Спека, яка змінює все: як високі температури впливають на тіло, мозок і психіку

Британські дослідники з Університету Плімута зробили важливе відкриття, яке викликає занепокоєння щодо потенційного впливу нанопластика на харчові продукти. Їхнє дослідження показало, що нанопластик здатний проникати в їстівні частини рослин, минаючи природні бар'єри, які зазвичай захищають рослини від чужорідних частинок. У ході експерименту з редискою, вирощеною в гідропонічних умовах, було виявлено, що полістирольні наночастинки, що потрапили в розчин, через п’ять діб проникли в кореневу систему рослини. При цьому майже 5% часток були виявлені в коренях, а близько чверті з них потрапили саме в їстівну частину коренеплоду.

Ці результати мають серйозні наслідки для продовольчої безпеки. Частини нанопластика також були знайдені в надземних пагонях рослини, що підкреслює здатність цих частинок до переміщення через рослинні тканини. Науковці зазначають, що частки нанопластика успішно долають гідрофобний бар'єр — так звану смужку Каспарія, яка звичайно перешкоджає проникненню токсичних речовин в кореневу систему.

Дослід був лабораторним і не відтворював повністю аграрні умови (використано гідропоніку та мічені ^14C полістирольні наночастинки), однак, за оцінкою команди, встановлений механізм імовірно релевантний і для інших культур. Керівник напряму мікропластику професор Річард Томпсон наголошує: проблема забруднення пластиком стосується не лише моря та морепродуктів — тепер продемонстровано шлях потрапляння нанопластику й у рослинні продукти.

Університет повідомив про роботу як про «перші докази» акумуляції пластикових наночастинок у їстівній тканині овочів, вказавши на потребу в подальших дослідженнях польових сценаріїв, концентрацій у ґрунті й реальних ризиків для здоров’я людини.

Контекст: Нанопластик — це частинки розміром менше 1 мкм, що утворюються під час руйнування більшого пластику. Раніше основну увагу приділяли їхній присутності у водних екосистемах і морепродуктах; нинішня робота розширює уявлення про потрапляння цих частинок у харчовий ланцюг через рослинні продукти.

Шахта «Покровська» залишається одним з основних стратегічних об’єктів у районі активних бойових дій на Донеччині. Підприємство не лише має важливе економічне значення для регіону, але й виконує функцію важливого оборонного рубежу. За повідомленнями підрозділу Збройних сил України «Гострі Картузи», територія шахти зазнала серйозних руйнувань внаслідок активних бойових дій. Частина інфраструктури шахти, яка зберігає критичну для регіону важливість, опинилася під контролем російських окупантів.

Розташована на стратегічно важливому напрямку, шахта «Покровська» знаходиться на межі бойових ліній, які мають вирішальне значення для оборони Покровська та прилеглих територій. Саме через цю ділянку війська ворога намагаються розширити свій плацдарм, збільшуючи тиск на оборонців лівого флангу. Це ставить під загрозу не лише стабільність оборонних позицій, а й безпеку мирного населення, яке, попри воєнні дії, залишається у зонах потенційного обстрілу та наслідків бойових сутичок.

У грудні 2024 року адміністрація «Покровської» оголосила про часткове призупинення діяльності через наближення лінії фронту. Уже в січні 2025 року видобуток було повністю зупинено. У березні російські обстріли зруйнували головний ствол і підйомну установку шахтоуправління, що зробило відновлення об’єкта неможливим.

Зараз два основні комплекси шахти повністю знищені. Один із них окупований, другий залишається під контролем українських захисників, але щодня зазнає атак.

Після 2014 року шахта «Покровська» була єдиним діючим підприємством на підконтрольній Україні території, що видобувало коксівне вугілля — стратегічну сировину для металургії. Її руйнування створює серйозні ризики для промисловості та енергетичної стабільності України.

Масштаби втрат і майбутня доля підприємства наразі невідомі, але бійці ЗСУ наголошують: оборона цього напрямку — питання не лише військової стратегії, а й економічної безпеки держави.

Сьогодні поняття "біохакінг" уже не асоціюється тільки з науковими дослідженнями або складними генетичними експериментами. Це явище вийшло за межі лабораторій і стало доступним кожному, хто прагне поліпшити якість свого життя. Біохакінг — це не просто мода або філософія, це конкретний підхід до оптимізації фізіологічних та психологічних процесів, заснований на наукових даних. Завдяки йому ми можемо ефективно контролювати такі аспекти, як здоров’я, енергія, сон, концентрація, а також загальний стан організму.

Ключовим принципом біохакінгу є використання точних даних та показників для коригування звичних процесів. Сьогодні ми можемо відстежувати свої біометричні показники — пульс, рівень цукру в крові, якість сну та інші важливі параметри — через різноманітні пристрої та додатки. Це дозволяє нам більш свідомо підходити до власного самопочуття і своєчасно вносити корективи в щоденну рутину, щоб покращити фізичну та розумову працездатність.

Короткі голодування (Intermittent Fasting)Дослідження показують, що правильне обмеження часу прийому їжі може покращити роботу мозку, нормалізувати рівень інсуліну та навіть продовжити життя. Популярні схеми — 16/8 або 5:2.

Кріотерапія та холодні душіКонтрастні температури активізують імунну систему, прискорюють метаболізм і підвищують рівень ендорфінів. Лідери стартапів та спортсмени давно включають цю практику у щоденний режим.

Моніторинг сну за допомогою технологійРозумні браслети та матраци дозволяють відстежувати фазу сну, його якість і навіть визначати, коли найкраще прокидатися. Хороший сон — ключ до здорового серця, стабільного настрою та продуктивності.

Пробіотики та мікробіомНаука про кишкову флору стрімко розвивається. Баланс бактерій у кишечнику впливає не лише на травлення, а й на імунітет, гормони та навіть психіку. Сучасні біохакери підбирають раціон і добавки індивідуально.

Нейроактивні вправи та медитаціяТренування мозку через вправи на концентрацію, дихальні практики та короткі сеанси медитації допомагають зменшити стрес, підвищити креативність і покращити пам’ять.

Біохакінг не обов’язково означає складні технології чи дорогі гаджети. Він про свідомий підхід до власного здоров’я і щоденні маленькі рішення, які дають великі результати. В умовах постійного стресу та високих навантажень сучасного життя це інструмент виживання і процвітання одночасно.

Почніть з одного методу і відстежуйте результат.

Використовуйте сучасні гаджети для контролю біометрії.

Пам’ятайте, що біохакінг — це не екстремальні експерименти, а науковий підхід до покращення життя.

Звертайте увагу на реакцію свого тіла і консультуйтеся з лікарем перед новими експериментами.

Біохакінг показує, що здоров’я — це не лише про медичні обстеження, а про активний, усвідомлений спосіб життя. Навіть невеликі зміни щодня здатні перетворити тіло та мозок на найпотужніший інструмент продуктивності і довголіття.

Українські Військово-Морські Сили здійснили успішну операцію з ураження російського гарнізону, розташованого на буровій платформі "Сиваш" у Чорному морі. Як повідомили у пресслужбі флоту, в результаті атаки було ліквідовано розрахунок протитанкових ракет, а також знищено технічні засоби розвідки та спостереження, які дозволяли окупантам здійснювати контроль над акваторією між Кримом та узбережжям Одеської області.

Ця операція стала частиною стратегічних дій українських ВМС, спрямованих на посилення безпеки в чорноморському регіоні та протидію російській агресії в акваторії. Бурова платформа "Сиваш" входить до складу так званих "вишок Бойка" — кількох платформ, захоплених Росією після анексії Криму у 2014 році. Серед них також перебувають платформи "Петро Годованець", "Таврида" та "Україна". Після захоплення цих установок Росія дооснастила їх сучасними системами розвідки, радіоелектронної боротьби (РЕБ) та гідроакустики, що дозволило їй перетворити ці об'єкти на важливі стратегічні пункти для контролю над Чорним морем.

Останніми днями українські сили також били по енергетичній інфраструктурі РФ, яка живить оборонні підприємства: повідомлялося про ураження Орловської ТЕС та підстанції “Новобрянська” у Брянській області. За оцінками, такі атаки обмежують спроможність Росії підтримувати військову логістику і виробництво.

Ситуація на фронті. На тлі морських ударів Росія продовжує тиснути на сході. За підрахунками західних аналітиків, у жовтні РФ досягла обмежених територіальних зрушень, водночас тривають запеклі бої за логістичні вузли Донеччини.

“Вишки Бойка” — чотири морські бурові платформи Чорноморнафтогазу, які Росія захопила у 2014 році та згодом використовувала у військових цілях як опорні пункти спостереження в морі.

Трьом колишнім посадовцям повідомлено про підозру у справі незаконного відчуження понад 100 гектарів земель Національного природного парку «Пирятинський». За даними слідства, у період з 2017 по 2020 роки чиновники реалізували складну схему, у результаті якої ділянки природоохоронного фонду були передані у приватну власність.

Розслідування встановило, що колишні посадовці зловживали своїм службовим становищем, використовуючи документи та погодження, які створювали видимість законності операцій із землею. Така діяльність призвела до серйозного збитку державі та порушення охоронного режиму території парку, що має важливе значення для збереження біорізноманіття та природних ресурсів регіону.

Як встановили правоохоронці, службові особи незаконно вилучили з постійного користування Нацпарку 95 земельних ділянок загальною площею 100 гектарів. Надалі ці землі передали в оренду фермерському господарству, керівником якого став колишній сільський голова — один із фігурантів справи.

Такі дії завдали державі збитків на суму близько 6,8 мільйона гривень. Наразі слідство триває, перевіряється причетність інших осіб до незаконного відчуження природоохоронних земель.

Землі «Пирятинського» парку мають важливе екологічне значення, адже входять до переліку територій природно-заповідного фонду України, де діє суворий режим охорони природи. Вилучення таких земель без спеціального дозволу є грубим порушенням законодавства.

Прокурори наголошують, що всі причетні до злочину будуть притягнуті до відповідальності, а незаконно відчужені ділянки мають повернути у власність держави.

Начальник третьої зміни митного поста «Рава-Руська» Віктор Пархоменко, за інформацією з відкритих джерел та журналістських розслідувань, має або контролює значний обсяг комерційного майна у Львові, загальна вартість якого перевищує один мільйон доларів США. Зокрема, йдеться про низку бізнес-об’єктів, оформлених на пов’язаних із ним осіб або керованих через довірених партнерів.

За наявними даними, Пархоменко контролює роботу барбершопу «KODEKC твій барбер» та кафе «Плетиво», розташованих у сучасному торговельно-офісному комплексі на вулиці Щирецькій, 30 у Львові. Обидва заклади почали функціонувати не пізніше жовтня 2024 року та демонструють стабільну ділову активність. Орієнтовний обсяг початкових інвестицій у цей бізнес, за оцінками джерел у сфері комерційної нерухомості, становить близько 200 тисяч доларів США.

Крім комерційної діяльності, Пархоменко та його родина володіють значною кількістю нерухомості. До активів належать:– будинок із земельною ділянкою у селі Верхня Рожанка;– особняк у селі Наварія;– дві квартири у Львові;– два нежитлові приміщення;– кілька паркомісць у підземних паркінгах.

Родина користується позашляховиком Audi Q7 2018 року випуску, який у декларації зазначено придбаним за 16 тисяч доларів, тоді як реальна ринкова вартість аналогічного авто становить щонайменше 45–50 тисяч доларів. Таке заниження вартості може вказувати на маніпуляції з декларуванням доходів або непрозоре походження коштів.

Сукупна вартість майна, пов’язаного з родиною митника, оцінюється у понад мільйон доларів США, що суттєво перевищує офіційні доходи державного службовця.

За інформацією джерел, Віктор Пархоменко є кумом колишнього високопосадовця Львівської митниці Назарія Ворожбита, який входив до кола впливу покійного Василя Пісного — екскерівника у ДБР і батька дружини Ворожбита. Саме ці зв’язки, за оцінками експертів, могли забезпечити Пархоменку стабільне перебування на посаді та створення умов для ведення бізнесу під прикриттям державної служби.

Технології стають невід’ємною частиною нашого життя, визначаючи розвиток як окремих індивідів, так і всього суспільства в цілому. Прогрес у сфері інформаційних технологій, штучного інтелекту та автоматизації не лише спрощує побут, але й змінює концепцію роботи, навчання та взаємодії між людьми. У світі, що швидко змінюється, важливо зрозуміти, як ці технології можуть покращити наше майбутнє та які виклики вони принесуть.

Інноваційні розробки дозволяють розвивати нові підходи до освіти, що стають важливими для підготовки поколінь до майбутніх змін на ринку праці. Використання онлайн-платформ, віртуальних симуляцій та інтерактивних інструментів відкриває нові можливості для навчання, доступу до інформації та розвитку критичного мислення. Технології також сприяють розвитку медицини, роблячи її більш доступною та ефективною завдяки телемедицині, роботизованим хірургічним системам та генетичним дослідженням.

«Чи хочу я мати дітей? Так», — сказала Астаф’єва. Вона пояснила, що в дитинстві не прожила багатьох речей, які мали б бути природними для дитини, і тепер надолужує це у стосунках зі своїм коханим. Артистка описує це як важливий етап — дозволити собі відчути безпеку, ніжність і прийняття, які в нормі людина отримує змалку. Вона вважає, що має пройти цей досвід «від початку до кінця», прожити й переосмислити його, перш ніж наважитися стати мамою.

Астаф’єва окремо підкреслила, що не хоче переносити власні травми у майбутню сім’ю. Вона каже, що багато пар не можуть стати батьками не лише з медичних причин, а й тому, що несуть у нові стосунки незаліковані образи від своїх батьків і власного дитинства. Для неї важливо не повторити цей сценарій.

«Я хочу бути хорошою мамою», — говорить артистка. За її словами, для цього вона зараз намагається «розслабити організм», прожити болючі моменти минулого і навчитися бути по-справжньому щасливою в особистому житті. Вона вірить, що коли відчує внутрішню готовність і спокій, тоді зможе реалізуватися і в материнстві.

Таким чином, позиція Астаф’євої не про відмову від дітей, а про готовність не повторювати чужі помилки та не народжувати «на вимогу аудиторії». Артистка хоче нормального шлюбу, стабільності й поваги до особистої межі — а не ще одного заголовка «коли вже дитина».