Шлях до відновлення стосунків: Сергій Середа розповів про труднощі в шлюбі з MamaRika

Колишній керівник Дніпропетровської обласної прокуратури, Сергій Біжко, офіційно звільнений із посади. 6 жовтня він подав свою декларацію, в якій вказав вражаючі цифри доходів та майна. У документі зазначено, що за дев’ять місяців поточного року його сім’я задекларувала дохід у розмірі майже 2,9 мільйона гривень. Крім того, декларація містить інформацію про значні фінансові активи та власність, серед яких кілька об’єктів нерухомості, два автомобілі преміумкласу, а також валютні заощадження.

Особливу увагу привертає розмір заробітної плати, який у 2023 році склав понад 2 мільйони гривень. Це свідчить про високий рівень доходу колишнього посадовця, що викликає додаткові питання щодо його фінансових джерел. Окрім того, документ відображає пенсію, яка також є важливою складовою фінансового становища родини Біжків.

зарплата Сергія Біжка у Дніпропетровській обласній прокуратурі — 2,03 млн грн;

пенсія від Пенсійного фонду — 70 тис. грн;

підприємницький дохід дружини Наталії — 775 тис. грн.

У декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості, якими володіє або користується родина:

будинок у Дніпрі площею 87 м² — набутний Сергієм у 2000 році (зазначена вартість при покупці 20 тис. грн);

квартира в Дніпрі 65,6 м² — у власності дружини Наталії (придбана у 2016 році, вартість не вказана);

квартира у Дніпрі 123 м² — у користуванні сім’ї, оформлена на Галину Біжко (ймовірно, родичку).

Окрім того, у декларації вказані дві сучасні автівки, що перебувають у користуванні сім’ї, але записані на інших осіб:

Cupra Leon (2023) — оформлена на Світлану Борисову (орієнтовна ринкова ціна 1,2–1,5 млн грн);

Volkswagen ID.4 (2021) — оформлена на Ганну Медведчук (орієнтовна вартість 1–1,3 млн грн).

Грошові активи сім’ї також значні: у декларації вказано 605 тис. грн на рахунку в Райффайзен Банку (на Сергія Біжка) та 101,5 тис. доларів США готівкою — у власності дружини Наталії.

Дружина Біжка володіє 25% ТОВ «Ріелтор 3Д» (ЄДРПОУ 40457898); зазначається, що частку вона придбала у 2016 році за 225 тис. грн. За повідомленням джерела, її підприємницький дохід у 2025 році склав близько 775 тис. грн.

Сергія Біжка офіційно звільнено з посади; у зв’язку з втратою броні він підлягає мобілізації до Збройних сил України.

Внаслідок ракетного удару, здійсненого російськими військовими, суттєво пошкоджено виробничі потужності компанії Yofi!, одного з лідерів українського ринку хумусу. За повідомленням пресслужби підприємства, удар стався вночі, коли більшість працівників уже залишили територію заводу. За 20 хвилин до моменту влучання ракети персонал встиг евакуюватися, тому жертв серед людей не було.

Ракетний удар пошкодив виробничий цех на київському заводі компанії, внаслідок чого значну частину будівлі та обладнання було знищено, а також виникла пожежа. Рятувальні служби оперативно виїхали на місце події, і фотографії з місця трагедії були опубліковані в інстаграмі Yofi!. Вогнеборці боролися з вогнем, що охопив частину виробничих площ, намагаючись обмежити поширення пожежі.

Площа виробничого комплексу становить близько 2 000 м²; до удару підприємство випускало до 1 200 тонн продукції на рік і контролювало приблизно 70% українського ринку хумусу, постачаючи товари в супермаркети, ресторани та кавʼярні по всій країні.

Компанія повідомила про тимчасове призупинення постачання продукції щонайменше на місяць; на складах залишилися лише невеликі залишки готової продукції. Керівництво заявило, що робитиме все можливе для відновлення виробництва після ліквідації наслідків атаки.

Збитки поки що оцінюються як значні: знищено виробниче обладнання й інфраструктуру, що позначиться на робочих місцях, податкових надходженнях і продовольчій безпеці. Напад на цивільне підприємство вкотре підкреслює руйнівний вплив обстрілів на економічну інфраструктуру країни.

Державне бюро розслідувань завершило кримінальне провадження щодо Володимира Бондаренка, колишнього заступника мера Києва і секретаря міської ради, якому інкримінують сприяння ухиленню від служби в армії. Справа, що була порушена внаслідок серйозних порушень під час виконання службових обов'язків, передана до суду для подальшого розгляду. За версією слідства, в період 2022-2023 років Бондаренко незаконно організував нарахування заробітної плати керуючому справами секретаріату Київської міської ради, який, відповідно до вимог законодавства, мав проходити військову службу в Збройних силах України.

Колишній високопосадовець направив до Київської міської державної адміністрації (КМДА) офіційний лист з проханням "відрядити" цього військовозобов'язаного працівника до міськради. Однак, слідчі з'ясували, що в структурі міськради не передбачено жодних посад, що могли б служити для формального "відрядження" військовослужбовця, що ставить під сумнів правомірність цього кроку.

У результаті підлеглий не прибув до військової частини та не проходив службу, проте отримував кошти з бюджету — загальна сума становила понад 690 тисяч гривень. Екссекретарю інкримінують службову недбалість та пособництво в ухиленні від військової служби під час воєнного стану.

Наразі йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Судовий процес триває, правоохоронці продовжують документувати всі обставини справи.

Смартфон став важливим елементом нашого повсякденного життя, який зберігає всю особисту інформацію: від приватного листування до фінансових операцій. Він вже давно перетворився на невід'ємну частину сучасного світу, і, відповідно, є основною ціллю для хакерів та інших зловмисників. Будь-яке несанкціоноване втручання в роботу пристрою, будь то його злам чи встановлення шпигунських програм, може створити серйозну загрозу для вашої безпеки. Важливо знати, як своєчасно виявити ознаки того, що телефон використовується без вашої згоди, аби знизити ризики.

Одним із найбільш явних попереджувальних сигналів є незвичайне споживання заряду батареї або мобільного трафіку. Якщо ви помічаєте, що акумулятор вашого смартфона швидко розряджається без активного використання або спостерігаєте підозрілі стрибки у витраті мобільного інтернету, це може бути ознакою того, що у фоновому режимі працює шпигунське програмне забезпечення. Такі програми можуть відслідковувати вашу активність, передавати інформацію про ваші дії в мережі або навіть здійснювати запис дзвінків без вашого відома.

Особливу увагу слід звернути на самовільну активацію камери чи мікрофона. Якщо під час дзвінків чути сторонні шуми, клацання або ехо, це може свідчити про прослуховування. Не менш тривожно, коли камера активується без вашої участі або з’являються ознаки запису.

Поява невідомих програм — ще один серйозний сигнал. Шкідливе ПЗ часто маскується під системні служби або «оновлення ОС». Якщо такі додатки неможливо видалити, а телефон починає зависати, перегріватися або самостійно перезавантажуватися, варто негайно перевірити пристрій на віруси та шпигунські модулі.

Щоб знизити ризики, встановлюйте додатки лише з офіційних магазинів, уважно контролюйте надані дозволи й регулярно оновлюйте операційну систему. Використання антивірусного ПЗ та періодичний аналіз витрат батареї та трафіку допоможуть вчасно виявити небезпеку.

Пильність — головний захист від стеження. Регулярно перевіряйте роботу свого смартфона та не ігноруйте навіть дрібні відхилення. Саме увага до деталей допоможе зберегти конфіденційність і захистити особисті дані.

У Запоріжжі правоохоронці викрили злочинну групу, яка привласнила гуманітарну допомогу на загальну суму понад 8 мільйонів гривень. До складу цієї групи входили військовослужбовець, що самовільно залишив службу, його дружина та двоє спільників. Вони діяли під виглядом представників Збройних сил України, підробляючи документи, що дозволяли отримувати важливу гуманітарну допомогу, призначену для українських захисників.

Шахраї активно користувалися довірою до військових і гуманітарних організацій, забезпечуючи себе і своїх спільників необхідними товарами, серед яких були турнікети, медикаменти, термобілизна, продукти харчування, а також сучасні безпілотні літальні апарати, які мали використовуватися для потреб армії. Використовуючи фальшиві документи, вони отримували великі партії допомоги, яку в подальшому перепродавали або привласнювали.

Отримане група продавала через роздріб, а кошти привласнювала собі. Для створення видимості законності учасники знімали постановочні відео в військовій формі.

Правоохоронці задокументували протиправну діяльність групи та продовжують слідчі дії для встановлення всіх обставин справи.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) передав обвинувальний акт до Вищого антикорупційного суду у справі про корупційні зловживання на Одеському припортовому заводі (ОПЗ). Серед обвинувачених фігурує колишній народний депутат Олександр Грановський, який, за версією слідства, організував багатомільйонну схему з продажу добрив через підставну компанію. Розслідування було проведене за матеріалами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), яке детально досліджувало механізм корупційних дій на підприємстві.

Як стверджує слідство, у 2015 році ОПЗ уклав низку контрактів з британською компанією Newscope Estates Ltd., яка, за їхніми даними, виконувала роль посередника у поставках аміаку та інших хімічних добрив. Однак фактичні поставки не відбувалися, а самі контракти були підписані з наміром занижувати реальну вартість продукції. Таким чином, частина грошей, що мала надійти до державного підприємства, була перенаправлена через низку фіктивних схем, що завдало значної фінансової шкоди ОПЗ та, зрештою, державному бюджету.

Слідство оцінює розмір недопущеного доходу заводу у 93,3 млн грн.

Окрім Грановського, у справі фігурують Ольга Ткаченко, колишня членкиня правління ОПЗ і помічниця депутата, та Павло Чумак, власник Newscope Estates Ltd. Усі трьох оголошено в розшук. За даними правоохоронців, Грановський виїхав з України в серпні 2019 року й має паспорт громадянина Ізраїлю; наразі він перебуває за кордоном.

Раніше ВАКС надав стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами справи до 3 жовтня 2025 року. Наразі провадження перебуває на стадії судового розгляду.

Обговорення можливості постачання США крилатих ракет Tomahawk Україні, яке було нещодавно підняте президентом Дональдом Трампом, може суттєво змінити політичну ситуацію в Європі та за її межами. Трамп, хоча й заявив, що «майже ухвалив рішення» щодо надання цих високотехнологічних засобів озброєння, зазначив, що чекає на детальну інформацію від Києва про те, як саме Україна планує використовувати ці ракети. Рішення, яке може бути затягнутим на місяці, безумовно, створює серйозну напругу на міжнародній арені.

Незважаючи на те, що ракети Tomahawk ще не відправлені і їх використання не є гарантованим, вже сам факт готовності США надати таке озброєння матиме великий вплив на Росію. Експерти наголошують, що це може стати потужним дипломатичним та військовим сигналом Кремлю, змушуючи його переглянути свої стратегії та тактики у відносинах із Україною та Заходом загалом.

Технічно Tomahawk — далекобійна крилата ракета; деякі джерела вказують на діапазон до ~2,500 км і історичну можливість нести ядерні бойові частини у попередніх варіантах, що ускладнює рішення про передачу і викликає побоювання щодо ескалації.

За стандартною конфігурацією ракети запускаються з кораблів і підводних човнів, але існують і модифікації/рішення для наземних установок — українська сторона вже заявляла про можливість запуска з наземних пускових комплексів у разі отримання цієї зброї.

Крім того, поставки можуть ускладнюватися реальними обмеженнями запасів і задіяністю наявних ракет в інвентарі ВМС США, через що швидка масова передача навряд чи можлива. Навіть за позитивного рішення постачання вимагатиме часу на логістику, навчання особового складу та інтеграцію у системи управління вогнем.

Навіть якщо Tomahawk фактично не застосують у бойових пусках, їх наявність під контролем США або у розпорядженні союзників може стати інструментом поступового нарощування тиску на Кремль і аргументом для дипломатичних переговорів щодо деескалації.

10 жовтня Київ став об'єктом ракетного удару, внаслідок якого були серйозно пошкоджені об'єкти критичної інфраструктури, зокрема енергетичні мережі. Одним із найбільших наслідків атаки стало тривале відключення електропостачання на частині Лівого берега столиці. Згідно з інформацією від «Укренерго», найскладніша ситуація склалася в Київській, Сумській та Харківській областях, де були значні перебої з електрикою, а також в інших регіонах України.

Експерти наголошують, що подібні удари можуть стати частиною нової реальності, де аварійні відключення електроенергії перетворяться на стабільні графіки відключень, що ускладнить не тільки повсякденне життя громадян, але й створить додаткові ризики для зимового періоду. Особливу увагу експерти звертають на необхідність підготовки до холодів, коли ситуація з енергопостачанням може погіршитись.

Питання опалювального сезону тепер стало ще більш вразливим: старт подачі тепла залежатиме від міста, стану мереж та температур. Експерти попереджають, що навіть офіційне включення опалення не гарантує негайного тепла у всіх будинках через зношеність комунальних мереж — у Києві, за оцінками, сотні кілометрів труб перебувають у критичному стані, а аварійні ремонти можуть відтягувати подачу тепла на локальні райони.

У публічних дискусіях наростає питання відповідальності: критики називають недофінансування й повільну реалізацію програм захисту енергетичних об’єктів головними причинами вразливості інфраструктури, прихильники ж заходів підкреслюють масштаб проблем і наголошують на необхідності прискорення робіт. Дехто прямо звинувачує попереднє керівництво профільних агентств у провалі програм захисту та вкладенні коштів без видимого результату.

Фахівці з енергетики нагадують, що існують три рівні захисту об’єктів — від базових бар’єрів і габіонів до бетонних арок і протиракетних «шелтерів» — але реалізовані вони не скрізь; централізоване постачання і повільна логістика ускладнюють швидке укріплення кожного уразливого об’єкта. Через це в низці місць узагалі не встигли встановити навіть мінімальні заходи захисту.

У тій же площині нарощення протиповітряної оборони вважають пріоритетом. Депутат Сергій Нагорняк акцентує на потребі вертольотів і мобільних груп як гнучких засобів боротьби з масованими атаками дронів, а також закликає залучати досвідчених пілотів. Він застерігає від розміщення ППО безпосередньо в густонаселених районах, оскільки збиття дронів поруч із житлом може становити додаткову загрозу для цивільних.

Підсумок — ризики залишаються високими: без пришвидшення робіт із захисту критичної інфраструктури, прискорення постачань систем ППО та коригування логістики укріплень, українці можуть зіткнутися зі зростанням кількості та тривалості відключень цієї зими. Водночас експерти підкреслюють, що відповідальність за підготовку лежить і на центральних органах влади, і на місцевих власниках мереж, і що суспільство має вимагати прозорих звітів про виконані та незавершені заходи.