Справедливість на боці злочинців? Відомий кримінальний авторитет Журавель, що напав зі зброєю на поліцію, вийшов на волю

У Харкові протягом тривалого часу зберігається практично безальтернативна модель забезпечення навчальних і медичних закладів продуктами харчування. Ця система, за інформацією з відкритих реєстрів і публічних закупівель, пов’язана з бізнес-інтересами родини чинного прокурора області Аміля Омарова. Ключовою фігурою в ланцюгу постачання називають його дядька — Шахіна Анвер огли, який є засновником та керівником ТОВ «Фірма «Хазар» ЛТД», компанії, що роками утримує провідні позиції на ринку бюджетних тендерів.

Окрему роль у цій структурі відіграє й дружина підприємця — ФОП Омарова Сехрана Фікрет кизи, діяльність якої також пов’язують із постачанням продуктів для установ, що фінансуються з бюджету. Така концентрація контрактів у межах однієї родини викликає запитання щодо реальної конкуренції та рівних умов участі інших постачальників у закупівлях.

Схема приносила суттєві прибутки, навіть коли до закладів освіти постачалися прострочені чи неякісні продукти. У судовому реєстрі зафіксовано, що у 2013 році Міністерство економічного розвитку наклало на «Хазар» санкції за контрабандне ввезення товарів з Туреччини, заборонивши компанії зовнішньоекономічну діяльність. Уникнути кримінальної відповідальності дозволила декриміналізація контрабанди урядом Януковича.

Турецький вектор бізнесу забезпечував інший родич, Мурад Омаров, брат Шахіна. Він заснував компанію «Харівест-ВНЗ» та був деканом підготовчого факультету для іноземців у ХНУРЕ. Схема передбачала подвійні платежі від турецьких студентів, які надходили через почесного консула України в Ізмірі Четіна Гюверджина. Останній також допомагав у переміщенні контрабандних товарів, що зрештою опинялися у харківських освітніх закладах.

До корупційного впливу підключалися й інші члени родини. Третій брат, Азад Омаров, очолював обласну та регіональну інспекцію ЖКГ, а його син Аміль Омаров нині є прокурором Харківської області. За даними джерел, прокурор активно втручався у ситуації, де зачіпали інтереси його родичів. Коли Мурада Омарова тимчасово відсторонили від посади проректора ХНУРЕ на час перевірки, племінник негайно звернувся до міліції з вимогою з’ясувати причини такого рішення.

Попри регулярні скандали навколо якості продуктів та вартості закупівель, «Хазар» продовжує утримувати вплив на ринку бюджетного харчування у Харкові. Лише після зміни керівництва ХНУРЕ і проведення незалежного аудиту частину схем вдалося зламати: ціни були знижені, а постачання вдалося вирівняти за якістю.

Ситуація з діяльністю родини Омарових свідчить про системну проблему: поєднання бізнес-інтересів і посадової влади створює корупційні ризики, які десятиліттями залишаються неврегульованими.

Україна суттєво посилила свої позиції у міжнародному криптофінансовому середовищі, опинившись серед країн із найбільшими державними запасами біткоїна. Згідно з оновленим глобальним рейтингом BiTBO, на рахунках держави акумульовано 46,3 тисячі BTC, ринкова вартість яких нині оцінюється приблизно у 4,6 мільярда доларів. Такий показник забезпечив Україні четвертий рядок рейтингу, підтвердивши її роль як одного з найактивніших та найдинамічніших гравців на крипторинку.

Світові лідери у зберіганні цифрових активів продовжують демонструвати значний розрив у масштабах резервів. Перше місце впевнено утримують Сполучені Штати, які контролюють 326,5 тисячі BTC — суму, що за нинішньої вартості дорівнює близько 28 мільярдам доларів. Китай, попри суперечливу політику щодо майнінгу та криптовалютного обігу, зберігає 190 тисяч BTC і посідає другу позицію. Велика Британія із запасом понад 61 тисячу BTC (близько 5,4 мільярда доларів) замикає першу трійку.

На п’ятому місці у рейтингу — Бутан з понад 11,2 тисячі BTC, шосте — Сальвадор із 7,4 тисячі монет, а сьоме — Об’єднані Арабські Емірати, що володіють 8,4 тисячі BTC.

Україна продовжує нарощувати свої криптоактиви, що дозволяє їй залишатися серед світових лідерів, а біткоїн використовувати як інструмент фінансової стабільності, накопичення та мобілізації коштів.

Наразі ринок біткоїна зазнав зниження — його ціна впала нижче $86 000 вперше з квітня, проте Україна зберігає значний резерв, що зміцнює її позиції у світовій криптоекономіці.

У медіапросторі поширилася інформація про можливі приховані активи заступника керівника Слідчого управління Нацполіції Києва Якова Мельника. Журналісти вказують, що посадовець може опосередковано володіти шістьма квартирами, оформленими на підставних осіб, криптовалютним гаманцем із сумами, що вимірюються сотнями тисяч доларів, кількома банківськими скриньками, заповненими готівкою, а також домоволодінням преміумкласу. Аналітичний проєкт «Антикор» простежив можливі схеми появи цих активів і спробував з’ясувати, які впливові покровителі можуть допомагати Мельнику утримувати керівну посаду, попри очевидні розбіжності між його офіційними доходами та ймовірним реальним майновим становищем.

У поданих деклараціях правоохоронець демонструє доволі скромний рівень статків: дві квартири, записані на дружину та дітей, кілька автомобілів, оформлених на батьків, офіційні заробітні плати та мінімальні заощадження. Проте журналістські розслідування вказують на наявність активів, які важко пояснити в межах задекларованих доходів. Зокрема, окремі об’єкти нерухомості пов’язані з Мельником через коло близьких знайомих або ж осіб, чиї доходи не дають змоги придбати подібне майно, що породжує підозри щодо номінального володіння.

5 грудня Яків Мельник взяв участь у KYIV CRIMINAL LAW FORUM, де генеральним партнером виступало адвокатське об’єднання «EQUITY». Керуючий партнер фірми Олег Маліновський відомий як адвокат бізнесмена, пов’язаного з Грановським, у справі щодо ТРЦ «Sky Mall». Його колишній партнер Віктор Барсук також належав до кола наближених до Грановського юристів. Згодом Барсук одружився зі скандально відомою суддею Мариною Барсук, на весілля якої приїхав підсанкційний олігарх Павло Фукс.

Участь Мельника у заході могла би виглядати пересічною, проте слід веде набагато глибше. З’ясувалося, що мати його дружини – Олена Купчук – у 2012–2013 роках керувала ТОВ «Санхаусінвест», зареєстрованим у будівлі на вулиці Богомольця, 7/14, буквально через дорогу від МВС. Саме ця будівля, за словами джерел, була відома як місце роботи конвертаційного центру, прикритого депутатською приймальнею колишнього «регіонала» Ельбруса Тедеєва. Приміщення з таким статусом фактично було недоторканним для правоохоронців.

В офісі часто бував адвокат Олексій Кучер — виходець із Харкова, юрист із сумнівною репутацією, який захищав учасників справи «рюкзаків Авакова». У 2019 році Кучер став депутатом від «Слуги народу», згодом очолив Харківську ОДА, а нині керує Державною регуляторною службою. Він задекларував 77 біткоїнів, вартість яких на сьогодні перевищує 7 мільйонів доларів. Не виключено, що саме Кучер міг підштовхнути Мельника до інвестицій у криптовалюту, адже, за даними ЗМІ, у поліцейського є криптогаманець на близько 400 тисяч доларів.

В офісі на Богомольця працювали також підприємства, пов’язані з переробкою пластику та фінансовими операціями. За словами співрозмовників, саме з цих структур формувався конвертаційний фонд, частково зав’язаний на банк «Південний», який вважали «кишеньковим» для бізнес-партнерів Грановського.

Усе це переплітається з робочою діяльністю Оксани Мельник, яка нині працює адвокатом та представляє інтереси чиновниці з екологічної сфери, що має понад півсотні протоколів про корупцію.

Джерела переконують, що реальні статки родини Мельників набагато масштабніші, ніж це видно в деклараціях, але закритість реєстрів не дозволяє перевірити цю інформацію. Водночас збіг інтересів та зв’язків між Мельником, його родичами, адвокатами з оточення Грановського та фірмами, що працювали в будівлі на Богомольця, свідчить про складну схему, яка могла десятиліттями ховати активи та прибутки.

Четвер 11 грудня позначений поєднанням церковних вшанувань, міжнародних дат та давніх народних прикмет, що відображають культурну багатошаровість цього дня. У православній традиції дата присвячена пам’яті київського подвижника, чиє життя стало прикладом духовної стійкості та служіння ближнім. За церковним календарем це час для молитви, рівноваги та внутрішнього зосередження.

У світовому контексті 11 грудня супроводжується низкою важливих ініціатив, пов’язаних із захистом довкілля, збереженням культурної спадщини та підтримкою різних соціальних груп. Міжнародні організації використовують цю дату, щоб привернути увагу до потреб планети та людей, для яких екологічні проблеми й глобальні зміни стали реальністю повсякденного життя. У багатьох країнах проходять тематичні конференції, інформаційні кампанії та освітні заходи, спрямовані на формування відповідального ставлення до природи та спадщини людства.

У світі 11 грудня відзначають Міжнародний день танго — танцю, який поєднує стриманість, драматизм і пристрасть. У багатьох країнах проходять майстер-класи, фестивалі та змагання, присвячені аргентинському культурному феномену. Медичні установи проводять Міжнародний день хворих на бронхіальну астму, спрямований на підвищення обізнаності про цю хворобу. Своє місце у календарі має й екологічна дата — Всесвітній день гір, покликаний привернути увагу до збереження гірських екосистем. Для українців це символічний привід згадати про Карпати та можливість єднання з природою. Також 11 грудня вшановують День заснування ЮНІСЕФ — міжнародної організації, яка вже багато років підтримує дітей у всьому світі, зокрема українських родин, постраждалих від війни.

У церковному календарі за новим стилем сьогодні вшановують преподобного Никона Печерського, якого також називають Никоном Сухим. Він відомий своєю відмовою від багатства та відданістю подвижницькому життю в Києво-Печерській лаврі. За старим стилем, який перестав використовуватися в Україні після 2023 року, цього дня згадували мучеників Іринарха, Василія, Стефана Нового та інших святих.

Українська народна традиція пов’язує 11 грудня з низкою прикмет, що дозволяють передбачити майбутнє літо. Вважалося, що чим холодніший день, тим спекотнішим буде червень; якщо йде дощ, то в липні річки можуть розлитися; рясний сніг обіцяв добрий серпневий урожай; а відсутність заморозків у цей час натякала на теплу новорічну ніч. На честь святого Никона люди молилися про матеріальне благополуччя, мир у родині та допомогу у складних життєвих ситуаціях. Серед народних обрядів особливе місце займав ритуал «на дитяче щастя» — батьки запалювали свічку, загадували бажання для своєї дитини та чекали, доки вогонь догорить.

Цей день мав і свої заборони. Найважливішою вважалася заборона на сварки: за повір’ями, конфлікти сьогодні могли відібрати щастя на весь наступний рік. Не можна було ображати дітей і тварин, використовувати гострі предмети без потреби чи ризикувати. Невдалим вважався і вихід на риболовлю — улову в цей день не чекали.

11 грудня поєднує культурні, духовні й народні сенси, нагадуючи про цінність пам’яті, важливість екологічної свідомості та необхідність берегти добрі стосунки в родині й громаді.

У Лімассолі стрімко поглиблюється боротьба між кримінальними угрупованнями, і події останніх тижнів свідчать про формування нового центру напруження на Кіпрі. Після гучного вбивства 49-річного авторитетного фігуриста Ставроса Демосфеноса, яке сталося у жовтні, місто фактично занурилося в атмосферу відкритої війни між угрупованнями, що десятиліттями зберігали крихкий баланс впливу. Вбивство, здійснене з особливою зухвалістю, показало: хтось наважився кинути виклик існуючій мафіозній ієрархії та зруйнувати усталений порядок.

Новим каталізатором напруги став підпал елітного автопарку бізнесмена Дмитра Пуніна — власника кіпрського казино Pin-Up і фігуранта українського розшуку. Подія, яка сталася невдовзі після ліквідації Демосфеноса, підживила переконання експертів та силовиків, що між групами впливу розпочалася відкрита боротьба за ресурси та контроль над тіньовими потоками. У правоохоронних відомствах усе частіше говорять: Пунін може виявитися наступною ціллю, якщо сценарій ескалації продовжиться.

Замовлення виглядало як добре підготовлена операція: кілери використали білий фургон та мотоцикл, а на місці злочину знайшли десятки гільз від автоматичної зброї. Підозрюваних — уже вісьмох — затримано, серед них понтійські греки та ув’язнений, який, за версією слідства, віддав наказ із тюрми. Один зі свідків стверджував, що нападник був у капелюсі та темних окулярах, ніби стилізованих під Зорро.

Паралельно поліція вивчає версію, пов’язану з договірними матчами. Демосфенос був власником футбольного клубу «Карміотісса», яка перебувала під наглядом УЄФА через підозри у фіксованих іграх. Раніше клуб належав Дмитру Пуніну, власнику гемблінг-платформи Pin-Up, якого давно пов’язують з російськими кримінальними структурами. Пунін продав клуб Демосфеносу лише формально — за даними ЗМІ, вони й надалі працювали у спільних схемах.

Наприкінці листопада стався новий сигнал: у Лімассолі підпалили весь автопарк Пуніна. На стоянці в районі Мутаяка згоріли Lamborghini Revuelto, Porsche, Tesla та унікальний Mercedes G63 XLP Adventure вартістю понад 1 млн доларів. Камери зафіксували зловмисника у чорному одязі, який обливав авто пальним. Збитки перевищують мільйон євро.

Кіпрські медіа пов’язують підпал із або помстою за смерть Демосфеноса, або новим витком боротьби за контроль над гральним ринком і схемами легалізації коштів. Сам Пунін шість років тому прибув на Кіпр із великими амбіціями, створив PUNIN Group, скуповував ресторани, будівельні компанії, офіси та розкішні апартаменти. Головним джерелом його доходів стало онлайн-казино Pin-Up, прибутки якого виводили через кіпрські та офшорні структури.

Пунін мав надійне прикриття — Ставроса Демосфеноса. Той організовував силовий тиск на конкурентів, «вирішував» проблеми з поліцією, допомагав із документами, ліцензіями та громадянством для російських бізнесменів. Зокрема, він опікувався схемами із «золотими паспортами», які дозволили тисячам росіян отримати кіпрське громадянство за інвестиції.

Демосфенос також контролював потік «брудних» російських грошей через нерухомість, автосалони і будівельні компанії. Проте останнім часом він почав втрачати вплив, а кілька фінансових схем потрапили під перевірку. Це, на думку експертів, могло стати одним із мотивів його ліквідації.

Ліквідація Демосфеноса стала ударом по всій російсько-кіпрській кримінальній мережі. У ЗМІ активно обговорюють, що саме Пунін, який втратив головного «дахувальника», тепер перебуває у вразливому становищі. Підпал його автомобілів розглядають як попередження або початок масштабнішого тиску.

Поки правоохоронці розслідують злочини, на Кіпрі очікують великі зміни. Розпад мафіозного дуумвірату, що тримав під контролем гральний бізнес, футбольні клуби та легалізацію російських капіталів, може стати початком гучних викриттів. А головне питання залишається відкритим: чи дійде слідство до Пуніна — або ж він зникне з острова раніше, ніж розпочнеться «чистка»?

Нове дослідження Deloitte Ukraine демонструє помітне зростання кількості українців, які цьогоріч планують купувати подарунки до Різдва та Нового року: 75% проти 65% у попередньому сезоні. Попри складні обставини воєнного часу, готовність витрачати кошти на святкові потреби залишається стабільною, що свідчить про прагнення людей зберігати традиції та підтримувати відчуття нормальності.

Опитування засвідчує, що найбільша частка респондентів планує виділити на подарунки суму в межах від 1 000 до 5 000 гривень. Для багатьох сімей це оптимальний баланс між бажанням потішити близьких і потребою контролювати бюджет. Понад 46% опитаних зазначили, що витрати на святкові покупки не перевищать чверті їхнього місячного доходу, що свідчить про зважений підхід до планування фінансів і збереження фінансової дисципліни навіть під час свят.

Водночас усе більше українців поєднують святкові покупки з благодійністю. Майже дві третини респондентів планують частину коштів спрямувати на доброчинність, а чотири з п’яти опитаних — підтримати Сили оборони України. Соціологічні дані підтверджують, що навіть у період економічної нестабільності українці продовжують залишатися solidarnymi з військом та волонтерами.

Дарувати подарунки планують передусім членам родини — про це заявили 88% учасників опитування. Значно рідше українці купують подарунки друзям — лише 40%. Серед молоді популярною залишається тенденція робити подарунок самим собі: 49% респондентів віком до 30 років планують святкові покупки “для себе”.

Під час вибору подарунків українці найчастіше орієнтуються на сервісні інструменти — порівняння цін (54%), онлайн-відгуки (50%) та списки бажань (46%). Натомість поради лідерів думок чи рекомендації штучного інтелекту залишаються найменш впливовими: їм довіряє близько 10% опитаних.

Дослідники зазначають, що навіть у складних умовах війни святкова культура та традиція дарування в Україні залишаються стійкими, а благодійність — невід’ємною частиною зимових свят.