Схема на мільйони: як «Полтавагаз» заробляв на пільговому газі для населення

У мобільному застосунку Дія з’явилася нова можливість для громадян швидко інформувати про проблеми з мобільним зв’язком або доступом до інтернету. Завдяки цьому сервісу користувачі можуть у спрощеному форматі зафіксувати перебої в роботі мережі, що дає змогу операторам зв’язку та профільним службам оперативніше отримувати інформацію про масштаб і локацію несправностей.

Для надсилання повідомлення достатньо зайти до застосунку та на головному екрані обрати опцію «Відсутній звʼязок». Після цього система запропонує надати одноразовий доступ до геолокації, щоб точніше визначити місце виникнення проблеми. Далі користувач обирає свого мобільного оператора та зазначає тип несправності: відсутність інтернету, проблеми з дзвінками або повну втрату зв’язку.

Якщо інтернет тимчасово відсутній, заявка зберігається в застосунку та автоматично надсилається після відновлення з’єднання.

Новий сервіс у Дії допоможе швидше фіксувати перебої та підвищить ефективність реагування операторів на технічні проблеми.

Журналісти оприлюднили нові шокуючі деталі про спосіб життя родини Олексія Єлхіна, оперуповноваженого департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України. У центрі уваги опинилася його дружина, Марія Єлхіна, яка нещодавно публічно відреагувала на розслідування щодо можливих багатомільйонних статків родини, що викликало великий резонанс у суспільстві.

Згідно з інформацією, наданою виданням Fttc, Марія Єлхіна, під час спілкування з журналістами, продемонструвала зневажливе ставлення до запитань щодо походження коштів на розкішне майно сім'ї. Зокрема, вона зробила жест середнім пальцем, а також заявила, що їй "байдуже на суспільну думку". Подібна реакція тільки підігріла інтерес до родини правоохоронця і змусила ще більше звернути увагу на питання, яке турбує громадськість — як людина, що обіймає таку посаду, могла здобути такі статки.

Мова йде про маєток орієнтовною вартістю 750 тисяч доларів США та автомобіль Mercedes-Benz G-Class, ціна якого перевищує 200 тисяч доларів. За даними журналістів, і нерухомість, і автомобіль оформлені на компанії з сумнівною структурою власності, що ускладнює встановлення реальних джерел фінансування.

Сам Олексій Єлхін, офіційні доходи якого не співмірні з таким рівнем витрат, також уникає будь-яких контактів із представниками медіа та не коментує оприлюднену інформацію.

Замість відповідей на запитання щодо походження багатомільйонних статків Марія Єлхіна обрала іншу публічну стратегію. Вона запустила власну телевізійну програму, де виступає ведучою. У випусках тривалістю понад 70 хвилин обговорюються абстрактні теми за участю лікарів і психологів, однак питання майна, бізнес-інтересів чи фінансових джерел родини у програмі не порушуються.

Журналісти зазначають, що така поведінка виглядає як спроба відволікти увагу суспільства від суті розслідування. Відкрита демонстрація розкоші, відмова від пояснень та зневажлива реакція на запити медіа лише посилюють питання щодо можливого зловживання службовим становищем і відчуття безкарності.

У 2024 році столична влада спрямувала понад 1,12 мільярда гривень на придбання 15 когенераційних установок, метою яких було забезпечення Києва резервним теплом та електроенергією під час російських атак на енергетичну інфраструктуру. Ці установки здатні одночасно виробляти електрику та тепло, що робить їх критично важливими для безперебійного функціонування міських систем життєзабезпечення у складних умовах.

Процес закупівлі включав тендери та оцінку технічних характеристик обладнання, яке мало відповідати сучасним стандартам ефективності та надійності. За планом, нові когенераційні блоки дозволяли не лише покривати частину енергетичних потреб столиці під час аварійних відключень, а й зменшувати навантаження на основні електромережі та теплові мережі.

Ці установки розглядалися як ключовий елемент децентралізованої енергосистеми Києва — мережі малих електростанцій, які могли б працювати навіть у разі виведення з ладу великих ТЕЦ і ліній електропередач внаслідок російських обстрілів. У травні 2024 року Київрада навіть ухвалила спеціальну концепцію «Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації».

Фактично ж у місті з’явилася лише одна газопоршнева установка потужністю 1,5 МВт, встановлена за допомогою USAID у межах Проєкту енергетичної безпеки. Восени 2024 року влада повідомляла, що всі інші установки мають бути введені в експлуатацію до кінця 2025 року, однак жодних публічних підтверджень постачання або монтажу обладнання з того часу не з’являлося.

Нинішні масові відключення електроенергії в Києві свідчать про відсутність у столиці заявленої резервної генерації.

За даними виконання бюджету Києва за 2024 рік, наприкінці року на рахунках міста залишалися майже 13 млрд грн. Експерти вказують, що за ці кошти столиця могла б побудувати значно потужнішу мережу розподіленої генерації, здатну покрити до половини потреб міста в електроенергії, однак пріоритети витрат були спрямовані на інші проєкти, зокрема благоустрій і рекреаційні зони.

На тлі російських атак по ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та трансформаторах, що передають електроенергію від АЕС, відсутність реальної децентралізованої генерації робить Київ особливо вразливим до блекаутів. Журналісти зазначають, що відповідальність за це лежить як на міській владі столиці, так і на центральному уряді, який формує державну політику в енергетичній сфері.

Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, яке суттєво вплинуло на перебіг резонансної справи навколо групи компаній «Юнігран» та її підсанкційного бенефіціара Ігоря Наумця. Суд частково скасував арешти, накладені на значний обсяг майна й спеціальних дозволів на користування надрами, що фактично відкрило шлях до відновлення контролю над ключовими гранітними активами підприємств, пов’язаних із групою.

Йдеться про майнові комплекси, виробниче обладнання та ліцензії на видобуток корисних копалин, які раніше перебували під обмеженнями в межах кримінального провадження. Рішення суду означає, що компанії знову можуть здійснювати господарську діяльність у повному обсязі, зокрема відновлювати виробництво та виконувати контракти, які були заморожені через арешти.

Судове рішення фактично скасовує механізм збереження речових доказів через АРМА і дозволяє компаніям не лише володіти, а й повноцінно експлуатувати арештоване раніше майно. Мова йде не про окремі одиниці техніки, а про стратегічні активи, без яких неможливий видобуток граніту в промислових масштабах.

Зокрема, з-під арешту виведені спецдозволи на користування надрами № 766, 1601, 6136, 634 та 6391. Ці ліцензії дають право на розробку кар’єрів у Житомирській області і є основою всього бізнесу з видобутку та продажу каменю.

Разом із дозволами суд повернув контроль над десятками одиниць важкої техніки. Серед них навантажувачі Still, Clark, JCB та MST, бурові установки Atlas Copco і Epiroc, а також парк вантажних автомобілів Scania і Volvo, які використовуються для транспортування граніту. Окрім цього, розблоковані виробничі цехи, інфраструктурні комплекси та земельні ділянки у Малинському та Коростенському районах.

Фактично це рішення нівелює попередні дії слідства, які були спрямовані на збереження активів як речових доказів у кримінальних провадженнях щодо незаконного видобутку, фінансових схем та обходу санкцій. Тепер компанії, які пов’язують зі структурами Сергія Шапрана — бізнес-партнера Наумця в Україні, — можуть знову вести господарську діяльність на майні, законність походження якого є предметом розслідувань.

На тлі цього Сергій Шапран, якого правоохоронці пов’язують із управлінням активами групи в Україні, вийшов на свободу під заставу у 5 мільйонів гривень, що виглядає символічною сумою порівняно з масштабами бізнесу і потенційними збитками державі. Водночас Ігор Наумець, перебуваючи за межами України, зберігає вплив на свої колишні активи через нові юридичні оболонки.

Судове рішення вже викликає резонанс у юридичних та антикорупційних колах, оскільки йдеться не лише про долю окремої бізнес-групи, а про прецедент фактичного відновлення контролю над надрами та стратегічними ресурсами країни в інтересах осіб, які перебувають під санкціями.

Державний ПриватБанк звернувся до своїх клієнтів із застереженням щодо необхідності регулярної актуалізації персональних даних. У разі ігнорування цієї вимоги доступ до мобільного застосунку «Приват24» та банківських рахунків може бути тимчасово обмежений у автоматичному режимі. У банку підкреслюють, що це правило поширюється на всіх без винятку клієнтів і не є внутрішньою ініціативою фінансової установи.

Необхідність оновлення інформації зумовлена чинним законодавством України у сфері фінансового моніторингу. Йдеться про виконання вимог закону щодо запобігання та протидії легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, а також фінансуванню тероризму й поширенню зброї масового ураження. Банки зобов’язані періодично перевіряти актуальність даних клієнтів, аби забезпечити прозорість фінансових операцій і відповідність міжнародним стандартам.

Періодичність актуалізації визначається для кожного клієнта індивідуально з урахуванням ризиків і вимог постанови Національного банку України №65. Водночас банк підкреслює, що дані мають оновлюватися не рідше ніж раз на п’ять років і не частіше ніж раз на рік.

Усі клієнти, які отримали відповідне повідомлення в мобільному застосунку або вебверсії «Приват24», зобов’язані пройти процедуру навіть у тому випадку, якщо їхні персональні дані не змінювалися. У разі ігнорування вимоги банк тимчасово обмежує можливість здійснювати будь-які операції за картками та рахунками.

У ПриватБанку пояснили, що навіть за відсутності змін у документах фінансова установа повинна отримати їхнє актуальне підтвердження. До завершення перевірки клієнт не зможе користуватися своїми коштами.

Щоб уникнути блокування, клієнтам пропонують пройти актуалізацію дистанційно через «Приват24». Для цього необхідно обрати опцію оновлення інформації, підтвердити відсутність зв’язків із країнами-агресорами, ввести ПІН-код картки, заповнити анкету, додати документ через «Дію» або завантажити його фото, вказати адресу проживання та соціальний статус. Після цього документи надходять на перевірку, яку потрібно підтвердити електронним підписом.

У банку наголошують, що своєчасне проходження цієї процедури дозволяє уникнути будь-яких обмежень у користуванні рахунками та банківськими сервісами.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про завершення досудового розслідування у резонансному кримінальному провадженні, відомому як «мандаринова афера». Центральною фігурою справи є колишній народний депутат України Георгій Логвинський, якого слідство підозрює в організації схеми заволодіння та подальшої легалізації понад 54 мільйонів гривень державних коштів.

За інформацією правоохоронних органів, матеріали кримінального провадження вже відкриті стороні захисту для ознайомлення, що є фінальним етапом перед передачею справи до суду. Слідство вважає, що протягом 2013–2016 років була створена та реалізована складна багаторівнева схема незаконного отримання коштів з державного бюджету України.

Як встановили слідчі, на момент звернення до суду право вимоги боргу вже було відступлено іншій компанії, а виконавче провадження в Україні розстрочене. Попри це, за сприяння Логвинського було досягнуто домовленостей із Міністерством юстиції, внаслідок чого уклали декларацію про дружнє врегулювання спору. Це стало підставою для виплати коштів з державного бюджету.

Отримані гроші, за версією слідства, надалі легалізували через мережу конвертаційних центрів. Частину коштів виводили готівкою, щоб ускладнити їх відстеження та подальше стягнення.

Директор компанії «Золотой Мандарин Ойл» раніше вже був обвинуваченим у справі про шахрайство. Його рахунки та майно арештували, однак співучасники схеми, за даними правоохоронців, використали підроблені документи та домоглися поновлення строків оскарження судових рішень, аби уникнути фінансових втрат.

Підозри шістьом учасникам злочинної схеми оголосили ще у січні 2020 року. Організатору оборудки, Георгію Логвинському, підозру вручили у липні 2023 року після зняття з нього депутатської недоторканності. Його дії кваліфіковано за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема щодо заволодіння майном в особливо великих розмірах, легалізації доходів, підроблення документів та невиконання судових рішень.

Українська блогерка та інфлюенсерка Даша Квіткова поділилася з підписниками непростими новинами про стан здоров’я свого чотирирічного сина Лева. Інформацію вона оприлюднила у форматі Instagram-stories, показавши знімок, на якому хлопчик перебуває в ліжку та дихає через інгалятор. Кадр одразу викликав хвилю співпереживання та підтримки з боку аудиторії.

За словами Квіткової, у дитини виникли проблеми з дихальними шляхами, через що лікарі призначили інгаляційне лікування. Блогерка зазначила, що стан сина потребує уважного контролю, тому родина суворо дотримується всіх медичних рекомендацій і тимчасово обмежила активності Лева. Вона також зізналася, що такі ситуації є серйозним випробуванням для батьків, адже здоров’я дитини завжди залишається безумовним пріоритетом.

«Поки офлайн-відпустка минає так: температура 39, інгаляції та кашель», — лаконічно написала вона у соцмережі.

Лев народився у липні 2021 року у шлюбі Даші Квіткової з телеведучим Нікітою Добриніним. Наприкінці січня 2023 року пара оголосила про розлучення, однак колишнє подружжя зберегло добрі стосунки і продовжує спільно займатися вихованням сина.

Шанувальники блогерки у соцмережах побажали Левчику якнайшвидшого одужання, а Даші — сил і спокійних ночей у цей непростий період.

Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили досудове розслідування та передали до суду кримінальне провадження щодо масштабної розтрати державних коштів у державному підприємстві «Укрекоресурси». Справу відкрито у зв’язку з закупівлею обладнання для перероблення відходів, що здійснювалася з грубими порушеннями законодавства та призвела до значних фінансових втрат.

Слідство встановило, що посадові особи підприємства діяли у змові з комерційними структурами, укладаючи договори на постачання техніки за завищеними цінами та з порушенням тендерних процедур. Частина обладнання не відповідала заявленим характеристикам або не поставлялася зовсім, однак оплата за нього здійснювалася з державного бюджету. Проведені експертизи підтвердили різницю між реальною ринковою вартістю обладнання та сумами, сплаченими підрядникам.

Слідство встановило, що під час виконання контрактів фігуранти штучно завищували вартість матеріалів та обсяг виконаних робіт. У результаті протягом 2023–2024 років, за версією правоохоронців, їм вдалося привласнити понад 2,5 мільйона гривень бюджетних коштів, призначених для відновлення шкіл та житлових будинків.

Усім обвинуваченим інкримінують розкрадання майна в особливо великих розмірах, створення та участь у злочинній організації, а також підроблення офіційних документів. Санкції відповідних статей Кримінального кодексу України передбачають тривалі строки позбавлення волі з конфіскацією майна.

На час завершення досудового розслідування всі фігуранти справи перебувають під заставою. Після передачі матеріалів до суду саме судова інстанція має надати остаточну правову оцінку діям обвинувачених та визначити міру їхньої відповідальності.