СБУ викрила схему незаконного експорту медобладнання до РФ

Кава давно перестала бути лише способом прокинутися зранку і перетворилася на складову повсякденного стилю життя. За помірного та усвідомленого споживання цей напій здатен позитивно впливати на обмін речовин і рівень енергії протягом дня. Водночас звичка додавати до кави цукор, жирні вершки чи пити її у невідповідний час може нівелювати потенційну користь і навіть створити додаткове навантаження для організму.

Ключову роль у впливі кави відіграє кофеїн — природний стимулятор, що активізує центральну нервову систему. Після його надходження в організм зростає пильність, тимчасово прискорюється серцевий ритм і запускається термогенез. Цей процес пов’язаний із підвищеним виробленням тепла, на що тіло витрачає додаткову енергію. Саме тому багато людей відчувають приплив сил і легке зростання активності після чашки кави.

Крім того, кофеїн може зменшувати відчуття втоми та підвищувати витривалість, що опосередковано допомагає бути фізично активнішими — ще один важливий чинник у процесі схуднення.

Без цукру та солодких добавокЦукор, сиропи, згущене молоко і жирні вершки різко підвищують калорійність напою та провокують стрибки рівня глюкози в крові. Це стимулює накопичення жиру й нейтралізує потенційну користь кави. Для м’якшого смаку краще використовувати корицю, кардамон або невелику кількість рослинного молока без підсолоджувачів.

Правильний час має значенняНайкраще пити каву через 30–60 хвилин після пробудження, а також за 20–30 хвилин до фізичної активності. У першій половині дня кава підтримує енергетичний баланс, тоді як вечірнє вживання може порушувати сон. Хронічний недосип, у свою чергу, негативно впливає на гормони, що регулюють апетит і обмін речовин.

Оптимальний спосіб приготуванняНайкориснішими для метаболізму вважаються еспресо, американо та фільтр-кава. Вони містять мінімум калорій і зберігають активні сполуки. Розчинна кава та напої формату «3 в 1» часто містять цукор, рослинні жири й ароматизатори, тому практично не мають користі для фігури.

Помірність — ключовий принципОптимальною вважається кількість до трьох чашок кави на день. Надлишок кофеїну може викликати підвищення рівня кортизолу, тривожність, проблеми зі сном і навіть посилення апетиту. У такому разі ефект буде протилежним очікуваному.

Важливо розуміти, що кава не є засобом для схуднення сама по собі. Вона лише підсилює процеси, які вже відбуваються в організмі. Найкращий результат досягається у поєднанні зі збалансованим харчуванням, регулярним рухом і повноцінним сном. У такому комплексі кава може стати корисним каталізатором, а не ілюзією швидкого результату.

Регулярний сон тривалістю менше ніж сім годин на добу може мати критичні наслідки для здоров’я і скорочувати тривалість життя навіть відчутніше, ніж незбалансоване харчування чи відсутність фізичної активності. Таких висновків дійшла група дослідників з Університету здоров’я та науки Орегона, проаналізувавши багаторічні статистичні дані щодо стану здоров’я населення.

Науковці зіставили середню тривалість життя в округах США з поширеністю різних факторів ризику, серед яких були недосипання, харчові звички, рівень рухової активності та соціально-економічні умови. Аналіз показав, що регіони з високою часткою людей, які систематично сплять менше семи годин, демонструють гірші показники довголіття незалежно від інших чинників.

За результатами дослідження, люди, які регулярно сплять менше ніж сім годин на ніч, мають нижчу очікувану тривалість життя. Автор роботи Ендрю МакГілл зазначив, що навіть для нього сила цього зв’язку стала несподіванкою.

За його словами, сон критично важливий для здоров’я серця, імунної системи та нормальної роботи мозку, тому дорослим варто прагнути спати від семи до дев’яти годин щоночі.

Дослідники також наголошують, що мільйони людей у світі систематично недосипають, навіть не маючи діагностованих порушень сну. Така хронічна нестача відпочинку підвищує ризик серцево-судинних захворювань і передчасної смерті.

Попередні наукові роботи показували, що люди з хорошими звичками сну живуть значно довше. У середньому чоловіки можуть виграти до 4,7 року життя, а жінки — до 2,4 року. До корисних звичок належать регулярний сон тривалістю 7–8 годин, відсутність частих проблем із засинанням, рідкісні нічні пробудження та відмова від снодійних.

Правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження за фактом можливих зловживань під час закупівлі надгробних пам’ятників для поховань військовослужбовців в Ірпені. У центрі уваги слідства опинилися колишня заступниця міського голови Лідія Михальченко, а також приватна підрядна компанія «Стоун Дизайн Україна», яка виконувала роботи в межах реконструкції меморіального комплексу.

За даними слідства, посадові особи Ірпінської міської ради могли діяти у змові з керівництвом підрядної структури, що призвело до розтрати коштів місцевого бюджету. Мова йде про закупівлю 75 надгробних пам’ятників у межах проєкту з оновлення меморіалу «Алея пам’яті захисників України» — місця, яке має особливе символічне значення для громади та родин загиблих воїнів.

Розслідування показало, що партія гранітних плит для виготовлення надгробків була імпортована з Китаю у десять разів дешевше, ніж продана Ірпінській міській раді. Компанія «Стоун Дизайн Україна» була зареєстрована у квітні 2023 року Інною Комар, яка на момент підписання договору обіймала посаду директорки. Наразі компанія належить Наталії Медусі, яка стверджує, що «Стоун Дизайн Україна» не має стосунку до розкрадання бюджетних коштів.

Меморіал «Алея пам’яті захисників України» є місцем поховання українських військових в Ірпені. У 2025 році Ірпінська міська рада також уклала договір на облаштування інфраструктури меморіалу вартістю понад 42 млн грн. Вартість могильних пам’ятників на українському ринку варіюється залежно від типу граніту та комплектації: простий хрест коштує близько 30 тис. грн, а повний комплект із стели, хреста та підставки — понад 70 тис. грн.

Слідчі продовжують перевірку всіх обставин справи та встановлення всіх причетних до розтрати бюджетних коштів.

Київська міська рада перебуває на етапі підготовки рішення, яке здатне докорінно змінити функціонування та вигляд однієї з рекреаційних територій міста. У центрі уваги — питання передачі земельної ділянки в оренду, що, за задумом ініціаторів, має відкрити шлях до її господарського використання, але водночас викликає занепокоєння у частини громади.

Згідно з попередньою інформацією, йдеться про ділянку, яка тривалий час використовувалася киянами як зона відпочинку, прогулянок і дозвілля. Саме такі простори відіграють важливу роль у міському середовищі, забезпечуючи баланс між забудовою та збереженням зелених насаджень. Намір передати територію в оренду може означати зміну її цільового призначення або появу на ній нових об’єктів.

Проєкт рішення підготовлений Департаментом земельних ресурсів КМДА. Політичним куратором процесу називають заступника міського голови Владислава Андронова, який нині відповідає саме за земельні питання у столичній адміністрації. Підставою для передачі землі в оренду зазначено «придбання права власності на нерухоме майно», тобто наявність на ділянці спортивних об’єктів фактично використовується як юридичний привід для отримання контролю над значним земельним масивом у привабливій локації з подальшою зміною його функціонального призначення.

Окрему увагу привертає постать Ганни Коваленко. У 2023 році вона достроково склала депутатський мандат після отримання підозри від НАБУ у справі про недостовірне декларування на суму понад 60 мільйонів гривень. Попри це, сьогодні підконтрольна їй структура претендує на один із цінних земельних активів Києва. При цьому процедура відбувається без відкритого конкурсу, альтернативних концепцій розвитку території чи повноцінного громадського обговорення.

Ситуація в Жулянах демонструє знайому для Києва конфігурацію: колишній депутат, тісні політичні та бізнес-зв’язки з впливовими фігурами, профільний департамент КМДА та віцемер, який курує земельні питання. Результатом може стати передача майже 3,2 гектара міської землі під комерційну забудову під прикриттям «спортивного проєкту», де спорт відіграє другорядну, декоративну роль.

Історія з цією ділянкою — це не стільки про теніс чи розвиток міської інфраструктури, скільки про системний підхід до розпорядження землею в столиці. Через формально законні процедури та необхідні погодження рекреаційні та спортивні простори поступово зникають, поступаючись місцем комерційній забудові в інтересах вузького кола осіб. На тлі цього ключовим стає питання не лише конкретного голосування Київради, а й того, хто та на яких умовах продовжує визначати долю міської землі, попри кримінальні підозри та публічні заяви про вихід з політики.

Ольга Корх, претендентка на керівну посаду в митній службі, потрапила під пильну увагу правоохоронців через низку резонансних справ, пов’язаних із можливими корупційними діями та розтратою державних коштів. За даними слідчих органів та опублікованих матеріалів, розслідування щодо її діяльності розпочалося ще у 2024 році, коли було зафіксовано перші порушення у використанні бюджетних ресурсів.

Зокрема, правоохоронці з’ясовують обставини проведення державних закупівель та фінансування проєктів, де фігурує ім’я Корх. У документах зафіксовані аномалії в обліку коштів, а деякі контракти підозріло завищувалися або укладалися без належного тендерного процесу. Попередні експертизи вказують на ймовірні збитки державі, які могли виникнути через такі дії, а слідчі розглядають можливість притягнення до кримінальної відповідальності.

Два директори дочірніх підприємств, призначені Корх – ДП «Львівський дорсервіс» та «Закарпатський облавтодор» – намагалися вивести з державної власності майно компаній, включно з кар’єром та обладнанням. Їх звинуватили у змові з метою доведення підприємств до банкрутства та подальшого заволодіння майном.

У 2024 році одного з керівників дочірніх підприємств затримали за отримання хабаря. Його відсторонили від посади, що свідчить про корупційні ризики в системі, яку контролювала Корх.

У 2021 році, коли Корх очолювала державне підприємство, її притягували до адміністративної відповідальності за затримку виплат працівникам. Інші випадки невиплати заробітної плати також були зафіксовані, але формально справу закрили через відсутність складу правопорушення.

Ситуація викликає питання щодо готовності Ольги Корх очолити Державну митну службу, адже під її керівництвом траплялися факти розтрати державних коштів, корупції та недбалого управління держмайном.

Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов оприлюднив інформацію, що викликала суспільний резонанс і поставила низку запитань до системи фінансового контролю державних посадовців. Йдеться про керівника одного з департаментів Фонду державного майна України Андрія Мельника, майновий стан якого, за даними публічних джерел, містить нетипові та суперечливі деталі.

Посадовець походить із Луганської області та, як зазначається, залишив окуповану територію після подій 2014 року, переїхавши на підконтрольну Україні частину країни. Саме цей біографічний факт додає особливої чутливості до подальших обставин, викладених у його електронній декларації.

Крім значних запасів золота, Мельник задекларував спецдозволи на розробку родовищ, розташованих на тимчасово окупованій території Луганської області.

Юрій Ніколов висловлює сумніви щодо логіки перебування такої заможної людини на державній службі з відносно низькою заробітною платою та підкреслює потенційні ризики для національної безпеки. Зокрема, виникає питання щодо можливої залежності українського чиновника, який керує державними активами, від російської сторони, що контролює доступ до його багатомільйонних статків у Москві.

Ця ситуація ставить під сумнів прозорість управління державними ресурсами та безпеку стратегічно важливих об’єктів, адже чиновник із значним фінансовим інтересом за кордоном може опинитися під тиском зовнішніх факторів.

Суд адміністративного та публічного права кантону Во у Швейцарії ухвалив рішення, яким став на бік організації EVAM і відхилив апеляцію 40-річного громадянина України. Згідно з вердиктом, чоловік повинен компенсувати понад 67 тисяч швейцарських франків, отриманих у вигляді соціальної допомоги без законних підстав. У перерахунку за курсом Національного банку України ця сума становить близько 3,6 мільйона гривень.

Як випливає з матеріалів справи, громадянин України прибув до Швейцарії влітку 2022 року та звернувся по фінансову підтримку, яку в кантоні Во надає організація EVAM — установа, відповідальна за розміщення та соціальний супровід шукачів притулку і осіб із тимчасовим захистом. Під час подання документів чоловік задекларував відсутність значних доходів і майна, що стало підставою для нарахування допомоги.

Під час адміністративного розслідування встановили, що чоловік володів автомобілем Porsche Cayenne вартістю близько 37,5 тисяч франків і регулярно подорожував Європою, відвідуючи Австрію, Францію, Італію, Німеччину, Португалію, Бельгію та Люксембург. Крім того, він витрачав значні кошти з власних рахунків у євро.

Суд дійшов висновку, що спосіб життя українця не відповідав статусу особи, яка перебуває у скрутному матеріальному становищі. Судді наголосили, що автомобілі є частиною майна, а біженці повинні дотримуватися тих самих правил, що й інші отримувачі соціальної допомоги. Через наявність достатніх ресурсів для самостійного забезпечення та відсутність доказів доброчесності чоловіка апеляцію залишили без задоволення.

Таким чином, українець має повернути всю суму незаконно отриманих виплат. Ця справа стала прикладом того, що навіть особи зі статусом тимчасового захисту несуть відповідальність за недобросовісне користування соціальною допомогою у Швейцарії.

Один із народних депутатів фактично зник з публічного та парламентського життя, однак формально продовжує залишатися чинним обранцем і отримувати виплати з державного бюджету. За інформацією, оприлюдненою аналітичним ресурсом «Сірий Кардинал», упродовж усього 2025 року депутат Тарасов не відвідав жодного пленарного засідання Верховної Ради та жодного разу не з’явився на своєму робочому місці.

Йдеться не про поодинокі пропуски, пов’язані зі станом здоров’я, відрядженнями чи іншими поважними причинами. Зафіксована повна та тривала відсутність народного депутата у стінах парламенту, що виглядає як демонстративне ігнорування своїх обов’язків перед виборцями та державою. Попри це, мандат залишається чинним, а нарахування заробітної плати здійснюється у звичайному режимі.

Фактично мова йде про класичного «депутата-привида»: відсутній у сесійній залі, на робочому місці та у публічній політиці, але присутній у відомостях на виплату зарплати. Керівництво фракції «Слуга Народу» та її очільники не коментують ситуацію, що створює враження системного мовчання та спроби перечекати резонанс.

На фоні війни, дефіциту бюджету та звернень влади до дисципліни така поведінка виглядає цинічною та показовою. Ситуація з Олегом Тарасовим демонструє проблему парламентської деградації, коли мандат перетворюється на привілей, а відсутність на роботі — на норму, якщо за спиною є правильна фракція і мовчання керівництва.