СБУ викрила схему незаконного експорту медобладнання до РФ

У 2025 році компанія ТОВ «Харківенергоремонт-холдинг», яку пов’язують із родиною харківського кримінального авторитета Вадима Казарцева, відомого як «Князь», несподівано вийшла у лідери серед підрядників, що отримують державні контракти у сфері енергетичної інфраструктури. Фірма почала систематично вигравати тендери на ремонт об’єктів, пошкоджених російськими ударами, попри конкуренцію з боку давніх учасників ринку та масштабність робіт, що потребують високої технічної кваліфікації.

Основними замовниками для компанії стали Трипільська та Зміївська теплоелектростанції, які входять до структури ПАТ «Центренерго». На Трипільській ТЕС підприємство отримало контракт вартістю 55,5 млн грн — на відновлення обладнання, пошкодженого після чергової хвилі атак на енергосистему. На Зміївській станції сума угоди була скромнішою, але також значною — близько 7 млн грн. Обидва тендери привернули увагу експертів, оскільки компанія раніше не демонструвала подібної активності чи подібного рівня державного фінансування.

Слідство вважає, що численні подарунки Кіяшка родині та дітям дружини — ймовірна легалізація коштів, отриманих від бізнесу та тендерів. Незважаючи на кримінальне минуле та тяжкі звинувачення, Кіяшко продовжує керувати бізнесом під час війни, отримуючи державні замовлення на мільйони гривень.

Ця ситуація демонструє, як особи з кримінальним бекграундом та родинними зв’язками у судовій системі можуть отримувати доступ до державних коштів навіть у критичний для країни час.

За перші десять місяців 2025 року Національна поліція зареєструвала понад 103 тисячі заяв і повідомлень про злочини, що демонструє зростання кількості звернень громадян та підвищення їхньої готовності повідомляти про правопорушення. Такі дані формують уявлення про реальний стан безпеки в країні й дозволяють оцінити, як змінилася криміногенна ситуація під впливом воєнного часу, соціальних трансформацій та економічних факторів.

Помітною тенденцією залишається збільшення кількості звернень щодо шахрайства, особливо в онлайн-середовищі. Зловмисники активно адаптуються до нових технологій, використовуючи фішингові схеми, підроблені сайти, месенджери та соціальні мережі. У структурі зареєстрованих правопорушень також значну частку становлять крадіжки, незаконні заволодіння транспортом і злочини проти власності, що традиційно реагують на економічну нестабільність.

Попри таку офіційну статистику, реальний масштаб проблеми значно більший. Частина постраждалих не звертається в поліцію — через страх, психологічну залежність або нерозуміння, що вони стали жертвами домашнього насильства.

Правоохоронці за цей період винесли понад 63 тисячі термінових заборонних приписів, які зобов’язують кривдника негайно залишити місце проживання жертви.

На поліцейському обліку зараз перебувають понад 77 тисяч осіб, які вчинили домашнє насильство.

Для оперативного реагування в Україні функціонують:• 64 сектори протидії домашньому насильству• 69 мобільних груп реагування — вони виїжджають на виклики та надають допомогу постраждалим у кризових ситуаціях.

Катерина Павліченко підкреслює, що подолання домашнього насильства — це спільна відповідальність держави, громади та кожної людини.

Її слова резонують особливо в умовах, коли кількість звернень продовжує зростати:«Домашнє насильство — не сімейна справа. Це справа держави, громади і кожного з нас».

Ужгородський міськрайонний суд ухвалив рішення, яке має суттєве значення для розвитку міської інфраструктури: ЖБК «Нікос» та замовницю будівництва Любов Готру зобов’язано перерахувати до бюджету понад 6,3 млн грн невиконаного пайового внеску. Ці кошти повинні були бути спрямовані на модернізацію інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Ужгорода, але роками залишалися несплаченими.

Предметом судового розгляду стали два житлові комплекси, споруджені в різних районах міста. Мова про багатоповерхівки Park Land на вулиці Тиводара Легоцького та Crystal на вулиці Миколи Баб’яка, 1Б. Обидва об’єкти були введені в експлуатацію у 2021–2022 роках, однак їхні забудовники не виконали зобов’язання з перерахування пайової участі — обов’язкового внеску, який має компенсувати навантаження, створене новою забудовою на міську інфраструктуру.

Площа ЖК Park Land становить понад 8,5 тис. м², з яких майже 6,5 тис. м² — житлова, інша частина — комерційна. Вартість квартир коливається від 3 до 18 млн грн. Замовницею будівництва є ужгородка Любов Готра. Справу про повернення місту 3,3 млн грн розглядав Ужгородський міськрайонний суд.

ЖК Crystal має площу понад 14,4 тис. м² і є однією з найбільших новобудов міста. Замовник — ЖБК «Нікос», керівником якого є Мирослав Пересоляк. Справу про стягнення з кооперативу 3 млн грн розглядав Закарпатський господарський суд.

У прокуратурі повідомили, що сума стягнення включає інфляційні втрати та відсотки за несвоєчасну сплату. Також зазначається, що правоохоронці звернулися до суду проти семи забудовників Ужгорода, які не сплатили пайові внески. У вересні 2025 року підозру за махінації з пайовими внесками отримала колишня посадовиця Ужгородської міськради.

Декларація судді П’ятого апеляційного адміністративного суду Андрія Бойка вкотре показала, наскільки серйозною залишається проблема непрозорості фінансового стану представників судової влади в Україні. Її аналіз демонструє значну диспропорцію між офіційними доходами суддів та обсягом задекларованого майна, що викликає суспільне занепокоєння та підриває довіру до судової системи. Подібні випадки підкреслюють необхідність посилення контролю, удосконалення законодавчих норм та розвитку механізмів прозорості в судовій сфері.

Огляд декларації Андрія Бойка свідчить про значні активи, які не завжди можуть бути логічно пояснені рівнем його офіційного заробітку. Це явище не є поодиноким — у попередні роки кількість подібних випадків лише зростала, і громадські організації, експерти та медіа постійно звертають увагу на цю проблему. Вона ставить під сумнів принцип рівності перед законом і демонструє потенційні ризики корупційних практик у судовій системі.

Офіційні прибутки подружжя за 2024 рік становили 2,75 млн грн у судді та 1,88 млн грн у його дружини. У цілому цифри чималі, але вони аж ніяк не пояснюють наявність десятків тисяч доларів і євро, кількох квартир, будинків та значного автопарку.

Нерухомість і будинки в різних локаціях

У власності та користуванні родини — одразу кілька об’єктів житла. Зокрема, квартира 126,3 м² в Одесі, оформлена на Віолету Борисівну Бойко, яку суддя та його дружина використовують безоплатно. Придбана вона була у 2014 році за 1,03 млн грн.

Є також ділянка в одеському дачному кооперативі та будинок 78,2 м², оформлені у частковій власності судді, його дітей та ще однієї родички. Вартість покупки у 2020 році — 410 тис. грн за землю й 1,4 млн грн за будинок.

Окремо дві доньки проживають у будинку площею 114,6 м² у Лиманці, який належить Чернявському Олександру Миколайовичу — ймовірно, родичу дружини.

На саму дружину оформлена квартира в Одесі площею 56 м², куплена у 2021 році за 660 тис. грн.

Автопарк, гідний бізнесмена, а не державного службовця

Родина володіє щонайменше п’ятьма автомобілями.Серед них:• Toyota Tundra 5.7 (2012), придбана суддею у 2019 році за 512,5 тис. грн• Lexus NX300h (2020), куплений дружиною в 2021-му за 671 тис. грн• Mercedes-Benz Viano (2007)• УАЗ 31514 (1998)• Toyota Corolla (2001), що належить матері судді, але використовується ним

Такий набір авто теж складно узгодити з рівнем офіційних доходів, зазначених у деклараціях.

Системні питання без відповіді

Суддя Бойко і його родина демонструють класичний для української системи дисбаланс: високі зарплати суддів не пояснюють ані багаторівневої нерухомості, ані майже 10 мільйонів гривень готівки, ані автопарк, який більше пасує великому підприємцю, а не державному службовцю.

З огляду на роль, яку відіграють судді апеляційних інстанцій у формуванні законності в країні, такі декларації ставлять під сумнів прозорість та доброчесність системи загалом.

Ми продовжуємо збирати інформацію щодо способу життя та статків Андрія Бойка. Якщо маєте додаткові факти або дані — надсилайте, і ми обов’язково перевіримо та опублікуємо їх у рамках подальшого розслідування.

Компанія BYD представила чергову інновацію в рамках свого преміального бренду Yangwang — модель U8L, що поєднує класичні риси потужного електрокросовера з можливістю короткочасного пересування водною поверхнею. Така функція, незвична для серійного автомобілебудування, підкреслює прагнення виробника розширити можливості електротранспорту та інтегрувати рішення, орієнтовані на безпеку у критичних умовах.

Головною особливістю U8L є спеціальний аварійний режим. Якщо автомобіль опиняється у воді, система автоматично активується, дозволяючи машині утримуватися на поверхні та рухатися зі швидкістю до 3 км/год. Цей режим підтримується приблизно 30 хвилин — достатньо часу, щоб водій і пасажири могли безпечно евакуюватися або дочекатися допомоги. Виробник позиціонує таку здатність як рятувальний інструмент, що може бути корисним під час повеней, зсувів чи інших стихійних явищ, а також у випадках дорожніх інцидентів поблизу водойм.

Проте презентація залишила більше запитань, ніж відповідей.

На кадрах помітно, що лобове скло сильно пошкоджене. Це може свідчити про серйозний удар перед тим, як авто опинилося у воді. Проте візуально подушки безпеки не виглядають активованими — що породжує сумніви у реальних сценаріях використання. Якщо технологія призначена для аварій, то чому пасивна безпека, схоже, не спрацювала?

Хоча функція справді незвична, виникає логічне питання: кому потрібен електромобіль-амфібія, який здатен подолати по воді всього півтора кілометра?U8L — масивний, дорогий і важкий SUV, і його водний режим більше схожий на маркетинговий експеримент, ніж на корисну щоденну функцію. Для реальних рятувальних ситуацій існують спеціалізовані транспортні засоби, здатні діяти в умовах шторму, течій та тривалого перебування у воді.

Утім, BYD продовжує активно дивувати ринок новими технологічними можливостями, змагаючись із Tesla та іншими преміальними брендами. Для компанії U8L — це демонстрація інженерної сили та експериментальних функцій, які можуть стати основою для майбутніх інновацій.

Чи стане електромобіль-амфібія новим трендом — покаже час. Поки що це радше шоу-технологія, яка привертає увагу, але має сумнівну практичну користь.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко наголосив, що питання справедливості, відповідальності та дотримання стандартів доброчесності в органах прокуратури є фундаментальними й не можуть залишатися поза увагою. Він підкреслив, що проблема фіктивних інвалідностей серед працівників прокуратури роками перебувала під негласною забороною для обговорення: хтось свідомо не помічав очевидних порушень, хтось називав їх дрібними відхиленнями, а дехто відверто користувався можливістю уникати службових обов’язків або отримувати незаконні державні виплати.

Після свого призначення Кравченко ініціював комплексну та безпрецедентну перевірку всіх прокурорів, які мають статус інвалідності. Процедуру доручили Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії, яка отримала повноваження проаналізувати обставини набуття цього статусу, відповідність медичних документів реальному стану здоров’я та дотримання законодавства під час оформлення. Особлива увага приділялася випадкам, коли прокурори, маючи офіційно встановлену інвалідність, продовжували вести активний спосіб життя, виконувати роботу без обмежень або брати участь у діяльності, несумісній із заявленими медичними висновками.

За інформацією Генпрокуратури, перевірка вже призвела до суттєвих кадрових рішень та дисциплінарних заходів:

74 прокурори звільнені з органів прокуратури;

66 посадовців увільнені з адміністративних посад;

290 дисциплінарних проваджень перебувають на розгляді.

Кравченко підкреслив, що кожен випадок розглядається індивідуально, адже серед прокурорів є люди, які дійсно мають підтверджені захворювання та законне право на статус особи з інвалідністю.

Генпрокурор наголосив, що звільнення з посад — лише перший етап очищення системи. Водночас правоохоронці розслідують кримінальні правопорушення, і вже кілька справ передано до суду. Серед них — провадження щодо заступника керівника Уманської прокуратури та колишнього очільника прокуратури Хмельницької області.

Ще один фігурант справи — колишній прокурор, який після восьми років роботи слідчим у Черкасах у 2019 році звільнився й вступив до Національної академії прокуратури. Паралельно він «оформив» собі інвалідність, отримавши від МСЕК ІІ групу з нібито втратою 80% працездатності — без огляду та навіть без особистої присутності.

Впродовж п’яти років чоловік незаконно отримував пенсію, перебуваючи на державному забезпеченні. У вересні підозри оголосили як самому прокурору, так і посадовцям МСЕК, які сприяли оформленню фіктивного статусу.

Нині справа вже передана до суду.

За словами Руслана Кравченка, прокуратура завершила лише перший етап боротьби з корупційними практиками у сфері встановлення інвалідності. Розслідування тривають, і ті, хто роками зловживав довірою держави, нестимуть відповідальність у повному обсязі.

Личаківський районний суд Львова поставив крапку в справі адвоката Маріана Цаплака, якого оперативники затримали в момент передачі коштів за схемою «допомоги» військовозобов’язаному у виїзді за кордон через систему «Шлях». Розгляд, що набув широкого суспільного розголосу, завершився перекваліфікацією обвинувачення: замість провадження щодо незаконного переправлення ухилянтів було встановлено факт шахрайства. Суд призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 34 тисячі гривень, визнавши, що обіцяні юридичні послуги були способом заволодіти грошима клієнта.

Згідно з матеріалами слідства, Маріан Цаплак пропонував військовозобов’язаному «вирішити питання» з перетином кордону за суму від 4500 до 5000 доларів США. Схема передбачала оформлення чоловіка волонтером однієї з громадських організацій, внесення до системи «Шлях» та проведення низки нібито необхідних консультацій. За твердженням правоохоронців, адвокат стверджував, що має можливість забезпечити позитивне рішення завдяки своїм зв’язкам і досвіду, хоча фактично не мав законних інструментів для реалізації обіцяного.

23 червня 2023 року Цаплак отримав перший транш — 8000 гривень. 26 липня під час отримання другої частини — 4000 доларів імітаційними купюрами — його затримали працівники поліції.

У суді адвокат визнав, що справді планував заволодіти коштами, але заперечив будь-які наміри переправляти ухилянтів. Він пояснив, що потребував грошей на навчання доньки у США, а тому вигадав схему та розповідав клієнтам неправдиві історії.

Суддя Роман Головатий погодився з доводами сторін і перекваліфікував обвинувачення на шахрайство (ч. 1 ст. 190 ККУ). Вироком суду Маріана Цаплака визнано винним та призначено штраф у розмірі 34 тис. грн. Право на зайняття адвокатською діяльністю у нього наразі зупинене. Вирок може бути оскаржений в апеляції.

Другий день зими в Україні не супроводжується державними святами, проте ця дата має багатий культурний і духовний зміст. Упродовж століть 2 грудня було важливою віхою народного календаря, коли українці спостерігали за природою, звертали увагу на прикмети та дотримувалися домашніх обрядів, що передавалися в родинах як частина зимової традиції. Цей день пов’язували зі зміною природних циклів і наближенням Різдвяного посту, надаючи особливого значення побутовим клопотам і підготовці до зимових робіт.

Культурний вимір дати збагачують і видатні українці, народжені цього дня. Серед них журналіст і політик Тадеуш Рутовський, який залишив помітний слід у суспільному житті; Лев (Лео) Орнштейн — всесвітньо відомий піаніст і композитор, чия творчість стала частиною музичного авангарду XX століття; поет та перекладач Петро Осадчук, що збагатив українську літературу численними поетичними збірками та художніми перекладами; а також Герой України Павло Мазуренко, учасник Революції Гідності, який віддав життя за право країни йти шляхом свободи. Згадка про цих персоналій робить 2 грудня нагадуванням про силу українського духу та різноманітність талантів, що формують національну ідентичність.

Світ цього дня відзначає Міжнародний день за скасування рабства — нагадування про те, що, попри юридичні заборони, сучасні форми експлуатації все ще існують у різних країнах. Також 2 грудня проходить День безпородних собак, який закликає брати тварин з притулків і дарувати їм шанс на дім. Серед інших міжнародних дат — День комп’ютерної грамотності, День модельної залізниці, День інклюзивної освіти, День оладок і День гри в баскетбол.

У церковному календарі за новим стилем сьогодні вшановують пророка Авакума, одного з біблійних провісників, якому приписують передбачення важливих історичних подій. За старим стилем цього дня згадують преподобного Варлаама Києво-Печерського та ікону Божої Матері «Утіха скорботних», до якої звертаються ті, хто пережив утрату.

Народні вірування пов’язували 2 грудня з підготовкою до зими: наші предки стежили за погодою, спостерігали за птахами й намагалися упорядкувати дім перед холодами. Вважалося, що якщо дика качка ще не відлетіла, зима прийде пізно, а ясне небо пророкує морози. Сніг, який випадав цього дня, мав пролежати до весни, а часті зміни вітру обіцяли мінливий грудень. Особливо сприятливим день вважали для дітей: батькам радили приділити їм більше уваги, помолитися за здоров’я та добре майбутнє.

За повір’ями, цього дня добре займатися прибиранням або дрібним ремонтом у домі. Оновлена обстановка, особливо в спальні, нібито приносила гарний настрій і «оновлення щастя». До пророка Авакума зверталися з молитвами про захист дитини від зла й виконання дитячих бажань.

Втім, існували й заборони. 2 грудня не рекомендували шумно веселитися, переїдати чи робити великі покупки. Також уникали далеких поїздок, сварок і згадування старих образ. У народі вірили: хто цього дня лаятиметься, той увесь рік проживе у суперечках.