Співачка Білозір хоче повернутися у політику щоб очолити Мінкульт

Інцидент із нападом на артистів Івано-Франківського національного ансамблю пісні і танцю «Гуцулія» набув розголосу після того, як поліція оголосила про притягнення до відповідальності трьох неповнолітніх дівчат. Віком 15 і 17 років, ці школярки стали причетними до конфлікту, що стався 7 грудня на автозаправній станції у Шептицькому, під час повернення артистів із гастрольного туру Польщею та Фінляндією.

За інформацією правоохоронців, група, до складу якої входили як повнолітні, так і неповнолітні особи, вчинила хуліганські дії щодо членів ансамблю. Спочатку між молодими людьми та артистами виник словесний конфлікт, який згодом переріс у відкриту агресію. У результаті інциденту кілька учасників ансамблю постраждали морально та фізично, хоча серйозних травм, на щастя, не було зафіксовано.

Унаслідок нападу один з артистів зазнав перелому, ще кілька осіб отримали забої та садна. Постраждалим надали медичну допомогу.

Спочатку поліція затримала двох чоловіків віком 18 та 20 років, а також 21-річного студента місцевого училища. Суд обрав їм запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Досудове розслідування триває за кількома статтями Кримінального кодексу, зокрема за хуліганство.

13 грудня правоохоронці повідомили, що встановили особи ще трьох неповнолітніх учасниць конфлікту. На одну з 17-річних дівчат склали адміністративні протоколи за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство) та ст. 178 КУпАП (розпивання алкогольних напоїв). Також протоколи оформили на батьків або законних представників підлітків за ст. 184 КУпАП (невиконання батьківських обовʼязків), а також на осіб, які придбали та передали неповнолітнім алкоголь, за ст. 180 КУпАП (доведення неповнолітнього до стану сп’яніння).

Сьогодні в Україні відзначають День працівника державної виконавчої служби, вшановуючи тих, хто забезпечує виконання рішень судів та сприяє відновленню справедливості у суспільстві. Одночасно в церковному календарі 17 грудня присвячене святкуванню пам’яті пророка Даниїла — видатного старозавітного праведника, який залишив по собі приклад мудрості, стійкої віри та вміння тлумачити сни навіть у період Вавилонського полону.

Пророк Даниїл відомий тим, що завдяки своїй мудрості та чесності обіймав високі посади при дворах царів Навуходоносора та інших правителів того часу. Його непохитна віра в Бога та здатність залишатися вірним духовним принципам під час випробувань зробили його символом моральної стійкості та духовної зрілості. У народній традиції цей день вважають сприятливим для молитов про мудрість, захист від зла та правильне прийняття рішень.

Однією з найвідоміших біблійних історій є перебування пророка у лев’ячій ямі. За відмову поклонятися цареві його кинули до левів, однак Бог зберіг йому життя. Цей епізод став символом божественного заступництва та праведності. Книга пророка Даниїла містить також видіння і пророцтва, пов’язані з кінцем часів та приходом Месії. Пророк помер у глибокій старості, залишивши по собі духовну спадщину віри та мужності.

У цей день не радять сваритися, лаятися, кричати та бажати зла іншим. Також варто утриматися від масної їжі, зловживання шкідливими звичками та зациклення на негативних думках.

Наші предки уважно спостерігали за погодою цього дня:яка погода 17 грудня, таким буде травень;сильна заметіль віщує гарне роїння бджіл навесні;багато снігу — до потепління наступного тижня;іній на деревах — на теплі різдвяні свята.

Також цього дня жінки ворожили на судженого. Під подушку клали три лаврові листки з іменами Азарія, Мисаїл і Ананія та молилися святому Даниїлу про віщий сон.

Іменини святкують Данило, Денис, Іван, Микита, Микола, Олександр, Петро, Сергій та Степан. Талісманом народжених цього дня вважається бірюза — камінь, що сприяє психічному здоров’ю, допомагає при безсонні та головному болю.

1963 рік — Герой України, воєначальник Сергій Кульчицький1975 рік — акторка українського походження Міла Йовович1977 рік — канадська акторка і режисерка українського походження Кетрін Винник

У цей день в історії відбулося чимало важливих подій — від першого польоту братів Райтів у 1903 році до ухвалення резолюцій ООН і початку роботи українських промислових підприємств та політичних інституцій.

В Україні 17 грудня відзначають День працівника державної виконавчої служби — професійне свято людей, відповідальних за виконання судових рішень. Також цього дня у світі проходить Міжнародний день захисту секс-працівниць від насильства і жорстокості та День братів Райтів, присвячений розвитку авіації.

Заступник начальника Придніпровського округу Державної екологічної інспекції Дмитро Шибко опинився в центрі уваги через накопичення елітної нерухомості за схемами, що викликають підозру. Аналіз відкритих даних про майно посадовця та його родини свідчить про значні розбіжності між задекларованою та ринковою вартістю об’єктів. На початку 2022 року його мати, Наталія Шибко, придбала будинок у Дніпрі площею 201 м² за 1,2 млн грн (приблизно 43 тис. доларів), тоді як експертна оцінка ринку свідчить про ціну в 3–8 разів вищу.

У 2023 році Наталія подарувала Дмитру квартиру на Печерську в Києві площею 72 м², задекларувавши її вартість у 200 тис. грн, тоді як реальна ринкова ціна такого житла перевищує 150 тис. доларів. Подібні операції викликають сумніви щодо прозорості угод та потенційного використання родинних схем для обходу податкового та антикорупційного контролю.

Цікаво, що у 20 років син посадовця, Роман Шибко, купив квартиру в центрі Києва на вул. Б. Хмельницького площею 246 м². У 2013 році її вартість перевищувала 500 тис. доларів. Згодом Роман передав квартиру сестрі у вигляді подарунка.

Дружина посадовця, Юлія Шибко, володіє апартаментами площею 123 м² в елітному ЖК «Дельмар» та котеджем на 320 м² на березі річки Самара.

Раніше, у 2019 році, Дмитра Шибка вже затримували за отримання хабаря, однак справа не завершилася ув’язненням. Подібні факти викликають запитання щодо прозорості походження майна та відповідності декларацій посадовця.

Українська співачка Надя Дорофєєва поділилася у соціальних мережах теплими моментами родинної підготовки до новорічних свят. Разом із чоловіком, ресторатором Мішею Кацуріним, та його дітьми вона перетворила дім на простір затишку й очікування дива. Центральним елементом інтер’єру стала велика жива ялинка, яку родина прикрасила у стриманому, але дуже душевному стилі.

Підготовка розпочалася з вибору світла: ялинку огорнула гірлянда з м’якими жовтими вогниками, що створили теплий фон і додали відчуття спокою. Далі дерево наповнили деталями — прозорими кульками, підібраними в єдиній естетиці, без надмірної яскравості. Такий підхід підкреслив природну красу ялинки й зробив декор гармонійним.

Надя Дорофєєва та Міша Кацурін перебувають у шлюбі з 2023 року. У пари наразі немає спільних дітей, однак Міша виховує доньку Сашу та сина Івана від попереднього шлюбу.

Раніше Надя неодноразово ділилася зі своїми шанувальниками сімейними святковими традиціями та тим, як готується до свят разом із близькими. Цього року ялинка в їхньому домі стала першим кроком до створення новорічної атмосфери.

Служба безпеки України оприлюднила подробиці масштабної корупційної схеми, яка дала змогу колишньому голові Конституційного Суду Олександру Тупицькому незаконно залишити територію країни в перші тижні повномасштабного вторгнення. Розслідування встановило, що ключову роль у цьому відіграв волинський прикордонник Роман Гінгін, якого суд визнав винним у нелегальному переправленні осіб призовного віку через державний кордон.

За інформацією слідчих, уже у березні 2022 року на Закарпатті діяла добре організована група, до якої входили представники прикордонної служби, митниці та окремі працівники поліції. Їхня діяльність носила системний характер: за грошову винагороду вони допомагали чоловікам, які підлягали мобілізації, незаконно перетинати державний кордон та опинятися на території країн Європейського Союзу. Сума оплати залежала від маршруту та рівня «супроводу», а клієнтів знаходили через посередників або особисті контакти.

Тупицький заздалегідь домовився з учасниками схеми про виїзд до Угорщини. До кордону він їхав на задньому сидінні автомобіля Toyota Camry, за кермом якого перебував найнятий водій, що мав законні підстави для перетину кордону. Саме це дозволило уникнути детальної перевірки.

Прикордонники та митники формально перевірили документи лише водія. Тупицького та двох його супутників пропустили без огляду і не внесли до електронних баз. Таким чином вони фактично «зникли» для української системи контролю.

Автомобіль безперешкодно виїхав із пункту пропуску, а вже 17 березня 2022 року угорська сторона на пункті «Барабаш» офіційно зафіксувала в’їзд Олександра Тупицького. Згодом до нього виїхали дружина та діти, але вже на законних підставах.

У квітні цього року українські паспорти Тупицького були анульовані. Попри це, він продовжує проживати в Австрії, де переховується від українського правосуддя.

СБУ зазначає, що розслідування схеми на Закарпатті триває, а коло фігурантів може розширитися. Справу щодо Романа Гінгіна суд уже розглянув, однак інші учасники групи можуть отримати нові підозри.

Підготовка відставок чиновників, яких пов’язують з орбітою керівника Офісу президента Андрія Єрмака, дедалі більше нагадує заздалегідь продуману політичну операцію. Її головна мета — знизити репутаційні ризики для вищого керівництва держави, а не продемонструвати реальне очищення влади від корупційних практик. У центрі уваги опинилися віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба та голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.

За даними з різних джерел, саме щодо цих посадовців правоохоронні органи готують підозри у масштабних зловживаннях, пов’язаних із розкраданням бюджетних коштів, виділених на ремонт та облаштування укриттів у Києві. Йдеться про мільйони гривень, які в умовах війни мали бути спрямовані на забезпечення безпеки цивільного населення, але, за версією слідства, використовувалися не за призначенням.

Кулеба, працюючи заступником голови КМДА з питань благоустрою, та Ткаченко, керівник одного з управлінь КП «Київблагоустрій», отримали прямий доступ до міських фінансових потоків. Після призначення Єрмака головою Офісу президента вони піднялися на державний рівень: Кулеба — у Кабмін, Ткаченко — у керівництво КМВА. Саме під час робіт з київськими укриттями з’явилися підозри щодо схем завищення вартості робіт, фіктивних ремонтів та виведення коштів під прикриттям воєнної необхідності.

Розслідування щодо укриттів тривалий час гальмувалося через політичне прикриття з боку Єрмака. Після його відходу справа отримала «зелене світло», але система обрала тактику акуратного виведення чиновників зі штатів перед врученням підозр. Це дозволяє владі формально заявити про боротьбу з корупцією, не торкаючись тих, хто організовував і покривав схеми.

У підсумку Кулеба і Ткаченко можуть отримати підозри вже в статусі ексчиновників, а суспільство знову почує формулу: «На момент вчинення злочинів вони вже не представляли владу». Такий підхід демонструє не боротьбу з корупцією, а її адаптацію до нових умов із мінімізацією репутаційних ризиків для керівництва держави.

Детектив Національного антикорупційного бюро України Руслан Магамедрасулов повідомив нові деталі щодо операції «Мідас», у межах якої правоохоронці викрили масштабну корупційну схему в енергетичному секторі. За його словами, на початковому етапі це розслідування взагалі не стосувалося енергетики, а було спрямоване на документування можливих зловживань у Міністерстві оборони. Про це він розповів в інтерв’ю Центру протидії корупції, наголосивши, що подальший розвиток подій істотно розширив межі справи.

Як пояснив детектив, у матеріалах кримінального провадження містяться ознаки, які вказують на зв’язок окремих фігурантів операції «Мідас» саме з оборонною сферою. Йдеться про контакти, фінансові ланцюги та механізми взаємодії, які первинно зацікавили слідчих у контексті можливих зловживань при забезпеченні потреб армії. Саме ці напрацювання стали відправною точкою для подальших аналітичних і оперативних дій.

«Взагалі, перша мета реалізації всіх цих проєктів, у тому числі “Мідаса”, була саме документування корупцій в Міноборони. Там є певні ознаки, які пов’язують цих осіб у межах якраз цієї діяльності», — пояснив детектив НАБУ.

Він також нагадав, що нещодавно вийшов із СІЗО, де провів п’ять місяців. Через це, за його словами, він досі не мав можливості детально обговорити з колегами всі матеріали справи та з’ясувати повний обсяг задокументованих епізодів, окрім самої операції «Мідас».

Водночас Магамедрасулов переконаний, що якщо у зібраних матеріалах містяться докази корупційних злочинів, зокрема пов’язаних з оборонною сферою, вони в будь-якому разі будуть реалізовані у межах подальших слідчих дій.

Центральний районний суд Миколаєва ухвалив обвинувальний вирок у справі про зухвалий напад на аптечний заклад, який стався наприкінці листопада 2024 року. На лаві підсудних опинилася 34-річна мешканка міста, дії якої кваліфікували за частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України. Суд дійшов висновку, що злочин був вчинений умисно та з використанням небезпечного способу, що створювало загрозу для здоров’я працівниці аптеки.

Як встановили під час розгляду справи, жінка зайшла до аптеки, розташованої на проспекті Центральному, та звернулася до асистента фармацевта з проханням розміняти готівку. Скориставшись моментом, вона застосувала газовий балончик, після чого безперешкодно потрапила до касової зони. Звідти було викрадено близько 6,5 тисячі гривень, після чого нападниця намагалася швидко залишити приміщення.

Жінка визнала свою провину, пояснивши, що опинилася в тяжкій життєвій ситуації та їй потрібно було сплатити оренду житла. Вона компенсувала завдану потерпілій шкоду та щиро каялася у вчиненому.

Суд, врахувавши тяжкі життєві обставини, щире каяття та відшкодування збитків, застосував статтю 69 КК України та призначив покарання нижче від мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.4 ст.186 КК. Жінку визнано винною та засуджено до позбавлення волі на строк чотири роки.