Шпигун із Придністров’я намагався викрасти військові розробки України

Усі звикли до терміну «суперфуд», але варто пам'ятати, що звичайні приправи та харчові добавки не менш корисні для здоров’я, ніж модні суперпродукти. Ферментовані продукти, різноманітні джерела клітковини та навіть гострі спеції можуть зробити диво для вашого мікробіому, полегшити травлення та підвищити імунітет. Вони також позитивно впливають на ваш настрій і загальний стан організму. Ось кілька таких продуктів, які можна легко додавати до повсякденного меню.

Ферментовані мариновані овочі — це чудовий спосіб забезпечити організм корисними мікроорганізмами. Процес ферментації допомагає не тільки зберігати овочі довше, але й значно покращує засвоєння поживних речовин. Окрім того, ферментовані продукти підтримують баланс корисних бактерій у кишківнику, що сприяє здоровому травленню та зміцненню імунної системи. Включення таких продуктів, як червона цибуля, огірки чи навіть буряк, до двох прийомів їжі на день (наприклад, у тако, роли чи салати) може мати чудовий вплив на здоров’я.

Квашена капуста. Класичне джерело пробіотиків і клітковини. Додавайте до бутербродів, салатів або зернових боулів — і смак яскравіший, і кишківник задоволений.

Кімчі. Подвійна користь: пробіотики з ферментації плюс клітковина з овочів. Ложка-дві — у тости, тако, сендвічі, фарш або замість сальси — і страва оживає.

Перець чилі. Капсаїцин допомагає знижувати чутливість кишкових нервових закінчень і може послаблювати хронічний біль. Додавайте гостроту поступово та регулярно — у соуси, супи, м’ясо чи овочі.

Хумус. Нутова паста — це пребіотична клітковина для «годування» корисних бактерій. Простий лайфхак: міняйте майонез у сендвічах на хумус — отримуєте кремову текстуру й кращий склад.

Грецький йогурт. Джерело пробіотиків для підтримки мікробіома й полегшення проблем на кшталт здуття чи закрепів. Використовуйте замість сметани або майонезу, а для компромісу змішуйте майонез і йогурт 50/50.

Маленькі щоденні додавання працюють краще за «разові марафони»: тримайте в холодильнику ферментовані овочі, баночку кімчі та грецький йогурт, а в шафці — хумус і чилі, й ваш мікробіом скаже «дякую».

В Україні дружина померлого пенсіонера має право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, якщо вона відповідає ряду законодавчо визначених вимог. Така виплата може бути призначена на довічній основі або на період непрацездатності і становить 50% від пенсії покійного чоловіка. Право на цю допомогу має жінка, яка досягла пенсійного віку або є непрацездатною відповідно до законодавства, зокрема Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Однією з ключових умов є факт спільного проживання подружжя на момент смерті чоловіка. Цей момент є визначальним для надання права на пенсію у зв’язку з втратою годувальника. Якщо жінка не досягла пенсійного віку, але є непрацездатною, пенсія може бути призначена на весь період її непрацездатності, незалежно від віку.

Розмір виплати становить 50% від пенсії, яку отримував або мав право отримувати чоловік. Наприклад, якщо пенсія померлого становила 6 850 гривень, дружина отримає 3 425 гривень щомісяця. Додатково, для осіб віком понад 75 років передбачена щомісячна доплата у розмірі 456 гривень.

Для оформлення такої пенсії необхідно звернутися до Пенсійного фонду України та надати підтвердні документи — свідоцтво про смерть, документи про спільне проживання та підтвердження віку або стану непрацездатності.

Цей вид пенсії є важливою підтримкою для літніх людей, які втрачають основне джерело доходу та потребують стабільної допомоги від держави.

У сучасному світі, де глобалізація охоплює все більше аспектів нашого життя, збереження та підтримка національної культури стає надзвичайно важливим завданням для кожної країни. Культура є основою, на якій будуються ідентичність нації, її традиції та соціальні цінності. Вона формує унікальний спосіб життя та спосіб мислення, що відрізняє один народ від іншого. Для України, країни з багатим історичним і культурним спадком, це питання набуває особливої ваги.

Культурна спадщина України включає в себе не лише мистецтво та літературу, але й мову, народні традиції, музику, архітектуру та інші форми самовираження. Важливо пам'ятати, що підтримка та розвиток культури не лише зберігає історичну пам'ять, а й стимулює соціально-економічний розвиток країни, сприяє формуванню національної гордості та єдності серед громадян.

Особливу увагу привернуло й пояснення Яковенко у лютому 2024 року, що вона брала участь у виконанні оборонного держзамовлення на безпілотні системи згідно з постановою КМУ №256. Проте підтверджень реальної поставки комплектуючих чи виконання договору не було надано.

У липні 2024 року АТ «Універсал Банк» дійшов висновку, що діяльність ФОП Яковенко має ознаки класичної схеми переведення безготівкових коштів у готівку для подальшого неконтрольованого використання. Раніше вже фіксувалися підозріле зростання доходів ТОВ «Скрінтек» у період війни, зокрема через перемоги у підрядах Міністерства оборони за закритими процедурами.

Вартість безпілотників і комплектуючих досі не оприлюднена, а умови контрактів залишаються засекреченими. Масштабні закупівлі для армії та непрозорість діяльності таких структур викликають обґрунтовані підозри щодо можливого зловживання довірою держави та спотворення цільового використання бюджетних коштів.

Львівське територіальне управління Державного бюро розслідувань замовило реконструкцію будівлі в Тернополі на загальну суму 35,4 млн грн. Проєкт передбачає комплексні заходи, спрямовані на підвищення енергоефективності будівлі та облаштування спеціальної захисної споруди цивільного захисту. Водночас, попри важливість цього проєкту для державних структур, детальний аналіз ринкових цін на матеріали та витрати на оплату праці вказує на можливу переплату, яка може перевищувати 1 млн грн.

За результатами торгів, підряд на виконання робіт отримала компанія «Тербудгруп». Особливістю цього конкурсу стало те, що на ньому не було жодного конкурента, що може свідчити про відсутність конкурентного середовища та потенційно надмірну ціну для держави. За даними електронної системи публічних закупівель «Прозорро», договір був укладений 2 жовтня 2025 року. Важливо, що фінансування проекту здійснюється за рахунок державного бюджету, і частина суми включає кошти на покриття ризиків у розмірі 487 тис. грн та символічні 1 тис. грн на інші витрати, що можуть виникнути в процесі виконання робіт.

Аналіз показав значні розбіжності у вартості матеріалів: гіпсокартон закупили по 417 грн/кв. м замість 104–115 грн/кв. м на ринку, кондиціонери — по 47 тис. грн/шт замість 26–29 тис. грн, металопластикові двері та вікна також були закуплені за завищеними цінами. За підрахунками експертів, переплата лише на окремих позиціях перевищує 1 млн грн.

Крім того, у кошторисі зазначена зарплата робітників на рівні 18 570 грн/місяць, тоді як середня зарплата у будівельній сфері Тернополя сягає 30 000 грн. Експерти вказують, що реальний фонд зарплати мав би становити близько 9,35 млн грн, що створює ризики використання «конвертної» зарплати та маржі на будматеріали.

Компанія «Тербудгруп» з 2018 року отримала державних замовлень на суму 217,67 млн грн. Аналітики вважають, що завищені ціни та занижені зарплати можуть свідчити про неефективне використання державних коштів та потенційні корупційні схеми.

В Україні зростає усвідомлення необхідності створення умов для керованої трудової міграції, оскільки демографічні проблеми та повоєнна відбудова вимагають термінових рішень. Різні експерти, включаючи ексміністра Дмитра Кулебу, відзначають, що в майбутньому Україна може бути змушена відкрити свої двері для працівників з таких країн, як Бангладеш, Непал, Індія, Філіппіни та В’єтнам. Водночас, президент Київської школи економіки та радник Офісу Президента Тимофій Мілованов підкреслює серйозний дефіцит кадрів і стверджує, що імпорт працівників має йти не лише "десятками тисяч", а й мільйонами осіб.

Ці зміни вже зараз стають помітними, адже потреба в робочих руках зростає внаслідок масштабних руйнувань інфраструктури та економіки, викликаних війною. Відбудова інфраструктури та промислових потужностей вимагатиме значних зусиль, а недостатня кількість кваліфікованих фахівців усіх рівнів може стати серйозною перепоною на шляху до відновлення країни. Таким чином, трудова міграція стає важливою складовою стратегії національного розвитку в післявоєнний період.

Політолог Володимир Фесенко закликає зменшити градус драматизації. Демографічна криза — факт, але дефіцит буде точковим, за регіонами й спеціальностями. Ключовий брак — інженери, висококваліфіковані технічні кадри, зварювальники та сезонні працівники в агросекторі. Імпорт фахівців слід налаштовувати адресно, під проєкти і з урахуванням кваліфікацій. Частину проблем вирішуватимуть самі компанії: як і нині на інфраструктурних об’єктах, генпідрядники заводитимуть власний персонал. Водночас очікується маятник міграції українців: після відкриття кордонів чимало людей поїдуть, але частина — повернеться, зіткнувшись із реальністю ринків праці за кордоном.

Окремий чинник — технології. За оцінкою Фесенка, протягом 5–10 років автоматизація та ШІ скоротять потребу у низці масових професій (зокрема у перевезеннях), перерозподіляючи попит із «людських рук» на «розумні» системи. Це ще більше підштовхне державу до таргетованої, а не «валової» імміграційної політики.

Соціальний вимір не менш важливий за економічний. Із ростом міграції неминуче підніматимуться антимігрантські настрої, особливо в консервативніших регіонах. Уже нині мовні тертя між місцевими та переселенцями показують, наскільки делікатно доведеться вибудовувати політику інтеграції. Рецепт — прозорі правила допуску, вимоги до мови й дотримання закону, розселення без «гетто», інвестиції в освіту і професійне навчання, а також чесна комунікація, чому країні потрібні саме ці працівники й на який термін.

Найближче десятиліття визначить комбінація трьох речей: керована імміграція під конкретні проєкти, масова перекваліфікація українців і швидка автоматизація секторів. Без перших двох складно втримати темп відбудови; без третьої — залишимося неконкурентними. Від того, як держава поєднає ці вектори, залежатимуть і економіка, і баланс української ідентичності у новій, більш відкритій Україні.

В Україні існує система спеціальних пенсій для осіб, що займали високі державні посади, зокрема для суддів, прокурорів, чиновників та правоохоронців. Така система продовжує функціонувати, попри численні економічні труднощі, і створює серйозну фінансову нерівність серед громадян. Держава витрачає значні кошти на виплату пенсій колишнім високопосадовцям, що в окремих випадках досягають 50–100 тисяч гривень на місяць. Натомість більшість пенсіонерів, які працювали в інших сферах, отримують в рази менші суми — всього кілька тисяч гривень, що є неприпустимим у контексті соціальної справедливості та економічної ситуації країни.

«Уряд неодноразово намагався обмежити спецпенсії через норми держбюджету, але Конституційний Суд послідовно визнає такі обмеження неконституційними. У результаті держава не лише не економить, а й переплачує», — підкреслив Гетманцев.

Спроби змінити систему поки що не дали істотного результату. Верховна Рада лише в першому читанні підтримала законопроєкт №12278, який передбачає обмеження спеціальних пенсій для прокурорів. Подальший розгляд документа блокується через опір представників привілейованих груп.

Експерти наголошують на важливості посилення державної політики, спрямованої на обмеження споживання алкоголю, оскільки це може суттєво знизити рівень захворюваності та смертності від раку. За даними Міжнародного агентства з вивчення раку (МАІР), навіть найменші дози алкоголю не є безпечними для організму, і їх споживання безпосередньо пов'язане з підвищеним ризиком розвитку онкологічних захворювань. Щорічно у світі фіксується значна кількість нових випадків раку, що виникають через алкоголь, що має глибокі соціальні та економічні наслідки.

За результатами досліджень, у 2020 році в Євросоюзі алкоголь став причиною понад 111 тисяч нових випадків раку, і цей показник продовжує зростати. Прогнозується, що в глобальному масштабі кількість таких випадків досягне 741 тисячі. Особливо вражаючим є той факт, що близько 70% нових випадків стосується чоловіків, що ще раз підкреслює необхідність цільових заходів щодо боротьби з цією проблемою. Окрім того, алкогольний рак має серйозні економічні наслідки. У 2018 році втрачені економічні ресурси через передчасні смерті від алкогольних захворювань, зокрема раку, оцінювалися у понад 4,58 мільярда доларів США. Ці цифри свідчать про масштаби проблеми, яка впливає не лише на здоров'я громадян, а й на економіку держави.

МАІР класифікувало алкоголь як канцероген ще у 1988 році. Споживання спиртного підвищує ризик розвитку як мінімум семи видів раку, включаючи рак ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, печінки та товстої кишки. Алкоголь викликає рак через зміни гормонального фону, порушення мікробіому кишечника, окислювальний стрес і пошкодження ДНК через ацетальдегід, що міститься в етанолі.

Дослідження показують, що навіть «помірне» вживання алкоголю — менше двох склянок на день — спричинило понад 100 тисяч нових випадків раку у світі у 2020 році. Найбільший ризик пов’язаний із «ризикованим» (2–6 напоїв на день) та «важким» (понад 6 напоїв на день) рівнями споживання.

МАІР пропонує ряд заходів для зниження шкоди від алкоголю: підвищення податків, встановлення мінімальних цін, підвищення вікового цензу, обмеження кількості магазинів, заборону на рекламу та державний контроль за продажем спиртного. Ці кроки здатні значно зменшити кількість хворих на рак та врятувати життя тисяч людей.

Вищий антикорупційний суд незабаром розпочне розгляд справи щодо колишнього заступника голови Харківської обласної ради Володимира Скоробагача. Його підозрюють в організації злочинної схеми, спрямованої на розкрадання державних коштів шляхом створення фіктивних компаній. За даними слідства, у 2022 році Скоробагач разом із групою спільників незаконно залучив електроенергію з Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС) і завдав збитків державній компанії «Укренерго» на суму понад 58 мільйонів гривень.

На думку правоохоронців, Скоробагач стояв на чолі організованої групи, до складу якої входили керівники та засновники кількох приватних підприємств. Вони створили три фіктивні компанії, через які незаконно отримували електричну енергію. Згодом енергетичні ресурси, отримані від ОЕС, передавалися далі, що дозволило зловмисникам ухилитися від сплати за використану електроенергію та завдати серйозних збитків державному бюджету.

Попри кримінальне провадження, навколо сім’ї ексчиновника не вщухає суспільний резонанс. У вересні дружину Скоробагача помітили в Монако за кермом BMW i8, вартість якого оцінюється щонайменше у 70 тисяч доларів. Цей контраст між підозрами у масштабній розтраті та розкішним стилем життя родини викликав нову хвилю обурення в суспільстві.

ВАКС призначив підготовче засідання у справі Скоробагача, а також обвинувачених – колишнього та чинного директорів ТОВ «Паверсток» Дениса Хохлачова і Ірини Хасьянової – на 23 жовтня 2025 року. Якщо провину доведуть, їм загрожує ув’язнення за статтями про розтрату державного майна та зловживання службовим становищем.

Ця справа може стати одним із показових процесів у сфері енергетики, де корупційні схеми часто маскуються під господарські операції, а реальні збитки вимірюються десятками мільйонів гривень.