Що робити, якщо вас оштрафували за неявку до ТЦК

Працівники Державного бюро розслідувань спільно з оперативниками Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції викрили керівницю одного з відділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу на можливому незаконному збагаченні. Під час проведення обшуку в її помешканні правоохоронці виявили та вилучили готівку — близько 880 тисяч доларів США та понад 200 тисяч євро.

Розслідування розпочали після перевірки інформації про можливі зловживання в діяльності посадових осіб Держекоінспекції Придніпровського округу, який охоплює територію Дніпропетровської та Кіровоградської областей. За попередніми даними, окремі посадовці могли використовувати службове становище з метою особистого збагачення, прикриваючись контролюючими функціями відомства.

Жінці повідомлено про підозру за ст. 368-5 Кримінального кодексу (незаконне збагачення). Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою застави у 30 млн грн.

У ДБР зазначають, що слідчі дії тривають: встановлюють походження коштів та можливих співучасників, а також перевіряють причетність інших працівників екоінспекції до ймовірних корупційних схем.

Співробітники Державного бюро розслідувань та Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції здійснили важливу операцію, під час якої було викрито керівницю одного з підрозділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, що охоплює Дніпропетровську та Кіровоградську області, у незаконному збагаченні. Як повідомляє ДБР, правоохоронці провели обшук у квартирі посадовиці та виявили велику кількість незадекларованих грошових коштів — 880 тисяч доларів США та понад 200 тисяч євро. Ці кошти були вилучені як речові докази в межах розслідування кримінальної справи.

За даними правоохоронців, жінка організувала схему, через яку незаконно отримувала значні суми коштів від бізнесменів та підприємств, що мали справу з екологічними перевірками та контрольними заходами. Враховуючи масштаби злочину, фігурантка справи отримала величезні прибутки від здійснення своїх службових обов'язків, використовуючи своє службове становище для вимагання хабарів і підкупу.

За інформацією видання «ВИЙ», йдеться про Лілію Чигрикову — керівницю одного з відділів Держекоінспекції Придніпровського округу.

На цей момент суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень.

Слідство перевіряє можливу причетність інших посадових осіб інспекції до незаконного збагачення та отримання хабарів за «непомічені» екологічні порушення.

ДБР наголошує, що боротьба з корупцією серед державних службовців залишається одним із ключових напрямів роботи бюро, особливо у сферах, де корупційні зловживання безпосередньо впливають на екологічну безпеку та економічну стабільність держави.

Втрати державного бюджету України від діяльності тіньової економіки у 2024 році досягли рекордних показників і оцінюються в межах 375–603 мільярдів гривень. Такі дані містяться у щорічному дослідженні «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», яке підготували експерти «Інституту соціально-економічної трансформації», «CASE Україна» та «Економічної експертної платформи». Порівняно з 2023 роком, втрати державного бюджету зросли на 21,5–35 мільярдів гривень, що свідчить про системну проблему у сфері контролю за податковими надходженнями.

Основні чинники зростання тіньової економіки аналітики пов’язують із затягуванням реформ у ключових державних інституціях. Зокрема, мова йде про Бюро економічної безпеки, митницю та податкові органи, які не змогли належним чином оновити процедури контролю й ефективно боротися з ухиленням від сплати податків. Крім того, на активізацію тіньового бізнесу впливають слабкий правовий захист інвесторів, складність адміністративних процедур та недосконалість системи електронного документообігу.

Найбільш поширеними схемами мінімізації податків залишаються виплати зарплат у конвертах (140–280 мільярдів гривень) та контрабанда і «сірий» імпорт (120–185 мільярдів гривень). Експерти зазначають, що ці два види порушень щороку лише зростають і становлять головну загрозу фіскальній стабільності.

Офшорні схеми, за даними дослідження, стають менш доступними через нові міжнародні стандарти податкової прозорості. Їх обсяг у 2024 році оцінено на рівні 55–65 мільярдів гривень. Водночас вони залишаються «елітним» інструментом, доступним лише великим компаніям та заможним українцям.

Суттєві втрати держави фіксуються також через схеми з податком на додану вартість. Незважаючи на запровадження електронного адміністрування та системи моніторингу ризиків, так звані «скрутки» — фіктивне зменшення ПДВ-зобов’язань — торік становили 78–90 мільярдів гривень.

Крім того, експерти звертають увагу на зловживання у земельних та майнових реєстрах. Натомість позитивні тенденції помітні у боротьбі з контрафактною продукцією та нелегальним ринком підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо). Проте навіть ці втрати залишаються високими — на рівні 126–140 мільярдів гривень.

«Найефективніший шлях для скорочення тіньової економіки — це повне перезавантаження податкової та митної системи, ліквідація зарплат у конвертах і прозоре адміністрування податків», — зазначають автори дослідження.

Для порівняння, у 2023 році бюджет втрачав від тіньових схем від 353,5 до 568 мільярдів гривень. А нинішні 603 мільярди гривень — це понад 20% бюджету України на оборону у 2024 році.

Експерти сподіваються, що після реформи Бюро економічної безпеки у 2025–2026 роках боротьба з «конвертами», «скрутками» і контрабандою нарешті набуде системного характеру.

Google повідомила про серйозну загрозу безпеці, яка зачіпає близько 183 мільйонів акаунтів Gmail. Зловмисники застосовують шкідливе програмне забезпечення, що дозволяє викрадати паролі безпосередньо з пристроїв користувачів — комп’ютерів, планшетів та смартфонів. Через це хакери можуть отримати доступ не лише до електронної пошти, а й до прив’язаних акаунтів у соціальних мережах, онлайн-сервісів, банківських рахунків та особистих файлів.

Особливу увагу слід приділити тому, що зловмисне програмне забезпечення може залишатися непомітним тривалий час, збираючи дані без відома користувача. Google наголошує на критичності ситуації і рекомендує негайно вжити заходів для захисту своїх облікових записів. Це включає зміну паролів, активацію двофакторної аутентифікації, а також перевірку підозрілих підключень і пристроїв, що мали доступ до акаунту.

Змінити пароль Gmail на новий, складний та унікальний.

Увімкнути двоетапну авторизацію (2FA) через SMS, спеціальний додаток або ключ безпеки.

Перевірити налаштування безпеки свого акаунта, переконавшись, що не було підозрілих входів.

Виконання цих кроків допоможе мінімізувати ризики несанкціонованого доступу до персональних даних та фінансової інформації.

Бюро економічної безпеки у Львівській області виявило значне завищення цін на будівельні матеріали під час спорудження укриття для Львівського ліцею імені Героїв Крут. Фахівці, провівши детальний аналіз кошторисної документації, з’ясували, що заявлені вартість матеріалів перевищувала ринкові ціни на 8,6 мільйона гривень. Особливо помітним було завищення у частині будівельних матеріалів, які в проєкті були оцінені значно дорожче, ніж їх реальна ринкова ціна.

За результатами перевірки БЕБ направило відповідні рекомендації до місцевої влади щодо коригування договору на будівництво. Місцева адміністрація прислухалася до порад фахівців, і загальна вартість робіт була знижена. Такий крок дозволив уникнути нецільового використання коштів та забезпечити прозорість фінансування будівельних робіт.

За даними системи Prozorro, йдеться про тендер на будівництво укриття для ліцею, який реалізується у межах програми Ukraine Facility — фінансової ініціативи ЄС для підтримки України. Загальна сума робіт становила майже 55 мільйонів гривень, з яких понад 46 мільйонів мали профінансувати коштом Євросоюзу.

Підрядником будівництва стала компанія ТОВ «Компанія інстал груп» зі Старого Самбора. Договір із нею підписали 13 серпня цього року на суму 45,2 мільйона гривень із ПДВ, а завершення робіт заплановано до кінця 2025 року.

Варто зазначити, що це вже не перший випадок, коли у проєктах будівництва для цього ж ліцею виявляють завищення. Ще в червні 2025 року журналісти повідомляли про ціни на кондиціонери, завищені у 18 разів, а також на інші матеріали, що перевищували ринкові показники у десять разів.

Завдяки оперативному реагуванню вдалося запобігти розтраті понад 8 мільйонів гривень міжнародних коштів, призначених для забезпечення безпеки дітей.

В Україні спостерігається значне накопичення штрафів за порушення правил дорожнього руху. За даними Opendatabot, у Єдиному реєстрі боржників нараховується понад 2 мільйони штрафів, з яких близько 1,5 мільйона (75%) були закриті без фактичної сплати через неможливість стягнення. З початку повномасштабної війни кількість неоплачених штрафів зросла на 43%, що свідчить про зростаючу фінансову та організаційну складність контролю за дотриманням ПДР.

Типовий боржник — чоловік віком від 25 до 45 років, на них припадає близько 64% всіх боргів, або понад 1,28 мільйона штрафів. Загалом чоловіки складають 92% від усіх випадків невиконання зобов’язань, що орієнтовно становить 1,8 мільйона штрафів. Молоді водії до 25 років накопичили близько 13% боргів, що еквівалентно приблизно 252 тисячам штрафів, тоді як водії старші за 45 років мають 23% неоплачених штрафів (приблизно 469 тисяч).

Регіональна картина теж показова. Лідирує Дніпропетровська область — 211,5 тис. штрафів (11%). Далі — Київ (193,7 тис., 10%), Одещина (146,9 тис., 7%), Харківщина (125,9 тис., 6%) та Київська область (106,3 тис., 5%). У реєстрі зафіксовано й рекордсмена: 27-річний мешканець Вінниччини має 1056 штрафів.

Ці показники вказують на системну проблему зі стягненням адміністративних санкцій: значна частка справ закривається без надходжень до бюджету, що демотивує сумлінну сплату та послаблює превентивний ефект покарань. Експерти не раз наголошували, що підвищення результативності стягнення можливе через синхронізацію даних МВС, Мін’юсту та податкової, а також через автоматичні обмеження для злісних боржників (реєстраційні й сервісні послуги, виїзд за кордон тощо).

Булінг залишається однією з найгостріших соціальних проблем сучасної школи. Незважаючи на активну роботу педагогів, психологів і державних інституцій, рівень цькування серед учнів залишається стабільно високим. Це явище має не лише емоційні, а й довготривалі психологічні наслідки для всіх його учасників — як для жертв, так і для свідків чи навіть самих агресорів.

Фахівці Міністерства юстиції України підкреслюють, що ефективна боротьба з булінгом можлива лише за умови системного підходу. Йдеться не лише про покарання кривдників, а насамперед про створення атмосфери довіри, поваги та взаєморозуміння в освітньому середовищі. Важливо підвищувати правову грамотність школярів і педагогів, формувати усвідомлення, що будь-яке приниження чи агресія — це порушення прав людини.

Форми булінгу різноманітні — від образ, шантажу й принижень до побиття чи кіберзалякування у соцмережах. Особливо небезпечним є кібербулінг, адже його важче виявити, а наслідки можуть бути не менш болючими, ніж від фізичного насильства.

Важливо розрізняти конфлікт і булінг. Конфлікт передбачає рівність сторін і взаємну участь, тоді як булінг — це насильство, спрямоване на приниження та підпорядкування, де одна зі сторін має перевагу.

За цькування в освітньому середовищі передбачено адміністративну відповідальність (стаття 173-4 КУпАП):– штрафи від 850 до 3400 гривень або громадські роботи до 60 годин;– якщо правопорушення вчинили неповнолітні віком від 14 до 16 років, відповідальність несуть їхні батьки;– неповідомлення керівництвом закладу освіти про випадки булінгу також карається штрафом.

У випадках, коли цькування призвело до тяжких наслідків або тілесних ушкоджень, можливе відкриття кримінального провадження.

Куди звертатися по допомогуЯкщо ваша дитина стала жертвою булінгу або ви стали свідком такого випадку, звертайтеся:– до поліції (102);– на гарячу лінію безоплатної правової допомоги (0 800 213 103);– на гарячу лінію з протидії насильству (116 123 або 0 800 500 335);– до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (0 800 50 17 20).

Кожна школа повинна мати чіткий алгоритм дій для запобігання та реагування на булінг, а педагогічні працівники — зобов’язані оперативно припиняти небезпечні дії, залучати медиків і повідомляти правоохоронців.

Пам’ятаймо: своєчасне втручання може врятувати не лише психіку дитини, а й життя.

Національний банк України виступив із пропозицією щодо введення додаткових податків на непріоритетний імпорт, зокрема на іноземні онлайн-покупки та предмети розкоші. Цей крок має на меті зменшення дефіциту державного бюджету, який за дев’ять місяців 2025 року перевищив рекордну суму в 24,9 мільярда доларів. За словами представників регулятора, нові заходи дозволять не лише оптимізувати зовнішньоекономічну діяльність, а й сприятимуть стабільності фінансової системи країни.

У жовтневому інфляційному звіті НБУ зазначається, що нове оподаткування може охопити посилки з-за кордону вартістю до 150 євро, а також товари, які не мають критичного значення для економіки під час війни. Зокрема, йдеться про електромобілі, розкішні предмети, а також різноманітні споживчі товари, що використовуються в побуті. Така ініціатива повинна допомогти стримати зростання попиту на імпортовані товари та знизити тиск на валютний ринок.

У Нацбанку пояснюють, що подібні заходи покликані збалансувати державні фінанси, скоротити валютний тиск і підтримати макрофінансову стабільність країни. Попри це, в документі визнають: введення таких податків матиме певні негативні наслідки для економіки та споживачів, але вони будуть обмеженими й не вплинуть на обороноздатність держави.

«Доцільно запровадити оподаткування непріоритетного імпорту, в тому числі посилок, електромобілів та предметів розкоші. Це сприятиме зменшенню дефіциту поточного рахунку державного бюджету та підтриманню макрофінансової стабільності», — йдеться у звіті НБУ.

За словами економістів, пропозиція може стати чутливою для середнього класу, адже саме він найчастіше користується міжнародними онлайн-магазинами та замовляє товари до 150 євро. Водночас обкладання податком електромобілів може сповільнити темпи електрифікації транспорту в Україні, що суперечить раніше ухваленим державним стратегіям.

Наразі ініціатива Нацбанку перебуває на етапі обговорення, а для її реалізації необхідно внести зміни до чинного законодавства. Остаточне рішення щодо нових податків має ухвалити уряд спільно з Верховною Радою.