Спалах ротавірусу в Чернігівському дитсадку: госпіталізовано 6 дітей і виховательку

Заступник голови Чернівецької обласної державної адміністрації Роман Греба, за даними його декларації, веде життя, яке значно відрізняється від середнього рівня українських держслужбовців. Незважаючи на те, що офіційно він отримує зарплату чиновника, його статки та майно вражають. Греба пересувається на розкішному Lexus RX350, вартість якого перевищує 2,6 мільйона гривень, і володіє нерухомістю, яка не відповідає статусу середньостатистичного державного службовця.

Декларація Романа Греби, оприлюднена виданням 368.media, проливає світло на значні активи чиновника та його родини. Крім дорогого автомобіля, на готівці у його дружини знаходяться 170 тисяч доларів, що також викликає питання щодо джерел доходу сім'ї. Варто зазначити, що Роман Греба не тільки працює в державному секторі, але й активно займається спортивною діяльністю, що ймовірно є ще одним джерелом його доходів.

У Чернівцях Греба орендує перший поверх приватного будинку на 99 квадратних метрів із земельною ділянкою площею 500 кв.м. Крім того, він винаймає машиномісце в ЖК “Імідж Пікчерз” у Києві.

Автомобіль Lexus RX350, який він придбав у грудні 2022 року за 2,67 мільйона гривень, є єдиним транспортним засобом посадовця.

Дружина Ірина Греба – бізнесвумен і викладач йоги. Вона володіє двома компаніями: “Джі Ар Груп” зі статутним капіталом 200 тисяч гривень та “Оріон-РВЄ”, де має 33,3% частки. У декларації також вказано, що Ірина тримає готівкою 170 тисяч доларів США.

Попри це, офіційні доходи родини виглядають скромно: зарплата Романа Греби в Чернівецькій ОДА за рік склала 434,5 тисячі гривень, а дружина поповнила рахунок лише на 537,7 тисячі “за рахунок заощаджень”.

Цікаво, що чиновник обіймає одразу кілька впливових громадських посад: президент Української федерації учнівського спорту, віце-президент Європейської федерації шкільного спорту, голова комітету етики Міжнародної федерації шкільного спорту у Бельгії та керівник Федерації кіберспорту України. Офіційно всі ці позиції — неоплачувані.

Однак стиль життя чиновника і його родини викликає чимало запитань. Адже навіть за офіційними доходами така кількість майна й готівки виглядає, щонайменше, непропорційно.

Сніданок є основою продуктивного дня, адже саме від нього залежить наш настрій, рівень енергії та навіть здатність концентруватися. Замість звичних варіантів на кшталт вівсянки чи манки, фахівці з харчування радять звернути увагу на гречану кашу — продукт, який заслужено називають суперфудом. Ця крупа не лише смачна та поживна, а й має унікальний набір корисних речовин, необхідних для підтримки здоров’я в будь-якому віці.

Гречка є природним джерелом заліза, магнію, цинку, калію та вітамінів групи B. Такий склад допомагає зміцнити серцево-судинну систему, знизити ризик підвищеного тиску та покращити роботу серця. Завдяки високому вмісту антиоксидантів гречка підтримує еластичність судин і сприяє очищенню організму від токсинів.

Клітковина гречки допомагає очищенню організму, покращує травлення та роботу печінки. Регулярне споживання каші знижує ризик серцево-судинних захворювань, діабету та ожиріння. Крім того, гречка сприяє збереженню ясності розуму у старшому віці, підтримуючи нормальний рівень глюкози та живлячи клітини мозку.

Ще однією перевагою є відсутність глютену, що робить гречку безпечною для людей із непереносимістю пшениці чи алергією на інші злаки. Таким чином, ця каша стає ідеальним вибором для щоденного раціону, підтримуючи здоров’я та довголіття.

Тривале перебування в сидячому положенні — звична реальність для офісних працівників, студентів і всіх, хто проводить багато годин перед комп’ютером. Такий спосіб життя поступово погіршує еластичність судин, уповільнює кровообіг і підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Науковці з Бірмінгемського університету (Велика Британія) запропонували несподіване, але природне рішення цієї проблеми — гаряче какао.

Дослідження, результати якого були висвітлені у виданні Daily Mail, охопило сорок молодих чоловіків із різними рівнями фізичної активності. Учасники експерименту проводили кілька годин у сидячому положенні, тоді як дослідники вимірювали показники кровообігу й стан судинних стінок. Частина добровольців перед тестом випила чашку какао, багатого на флаваноли — природні сполуки, що містяться в какао-бобах і відомі своїми антиоксидантними властивостями.

З’ясувалося, що напій, приготовлений із натурального какао, багатий на флаваноли — природні сполуки, які покращують стан судин, сприяють розширенню артерій, знижують тиск і підтримують роботу серця.

Докторка Катаріна Рендейро, провідна авторка дослідження, зазначила, що більшість людей проводить сидячи понад шість годин на день — за комп’ютером, у транспорті або вдома перед телевізором. Це спричиняє застій крові, підвищує ризик ожиріння, депресії та серцевих недуг.

«Наше завдання — знайти прості способи зменшити шкоду від малорухливого способу життя. Какао, багате на флаваноли, може стати одним із таких природних рішень», — сказала Рендейро.

Хоча вчені наголошують, що какао не є заміною фізичній активності, одна чашка напою на день може підтримати здоров’я судин і частково нейтралізувати вплив тривалого сидіння.

У Львові прокуратура передала до суду обвинувальний акт стосовно 38-річної мешканки Закарпаття та її 17-річного племінника, яких звинувачують у шахрайських діях проти літнього чоловіка. Інцидент трапився у вересні цього року, повідомили в обласній прокуратурі.

За даними слідства, жінка незаконно заволоділа банківською карткою та двома SIM-картами 68-річного львів’янина. Щоб потерпілий не помітив відсутність майна, зловмисниця повернула йому телефон та гаманець, створивши видимість, що все залишилось на місці.

Того ж дня вона кілька разів розраховувалась карткою пенсіонера у магазинах Львова. Тим часом її племінник змінив PIN-код банківської картки та пароль у мобільному застосунку чоловіка, що дозволило зняти з рахунку ще 35 тисяч гривень через банкомати.

Загалом шахраї завдали збитків на понад 40 тисяч гривень. Невдовзі правоохоронці затримали обох підозрюваних. За клопотанням прокурора суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.

Розслідування триває, а справу невдовзі розгляне суд.

Перший день листопада в Україні подарує мешканцям комфортну осінню погоду, що дозволить насолодитися м'яким теплом і помірними температурами. У більшості регіонів країни очікується суха та тепла погода без різких похолодань, що додає відчуття затишку. На півночі та сході можуть бути невеликі дощі, але вони не будуть значними і не порушать загальної стабільності кліматичних умов. На півдні температура повітря підніматиметься до +17°, що створює прекрасні умови для прогулянок та відпочинку на свіжому повітрі.

Згідно з прогнозами синоптиків, 1 листопада на більшій частині території України буде ясно або мінливо хмарно. У західних областях опадів не очікується, а денна температура варіюватиметься в межах від +11° до +15°. Найбільше пощастить Закарпаттю, де температура повітря досягатиме навіть +17° і більше. Тому цей день стане чудовою можливістю для того, щоб насолодитися теплом останніх осінніх днів перед наближенням зими.

У північних областях прогнозують невеликі опади. У Чернігівській і Сумській областях можливий короткочасний дощ, температура вдень +9°…+13°. У столиці без істотних опадів, близько +11° вдень.

На сході синоптики прогнозують подекуди дощі, переважно в Харківській, Луганській і частково Дніпропетровській областях. Температура там — +10°…+13°.

У центральній частині країни 1 листопада буде тепло і сухо: +11°…+13°, мінлива хмарність без опадів.

Південь отримає найвищі показники температури — +13°…+15°, а в Одеській області до +17°. Там збережеться суха, майже весняна погода з легким вітром і невеликою хмарністю.

Загалом, листопад розпочинається без суттєвих змін: осінь поки тримає м’яке тепло, а прохолода поступово приходить лише на північний схід країни.

До кінця поточного року українці можуть не очікувати значного здорожчання основних овочів борщового набору, зокрема картоплі, моркви, буряка, цибулі та капусти. За словами президента Української плодоовочевої асоціації Тараса Баштанника, ці овочі наразі продаються по майже собівартості — в межах 10 гривень за кілограм, і така цінова ситуація збережеться в найближчі кілька місяців. Основною причиною цього, на думку експертів, є не тільки врожай, а й нестабільні умови зберігання на складах, що змушує аграріїв продавати свою продукцію зараз, аби уникнути ризику її псування в майбутньому.

Один з ключових факторів, що визначає ціни на овочі, — це надлишок пропозиції на ринку. Фермери, особливо ті, хто працює в регіонах з хорошими врожаями, намагаються якомога швидше реалізувати свою продукцію. Це дозволяє зберегти більшу частину врожаю та уникнути втрат через погані умови для зберігання, які можуть призвести до значних пошкоджень овочів. Також не варто забувати про інші чинники, як-от транспортування та вартість логістики, але зараз саме аграрії більше зосереджені на тому, щоб зменшити можливі фінансові втрати через проблеми з інфраструктурою.

Баштанник наголошує, що нинішня ціна — це прямий наслідок перевиробництва після минулого сезону. Торік борщовий набір різко дорожчав, тож цього року багато господарств збільшили площі під картоплею, капустою, цибулею. У результаті маємо надлишок пропозиції й «присаджені» ціни. За словами експерта, це стосується всіх ключових позицій — тобто мова йде не про один овоч, а про весь набір одразу.

Окрема лінія — зберігання. В умовах війни фермери рахують не лише електрику, охорону і логістику, а й прямий ризик ударів по інфраструктурі. Аби не вкладатися в енергозатратне довготривале зберігання, дрібні виробники продають урожай тут і зараз. Це штучно «притискає» ціни донизу внутрішнім ринком і зрізає потенціал підвищення.

При цьому попит на борщовий набір в Україні формується майже повністю всередині країни. Як пояснюють аналітики, борщові овочі — це традиційно внутрішній продукт: ми або самі себе забезпечуємо, або, якщо раптом неврожай по якійсь позиції, точково підтягуємо імпорт із Польщі, Молдови, Румунії чи навіть Нідерландів. Тобто ані рекордний врожай картоплі в ЄС цього сезону, ані провали врожаю десь за кордоном істотно не штовхають наші ціни вгору чи вниз. Український борщовий ринок живе за логікою «скільки зібрали тут — стільки й коштує».

Цю ж тенденцію підтверджує і Національний банк України. У жовтневому інфляційному звіті НБУ вказано, що протягом наступних трьох кварталів (тобто приблизно найближчі дев’ять місяців) картопля та інші овочі борщового набору в Україні мають залишатися дешевшими, ніж торік. Регулятор пояснює це хорошими врожаями і надлишком пропозиції, у тому числі продукції середньої якості, яку фермери не можуть довго тримати і змушені зливати на ринок за мінімальною ціною. Так, наприклад, вартість цибулі цієї осені опустилася до найнижчого рівня з початку 2022 року.

Водночас є важливе застереження. Не всі овочі поводяться однаково. Тепличні культури вже йдуть угору в ціні: томати й огірки дорожчають після завершення ґрунтового сезону і скорочення поставок із теплиць. Тобто «дешевий борщ» — так, але «дешевий салат з помідорами взимку» — ні. Це класична сезонність, коли тепличний овоч стає практично делікатесом.

Що це означає для споживача зараз? По-перше, борщовий набір до кінця року залишиться одним із небагатьох продуктів, який не тисне так сильно на гаманець. По-друге, купувати «про запас» картоплю, цибулю чи капусту має сенс, але з поправкою: умови зберігання у квартирі чи підвалі теж важливі. Саме відсутність якісних сховищ змушує аграріїв скидати товар, і ця ж причина може призвести до локального дефіциту якісного продукту вже пізньою зимою. На це натякають і аграрні асоціації, попереджаючи, що після піку пропозиції поступово може піти невелике зростання через витрати на зберігання.

НБУ при цьому очікує, що загалом низькі ціни на борщовий набір і картоплю допоможуть стримувати продовольчу інфляцію на старті 2026 року. Для бюджету домогосподарств це означає просту річ: обов’язкові базові продукти харчування (борщ, суп, гарніри) будуть відносно доступними, навіть якщо фрукти й тепличні овочі залишаться дорожчими.

Багато людей, які відмовляються від глютену через регулярний біль і здуття живота, вважають, що це є ознакою глютенової непереносимості. Однак, результати досліджень, опублікованих у журналі The Lancet, свідчать, що в реальності ці симптоми не завжди пов’язані саме з глютеном. Згідно з висновками вчених, істинною причиною дискомфорту найчастіше є не глютен, а FODMAP-вуглеводи — група складних вуглеводів, які не можуть бути повністю розщеплені в тонкому кишківнику.

Ці сполуки, включаючи фруктани, галактани та інші короткоциклічні вуглеводи, внаслідок відсутності достатньої кількості ферментів у кишківнику, не засвоюються і потрапляють до товстого кишківника. Тут вони зазнають бродіння, що може призводити до утворення газів, здуття і навіть болю. Відомо, що саме ці процеси є основними провокаторами дискомфорту, який іноді плутають з негативними реакціями на глютен.

Попри популярність безглютенових дієт, науковці нагадують: справжня целіакія — аутоімунне захворювання, що потребує повного уникнення глютену — зустрічається лише приблизно в 1% населення. Решта, хто скаржиться на біль, спазми чи здуття після споживання хліба чи макаронів, часто реагують на інші компоненти продуктів.

Дослідники зазначають, що коли учасники експериментів переходили на дієту з низьким вмістом FODMAP — обмежуючи споживання цибулі, часнику, яблук, нектаринів та певних злаків — симптоми зникали навіть після повторного введення глютену.

У багатьох випадках негативні відчуття після їжі пов’язані з очікуванням болю, а не з реальними змінами в організмі. В експериментах, коли люди не знали, чи отримують глютен, різниця у симптомах була мінімальною. Деякі навіть відчували погіршення після плацебо — продуктів без глютену.

«Активність у шлунково-кишковому тракті здатна впливати на роботу мозку, а тривожність може підвищувати чутливість до звичайних процесів травлення», — зазначають автори дослідження.

Фахівці попереджають, що відмова від глютену без медичних показань не лише непотрібна, а й потенційно шкідлива. Продукти без глютену часто містять більше жиру, цукру та солі, але менше клітковини, білка і поживних речовин, що може негативно позначитися на мікрофлорі кишківника.

Крім того, психологи застерігають: нав’язливе уникання певних продуктів підвищує тривожність і може загострювати синдром подразненого кишківника (IBS).

Дослідники з Університету Лідса проаналізували 67 клінічних випробувань за участю понад 7 тисяч людей і з’ясували, що когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) допомагає ефективніше, ніж медикаментозне лікування, зменшити біль і страх перед їжею.

«Пора переходити від редукціоністського підходу „глютен — це зло“ до персоналізованої терапії, яка допоможе людям безпечно повернути глютен у раціон», — резюмують вчені.

Таким чином, нове дослідження пропонує переглянути популярне уявлення про глютен як головну причину дискомфорту після їжі. У більшості випадків проблеми спричиняють індивідуальні реакції на вуглеводи, особливості мікрофлори кишківника та психологічні фактори.