Що таке БЗВП і чому важливо пройти цей курс: основні аспекти для користувачів застосунку Резерв+

Керівник Дослідницької служби Верховної Ради Леся Ваолевська представила важливе парламентське дослідження, яке детально розглядає правове регулювання статусу «політично значущої особи» (ПЗО) в Україні. У документі також аналізуються підходи до застосування посиленого фінансового моніторингу щодо таких осіб, а також членів їхніх родин та пов'язаних осіб. Це дослідження є важливим для розуміння поточних проблем у сфері фінансового контролю та антикорупційної політики в Україні.

У своєму дослідженні Леся Ваолевська порівнює національну практику з міжнародними рекомендаціями, зокрема стандартами, розробленими Групою розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), а також нормативами Європейського Союзу. До цього аналізу включені приклади з різних країн, серед яких Австралія, Велика Британія, Франція, Канада, Сінгапур, Швейцарія та Об'єднані Арабські Емірати.

Дослідження підкреслює, що після припинення публічних функцій посилену увагу зберігають ще щонайменше 12 місяців, причому оцінка залишкових ризиків враховує рівень впливу особи та її зв’язки з країнами, що мають високі ризики відмивання коштів. Якщо ризики визнають низькими, статус і пов’язані з ним заходи можуть бути зняті раніше. Така модель відповідає принципу «ризик-орієнтованого підходу», проте в інших державах терміни і критерії відрізняються.

Порівняльний огляд у документі показує значну різнорідність підходів у світі: Велика Британія застосовує ризик-орієнтований підхід без фіксованого строку моніторингу; Франція вимагає посиленого контролю щонайменше 12 місяців після відставки; Канада розділяє підхід за походженням — для іноземних ПЗО контроль може бути довічним, для національних — 5 років; Сінгапур також практикує ризик-орієнтованість без фіксованого строку; Швейцарія передбачає мінімум 10 років нагляду; ОАЕ — мінімум 3 роки. Учасники дослідження звертають увагу, що ці варіації відображають різну оцінку ризиків, історичний і правовий контекст кожної країни та рівень розвитку фінансової інфраструктури.

Документ також порівнює українські норми з Європейським законодавством, зокрема Директивою 2015/849 та пізнішими рекомендаціями ЄС, які визначають широкий перелік посад, що підпадають під режим ПЗО (глави держав, урядовці, депутати, судді, посли тощо). У 2023 році ЄС опублікував додатковні орієнтири щодо переліку посад для країн-членів, і дослідження зазначає, що українські правила адаптують ці підходи в рамках Угоди про асоціацію.

Практичні наслідки для банків йтих клієнтів очевидні: необхідність розширених процедур KYC (know your customer), більш жорсткої перевірки бенефіціарів, введення внутрішніх лімітів для схвалення великих операцій та постійне моніторингу транзакцій. Банки мають не лише виявляти підозрілі операції, а й документувати оцінку ризиків і вживати заходів згідно з внутрішніми політиками та національними регуляторними вимогами.

У дослідженні також піднімається питання ефективності практичної реалізації: відсутність єдиних підходів до строків моніторингу, відмінності в визначенні «пов’язаних осіб» та складності встановлення реальних бенефіціарів ускладнюють роботу як банків, так і контролюючих органів. Автори звертають увагу на потребу у вдосконаленні механізмів обміну інформацією між державними реєстрами, фінансовими установами та правоохоронними органами для швидшого виявлення аномалій та кореляції ризиків.

Ключовий висновок дослідження — щоб відповідати стандартам FATF і кращим міжнародним практикам, Україні варто забезпечити чіткі процедурні правила для застосування посиленого моніторингу, визначити прозорі критерії для встановлення строків нагляду та посилити інструменти контролю за деклараціями й джерелами доходів ПЗО. Це також передбачає підвищення спроможності банків у частині аналітики ризиків і кращу координацію між регуляторами.

За прогнозом синоптика Ігоря Кибальчича, кандидата географічних наук, в Україні найближчими днями очікуються дві хвилі похолодання. Перша з них розпочнеться 14 жовтня, коли холодний фронт принесе зниження температури по всій країні. Після короткочасного потепління 18 жовтня знову настане похолодання, яке торкнеться більшості областей вже 19-20 жовтня. Про це спеціаліст розповів в коментарі для видання «Телеграф».

До 13 жовтня температури вдень будуть варіюватися в межах +9...+16 °C, а ночами температура коливатиметься між +4...+11 °C. Однак з 14 жовтня на Україну вплине холодний фронт, і температури почнуть знижуватися. Вночі в більшості регіонів температура впаде до +2...+8 °C, а вдень температура не перевищить +6...+13 °C. Лише на півдні країни очікується менш різке похолодання.

У період 15–17 жовтня у північних та східних областях, а також у Карпатах місцями можливі нічні заморозки — близько 0…-3 °C, попереджає Кибальчич. 18 жовтня короткочасно очікується підвищення температури на 3–5 °C, але вже 19–20 жовтня прийде нова хвиля похолодання.

Опади прогнозують найімовірніше 11, 13, 18 і 20 жовтня; у ці дні місцями пройдуть дощі помірної інтенсивності, а на півдні можливі грози. Крім температурних коливань, синоптик звертає увагу на нестійкий характер погоди — очікуються коливання атмосферного тиску, поривчастий вітер і локальні опади.

«Очікується поступове зниження температури, а також нестійкий характер погоди, — каже Ігор Кибальчич. — У найближчі дні варто готуватися до коливань температури й вітру, місцями можливі нічні заморозки в північних, східних областях та в горах».

За оцінками Кибальчича, загалом погодний сценарій відповідає сезону і не передбачає рекордних або стихійних явищ, хоча окремі регіони відчують суттєвіші коливання температури і більш інтенсивні дощі в зазначені дні.

За інформацією антишахрайського проєкту "190", який вивчає декларації та аналізує відкриті реєстри, начальниця Головного управління Державної міграційної служби (ДМС) в Одеській області, Олена Погребняк, потрапила в епіцентр кількох скандальних випадків, що викликають серйозні сумніви щодо прозорості її фінансових операцій і правомірності деяких управлінських рішень. Дії чиновниці привернули увагу не лише правоохоронних органів, але й громадськості, адже з'явились питання про законність її майна та зв'язків із підрядними організаціями.

У 2019 році Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру Олені Погребняк та її першому заступнику, Івану Безкищенку, у привласненні майже 1 мільйона гривень. Розслідування виявило, що посадовці могли бути причетні до корупційної змови з підрядниками. Суть справи полягає в тому, що в документах, що стосуються виконаних ремонтних робіт, були внесені неправдиві відомості, завдяки чому бюджетні кошти було незаконно перераховано на рахунки певних компаній. У зв'язку з цими подіями виникає питання про те, чи не стали ці зловживання частиною більш масштабної схеми фінансових махінацій.

У наступних публікаціях і розслідуваннях, які наразі частково були видалені з деяких видань, йдеться, що посадовиця роками оформлює нерухомість на своїх синів від попереднього шлюбу — Івана та Данила — і користується цим майном. Зокрема, в Одесі в деклараціях зафіксовані будинок площею близько 161 кв. м (набутий у 2016 році), де зареєстровані Погребняк і її чоловік Олексій Пономарчук, а також земельна ділянка 330 кв. м (набута у 2010 році) із задекларованою вартістю 485 грн — сума, яка виглядає аномально заниженою для земельних цін Одеси. Чоловік посадовиці має також ділянку під Києвом (1 200 кв. м у селі Козинці), вказану як набуту у 2013 році.

У роботі з автотранспортом розслідування вказує, що Погребняк і Пономарчук не мають власних авто на свої імена, але користуються транспортними засобами, оформленими на третіх осіб. Серед зазначених — BMW X1 2012 року на родичку Катерину Росєєву (нині Колеснікову), яким користується як посадовиця, так і її чоловік. Також у матеріалах згадується FORD FIESTA 2011 року, оформлений на Ірину Романченко, який фактично використовує Пономарчук; обставини такого користування не прояснені.

Щодо доходів і соцвиплат: за 2024 рік Погребняк декларувала зарплатні надходження від ДМС (приблизно 708 тис. грн), а також винагороди від Одеського державного університету внутрішніх справ і Міжнародного гуманітарного університету. Водночас у деклараціях фігурують аліменти від колишнього чоловіка у розмірі близько 44 тис. грн — при цьому є неточності у відображенні статусу батьківства й усиновлень, які викликають додаткові питання. У матеріалах викладено, що Пономарчук офіційно усиновив Івана і Данила у 2023 році, а у 2023–2024 роках у подружжя з’явилися спільні діти — факти, які досліджувачі пов’язують із практикою оформлення сім’ї для отримання підстав на відстрочку від мобілізації. Розслідувачі звертають увагу, що деякі соцвиплати на дітей відображені не повністю або по-різному у різні роки, а подружжя не декларує готівкових заощаджень, хоча має банківські рахунки — це також викликає питання щодо прозорості фінансового стану.

Окремо слід звернути увагу, що частина публікацій про майно Погребняк, як повідомляється, була видалена з медіаплатформ — розслідувачі припускають, що на це міг вплинути адміністративний ресурс або фінансовий тиск на ЗМІ. Такі факти підкреслюють проблему доступу громадськості до інформації й викликають запитання про тиск на журналістику в регіоні.

За останні кілька років родичі двох високопосадовців Департаменту кіберполіції України, Олега Заворотнього та Андрія Шаронова, стали власниками елітної нерухомості, що викликає численні запитання щодо джерел коштів для таких значних витрат. Згідно з розслідуванням журналістів Bihus.Info, протягом періоду з 2020 по 2025 рік родичі посадовців придбали квартири в Києві на десятки мільйонів гривень, що стало об'єктом пильної уваги громадськості.

Особливо привертає увагу покупка трьох квартир у популярному житловому комплексі «Комфорт Таун», що належать родині Олега Заворотнього, заступника голови Кіберполіції, який обіймає цю посаду з 2019 року. За інформацією журналістів, ці квартири були придбані на ім'я матері та дружини Заворотнього, причому кожна з них оцінюється в приблизно 7,5 мільйона гривень. Це викликає питання щодо того, як особи, які не мають очевидних джерел для таких витрат, змогли здійснити покупки такої вартості.

Ще одним фігурантом розслідування став заступник голови Кіберполіції Андрій Шаронов, який обіймає посаду з 2022 року. У своїй першій декларації за 2022 рік він вказав заощадження, будинок, земельну ділянку та квартиру в Одесі. Проте наступної декларації ці активи зникли разом із дружиною, яка згодом опублікувала у соцмережах інтер’єри нової квартири в елітному комплексі «Marinist Residence» у Одесі. За кілька місяців до офіційного розлучення квартиру записали на батька дружини, чого за офіційними доходами батька придбати не можна було. Шаронов у коментарі заявив, що не брав участі у придбанні квартири.

Розслідування викликає питання щодо прозорості доходів та законності великих витрат родичів високопоставлених чиновників у правоохоронних органах України.

Захисник збірної України Віталій Миколенко поділився своїми враженнями після перемоги команди в матчі з Ісландією. Хоча гравці мали позитивні емоції від результату, сам Миколенко зазначив, що відчуття були змішаними через три пропущені м'ячі.

«Ми, звісно, задоволені перемогою, але не можна не відзначити, що пропустити три голи — це дуже погано, і це залишило певне розчарування. Ніхто в команді не святкував якось особливо, навіть попри те, що була важлива перемога. Єдине, що дійсно відзначили в роздягальні, — це дебют нашого молодого гравця, Велетня. Ми привітали його, але загалом відчуття не були однозначними», — розповів Віталій.

Він також відзначив вплив замін на хід матчу і позитивну роль ротації складу: «Дуже класно стартували, але потім, коли вигравали 3:1, пропустили два м’ячі і було дуже важко знову забити. Але вийшли заміни й вони нам дуже допомогли, на мою думку, я так скажу. І дуже радий, що ми виграли цей матч».

Миколенко пояснив, чому команда втратила перевагу: на його думку, коли команда веде в два м’ячі, гравці іноді підсвідомо розслабляються, і суперник отримує шанс скоротити різницю. «Коли ти виграєш завжди в два м’ячі, це ще важче. Тому що ти підсвідомо думаєш, що ти наче вже виграв цей матч, але тільки ти пропускаєш ще один м’яч, це вже різниця один, а вони на ходу, суперники», — сказав захисник.

Під час поєдинку Миколенко відзначився результативною передачею — асист на Руслана Маліновського.

Цієї ночі українські регіони зазнали нової хвилі атак з боку російських військ. У Полтавській і Сумській областях безпілотники завдали серйозних ударів по цивільній інфраструктурі, спричинивши великі руйнування та пожежі. Під час атаки відбулися прямі влучання у кілька важливих об’єктів, що призвело до значних пошкоджень. Полтавська обласна військова адміністрація повідомила, що внаслідок ударів було знищено частину адміністративної будівлі, складських приміщень, а також рухомий склад залізничної інфраструктури. Одночасно зафіксовано серйозні пошкодження енергетичного об’єкта.

Голова Полтавської обласної військової адміністрації Володимир Когут зазначив, що наслідки атаки включають пошкодження енергетичних мереж, внаслідок чого понад тисячу побутових споживачів та більше двох десятків юридичних осіб залишилися без електропостачання. Пожежі, які спалахнули через прямі влучання та падіння уламків, продовжують завдавати шкоди, поглиблюючи катастрофічну ситуацію в регіоні.

Ранкові повідомлення також надходили з Сумщини: тамтешня ОВА інформує про ранкові удари ударними дронами по території громади. Зокрема, у Сумах внаслідок атаки постраждав тролейбус — за медичною допомогою звернулися пасажир і водійка; про їхній стан повідомили як про задовільний.

ДСНС інформує і про наслідки нічних влучань у Харківській області: у Немишлянському районі Харкова сталося руйнування і пожежа на території цивільного підприємства. У всіх згаданих випадках, за даними рятувальників і місцевих адміністрацій, обійшлося без загиблих.

Станом на зараз тривають аварійно-відновлювальні роботи в енергетиці та робота оперативних служб із ліквідації пожеж і усунення наслідків влучань. Місцеві ОВА закликають мешканців зберігати спокій, дотримуватися правил безпеки та слідкувати за офіційними повідомленнями органів місцевого самоврядування і ДСНС.

Очільник Криворізької центральної окружної прокуратури Олег Рижков володіє значними активами, що включають не лише кілька нерухомих об'єктів, а й значні готівкові заощадження. У його декларації зазначено кілька квартир, а також чималий автопарк, що не може залишити без уваги громадськість. Одним з перших активів, зазначених у його декларації, є квартира площею 35,2 м², яку Рижков придбав ще в 2009 році. Цей об'єкт нерухомості є старшим у його портфелі, однак на цьому його володіння не обмежуються.

Згідно з декларацією, прокурор також має право користування житловим приміщенням площею 161 м², оформленим у 2017 році. Власником цієї оселі є його мати, Галина Рижкова. Проте, крім цього, жінка також є власницею іншої квартири площею 83,8 м², що є її приватним майном.

Особливу увагу привертає діяльність матері прокурора, Галини Рижкової. До виходу на пенсію вона також працювала в прокуратурі, однак нині володіє рекреаційною базою відпочинку на березі річки Інгулець. Територія закрита, охороняється, має пірс та власний пляж. Окрім того, їй належить кілька торгових кіосків та низка комерційних приміщень у місті.

Дружина прокурора, Надія Рижкова, теж працює в органах — у прокуратурі №1 Кривого Рогу. Проте п’ять років тому вона фігурувала у кримінальному провадженні за фактом підробки обвинувального акта. Сума хабаря, за даними слідства, становила близько 10–15 тисяч доларів. Однак справа була закрита прокуратурою Дніпропетровської області, і жодних наслідків для Рижкової не настало.

Попри численні запитання щодо походження статків та можливих зловживань, жодних офіційних розслідувань стосовно родини Рижкових нині не ведеться. Їхній спосіб життя залишається яскравим прикладом того, як прокурорські династії зберігають вплив і накопичують майно далеко за межами офіційних зарплат.

Спеціалізована прокуратура Південного регіону повідомила про підозру начальнику селищної військової адміністрації в Херсонській області, якого підозрюють в організації великої корупційної схеми. Згідно з матеріалами розслідування, посадовець разом із співучасниками вимагав та отримав від підлеглих понад 930 тисяч гривень неправомірної вигоди. Схема діяла протягом півтора року — з березня 2023 року до жовтня 2024 року.

Як встановили слідчі, група посадовців перебувала в змові та систематично вимагала кошти від своїх підлеглих, погрожуючи їм позбавленням премій та грошових доплат. Відмова від передачі коштів призводила до адміністративних та фінансових покарань, що змушувало працівників виконувати вимоги корупціонерів. Встановлено, що ця діяльність була ретельно спланована та мала організований характер, що дозволяло учасникам схеми тривалий час отримувати незаконні вигоди від своїх підлеглих.

Кошти надсилалися на банківські рахунки однієї з підозрюваних, після чого передавалися керівнику адміністрації. За версією слідства, отримані гроші — понад 930 тисяч гривень — учасники схеми розподілили між собою.

Правоохоронці зібрали достатньо доказів щодо причетності посадовців до систематичного вимагання. Керівнику військової адміністрації оголошено про підозру, тривають подальші слідчі дії. Якщо провину буде доведено, фігурантам загрожує тривале позбавлення волі та позбавлення права обіймати посади в органах влади.

Цей випадок став черговим нагадуванням про те, що навіть в умовах війни корупційні схеми продовжують діяти, а зловживання владою потребують невідкладної реакції правоохоронних органів.