ІНСАЙДИ:

НАБУ готує 25 підозр народним депутатам, – Ігор Мосійчук

За інформацією екснардепа Ігоря Мосійчука, НАБУ за процесуального керівництва САП, направили на підпис Генеральному прокурору України  25 підозр народним депутатам. Зокрема, на своєму телеграм-каналі Мосійчук зазначає, що “Генпрокурор уже ознайомився та погодив – 10 підозр народним депутатам, решта перебувають на розгляді і ймовірно також будуть підписані у найближчий час”. Крім того, за інформацією Мосійчука, у […]

Ексдепутата Київради Дениса Комарницького пов’язують з діяльністю партії “Батьківщина” у Києві

За інформацією наших джерел, фігурант гучної кримінальної справи НАБУ про корупцію Денис Комарницький повертає свій вплив на столицю та викупив у Юлії Тимошенко “франшизу” Батьківщини по 5-ти районах Києва. Також, за інформацією джерла, Денис Комарницький розпочав фінансування передвиборчої кампанії Юлії Тимошенко та кандидатів від Батьківщини на президентських, парламентських і місцевих виборах. Стосовно столиці, за інформацією […]

Призначення нового керівника Офісу президента поставили на паузу: що відомо

Призначення нового глави Офісу президента, яке ще минулого тижня здавалося майже погодженим, відкладається на невизначений час. Як повідомляють джерела в оточенні президента, кадрове рішення не планують ухвалювати до Нового року, а в разі перенесення процес може затягнутися на тривалий період. За даними джерел, одним із ключових претендентів на посаду був перший віце-прем’єр Михайло Федоров. Джерела […]

Спроба ЗСУ прорватись в Бєлгородську область РФ не вдалася

Однак, як повідомляє видання “Інформатор”, реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов’язаними з цим бюджетними витратами.

Після місяців дислокації вздовж кордону солдатів відправили в РФ, готувалися перетнути кордон з КПП “Колотилівка”.

Територія була укріплена “зубами дракона” і сильно замінована. ЗСУ майже відразу потрапили під сильну атаку артилерії, безпілотників і авіаударів.

За словами бійців, ЗСУ просунулися приблизно на 10 км, захопивши покинуті позиції росіян, але бої залишалися напруженими. “Нас обстрілювали з усього”.

Військовий “Хакер” заявив, що багато бійців дістали контузії або важкі поранення, а інших було вбито. “Уся наша група була поранена в день нашого прибуття”.

“Жахливі бої різко контрастували з майже святковим настроєм українських чиновників: командувач армії генерал-полковник Олександр Сирський оголосив у четвер про призначення військового коменданта Курської області “для підтримання правопорядку та забезпечення основних потреб населення”.

Не пропустіть

Вищий антикорупційний суд підтвердив провину колишнього голови Західного апеляційного господарського суду Бориса Плотніцького

Вищий антикорупційний суд України затвердив угоду про визнання винуватості Бориса Плотніцького, колишнього голови Західного апеляційного господарського суду, у справі, пов’язаній із корупційними діями. За даними «Судового репортера», Плотніцький визнав провину у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди від одного зі співвласників компанії «Ескулаб».

Розгляд справи відбувся 10 грудня під час закритого засідання, а офіційний текст вироку поки що не оприлюднено. У ході процесу сторона обвинувачення представила докази систематичного отримання коштів з боку Плотніцького, що підтверджують його участь у корупційних схемах. Сам обвинувачений визнав свою провину, що дозволило суду застосувати процедуру затвердження угоди про визнання винуватості.

Раніше НАБУ у листопаді 2025 року завершило досудове розслідування стосовно трьох колишніх голів господарських судів Львівської області, підозрюваних у корупції. Борис Плотніцький, який вийшов у відставку в серпні 2024 року, разом із тодішнім головою Господарського суду Львівської області Василем Артимовичем та ексголовою Михайлом Юркевичем пропонували підприємцю ухвалення «потрібних» судових рішень за 1 млн доларів США. Під час документування справи НАБУ та САП задокументували передачу 75 тисяч доларів.

Також у справі фігурує суддя Львівського апеляційного господарського суду Ірина Малех, якій навесні 2025 року вручили підозру за ухвалення замовного рішення. Під час обшуку у неї вилучили 20 тисяч доларів міченими купюрами. За її словами, ці кошти були позичені в Плотніцького на лікування дочки, але слідство не визнало цього аргументом.

У жовтні 2025 року Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя застосувала до Артимовича і Малех стягнення у вигляді звільнення із посади судді.

Справи Бориса Плотніцького та інших суддів Львівської області є частиною широкої антикорупційної політики щодо посадовців судової системи, які порушували законодавство та отримували неправомірні вигоди.

Майнові декларації ексчиновників БЕБ: питання прозорості та повноти даних

Після звільнення з посади заступника директора Бюро економічної безпеки України Віталій Гагач залишився власником значних фінансових ресурсів, що привернуло увагу до змісту його електронної декларації. Опубліковані відомості демонструють суттєві доходи та заощадження, водночас у документі відсутня інформація про дружину та її майно, що ускладнює всебічний аналіз фінансового стану родини колишнього високопосадовця.

Згідно з декларацією, напередодні звільнення Гагач отримав у Бюро економічної безпеки заробітну плату в розмірі 815 тисяч гривень. Окрім офіційних доходів від державної служби, він задекларував майже 4 мільйони гривень, отриманих від продажу автомобіля, покупцем якого зазначено Костянтина Кучера. Така сума одноразового доходу стала одним із ключових елементів декларації та викликала запитання щодо структури особистих активів посадовця.

У власності Віталія Гагача перебувають дві земельні ділянки по 10 соток під Києвом, кожна з яких оцінена у 2,776 мільйона гривень. На цих ділянках будується житловий будинок площею 291 квадратний метр. Також він орендує квартиру в Києві.

Окремо в декларації вказано витрати на оренду житла для дітей. Син Данило проживає в орендованій квартирі в Мадриді, а донька Катерина — у Франції разом із бабусею. Таким чином, частина родини постійно мешкає за кордоном.

Що стосується транспорту, Гагач задекларував Toyota Camry Hybrid та квадроцикл BRP Can-Am. Також він користувався автомобілем Toyota Land Cruiser, який оформлений на іншу особу.

Водночас у декларації відсутні будь-які дані про Наталію Гагач (Марчук), яку вважають його дружиною. Її майно та можливі доходи не відображені у звітності, що може свідчити про приховування активів від обов’язкового декларування та викликає додаткові запитання щодо прозорості фінансового стану родини ексзаступника директора БЕБ.

Шахрайство за схемою “родич у ДТП”: у Києві викрили зловмисника, який виманив у пенсіонерки сотні тисяч гривень

У столиці правоохоронні органи затримали чоловіка, причетного до цинічного шахрайства проти 80-річної киянки. Зловмисник скористався поширеною схемою психологічного тиску, відомою як «Ваш родич потрапив у ДТП», та переконав літню жінку терміново передати велику суму грошей нібито для порятунку її сина. У результаті пенсіонерка втратила 362 тисячі гривень.

За даними слідства, все почалося з телефонного дзвінка, під час якого невідомий представився особою, обізнаною з «аварією», та повідомив про необхідність негайної операції. Шахрай діяв наполегливо, не даючи жінці часу перевірити інформацію або зв’язатися з родичами. Перебуваючи у стані сильного хвилювання, потерпіла погодилася передати гроші, вважаючи, що таким чином рятує життя близької людини.

Поліція встановила, що чоловік діяв разом із спільниками. Один із них напередодні зателефонував жінці, переконуючи її, що син потрапив у ДТП і потребує дорогої операції. Роль затриманого полягала в організації отримання грошей: він замовив таксі, домовився з водієм, який забрав кошти, і перерахував їх на електронний гаманець.

Затриманому повідомили про підозру. Під час обшуку у нього вилучили зіп-пакети з канабісом, які він планував продати. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За участь у шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та за незаконне зберігання наркотичних засобів із метою збуту порушнику загрожує до восьми років позбавлення волі. Тривають заходи із встановлення інших учасників афери.

Вибори в умовах війни: Зеленський окреслив безпекові межі демократичного процесу

Президент України Володимир Зеленський чітко заявив, що проведення національних виборів можливе лише після припинення вогню та створення повноцінної безпекової інфраструктури. За його словами, будь-який виборчий процес у країні, де тривають активні бойові дії, не може відповідати ані стандартам безпеки, ані принципам легітимності. Саме тому питання виборів безпосередньо пов’язане з реальними умовами на фронті та загальною ситуацією з безпекою громадян.

Глава держави наголосив, що ключовою передумовою для початку виборчого процесу є повне припинення бойових дій. Йдеться не лише про формальне оголошення тиші, а про стійке припинення вогню, яке дозволить гарантувати безпеку виборців, членів виборчих комісій та міжнародних спостерігачів. Без цього, підкреслив президент, неможливо забезпечити рівний доступ громадян до голосування та захист їхнього волевиявлення.

Президент нагадав, що раніше йшлося про необхідність щонайменше 60–90 днів для підготовки до голосування. Водночас він підкреслив, що конкретні строки можуть змінюватися і залежатимуть від домовленостей з міжнародними партнерами, а також від результатів переговорів із російською стороною.

За словами Зеленського, головне завдання влади — забезпечити можливість провести легітимні вибори з легітимним результатом, які не викликатимуть сумнівів ані в українському суспільстві, ані у міжнародної спільноти. Він також акцентував на необхідності тісної співпраці з Верховною Радою для внесення змін до законодавства, які дозволять організувати виборчий процес без додаткового навантаження на громадян у складних умовах війни.

Президент нагадав, що й раніше неодноразово заявляв: вибори під час війни можливі лише за умови повного припинення вогню. Для досягнення такого результату, на його думку, Сполучені Штати мають вести прямі переговори з Росією.

Водночас, за інформацією Центральної виборчої комісії, війна РФ проти України вже призвела до серйозних проблем у виборчій інфраструктурі. Наразі в країні функціонує лише близько 75% виборчих дільниць, що ускладнює організацію загальнонаціонального голосування.

На цьому тлі голова Оболонської районної державної адміністрації в Києві заявив, що столиця має достатню кількість укриттів, які теоретично дозволяють провести вибори з дотриманням безпекових вимог. Водночас питання проведення виборів на загальнонаціональному рівні залишається відкритим і напряму залежить від безпекової ситуації в країні.

Інцидент у Гдині: погрози продавчині з України спричинили втручання поліції

У польському місті Гдиня стався резонансний інцидент у продуктовому магазині, жертвою якого стала продавчиня — громадянка України. Подія відбулася 9 грудня в крамниці на вулиці Starowiejska й швидко набула розголосу через агресивну поведінку покупця та серйозність висловлених ним погроз. За інформацією правоохоронців, чоловік поводився вкрай зухвало, ображав працівницю магазину та словесно залякував її фізичною розправою.

За словами постраждалої Ольги, конфлікт виник через м’ясний продукт, який приблизно за чверть години до цього придбала дружина агресивного чоловіка. Повернувшись до магазину, покупець почав стверджувати, що товар був зіпсований і нібито становив небезпеку для його родини. Він звинувачував продавчиню у навмисних діях, підвищував голос і намагався прорватися до службових приміщень, чим створив загрозливу ситуацію для персоналу та інших відвідувачів.

Коли один із покупців спробував заступитися за жінку та перегородив йому шлях, агресор почав погрожувати йому. Очевидці розповідають, що чоловік поводився вкрай збуджено: метався по магазину, вигукував антиукраїнські гасла та демонстрував рукою жест, схожий на нацистське привітання. Частину подій Ольга встигла зняти на відео. Зрештою з приміщення його вивела жінка, яка, ймовірно, була його дружиною.

Поліцію викликала одна з відвідувачок магазину. Ольга зізнається, що після інциденту перебувала у важкому психологічному стані. За її словами, вона не могла говорити і сильно тремтіла, однак зібралася з силами, відпрацювала зміну, після чого закрила магазин і звернулася до поліції.

Наступного дня чоловік Ольги через соціальні мережі зв’язався з адвокатом Давідом Дехнертом, який співпрацює з фондом допомоги жертвам ксенофобії. Юрист повідомив, що поліція Гдині оперативно прийняла заяву та розпочала розслідування. Про інцидент також було поінформовано консульство України в Гданську. Відео з магазину адвокат опублікував у своїх соцмережах.

12 грудня поліція Гдині затримала підозрюваного. Слідчі дії тривають. За словами речника поліції, зібрані на цей момент докази дають підстави для доповнення правової кваліфікації справи статтею, пов’язаною з пропагандою нацистського режиму.

Адвокат Давід Дехнерт зазначає, що випадки нападів і погроз на адресу громадян України в Польщі стають дедалі частішими. Він пов’язує це зі зростанням радикалізації суспільних настроїв, зокрема під впливом агресивної інтернет-риторики та заяв окремих політиків, які намагаються здобути популярність, граючи на ксенофобії.

Насіння чіа: маленькі зернятка для великої користі вашого організму

Насіння чіа, хоча й невелике за розміром, заслужено вважають суперфудом, здатним зробити ваш ранок більш енергійним і корисним. Ці зернятка рослини Salvia hispanica, які походять із Центральної та Південної Америки, містять значну кількість омега-3 жирних кислот, розчинної клітковини, рослинного білка, антиоксидантів та важливих мінералів — кальцію, магнію, заліза. Такий склад робить чіа цінним елементом щоденного раціону, особливо для тих, хто піклується про здоров’я серця, кісток і травної системи.

Унікальна властивість насіння чіа полягає в його здатності вбирати воду та утворювати гель. Цей природний гель забезпечує відчуття ситості, що допомагає контролювати апетит, а також м’яко стимулює роботу кишківника. Регулярне споживання чіа сприяє нормалізації перистальтики, допомагає уникати закрепів і підготовлює травну систему до сніданку, створюючи оптимальні умови для ефективного засвоєння поживних речовин.

Напій з чіа надовго забезпечує відчуття насичення, що допомагає уникати перекусів у першій половині дня і стабілізувати харчові звички.

Чіа забезпечує організм омега-3, кальцієм, магнієм та антиоксидантами, підтримуючи серце, кістки, нервову систему та загальний тонус.

Вода з чіа допомагає відновити водний баланс після сну, підтримує електролітний рівень і сприяє повноцінному зволоженню організму.

Як приготувати напій

Додайте у склянку води 2 ложки насіння чіа.

Залиште на 10–15 хвилин, щоб утворився легкий гель.

Перемішайте.

За бажанням додайте лимонний сік або мед.

Вживайте натщесерце або за 20–30 хвилин до сніданку.

Склянка води з насінням чіа щоранку — проста та ефективна звичка для покращення самопочуття, підтримки енергії та здорового травлення без складних дієт чи дорогих добавок.

Фактори, що можуть змінити розрахунки Кремля: чому війна проти України не є безальтернативною для Путіна

Російський лідер Володимир Путін упродовж багатьох років демонструє модель жорсткої автократії, поєднаної з умінням використовувати міжнародні суперечності у власних інтересах. Його політичний стиль базується на тиску, шантажі та грі на слабкостях опонентів. Водночас навіть у такій системі існують чинники, здатні впливати на ухвалення стратегічних рішень, зокрема щодо продовження або корекції війни проти України.

Як зазначають західні аналітики, нинішню міжнародну ситуацію в Кремлі сприймають як відносно сприятливу. У Москві переконані, що глобальний порядок перебуває у фазі турбулентності, а єдність Заходу не є сталою. Особливі очікування пов’язуються зі змінами у політичному ландшафті США: перемога Дональда Трампа на президентських виборах розглядається Путіним як сигнал можливого перегляду американської позиції щодо війни та підтримки України.

Один з можливих сценаріїв, на який звертає увагу BBC, полягає в тому, що Трамп може спробувати змусити Україну погодитися на перемир’я на невигідних умовах. Йдеться про потенційні територіальні поступки та відсутність гарантій безпеки. У разі відмови він натякав, що може скоротити підтримку Києва, зокрема й доступ до критично важливої американської розвідки, яка допомагає виявляти російські безпілотники та планувати удари по військових об’єктах РФ.

Паралельно Європа шукає власні варіанти впливу на ситуацію. Під егідою так званої «коаліції охочих» там обговорюють ідею створення міжнародних військових сил для стримування можливих нових наступів Росії, а також ширші фінансові зобов’язання щодо відновлення України. Ряд західних експертів вважає, що Європа могла б активніше долучатися до захисту українського повітряного простору, зокрема через розширення «Європейського повітряного щита», щоб захистити західні регіони країни.

Деякі пропозиції — наприклад, розміщення європейських військових підрозділів на заході України для зняття навантаження з української армії — поки що не знаходять підтримки урядів ЄС. Причина традиційна: побоювання прямого зіткнення з Росією або ескалації конфлікту. Попри це, як наголошує старший науковий співробітник Chatham House Кейр Джайлз, Захід має перестати керуватися логікою страху:

«Єдине, що напевно зупинить російську агресію, — це присутність достатньо сильних західних сил там, де Росія планує наступ».

Не менш помітним фактором залишаються санкції. Російська економіка працює під значним тиском: інфляція сягає 8%, ключова ставка тримається на рівні 16%, реальні доходи падають. Аналітики зазначають: ресурсів для тривалої війни у Кремля менше, ніж у 2022 році. Однак саме санкційні обмеження РФ вдається частково компенсувати — зокрема, за допомогою «тіньового» експорту нафти через незареєстровані танкери.

Важливим інструментом стало б рішення Європейського Союзу використати заморожені російські активи. Йдеться приблизно про 200 мільярдів євро, які можуть стати підґрунтям «репараційного кредиту» Україні. Єврокомісія вже пропонувала план залучення 90 мільярдів протягом двох років, однак остаточного рішення немає — ЄС усе ще вагатиметься.

Що стосується самої України, то, за даними BBC, країна могла б реалізувати більший мобілізаційний потенціал. Українська армія залишається однією з найсильніших і найтехнологічніших у Європі, але майже чотири роки війни призвели до виснаження особового складу та збільшення випадків самовільного залишення частин. Додатковим фактором стримування Росії стало б нарощування виробництва або імпорт ракет великої дальності — тим більше, що Україна вже помітно активізувала удари по цілях у глибокому тилу РФ.

Втім, як наголошує аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень Мік Райан, навіть це не є вирішальним:

«Глибокі удари надзвичайно важливі, але самі по собі вони не змусять Путіна сісти за стіл переговорів».

Окремою змінною лишається Китай. Кремль суттєво залежить від постачання китайських товарів подвійного призначення, а Сі Цзіньпін — один із небагатьох світових лідерів, думку яких Путін реально враховує. Якщо Пекін вирішить, що війна більше не відповідає його стратегічним інтересам, це може стати одним із найпотужніших впливів на поведінку Кремля.

Таким чином, BBC підсумовує: рішення Путіна продовжувати війну формуються під впливом багатьох чинників — від позиції США й європейської рішучості до економічного тиску та ролі Китаю. Але жоден з цих елементів поки не став критичним для змін у Кремлі, що й дозволяє Росії вести війну далі.

Погодні зміни 15 грудня: менше опадів і поступове потепління в регіонах

В Україні 15 грудня синоптична ситуація почне поступово стабілізуватися: кількість опадів зменшиться, а в окремих регіонах погода стане сухішою. Найбільш сприятливі умови прогнозуються на заході країни, де очікуються сонячні прояснення та відсутність істотних атмосферних явищ. Загалом температурний фон у більшості областей підвищиться на один–два градуси, що зробить день дещо комфортнішим порівняно з попередніми.

У столиці зберігатиметься переважно похмура погода. Протягом дня можливі незначні опади у вигляді дощу, без різких змін температури. Вночі повітря охолоне до -1°, а вдень потеплішає до +4°, що сприятиме збереженню вологих умов на дорогах і тротуарах.

У центрі країни домінуватиме похмура погода. У Вінниці прогнозують 0°…+4° без суттєвих опадів. У Житомирі вночі буде 0°, вдень +4°, також похмуро. У Черкасах очікується невеликий дощ, температура становитиме від -1° до +4°. У Кропивницькому протягом дня триматиметься хмарність із температурою від -1° до +4°. У Полтаві прогнозують -3°…+1°, місцями невеликий дощ і мокрий сніг.

На півдні переважатимуть хмарні умови з короткочасними опадами. В Одесі, Херсоні та Миколаєві сьогодні можливий невеликий дощ, температура коливатиметься від -1° або +1° уночі до +5° вдень. У Запоріжжі очікується -3°…+1°, похмуро, з невеликим дощем і мокрим снігом.

На північному сході та сході країни погода лишається складнішою. У Чернігові прогнозують -4°…+1°, похмуро, невеликий мокрий сніг. У Сумах — від -5° уночі до +1° вдень, мокрий сніг. У Харкові — від -6° до -1°, також мокрий сніг. У Дніпрі синоптики очікують -3°…+1°, хмарну погоду з невеликими опадами у вигляді мокрого снігу та дощу.

У Краматорську температура становитиме -5° уночі та 0° вдень, утримається похмура погода. У Сєвєродонецьку сьогодні невелика хмарність, від -6° до -1°. У Сімферополі прогнозують похмурий день із температурою 0°…+5°.

Захід України сьогодні буде найтеплішим і найспокійнішим регіоном, тоді як схід залишиться в зоні опадів. Загалом синоптична ситуація поступово стабілізується, хоча локальні дощі й мокрий сніг ще можливі в низці областей.

Декларація про суттєві зміни: заступник директора Укрпатенту задекларував права на квартиру у Львові

Заступник директора державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» Сергій Філатов задекларував набуття майнових прав на квартиру у Львові площею 110 квадратних метрів. Відомості про угоду були оприлюднені 4 грудня 2025 року у декларації про суттєві зміни в майновому стані, поданій відповідно до вимог антикорупційного законодавства. Зазначена вартість об’єкта становить 2,04 мільйона гривень.

Згідно з деклараційними даними, договір купівлі-продажу було укладено 3 грудня з товариством з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія “Моя країна”», яке працює на львівському ринку житлової нерухомості. Йдеться саме про майнові права, що зазвичай означає придбання житла на етапі будівництва або до моменту введення будинку в експлуатацію. Такий формат угод є поширеним серед покупців новобудов і передбачає поетапне оформлення прав власності.

Ціна за квадратний метр становила близько 18,5 тис. грн (≈430 $/м²), що значно нижче середньої ринкової вартості нових житлових комплексів Львова у 2025 році — 45–70 тис. грн/м². Таким чином, квартира обійшлася Філатову у 2,5–3 рази дешевше за ринкову ціну.

Експерти зазначають, що придбання майна за значно нижчою від ринкової вартістю посадовцем державного підприємства, що входить до переліку НАЗК із високим рівнем корупційних ризиків, викликає питання щодо законності угоди та потенційного конфлікту інтересів.

Державне підприємство, яким керує Філатов, займається інтелектуальною власністю, і такі угоди вимагають прозорості та підвищеного контролю.

Напружені переговори в ЄС: доля фінансової підтримки України перед самітом лідерів

Напередодні саміту лідерів Європейського Союзу, запланованого на четвер, 18 грудня, європейські дипломати активізували зусилля для досягнення компромісу щодо пакета фінансової допомоги Україні. Йдеться про ресурси, які вважаються критично важливими для економічної стабільності країни в умовах триваючих викликів. За інформацією західних медіа, переговори тривають у складній атмосфері та фактично перейшли в режим «останньої години».

Усередині Євросоюзу проявився суттєвий розкол між країнами Північної та Південної Європи. Держави-члени зайняли протилежні позиції щодо того, яким саме має бути механізм фінансування для Києва. Частина урядів наполягає на більш гнучкому та довгостроковому підході, тоді як інші висловлюють занепокоєння фінансовими ризиками та впливом таких рішень на власні бюджети.

Німеччина разом із країнами Північної та Східної Європи наполягають, що альтернативи використанню російських активів немає. Водночас Бельгія та Італія дедалі активніше просувають так званий план Б — фінансування України за рахунок спільного боргу ЄС, гарантованого загальним бюджетом союзу. Проти використання заморожених активів також виступають Болгарія, Мальта, Угорщина і Словаччина.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у середу запропонувала два паралельні варіанти для виходу з кризи: модель, засновану на російських активах, і альтернативний сценарій із залученням спільних запозичень ЄС. За словами чотирьох дипломатів ЄС, ключовим елементом компромісу може стати виключення Угорщини та Словаччини зі спільної схеми погашення боргу, оскільки саме ці країни системно блокують подальшу підтримку України.

Попри заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про те, що тема російських активів нібито більше не обговорюватиметься в Брюсселі, низка європейських дипломатів заперечує цю позицію. За їхніми словами, використання заморожених коштів РФ залишається «єдиним реальним варіантом» для забезпечення стабільного фінансування України.

Ідея спільного боргу ЄС традиційно викликає опір з боку північних країн, які роками не бажали гарантувати облігації для більш заборгованих держав Півдня. Дипломати порівнюють нинішню ситуацію з фінансовою кризою 2012–2013 років та програмами допомоги Греції у 2015 році. При цьому представники північних країн наголошують, що їхня позиція не пов’язана зі страхами щодо платоспроможності партнерів, а з прагненням забезпечити Україні довгостроковий і передбачуваний фінансовий ресурс.

Очікується, що прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час саміту наполягатиме на детальному розгляді моделі спільного боргу. Його прихильники вважають її дешевшою та більш прозорою. Водночас критики наголошують, що такий підхід потребуватиме політичного схвалення з боку Віктора Орбана, який неодноразово погрожував заблокувати будь-які рішення щодо допомоги Україні.

За словами дипломатів, у разі збереження глухого кута Європейській комісії доведеться шукати обхідні механізми фінансування, щоб Україна не залишилася без підтримки, водночас дозволивши окремим країнам зберегти політичне обличчя. Серед можливих варіантів — звільнення угорських і словацьких платників податків від участі у фінансуванні оборони України в обмін на зняття вето з боку їхніх урядів.

Прокурорські пенсії після скандалу: нові підходи та старі питання

Після резонансного скандалу з так званими «прокурорами-інвалідами», який завершився відставкою генерального прокурора Андрія Костіна, у системі прокуратури почалися помітні трансформації. З приходом на посаду нового очільника Офісу генерального прокурора Руслана Кравченка, за інформацією з професійного середовища, формується інша модель фінансового забезпечення чинних прокурорів, що знову викликає суспільну дискусію.

Йдеться про практику додаткових нарахувань, коли окремі прокурори, продовжуючи працювати на посадах і отримувати повноцінну заробітну плату, паралельно користуються правом на так звані «пенсійні виплати». Фактично мова йде про подвійне бюджетне фінансування однієї особи, що виглядає особливо чутливо на тлі воєнного стану та загального дефіциту державних ресурсів.

Так, згідно єдиного державного реєстру судових рішень, 23 жовтня 2019 року Ігор Чуб подав позов до Харківського окружного адмінсуду, вимагаючи визнати дії регіонального Пенсійного фонду незаконними. Справу передали судді Бідонько А.В. Але вже 4 листопада прокурор забрав заяву – попросив залишити її без розгляду для доопрацювання. Наступного дня суд офіційно повернув документи.

Однак, на цьому Чуб не зупинився. Він знову подав ідентичний позов, цього разу – до іншого судді Тітова О.М., який уже 3 грудня виніс рішення на користь прокурора. Це може свідчити про спробу підібрати лояльного суддю для реалізації задуманої схеми.

У позові Чуб вимагав нараховувати пенсію без обмеження граничного розміру та не обмежувати суму зарплати при обчисленні пенсії. При цьому прокурор стверджував, що нібито пропрацював у системі 20 років.

Після винесення рішення Пенсійний фонд подав апеляцію, але навіть не сплатив обов’язковий судовий збір – лише 1152 грн. Через це Другий апеляційний адмінсуд залишив скаргу без руху, надавши термін для усунення порушення. Проте юристи фонду не зробили жодних дій до 13 січня 2020 року. Як наслідок, скаргу повернули.

Таким чином, Ігор Чуб отримав довічну пенсію, яка тепер виплачується додатково до його зарплати.

Також прокурор Ігор Миколайович Чуб володіє значними сімейними активами, серед яких чотири квартири в Харкові, садовий будинок, земельні ділянки та право користування житловим будинком у Великій Британії. Варто відзначити, що джерела походження активів, якими обріс харківський прокурор Ігор Чуб мали б стати предметом вивчення антикорупційних органів.