Розкішний Відпочинок при Багатомільйонних Втратах: Надмірність та Реалії Управлінської Кризи

Заступниця керівника відділу Київської митниці Тетяна Овдієнко опинилася під пильним оком громадськості після того, як її декларація про майновий стан потрапила в поле зору антикорупційних медіа. У документах зазначено, що посадовиця отримала значні грошові подарунки, суми яких майже зрівнялися з офіційним річним доходом її родини. Це викликало низку запитань щодо прозорості таких фінансових операцій, оскільки значна частина цих коштів не є відомою громадськості.

Крім цього, в декларації Тетяни Овдієнко вказано наявність нерухомості в Борисполі, Київська область. Однак цей об'єкт заслуговує на особливу увагу: квартира площею 42,6 м² була придбана за 200 тисяч гривень у вересні 2017 року, що значно нижче за ринкову вартість подібного житла на той час. Формально власницею є сама Тетяна Овдієнко, проте право проживати в квартирі також мають її чоловік, Олександр Сердюк, та син.

Чоловік декларантки володіє одразу трьома земельними ділянками в селі Сергіївка Прилуцького району Чернігівської області. Усі вони куплені 20 лютого 2023 року:

дві ділянки площею 5,65 га кожна (задекларована вартість — по 155 тис. грн);

одна ділянка площею 1,4 га (38 тис. грн).Загалом ідеться про понад 12 гектарів землі. У документі вказано, що земля приносить дохід через оренду, але немає детальної інформації про її фактичне використання чи врожайність. Це важливий момент, бо такі площі часто оформлюють не для «городу», а як актив.

Із рухомого майна сім’я декларує лише один автомобіль — Toyota Camry 2016 року випуску. За даними декларації, авто було придбане 4 січня 2022 року чоловіком чиновниці за 170 тис. грн. Це заявлена вартість угоди.

Сукупний офіційний дохід родини за 2024 рік становить 241 тис. грн.Основний дохід — зарплата чоловіка у держпідприємстві «Міжнародний аеропорт “Бориспіль”»: 114 тис. грн на рік. Додатково він отримав 26 тис. грн за здачу майна в оренду (ТОВ «Агрікор Холдинг») та ще 16 тис. грн зарплати за сумісництвом у ТОВ «Агро-Картель».

І саме на цьому фоні виникає те, що привернуло увагу антикорупційних журналістів: готівкові «подарунки».

Тетяна Овдієнко задекларувала 40 тис. грн подарунку від свого батька, Володимира Борисовича Овдієнка.

Її чоловік задекларував 35 тис. грн подарунку від свого батька, Івана Михайловича Сердюка.

Разом — 75 тис. грн «подарованих коштів» від родичів. Ці гроші — майже третина від загального задекларованого доходу сім’ї за рік і, зауважимо, перевищують офіційний особистий дохід самої чиновниці. Саме ця пропорція викликає питання в антикорупційників: наскільки економічно реалістично, що батьки дарують десятки тисяч гривень готівкою в умовах війни, і чи не є це способом легалізувати сторонні надходження.

Ще один нюанс — ліквідні активи. У декларації вказано не лише нерухомість і землю, а й наявність істотних грошових запасів у родини. Це важливо з точки зору антикорупційного аналізу, тому що на фоні скромних задекларованих доходів утримання житла, землі понад 12 гектарів і авто бізнес-класу виглядає фінансово напруженим без додаткових джерел. Саме тому журналісти та антикорупційні ініціативи говорять про ймовірні «приховані доходи» або використання родичів як формальних дарувальників.

Тетяна Овдієнко — не топ-політик національного рівня, а чиновниця митниці. Але саме митниця — одна з найчутливіших до корупції ланок держави під час війни: це і контроль потоків товарів, і специфіка ухилення від податків, і контрабанда. Будь-яка невідповідність способу життя доходам у таких посадовців цікавить і суспільство, і правоохоронців.

Формально подарунки від батьків можна декларувати і це не заборонено. Проблема починається там, де «подарунок» стає інструментом, щоб пояснити походження готівки, яка не виглядає співмірною офіційній зарплаті. Особливо коли мова не тільки про кеш, а й про землю в десятки гектарів і авто бізнес-класу, куплене незадовго до або під час повномасштабної війни.

На тлі загального тиску на корупцію в держсекторі й тренду на перевірку статків посадовців (у т.ч. через воєнний стан і суспільний запит на прозорість) такі декларації стають не просто формальністю, а потенційним приводом для перевірок активів родини.

Державне агентство PlayCity продовжує боротьбу з незаконним просуванням азартних ігор в Україні. Нещодавно було заблоковано 33 профілі в TikTok, які активно поширювали контент, що порушував українське законодавство. Сумарна аудиторія цих акаунтів перевищує 365 тисяч підписників, що підтверджує великий масштаб діяльності. Інформація про блокування була оприлюднена на офіційному сайті Міністерства цифрової трансформації та підтверджена безпосередньо в PlayCity.

Зараз у процесі перевірки знаходиться ще 20 акаунтів, які разом мають понад 625 тисяч підписників. У разі виявлення порушень ці акаунти також можуть бути заблоковані. Голова Державного агентства PlayCity зауважив, що подібні дії є частиною стратегічної політики України щодо боротьби з незаконними азартними іграми в інтернеті та забезпечення цифрової безпеки громадян.

Мінцифра та PlayCity прямо називають TikTok одним із ключових майданчиків, через які «сіра» гральна реклама намагається дотягнутися до молодшої аудиторії. На більшості цих сторінок просували онлайн-казино та ставки під виглядом «легкого заробітку», «швидких грошей» або «партнерських посилань на перевірені майданчики».

Це не перший фронт. Паралельно PlayCity працює з Meta: за даними агентства, уже заблоковано 54 Instagram-сторінки, які так само рекламували азартні ігри без ліцензій і з порушенням вимог українського закону.

Нагадаємо, за останні місяці PlayCity стало масштабно публічним гравцем на ринку регулювання азартних ігор: агентство замінило стару КРАІЛ і тепер відповідає за політику у сфері грального бізнесу та лотерей. Водночас держава паралельно готує нові обмеження — від лімітів на витрати гравців до технічних механізмів самообмеження, щоб зменшити залежність і прибрати агресивний таргетинг азарту на вразливі групи.

АТ «Хмельницькобленерго» офіційно уклало договір на поставку силового трансформатора вартістю 27 мільйонів гривень. Первісна вартість контракту перевищувала 37 мільйонів гривень, тож формально підприємство змогло знизити витрати майже на 10 мільйонів. Однак детальний аналіз показує, що навіть після знижки ця закупівля залишається значно дорожчою у порівнянні з аналогічними контрактами інших державних енергокомпаній.

Інформація про угоду та її фінансові показники доступна у системі «Прозорро», а журналісти видання «Наші гроші» акцентують на високій ціні трансформатора порівняно з ринковими аналогами. Постачальником виступає київська приватна компанія, що спеціалізується на енергетичному обладнанні.

Якщо дивитися на питому вартість, один МВА для «Хмельницькобленерго» зараз обходиться приблизно у 40,4 тисячі доларів. Для порівняння, «Оператор ГТС України» у вересні замовив трансформатор такої ж потужності приблизно по 21,6 тисячі доларів за МВА, тобто майже удвічі дешевше.

Спершу за результатами торгів сума договору з «Вектор-А» становила 37,03 мільйона гривень, що відповідало вже зовсім високому рівню — понад 55 тисяч доларів за МВА. 23 жовтня сторони підписали додаткову угоду і зменшили вартість до 27 мільйонів. Одночасно скоротили й терміни: замість трьох місяців на поставку тепер дається два. Попри це, ціна все одно виглядає завищеною.

У відкритих матеріалах судових спорів «Олімп Енерго» раніше фігурувало в конфліктах із податковою. Також там є згадка, що у травні 2024 року ця сама «Вектор-А» вже купувала в «Олімп Енерго» подібний трансформатор за 20,3 мільйона гривень. Якщо перерахувати, це приблизно 31,5 тисячі доларів за МВА. Тобто постачальник уже купував схоже обладнання дешевше, ніж зараз продає «Хмельницькобленерго», навіть після «знижки».

До того ж умови тендеру викликали питання в конкурентів. Одна з компаній заявляла, що встановлений замовником термін поставки є нереалістичним: трансформатор такого класу зазвичай виготовляється не швидше ніж за пів року, а обленерго вимагало завершити все до кінця 2025 року. Потенційний постачальник просив офіційно подовжити крайній термін до березня 2026-го, але отримав відмову. Учасники також скаржилися на технічні вимоги. Частину умов «Хмельницькобленерго» змінило, але не всі.

Під час відбору відхилили двох інших учасників, у тому числі «Запоріжтрансформатор» і «Глобал Енерго». Формально — через невідповідність документів, зокрема протоколів випробувань на обладнання тієї ж схеми з’єднання обмоток і тієї ж потужності, яку вимагав замовник. Окрім цього, конкуренти не надали повний пакет супровідних довідок і листів погодження договору.

Структура стосунків між учасниками ринку виглядає замкненою. «Вектор-А», яке зараз отримало контракт, належить Андрію Кунинцю і за останні роки виграло держпідрядів майже на мільярд гривень, причому в основному — саме в «Хмельницькобленерго». Виробник трансформатора, франківське «Олімп Енерго», оформлене на Петра Савуляка. Раніше він керував компанією «Глобал Енерго» — тією самою, що брала участь у цих торгах як конкурент, але програла. Тобто постачальник, виробник і конкурент опиняються в одному колі знайомств.

«Хмельницькобленерго» на 70% належить державі. Управління пакетом акцій нині здійснюють «Українські розподільчі мережі» — держструктура, створена для консолідації обленерго у Хмельницькому, Харкові, Запоріжжі, Черкасах, Миколаєві та Тернополі. Із березня 2025 року обов’язки генерального директора «Хмельницькобленерго» виконує Святослав Козленко.

Якщо коротко, маємо ситуацію, в якій державна енергетична компанія купує трансформатор у давнього підрядника за ціною, що суттєво вища за ринок, і відсікає інших учасників через формальні невідповідності. Навіть після гучної «економії» у 10 мільйонів гривень запитання до цієї закупівлі не зникли.

Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов нині перебуває в процесі юридичного врегулювання питань щодо поділу сімейного майна з дружиною. Цей крок відбувається на фоні триваючого розслідування, в якому фігурує політик. Наприкінці жовтня його дружина Світлана звернулася до Печерського районного суду Києва із позовом про поділ спільного майна. Варто підкреслити, що справа не стосується розлучення в публічному сенсі, а є типовою юридичною процедурою, яка передбачає визначення часток кожного з подружжя у спільно нажитих активах.

Позов включає питання власності на нерухомість, банківські рахунки, інвестиції та інші матеріальні активи, набуті подружжям у шлюбі. Подібні процеси часто супроводжуються ретельним аналізом документів, оцінкою майна та участю фахівців із фінансового і правового аудиту. У даному випадку юридичне оформлення поділу активів може зайняти кілька місяців і включає не лише формальні процедури, а й потенційні переговори між сторонами щодо компенсацій та умов користування майном до остаточного вирішення суду.

Грошові активи виглядають не менш показово. На банківських рахунках самого ексвіцепрем’єра обліковано 52,1 млн грн, 101,6 тис. євро та 46,2 тис. швейцарських франків. У Світлани Чернишової — 296 тис. грн, 3,4 тис. євро і близько $3,3 тис. У готівці подружжя задекларувало $180 тис., 90 тис. грн, 13,6 тис. євро та 1 тис. швейцарських франків. Усі ці кошти офіційно вказані як спільна сумісна власність, тобто формально належать обом. Саме тому їхній поділ через суд дає можливість спробувати вивести частину в «особисту» зону дружини і ускладнити накладення арешту на все одразу.

Окрема стаття — рухоме майно, яке часто найважче відслідковувати й арештовувати. У деклараціях описані кілька десятків люксових годинників, колекція картин, бібліотека, рідкісні енциклопедичні видання. Таке майно зазвичай оцінюється індивідуально й може бути предметом торгу у справах про конфіскацію. Тому спроба його «поділити» теж виглядає логічною з точки зору захисту активів.

Чернишов перебуває під підозрою у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Його ім’я фігурує в масштабній антикорупційній справі у будівельній сфері, де він став уже шостим підозрюваним. Слідство вважає, що йдеться про системне отримання вигоди через проєкти в галузі будівництва та розвитку інфраструктури.

У таких справах правоохоронці зазвичай намагаються домогтися арешту майна фігуранта, включно з рахунками та нерухомістю, щоб у разі вироку держава могла стягнути збитки. Відповідно, превентивний поділ активів між чоловіком і дружиною на етапі, коли офіційно триває слідство, сприймається як спроба мінімізувати можливі втрати у майбутньому.

Формально це оформлюється не як «схема», а як цивільно-правовий спір у Печерському суді: дружина просить визначити частки, зафіксувати, які квартири, авто, рахунки й коштовності рахуються за нею особисто, а що — за чоловіком. Якщо суд задовольнить вимоги, то надалі арешт чи конфіскація зможе стосуватися тільки тієї частини, яку суд визнає особистою власністю підозрюваного.

Це показовий крок для високопоставлених фігурантів гучних справ: рух у цивільному суді випереджає рух у кримінальному провадженні і створює буфер для майна.

Після 40 років організм починає змінювати свої функції, що безпосередньо впливає на загальний стан здоров’я. Обмін речовин сповільнюється, гормональні зміни стають більш вираженими, а ризик розвитку різноманітних хронічних захворювань, таких як серцево-судинні проблеми, порушення кістково-м’язової системи та метаболічні розлади, зростає. Тому у цей період життя важливо не тільки слідкувати за фізичною активністю, але й особливу увагу приділяти харчуванню. Вибір правильних продуктів допоможе зберегти здоров’я та молодість на довгі роки.

Дієтологи рекомендують звернути увагу на продукти, багаті на антиоксиданти, корисні жири, білки та кальцій. Ці нутрієнти не лише уповільнюють процеси старіння, але й активно підтримують енергію, імунітет та здоров'я серця, шкіри й кісток. Антиоксиданти, які містяться в ягодах, горіхах та зелені, захищають клітини від шкідливих вільних радикалів, що сприяє омолодженню організму. Корисні жири, такі як омега-3 жирні кислоти, що містяться в рибі, насінні та оліях, допомагають підтримувати здоров'я серцево-судинної системи та нормалізувати рівень холестерину.

Ягоди — полуниця, чорниця, малина, ожина: багаті антиоксидантами, які знижують запалення в організмі; вітаміни A і C покращують стан шкіри, допомагають підтримувати пружність. Чорниця, наприклад, дає до 4 г клітковини та ≈ 25% добової норми вітаміну C однією чашкою.

Горіхи й насіння — мигдаль, фісташки, волоські горіхи, насіння чіа, льону, соняшнику: джерело омега-3 жирів і вітаміну E, які підтримують еластичність шкіри, імунітет і захист серця. Дослідження показують, що регулярне споживання волоських горіхів у середньому віці корелює з кращими показниками здоров’я.

Жирна риба — лосось, тунець, сардини: багаті омега-3 жирними кислотами, які знижують запалення, підтримують когнітивні функції й можуть знизити ризик хвороби Альцгеймера. Омега-3 також допомагають підтримувати здоровий серцевий ритм і баланс холестерину.

Листова зелень — шпинат, капуста кале, мангольд: багата на мінерали, вітаміни і клітковину, допомагає захищати клітини та ДНК від ушкоджень, зміцнює кістки й підтримує травлення.

Авокадо — джерело мононенасичених жирів, які підтримують здоров’я серця, еластичність шкіри й допомагають контролювати апетит. Після 40-ка, коли змінюється гормональний баланс, авокадо може бути особливо корисним.

Продукти з високим вмістом кальцію — йогурт, сир, броколі, зелень, мигдаль, морепродукти: важливі для захисту кісток та профілактики остеопорозу. Корисно також включати консерванти з рибою з кістками: лосось, сардини, анчоуси.

Білок — після 30 років тіло починає втрачати м’язову масу, тому після 40 регулярне споживання білка стає критично важливим. Сніданок із яєць чи лосося, обід із салатом і морепродуктами, вечеря з куркою або рибою — прості приклади збалансованого білкового раціону.

Додавайте до щоденного раціону ягідний перекус або десерт. Включайте 2–3 порції жирної риби на тиждень. Замінюйте частину типових снеків горіхами або насінням. Доповнюйте страви великою порцією листової зелені і додайте авокадо в салати чи на тост. Звертайте увагу на кальцієвмісні продукти щодня, особливо якщо рухова активність зменшується. Враховуйте, що після 40 років важливіше не просто споживати білок, а забезпечити регулярне фізичне навантаження — силові вправи, які підтримують м’язову масу й метаболізм.

Харчування після 40 років — це не про дієти “всіх”, а про адаптацію до змін в організмі. Правильні продукти можуть стати вашим союзником у збереженні здоров’я, енергії та якості життя. Замість того, щоб просто “їсти менше”, варто “їсти краще” — і це не вимагає надзвичайних витрат.

У Михайлівській громаді викрито одну з найбільших схем привласнення бюджетних коштів, призначених для облаштування захисних споруд цивільного захисту. За даними слідства, посадові особи Степівської сільської ради спільно з керівниками підрядних компаній незаконно заволоділи понад 47 мільйонами гривень, виділеними на будівництво та обладнання укриттів.

Розслідувачі наголошують, що зловживання службовим становищем полягало в укладенні договорів із підприємствами, що мали ознаки фіктивності. Додатково посадовці підписували акти виконаних робіт, які або не проводилися взагалі, або були здійснені частково, що дозволяло привласнювати виділені кошти без будь-яких фактичних підстав. За офіційними документами укриття нібито вводили в експлуатацію, тоді як насправді більшість споруд залишалися незавершеними або не облаштованими згідно з проєктною документацією.

Кримінальне провадження відкрито за №12025152260000308 від 13.09.2025 ВП №5 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області. Кваліфікація — ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Ця стаття передбачає відповідальність за дії посадових осіб, які використовують свої повноваження всупереч інтересам служби і завдають істотної шкоди державі.

За даними слідства, схема працювала так:– вартість робіт і матеріалів штучно завищували;– підписувалися фіктивні акти приймання робіт;– кошти з рахунків сільради перераховувалися на рахунки підконтрольних підрядних фірм;– далі гроші «чистили» через посередників, частково переводили в готівку і розносили по приватних рахунках.

Окремо перевіряється питання можливої змови. Слідчі встановлюють, чи діяли посадовці сільради й керівники підрядних організацій у координації, а також чи було негласне «кришування» з боку контролюючих органів, які мали би перевіряти стан робіт на укриттях і використання бюджетних коштів.

Контекст справи особливо чутливий: кошти виділялися на захисні споруди, які в умовах постійних повітряних загроз у Миколаївській області є критично важливими для шкіл, садочків і цивільної інфраструктури. Замість реального захисту громада на виході отримала бетон «на папері» і дірку в бюджеті.

Лідер українського гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк вкотре підкреслив свою впевненість у тому, що не має наміру відмовлятися від своїх російськомовних пісень, незважаючи на складну політичну ситуацію в країні. У новому інтерв'ю під час участі в музичному шоу на YouTube він чітко висловив свою позицію щодо цього питання, заявивши, що для нього мова, якою виконуються пісні, не є визначальним фактором, якщо це стосується музичної культури та самовираження.

Окрім цього, Хливнюк висловив свою думку про творчість іншого популярного українського артиста — Макса Барських, зокрема, щодо його пісні «Все ОК». Лідер «Бумбокса» зазначив, що ця композиція не є для нього. «Я таку музику не люблю», — зауважив Андрій, уточнивши, що це не стосується особистих уподобань Барських, а більше того, як звучить музика цього жанру в цілому. На думку Хливнюка, поп-музика повинна мати або особливу інструментальну красу та віртуозність виконання, або ж глибокий зміст. Для порівняння він згадав одного з найбільших майстрів світової музики — Стіві Вандера, творчість якого вважає взірцем віртуозності та глибокої емоційності.

Водночас Барських не лишив коментар Хливнюка без реакції. У коментарях до відео з’явився його запис: «Сидять дві естетки. ». Така відповідь артисту додала гумору до ситуації, перетворивши її з критики на медійний діалог.

Ця подія викликала інтерес серед фанатів української музики: з одного боку — позиція Хливнюка як одного з популярних рок-артистів, з іншого — Барських, який репрезентує комерційну поп-сцену. Обидва виконавці мають свою фанбазу, але їхні погляди на музику й аудиторію помітно різняться.

Дискусія також підкреслила кілька тенденцій у музичній індустрії:

Артисти рок- чи альтернативного спрямування часто критикують поп-музику за її формулою, комерційністю чи відсутністю «глибокого сенсу».

Поп-артисти іноді відповідають з гумором чи іронією, що підкреслює соціокультурну дистанцію між жанрами.

В українському музичному просторі також присутня тема мови: здебільшого артисти працюють українською, але Хливнюк не приховує, що використовує й інші мови у творчості, хоч це й викликає критику окремих фанатів.

Хливнюк зазначав раніше, що для нього важливими є індивідуальність, художня глибина й музична імпровізація. Барських же — майстер поп-формули, чітко орієнтований на масову аудиторію. Тож їхня «сутичка» стала своєрідним відображенням різних підходів у музичному мистецтві.

На завершення можна сказати: навіть критика не перешкодила виконати задум — трек Макса Барських «Все ОК» продовжує набирати перегляди, а Хливнюк – залишатись у полі публічного діалогу. І хоч кожен лишається на своїй сцені, обидва артисти виграють — музикою, рекордними цифрами чи увагою до теми.