Співачка Злата Огнєвіч здивувала фанів еротичним кліпом у ванній

Олексій Сухачов посідає одне з ключових місць у структурі українського силового блоку, водночас залишаючись однією з найзакритіших постатей. Від 2021 року він очолює Державне бюро розслідувань, орган, який за задумом мав стати українським аналогом європейських антикорупційних та правоохоронних інституцій. ДБР повинне було розслідувати злочини високопосадовців, захищати державні інтереси та виступати незалежним контрольним механізмом у системі влади.

Проте реальність останніх років демонструє дещо інший образ керівника та його відомства. За інформацією джерел, діяльність Бюро під керівництвом Сухачова не завжди відповідала заявленим принципам прозорості та неупередженості. Замість цього ДБР часто фігурує у суперечливих політичних та корупційних історіях, викликаючи питання щодо того, наскільки орган здатен ефективно протидіяти злочинам серед еліти та забезпечувати незалежний контроль влади.

Не менше запитань викликає й особистий фінансово-майновий профіль керівника ДБР. Формально Сухачов не має власного житла. Але його родина фактично живе зовсім не так, як це виглядає у деклараціях. На його сина оформлена квартира в Києві площею близько 50 квадратів у новобудові комфорт-класу — придбання, яке складно пояснити офіційними доходами. Ще одна квартира — 107 квадратних метрів у сучасному житловому комплексі з підземним паркінгом — записана на іншу особу, та в документах зазначена як така, що перебуває у користуванні сім’ї. Дружина володіє земельною ділянкою в області, яка лише з початком повномасштабної війни суттєво зросла в ціні. На цьому тлі формальна адреса у вигляді кімнати в гуртожитку виглядає радше як спроба створити ілюзію скромного побуту, аніж відображення реальності.

Схожа картина й із транспортом. Родина користується Lexus RX-350, Toyota Camry та Mercedes GL-350 — машинами, які оформлені частково на третіх осіб. У декларації зафіксовані великі суми готівки — десятки тисяч доларів і понад мільйон гривень, а також суттєві залишки на банківських рахунках. Ще дивнішими виглядають три подарунки, зроблені самим Сухачовим у розпал війни — на сотні тисяч гривень кожен. Для керівника правоохоронного органу, який формально живе дуже скромно, подібні фінансові «жести» більше нагадують рухи коштів, що потребують додаткового пояснення, аніж благодійність чи сімейні операції.

На цьому тлі все очевиднішою стає тенденція вибіркового підходу ДБР до звернень громадян і заяв про корупцію. За інформацією від джерел у системі, значна частина скарг не просто не розглядається — вони свідомо ігноруються або оформлюються формальними відповідями, що не передбачають жодних реальних дій. Така практика фактично паралізує основну функцію Бюро й створює враження, що ДБР перетворилося на механізм фільтрації «незручних» тем, а не на орган контролю.

Усе це разом — знищені резонансні справи, непрозоре майно, питання щодо джерел доходів і вибіркова правоохоронна політика — створює небезпечний образ керівника, під управлінням якого ДБР рухається не в бік незалежності, а в бік політичної та фінансової залежності. І поки суспільство очікує прозорості, орган, покликаний її забезпечувати, дедалі більше нагадує структуру, де найважливіші рішення ухвалюються не в інтересах держави, а в інтересах тих, хто має доступ до її керівництва.

Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський публічно окреслив основні напрямки тіньової економіки, через які держава щороку втрачає колосальні фінансові ресурси. Йдеться про системні схеми, що роками підривають наповнення бюджету, створюють нерівні умови для легального бізнесу та послаблюють фінансову стійкість країни в умовах війни й економічних викликів.

За словами очільника БЕБ, одним із найбільших джерел недонадходжень залишаються контрафакт і нелегальна торгівля підакцизними товарами. Тіньовий ринок алкоголю, тютюнових виробів і пального не лише позбавляє бюджет десятків мільярдів гривень щороку, а й становить серйозну загрозу для здоров’я громадян. Попередні оцінки свідчать, що лише в цьому сегменті держава щорічно втрачає понад 50 мільярдів гривень через несплату акцизів і податків.

Окрему нішу займає діяльність конвертаційних і транзитних центрів, які, за оцінками БЕБ, «коштують» бюджету 40–50 мільярдів гривень щороку. Найбільші ж втрати пов’язані з ухиленням від сплати податків у сфері оплати праці. Використання зарплат «у конвертах» та залучення ФОПів як інструменту мінімізації податків, за різними підрахунками, призводить до втрат у 250–300 мільярдів гривень.

Цивінський наголосив, що ці суми є орієнтовними, адже точно порахувати те, що перебуває в тіні, надзвичайно складно. Водночас масштаби проблеми свідчать про те, що значна частина коштів, які могли б працювати на економіку та оборону, просто не доходить до бюджету.

Керівник БЕБ підкреслив, що завдання бюро — у тісній взаємодії з іншими правоохоронними та контролюючими органами — поступово виводити ці сотні мільярдів гривень із тіні та забезпечувати їх надходження до державної скарбниці.

Окремо він звернув увагу на різницю між видимими корупційними схемами та так званою латентною тіньовою економікою. За його словами, журналісти-розслідувачі та правоохоронці навчилися досить ефективно контролювати використання бюджетних коштів, зокрема у сфері публічних закупівель, коли завищені ціни стають очевидними для суспільства.

Водночас найбільші втрати часто залишаються непомітними, адже йдеться не про розкрадання вже виділених коштів, а про гроші, які взагалі не потрапили до бюджету. Саме з такими «невидимими» схемами, за словами Цивінського, працювати найскладніше, але водночас і найважливіше.

Інцидент із нападом на артистів Івано-Франківського національного ансамблю пісні і танцю «Гуцулія» набув розголосу після того, як поліція оголосила про притягнення до відповідальності трьох неповнолітніх дівчат. Віком 15 і 17 років, ці школярки стали причетними до конфлікту, що стався 7 грудня на автозаправній станції у Шептицькому, під час повернення артистів із гастрольного туру Польщею та Фінляндією.

За інформацією правоохоронців, група, до складу якої входили як повнолітні, так і неповнолітні особи, вчинила хуліганські дії щодо членів ансамблю. Спочатку між молодими людьми та артистами виник словесний конфлікт, який згодом переріс у відкриту агресію. У результаті інциденту кілька учасників ансамблю постраждали морально та фізично, хоча серйозних травм, на щастя, не було зафіксовано.

Унаслідок нападу один з артистів зазнав перелому, ще кілька осіб отримали забої та садна. Постраждалим надали медичну допомогу.

Спочатку поліція затримала двох чоловіків віком 18 та 20 років, а також 21-річного студента місцевого училища. Суд обрав їм запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Досудове розслідування триває за кількома статтями Кримінального кодексу, зокрема за хуліганство.

13 грудня правоохоронці повідомили, що встановили особи ще трьох неповнолітніх учасниць конфлікту. На одну з 17-річних дівчат склали адміністративні протоколи за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство) та ст. 178 КУпАП (розпивання алкогольних напоїв). Також протоколи оформили на батьків або законних представників підлітків за ст. 184 КУпАП (невиконання батьківських обовʼязків), а також на осіб, які придбали та передали неповнолітнім алкоголь, за ст. 180 КУпАП (доведення неповнолітнього до стану сп’яніння).

Росія за останній час істотно вдосконалила ударні безпілотники типу «Шахед», тоді як в Україні досі не сформовано комплексної та системної концепції протидії цій загрозі. На цьому наголошує авіаційний експерт і аналітик Костянтин Криволап, аналізуючи зміну ефективності протиповітряної оборони в умовах масованого застосування дронів-камікадзе. За його оцінками, показники знищення ворожих безпілотників за рік суттєво погіршилися, що безпосередньо впливає на безпеку енергетичної та цивільної інфраструктури.

На початковому етапі широкого використання «шахедів» українська система ППО демонструвала доволі високі результати — рівень перехоплення сягав приблизно 85%. Навіть попри окремі випадки влучань і жертви, ті атаки не мали масштабних наслідків для функціонування енергосистеми чи життєдіяльності міст. Це пояснювалося низкою факторів, серед яких — відносна примітивність перших модифікацій дронів, передбачувані маршрути польоту та обмежені можливості подолання протиповітряного захисту.

Однак ситуація кардинально змінилася після того, як Росія суттєво модернізувала безпілотники. Улітку, за словами фахівця, рівень збиття інколи падав до 30–50%, а під час останніх масованих ударів ворогу дедалі частіше вдається досягати заданих цілей.

Криволап зауважує, що це вже має прямий вплив на енергетичну систему України. За його словами, атаки дедалі частіше спрямовані саме на критичні об’єкти, і результати говорять самі за себе.

«Окупанти влучають туди, куди їм треба. Фахівці вже кажуть, що ще кілька таких серйозних ударів — і незрозуміло, що ми будемо робити з енергетикою», — наголосив експерт.

Він пов’язує ситуацію не лише з технологічним прогресом РФ, а й із відсутністю державної політики щодо боротьби з «Шахедами». За його словами, Україна досі не має комплексного плану, який би визначав, як саме захищати електроенергію, тепло та інші критично важливі ресурси від атак дронів.

Станіслав Балуєв, який входить до переліку 38 претендентів на посаду голови Державної митної служби України, опинився під пильною увагою громадськості через низку резонансних обставин, пов’язаних із його службовою діяльністю та майновими деклараціями. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА», який проаналізував біографію та публічні дані щодо кандидата.

За інформацією антикорупційних активістів, у 2021 році Балуєв офіційно задекларував розірвання шлюбу, після чого у його щорічних деклараціях зникли відомості про майно дружини. Водночас громадськість звертає увагу на те, що фактичне припинення сімейних стосунків викликає запитання. Колишня дружина посадовця Наталія Балуєва у 2025 році продовжує публічно ділитися у соціальних мережах спільними сімейними моментами, що, на думку активістів, може свідчити про формальний характер розлучення.

Також відомо, що суд позбавив Наталію Балуєву права керування транспортними засобами через водіння у стані алкогольного сп’яніння. Цей факт також зафіксований у судових матеріалах.

Окремі питання виникали і до діяльності самого Балуєва на посаді керівника Закарпатської митниці. Перевірка Служби безпеки України встановила порушення вимог щодо охорони державної таємниці. Такі дії були кваліфіковані як адміністративне правопорушення.

Крім того, у 2019 році робота Балуєва отримала офіційно негативну оцінку. Тоді президент Володимир Зеленський публічно закликав звільнити керівників митниць у чотирьох західних областях України через проблеми з контрабандою. На той момент саме Станіслав Балуєв очолював Закарпатську митницю. За результатами оцінювання його службової діяльності він отримав лише 1,4 бала та був звільнений з посади.

Спроби Балуєва оскаржити негативну оцінку та звільнення в судовому порядку не дали результатів — суди відмовили у задоволенні його позовів.

Наразі, попри цей бекграунд, Станіслав Балуєв залишається серед претендентів на посаду голови Державної митної служби, що викликає запитання щодо критеріїв добору кандидатів і реального очищення митної системи.

Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації 4 грудня уклав договір із приватним підприємством «Модена» на завершення будівництва лікувально-реабілітаційного корпусу для ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб у смт Клевань. Вартість контракту становить 158,19 млн грн, а термін виконання робіт встановлено у рекордні 26 днів — до кінця грудня. Проєкт передбачає завершення корпусу для Комунального підприємства «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» на вулиці Деражненській, 39, будівництво якого розпочалося ще у 2023 році.

За інформацією Департаменту, швидке зведення об’єкта забезпечить ветеранам війни та переселенцям доступ до сучасних медичних та реабілітаційних послуг уже на початку наступного року. Новий корпус буде обладнаний сучасним лікувальним обладнанням, кімнатами для фізичної терапії, зоной відновлення та іншими необхідними приміщеннями для комплексної реабілітації.

Загалом із ПП «Модена» на цьому об’єкті укладено вже чотири договори на суму 1,33 млрд грн. У 2023 році компанія отримала 434,65 млн грн, у 2024 році — 300,88 млн грн, на 2025 рік заплановано ще 437,18 млн грн, а нинішній договір становить 158,19 млн грн. За даними порталу Spending, станом на сьогодні за виконані роботи вже сплачено 913,75 млн грн.

Фінансування будівництва здійснюється коштом програми Ukraine Facility. Коригування проєктної документації виконувало ТОВ «Топ Гіп», а позитивний експертний висновок надало ТОВ «Проексп».

Водночас аналіз кошторису викликав запитання у аналітиків та експертів. Зокрема, електронні замки для шаф Mifare, DESfire Standart закупили по 12 076 грн за одиницю, хоча на ринку доступні аналоги, дешевші у 7–9 разів. Сендвіч-панелі невідомого виробника закладені по 6 480 грн за квадратний метр, тоді як продукція українських виробників коштує від 999 до 2 015 грн. Алюмінієві композитні панелі класу горючості НГ врахували по 7 507 грн за квадратний метр, попри те що імпортні аналоги продаються за 1 377–2 338 грн.

Окрему увагу привертає медичне обладнання. Наркозно-дихальний апарат для кабінету МРТ придбали за 3,48 млн грн, хоча аналогічне обладнання бельгійського виробництва коштує близько 2,29 млн грн. Лише за цими позиціями орієнтовна переплата може сягати 12 млн грн.

Також у кошторисі середню зарплату робітника визначили на рівні 23 900 грн. Водночас середня заробітна плата у будівельній галузі Рівного, за ринковими оцінками, становить близько 28 000 грн, а оптимальний рівень сягає 40 000 грн. Експерти зазначають, що така різниця може створювати ризики виплати зарплат у тіні за рахунок маржі, закладеної у завищені ціни на матеріали.

Тендер відбувся без конкуренції. Для участі у закупівлі вимагалося мати щонайменше 40 працівників та досвід виконання аналогічних договорів протягом останніх трьох років.

Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА очолює Андрій Ярусевич, уповноваженою особою з публічних закупівель є Вікторія Ковтунович, а головою Рівненської ОДА — Олександр Коваль. ПП «Модена» зареєстроване в селі Олександрія Рівненської області, власником і керівником компанії є Олександр Кучерук.

За даними публічних закупівель, з 2017 року «Модена» отримала державних підрядів на суму 2,22 млрд грн, причому найбільші контракти компанія укладала саме з нинішнім замовником.

Агентство з розшуку та менеджменту активів оголосило про визначення управителя арештованого майнового комплексу, розташованого на вулиці Іоанна Павла ІІ, 4/6 у столиці. Йдеться про масштабний бізнес-центр у центральній частині Києва, який у публічному просторі пов’язують із підсанкційним олігархом Костянтином Жеваго. Це рішення стало черговим етапом у процесі передачі арештованих активів у професійне управління з метою збереження їхньої економічної цінності та забезпечення надходжень до бюджету.

За підсумками відкритого конкурсу переможцем було визнано товариство з обмеженою відповідальністю «Енвіл». Компанія була створена підприємцем Володимиром Дроботом, який, за даними з відкритих джерел, має досвід у фінансовому та бізнес-секторі. Саме «Енвіл» тепер відповідатиме за управління одним із найбільших офісних комплексів міста, включно з експлуатацією будівель, орендними відносинами та підтриманням об’єкта у належному стані.

Ігор Хмельов, відомий у матеріалах слідства як «Шмель», разом із Міндічем фігурує у низці спільних бізнес-структур: Tanden Group, Eventus Management, Atlet Bud, Brand Style, TIM&TIM s.r.o. (Словаччина). За інформацією, озвученою в медіа, через Хмельова оформлювалися окремі активи, пов’язані з дружиною Міндіча.

Не менш показовим є зв’язок ще однієї фігурантки — Альони Шевцової (Дегрік), партнерки Дробота та Хмельова по iBox Bank. Вона перебуває під санкціями у зв’язку зі справою про відмивання коштів сервісу LeoGaming.

У результаті управління арештованою нерухомістю, що перебуває у сфері санкцій щодо Жеваго, отримала структура, пов’язана з особами, які фігурують у справах про ухилення від податків у гральному бізнесі, банківських розслідуваннях і санкційних рішеннях.

Таким чином, контроль над бізнес-центром на Печерську тепер матиме коло осіб, яке об’єднують спільні інтереси у фінансових і процесингових структурах, а також наявність фігурування у низці резонансних справ.

Різдво Христове в Україні відзначається 25 грудня відповідно до нового календаря Православної церкви України, і ця дата поступово стає невід’ємною частиною сучасної національної традиції. Особливе місце у святковому циклі посідає вечір напередодні Різдва — Святвечір, який здавна вважається часом тиші, духовного зосередження та родинної єдності.

У цей вечір українські родини збираються разом за святковим столом, щоб у спільній молитві та спокої зустріти ніч народження Ісуса Христа. Святвечір має глибокий символічний зміст: він поєднує християнські цінності з народними звичаями, переданими з покоління в покоління. Атмосфера дому цього дня наповнена очікуванням, теплом і надією, а кожна деталь — від запаленої свічки до першої зірки на небі — має своє значення.

Найголовнішою стравою Святвечора є кутя. Її традиційно готують із пшениці з додаванням меду та маку. Пшениця символізує чистоту, праведність і вічне життя, мед — солодкість Божого слова, а мак — страждання Христа. За звичаєм, кутю має скуштувати кожен за столом, а після вечері її не прибирають до ранку, залишаючи для душ померлих родичів, які, за народними віруваннями, цієї ночі приходять у гості.

Обов’язковим напоєм на різдвяному столі є узвар. Його готують із сушених фруктів і меду. Узвар символізує новий початок, очищення, благополуччя та родючість, а також щастя і достаток у домі.

Ще однією традиційною стравою є борщ. У різдвяному контексті він готується пісним. За народною символікою, червоний колір борщу нагадує про кров і страждання вифлеємських немовлят, а саму страву вважають символом сили духу та спасіння.

Окрім куті, узвару та борщу, на Святвечір традиційно подають ще дев’ять страв. Серед них — хліб як символ життя і Божого благословення, риба, що уособлює християнську віру, горох і квасоля як знак єдності та відродження, часник для захисту від зла, голубці, вареники, ароматні пампушки та каша. Кожна з цих страв має своє символічне значення і пов’язана з ідеями чистоти віри, надії, любові та вічного життя.

Водночас священники та етнографи наголошують, що головне у Святвечір — не кількість страв, а духовний зміст свята. Якщо немає можливості приготувати всі 12 частувань, достатньо кількох основних. Важливо готувати з добрими думками, у мирі з близькими та починати святкову вечерю спільною молитвою.