Саша Заріцька розвіяла чутки про весілля: співачка зізналася, що поки не заміжня, але щаслива у стосунках

У Києві на вулиці Олеся Гончара, 43Б опинився під загрозою знищення історичний флігель садиби Біляшівських — пам’ятка кінця ХІХ століття, що є важливою частиною архітектурного ландшафту старого міста. Нещодавно частина будівлі обвалилася, і тепер на її місці може з’явитися підземний паркінг для нового житлового комплексу. У Київраді вже зареєстровано проєкт рішення щодо виділення земельної ділянки для будівництва, а також підготовлено технічну документацію із землеустрою.

Після часткового руйнування споруди комунальні служби оперативно прибрали уламки стіни, однак подальші роботи зупинили. За інформацією пам’яткоохоронця Дмитра Перова, наразі демонтаж флігеля офіційно не триває, але небезпека для історичної будівлі залишається реальною. Представники Шевченківської районної державної адміністрації запевняють, що повного знесення не планується, проте активісти побоюються, що споруда може бути «самовільно втрачена» під приводом аварійного стану.

Активісти звернули увагу на підозрілий документ, раніше внесений до Київради: земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:88:197:0031 фігурує у проєкті рішення без точної адреси, але заходить на територію флігеля. Цільове призначення ділянки — будівництво та обслуговування паркінгів та автостоянок. Пам’яткоохоронці висловлюють підозру, що обвал флігеля міг бути не випадковим, зокрема через проїзд комунальної техніки.

Ще одна проблема полягає у плутанині з адресами: флігель-пам’ятка має адресу 43Б, але статус пам’ятки присвоєно сусідній сучасній будівлі 43В. Це може свідчити про спроби обійти охоронний статус історичної споруди.

Флігель садиби Біляшівських зведений наприкінці XIX століття з неоготичними формами, архітектор — Олександр Хойнацький. Садиба має статус пам’ятки архітектури місцевого значення з охоронним номером 3285-Кв. З 2002 року будівля перебуває у приватній власності.

Директор Департаменту капітального будівництва Харківської обласної військової адміністрації Ігор Лялюк відіграє важливу роль у процесі розподілу державних коштів для відновлення регіону, що постраждав від бойових дій. Саме від його управлінських рішень залежить реалізація багатьох великих інфраструктурних проєктів, таких як реконструкція медичних установ, відновлення шкіл, будівництво укриттів для навчальних закладів та інші заходи, що мають на меті відновлення нормального життя на прифронтових територіях. З огляду на масштаби завдань, Департамент є одним із основних гравців у процесі відбудови. Проте, на жаль, існують питання щодо прозорості та ефективності цього процесу.

Однією з найбільших проблем є те, що тендери на виконання робіт з відновлення виграють одні й ті самі компанії. Наприклад, будівельна компанія «Пантеон», яка отримала підряд на 121 млн грн для ремонту фасадів та покрівлі обласної клінічної лікарні, уже давно є постійним учасником подібних конкурсів. Така ситуація ставить під сумнів реальну конкуренцію та можливість для інших підприємств брати участь у процесі відновлення. Точно так само ТОВ «Житлобуд-3» неодноразово вигравало підряди на різноманітні роботи в регіоні, що також викликає питання про справедливість тендерних процедур.

На пряме запитання журналістів Лялюк відповів: “Треба порадитися з вищим керівництвом.” У структурі ОВА “вищим керівництвом” є голова Харківської ОВА Олег Синєгубов, який погоджує більшість рішень департаменту та закриває очі на тендерні маніпуляції.

Попри відкриті кримінальні провадження, Лялюк продовжує очолювати департамент і контролювати грошові потоки, які мали б іти на безпеку та розвиток Харківщини. За оцінками, мільярди гривень державного та донорського фінансування опиняються у кишенях підрядників – «Житлобуд», «Білдінг Груп», «Промтекс» та інших.

В офіційній декларації чиновника зазначено 173 350 грн зарплати директора департаменту та 574 082 грн – у державному підприємстві “Дороги Харківщини”. Проте за цими цифрами стоїть система, яка блокує справжню відбудову регіону.

Поки Харківщина чекає на нові лікарні, школи й укриття, Ігор Лялюк продовжує “будувати” власну імперію впливу.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловив переконання, що творці контенту на платформі OnlyFans мають можливість суттєво поповнити державний бюджет України, приносячи близько 1 мільярда гривень щороку. За словами Гетманцева, для реалізації цього потенціалу необхідно змінити підхід до регулювання діяльності таких платформ в Україні, зокрема, припинити політичне "псевдоморалізаторство" та вирішити питання декриміналізації статті 301 Кримінального кодексу України, яка сьогодні фактично ставить під загрозу діяльність контент-створювачів для дорослих.

У своєму виступі Гетманцев розкритикував поточну політику щодо регулювання індустрії для дорослих в Україні, зазначивши, що державні органи витрачають значні ресурси на контрольні закупівлі та кримінальні провадження, які, на його думку, не лише не призводять до значних результатів у боротьбі з порушеннями, але й вкрай неефективні. За словами політика, замість того, щоб використовувати державні кошти на боротьбу з цими явищами, варто створити прозорі механізми оподаткування та підтримки творців контенту, що сприятиме розвитку індустрії і, в свою чергу, забезпечить надходження до бюджету.

Гетманцев звернув увагу на розбіжності між реальними доходами та задекларованими сумами: за його даними, у 2023 році 7 914 українців отримали на платформі доходи близько 5 млрд грн, тоді як у 2024 році лише 152 фізособи задекларували 132,8 млн грн доходу від OnlyFans і сплатили понад 13 млн грн податку. У період 2020–2022 років, за словами голови комітету, створювачі контенту мають податкову заборгованість понад 380 млн грн.

Політик пов’язує низький рівень легального оподаткування з кримінальним статусом виробництва контенту для дорослих — ст. 301 ККУ — і наполягає на необхідності її декриміналізації. На його думку, сьогоднішня практика, коли держава одночасно прагне брати податки і притягувати авторів до кримінальної відповідальності, є суперечливою й неефективною.

Як показує статистика Офісу Генерального прокурора, за січень–серпень 2025 року правоохоронці зареєстрували 1 464 кримінальні провадження, пов’язані зі створенням або розповсюдженням порнографічного контенту. З початку повномасштабної війни суди винесли 247 вироків, за якими 287 осіб визнано винними, але майже всі засуджені уникли реального ув’язнення — покарання замінювали іспитовими строками. Тільки десятеро осіб мали відбути реальний термін позбавлення волі, однак ці вироки ще перебувають на апеляції.

Гетманцев також звернув увагу на витрати держави на судово-криміналістичні експертизи у таких справах. Згідно з підрахунками, середня вартість експертиз у межах одного вироку — близько 11,3 тис. грн; загальні витрати з 2022 року могли сягати майже 4,9 млн грн. При цьому експерти отримують, зокрема, винагороду за перегляд відеоматеріалів, що, на думку автора публікації, виглядає як неефективне використання бюджетних коштів у боротьбі за «моральність».

Петиція про декриміналізацію виробництва контенту для дорослих, нагадує Гетманцев, вже зібрала необхідні 25 тисяч підписів. Її авторка стверджує, що сплатила понад 40 млн грн податків, але водночас стикалася з погрозами кримінального переслідування.

Гетманцев закликає парламент «не брехати самим собі» і відмовитися від риторики, яка, на його думку, перешкоджає легалізації галузі та наповненню держбюджету. Він вважає, що ефективна фіскальна політика в цьому сегменті може перетворити «підпільні» доходи на стабільні податкові надходження, водночас захищаючи права та безпеку створювачів контенту.

Сьогодні православні та греко-католицькі християни вшановують пам’ять святих апостолів Ераста, Олімпа та Родіона, які були учнями апостола Павла. Ці святі мали важливу роль у поширенні християнського вчення на території Римської імперії. Вони залишили глибокий слід у історії Церкви, розвиваючи християнські громади та зміцнюючи віру у важких умовах ранньохристиянського світу.

Апостол Ераст згадується в Посланнях апостола Павла, де зазначається, що він був скарбником коринфської громади, тобто відповідав за фінансові та господарські справи. Ераст також супроводжував апостола Павла під час його місіонерських подорожей, що свідчить про його вірність та відданість справі проповіді. Він служив у таких регіонах, як Ахайя та Македонія, і зробив великий внесок у поширення християнства серед місцевого населення. За деякими даними, апостол Ераст завершив своє земне життя в Македонії, де віддав свою душу Богові після багатьох років служіння.

Святий Олімп, згаданий у Посланні до Римлян, був відданим учнем апостолів і допомагав християнським громадам у Римі під час гонінь. За переказами, він загинув мученицькою смертю за віру в часи правління імператора Нерона.

Родіон, якого також називали Геразином, був близьким учнем апостола Павла і одним із тих, хто розповсюджував християнство серед язичників. Його життя стало прикладом мужності, стійкості у вірі та самопожертви.

Традиційно цей день вважається спокійним і сприятливим для збереження миру в родині. Люди намагалися уникати сварок, гучних робіт і метушні, натомість приділяли увагу молитві, прибиранню та домашньому затишку.

Що не можна робити 10 листопада:

Починати важкі справи чи ремонти — день не сприяє фізичним навантаженням.

Давати гроші або речі в борг — вважалося, що віддача буде важкою або не відбудеться.

Конфліктувати чи лаятися — сварки цього дня можуть призвести до розладу в сім’ї.

Народні прикмети на 10 листопада:

Тепло на вулиці — зима буде м’якою.

Похмуре ранкове небо — до сніжної зими.

Іній на деревах — до морозів.

Павутиння в повітрі — до відлиги.

Якщо випав перший сніг — весна буде ранньою.

Цей день нагадує про важливість внутрішнього спокою, терпіння та віри, що допомагає зберегти гармонію в житті навіть у складні часи.

У сфері індивідуального захисту здавна існувала складна проблема: чим міцніший бронежилет, тим він важчий, громіздкіший і менш зручний для носіння. Науковці Міського університету Нью-Йорка (CUNY) запропонували кардинально новий підхід, здатний змінити стандарти безпеки. Вони розробили матеріал, який у повсякденних умовах залишається легким і гнучким, але при раптовому ударі миттєво твердне, формуючи надміцний бар’єр, здатний витримати високі навантаження.

Основою цієї інновації став графен — найтонший у світі матеріал, який складається з одного шару атомів вуглецю. Дослідники поєднали два шари графена під певним кутом, що створило унікальну структуру. При раптовому навантаженні всередині матеріалу виникає ефект локальної жорсткості: атоми миттєво реагують на силу удару, розподіляючи її по всій поверхні і перетворюючи гнучку тканину на жорстку захисну оболонку.

Під час такого удару вуглецеві зв’язки всередині матеріалу переупорядковуються, формуючи короткочасну структуру, схожу на алмазну. Цей процес називають ударно-індукованою фазовою трансформацією. Він триває наносекунди, але забезпечує неймовірну твердість у момент небезпеки. Як тільки навантаження зникає, матеріал повертається у гнучкий стан, зберігаючи свої властивості для подальшого використання.

Порівняно з традиційними бронежилетами з кевлару чи вуглецевих волокон, новий матеріал має унікальну перевагу — надзвичайну легкість при тому самому рівні захисту. Потенційно це дозволить створювати броню, яка за відчуттями нагадуватиме звичайний одяг, не обмежуючи рухів військових, рятувальників чи поліцейських.

Перспективи застосування такого матеріалу виходять далеко за межі оборонної сфери. Завдяки малій вазі й гнучкості він може стати проривом у авіації та космонавтиці — для захисту апаратури від мікрометеоритів або для створення надлегких, але надміцних корпусів. У цивільній сфері графенова броня може знайти місце у гнучкій електроніці, смартфонах і пристроях, що носяться, де важливі одночасно міцність і еластичність.

Наразі матеріал проходить етап лабораторних випробувань. Вчені працюють над тим, щоб зробити його виробництво масштабним і доступним. Якщо це вдасться, світ отримає технологію, здатну змінити не лише захисну індустрію, а й дизайн гаджетів, архітектуру та транспорт майбутнього.

Правоохоронні органи завершили розслідування щодо чинної депутатки Київської міської ради та передали до суду обвинувальний акт. Жінку звинувачують у зловживанні службовим становищем і привласненні понад 300 тисяч гривень із міського бюджету.

За даними поліції Києва, на момент вчинення правопорушення депутатка очолювала благодійний фонд, який орендував комунальне приміщення площею 168 квадратних метрів у Голосіївському районі столиці. Встановлено, що вона організувала схему, за якою частина бюджетних коштів, виділених на оренду, потрапляла безпосередньо до її особистих фінансових надходжень.

Згідно з умовами договору, організація мала право на викуп цієї нерухомості. Щоб зменшити суму, яку потрібно було сплатити місту, депутатка ініціювала проведення так званих «невід’ємних поліпшень» — ремонтних робіт, вартість яких була штучно завищена.

Після цього вона не лише приватизувала приміщення за заниженою ціною, а й отримала з бюджету компенсацію в розмірі 300 тисяч гривень, пояснюючи це «витратами на ремонт».

Слідчі зібрали достатньо доказів, аби передати справу до суду. Депутатці інкримінують злочини, передбачені статтями Кримінального кодексу України про привласнення майна та зловживання владою.

Наразі суд має визначити міру покарання.

Колишній прокурор Харківської області Олександр Фільчаков, який нині займає посаду заступника начальника 3-го відділу процесуального керівництва, опинився в центрі уваги через імовірні порушення антикорупційних норм. За наявною інформацією, під час його керівництва у відомстві працювала його друга дружина — Юлія Ігорівна Шуміліна (у шлюбі Фільчакова). Такий факт може свідчити про наявність конфлікту інтересів, що суперечить вимогам українського антикорупційного законодавства.

Юлія Фільчакова походить із міста Антрацит Луганської області, яке нині перебуває під російською окупацією. Її кар’єра у правоохоронних органах розпочалася ще в середині 2010-х років. Відомо, що щонайменше з 2015 року вона працювала у прокуратурі Дергачівського району Харківщини. Згодом, у період з 2018 по 2019 рік, обіймала посаду прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури.

У цей період Фільчаков займав керівні посади в місцевих прокуратурах, а з жовтня 2019 року очолив прокуратуру Харківської області. Після його призначення дружина звільнилася з посади.

Наразі Юлія Фільчакова працює адвокаткою в АО “Відсіч”. Раніше вона майже не декларувала доходи від своєї діяльності, що викликає додаткові питання щодо прозорості та дотримання антикорупційного законодавства.

Український економіст Борис Кушнірук висловив свою різку реакцію на нещодавнє розслідування журналістів hromadske.ua, яке виявило, як онлайн-казино Favbet змогло уникнути мобілізації своїх співробітників, забронювавши їх за допомогою низки юридичних маніпуляцій. В своєму дописі під назвою «Усі тварини рівні, але деякі рівніші за інших», Кушнірук звернув увагу на одну з найбільш тривожних тенденцій в умовах війни – формування в Україні «привілейованої меншості», яка фактично може жити за іншими законами і нормами, відмінними від тих, що застосовуються до більшості громадян.

Ця ситуація стала очевидною після розслідування, в якому було з’ясовано, як компанія групи Favbet змогла отримати статус резидента спеціального економічного простору «Дія.City». Завдяки цьому статусу підприємство стало поза зоною дії мобілізаційних вимог, що дозволило йому зберегти своїх працівників від військової служби. Усе, що було потрібно для цього, – оформити одну з компаній групи як резидента «Дія.City», що дало можливість обійти державні обмеження, навіть у часи, коли країна перебуває в стані війни. Кушнірук назвав цю ситуацію «цинічною», підкреслюючи, що такий підхід свідчить про існування подвійних стандартів у державному управлінні.

Кушнірук нагадав, що ще у 2024 році тодішня міністерка економіки Юлія Свириденко обіцяла скасувати подібні накази, визнавши, що такі рішення «розколюють суспільство». Проте, за словами експерта, після спаду медійної уваги все повернулося до звичного стану — і вже з липня 2024 по серпень 2025 року 20 працівників Favbet Tek отримали бронювання.

Економіст наголосив, що ще у 2022 році пропонував створити прозору систему бронювання, де критерії стратегічної важливості визначалися б урядом, а не окремими міністерствами. За його словами, це дозволило б уникнути корупційних ризиків:“Якщо компанія хоче бронювати людей — нехай платить внески: одноразово сотні тисяч гривень і щомісячно десятки тисяч за кожного заброньованого. Це чесніше, ніж домовлятися в кабінетах.”

Кушнірук саркастично додав, що Favbet, очевидно, отримала статус критично важливої структури «виключно чесним і прозорим шляхом», а пані Свириденко, яка нині очолює уряд, «напевно, просто забула» про свою гучну заяву.

“Favbet — не виняток. Таких компаній десятки. Просто вона більш публічна через бізнес, а решта користуються тими ж схемами тихо,” — підсумував економіст.

На завершення Кушнірук провів паралель із романом Джорджа Орвелла «Колгосп тварин», наголосивши, що навіть у країні, яка воює за свободу, формується новий клас привілейованих:“Ми бачимо, як панує меншість, що маніпулює іншими задля власної вигоди. Орвелл був би вражений, наскільки його алегорія актуальна й нині.”