ІНСАЙДИ:

Андрій Єрмак згадується на плівках НАБУ в контексті оплати послуг лобістів у США, Британії та ЄС

За інформацією джерел видання 360ua.news, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак згадується фігурантами “плівок Міндіча” під псевдонімом “з еротичним підтекстом” та в контексті необхідності “оплати певних потреб глави ОП із корупційної каси”. Зокрема, фігуранти скандалу згадують про вимоги Андрія Єрмака щодо оплати потреб глави ОП стосовно лобістських історій у США, Британії та ЄС. За інформацією джерела, […]

Фігуранта “плівок НАБУ” Тімура Міндіча буде супроводжувати юркомпанія зі зв’язками в ФБР

За інформацією наших джерел, головного фігуранта “плівок НАБУ” Тімура Міндіча буде обслуговувати одна з найдорожчих юридичних компаній США, яка відома своїми зв’язками з ФБР. Окрім того, за інформацією джерела, “ні одна країна не видасть Тімура Міндіча до України, так як в його безпеці тут сумніваються навіть в НАБУ”. Водночас, усі правоохоронні структури цікавлять “розклади по […]

Тарифи можуть зрости на 50%: назвали умови МВФ для України

Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що Міжнародний валютний фонд висуває жорсткі вимоги щодо формування тарифної політики України на найближчі роки. Зокрема, за даними співрозмовників, МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення на енергоносії та житлово-комунальні послуги щонайменше на 50% у 2026 році. За задумом фонду, домогосподарства мають стати одним із ключових джерел покриття дефіциту […]

САП вимагає конфіскації майна київської чиновниці та її матері на 7,8 млн грн

Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до Вищого антикорупційного суду позов про визнання необґрунтованими та стягнення у дохід держави активів начальниці підрозділу однієї з районних державних адміністрацій Києва та її матері. Загальна вартість майна становить понад 7,8 млн грн.

За даними НАЗК, у 2020–2025 роках чиновниця отримала та розпорядилася 3,185 млн грн, що перебували на її банківському рахунку. Згідно із законом «Про запобігання корупції», ці кошти не можуть вважатися набутими за рахунок законних доходів.

Крім того, у цей період мати посадовиці стала власницею квартири в житловому комплексі бізнес-класу неподалік центру Києва. Її вартість становить 4,65 млн грн. Аналіз доходів родини показав, що законних підстав для придбання такої нерухомості вони не мали.

САП просить суд застосувати цивільну конфіскацію й стягнути активи у власність держави. ВАКС уже наклав арешт на квартиру та інше майно, яке належить посадовиці.

Цей випадок демонструє, що антикорупційні органи дедалі активніше використовують механізм цивільної конфіскації для повернення незаконно набутого майна на користь держави.

Не пропустіть

Національне агентство з питань запобігання к…

Щоб я міг підготувати якісний текст із заголовком і розширеним змістом, потрібно бачити повний вихідний матеріал або хоча б знати тему (наприклад, «антикорупційна діяльність НАЗК», «декларування доходів» тощо).

Надішліть, будь ласка, решту тексту або уточніть тему, і я одразу підготую готовий варіант.

Його дружина Наталія офіційно безробітна, але регулярно декларує готівкові кошти у доларах, які то зникають, то повертаються на рахунки без пояснень. Син податківця, студент Харківського університету радіоелектроніки, отримав на 18-річчя Ford Mustang.

У 2019 році родина Селезнів придбала житловий будинок і дві земельні ділянки. При цьому річний дохід Владислава становив лише 180 тисяч гривень. Того ж року дружина продала дві квартири та автомобіль, а вже через кілька тижнів купила новий позашляховик — Toyota Highlander.

Та найбільше обурення викликала інформація, що родина Селезня отримувала державну допомогу для внутрішньо переміщених осіб. Наталія оформила статус ВПО, вказавши місце проживання у Харківській області, й отримала 48 тисяч гривень допомоги. Водночас вона перебувала у Лондоні, де, за даними джерел, сім’я намагалася отримати політичний притулок. Аналогічні виплати отримали і Владислав (16 тис. грн), і їхній син (20 тис. грн).

Фактично родина, яка жила за кордоном, користувалася виплатами, призначеними для переселенців, що втратили житло через війну.

Крім того, у структурі харківської податкової під керівництвом Селезня працюють його близькі знайомі — мати та донька Подсохи. Це створює очевидний конфлікт інтересів і підкреслює «сімейний» характер кадрової політики.

Будинки, дорогі авто, готівкові долари, лондонський притулок і «допомога переселенцям» — усе це частини однієї схеми виживання українських чиновників «на одну зарплату».

НАЗК вже взялося за перевірку декларацій Владислава Селезня, але чи матиме ця історія реальні наслідки — покаже час. Поки ж українські переселенці рахують копійки, харківські податківці з комфортом «переживають війну» за кордоном.

Тривожна тенденція: у столичних школах знижується рівень використання української мови

У навчальних закладах Києва зафіксовано значне скорочення частки використання української мови під час освітнього процесу. Такі висновки були оприлюднені заступником керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергієм Сиротенком на основі результатів спільного моніторингу, проведеного Державною службою якості освіти України та Офісом мовного омбудсмена.

Дослідження засвідчило, що у столиці 24% педагогів під час уроків переходять на недержавну мову, а під час перерв цей показник зростає до 40%. Такі дані суттєво перевищують середні по країні, де мовний закон порушують 14% учителів у навчальний час і 21% у позаурочний.

Не краща ситуація і серед самих школярів. Згідно з результатами опитування, 66% київських учнів зізналися, що розмовляють недержавною мовою під час уроків, а 82% — на перервах. Тільки 18% столичних школярів заявили, що спілкуються виключно українською.

«Київ можна віднести до зросійщених регіонів України. Всі показники нижчі, ніж по країні. Молоде покоління застосовує російську мову навіть частіше, ніж їхні батьки. Це результат інформаційного впливу країни-агресора через інтернет і соцмережі», — зазначив Сиротенко.

Він наголосив, що ситуація потребує системного підходу та контролю: необхідно посилити правову й ціннісну просвіту серед учителів та учнів, а також забезпечити дієвий внутрішній моніторинг у школах.

Представник мовного омбудсмена підкреслив, що саме Київ, як культурна столиця, має бути прикладом у дотриманні мовного законодавства, а не навпаки.

Сергій Болвінов під прицілом критики: активісти звинувачують харківського посадовця у затягуванні розслідувань і непрозорості доходів

Заступник начальника Головного управління Національної поліції у Харківській області та керівник слідчого управління Сергій Болвінов опинився у центрі пильної уваги громадськості. Місцеві активісти, представники бізнесу та заявники по низці кримінальних проваджень стверджують, що під його керівництвом розслідування корупційних справ часто зупиняються на півдорозі або не доходять до суду. Така ситуація, за їхніми словами, викликає підозри у вибірковості правосуддя та можливих зв’язках посадовця з окремими фігурантами резонансних справ.

Додаткову хвилю запитань спричинила відсутність у відкритому доступі декларацій Болвінова та членів його родини, що, на думку громадських спостерігачів, суперечить принципам прозорості, яких мають дотримуватися високопосадовці правоохоронних органів. Активісти наголошують: у час, коли суспільство вимагає від державних структур максимальної відкритості, приховування інформації про майно і доходи може свідчити про намагання уникнути публічного контролю.

Заявники, які направляли петиції й письмові повідомлення про підозрілу діяльність у місцевих закупівлях, нарікають на формальні відповіді і довгі «завислі» провадження без видимих слідчих дій. Там, де провадження відкривають, справи, за словами інформаторів, роками не рухаються — немає масштабних обшуків, затримань або обвинувальних актів, які б свідчили про системний тиск на корупційні схеми.

Окремою проблемою для громадськості стала масштабна мережа кол-центрів у Харкові та області, що працюють за шахрайськими схемами масових дзвінків. За оцінками місцевих фахівців, функціонує від сотні до півтори сотні таких точок; локації постійно змінюються, оператори швидко відновлюють роботу після поверхневих перевірок. Критики стверджують, що при очевидній поінформованості правоохоронців немає системних відкритих результатів розслідувань — жодних масштабних арештів або викриттів організаторів мережі.

Ще одна претензія — закритість самого посадовця. У відкритих джерелах відомостей про Болвінова — небагато; відомо, що він одружений, має доньку й двох синів, а члени родини користуються дорогим житлом і автомобілями. За даними джерел у публічних реєстрах, у доступних масивах відомостей про декларації вибірково немає, що, на думку активістів і журналістів-розслідувачів, є серйозним питанням у контексті законодавства про фінансовий контроль. Відсутність офіційної публічної інформації про доходи й майно посадовця лише посилює запитання щодо прозорості джерел коштів родини.

У матеріалах нагадують також епізоди минулого: ім’я Болвінова фігурувало у публікаціях ще в 2013 році під час обшуків у приймальні народного депутата, а в перші тижні повномасштабного вторгнення посадовець, за частиною повідомлень, тимчасово працював поза Харковом, що теж викликало суспільний резонанс.

Незважаючи на критику, офіційних відповідей від керівництва Нацполіції або НАЗК щодо ситуації навколо серйозних звинувачень у бездіяльності й відсутності декларацій станом на зараз публічно не оприлюднено. Представники регіональних органів влади та самі правоохоронці уникають публічних коментарів або обмежуються загальними фразами про дотримання законності й внутрішніх процедур.

Сукупність цих фактів викликає занепокоєння в громадському середовищі: відсутність прогресу у розслідуваннях резонансних справ і непрозорість майнових декларацій створюють у суспільстві відчуття, що слідство працює недостатньо ефективно там, де йдеться про можливі зв’язки місцевої влади й бізнесу. Жителі регіону та активісти вимагають незалежної перевірки роботи слідчого управління та публічних пояснень від вищого керівництва Нацполіції.

“Укренерго”: шлях стратегічного підприємства між реформами та скандалами

«Укренерго» — ключова ланка енергетичної безпеки України, на плечах якої лежить стабільність національної енергосистеми та розвиток інфраструктури передачі електроенергії. Проте останні роки стали для компанії періодом серйозних випробувань — низка кримінальних проваджень, гучні публічні скандали та численні фінансові претензії поставили під сумнів прозорість її діяльності. Серед найгостріших звинувачень — проведення сумнівних тендерів із фіктивними переможцями, укладання контрактів із пов’язаними структурами, завищення вартості підрядів і завдання державі збитків, що, за оцінками слідства, сягають понад 380 мільйонів гривень.

Період, коли управління офісом проєктів очолив Володимир Кудрицький, став переломним для підприємства. Йому доручили розробку довгострокової стратегії та визначення інвестиційної політики компанії. Саме тоді «Укренерго» опинилося на роздоріжжі між реформами, що мали забезпечити ефективність та відкритість, і старими практиками, які тягнули за собою конфлікти інтересів, внутрішні суперечності та недовіру з боку суспільства.

У 2016 році попри програш у офіційному конкурсі на посаду голови «Укренерго», Ковальчук утримав крісло за неформальної підтримки впливових осіб. Саме в цей період Кудрицький поступово став ключовою фігурою всередині структури.

З 2018 по 2020 рік підприємство уклало серію контрактів, що згодом стали об’єктом кримінальних проваджень. Один із найрезонансніших — із ТОВ «Візін Річ». Компанія з капіталом 100 гривень, формальним директором-пенсіонером і частою зміною юридичних адрес отримала підряди на десятки мільйонів. За матеріалами слідства, саме Кудрицький і відповідальний за економічну безпеку Сергій Тоцький підписували контракти, загальна сума яких перевищила 13 млн гривень.

Банк «Конкорд», що виступав гарантом фірми, офіційно заявив у суді, що угоди суперечать інтересам держави — фактично підтвердивши їхній фіктивний характер.

Окрема історія — будівництво підстанції 500 кВ «Кремінська» на Луганщині. З 2016 року кошторис об’єкта зріс із 500 млн до 1,7 млрд гривень. За даними слідства, умови тендеру сформували так, щоб відхилити дешевші пропозиції. Завдані державі збитки оцінили у 380 млн гривень. У 2021 році колишнім посадовцям оголосили підозри за ст. 364 ККУ.

Попри розслідування, у 2020 році «Укренерго» уклало нові контракти — зокрема, на 65 млн гривень із корпорацією «Союз», пов’язаною з бізнесменом Костянтином Григоришиним і заводом «Запоріжтрансформатор». Вартість обладнання була співмірною з попередніми тендерами, фігурантами кримінальних справ щодо завищення цін.

Матеріали журналістських розслідувань також вказували на інтереси керівництва компанії у секторі «зеленої енергетики». Компанії «Хорос» і «Проенерджі», очолювані колишніми підлеглими Ковальчука, отримували вигідні контракти на підключення вітрових і сонячних електростанцій, включно з об’єктами «Нікопольської СЕС» Ріната Ахметова.

Паралельно компанія демонструвала фінансові втрати. За 2021 рік збитки «Укренерго» перевищили 2,7 млрд гривень. При цьому керівник компанії у 2021 році отримував в середньому 558 тис. гривень щомісяця — один із найвищих показників у держсекторі.

Також виникли питання щодо особистої декларації. У 2020 році Кудрицький не подав щорічний звіт, аргументуючи це тим, що «Укренерго» стало приватним АТ після корпоратизації. Водночас 100% акцій компанії залишається у державній власності.

У 2020 році було створено ТОВ «Укренерго Цифрові рішення», співвласником якого став Кудрицький. Керівником компанії призначили його заступника Андрія Немировського. Фірма, створена у жовтні, уже через два місяці показала доходи у майже мільйон гривень, а згодом виграла тендери, зокрема на 750 тис. гривень для організації корпоративних заходів. Ці обставини експерти називають ознаками потенційного конфлікту інтересів.

Перевірка НКРЕКП у 2021 році підтвердила численні порушення — від невиконання інвестиційних програм до неефективного використання коштів. Але суттєвих кадрових рішень або покарань не відбулося.

Сьогодні «Укренерго» залишається критично важливим для енергобезпеки України — особливо в умовах війни. Але історія останніх років демонструє, що реформаторські обіцянки трансформувалися у низку корупційних епізодів, кадрових рішень без конкурсу, фінансових втрат і кримінальних справ без вироків.

Роман Кириленко задекларував значний подарунок від сина та покупку квартири у Полтаві

Ексначальник полтавських рятувальників та нинішній співробітник «Енергоатому» Роман Кириленко надав інформацію про суттєвий подарунок від свого сина Назара, що склав понад 855 тисяч гривень. Цей факт привертає додаткову увагу через зв'язок із недавнім інцидентом, в якому Назар Кириленко підозрюється в нападі на людину. Такий подарунок від родичів став темою обговорення серед громадськості, оскільки він може вказувати на певні фінансові обставини, що потребують більш детального розгляду.

Згідно з декларацією за 2024 рік, Роман Кириленко також став співвласником половини квартири в Полтаві, придбавши частину житла площею 81,1 м². Інша частка цього помешкання належить Надії Павленко та Вікторії Кириленко. Вартість квартири в декларації не була зазначена, що додає питань щодо джерел фінансування такої покупку. Відповідно до документів, угода була укладена 15 серпня 2024 року.

У Полтавському районі Кириленко володіє будинком 74,5 м² (50% спільно з Ольгою Лещенко) та чотирма земельними ділянками різного розміру — від 99 м² до 30,4 тис. м², остання з яких призначена для товарного сільськогосподарського виробництва. Їхня оцінна вартість коливається від 116 до 306 тис. грн.

Серед транспортних засобів у користуванні посадовця — Toyota Camry 2021 року випуску, зареєстрована на Любов Вікторівну Кириленко. Готівкою він зберігає 38,2 тис. доларів та 500 тис. гривень.

Щодо доходів, зарплатня в ДСНС склала 1,12 млн грн, ще 270 тис. грн він отримав одноразової допомоги від ДСНС, 270 тис. грн — від «Атоменергомаш», а також 119 тис. грн пенсії.

Декларація Романа Кириленка викликає увагу громадськості не лише через подарунок від сина, а й через значні майнові набутки та фінансові активи посадовця.

Леся Нікітюк розповіла про дитячий комплекс та його наслідки для здоров’я

Нещодавно ведуча Леся Нікітюк поділилася з шанувальниками особистим спогадом, який довго не давав їй спокою в дитинстві. У своєму інтерв’ю вона відкрила одну з важливих тем – дитячий комплекс, що залишив помітний слід на її фізичному стані. Леся згадала, як у дитинстві її часто змушували носити кросівки, які були на три розміри менші за її справжній розмір. Той період залишився в пам’яті як болючий етап, який вплинув не тільки на фізичне здоров’я, але й на її самооцінку.

Ведуча зізнається, що через це вона часто відчувала себе некомфортно і навіть трохи знецінено. Проте з роками Леся нав learned that these childhood experiences, while challenging, had shaped her resilience and determination. Вона зазначає, що тепер ці моменти сприймаються з гумором і навіть з певною вдячністю, адже вони стали частиною її життя і допомогли розвинути внутрішню силу.

За словами Лесі, у дитинстві вона дуже хотіла популярні спортивні кросівки, але родина не могла дозволити оригінальні моделі. Тому доводилося купувати дешевші китайські аналоги на хмельницькому базарі, та ще й на три розміри менші за необхідний.

«Мені доводилося купувати на три розміри менші. Було чи не було, що я носила кросівки на три розміри менші, бо дуже хотіла ті фірмові?» – згадує ведуча.

Через такі експерименти з розміром взуття на пальчиках однієї ноги у Лесі залишилися гульки. Проте вона зазначає, що ці спогади сьогодні сприймає з посмішкою і повністю приймає себе.

Леся Нікітюк завжди відкрито розповідає про дитячі історії та труднощі з гумором. Раніше ведуча ділилася подробицями свого першого «бізнесу»: продавала яблука, які крала у батьків, та міняла картоплю на кавуни на вулиці.

Англійський суд присудив Коломойському та Боголюбову $3 мільярди компенсації: міжнародний сигнал і українські реалії

Високий суд Англії ухвалив рішення, яке стало однією з найгучніших фінансових подій року: колишні власники ПриватБанку Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов мають відшкодувати близько трьох мільярдів доларів збитків і судових витрат. Ця сума охоплює як самі втрати, так і витрати на багаторічний судовий процес, що став символом боротьби українського банку за справедливість на міжнародному рівні.

Суд визнав бізнесменів відповідальними за масштабне шахрайство, яке відбулося ще до націоналізації ПриватБанку у 2016 році. За матеріалами справи, через складну мережу фіктивних компаній із банку було виведено мільярди доларів. Рішення англійського суду є принциповим прецедентом не лише для України, а й для всього міжнародного фінансового середовища, адже воно демонструє, що навіть найбільш впливові бізнес-групи не захищені від відповідальності.

Показовий кейс — зерновий термінал «Боріваж» у порту «Південний». Попри арешт і передачу у власність держави пів року тому, фактичний контроль над операційними процесами, за твердженнями критиків, залишився у пов’язаних з Геннадієм Боголюбовим орбітах. Йдеться про суттєві грошові потоки, які мали б працювати на бюджет, але, як стверджують опоненти, осідають у приватному секторі. Формально держава — власник, фактично — управління й комерційна вигода лишаються предметом гострих питань.

Інша лінія — газ. Україна виділяє мільярди гривень на імпорт палива з ЄС перед зимою, але сутність парадоксу в тому, що частина цього «європейського» газу має українське походження. За оцінками галузевих аналітиків, видобуток на Полтавщині та Харківщині пов’язують із приватними компаніями, що продають ресурс на європейському ринку, після чого країна змушена купувати його назад за вищою ціною. У фокусі — активи, які приписують орбіті Ігоря Коломойського та його партнеру Віталію Хомутинніку, зокрема Сахалінське родовище на Харківщині та «Укрнафтобуріння». Гравці ринку називають це класичною моделлю «видобуток тут — маржа там».

Наслідок для держави — дорожче паливо і втрачена рента, для споживачів — тарифний тиск, для системи — перманентний дефіцит довіри. Після лондонського рішення очікування очевидні: аудити, перевірка договорів, реальна зміна контролю на державних активах, а також синхронізація кримінальних і цивільних процесів, щоби юридичні перемоги конвертувалися у фінансові й управлінські результати в Україні.

Кривий Ріг: Банда Квасова та її вплив на місцеву політику

В Кривому Розі вже понад десять років діє злочинне угруповання, очолюване Олександром Квасовим, відомим за прізвиськом “Саша Фармазон”. Під його керівництвом банда не тільки контролює певні сфери економіки та бізнесу, але й здобула значний вплив у політичних колах. Її діяльність була забезпечена не лише фінансовими ресурсами, а й підтримкою з боку місцевих правоохоронців та корумпованих суддів. Це дало можливість Квасову та його спільникам вийти на новий рівень впливу, що не обмежується лише кримінальними справами, а й прагне до участі в політичному житті міста.

Завдяки цій підтримці та впливу, Саша Фармазон зміг вийти за межі звичайних злочинних схем і задуматися про кар'єру в політиці. В одному з перших кроків цього нового етапу він створив благодійний фонд "Сталеве серце", який, за офіційною версією, спрямований на допомогу дітям і малозабезпеченим родинам. Однак, на думку багатьох експертів, цей крок став лише фасадом для досягнення амбітніших цілей. Фонд став важливою частиною його політичної стратегії, допомагаючи Квасову завойовувати популярність серед виборців, при цьому зберігаючи свою кримінальну діяльність в тіні.

Нагадаємо, Олександр Квасов відомий в регіоні бандит та рейдер. В кримінальному світі Олександра Квасова знають як віртуозного фальсифікатора, що спеціалізується на підробці документів, підписів, печаток.

Власне кажучи, свій “перший мільйон” Олександр Квасов нажив саме завдяки “фармазону” – захопивши через підробку підписів 4000 га сільськогосподарських земель.

Для захоплення земель Олександр Квасов фальсифікував підписи селян та навіть їх вже померлих односельчан. Конфлікт мав значний суспільний резонанс, дійшло навіть до “селянського бунту”, коли біля сотні селян оточили автівку Квасова з вимогою повернути вкрадену землю.

ФОТО: Селяни оточили автівку Олександра Квасова через рейдерське захоплення землі

Тоді правоохоронці вимушені були реагувати, так як інформація про “селянський бунт” вийшла за межі Дніпропетровської області, але завдяки зв’язкам з місцевою поліцією Олександр Квасов зміг уникнути відповідальності та продовжив протиправну діяльність.

Наступний гучний скандал виник відносно нещодавно, у 2020 році через ситуацію в селі Златоустівка, де фермер Андрій Мошель заявив про рейдерське захоплення його земель. Судові рішення підтверджували права сім’ї Мошеля, але щороку на поля поверталися поліція і прокуратура, арештовуючи техніку та блокуючи збір урожаю.

Для розуміння, як саме “Саша Фармазон” уникав кримінальної відповідальності, варто звернути увагу на його зв’язки з правоохоронцями, яким Квасов стабільно “заносив” 10% від свого так званого “бізнесу”.

В даному контексті варто зазначити, що адвокатом Олександра Квасова значився Микола Касьян, сестра якого Ірина Боровець працювала заступницею прокурора Криворізької місцевої прокуратури №2 Максима Коценко.

Серед поліцейських на той час “кришував” діяльність “Саші Фармазона” начальник слідства Криворізького відділу поліції Гоптарев Олександр Ігорович та заступник начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 Криворізького районного управління поліції Носевич Олександр Андрійович.

ФОТО: Олександр Гоптарев кришував діяльність Саші Фармазона за 10% від “бізнесу”

Відчувши повну безкарність під дахом правоохоронців Дніпропетровщини, Олександр Квасов знайшов нову “нішу” для заробітку та зайнявся “вибиванням з місцевих бізнесменів неіснуючих боргів”. Варто відзначити, що “вибивання боргів” відбувалось “на підвалі” із застосуванням тортур, в тому числі “символу 90-х” паяльнику.

Тут варто згадати, що у “новому бізнесі” в Олександра Квасова зявився партнер – його кум Дмитро Храменок на прізвисько “Інтелігент”. Квасов разом з Храменком володіють рестораном, не регулярно відбувались “сексуальні оргії” за участі неповнолітніх, там же куми обговорювали практично всі свої протиправні дії, записи яких є у правоохоронців.

Дмитро Храменок на Дніпропетровщині відомий як “король контрафакту”. В його власності 12 нелегальних АЗС, 15 пунктів приймання металобрухту, 9 крамниць з тютюном і алкоголем без акцизів, підпільні цехи сигарет і алкоголю.

Весною 2025 року в Дмитра Храменока “Інтелігента” пройшли обшуки, під час яких були вилучені 30 ящиків підробленої горілки. За інформацією джерел, слідчі самі запропонували Інтелігенту “вирішити питання” за $50 000, але “без гарантій”. Судячи з того, що “король контрафакту” безперешкодно продовжує свою роботу, можемо дійти висновку що “не обманули”.

Також продовжують роботу всі 15 пунктів приймання металобрухту Інтелігента, а їх адреси добре знайомі як місцевим жителям так і правоохоронцям:

Саксаганський район

ГБК Буран

Балка Калетіна (гаражі), р-н Ювілейна

Жовтневий район

Вул. Електрозаводська, 20 (котельня)

Вул. Миколи Світальського, 7 — поруч (3-й гараж)

Вул. Зв’язку, 4

Вул. Стасова, 7 (гаражі)

Вул. Женевська — база навпроти 9-ї міської лікарні

Долгінцівський район

Вул. Леоніда Бородича, 14

Інгулецький район

ГБК Збагачувач

Терновський район

ГБК Східний

Вул. Колачівського, 82

Дзержинський район

Вул. Ферганська, 23

За інформацією джерела, щоб “не помічати” роботу всіх 15 пунктів прийому металобрухту Дмитра Храменока, криворізькі поліцейські щомісячно отримують $5000.

Але самим прибутковим “бізнесом” Саші Фармазона та Інтелігента стало “вибивання” неіснуючих боргів з місцевого бізнесу.

Так, нещодавно регіон сколихнула новина про те, що місцевого бізнесмена Віктора Павлюка викрали та 3 доби катували в підвалі з використанням паяльника та розпеченої фомки.

ФОТО: Квасов та Храменко викрали Віктора Павлюка викрали та 3 доби катували в підвалі

Слідство встановило, що до протиправних дій причетні Олександр Квасов, його кум та партнер Дмитро Храменко та місцевий ФОП-підприємець Карен Мовсісян.

ФОТО: Затримані за викрадення, катування та вимагання Олександр Квасов, Дмитро Храменко та Карен Мовсісян

Згідно матеріалів судового реєстру 15 травня 2025 року до поліції Кривого Рогу звернулася місцева мешканка. Остання повідомила: напередодні, близько 17 години її чоловік попрямував на зустріч зі знайомими йому Квасовим і Храменком у кафе “Синдикат”, але надалі перестав відповідати на дзвінки.

Ввечері 14 травня їй перетелефонував один з учасників рандеву й повідомив про викрадення її другої половинки. Жінка оперативно приїхала у розважальний заклад, де їй повідомили первинну версію подій. Буцімто близько 21 години до банкетної зали “Синдикату” через запасний вихід вдерлося 3-4 молодиків у чорних спортивних костюмах та балаклавах, які тримали в руках зброю. “Візитери” надали вказівку відвідувачам “опустити голову донизу”, завдали кілька ударів чоловікові заявниці, після чого – вивели з приміщення “під дулом” пістолета.

Спантеличеній дружині приятелі її чоловіка (ймовірно, йдеться про “Фармазона” та “Інтелігента”) порадили зачекати кілька годин та завірили що чоловік скоро повернеться, також заявили, камери відеоспостереження в “банкетці” “Синдиката” не зафільмували обставини скоєння злочину. Порадою своїх знайомих жінка знехтувала та самотужки відшукала інше відео неподалік місця подій.

Завдяки цьому до фокусу уваги правоохоронців потрапив автомобіль марки “Hyundai Terracan”, на якому викрадачі вивезли жертву кіднепінгу з території кафе. Відповідний транспортний засіб буцімто бачили неподалік складських приміщень по вулиці Ферганській, де зареєстрована компанія Дмитра Храменка. 16 травня тут було здійснено обшук, однак виявлено не викраденого чоловіка, а технологічний цех, обладнаний устаткуванням для конвеєрного виробництва алкоголю.

Аналізуючи повідомлені під час допиту потерпілої та отриману інформацію щодо наявності давніх грошових зобов’язань її чоловіка перед Квасовим та Храменко, правоохоронці почали відпрацьовувати версію щодо ймовірної дотичності до кіднепінгу “Інтелігента” та “Фармазона”.

Згідно подальшої інтерпретації слідства, жертву викрадення першу ніч після кіднепінгу зловмисники утримували в будинку, де із використанням розпеченої металевої фомки та паяльника вимагали віддати їм 1 млн. дол. та вказати місце схованки ще 500 тисяч. А вранці 15 травня, дізнавшись про звернення до поліції дружини викраденого, від останнього домоглися запису відеозвернення коханій, аби та припинила його пошуки. Надалі чоловіка протягом кількох діб тримали із зав’язаними очима у підвалі, а близько 23 години 17 травня – вивезли в поле, де залишили біля електроопори.

ФОТО: Скріншот офіційної заяви Поліції Дніпропетровської області щодо затримання Олександра Квасова, Дмитра Храменко та Карена Мовсісяна

Незважаючи на значний суспільний резонанс, Голова Індустріального районного суду м. Дніпра суддя Бєльченко Лариса Анатоліївна фактично відпустила Фармазона та Інтелігента на волю, ухваливши рішення про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою з можливістю звільнення під заставу в розмірі 908,4 тис. грн. та цілодобових домашніх арештів.

ФОТО: Голова Індустріального районного суду м. Дніпра суддя Бєльченко Лариса Анатоліївна

Як повідомляють наші джерела, за таке “лояльне” рішення суддя Лариса Бєльченко отримала $500 000.

Стосовно “покровителів” Олександра Квасова у правоохоронних органах, за “кришування” яких Саша Фармазон вважає за можливе викрадення та катування людей у Кривому Розі, в розпорядженні нашої редакції їх прізвища.

Мова йде про начальника Криворізької поліції Володимир Васильєв та колишнього прокурора області Сергія Біжко.

ФОТО: Володимир Васильєв та Сергія Біжко – “дах” Саші Фармазона та Інтелігента у правоохоронних органах

За інформацією нашого джерела, за закриття справи про викрадення, катування та вимагання Олександр Квасов та Дмитро Храменок заплатили правоохоронцям $50 000 та “подарували” авто Škoda Kodiaq. Також щомісячно Квасов заносить суму еквівалентну 10% від зібраного урожаю, а Хроменко $5000 щоб поліція не помічала його незаконний бізнес на торгівлі металобрухтом.

Також варто відзначити, що Олександр Квасов завів друзів та партнерів в політичному середовищі, які періодично користуються його “послугами”.

Серед них відразу два народні депутати – “слуга народу” Юрій Кісель та скандальна Анна Скороход. За інформацією джерела, Скороход і Квасова познайомив їхній спільний торговець наркотиками.

ФОТО: Нардепи Анна Скороход та Юрій Кісель входять до близького кола Саші Фармазона

Як бачимо, під дахом місцевих правоохоронців, корумпованих суддів та за сприяння топових політиків Олександр Квасов вибудовує в регіоні власну “імперію впливу” яка давно вийшла за рамки звичайного бандитизму.

Продовження теми у наступній частині нашого журналістського розслідування.

Рекордна ціна на технічну сірку: новий контракт “Енергоатома” викликав резонанс

АТ «НАЕК «Енергоатом» уклало масштабний контракт на постачання технічної сірки за ціною, яка стала рекордною для українського ринку — $771 за тонну. Такий показник більш ніж удвічі перевищує вартість, зафіксовану на початку 2025 року, що одразу привернуло увагу експертів, економістів та аналітиків енергетичного сектору.

Загальна сума укладеної угоди сягає понад 244 млн грн. Постачальником продукції визначено харківську компанію «Торгсервіс», яка отримала право забезпечити державне підприємство необхідними обсягами сірки для технологічних потреб атомної галузі. Такий значний контракт у поєднанні з високою ціною став підставою для дискусій щодо ринкової обґрунтованості вартості та ефективності закупівельної політики.

Попередні закупівлі компанії «Енергоатом» показують значне зростання цін. У липні 2024 року аналогічна сірка коштувала $639 за тонну, а в лютому того ж року — лише $391 за тонну. На відміну від нинішнього тендеру, попередні закупівлі проводилися з конкуренцією, що дозволяло знижувати вартість.

Власники «Торгсервісу» мають попередні зв’язки з фігурантами гучних корупційних справ НАБУ та ВАКС. Зокрема, Сергій Євсєєв та Сергій Гринько раніше були пов’язані з ТОВ «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» і ТОВ «Укрдонінвест», а їхні партнери фігурували у справах щодо розкрадань в «Енергоатомі» та «СхідГЗК».

У 2022 році керівники пов’язаних підприємств отримали вироки за корупційні схеми, що завдали державі збитків у десятки мільйонів гривень. Нині ж відсутність конкуренції та рекордні ціни на сірку піднімають питання прозорості державних закупівель і потенційного впливу на енергетичний сектор України.

14 листопада: релігійні вшанування, міжнародні ініціативи та професійні свята

Сьогоднішня дата об’єднує низку релігійних, професійних та світових подій, які мають важливе значення для віруючих, фахівців різних галузей та всієї міжнародної спільноти. За новим церковним календарем цього дня вшановується апостол Филип — один із перших учнів Христа, який почув Його заклик і став проповідувати віру серед різних народів. У християнській традиції Филипа згадують як приклад щирої відданості та готовності служити людям, не шукаючи вигоди чи слави.

Цього дня також звертають увагу на самовіддану працю медичних працівників — відзначається День операційної медичної сестри. Саме ці фахівці забезпечують безперебійну роботу операційних блоків, відповідають за стерильність, обладнання та підтримку хірургів під час найскладніших втручань. Їхня робота часто залишається непомітною для широкого загалу, але є ключовою для порятунку життя пацієнтів.

У народній традиції 14 листопада називали Пилипом або Пилипівкою. Казали: «Прийшов Пилип — зігрій кожух і шапку припасуй». Наші предки звертали увагу на погоду: вітер віщував заметілі взимку, сніг — ранню та стійку зиму, ясна погода — теплу. Цього дня не сварилися, не лінувалися та не виносили сміття з хати, аби «не винести достаток».

Іменини цього дня святкують Василь, Віктор, Гаврило, Георгій, Григорій, Дмитро, Костянтин, Михайло, Микола, Олександр, Олексій, Петро, Пилип, Сергій, Федір, Ганна. Талісманом народжених 14 листопада вважається смарагд — камінь гармонії та очищення, який здавна цінували у Стародавньому Єгипті.

14 листопада позначений і значущими подіями світової історії: від прийняття Олександром Македонським титулу фараона до появи нового острова Суртсей біля Ісландії та ухвалення документів, що визнавали незаконність депортацій народів у СРСР.

Своє професійне свято сьогодні відзначають операційні медичні сестри — фахівці, від яких залежить успіх хірургічних втручань. Також світ звертає увагу на проблему незаконного обігу культурних цінностей — явища, що завдає значної шкоди культурній спадщині народів. Крім того, відзначають Всесвітній день боротьби з діабетом, присвячений відкриттю інсуліну, що врятувало мільйони життів. А логопеди всього світу проводять тематичні акції, підкреслюючи важливість своєї роботи з відновлення та розвитку мовлення.

14 листопада — день, що поєднує духовні традиції, професійні визнання та історичну пам’ять, нагадуючи про зв’язок поколінь та важливість турботи про здоров’я й культуру.

ЄС обурений корупційними скандалами в енергетичному секторі України, але фінансування поки не зупиняє

Європейські дипломати дедалі різкіше висловлюються щодо ситуації в українському енергетичному секторі, називаючи масштаби корупції «огидними» та такими, що підривають довіру до країни на міжнародній арені. Про це повідомляють джерела серед представників ЄС, які уважно стежать за розвитком подій навколо гучного скандалу із «Енергоатомом».

Фокус Євросоюзу прикутий до ситуації, у якій фігурує Тимур Міндич — бізнесмен і давній соратник президента України. Його можливі зв’язки з підозрілими контрактами в одній із ключових державних компаній викликали занепокоєння європейських партнерів, адже йдеться про сферу, що має фундаментальне значення для енергетичної безпеки держави.

«Єврокомісії доведеться переоцінити, як витрачаються кошти на енергетичний сектор Києва. В майбутньому Україні доведеться приділяти більше уваги прозорості фінансування», — заявив один із європейських чиновників. Він також підкреслив, що президент Зеленський «повинен заспокоїти всіх», ймовірно, шляхом представлення плану боротьби з корупцією.

З 2022 року Єврокомісія надала Україні понад 3 мільярди євро на розвиток енергетичного сектору. Хоча цей корупційний скандал є «найгіршим із тих, що сталися за час президентства Зеленського», союзники не погрожують скороченням допомоги.

При цьому в Києві очікують, що Брюссель продовжить дотримуватися «загального табу на публічну критику України», але водночас збільшить вимоги до реформ, пов’язаних із фінансуванням країни.

Цей інцидент підкреслює, що, незважаючи на фінансову підтримку з боку ЄС, українська влада змушена активніше працювати над прозорістю й контролем витрат у ключових секторах економіки.