Ринок однокімнатного житла в Україні: нерівність цін між містами досягає рекордних рівнів

Начальник Уманського районного управління поліції Черкаської області Олександр Гнєдов опинився в центрі уваги після оприлюднення даних його майнової декларації, де вартість придбаної елітної нерухомості вказана у рази нижчою за реальну. Згідно з документами, полковник став власником двокімнатної квартири площею 61 квадратний метр у престижному житловому комплексі «Греків Ліс» 25 квітня 2023 року, зазначивши суму придбання лише 200 тисяч гривень. Така цифра викликала численні запитання, адже вона не відповідає навіть мінімальному рівню ринкових цін на аналогічне житло.

На момент укладення угоди реальна вартість квартири в цьому комплексі становила близько двох мільйонів гривень. Це десятикратна різниця між задекларованою та ринковою ціною, що може свідчити про намагання приховати реальний обсяг витрат або джерело коштів. У листопаді 2025 року ситуація виглядає ще контрастніше: схожі за площею та плануванням квартири в «Грековому Лісі» оцінюються приблизно у 71 тисячу доларів, що підтверджує стабільно високу ціну на нерухомість у цьому комплексі та робить задекларовану суму ще більш нелогічною.

Крім того, Гнєдов зазначив у декларації придбання нежитлового приміщення площею 1,7 кв. м вартістю близько 7 тисяч гривень. Втім, таких приміщень у ЖК немає, тому це може бути помилкою в декларації.

Сам Гнєдов зареєстрований у Чорноморську, але фактично проживає в Умані, де очолює районне управління поліції. Його дружина Олена Павлівна та доньки Владислава і Милана також зареєстровані у Чорноморську.

Офіцер поліції задекларував річний дохід у 696 тисяч гривень та близько 26 тисяч гривень субсидій і соціальних виплат. Разом із тим, він тримає готівкою 600 тисяч гривень та 10 тисяч доларів, а його дружина — ще 367 тисяч гривень. Загалом родина має понад 1,4 мільйона гривень готівкою в еквіваленті.

Майно родини розташоване у трьох регіонах України. Дві квартири та земельна ділянка залишилися на окупованій території Донецької області (смт Новий Світ та село Мар’янівка). Ще одна квартира площею 78 кв. м у Чорноморську належить дружині. Єдиний автомобіль у родині — Toyota Corolla 2019 року — зареєстрований на дружину, проте начальник поліції має право ним користуватися.

Такий розрив між офіційними доходами та вартістю майна викликає питання щодо прозорості декларування та реальних фінансових можливостей високопоставленого поліцейського.

Українська громада у Сполучених Штатах, яка скористалася гуманітарною програмою Uniting for Ukraine, опинилася перед серйозною загрозою втрати легального перебування. Після зміни адміністрації у Вашингтоні механізм продовження дозволів, що мав забезпечувати безперервність гуманітарного статусу, фактично перестав працювати. Попри часткове відновлення розгляду документів, ситуація залишається невизначеною, а тисячі людей — у підвішеному стані. Про поточний стан справ повідомляє агентство Reuters, звертаючи увагу на масштаби проблеми та її можливі наслідки для українців у США.

Гуманітарна програма Uniting for Ukraine була створена у квітні 2022 року адміністрацією Джо Байдена як тимчасовий механізм захисту для громадян України, які рятувалися від війни. Завдяки ній близько 260 тисяч українців отримали дозволи на перебування строком на два роки з можливістю подальшого продовження. Для багатьох це стало шансом знайти безпечне місце проживання, розпочати роботу, оформити навчання для дітей та стабілізувати своє життя за кордоном.

Після зустрічі президента Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у березні та публічної заяви Трампа про можливе повне скасування статусу українців ситуація стала ще більш напруженою. Хоча програму зрештою не зупинили, система продовження дозволів залишилася паралізованою.

У травні федеральний суд зобов’язав імміграційні служби відновити обробку заяв. Але за оприлюдненими минулого тижня урядовими даними, за кілька місяців було опрацьовано лише близько 1900 заяв українців та інших іноземців — мізерна частина від загальної кількості людей, у яких спливає термін дії статусу.

Конгресмен-демократ Майк Квіглі повідомив, що лише до його офісу надійшло понад 200 звернень від українців, які опинилися у невизначеному стані. Він наголосив, що через затримки люди ризикують формально втратити легальний статус і стати кандидатами на депортацію.

Енн Сміт, виконавча директорка Імміграційної робочої групи України, повідомила, що адвокати щотижня отримують десятки дзвінків про затримання українців імміграційними органами. За її словами, затримання фіксують у різних сферах — на будівельних майданчиках, у службах доставки їжі, серед водіїв Uber, у сфері вантажних перевезень, а також під час масштабних рейдів у Чикаго та Клівленді.

Правозахисники попереджають: затягування розгляду заяв перетворює тисячі українців, які рятувалися від війни, на заручників американської бюрократичної системи. Вони закликають владу негайно прискорити процедури, щоб уникнути масової втрати статусу та хвилі депортацій.

Сьогодні християни вшановують святого пророка Авдія — одну з найбільш маловідомих, але водночас надзвичайно значущих постатей біблійної історії. Хоч його ім’я не так часто звучить у церковних читаннях, життєвий шлях Авдія та його пророцтво залишили глибокий слід у духовній традиції. За переданням, він походив з Єрусалима та жив у період між VIII і VI століттями до Різдва Христового — час великих потрясінь для давньої Юдеї, коли народ переживав політичні конфлікти, внутрішні розділення та зовнішню загрозу.

Існують різні версії щодо того, ким був Авдій до свого пророчого служіння. Одні джерела називають його учнем пророка Іллі — одного з найвпливовіших духовних наставників Старого Завіту. Інші згадують про його службу при дворі царя Ахава, де Авдій виконував обов’язки домоуправителя. Саме в цьому контексті оповідається про його подвиг: ризикуючи власним життям, він врятував сто пророків Господніх, переховуючи їх у печерах та забезпечуючи їжею й водою під час жорстоких гонінь.

У народних традиціях із цим днем пов’язували декілька заборон:

не сваритися і не говорити лихого — вважалося, що сказане повернеться до людини;

не брехати — існувала приказка: «На Авдія — не кажи лихого слова»;

не виганяти худобу надвір — за повір’ям, саме в цей день починалися сильні морози.

У давнину цей день називали Авдіїв. Казали: «Прийшов Авдій — зиму привів». За погодою 19 листопада визначали характер зими:

якщо випав сніг — він пролежить аж до весни;

відлига чи дощ — зима буде довгою і сирою;

тихий, безвітряний день — очікується м’яка зима;

іній на деревах — до врожайного року.

Іменини сьогодні святкують: Валентин, Геннадій, Денис, Дмитро, Іван, Костянтин, Леонід, Михайло, Олександр, Петро, Семен, Сергій, Тимофій, Федір, Яків.

Талісманом людей, народжених у цей день, вважають нефрит — символ здоров’я, сили і довголіття.

1915 — Степан Малюца-Пальчинський, священик, кобзар УПА, художник

1922 — Юрій Кнорозов, відомий український мовознавець, який розшифрував писемність майя

1986 — Валерія Ходос, українська акторка

У цей день сталися такі події:

1190 — заснування Тевтонського ордену

1493 — Христофор Колумб відкрив острів Пуерто-Рико

1626 — у Немирові створено церковне братство

1815 — Франція приєднується до Священного союзу

1891 — у Німецькій імперії продано першу іграшкову залізницю

1916 — Франц Йосиф I надав автономію Східній Галичині

1921 — створено центральну метеорологічну службу України — Укрмет

1946 — Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію проти релігійних і расових переслідувань

1989 — перепоховання Стуса, Литвина і Тихого в Києві

1997 — старт експедиції на шатлі Колумбія за участі Леоніда Каденюка

2012 — в Україні набрав чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс

День працівників гідрометеорологічної служби України

Міжнародний день пам’яті журналістів

Всесвітній день громадянина

Міжнародний день цільного зерна

Міжнародний день чоловіків

Міжнародний день жінок-підприємців

День працівника скляної промисловості

День запобігання насильству над дітьми

Всесвітній день географічних інформаційних систем (GIS Day)

Всесвітній день боротьби проти ХОЗЛ

Звичка регулярно поповнювати запас рідини здається настільки природною, що її важливість часто залишається непоміченою. Та медичні фахівці підкреслюють: адекватна гідратація — один із ключових чинників нормальної роботи організму, адже вона підтримує стабільність багатьох біохімічних процесів. Дослідження, на які посилається ресурс VeryWell Health, демонструють, що щоденне вживання понад одного літра чистої води може зменшувати ризик падіння рівня глюкози та запобігати різким його коливанням упродовж дня.

Приблизно 80% крові становить вода, тому навіть незначний дефіцит рідини впливає на її об’єм і густину. Коли організм зневоднений, кровотік уповільнюється, а концентрація глюкози в ньому підвищується. У таких умовах тіло змушене працювати з додатковим навантаженням: клітини отримують менше поживних речовин, а підшлункова залоза може реагувати нерівномірним виділенням інсуліну, що створює ризики для енергетичного балансу.

Нирки — один із головних органів, що відповідають за очищення крові. Коли рівень глюкози підвищений, вони виводять її надлишки з сечею. Для цього організму потрібен достатній запас рідини.Якщо води замало, нирки працюють із перевантаженням, що може спричиняти стрибки глюкози. У зворотному випадку — за умов нормальної гідратації — вони ефективніше справляються з регуляцією.

Зневоднення активізує гормони кортизол і вазопресин. Обидва вони стимулюють печінку вивільняти додатковий цукор у кров, що збільшує ризик гіперглікемії.Достатня кількість води допомагає утримувати гормони стресу в балансі, зменшуючи їх вплив на рівень глюкози.

Підвищена глюкоза спричиняє часте сечовипускання — організм намагається вивести надлишок цукру. Це призводить до додаткової втрати рідини й подальшого зневоднення, яке, у свою чергу, ще більше підвищує рівень глюкози.Регулярне споживання води допомагає розірвати це замкнуте коло.

Добре зволожені клітини краще реагують на інсулін — гормон, який допомагає їм “захоплювати” глюкозу. Коли води достатньо, чутливість до інсуліну зростає, що сприяє природній стабілізації цукру в крові.

Надмірна вага та ожиріння — ключові фактори ризику інсулінорезистентності. Вода допомагає контролювати апетит та зменшувати кількість спожитих калорій.Регулярна гідратація — простий, але дієвий інструмент для підтримання нормальної ваги, яка, своєю чергою, безпосередньо впливає на рівень глюкози.

Розслідування Bihus.Info встановило, що Василь Крулько, брат народного депутата від фракції «Батьківщина» Івана Крулька, був учасником численних переговорів із Денисом Комарницьким — фігурантом гучної справи про масштабні корупційні оборудки із землею в столиці. Про це журналісти повідомили 17 листопада, оприлюднивши дані із записів, зроблених детективами НАБУ та прокурорами САП у межах спецоперації «Чисте місто».

За інформацією слідства, в кабінеті Комарницького протягом тривалого часу велося аудіоспостереження, і саме на цих записах неодноразово з’являється Василь Крулько. На фіксованих розмовах він обговорює з Комарницьким можливість створення мережі елітних готелів під брендом «Апартель», а також розглядає перспективи розширення спільного бізнесу як в Україні, так і за її межами. Учасники перемовин дискутують про інвестиційну модель, розподіл ролей та фінансові вигоди від запуску нових проєктів.

Одним із ключових проєктів стала ідея побудувати масштабний готельно-рекреаційний комплекс у селі Поляна на Закарпатті. Він позиціонувався як майбутній один з найбільших готелів країни. Під цей проєкт створили чотири компанії, серед власників яких — дружина Василя Крулька Яна, його бізнес-партнер Юрій Калинюк, інвестфонд «Мінкар», пов’язаний із Комарницьким, а також згаданий у записах водій Полікарпов.

Другий напрям — вихід на міжнародний ринок. Йшлося про проєкт у словенській Рогашці, де вже працює готель «Атландида», що належить компанії сина Комарницького. За змістом розмов, саме цей об’єкт мав стати базою для міжнародного розвитку «Апартелю». Розглядався і потенціал подальшого розширення мережі за межами Словенії.

У коментарі журналістам Василь Крулько підтвердив, що спілкувався з Комарницьким щодо проєкту в Поляні, проте запевнив, що нині люди з орбіти Комарницького не мають стосунку до цього бізнесу. Водночас пояснити появу водія Полікарпова серед власників компаній він не зміг. Також Крулько визнав, що його група компаній ще не ухвалила рішення щодо остаточного розриву співпраці з Комарницьким за кордоном.

Сам Іван Крулько традиційно стверджує, що не має стосунку до мережі «Апартель». Журналісти Bihus.Info ще у 2023 році фіксували стрімке зростання готельно-ресторанного бізнесу родини Крульків після його обрання до Верховної Ради. У 2025 році нардеп знову повторив, що не пов’язаний з діяльністю мережі та не отримує доходів від її роботи.

Дениса Комарницького правоохоронці вважають організатором масштабної земельної схеми в Києві. За даними НАБУ, учасники злочинної організації відшукували перспективні ділянки та фіктивно реєстрували на них неіснуючі будівлі. Це дозволяло отримувати право власності на землю без торгів, використовуючи підконтрольних депутатів. За такі голосування ті отримували хабарі.

6 лютого Комарницькому та ще шістьом учасникам схеми повідомили про підозру у заволодінні землями громади Києва на 11,6 млн грн. Через кілька днів бізнесмен утік з України. За даними журналістів, він перетнув кордон у Закарпатській області, скориставшись машиною для перевезення тіл загиблих військових. До організації втечі могли бути причетні працівники СБУ та поліції.

Нині Комарницький переховується у Відні та перебуває у розшуку.

Після оприлюднення так званих «плівок Міндіча», які містять інформацію про потенційні зв’язки фігурантів корупційних схем із представниками силових структур, реакція Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора залишилася фактично відсутньою. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА». Опубліковані записи містять детальні розмови, у яких фігуранти обговорюють вплив на правоохоронні органи, можливі незаконні вказівки та прямі контакти з посадовцями державних структур. Незважаючи на суспільний резонанс і очевидність потенційних порушень закону, ці дані не стали підставою для проведення службових перевірок чи розслідувань.

Аналітики зазначають, що подібна бездіяльність може свідчити про глибоке проникнення корупційних механізмів у державні інституції та формування серед чиновників відчуття безкарності. Наслідки ігнорування таких сигналів є багатогранними: від зниження довіри громадян до правоохоронних органів до підриву ефективності антикорупційної політики загалом. Ситуація підкреслює важливість прозорого контролю за діяльністю посадовців та невідкладного реагування на інформацію, яка прямо вказує на можливі зловживання владою.

Зокрема, Офіс Генерального прокурора не зареєстрував жодного кримінального провадження щодо інформації, оприлюдненої у записах, і не ініціював службового розслідування. Також прокуратура не зверталася до НАБУ та САП для уточнення деталей про керівника прокуратури, згаданого на плівках.

Не кращою виглядає і позиція ДБР. Попри інформацію про тісні зв’язки фігуранта схеми «Рокет» Ігоря Миронюка з представниками Бюро, а також дані про його можливі візити до установи та отримання відомостей про перебіг розслідувань, відсторонення співробітників не відбулося. Відомство заявило, що «не розуміє, про який вплив ідеться», і водночас продовжує «встановлювати» факти, згадані на записах.

Під час засідання Тимчасової слідчої комісії представники ДБР повідомили, що до перевірки можливого виконання незаконних вказівок залучили сімох слідчих. Однак жодних конкретних рішень або наслідків не послідувало.

Важливі деталі з «плівок» також свідчать, що учасники злочинної організації збирали інформацію як про керівників НАБУ, так і про рядових детективів. У цих «довідках» проглядається почерк правоохоронних органів, що могло б стати серйозною підставою для негайних перевірок.

Натомість обидва відомства фактично проігнорували дані, які потенційно свідчать про втручання у роботу силових структур і можливі системні зловживання

Міністерство внутрішніх справ під керівництвом Ігоря Клименка та підрозділи Національної гвардії, очолювані Олександром Півненком, протягом останніх двох років суттєво наростили масштаби фінансування ремонтних робіт у Києві. Формально йдеться про оновлення інфраструктури в тилових районах столиці, однак механізм, за яким реалізуються ці проєкти, викликає дедалі більше запитань. У центрі уваги — відсутність конкуренції, поява єдиного підрядника та стрімке збільшення вартості будівельних робіт, що фінансуються з державного бюджету.

У 2024 році було укладено ключовий контракт на реконструкцію однієї з адмінбудівель, оцінений у 254,4 млн грн. Саме ця угода стала фундаментом для подальших фінансових рішень, адже вже наступного року Нацгвардія повідомила про необхідність виконання «додаткових робіт». Їхню ціну оцінили ще у 125 млн грн, і оголошений тендер знову не залучив жодного альтернативного учасника. Єдиним претендентом та переможцем залишилося ТОВ «Артденбуд», яке вже давно асоціюють із тендерами без конкуренції.

Договори складені максимально розмито, що дозволяє змінювати обсяги робіт, перелік завдань та ціни у будь-який момент. Аналіз кошторисів показав, що ціни на матеріали завищені майже вдвічі порівняно з ринковими. Так, тинькування, яке коштує 98 грн/кг, у тендері вказане за 224 грн/кг, аналогічна ситуація з кріпленнями та оздоблювальними матеріалами.

ТОВ «Артденбуд» — постійний фаворит Нацгвардії, компанія має мінімум персоналу, відсутність підтверджених потужностей і реальної бази, проте регулярно виграє тендери на десятки та сотні мільйонів гривень без конкурентів.

Експерти зазначають, що за схемою Клименка та Півненка тилові об’єкти МВС і Нацгвардії стали джерелом особистої наживи, тоді як волонтери продовжують вирішувати реальні потреби фронту, купуючи техніку, дрони та спорядження.