Штучний інтелект у WhatsApp: нова функція покаже суть непрочитаних повідомлень

Перші тижні нового року принесли помітні зміни на українському овочевому ринку. Гуртові ціни на більшість позицій зросли порівняно з показниками кінця грудня, про що свідчать дані аналітичного проєкту EastFruit, який регулярно моніторить аграрний сектор. Найвідчутніше подорожчання зафіксували у сегменті перцю, що одразу привернуло увагу як продавців, так і споживачів.

Солодкий перець продемонстрував найбільший ціновий стрибок. Його гуртова вартість зросла на 40–70 гривень за кілограм і нині коливається в межах 140–190 грн, тоді як наприкінці минулого року цей овоч продавали по 100–120 грн. Схожа тенденція спостерігається й щодо гострого перцю: його ціна піднялася з 70–180 до 100–200 гривень за кілограм, залежно від сорту, якості та країни походження.

Виросла і нижня межа цін на помідори. Якщо у грудні томати продавалися по 70–100 грн за кілограм, то тепер гуртові ціни стартують від 80 грн і доходять до 100 грн. Водночас огірки дещо подешевшали — їхня вартість знизилася зі 130–150 до 125–140 грн за кілограм.

Суттєвий відсотковий ріст показала ріпчаста цибуля. Її ціни піднялися з 4–9 до 7–9 грн за кілограм. Подорожчала і білокачанна капуста — з 6–10 до 8–10 грн. Інші види капусти також додали в ціні: броколі подорожчала з 70–90 до 110–170 грн, цвітна — з 25–35 до 35–45 грн, пекінська — з 16–20 до 20–25 грн за кілограм. Єдиним винятком стала синя капуста, яка трохи здешевшала — з 20–30 до 20–25 грн.

Ціни на основні овочі так званого борщового набору — буряк, моркву та картоплю — залишилися стабільними. Зокрема, картопля й надалі коштує в межах 9–12 грн за кілограм.

У фруктовому сегменті ситуація була більш різноспрямованою. Яблука у січні подешевшали з 20–40 до 17–35 грн за кілограм, а груші — з 25–65 до 25–55 грн. Водночас значно зросли ціни на виноград, який подорожчав із 60–80 до 70–130 грн, а також на мандарини — з 65–100 до 75–185 грн за кілограм.

Таким чином, початок року приніс українському гуртовому ринку подальше зростання цін на більшість овочів, тоді як фрукти продемонстрували як зниження, так і різкий ріст залежно від позиції.

У Закарпатській області правоохоронні органи завершили досудове розслідування та передали до суду обвинувальні акти стосовно двох майстрів лісу Полянського лісництва. Їх підозрюють у службовій недбалості, наслідком якої стали значні незаконні вирубки лісу на території Мукачівського району. Про направлення справи до суду поінформувала обласна прокуратура.

Слідство встановило, що посадові особи, відповідальні за охорону та збереження лісових ресурсів, не виконували свої службові обов’язки належним чином. Зокрема, вони не забезпечили ефективний контроль за ввіреними їм лісовими ділянками, що створило умови для тривалого та безперешкодного знищення дерев. Незаконні рубки та пошкодження насаджень відбувалися систематично, без належного реагування з боку відповідальних працівників.

Зокрема, 36-річний майстер лісу, який відповідав за охорону кількох кварталів, фактично не здійснював перевірок і контролю. На ввіреній йому території правоохоронці зафіксували близько 50 незаконно зрубаних і пошкоджених дерев. Загальну суму збитків оцінили приблизно у 530 тисяч гривень.

Інший майстер лісу цього ж лісництва не перевіряв законність проведення рубок у сусідніх кварталах. Через таку бездіяльність незаконна заготівля деревини тривала, а шкода, завдана державі, сягнула майже 450 тисяч гривень.

Обом фігурантам інкримінують службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки, за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає кримінальну відповідальність за неналежне виконання службових обов’язків, яке призвело до істотних збитків.

Досудове розслідування у цих провадженнях здійснювали слідчі територіального управління ДБР у Львові. Процесуальне керівництво забезпечувала Спеціалізована екологічна прокуратура Закарпатської обласної прокуратури. Оперативний супровід проводили підрозділи СБУ та управління стратегічних розслідувань за участі Департаменту внутрішньої безпеки державного підприємства «Ліси України».

Справи розглядатимуться судами, які дадуть оцінку діям посадовців та визначать їхню відповідальність за завдані збитки.

Журналісти продовжують активно досліджувати кар'єрний шлях та майновий стан претендентів на посаду голови митної служби України. Одним із найбільш обговорюваних кандидатів є Даніїл Меньшиков, який раніше очолював Черкаську та Львівську митниці, а наразі виконує обов'язки голови Державної авіаційної служби України. Його діяльність на посаді керівника Львівської митниці у 2021–2023 роках викликала чимало запитань серед представників логістичних компаній та водіїв далекобійників, які стикаються з проблемами заторів на пунктах пропуску «Шегині», «Краковець» і «Рава-Руська».

Згідно з численними відгуками, багатогодинні черги на цих ключових митних переходах стали наслідком неефективної організації роботи митних постів, що значно ускладнило переміщення вантажів між Україною та Європою. Логістичні компанії, які покладаються на швидкий та безперебійний рух товарів через ці пункти пропуску, висловлюють невдоволення через зростання витрат часу та коштів на доставку вантажів. Це призвело до зниження ефективності зовнішньої торгівлі і збільшення витрат для підприємств.

У 2022 році ДБР провело обшуки за місцем проживання Меньшикова у справі щодо ввезення автомобілів без сплати мит, що призвело до недоотримання державою мільйонів гривень.

Перевірка декларації за 2022 рік виявила недекларування чотирьох будинків у Києві, кожен майже 300 кв. м, загальною вартістю понад 13 млн грн. Будинки оформлені на співмешканку, доньку бізнесмена Бушинського. Крім того, у декларації зазначено готівку співмешканки – майже 1,5 млн доларів та 170 тис. фунтів стерлінгів, що значно перевищує офіційні доходи за весь період.

У 2024 році НАЗК зафіксувало недостовірні відомості у деклараціях Меньшикова на 14 млн грн. Попри це, у 2025 році його призначили заступником голови Державіаслужби. При цьому він продовжує подавати декларації з суперечливою інформацією.

Журналісти наголошують, що обшуки, невідповідність майнового стану офіційним доходам та приховування посад у біографії Меньшикова викликають серйозні питання щодо його кандидатури на очільника митниці.

Кандидат на посаду керівника митної служби Даніїл Меньшиков став фігурою активного суспільного обговорення через низку запитань, що виникли щодо його статків і професійної біографії. Предметом інтересу стали як джерела формування майна посадовця, так і обставини його роботи на попередніх державних посадах, які викликають сумніви у частини експертного середовища та громадськості.

У минулому Меньшиков очолював Львівську митницю — один із ключових підрозділів митної системи країни, що має значний вплив на рух товарів через кордон. Саме період його керівництва став підставою для подальших перевірок з боку правоохоронних органів. У 2022 році в межах кримінального провадження відбулися обшуки за місцем його проживання. Слідчі дії були пов’язані з розслідуванням можливого незаконного ввезення на територію України понад шістдесяти транспортних засобів без сплати обов’язкових митних платежів.

Окрему увагу викликають результати повної перевірки декларації Меньшикова за 2022 рік. Перевірка встановила факти недекларування значного обсягу нерухомого майна. Йдеться про чотири житлові будинки в Києві загальною площею майже 1200 квадратних метрів. Орієнтовна вартість цієї нерухомості перевищує 13 мільйонів гривень.

Зазначені об’єкти оформлені на співмешканку Меньшикова, яка є донькою відомого бізнесмена та співвласницею групи компаній, що працюють у сфері будівництва та операцій з нерухомістю. Водночас у декларації посадовця ця нерухомість не була відображена.

Крім того, перевірка виявила суттєві розбіжності між офіційними доходами співмешканки кандидата та задекларованими заощадженнями. За наявними даними, за період з 1998 по 2022 рік її сукупний офіційний дохід становив понад 42 мільйони гривень. Із цієї суми близько 25 мільйонів було витрачено на придбання нерухомості.

Попри це, обсяг заощаджень, зазначених у документах, становить майже 63 мільйони гривень, що на понад 46 мільйонів перевищує фінансово обґрунтований рівень накопичень з урахуванням задекларованих доходів і витрат.

Поєднання обшуків у справі про митні схеми, недекларування елітної нерухомості та невідповідності заощаджень офіційним доходам ставить під сумнів прозорість фінансового стану кандидата. Саме ці обставини, на думку аналітиків, потребують ретельної оцінки з боку конкурсної комісії перед ухваленням будь-яких кадрових рішень.

Чинне законодавство України передбачає можливість звільнення військовослужбовців Збройних сил зі служби у зв’язку з тяжкими сімейними обставинами, що виникли під час воєнного стану. Йдеться про ситуації, коли близький родич військовослужбовця загинув або зник безвісти під час захисту суверенітету, територіальної цілісності та національної безпеки держави.

Це право надається тим, хто проходить військову службу, незалежно від займаної посади чи роду військ, за умови документального підтвердження відповідних обставин. Закон чітко визначає коло осіб, втрата яких може стати підставою для звільнення. До них належать чоловік або дружина, син чи донька, батько або мати, дід чи баба, а також рідні або неповнорідні брати й сестри. У кожному з цих випадків ключовим є факт загибелі або зникнення безвісти саме під час виконання завдань, пов’язаних із обороною країни.

Підставою для такого звільнення є Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу». Зокрема, відповідне право закріплене у підпункті «г» пункту 2 частини 4 статті 26 цього закону.

Важливо, що право на звільнення зберігається навіть у тих випадках, коли смерть військовослужбовця настала не внаслідок безпосереднього ураження противником. Це стосується ситуацій, коли під час виконання бойових або службових завдань відбулося раптове погіршення стану здоров’я — інсульт, інфаркт чи інший критичний стан.

Навіть якщо смерть настала вже у медичному закладі через певний час після таких подій, за наявності належного документального підтвердження ці обставини визнаються пов’язаними з виконанням військового обов’язку. У такому разі близькі родичі загиблого або зниклого безвісти військовослужбовця мають законне право на звільнення зі служби за сімейними обставинами.

Уряд Чехії розпочав підготовку до можливого перегляду правил перебування українських біженців, що може набути чинності вже з 2026 року. Головною метою змін є врегулювання механізмів надання соціальних виплат і пільг особам, які перебувають у країні за статусом тимчасового захисту. Зокрема, планується запровадження обмежень для тих, хто періодично або на тривалий час повертається на територію України, що може впливати на розмір соціальної допомоги або право на її отримання.

Чеські законодавці зазначають, що перегляд правил зумовлений необхідністю збалансувати державні витрати з фактичними потребами біженців, а також забезпечити справедливий розподіл ресурсів серед усіх осіб, які потребують допомоги. Наразі обговорюються різні сценарії: від часткового скорочення соціальних виплат до запровадження нових критеріїв, що враховують період перебування за межами країни та активність біженців у трудовому чи соціальному середовищі Чехії.

Окамура зазначив, що серед громадян Чехії зростає невдоволення нинішньою системою підтримки. Люди, за його словами, звертають увагу на випадки, коли українці, користуючись статусом тимчасового захисту, виїжджають у відпустки або надовго повертаються в Україну, але при цьому продовжують отримувати соціальні виплати та пільги від чеської держави.

Поки що конкретний перелік можливих змін офіційно не оприлюднений. Водночас політик уже публічно назвав чинну модель допомоги українцям надто м’якою і такою, що потребує коригування.

За інформацією медіа, майбутні правила можуть бути спрямовані насамперед на тих біженців, які тривалий час перебувають за межами Чехії. У такому випадку держава може виходити з того, що таким особам більше не загрожує безпосередня небезпека і вони не потребують такого ж рівня підтримки, як люди, які постійно перебувають у країні.

У разі ухвалення змін, право на фінансову допомогу та пільги може бути безпосередньо прив’язане до фактичного перебування на території Чехії. Крім того, обговорюється можливість ускладнення виїздів для осіб із тимчасовим захистом та посилення контролю за дотриманням міграційних правил.

Важливо, що потенційні нововведення можуть стосуватися не лише українських громадян, а й усіх іноземців, які перебувають у Чехії на підставі тимчасового статусу проживання.

Наприкінці тижня, у суботу 11 січня, погодні умови в Україні різко ускладняться через наближення чергового атмосферного фронту. Синоптична ситуація принесе із собою опади у вигляді дощу та снігу, а також посилення вітру, що може вплинути на безпеку руху й роботу інфраструктури в окремих регіонах.

Найбільш напружена метеообстановка прогнозується на півдні та сході країни. У цих областях можливі інтенсивні опади, налипання мокрого снігу, ожеледь і сильні пориви вітру, які здатні призвести до ускладнення дорожнього руху та локальних перебоїв з електропостачанням. Температурні коливання поблизу нуля сприятимуть утворенню слизьких ділянок на автошляхах і тротуарах.

У північних регіонах буде хмарно з проясненнями, без опадів, однак морози залишатимуться відчутними. Вдень температура тут коливатиметься в межах -10…-12 градусів.

Схід України опиниться під впливом вологого і холодного повітря. У Донецькій та Луганській областях прогнозується сніг із дощем за температури від -2 до +2 градусів. У Харківській області очікується сніг і холодніше повітря — від -3 до -5 градусів.

У центральних областях країни збережеться мороз — від -8 до -13 градусів. Погода буде хмарною з проясненнями, а в Дніпропетровській області можливий сніг.

Найнеприємніші умови складуться на півдні України. Тут прогнозують мокрий сніг, дощі, сильний вітер та ожеледицю на дорогах. Температура повітря знизиться до -8…-10 градусів, водночас у Криму, Херсонській та Запорізькій областях буде дещо тепліше.

Синоптики закликають водіїв і пішоходів бути обережними через складні погодні умови та ймовірну ожеледицю.

Нове наукове дослідження, опубліковане у фаховому журналі Nutrients, вказує на зв’язок між регулярним споживанням горіхів і зниженням ризику появи депресивних симптомів. Дослідники з’ясували, що найбільш помітний позитивний ефект спостерігається у людей, які включають горіхи до раціону щонайменше три рази на тиждень. Водночас епізодичне споживання — один або два рази на тиждень — не демонструвало статистично значущого впливу на психоемоційний стан.

Автори роботи наголошують, що потенційний захисний ефект горіхів пов’язаний з їхнім унікальним поживним складом. Горіхи містять значну кількість ненасичених жирних кислот, зокрема омега-3, які відіграють важливу роль у підтримці роботи нервової системи та регуляції запальних процесів в організмі. Крім того, вони є джерелом рослинного білка, клітковини, вітамінів групи B, магнію та антиоксидантів, що також мають значення для стабільного психічного здоров’я.

Особливу роль у регуляції настрою відіграє триптофан, який також міститься у горіхах. Крім того, фенольні кислоти, що присутні у мигдалі, волоських горіхах та фісташках, сприяють формуванню нервових клітин, покращують реакцію на стрес та підтримують здоров’я кишечника.

Таким чином, регулярне включення горіхів у раціон може стати одним із елементів профілактики депресивних станів та підтримки психічного здоров’я.