Собор Архістратига Михаїла та всіх небесних сил безтілесних: день небесного заступництва та духовної мужності

У соціальних мережах та медіапросторі стрімко набрав обертів резонанс навколо радників нового очільника Офісу Президента Кирила Буданова. Після його призначення з’явилися публічні твердження про те, що частина помічників, які працювали ще за керівництва Андрія Єрмака, нібито зберегли свої позиції й за нового глави ОП. Це одразу стало ґрунтом для гучних заяв про «зраду», приховані домовленості та безперервність старих впливів.

Утім, більш уважний аналіз ситуації свідчить, що емоційна реакція значно випередила реальний стан речей. Політолог Олексій Голобуцький зазначає, що джерелом скандалу стали не кадрові рішення як такі, а особливості роботи державної бюрократії. За його словами, інформаційна хвиля виникла через формальні списки та документи, які не були оперативно оновлені після зміни керівництва.

Станом на перші дні після призначення новий очільник ОП справді не призначив повністю оновлену команду радників і помічників. Частина людей, які працювали з попереднім керівником, тимчасово залишалася поза штатом. Саме це й стало формальним приводом для гучних заголовків і хвилі обурення в соцмережах.

Однак логіка «Буданов залишив собі радників Єрмака» виглядає радше зручною для клікбейту, ніж коректною з точки зору реальної управлінської практики. За словами Голобуцького, новий очільник ОП у перші тижні роботи зосереджений не на косметичних кадрових рішеннях, а на значно важливіших питаннях — перемовинах із міжнародними партнерами щодо деталей мирного плану, реагуванні на масовані удари по енергетичній інфраструктурі, роботі в умовах постійно змінної внутрішньої та зовнішньої ситуації.

У таких обставинах очікувати миттєвого «перезавантаження» апарату — щонайменше наївно. Будь-яка бюрократична система працює інерційно, а швидкі кадрові рішення є радше винятком, ніж правилом. Тим більше — у момент, коли країна перебуває у фазі активних переговорів і кризових викликів.

Голобуцький наголошує: відсутність негайних звільнень або призначень не є свідченням політичної змови чи прихованої залежності. Це типовий перехідний період, коли новий керівник вивчає документацію, посадові інструкції та концентрується на критично важливих завданнях, а не на публічних жестах.

Інформаційний шум навколо цієї теми, за його словами, лише демонструє хронічну проблему українського медіаполя — прагнення знайти «зраду» там, де є звичайна управлінська рутина. У результаті суспільству підсовують спрощену і емоційну картинку замість тверезого аналізу.

У підсумку історія з радниками виглядає не як сенсація, а як приклад того, як перехідний момент і бюрократичні процеси стають ґрунтом для гучних, але порожніх скандалів. І, схоже, у цій ситуації варто більше говорити не про персоналії, а про реальні виклики, з якими нині стикається держава.

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому заступнику керівника одного з департаментів Генеральної прокуратури України. За даними слідства, його службові дії та прийняті рішення спричинили значні фінансові втрати для державного бюджету, які обчислюються мільйонами гривень.

Правоохоронці встановили, що підозрюваний, перебуваючи на відповідальній посаді, нібито діяв в інтересах одного з керівників Державної фіскальної служби. Слідство вважає, що він сприяв зловживанню службовим становищем під час розгляду податкового спору між контролюючим органом та суб’єктом господарювання. Йдеться про ситуацію, коли підприємство оскаржувало податкове повідомлення-рішення, а втручання посадовців могло вплинути на подальший хід справи та її фінансові наслідки.

Перший заступник голови ДФС, який мав ухвалити остаточне рішення за результатами скарги, умисно не зробив цього у встановлений законом строк. Такі дії, як зазначають слідчі, відбувалися в інтересах підприємства та за сприяння посадовця прокуратури.

Ключову роль у схемі відіграв саме прокурор. В останній день строку він вилучив усі матеріали податкової перевірки, створивши штучну ситуацію, за якої підписання рішення стало нібито неможливим. Посадовець ДФС офіційно заявив, що не може ухвалити рішення через відсутність документів.

У результаті цього скарга підприємства була автоматично визнана задоволеною. Держава втратила можливість стягнути податкові зобов’язання та штрафні санкції на суму понад 641 мільйон гривень.

У НАБУ та САП зазначають, що дії підозрюваних кваліфіковано як зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Розслідування триває, встановлюється повне коло осіб, причетних до реалізації схеми.

Прокуратура офіційно підтвердила затримання трьох працівників районного територіального центру комплектування та так званого «представника громадської організації», яких підозрюють у вимаганні грошей у мобілізованого чоловіка. За версією слідства, фігуранти діяли узгоджено, використовуючи службове становище та авторитет формальних і неформальних структур для отримання незаконної вигоди.

Як встановили правоохоронці, підозрювані організували схему, в межах якої мобілізованого чоловіка фактично поставили у залежне становище. Йому створювали штучні проблеми під час проходження процедур, пов’язаних із військовим обліком і службою, після чого пропонували «вирішити питання» за грошову винагороду. За даними слідства, для цього чоловіка спеціально перевозили між різними локаціями, чинячи психологічний тиск і нав’язуючи думку про безвихідь ситуації без неофіційної оплати.

Наразі усі фігуранти затримані, правоохоронці проводять досудове розслідування, встановлюють усі обставини справи та перевіряють можливу причетність інших осіб до незаконної діяльності.

Цей випадок підкреслює проблеми корупції та зловживання службовим становищем у системі мобілізації та військового обліку.

Вагітна співачка Аліна Гросу вперше відкрито поділилася думками щодо можливої статі своєї майбутньої дитини, залучивши до розмови популярні народні прикмети. Артистка зізналася, що з цікавості вирішила проаналізувати поширені уявлення, які нібито допомагають передбачити, хто має народитися — хлопчик чи дівчинка.

У своїх соціальних мережах Гросу продовжує щиро розповідати про перебіг вагітності, зміни в самопочутті та емоційний стан. Цього разу вона опублікувала відео, в якому у жартівливій формі склала власний «рейтинг» прикмет, порівнюючи їх із тим, що відбувається з нею зараз. Серед таких ознак — зміни смакових уподобань, настрій, особливості самопочуття та навіть форма живота.

За словами Аліни, під час вагітності їй дуже хочеться кислого та солоного, що, за народними повір’ями, може свідчити про хлопчика. Також вона розповіла, що токсикоз був сильним, але нетривалим, і зараз апетит значно покращився.

Водночас у співачки з’явилися набряки, перепади настрою та періодичні головні болі. Згідно з прикметами, такі симптоми частіше пов’язують із вагітністю дівчинкою. Крім того, Гросу зізналася, що їй часто холодно, що також приписують очікуванню хлопчика.

Підсумовуючи свої спостереження, артистка зазначила, що результат вийшов рівним — чотири «за» хлопчика і чотири «за» дівчинку, тож інтрига поки що зберігається.

У коментарях під відео шанувальники активно долучилися до обговорення. Думки розділилися: одні впевнені, що у співачки народиться хлопчик, інші переконані, що буде дівчинка. Водночас більшість коментаторів наголошують, що головне — здоров’я та щастя майбутньої дитини.

Декларації депутата Київської міської ради від фракції «Єдність», заступника голови комісії з питань власності та регуляторної політики Костянтина Бровченка викликають низку запитань щодо повноти та достовірності відображених у них даних. Аналіз оприлюднених документів свідчить про сталі підходи до заниження вартості майна, непослідовне декларування активів і формальне трактування фінансових зобов’язань, на що звертають увагу журналісти та експерти з антикорупційної тематики.

У декларації за 2020 рік депутат задекларував значні суми готівкових коштів — 13,5 мільйона гривень власних заощаджень, близько 5 тисяч гривень на банківських рахунках, а також понад 59 тисяч гривень готівкою, що належать його дружині. Така структура заощаджень виглядає нетипово, з огляду на мінімальні залишки на рахунках і переважання готівки, що традиційно ускладнює перевірку походження коштів.

У 2021 році депутат задекларував 14 земельних ділянок, проте ділянка площею 2,9197 га вартістю 109 тис. грн не була відображена. Того ж року дружина придбала квартиру в центрі Києва площею 84,1 кв. м за 2,7 млн грн і разом із чоловіком земельну ділянку площею 21,9125 га за 1,3 млн грн, яка в декларації відсутня.

Також із декларації зникли відомості про 12 компаній, бенефіціаром яких раніше був Бровченко, включаючи ТОВ «Київський БКК», «СФ Юкрейн Пропертіз» та «Київхліб Агро», яка фігурує у кримінальному провадженні щодо шахрайства з коштами банку «Альянс».

Поворотна фінансова допомога у розмірі 500 тис. грн у декларації відображена як дохід, хоча за законом вона є фінансовим зобов’язанням.

У декларації за 2022 рік більшість земельних ділянок зникли, частина продана, частина передана до статутного капіталу ТОВ «Аппель», але відображена у декларації лише частково.

У 2023 році Бровченко почав використовувати нормативну оцінку землі замість фактичної вартості. Так, сім ділянок із реальною вартістю понад 2 млн грн задекларовані як 723 тис. грн. Дружина депутата придбала нерухомість у Бучанському районі, квартиру в центрі Києва за 3,1 млн грн та автомобіль ZEEKR 001 вартістю 2,2 млн грн, але ці активи в декларації не зазначені.

За підсумками 2023 року при доходах сім’ї понад 1 млн грн грошові активи скоротилися з 14,8 млн грн до 8,94 млн грн. При цьому придбано нерухомість, автомобілі та земельні ділянки, внесено 900 тис. грн до статутного капіталу, що створює розрив у щонайменше 1,75 млн грн. Квартира за 3,1 млн грн підлягає оплаті до 25 жовтня 2025 року, але відповідне фінансове зобов’язання не відображене.

Сукупність цих фактів свідчить про системне неправдиве декларування, заниження вартості активів і приховування зобов’язань, через що декларації Костянтина Бровченка мають формальний характер і не відображають реальний майновий стан депутата та його сім’ї.

Комунальне підприємство «Рідне місто» Самарівської міської ради Дніпропетровської області 8 січня уклало договір на капітальний ремонт дорожнього покриття вулиці Північної. Вартість робіт становить 50,08 млн грн, а підрядником стала компанія ТОВ «Піксельбау», яка перемогла в результаті відкритих торгів. За умовами договору ремонт має бути завершений до кінця року, а роботи здійснюватимуться в рамках другого етапу оновлення вулиці — від будинку №1 до вулиці Зінаїди Білої.

Загальна протяжність ділянки, що підлягає ремонту, становить 2,43 км. Проєкт передбачає комплексне оновлення дорожнього полотна: повне зняття старого покриття, влаштування нового асфальтобетонного шару, ремонт заїздів до прилеглих будинків та нанесення дорожньої розмітки. Такий підхід дозволяє не лише відновити якість дороги, а й забезпечити довготривалу експлуатацію без швидкого виникнення вибоїн та тріщин.

Найбільшу частину коштів — 42,61 млн грн — закладено на асфальтобетон. У кошторисі дрібнозернистий асфальт врахували по 6 877 грн за тонну, крупнозернистий — по 6 692 грн за тонну. Формально ціни відповідають наявним довідковим даним, однак вони базуються на пропозиціях посередників, а не заводів-виробників. У результаті вартість матеріалів у проєкті фактично зафіксована на рівні перепродажу.

Окрему увагу привертають показники економіки підряду. Середньомісячна зарплата одного робітника в кошторисі визначена на рівні 24 500 грн, що нижче середніх показників у будівельній галузі регіону. Водночас запланований прибуток підрядника становить лише 0,058% від суми договору — близько 29 тисяч гривень, що виглядає нетипово для контракту такого масштабу.

Конкуренція на торгах формально була, однак дешевші пропозиції від двох компаній замовник відхилив. Зокрема, одна з фірм запропонувала виконати роботи за 46,01 млн грн — майже на 4 млн грн дешевше. Саме це рішення стало предметом перевірки з боку аудиторів, які поставили під сумнів обґрунтованість відхилення економічно вигіднішої пропозиції.

Умови участі в тендері виявилися жорсткими і нетиповими. Замовник вимагав підтвердження досвіду виключно за договорами, укладеними не раніше 2024 року, фактично ігноруючи попередні роки діяльності компаній. Відгуки замовників також мали бути «свіжими» і датованими вже після оголошення саме цього тендеру. На підготовку та подання пропозицій учасникам дали лише два тижні.

Крім того, учасники зобов’язані були особисто приїхати до замовника та підписати акти огляду об’єкта і ознайомлення з кошторисною документацією. Без фізичного візиту і підпису представника КП пропозиція не розглядалася. Також у тендерній документації з’явилися вимоги щодо наявності специфічних сертифікатів, а також повного пакета кадрових документів і медичних довідок на кожного працівника.

Частину вимог учасники називали дискримінаційними і намагалися оскаржити ще до початку торгів. Після зауважень замовник відмовився лише від вимоги надання розширених медичних карток, але ключові бар’єри залишилися без змін.

Закупівля потрапила під аудит, який встановив ознаки порушень, зокрема у відхиленні дешевшої пропозиції. Замовника зобов’язали усунути порушення у визначений строк, однак станом на зараз договір не розірвано і нового переможця не визначено.

Підрядник — компанія «Піксельбау» — зареєстрована у 2024 році і за короткий час отримала понад 50 млн грн бюджетних підрядів. Контракт на ремонт вулиці Північної є найбільшим у її портфелі. Саме це посилює запитання щодо умов, за яких компанія змогла обійти більш досвідчених і дешевших конкурентів.

Буковель упродовж останніх років дедалі частіше фігурує не лише як провідний гірськолижний курорт країни, а й як осередок концентрації значних державних інвестицій. Під гаслами розвитку туризму, оновлення доріг та модернізації транспортної інфраструктури навколо курорту сформувалася стійка система освоєння бюджетних ресурсів, обсяги яких вимірюються мільярдами гривень.

За наявною інформацією, ключовою особливістю цієї системи є обмежене коло компаній, які з року в рік отримують найбільші та найдорожчі підряди. Формальні тендерні процедури часто не створюють реальної конкуренції, а результати торгів виглядають передбачуваними. Це породжує запитання щодо прозорості використання коштів і ефективності державних витрат у регіоні.

Ключовим фаворитом у цій системі є ТОВ «ПБС» (ЄДРПОУ 32872788), яке протягом останніх років системно отримує найбільші дорожні контракти в регіоні. Один із тендерів на капітальний ремонт дороги державного значення до Буковеля має очікувану вартість понад 2,3 мільярда гривень. Формально закупівля оголошена як відкрита, однак тендерна документація виписана таким чином, що будь-яка реальна конкуренція нівелюється ще до початку торгів.

Замовник встановив вимоги щодо обов’язкового досвіду виконання робіт виключно на дорогах державного значення, наявності власної сертифікованої лабораторії та власного асфальтобетонного заводу. При цьому повністю ігнорується передбачене законом право учасників залучати орендоване обладнання або працювати із субпідрядниками. Окремо встановлені фінансові бар’єри — річний дохід не менше 700 мільйонів гривень і підтверджений аналогічний договір на суму щонайменше 50 відсотків вартості закупівлі.

Такі критерії не мають об’єктивного економічного обґрунтування і фактично працюють як штучний фільтр під заздалегідь визначеного учасника. Навіть великі іноземні компанії, які намагалися взяти участь у тендерах, були усунуті з процесу. Після часткового визнання їхніх скарг щодо дискримінаційних умов подальша участь блокувалася через формальні технічні зауваження або мовні нюанси в документації.

Кадрові зміни в регіональній службі відновлення також не призвели до реальних зрушень. Попри публічні заяви про звільнення керівника обласної служби, він фактично продовжує виконувати свої функції, а фінансування ТОВ «ПБС» залишається безперервним. Жодного перегляду тендерної політики чи підходів до формування вимог не відбулося.

У підсумку дорожні проєкти навколо Буковеля дедалі більше нагадують не інструмент розвитку регіону, а відпрацьований механізм перерозподілу бюджетних мільярдів. Відсутність конкуренції, дискримінаційні вимоги та стабільний набір переможців створюють замкнену систему, у якій держава виступає джерелом фінансування, а контроль за ефективністю витрат зводиться до формальності.

На українсько-словацькому кордоні прикордонники зафіксували одразу дві спроби незаконного перетину державного кордону із використанням підроблених документів. За інформацією Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, порушниками виявилися двоє мешканців Києва, які намагалися скористатися пільгами для багатодітних батьків, аби виїхати за межі країни.

Перший інцидент стався у пункті пропуску «Малі Селменці». Під час перевірки документів прикордонний наряд звернув увагу на 39-річного чоловіка, який надав копію свідоцтва про народження нібито третьої дитини. У ході поглибленої перевірки з’ясувалося, що документ містить ознаки підробки, а інформація, зазначена в ньому, не підтверджується жодними офіційними реєстрами. Сам чоловік не зміг надати переконливих пояснень щодо походження документа.

Другий випадок зафіксували у пункті пропуску «Малий Березний». 30-річний киянин надав два українські свідоцтва про народження та одне видане в Молдові. Прикордонники під час перевірки встановили ознаки підробки останнього документа. Виявилося, що свідоцтво було отримане незаконним шляхом за грошову винагороду.

Обом порушникам відмовили у перетині кордону. За фактами виявлення підроблених документів прикордонники направили повідомлення до Нацполіції про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 358 КК України «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів».

Інциденти ще раз підтверджують важливість ретельного контролю на державному кордоні та суворого дотримання правил перетину державного рубежу.