Скандал в Одеській військовій академії: начальник курсу викритий у вимаганні грошей у курсантів

Українські військовослужбовці висловлюють занепокоєння щодо невідповідності навчальних програм, що проводяться на польських полігонах, сучасним умовам війни. Як заявили представники Збройних Сил України, навчання не враховують активне застосування дронів та артилерії, які стали одними з основних елементів бойових дій у контексті поточної війни. Це питання набуло особливої актуальності в умовах ескалації конфлікту та впливу новітніх технологій на ведення бойових операцій.

З 2022 року українські військові активно проходять підготовку у навчальних центрах низки європейських країн, зокрема Польщі. В рамках цих програм відбувається навчання базовим навичкам, підвищення кваліфікації, злагодження підрозділів та спеціальних вправ із застосуванням західної військової техніки. Однак, як вказують українські військові, більшість навчальних програм на польських полігонах орієнтовані на традиційні бойові сценарії, які не враховують суттєвих змін у тактиці війни, пов’язаних з інтенсивним використанням безпілотних літальних апаратів та артилерійських систем.

Проте українські бійці, які проходили навчання на польських полігонах, зазначають, що методики інструкторів застарілі. Один із солдатів навіть порівняв їх із підручниками 1410 року, проводячи паралель із битвою під Грюнвальдом.

Особливу критику отримала підготовка щодо роботи з дронами та тактичної медицини. Навчання орієнтувалось на стандарт “золотої години”, що застосовувався під час воєн в Іраку та Афганістані, і не враховує сучасні реалії ведення бою під прицілом десятків БпЛА. Солдати повідомляють, що поранені часто не можуть бути евакуйовані навіть протягом декількох днів.

Оператор БпЛА підрозділу на Харківському напрямку додав, що польські інструктори корисні для “штабних” солдатів, але військові з бойовим досвідом навчали поляків самі.

Польська сторона надає лише полігон “Йомсборг” для навчання операторів дронів. За словами джерела BBC в ЗСУ, зараз іноземні та українські інструктори працюють над оновленими програмами, які інтегрують дрони у навчання.

Водночас професійні військові вважають, що проблема не лише у Польщі. За їхніми словами, натівські командири свідомі змін у сучасній війні, але блокують оновлення методичних матеріалів.

У Генштабі ЗСУ повідомили, що постійно отримують зворотний зв’язок і удосконалюють програми підготовки. У Міноборони Польщі зазначили, що жодних зауважень від української сторони не надходило.

Нагадаємо, 2 жовтня у Польщі відкрили найбільший навчальний центр для українських військовослужбовців Camp Jomsborg.

Заступник голови Львівської обласної ради Юрій Холод опинився в центрі уваги після оприлюднення даних про цінний весільний подарунок, отриманий від своїх батьків — Ігоря та Романії Холодів. У декларації посадовця зазначено, що подарунок у негрошовій формі становив 2 мільйони гривень, що за актуальним курсом дорівнює приблизно 48 тисячам доларів. Сума привернула суспільний інтерес, адже подібні внески традиційно викликають питання щодо їх походження та необхідності детальнішого пояснення.

Обраницею Холода стала 27-річна Софія Ганяк, відома в соцмережах під іменем Софія Щаслива. У своїх публікаціях вона часто ділиться моментами з особистого життя, що лише збільшило інтерес до події. Їхнє весілля відбулося у розкішному п’ятизірковому Edem Resort Medical & SPA — одному з найпрестижніших комплексів області, власником якого є колишній народний депутат від партії «Свобода» Ігор Кривецький. Атмосфера, масштаб свята та вибір локації ще більше загострили увагу до фінансової сторони урочистості.

За інформацією з відкритих джерел, у 2023 році Софія представляла себе як керівниця соціального відділу благодійного фонду Hope UA, пов’язаного з родиною Гринкевичів. Для Юрія Холода це перший шлюб.

Сам посадовець був обраний до Львівської обласної ради від партії «Слуга народу». З 2019 року працює заступником голови ЛОР, а з 2023-го — виконує обов’язки голови. До політики Холод працював у родинному бізнесі «Ромус-Поліграф».

У декларації за 2024 рік чиновник вказав сімейний будинок, орендовану квартиру та дві квартири на стадії будівництва. Його річна зарплата у Львівській облраді становила 285 тис. грн. Також він задекларував автомобіль Audi Q5, куплений у 2022 році, та значні готівкові заощадження: 35 тис. доларів, 15 тис. євро та 114 тис. грн.

Як повідомляє Національна поліція України, у результаті оперативно-розшукових заходів вдалося затримати підозрюваного у скоєнні тяжкого злочину. Інцидент стався в одному з регіонів країни, де місцеві правоохоронці отримали інформацію про можливу участь особи в серії кримінальних правопорушень, що мали значний суспільний резонанс.

Поліцейські оперативно відреагували на повідомлення і, провівши низку заходів, встановили особу підозрюваного. Згідно з попередніми даними, чоловік може бути причетний до кількох серйозних злочинів, серед яких крадіжки, грабежі та інші кримінальні дії, що мали місце в останні місяці. Затримання відбулося після отримання доказів, що підтверджують участь підозрюваного в скоєних правопорушеннях.

Затриманим повідомлено про підозри за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (крадіжка). Санкція статті передбачає покарання до 8 років позбавлення волі.

За словами правоохоронців, викриття та документування схеми проводилися спільно з працівниками Департаменту корпоративної безпеки АТ “Укрзалізниці”. Процесуальне керівництво здійснює Закарпатська обласна прокуратура.

Ексочільник прокуратури Харківської області, а нині прокурор Олександр Фільчаков, за даними журналістських розслідувань, міг бути причетним до сумнівної приватизаційної схеми, унаслідок якої державне підприємство «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації» перейшло у власність бізнесмена Ярослава Костенка. Імовірна оборудка, що відбулася у 2021 році, викликає запитання щодо прозорості торгів і справжніх мотивів сторін.

Державне підприємство, про яке йдеться, володіє масштабним майновим комплексом: майже 9 тисяч квадратних метрів землі у постійному користуванні, 12 об’єктами нерухомості, автомобільною технікою та тисячами одиниць необоротних активів. Тільки річний податок на землю перевищував 1,7 мільйона гривень, що свідчить про значну економічну вагу інституту.

За даними джерел розслідувачів, Костенко попередньо узгоджував «комбінацію» з керівництвом регіонального відділення Фонду держмайна, а сам процес сопровождувався регулярними дзвінками Фільчакова з проханням посприяти оформленню угоди. Костенка в Харкові відкрито описують як фінансового оператора місцевих еліт: на нього оформлені низка шинних бізнесів, будівельні компанії, нерухомість у столиці, а його житлом і автопарком, за словами інсайдерів, користуються посадовці силового блоку.

Це не перший публічний скандал навколо прокурора. У 2011 році журналісти зафіксували заяви підприємця Юрія Скрипки про вимагання 150–200 тисяч гривень у «прокурорський фонд», за який нібито купили автомобіль Skoda Octavia для Фільчакова. Після розголосу прокурор пішов на підвищення, а заявник опинився в СІЗО.

Новий масив запитань до Фільчакова з’явився і під час повномасштабного вторгнення. У перші тижні війни прокурор, за інформацією джерел у силових структурах, виїхав на Закарпаття, а згодом працював дистанційно з Дніпра, отримуючи службову документацію для підпису виїзним способом. Паралельно в інформаційному полі з’явилося іміджеве інтерв’ю, яке експерти назвали спробою «перезавантаження репутації».

У матеріалах розслідувачів згадуються й давні контакти Фільчакова з колишнім прикордонником Вадимом Слюсарєвим, який перед війною виїхав до Росії, а згодом оформив на себе завод «Рапід» і вивіз частину активів в Угорщину. Їхня комунікація, за даними джерел, почалася ще в роки спільної роботи на дергачівському напрямку, критичному для контрабандних потоків.

Попри численні конфлікти й публічні претензії, нині Фільчаков обіймає посаду заступника начальника відділу процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури. Його родина володіє нерухомістю вартістю понад 3,25 млн гривень, декларує майже 1,9 млн готівкою, користується преміальними авто, що записані на третіх осіб, а сам прокурор пересувається містом на броньованому Toyota Land Cruiser 300, який відсутній у декларації та не значиться службовим транспортом.

Окрему увагу розслідувачі звертають на незадекларований будинок у Холодногірському районі Харкова, оформлений на тещу прокурора, і епізод із раптовим зникненням броньованого авто з-під будівлі прокуратури після публічного розголосу.

Попри розслідування, розпочате Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Національним антикорупційним бюро ще в лютому 2024 року, у Головному управлінні ДПС у Харківській області не відбулося жодних відчутних зрушень. Схеми, пов’язані з незаконним «поверненням ПДВ», штучним внесенням підприємств до категорії ризикових та блокуванням податкових накладних, продовжують функціонувати, перетворюючи податкову систему регіону на інструмент тиску та збагачення обмеженого кола осіб.

За даними підприємців і громадських активістів, на керівних позиціях формально відбулися певні кадрові ротації, проте фактичні виконавці сумнівних рішень залишилися на своїх місцях або передали повноваження лояльним «приймачам». Подібна практика дозволяє зберігати контроль над фінансовими потоками та ухилятися від кримінальної відповідальності, створюючи видимість оновлення структури.

Заступниця начальника Світлана Подсоха та її донька Анна Подсоха, яка очолює управління податкових ризиків, володіють квартирами, будинками, землею, елітними авто та нежитловою нерухомістю у центрі Харкова. Борги за комунальні послуги вони не сплачують, а стягнення через суд не впливає на їхній статус.

Юлія П’яташ, колишня «права рука» Гладченка та Марєхіна, уникла покарання, здавши керівників, і залишилася на посаді начальниці відділу ризиків. Її майно включає кілька квартир, землю, автомобіль та доларові заощадження. Донька проживає у Польщі, а борги за комунальні послуги перевищують 21 тисячу гривень.

Сергій Захаров, офіційно головний державний інспектор, фактично є «касиром» Селезня, збираючи «данину» з бізнесу та розподіляючи її між своєю «четвіркою». Він володіє автопарком, нерухомістю, готівкою та банківськими рахунками. Захарова «забронювали» від мобілізації, тоді як справжні податківці вже служать на фронті.

Прифронтовий Харків страждає від війни щодня: гинуть люди, руйнуються будинки, а податківці продовжують збагачуватися на тіньових схемах, прикриваючись посадами та зв’язками. Експерти та активісти ставлять питання: чи залишаться нові «податкові феодали» без покарання і чи держава готова протистояти корупції у прифронтових регіонах?

Високий суд Англії ухвалив рішення, яке стало однією з найгучніших фінансових подій року: колишні власники ПриватБанку Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов мають відшкодувати близько трьох мільярдів доларів збитків і судових витрат. Ця сума охоплює як самі втрати, так і витрати на багаторічний судовий процес, що став символом боротьби українського банку за справедливість на міжнародному рівні.

Суд визнав бізнесменів відповідальними за масштабне шахрайство, яке відбулося ще до націоналізації ПриватБанку у 2016 році. За матеріалами справи, через складну мережу фіктивних компаній із банку було виведено мільярди доларів. Рішення англійського суду є принциповим прецедентом не лише для України, а й для всього міжнародного фінансового середовища, адже воно демонструє, що навіть найбільш впливові бізнес-групи не захищені від відповідальності.

Показовий кейс — зерновий термінал «Боріваж» у порту «Південний». Попри арешт і передачу у власність держави пів року тому, фактичний контроль над операційними процесами, за твердженнями критиків, залишився у пов’язаних з Геннадієм Боголюбовим орбітах. Йдеться про суттєві грошові потоки, які мали б працювати на бюджет, але, як стверджують опоненти, осідають у приватному секторі. Формально держава — власник, фактично — управління й комерційна вигода лишаються предметом гострих питань.

Інша лінія — газ. Україна виділяє мільярди гривень на імпорт палива з ЄС перед зимою, але сутність парадоксу в тому, що частина цього «європейського» газу має українське походження. За оцінками галузевих аналітиків, видобуток на Полтавщині та Харківщині пов’язують із приватними компаніями, що продають ресурс на європейському ринку, після чого країна змушена купувати його назад за вищою ціною. У фокусі — активи, які приписують орбіті Ігоря Коломойського та його партнеру Віталію Хомутинніку, зокрема Сахалінське родовище на Харківщині та «Укрнафтобуріння». Гравці ринку називають це класичною моделлю «видобуток тут — маржа там».

Наслідок для держави — дорожче паливо і втрачена рента, для споживачів — тарифний тиск, для системи — перманентний дефіцит довіри. Після лондонського рішення очікування очевидні: аудити, перевірка договорів, реальна зміна контролю на державних активах, а також синхронізація кримінальних і цивільних процесів, щоби юридичні перемоги конвертувалися у фінансові й управлінські результати в Україні.

Підкажіть, будь ласка, повний текст, з якого потрібно зробити нову унікальну версію.

«Я не хочу бути президентом хаосу, тому підписав другу версію закону про допомогу українцям, але зробив це востаннє», — зазначив Навроцький. Він додав, що українці повинні отримувати підтримку на тих самих умовах, що й інші національні меншини у Польщі.

За словами президента, первісна версія закону передбачала надання допомоги 800+ українцям, які не працюють у Польщі, що він вважав несправедливим щодо поляків. Підтримка українців, за його словами, має поєднуватися з відповідальністю та справедливістю для польського суспільства.

Навроцький підкреслив, що українська меншина, яка перебуває у Польщі вже третій рік після початку війни, повинна отримувати допомогу відповідально і на тих самих умовах, що й інші національні меншини, із чітко встановленими правилами.

Нагадаємо, від 1 листопада більшість українських біженців у Польщі повинні самостійно покривати витрати на житло.

Солом’янський районний суд міста Києва ухвалив рішення, яким надано слідчому Служби безпеки України дозвіл на огляд приміщень ПрАТ «Телеканал Інтер», що знаходяться за адресою вулиця Дмитрівська, 30. Такий крок здійснено в межах кримінального провадження, у якому встановлюються обставини, пов’язані зі зміною структури власності одного з найбільших телевізійних мовників країни. Слідчі дії спрямовані на отримання матеріалів і документів, що можуть підтвердити або спростувати факти ймовірного підроблення юридичних паперів та можливого використання фінансових потоків у схемах, пов’язаних із підтримкою терористичної діяльності.

Згідно з матеріалами слідства, у межах цієї справи досліджується низка операцій, проведених у період зміни контролю над телеканалом. Експерти аналізують, чи відбувалося внесення неправдивих даних до офіційних реєстрів або службових документів, які могли стати підставою для формального оформлення нових власників. Окремою лінією перевірки є фінансові операції, що зацікавили правоохоронців через їхній обсяг, призначення та потенційний зв’язок із діяльністю структур, які перебувають під санкціями або мають ознаки причетності до фінансування тероризму.

Згідно з висновком експерта, підпис від імені колишнього власника каналу Ігоря Плужнікова на електрофотокопії довіреності від 23 травня 2005 року виконано не ним, а іншою особою. На підставі цієї довіреності за місяць до смерті Плужнікова відбулося відчуження акцій телеканалу на користь асоціації «Діловий світ», пов’язаної з Валерієм Хорошковським.

У 2015 році бізнесмен Дмитро Фірташ придбав 29% акцій «Інтера» у російського «Першого Каналу» за 100 мільйонів доларів. Оскільки ВАТ «Перший Канал» здійснює антиукраїнську діяльність, СБУ кваліфікує цю операцію як фінансування терористичної діяльності.

Статутний капітал та майно ПрАТ «Телеканал Інтер», включно з головним офісом площею понад 6 тисяч квадратних метрів, визнані речовими доказами у справі. Огляд приміщень необхідний для визначення оціночної вартості майна.

Наразі Фірташ є мажоритарним власником каналу – його частка акцій становить 59,5%. У травні 2023 року СБУ оголосила Фірташу та його топменеджерам підозру у привласненні державного газу на 18 мільярдів гривень, а активи на суму 7,4 мільярда гривень були заарештовані. З 2021 року на Фірташа діють персональні санкції в Україні, включаючи блокування активів.