Шість перевізників відключено від системи “Шлях” за порушення правил перетину кордону

У Білорусі розпочалась масштабна перевірка бойової готовності збройних сил, ініційована рішенням президента Олександра Лукашенка. Ця перевірка, яка триватиме не менше ніж кілька тижнів, стала важливим кроком у зміцненні обороноздатності країни, враховуючи зростаючу напруженість у регіоні та можливі зовнішні загрози. Протягом цього періоду Білорусь проводить комплексні навчання, що охоплюють не лише сухопутні війська, а й повітряні сили, а також різноманітні підрозділи спеціального призначення.

Перевірка бойової готовності в Білорусі може також бути сигналом того, що країна готується до ймовірних змін у безпековій ситуації на міжнародній арені. Незважаючи на те, що офіційна мета цих заходів — перевірка здатності до швидкого реагування та мобілізації, політичні аналітики вважають, що за цим стоїть ширша стратегія, спрямована на підвищення впливу Білорусі в геополітичних справах регіону.

Українська сторона уважно фіксує активність білоруської армії, оскільки Білорусь від початку повномасштабної війни відіграє допоміжну, але важливу роль у військовій інфраструктурі Росії. Саме з білоруської території у 2022 році здійснювалися ракетні удари по північних регіонах України, а логістика російських військ тривалий час проходила через білоруські залізниці.

Хоча згодом присутність російських підрозділів у Білорусі скоротилася, Мінськ і надалі надає свою територію як військовий плацдарм. Це включає навчальні полігони, казарми, транспортні маршрути та інфраструктурну підтримку.

Попри тісну військову співпрацю з Москвою, білоруська армія безпосередньо не бере участі в бойових діях проти України. Причина — внутрішня ситуація в самій Білорусі. Війна залишається вкрай непопулярною серед населення, а відправлення солдатів за межі країни несе для режиму ризик внутрішньої дестабілізації.

На початку повномасштабного вторгнення частина білоруських військових і офіцерів відкрито виступила проти втягування країни у війну. Деякі з них залишили службу або взагалі виїхали з країни. Цей фактор і надалі стримує Лукашенка від прямої участі у війні живою силою.

Відмова від відправлення солдатів не означає нейтралітету. Білоруська промисловість працює на потреби російської армії, а територія країни використовується для запусків дронів і розміщення елементів ударної інфраструктури. Восени 2025 року в Білорусі було розгорнуто російські ракети середньої дальності, які офіційно декларуються як «оборонні».

Крім того, під час нинішніх навчань білоруська влада заявила про намір посилити охорону кордону з Україною та інвестувати в нові військові об’єкти поблизу прикордонних районів. Будівництво полігонів і модернізація пунктів пропуску створюють додаткові ризики для північного напрямку.

Для України головна проблема — відсутність чітких гарантій. Лукашенко публічно запевняє, що не планує воювати, однак водночас зберігає повну військову інтеграцію з Росією. Це змушує українське командування тримати північний кордон у стані підвищеної готовності та закладати потенційні сценарії загроз.

Навіть без прямого вторгнення з білоруської території, сама можливість такого розвитку подій примушує Україну утримувати значні сили на півночі, що впливає на загальну конфігурацію оборони.

У найближчі місяці ситуація навколо Білорусі залишатиметься фактором стратегічної невизначеності. Україна та її партнери продовжать уважно стежити за розвитком подій, адже будь-яка зміна позиції Мінська може мати серйозні наслідки для регіональної безпеки.

Кава — це не просто напій, а справжній ритуал для багатьох людей, що щодня починають свій день з її аромату та смаку. Вона не лише допомагає пробудитися, але й дарує енергію на весь день. Кофеїн, який міститься в каві, стимулює нервову систему, підвищує увагу та знижує відчуття втоми, що робить цей напій незамінним для тих, хто має потребу в додатковій енергії або зосередженості. Крім того, кава може покращувати настрій, знижувати рівень стресу та навіть стимулювати метаболізм.

Проте не варто забувати, що, попри численні переваги, кава не є ідеальним напоєм для всіх. Медики попереджають, що для деяких категорій людей вживання кави може бути пов’язане з серйозними ризиками для здоров’я. Особливо обережними повинні бути люди з захворюваннями серцево-судинної системи, оскільки кофеїн може підвищувати артеріальний тиск і викликати прискорене серцебиття. Тому перед тим, як включити каву в свій щоденний раціон, варто проконсультуватися з лікарем, особливо якщо є схильність до серцевих захворювань або інші медичні проблеми.

Негативно кава може впливати й на людей із тривожними розладами. Стимуляція нервової системи часто посилює внутрішнє напруження, провокує панічні атаки, тремтіння та проблеми зі сном. Аналогічні ризики існують для тих, хто страждає на безсоння: навіть одна чашка кави в другій половині дня може призвести до порушення сну, а при хронічних проблемах лікарі радять повністю відмовитися від напою.

Окрему групу ризику становлять пацієнти із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Кава стимулює вироблення шлункової кислоти, що може викликати печію та загострення гастриту або виразкової хвороби. У таких випадках напій здатен погіршувати самопочуття навіть у невеликих дозах.

Медики також наголошують на обмеженнях для вагітних жінок. Надмірне споживання кофеїну може негативно впливати на розвиток плода, підвищувати ризик передчасних пологів та народження дитини з низькою вагою. Саме тому майбутнім матерям радять або повністю відмовитися від кави, або звести її вживання до мінімуму.

Не рекомендована кава і дітям та підліткам. Їхня нервова система більш чутлива до дії кофеїну, що може проявлятися гіперактивністю, дратівливістю та порушенням сну. Також небажаним напій вважається для людей з остеопорозом, оскільки кофеїн може знижувати засвоєння кальцію та погіршувати стан кісткової тканини.

Окремо лікарі виділяють людей з підвищеною чутливістю до кофеїну. У них навіть невелика кількість кави здатна викликати головний біль, прискорене серцебиття, тремтіння в руках і проблеми з травленням.

Для тих, кому кава протипоказана, існують безпечні альтернативи. Зокрема, трав’яні чаї без кофеїну з заспокійливим ефектом, напої з цикорію, які за смаком нагадують каву, а також безкофеїнові кавові напої чи продукти на основі злаків, що не мають стимулюючого впливу на організм.

Україна зробила свій вибір щодо представника на Євробаченні-2026. Переможницею національного відбору, який пройшов 7 лютого, стала співачка LELÉKA, що привернула увагу своєю піснею «Ridnym». Ця композиція, яка гармонійно поєднує народні мотиви з сучасними музичними тенденціями, здобула найвищі оцінки як від журі, так і від глядачів, що підкреслює її особливу атмосферу та емоційну глибину.

LELÉKA, що є сценічним псевдонімом молодої української співачки, продемонструвала на сцені неперевершену енергетику та глибоке розуміння музики. Її виступ не залишив байдужим нікого, а поєднання традиційних українських мотивів з новими музичними напрямами стало справжнім відкриттям для слухачів. Пісня «Ridnym», яка в перекладі означає «рідним», глибоко торкається теми родини, коріння і зв'язку з батьківщиною, що є дуже важливим у контексті сучасних викликів, з якими стикається Україна.

Фахову освіту Вікторія здобула у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, де навчалася на акторському факультеті. Після завершення навчання працювала в Молодому театрі, поєднуючи акторську діяльність із вокалом.

Згодом співачка переїхала до Німеччини, де продовжила професійний розвиток у сфері музики. Вона отримала магістерську освіту з джазового вокалу та композиції, а також навчалася роботі з музикою для кіно й серіалів. Саме цей період сформував її як артистку, відкриту до експериментів і міжжанрових поєднань.

У 2016 році в Берліні Вікторія заснувала музичний проєкт LELÉKA — українсько-німецький етноджазовий гурт, що працює з автентичним фольклором у сучасному аранжуванні. Проєкт здобув міжнародне визнання, виступав на європейських сценах і випустив кілька альбомів. Паралельно Корнікова працювала як композиторка й аранжувальниця для кіно.

Попри те, що LELÉKA відома передусім як гуртовий проєкт, у фіналі національного відбору артистка виступала сольно. Її конкурсна пісня Ridnym — це лірична історія про рідних, пам’ять про дім, зв’язок із Батьківщиною та внутрішню стійкість. Композиція побудована на мінімалізмі, де ключову роль відіграє голос і емоційна подача.

Сценічний номер був стриманим і виваженим: лаконічне світло, відсутність зайвих ефектів і максимальна концентрація на вокалі. Саме ця чесність і внутрішня напруга, за оцінками журі та глядачів, стали вирішальними у боротьбі за перемогу.

Творчість LELÉKA часто описують як ніжну й автентичну, але водночас експериментальну. Артистка послідовно популяризує українську музику за кордоном і наголошує на важливості збереження мови та культурної ідентичності в діаспорі. З таким меседжем вона представить Україну на Євробаченні-2026.

В Одесі виявлено діяльність великого злочинного угруповання, яке систематично займається обкраданням громадян України, країн Європейського Союзу та Азії. Організація функціонує через розгалужену мережу колл-центрів, використовуючи при цьому легальні бізнес-локації як прикриття. За наявною інформацією, структура працює роками і діє відкрито, не намагаючись приховати свої операції від сторонніх очей.

Основною базою злочинців став бізнес-центр «Ольвія», розташований на провулку Івана Луценка, 21/23, де вони займають чотири поверхи одночасно. Звідси координуються численні кол-центри, які контактують з потенційними жертвами, використовуючи психологічний тиск, обманні схеми та маніпуляції. Часто шахраї маскують дзвінки під офіційні установи або відомі компанії, щоб викликати довіру у людей та виманювати від них гроші чи персональні дані.

За попередніми оцінками, штат угруповання налічує близько трьохсот операторів. Вони працюють за заздалегідь підготовленими сценаріями соціальної інженерії, виманюючи у жертв реквізити банківських карток або залучаючи їх до фіктивних інвестиційних проєктів. Потерпілим обіцяють швидкий прибуток, доступ до «ексклюзивних платформ» або «повернення втрачених коштів», після чого гроші безповоротно зникають.

Окрім класичного шахрайства, частина структури виконує функції з генерації та перепродажу трафіку для інших злочинних мереж. За принципом так званого MediaCraft створюються потоки потенційних жертв, які надалі передаються іншим колл-центрам, у тому числі пов’язаним зі структурами на території Російської Федерації. Це означає, що діяльність одеських шахраїв має не лише кримінальний, а й безпековий вимір, оскільки частина коштів опосередковано може фінансувати економіку країни-агресора через використання російських платіжних систем.

Викрадені гроші легалізуються через багаторівневі фінансові схеми. Задіяні дроп-сервіси, підставні фізичні особи, фіктивні рахунки, після чого кошти конвертуються у криптовалюту. За оцінками джерел, сукупний дохід лише цієї мережі становить від 400 до 800 тисяч доларів США щомісяця.

При цьому діяльність угруповання відбувається практично відкрито, що породжує серйозні підозри щодо можливої протекції з боку окремих посадових осіб правоохоронних органів в Одеській області. Йдеться про потенційну бездіяльність або сприяння з боку підрозділів Національної поліції, Управління стратегічних розслідувань та Служби безпеки України на регіональному рівні.

Попри задокументовані в попередні роки факти, численні обшуки та вилучення сотень одиниць комп’ютерної техніки, кримінальні провадження за статтями про шахрайство фактично заморожені. Станом на червень 2025 року жодній особі не було повідомлено про підозру. Така ситуація виглядає як свідоме затягування розслідувань і демонструє системну неспроможність або небажання доводити справи до суду.

Показовим винятком стала міжнародна операція у квітні 2024 року, ініційована правоохоронними органами Чехії. Саме іноземні партнери змогли викрити групу уродженця Дніпра 1983 року народження, яка ошукувала громадян інших держав, працюючи безпосередньо з офісів у центрі Одеси. Цей випадок лише підкреслив контраст між активністю міжнародних структур та фактичною бездіяльністю місцевих силовиків.

В умовах глобалізації, коли різноманітність культур зливається у єдиний потік, особливо важливо зберігати та підтримувати національні традиції. Для кожної нації культура є не лише елементом ідентичності, а й запорукою єдності та сталого розвитку. Українська культура, зі своєю багатою історією, мовними особливостями та народними звичаями, потребує особливої уваги та збереження, аби її багатство не було забуте чи витіснене чужими впливами. Роль держави, громадських організацій і кожного громадянина у цьому процесі надзвичайно важлива.

Протягом століть українці формували свою самобутність через традиції, мистецтво, мову та звичаї. Кожне покоління вносило свій вклад у розвиток національної культури, що відображало не лише зовнішні впливи, але й глибокі внутрішні переживання та прагнення до збереження своєї ідентичності. Мова, як основний носій культури, є тим механізмом, який передає мудрість поколінь. Саме завдяки мові зберігаються народні пісні, казки, обряди та святкові традиції.

Крім того, ексчиновник задекларував гараж і недобудований дачний будинок площею 258 квадратних метрів. Земельною ділянкою під цим об’єктом він користується разом із батьком.

Із рухомого майна Руслану Магомедову належить Volkswagen Touareg 2021 року випуску. Також у декларації зазначено значні суми готівки — 112 тисяч доларів США та 87,3 тисячі євро.

Окремо в декларації фігурує співмешканка ексголови комісії Євгенія Грищенко. Вона задекларувала квартиру в Києві площею 134,3 квадратних метра, три земельні ділянки — дві по 1000 квадратних метрів у Яблунівці та одну площею 900 квадратних метрів у Києві.

На неї також записані кілька транспортних засобів преміумкласу: Lexus RX200t, Mercedes-Benz C43, а також амфібійний квадроцикл Gibbs Quadski. Крім цього, Грищенко володіє понад 900 державними облігаціями та є власницею 100% офшорної компанії Narsure Ltd, зареєстрованої на Британських Віргінських островах.

У фінансовій частині декларації зазначено, що співмешканка ексчиновника зберігає 17,35 тисячі доларів готівкою, понад 17 мільйонів гривень на банківських рахунках, а також більше ніж пів мільйона гривень у пенсійному фонді та інвестиційних інструментах.

В умовах тривалих та раптових знеструмлень генератори стали критично важливим джерелом резервного живлення як для приватних осель, так і для підприємств. Вони дозволяють підтримувати роботу систем опалення, зв’язку, водопостачання та зберігати безперервність бізнес-процесів. Водночас експлуатація такого обладнання потребує суворого дотримання правил безпеки, адже будь-яка помилка може мати серйозні наслідки для здоров’я і життя людей.

Фахівці Державної служби з надзвичайних ситуацій неодноразово звертають увагу на ризики, пов’язані з неправильним використанням генераторів. Найбільшу небезпеку становлять ураження електричним струмом, виникнення пожеж через перевантаження або несправну проводку, а також отруєння чадним газом. Останній є особливо підступним, оскільки не має запаху та кольору, але може призвести до втрати свідомості й летальних наслідків за лічені хвилини.

Обладнання необхідно захищати від дощу, снігу та підвищеної вологості. Контакт із мокрим генератором може спричинити ураження струмом. Також фахівці радять не перевантажувати техніку та періодично вимикати її для охолодження, зокрема робити перерви щонайменше на пів години після кількох годин безперервної роботи. Окрему увагу слід приділяти обмеженню доступу дітей і тварин до працюючого агрегату.

Особливо небезпечним етапом експлуатації є заправка генератора. Заборонено заливати пальне в увімкнений або ще гарячий двигун. Перед заправкою необхідно дочекатися повного охолодження обладнання, щоб уникнути займання або вибуху.

Безпечне зберігання пального також має принципове значення. Для бензину в холодну пору року рекомендується використовувати полімерні каністри, виготовлені з поліетилену високої щільності, які не накопичують статичний заряд і мають відповідне маркування. У теплу пору року допускається використання як пластикових, так і металевих каністр. Дизельне пальне можна зберігати в обох типах ємностей незалежно від сезону.

Пальне слід тримати в темному, сухому місці за температури близько 15–20 градусів, подалі від прямих сонячних променів. Використання простроченого або зміненого за кольором пального може призвести до пошкодження двигуна. Таке пальне необхідно утилізувати або використовувати виключно для технічних потреб. Фахівці також застерігають від самостійного додавання так званих «присадок» до дизеля для підвищення морозостійкості, оскільки це може спричинити серйозні поломки.

Окремо рятувальники радять встановити у житлових приміщеннях детектори чадного газу. Ці прилади здатні вчасно попередити про небезпеку, яку неможливо відчути без спеціального обладнання.

Крім того, українців закликають купувати лише сертифіковані генератори в офіційних точках продажу та суворо дотримуватися інструкцій виробника під час експлуатації.

У Чернівцях затримали 42-річну жінку, яка систематично ошукувала родини зниклих безвісти військовослужбовців. Зловмисниця створювала фейкові акаунти у соціальних мережах і видавала себе за волонтерку, обіцяючи допомогу у пошуку близьких, що перебували на фронті. Жінка використовувала емоційний тиск і людську довіру, змушуючи родичів переказувати їй гроші нібито на організацію пошукових заходів або для надання допомоги військовим.

За попередніми даними правоохоронців, жертви шахрайки часто не підозрювали про її злочинні наміри, адже обіцянки допомоги були надзвичайно переконливими та деталізованими. Використання сучасних технологій та соціальних мереж дало зловмисниці змогу залишатися непоміченою протягом тривалого часу, а також маскувати свої дії під вигляд благодійності.

Для ускладнення викриття зловмисниця використовувала кілька банківських рахунків, з яких знімала кошти готівкою. За фактом шахрайства правоохоронці оголосили їй підозру за ч. 4 ст. 190 КК України – заволодіння чужим майном шляхом обману із застосуванням електронно-обчислювальної техніки. Жінці загрожує до восьми років позбавлення волі.

Правоохоронці також перевіряють її можливу причетність до щонайменше п’яти аналогічних випадків шахрайства.

Дедалі більше українців, виснажених тривалою військовою агресією, демонструють готовність обговорювати територіальні компроміси в обмін на реальні гарантії безпеки та припинення бойових дій. Цей феномен експерти та західні медіа пояснюють насамперед емоційною та фізичною втомою населення, що пережило роки постійного напруження, втрати близьких та руйнування інфраструктури. Багато громадян прагнуть хоча б часткової стабільності та можливості планувати майбутнє без постійного страху нових атак.

Аналітичні матеріали західних видань відзначають, що така зміна суспільних настроїв не обов’язково свідчить про зменшення патріотизму чи готовності обороняти країну. Насправді, мова йде про прагматичний запит на безпеку та відчуття контролю над власним життям. Для багатьох українців питання збереження територій залишається ключовим, але одночасно з’являється усвідомлення того, що повна перемога у війні може вимагати ще тривалого часу і величезних людських ресурсів.

Тенденцію підтверджують і результати соціологічних досліджень українських інституцій. За даними опитувань, станом на кінець січня 2026 року близько 40% українців заявили про готовність підтримати виведення українських військ з окремих районів Донбасу заради завершення війни. Водночас лише невелика частина з них — близько 9% — погоджується на такий крок без значних застережень. Ще 31% вважають подібний сценарій загалом прийнятним виключно за умови отримання чітких гарантій безпеки з боку США та європейських країн.

Разом із цим суспільство залишається глибоко поділеним. Понад половина опитаних — близько 52% — категорично виступають проти будь-яких територіальних поступок і наполягають на збереженні територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах. Такий баланс думок, на думку західних аналітиків, створює ризик внутрішнього напруження та політичного розколу в разі спроб реалізації компромісних сценаріїв.

Окрему увагу міжнародні оглядачі приділяють можливим політичним наслідкам для президента Володимира Зеленського. Зазначається, що офіційна згода на втрату частини територій може суттєво змінити його сприйняття як всередині країни, так і за кордоном — від образу символу опору до політика, який погодився на тривалу окупацію українських земель.

Водночас для значної частини українців ключовою умовою будь-яких переговорів залишається наявність дієвого механізму захисту від нової війни. Проста відмова від територій без вступу до НАТО або отримання рівноцінних гарантій безпеки сприймається більшістю як капітуляція, а не як шлях до стійкого миру.

Офіційна позиція української влади залишається незмінною. Вона закріплена в Конституції та неодноразово підтверджувалася заявами РНБО, Офісу президента та Міністерства закордонних справ. Київ наполягає на повному відновленні територіальної цілісності та наголошує, що будь-які «торги» територіями є юридично нікчемними й створюють небезпечний прецедент для світового правопорядку.

Попри це соціологічні дослідження, які фіксують зміну суспільних настроїв, залишаються важливим орієнтиром для міжнародних партнерів. Саме ці дані дедалі частіше враховуються під час формування стратегій подальшої військової, фінансової та дипломатичної підтримки України у 2026 році.