Співробітника НДІ геодезії та картографії визнали винним у шахрайстві з землею, але звільнили від відповідальності

Державне підприємство «Укргідроенерго» спрямувало близько 2 мільйонів гривень на укладення договору страхування відповідальності своїх керівників на випадок кримінального переслідування. Йдеться про спеціальний фінансовий механізм, який має забезпечити управлінську команду підтримкою у разі виникнення правових ризиків, пов’язаних із арештами, пред’явленням підозр або участю в судових процесах.

Окрім юридичних витрат, умовами страхування передбачена можливість часткової компенсації застави, якщо суд обере саме такий запобіжний захід. Також у пакеті послуг зазначено оплату психологічної допомоги, що може знадобитися у стресових ситуаціях, пов’язаних із кримінальним переслідуванням або публічним резонансом справ. Окремим пунктом визначені витрати на так зване «відновлення репутації», які можуть включати консультації зі спеціалістами з кризових комунікацій.

По суті, це означає перекладання персональної відповідальності за управлінські рішення на саму компанію, а отже — на державний бюджет. У разі арешту чи оголошення підозри керівнику витрати на його захист оплачуватимуться з коштів підприємства, а не з власної кишені посадовця.

Примітно, що подібна практика вже демонструвалася раніше в іншій стратегічній державній компанії — «Енергоатомі». Там наглядова рада оформила аналогічне страхування буквально напередодні свого розпуску. Тоді це виглядало як спроба в останній момент убезпечити себе від можливих перевірок і розслідувань. У випадку з «Укргідроенерго» простежується не лише схожий підхід, а й той самий страховий партнер.

Формально подібні програми можуть подаватися як різновид страхування відповідальності керівників. Проте за своїм змістом це вже не класичне D&O-страхування, поширене у приватному бізнесі. Йдеться радше про створення резерву саме під кримінальні ризики — арешти, застави, суди та публічні скандали.

Фактично держава через свою компанію заздалегідь визнає можливість того, що у її топменеджменту можуть виникнути серйозні проблеми з правоохоронними органами, і вважає нормальним закладати ці ризики у витрати підприємства. Це виглядає особливо контрастно на тлі постійних заяв про реформу корпоративного управління, підзвітність менеджменту та боротьбу з корупцією.

Замість того щоб мінімізувати кримінальні ризики через прозорі процедури, законність рішень і реальну відповідальність керівників, у державних компаніях дедалі частіше обирають інший шлях — просто застрахувати можливі наслідки. І зробити це не за власний рахунок, а за кошти підприємства, яке фінансується державою.

У Києві правоохоронні органи повідомили про підозру посадовій особі комунального підприємства, що відповідає за утримання та ремонт дорожньої інфраструктури Святошинського району. Підставою для цього стало проведення закупівлі асфальтобетонної суміші, яка, за висновками слідства, була здійснена з порушенням принципів економічної доцільності та завдала значних фінансових збитків міському бюджету.

Розслідування встановило, що у березні 2024 року посадовиця, яка контролює процес організації та проведення закупівель, ініціювала придбання приблизно 1,5 тисячі тонн асфальтобетону. Попередня експертиза показала, що вартість закупівлі значно перевищувала ринкові ціни, а тендерні процедури мали ознаки формальності та недостатньої прозорості.

У результаті договір було укладено з приватною компанією за вартістю, що суттєво перевищувала середньоринкові показники. Проведені експертні дослідження засвідчили, що такі дії спричинили збитки територіальній громаді Києва на суму понад 450 тисяч гривень.

Правоохоронці кваліфікують дії посадовиці як службову недбалість, що призвела до тяжких наслідків. Наразі вирішується питання щодо обрання їй запобіжного заходу, а також перевіряються інші закупівлі, які могли проводитися за аналогічною схемою.

У межах досудового розслідування слідчі з’ясовують, чи були завищені ціни наслідком умисних дій або ж системних порушень у процесі планування закупівель на підприємстві. Не виключається, що коло підозрюваних у справі може розширитися.

Хмельницький міськрайонний суд визнав винною військовослужбовицю Збройних сил України у повторній крадіжці, скоєній під час воєнного стану. Інцидент трапився у магазині «Фреш Маркет», де жінка привласнила з каси 12 300 гривень і використала ці кошти на власні потреби.

33-річна обвинувачена мала шість попередніх судимостей. П’ять із них стосувалися шахрайських дій, шоста — ще не погашена і теж пов’язана з крадіжкою. У січні 2026 року суд ухвалив умовно-дострокове звільнення жінки від покарання для проходження служби у ЗСУ, залишивши невідбуту частину строку — 1 рік, 8 місяців і 16 днів.

Суд врахував щире каяття обвинуваченої як обставину, що пом’якшує покарання, і не виявив обтяжувальних факторів. У підсумку військовослужбовицю засудили до п’яти років і п’яти місяців позбавлення волі. З урахуванням невідбутої частини попереднього покарання остаточний строк становить п’ять років і шість місяців позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів у Хмельницькому апеляційному суді.

Член Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Олександр Формагей, опинився в центрі гучного скандалу через діяльність свого брата, В’ячеслава Формагея. Після початку війни В’ячеслав разом із дружиною, Марією Формагей (Безуновою), та двома дітьми покинув Україну і незаконно перетнув кордон, чим викликав обурення в суспільстві.

Наразі родина Формагеїв проживає в Варшаві, а за інформацією джерел, В’ячеслав активно займається оформленням на своє ім’я та на ім’я своїх близьких майна, зокрема, компанії CAPITAL PRODUCTION. Ця компанія, яка була заснована влітку 2022 року, спеціалізується на дистрибуції китайського обладнання в Україні. Відомо, що серед інших учасників фірми є Артем та Євген Пичурини, які мають власний бізнес-інтерес у проекті.

Крім того, сестра дружини В’ячеслава, Ірина Вікторівна Безунова, нібито відмиває частину коштів у Канаді. Також на тещу В’ячеслава, Наталію Безунову з Івано-Франківської області, яка отримує матеріальну допомогу від урядів Польщі та Канади, оформляють нерухомість та інші активи.

Деталі діяльності родини Формагеїв у Польщі та Канаді наразі перебувають під пильною увагою журналістів і правоохоронних органів, адже така практика викликає серйозні запитання щодо відмивання коштів та використання держпідтримки за кордоном.

Прогноз головного рабина Дніпра Шмуеля Камінецького щодо завершення війни в Україні не виправдався. В жовтні 2025 року, під час виступу в Inspira Business Club, рабин заявив, що бойові дії в Україні завершаться до 15 січня 2026 року. Однак, як зазначають Українські Новини, на зазначену дату передумови для припинення конфлікту залишаються відсутніми, і війна триває.

Шмуель Камінецький тоді наголосив, що його прогноз базувався не на конкретних військових чи політичних даних, а на релігійних переконаннях і внутрішніх відчуттях, що можуть спонукати до миру. За його словами, ситуація в Україні потребує духовного зцілення, і йому здавалося, що мир може настати після визначеної дати. Проте його оцінка, заснована на духовних переконаннях, не врахувала складність військових та дипломатичних реалій, які змінюються щодня.

«Ми дали трохи більше часу, тому що на Новий рік люди будуть зайняті. Тож 15 січня ми святкуватимемо, адже війна вже закінчиться. Якщо війна щойно завершиться, увесь світ – інвестори, туристи – приїдуть сюди», – говорив Камінецький.

Попри його оптимістичні прогнози, нинішня ситуація свідчить, що бойові дії на сході України тривають, і жодних ознак швидкого завершення конфлікту немає.

Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім висловився щодо настроїв українського суспільства у контексті повномасштабної війни та перспектив відновлення зруйнованих територій. За його словами, ставлення громадян до подальшого перебігу війни суттєво різниться залежно від регіону, що зумовлено як безпековою ситуацією, так і особистим досвідом людей за останні роки.

Віталій Кім зазначив, що у західних областях країни переважає позиція про необхідність продовжувати боротьбу до повного відновлення територіальної цілісності України в межах кордонів 1991 року. Тамтешні мешканці, за його спостереженнями, демонструють високий рівень мобілізації та віри у перемогу, навіть попри втому від тривалого протистояння.

Він додав, що віддаленість від фронту впливає на сприйняття ситуації. «Дуже легко, коли ти далеко від лінії фронту, казати — давайте, давайте. Мобілізація показала, хто як працював і хто дійсно готовий захищати державу», — підкреслив голова ОВА.

За його словами, мобілізаційні заходи наочно продемонстрували готовність українців до оборони та їхню активну участь у захисті країни, а також показали різницю у ставленні до війни у різних частинах держави.