Споживання електрики в Україні відповідає сезонним показникам, але зберігається дефіцит потужності

5 листопада в Україні відзначають День залізничника — професійне свято людей, чия праця забезпечує безперервний пульс країни. Особливо у час війни ця дата набуває глибшого змісту: залізничники стають невидимими героями тилу, які тримають сполучення між містами, перевозять військові вантажі, евакуйовують мирних жителів, доставляють гуманітарну допомогу та підтримують економіку, що продовжує жити попри всі випробування. Залізниця сьогодні — не просто інфраструктура, а символ витримки, надійності та єдності.

Цього ж дня віряни вшановують святителя Павла Тобольського і Києво-Печерського, ікону Божої Матері «Оранта» та преподобного Іоанікія Великого. За старим стилем згадують також святителя Рафаїла Київського. Ці духовні постаті нагадують про силу віри та поклик служіння — цінності, що перегукуються із самовідданою працею залізничників, котрі щодня несуть відповідальність за життя й безпеку людей.

У сучасному церковному календарі сьогоднішній день присвячений святителю Павлу Тобольському і Києво-Печерському, а також шануванню ікони «Оранта», що в українській традиції уособлює молитовний захист і непохитність. Віряни звертаються з проханнями про зміцнення духу, подолання випробувань і оборону від зла. Пам’ять преподобного Іоанікія Великого нагадує про стриманість і внутрішню дисципліну; за юліанським стилем цього дня вшановують святителя Рафаїла Київського.

День здорового глузду покликаний нагадати про цінність раціональних рішень, особливо в епоху інформаційного шуму та емоційних реакцій. Паралельно у світі звучать інші культурні маркери дати: у Великій Британії — феєрверки Ночі Гая Фокса, у США — жартівливо-солодкий День цукерок, у Панамі — державний День прапора, в Італії — День збройних сил.

4 листопада здавна вважали родинним днем: господарі збиралися за посиденьками, жінки бралися до рукоділля, а садівники вирушали по пізні ягоди — вважалося, що легкий мороз робить плоди ще кориснішими. Погодні ознаки трактували просто: ранковий туман обіцяв відлигу, дощ натякав на швидкий сніг, тривожні зграї птахів — на різке погіршення погоди, а чисте небо — на ранній прихід зими. Уникали зайвих поїздок і ризикованих угод, надаючи перевагу спокійному дню в колі рідних; сварки вважали особливо невдалим знаком.

Цей листопадовий день поєднує працю і службу, молитву і здоровий глузд, родинне тепло та увагу до ознак довколишнього світу. Гарна нагода зробити паузу, подякувати тим, хто тримає «колії» нашого повсякдення, і зібратися з близькими.

Попри гучні обіцянки Служби безпеки України остаточно припинити діяльність проросійських структур, у тіні столичної політики продовжує діяти бізнес-імперія Вадима Столара — колишнього народного депутата від забороненої партії ОПЗЖ та давнього соратника Віктора Медведчука. Його бізнес-орбіта охоплює десятки компаній, що ведуть активну діяльність у сфері нерухомості, фінансів і будівництва, використовуючи складні ланцюги власності та підставні фірми.

Протягом останніх років Столар поступово посилює контроль над стратегічними об’єктами в центрі Києва. Його структури масово викуповують земельні ділянки, житлові комплекси та недобудови, які роками чекали інвесторів. Частину таких проєктів заморожують, штучно знижуючи вартість навколишніх активів, щоб згодом скупити їх за заниженими цінами. Водночас інші компанії, пов’язані з оточенням Столара, інвестують у розкішну нерухомість за кордоном — у Дубаї, Монако, на Кіпрі, демонструючи очевидний контраст між вітчизняними “збитками” та іноземними прибутками.

Столар вибудував цілу мережу фінансових структур — АТ “ЗНВКІФ Генезис”, “Астера”, “Стрім Інвестмент”, “Ево Інвест”, “Скілінг” та “Ессетс Файненшл Груп”. Через них він акумулює кошти інвесторів, які нібито вкладаються в будівництво.Насправді ж ці гроші розчиняються у схемах, пов’язаних із девелоперами bUd development, IB Alliance, BudCapital та ENSO — компаніями, що зводили житлові комплекси “Фьорд”, “Поетика”, “Diadans”.Ці проєкти нині заморожені. Кошти інвесторів переказуються на закордонні рахунки, зокрема у Дубай, де під брендами афілійованих структур будуються елітні житлові вілли та таунхауси.

Після арешту активів Віктора Медведчука частину його земельних ділянок біля Дніпра — понад 50 гектарів — швидко переписали на підставних осіб. Спочатку власником став охоронець Столара, потім — “іноземні інвестори” з Латвії та Болгарії.Схема стандартна: продаж “новому власнику”, “вихід із бізнесу”, “нова оренда”. Документи змінюють лише прізвища, але фактичний контроль лишається у тих самих руках. На цих землях уже розпочато будівництво преміальних ЖК, хоча Столар більшість часу проводить за кордоном — у Монако чи Дубаї.

Щоб відбілити репутацію, Столар створив псевдоволонтерський фонд, який активно піариться у медіа — відео про допомогу ЗСУ, дитячі акції, публікації у Facebook. Насправді це ширма, що прикриває фінансові операції й обслуговує імідж політика.На тлі заморожених об’єктів та скандалів із землею, така “благодійність” виглядає як спроба відвернути увагу від десятків мільйонів доларів, які щомісяця виводяться за кордон через офшори.

Ключовою фігурою у схемах Столара є адвокат Віталій Опанасенко. Саме він блокує судові процеси, створює фіктивні громадські організації, переписує документи на підставних осіб і тисне на журналістів, які розслідують діяльність Столара.Опанасенко навіть намагався використати сумнівні документи про свій “статус учасника бойових дій”, щоб унеможливити позбавлення адвокатського свідоцтва. У результаті — жодне розслідування щодо Столара реально не доходить до суду, а чиновники, які “закривають очі”, продовжують працювати у КМДА.

Сьогодні Вадим Столар фактично зберігає вплив на ринок нерухомості столиці. Через систему афілійованих фондів і забудовників він контролює десятки гектарів землі, заморожені будівництва та фінансові потоки з інвестиційних рахунків.Поки СБУ і КМДА звітують про “ліквідацію проросійських впливів”, соратник Медведчука продовжує нарощувати імперію — уже не політичну, а фінансово-майнову.

У сучасному світі, де кожен день приносить нові виклики та стресові ситуації, важливість психічного здоров'я неможливо переоцінити. Психологічне благополуччя не тільки визначає нашу здатність справлятися з труднощами, але й впливає на якість життя в цілому. Від здоров’я нашого розуму залежить, як ми сприймаємо світ навколо, як реагуємо на стрес і як будуємо стосунки з іншими людьми.

На жаль, проблема психічного здоров’я все ще стикається з численними стереотипами та забобонами. Багато хто вважає, що звертатися за допомогою до психолога чи психотерапевта — це ознака слабкості. Проте, насправді, визнання проблеми і бажання її вирішити — це прояв сили та мудрості. Так само, як ми доглядаємо за фізичним здоров’ям, потрібно звертати увагу і на внутрішній стан, щоб підтримувати гармонію між тілом і розумом.

Дослідники з Великої Британії перевірили просту річ: що буде, якщо людина перед довгим сидінням вип’є напій із високим вмістом какао-флавоноїдів. У випробуванні взяли участь 40 здорових чоловіків, яких посадили сидіти без перерви протягом двох годин. Частина добровольців перед цим отримувала какао з високою концентрацією флавоноїдів (приблизно 700 мг), інші — напій із мінімальним вмістом цих сполук. Потім вчені вимірювали стан судин рук і ніг, кровотік і тиск.

Результат був показовим. У тих, хто випив «багате» на флавоноїди какао, не зафіксували типового для довгого сидіння погіршення стану судин: еластичність артерій зберігалася, кровотік не падав, а підвищення діастолічного тиску було мінімальним. Натомість у групі з напоєм із низьким вмістом флавоноїдів судинна реакція помітно погіршувалася вже за ці ж дві години.

Один із механізмів — какао стимулює вироблення оксиду азоту. Це молекула, яка розширює судини, покращує мікроциркуляцію і допомагає тримати артеріальний тиск під контролем. Саме завдяки цій дії флавоноїдів судини залишаються більш «живими», навіть коли м’язи майже не працюють.

Що важливо: ефект був помітний і в учасників із кращою фізичною формою, і в менш тренованих. Іншими словами, навіть хороша загальна витривалість не повністю захищає від шкоди довгого сидіння — але флавоноїди какао частково компенсували цей фактор у всіх групах.

Чи означає це, що какао «лікує сидіння»? Не зовсім. Експерти попереджають, що дослідження проводили на здорових добровольцях без серцево-судинних захворювань, і мова йде про короткочасний ефект після однієї дози. Поки немає доказів, що какао може довгостроково знизити ризик інфаркту чи інсульту, особливо у людей з діабетом, гіперхолестеринемією чи вже підвищеним тиском. Це не «антидот від офісу», а тимчасова підтримка судинної функції.

Як це застосувати на практиці– Мова не про солодке какао з цукром і вершками, а про напій на основі какао з високим вмістом флавоноїдів (темне какао/какао-порошок хорошої якості або натуральний темний шоколад із високим відсотком какао-бобів).– Орієнтир дослідників — досить концентрована доза флавоноїдів, приблизно кілька сотень міліграмів. У побутових умовах це зазвичай 1–2 несолодкі чашки на день на воді або молоці з мінімумом підсолоджувача. Це співвідноситься з попередніми позиціями регуляторів ЄС і США, які допускають обережну заяву, що близько 200 мг какао-флаванолів на день може підтримувати нормальну еластичність судин, але доказ залишається «підтримувальним, не остаточним».

– Кориця, спеції, якісні подрібнені какао-боби — це скоріше смак і додаткові поліфеноли, але не магія. Головне — не перетворити «судинний напій» на десерт із зайвими калоріями. Надлишок цукру і зайва вага самі по собі б’ють по судинах.

І дуже важливе нагадуванняКакао не скасовує рух. Найкращий захист серцево-судинної системи — регулярні перерви від сидіння, короткі прогулянки, розминка шиї та ніг, базові вправи і нормальний тиск. Флавоноїди можуть тимчасово поліпшити роботу судин під час сидіння, але вони не замінять м’язову роботу, адже саме м’язи — головний насос для венозного повернення крові з ніг і фактор стабільного тиску.

Маленька чашка несолодкого какао — це приємна звичка, яка може допомогти судинам пережити офісний день. Але вона працює лише разом із рухом, а не замість нього.

Федеральне бюро розслідувань США розглядає можливість відкриття справи, у центрі якої може опинитися один із найближчих соратників президента України Володимира Зеленського — бізнесмен і співвласник студії «Квартал 95» Тимур Міндіч. Як повідомляє видання «Українська правда» з посиланням на власні джерела, розслідування може бути пов’язане з підозрами у корупційних оборудках, що стосуються діяльності Одеського припортового заводу (ОПЗ).

За інформацією журналістів, ще до початку повномасштабного вторгнення Росії неформальний контроль над стратегічним підприємством, яке є одним із найбільших виробників аміаку та карбаміду в Україні, нібито перейшов від іншого співвласника «Кварталу 95» Сергія Шефіра до Міндіча. Саме цей факт, за попередніми даними, міг привернути увагу американських слідчих органів, які перевіряють можливу участь українських бізнесменів у фінансових махінаціях, що мають міжнародний вимір.

У квітні 2023 року НАБУ оголосило в розшук підозрюваних у розкраданні коштів на ОПЗ. Серед них — Олександр Горбуненко, який за кілька днів до початку вторгнення РФ утік до США та отримав там тимчасовий статус біженця.

Після звернення НАБУ до американської сторони у квітні 2025 року проти Горбуненка відкрили кримінальне провадження. Його затримали під час спроби вилетіти до Дубая. Українські антикорупційні органи намагалися встановити контакт із підозрюваним, щоб провести допит.

Під час спілкування Горбуненка з представниками американських правоохоронних органів пролунали питання про Тимура Міндіча. Після цього, за інформацією джерел, ФБР несподівано взяло Горбуненка під свій захист, звільнивши його від покарання. Це може свідчити про його співпрацю з американським слідством.

«Горбуненко міг бути залучений до відмивання грошей, як і інші учасники схеми ОПЗ. Тому він може бути цікавий федеральним агентам не лише у контексті Міндіча, але й інших впливових фігурантів фінансових схем», — зазначив один із представників українських правоохоронних органів.

Якщо інформація підтвердиться, Міндіч може стати ключовою ланкою у міжнародному розслідуванні щодо відмивання коштів через державні активи України.

Ботулотоксин, відомий широкому загалу як засіб для розгладження зморшок, сьогодні набуває нового значення у медицині. Це очищений білок, отриманий із бактерії Clostridium botulinum, який тимчасово блокує передачу нервових сигналів до м’язових волокон. Завдяки цьому механізму вдається не лише коригувати вікові зміни обличчя, а й ефективно лікувати низку захворювань, що суттєво впливають на якість життя людини.

У неврологічній практиці ін’єкції ботулотоксину допомагають при хронічних мігренях, м’язових спазмах і спастичних станах після інсультів чи черепно-мозкових травм. Препарат зменшує інтенсивність больових відчуттів і відновлює рухову активність, полегшуючи щоденне функціонування пацієнтів. У дерматології ботулотоксин ефективно контролює надмірне потовиділення (гіпергідроз), що є поширеною проблемою як серед жінок, так і серед чоловіків.

За умови правильно підібраних доз і техніки введення препарат вважається безпечним і не формує звикання. Ефект зазвичай триває від трьох до шести місяців, після чого курс можна повторювати — із контролем профільного лікаря та чітким дотриманням протипоказань.

Наукові групи активно тестують потенціал ботулотоксину у нових напрямах — від депресії та тривожних розладів до симптомів хвороби Паркінсона та регуляції апетиту. Чимало цих підходів ще проходять клінічні випробування, однак тренд очевидний: ботокс перестав бути суто косметичною процедурою і поступово закріплюється у медичних протоколах як інструмент адресної симптоматичної терапії.

У червні 2025 року в селищі Млинів, Рівненська область, стався інцидент, який привернув увагу громадськості та спричинив внутрішнє розслідування в рамках прокуратури. Начальник відділу Рівненської обласної прокуратури Роман Музичук потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, за результатами якої він відмовився від проходження перевірки на алкогольне сп’яніння. Цей крок став підставою для відкриття дисциплінарного провадження проти прокурора. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, розглянувши всі обставини, не ухвалила рішення про звільнення Музичука, обмежившись лише річною забороною на підвищення посади.

Комісія визнала дії Романа Музичука порушенням дисципліни, однак вирішила, що за умови щирого каяття та позитивної характеристики з боку колег, його покарання може бути пом’якшене. Цей випадок викликав різні реакції у правовій спільноті та серед громадськості, адже важливим аспектом стало рішення не звільняти прокурора, попри те, що його поведінка була неправомірною. Під час розслідування інциденту було встановлено, що Музичук під час повороту не надав перевагу іншому автомобілю, що рухався зустрічною смугою, що спричинило ДТП. Враховуючи цей факт, комісія, однак, вирішила, що санкція у вигляді заборони на підвищення є достатньою мірою покарання.

Втім, прокурор відмовився від огляду, заявивши, що «не довіряє приладу». Згодом він також не пройшов тест у лікарні, пояснивши це недовірою до місцевих медиків. Зі слів поліцейських, Музичук намагався уникнути перевірки, демонструючи службове посвідчення прокурора і пропонуючи «скласти протокол на сина».

На засіданні комісії Музичук визнав, що скоїв ДТП, але пояснив свій стан медичними процедурами: нібито того дня отримав укол від болю в спині, а спиртові тампони під пластиром могли створити запах алкоголю. Також, за його словами, після удару подушки безпеки він зазнав розсічення перенісся і запаморочення, що могло виглядати як ознаки сп’яніння.

Згодом він самостійно звернувся до Рівненського обласного центру психічного здоров’я, де ознак сп’яніння не виявили.

КДКП визнала факт дисциплінарного проступку, але врахувала, що Музичук працює в прокуратурі з 1999 року, раніше стягнень не мав, відшкодував збитки постраждалій і розкаявся.

«Беручи до уваги щире каяття, позитивну характеристику та добровільне відшкодування шкоди, комісія застосовує до прокурора дисциплінарне стягнення у вигляді заборони переведення на вищу посаду протягом одного року», — йдеться у рішенні.

Таким чином, прокурор, який відмовився проходити тест на алкоголь після ДТП, залишився на посаді.

Перший день листопада в Україні подарує мешканцям комфортну осінню погоду, що дозволить насолодитися м'яким теплом і помірними температурами. У більшості регіонів країни очікується суха та тепла погода без різких похолодань, що додає відчуття затишку. На півночі та сході можуть бути невеликі дощі, але вони не будуть значними і не порушать загальної стабільності кліматичних умов. На півдні температура повітря підніматиметься до +17°, що створює прекрасні умови для прогулянок та відпочинку на свіжому повітрі.

Згідно з прогнозами синоптиків, 1 листопада на більшій частині території України буде ясно або мінливо хмарно. У західних областях опадів не очікується, а денна температура варіюватиметься в межах від +11° до +15°. Найбільше пощастить Закарпаттю, де температура повітря досягатиме навіть +17° і більше. Тому цей день стане чудовою можливістю для того, щоб насолодитися теплом останніх осінніх днів перед наближенням зими.

У північних областях прогнозують невеликі опади. У Чернігівській і Сумській областях можливий короткочасний дощ, температура вдень +9°…+13°. У столиці без істотних опадів, близько +11° вдень.

На сході синоптики прогнозують подекуди дощі, переважно в Харківській, Луганській і частково Дніпропетровській областях. Температура там — +10°…+13°.

У центральній частині країни 1 листопада буде тепло і сухо: +11°…+13°, мінлива хмарність без опадів.

Південь отримає найвищі показники температури — +13°…+15°, а в Одеській області до +17°. Там збережеться суха, майже весняна погода з легким вітром і невеликою хмарністю.

Загалом, листопад розпочинається без суттєвих змін: осінь поки тримає м’яке тепло, а прохолода поступово приходить лише на північний схід країни.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган висловив впевненість у тому, що між Україною та Росією буде знайдений компроміс, який може стати основою для досягнення миру. З його слів, це може статися в найближчому майбутньому, і Туреччина готова й надалі виконувати роль посередника в мирних переговорах. Виступаючи на форумі TRT World Forum 2025 у Стамбулі, Ердоган підкреслив важливість продовження зусиль для зупинення війни та стабілізації ситуації в регіоні. Він наголосив, що Туреччина, з початку повномасштабного вторгнення, активно прагнула знайти шляхи для переговорів і неодноразово виступала як платформа для зустрічей української та російської делегацій.

Турецький президент зазначив, що досягнення миру потребує зусиль усіх зацікавлених сторін, і важливим етапом є обговорення припинення вогню. Ердоган вважає, що лише через діалог та взаєморозуміння можливо покласти край конфлікту, який вже завдав величезної шкоди. Туреччина, як один з ключових гравців на міжнародній арені, має потенціал впливати на ситуацію, і для цього Анкара готова продовжувати свої дипломатичні зусилля.

«Я сподіваюся, що вже невдовзі між сторонами буде знайдено компроміс, який дозволить двом сусіднім народам знову жити поруч у мирі», — заявив Ердоган.

Його заява прозвучала на тлі заяв Москви про нібито готовність повернутися до переговорів з Україною. Російська сторона говорить про продовження діалогу «в стамбульському форматі» — тобто за посередництва Туреччини. Про це заявив заступник міністра закордонних справ РФ Михайло Галузін, стверджуючи, що «всі умови для переговорів є», але натякаючи, що Київ начебто не демонструє політичної волі.

Україна та Росія вже провели серію прямих контактів у Стамбулі в 2025 році — зокрема у травні, червні та липні. На цих зустрічах сторони узгоджували, зокрема, великі обміни полоненими: перший раунд у травні дав домовленість про обмін «1000 на 1000», що стало найбільшим обміном за час повномасштабної війни. Також обговорювали повернення тіл загиблих і припинення ударів по цивільній інфраструктурі.

Українська сторона виносила на стіл вимогу негайного припинення вогню, «тиші» вздовж усієї лінії фронту та зупинки атак по енергетичних і житлових об’єктах. У плані, який Київ презентував під час стамбульських контактів і який бачили міжнародні медіа, першим пунктом був повний режим припинення вогню мінімум на 30 днів, а далі — обмін усіх полонених і повернення незаконно депортованих українських дітей.

Москва на ці умови не погодилась. Публічні сигнали з російського боку свідчили, що Кремль не готовий до фіксованого припинення вогню без попередніх політичних поступок України, а ключові російські фігури прямо заявляли, що мета Росії — не компроміс, а перемога, з вимогами територіальних поступок і обмеження оборонних можливостей України.

Тобто реальна картина виглядає так: Туреччина публічно підкреслює готовність бути майданчиком для домовленостей і називає мир досяжним «у найближчому часі», Росія говорить про готовність до діалогу, але просуває максимум політичних вимог, а Україна публічно не відмовляється від переговорів як інструменту, але наполягає, що будь-який «компроміс» має починатися з припинення вогню й припинення ударів, а не з поступок у питаннях суверенітету.

На цьому тлі слова Ердогана про те, що «вже невдовзі буде знайдено компроміс», звучать як політичний сигнал: Анкара хоче й далі залишатися ключовим посередником і демонструвати, що саме Туреччина володіє каналами спілкування і з Києвом, і з Москвою.