часто шахраї маскують дзвінки під офіційні установи або відомі компанії, щоб викликати довіру у людей та виманювати від них гроші чи персональні дані.

За попередніми оцінками, штат угруповання налічує близько трьохсот операторів. Вони працюють за заздалегідь підготовленими сценаріями соціальної інженерії, виманюючи у жертв реквізити банківських карток або залучаючи їх до фіктивних інвестиційних проєктів. Потерпілим обіцяють швидкий прибуток, доступ до «ексклюзивних платформ» або «повернення втрачених коштів», після чого гроші безповоротно зникають.

Окрім класичного шахрайства, частина структури виконує функції з генерації та перепродажу трафіку для інших злочинних мереж. За принципом так званого MediaCraft створюються потоки потенційних жертв, які надалі передаються іншим колл-центрам, у тому числі пов’язаним зі структурами на території Російської Федерації. Це означає, що діяльність одеських шахраїв має не лише кримінальний, а й безпековий вимір, оскільки частина коштів опосередковано може фінансувати економіку країни-агресора через використання російських платіжних систем.

Викрадені гроші легалізуються через багаторівневі фінансові схеми. Задіяні дроп-сервіси, підставні фізичні особи, фіктивні рахунки, після чого кошти конвертуються у криптовалюту. За оцінками джерел, сукупний дохід лише цієї мережі становить від 400 до 800 тисяч доларів США щомісяця.

При цьому діяльність угруповання відбувається практично відкрито, що породжує серйозні підозри щодо можливої протекції з боку окремих посадових осіб правоохоронних органів в Одеській області. Йдеться про потенційну бездіяльність або сприяння з боку підрозділів Національної поліції, Управління стратегічних розслідувань та Служби безпеки України на регіональному рівні.

Попри задокументовані в попередні роки факти, численні обшуки та вилучення сотень одиниць комп’ютерної техніки, кримінальні провадження за статтями про шахрайство фактично заморожені. Станом на червень 2025 року жодній особі не було повідомлено про підозру. Така ситуація виглядає як свідоме затягування розслідувань і демонструє системну неспроможність або небажання доводити справи до суду.

Показовим винятком стала міжнародна операція у квітні 2024 року, ініційована правоохоронними органами Чехії. Саме іноземні партнери змогли викрити групу уродженця Дніпра 1983 року народження, яка ошукувала громадян інших держав, працюючи безпосередньо з офісів у центрі Одеси. Цей випадок лише підкреслив контраст між активністю міжнародних структур та фактичною бездіяльністю місцевих силовиків.

На Харківщині триває активна підготовка до створення захисних споруд у навчальних закладах, зокрема в містах Дергачі та Старий Салтів. Важливий етап — оголошення тендерів для будівництва захисних об'єктів. Цього року в межах проекту було заплановано роботи на п’яти локаціях з загальною вартістю понад 826 мільйонів гривень. Однак, попри величезне значення для безпеки школярів та дітей у дошкільних установах, новини про тендери викликають занепокоєння через участь у них компаній з підозрілою репутацією та недостатнім досвідом.

Одним із найбільш контроверсійних є тендер на будівництво протирадіаційного укриття в дитячому садку №3 "Сонечко" в Дергачах. Початкова вартість робіт складала 121,3 мільйона гривень. Єдиним учасником тендеру стала компанія ТОВ «Проектний альянс», що має лише чотири роки досвіду на ринку будівництва. Відомо, що фірма має зв’язки з політичними колами, а її минуле викликає сумніви серед експертів та громадськості.

У Старому Салтові будівництво укриття для ясел-садочку “Барвінок-100” оцінили у 137,1 млн грн. Перемогу здобуло ТОВ “Слобожанська будівельна компанія Саргон”, яке за три роки свого існування заробило понад 2,5 млрд грн на державних підрядах. Активісти та журналісти звертають увагу на завищені ціни та можливі зловживання у кошторисах, що наразі перевіряють правоохоронці.

Ще два дитсадки в Дергачах отримають укриття за 176,5 млн грн і 187,4 млн грн. Переможцями стали ТОВ “ТТ 2006” та ТОВ “Дрогон Еко”, обидві компанії отримували критичні зауваження щодо завищення цін та мінімальної конкуренції на торгах.

Найбільший об’єкт – захисна споруда на базі Дергачівського ліцею №2 – оцінено у 205,9 млн грн. Переможцем стало ТОВ “Інженер-БК”, новостворена фірма зі штатом лише 13 осіб та орендованим обладнанням. Попри малий досвід, компанія виконуватиме масштабні роботи, а тендерна документація не включала суворих вимог щодо кваліфікації працівників.

Експерти наголошують, що останні торги на Харківщині демонструють повторювану практику: державні замовники віддають перевагу фірмам із сумнівними зв’язками, завищеними цінами або недостатнім досвідом, навіть під час фінансування за рахунок донорських коштів ЄС.

Нове дослідження американських вчених показало, що реальний рівень смертності жінок під час вагітності та пологів утричі перевищує попередні оцінки. Фахівці наголошують, що обмеження доступу до абортів може призвести до різкого зростання материнської смертності та серйозно вплинути на громадське здоров’я.

Дослідження, опубліковане у JAMA Network Open, охопило період 2018–2021 років і включало майже 15 мільйонів пологів та понад 3,5 мільйони абортів. Аналітики враховували смерті жінок під час вагітності та протягом року після пологів, якщо вони були спричинені ускладненнями вагітності або інфекціями, що виникли в цей період. При цьому випадки, пов’язані з COVID-19, були виключені з розрахунків.

Результати показали, що в середньому на 100 тис. пологів припадає 32 материнські смерті, а у 2021 році цей показник зріс майже до 44. Для порівняння, у 1998–2005 роках рівень материнської смертності становив 8,8–14,5 випадку на 100 тис. пологів. Вчені зазначають, що зростання відображає покращення системи обліку, а не різке погіршення стану здоров’я жінок.

Дослідники наголошують, що обмеження доступу до безпечних абортів може призвести до реального збільшення смертності серед вагітних та породіль. Інше дослідження довело, що медикаментозний аборт удома на терміні до 12 тижнів є так само безпечним і ефективним (97%), як і в медзакладі. Метод двоетапного прийому препаратів дозволяє зменшити навантаження на медичні заклади та розширити репродуктивну свободу жінок.

Прокурори Стрийської окружної прокуратури передали до суду обвинувальний акт щодо подружжя, якому інкримінують організацію незаконного заволодіння бюджетними коштами, виділеними в межах державної програми «муніципальна няня». Інформацію оприлюднила прокуратура Львівської області.

За матеріалами досудового розслідування, упродовж 2020–2025 років посадовиця Управління соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації діяла у змові з близькою особою. Слідство вважає, що службове становище використовували для системного отримання виплат, на які фактично не було законних підстав. Йдеться про оформлення та супровід документів, що дозволяли спрямовувати кошти програми не за цільовим призначенням.

Жінка самостійно підшукувала осіб, які відповідали критеріям отримання виплат, та пропонувала оформити компенсацію нібито на законних підставах. Насправді фактичне надання послуг з догляду за дітьми у більшості випадків не здійснювалося. Договори про надання послуг укладалися формально або були підробленими.

Бюджетні кошти за програмою «муніципальна няня» формально перераховувалися на рахунки батьків, після чого за фіктивними договорами переказувались на рахунок ФОП — чоловіка посадовиці. Частина цих коштів надалі поверталася учасникам схеми у вигляді «відкатів».

Слідство зазначає, що дії подружжя завдали державі значної матеріальної шкоди. Судовий розгляд справи триває.

На тлі гучних інформаційних повідомлень про гуманітарну допомогу з боку Азербайджану та символічне перетворення автозаправних комплексів SOCAR на «пункти незламності» формується позитивний публічний образ компанії, що активно підтримує Україну в умовах війни. Водночас за межами широкого медійного фокусу розгортається інший процес, значно менш помітний, але не менш важливий з точки зору державних інтересів. Йдеться про діяльність компанії «Торговий дім Сокар Україна» у сфері великих державних закупівель, які потребують уважного аналізу з позицій економіки, етики та безпеки.

Офіційно компанія позиціонує себе як надійний партнер держави, здатний стабільно забезпечувати постачання пального та інших ресурсів у критичний для країни період. Проте умови окремих контрактів, обсяги фінансування та обмежена конкуренція в тендерах викликають запитання щодо реальної вигоди для бюджету. У деяких випадках вартість закупівель виглядає завищеною порівняно з ринковими пропозиціями, а самі процедури — надмірно закритими для альтернативних постачальників.

Окрему увагу привертає походження пального, яке постачає переможець закупівлі. Дизельне пальне надходить з угорського нафтопереробного заводу, що входить до корпорації MOL. Цей факт набуває принципового значення з огляду на те, що Угорщина продовжує отримувати нафту з Російської Федерації через трубопровідну інфраструктуру, яка проходить територією України.

Навіть після запровадження санкцій проти окремих російських нафтових компаній, зокрема Лукойлу, постачання російської сировини не припинилося. Воно трансформувалося у складні логістичні та юридичні ланцюжки, де змінюються формальні продавці, але не джерело походження нафти. У результаті держава Україна через закупівлі стратегічної компанії фактично оплачує пальне, вироблене з російської сировини, причому за цінами, які перевищують пропозиції вітчизняного виробника.

Ситуація стає ще більш резонансною на тлі публічних заяв про розширення стратегічного партнерства між азербайджанською державною компанією SOCAR та російським Газпромом. Хоча представники азербайджанської сторони називають будь-які звинувачення у співпраці з країною-агресором безпідставними та медійною атакою, російські офіційні джерела відкрито повідомляють про нові домовленості та розширення співпраці.

У цьому контексті благодійні ініціативи — генератори, безкоштовна вода чи чай на автозаправках — виглядають радше інформаційною ширмою. Реальні фінансові потоки формуються не у волонтерських програмах, а в багатомільйонних державних контрактах, де кошти з українського бюджету через складні міжнародні ланцюги опиняються у системі, пов’язаній з економікою країни-агресора.

Питання полягає не лише у ціні дизельного пального чи формальному дотриманні санкційних обмежень. Йдеться про стратегічний вибір держави у воєнний час — чи може компанія з непрозорим ланцюгом постачання і зв’язками з партнерами Газпрому бути надійним постачальником для критичної інфраструктури України.