США, ймовірно, зняли обмеження на використання британських ракет Storm Shadow по території РФ — The Times

Компанія «Д.Трейдінг», що входить до бізнес-групи Ріната Ахметова, може отримати до 400 мільйонів гривень прибутку завдяки перепродажу електроенергії, яку державний «Енергоатом» реалізував за заниженими цінами напередодні різкого зростання вартості на ринку. Йдеться про схему, в якій державний ресурс опинився у приватних трейдерів у момент, коли подальше подорожчання електроенергії було прогнозованим.

За оцінками, викладеними у службовому листі голови парламентського Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, сукупний прибуток приватних трейдерів у результаті таких операцій може досягати близько 2 мільярдів гривень. Документ було направлено до Кабінету Міністрів України, Офісу Президента, керівництва Верховної Ради та інших відповідальних органів для реагування та аналізу ситуації.

Як зазначає Герус, 14 січня НАЕК «Енергоатом» провів аукціон з продажу електроенергії базового навантаження на період з 21 по 31 січня. Було реалізовано 2 100 МВт за середньою ціною 7 566 гривень за МВт-год. Загальний обсяг проданої електроенергії склав 554 400 МВт-год.

Вже за три дні після аукціону ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» зросла до 13 233 гривень за МВт-год — майже на 75% більше, ніж аукціонна ціна «Енергоатому».

За підрахунками Андрія Геруса, якщо припустити, що такі ціни утримуватимуться до кінця січня, то різниця між ціною продажу та ринковою ціною призведе до перерозподілу близько 2 мільярдів гривень від державної компанії «Енергоатом» до приватних трейдерів. Ці кошти є недоотриманим прибутком держави і фактичним доходом компаній, які скупили електроенергію на аукціоні.

Майже 20% усього обсягу електроенергії на цьому аукціоні викупила компанія «Д.Трейдінг» із групи Ріната Ахметова. Таким чином, потенційний прибуток цієї компанії від подальшого перепродажу електроенергії може становити близько 400 мільйонів гривень лише за один розрахунковий період.

Решту обсягів розподілили між понад десятком інших трейдерів. При цьому, як зазначає Герус, щонайменше 15 компаній різко збільшили обсяги закупівлі електроенергії — у 2–5 разів порівняно зі своєю попередньою діяльністю. Водночас близько 45 інших учасників ринку, навпаки, скоротили обсяги закупівель удвічі.

На думку голови енергетичного комітету Верховної Ради, така нетипова поведінка окремих компаній може свідчити про те, що вони або заздалегідь знали про майбутній перегляд граничних цін на електроенергію, або принаймні розуміли високу ймовірність такого рішення регулятора.

Йдеться про рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо підвищення так званих прайс-кепів — максимально дозволених цін на електроенергію. 16 січня НКРЕКП підвищила граничну ціну з рівня 5 600–6 900 гривень залежно від часу доби до 15 000 гривень за МВт-год упродовж усієї доби.

Формально рішення пояснювалося необхідністю стимулювати імпорт електроенергії з Європи, де ціни перевищували попередні українські обмеження. Однак наслідком стало різке зростання цін на всю електроенергію всередині країни, оскільки контракти для комунальних підприємств, транспорту, військових частин, лікарень, шкіл та обленерго напряму прив’язані до ціни на ринку «на добу наперед».

Андрій Герус також вказує, що лобіювання підвищення прайс-кепів розпочалося ще 8 січня під час засідання Антикризового енергетичного штабу під головуванням прем’єр-міністра Юлії Свириденко. На цьому засіданні був присутній представник НАЕК «Енергоатом», який, за логікою подій, міг знати про можливі регуляторні зміни ще до аукціону.

Крім того, 14 січня питання енергетики обговорювалося на нараді у Президента України. У ній брали участь прем’єр-міністр Юлія Свириденко, міністр енергетики Денис Шмигаль, керівник групи «ДТЕК» Максим Тімченко, керівник НЕК «Укренерго» Володимир Зайченко та голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. З публічних коментарів випливало, що обговорювалося питання збільшення імпорту електроенергії, однак конкретних рішень тоді не оприлюднювали.

15 січня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Деякі питання подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах», якою рекомендував підвищити прайс-кепи на 82,5% — до 15 000 гривень за МВт-год. Уже наступного дня НКРЕКП виконала цю рекомендацію. На той момент «Енергоатом» уже продав електроенергію за цінами, удвічі нижчими від нового граничного рівня.

Андрій Герус вважає, що єдиним виходом із ситуації має стати негайне розірвання договорів купівлі-продажу електроенергії, укладених на аукціоні 14 січня, та проведення повторного аукціону. За його словами, умови договорів дозволяють зробити це без штрафних санкцій.

У відповідь на публікацію інформації компанія «Д.Трейдінг» заявила, що придбала 380 МВт базового навантаження, що становить близько 18% обсягу аукціону і є меншим показником, ніж у попередній декаді. У компанії наголосили, що аукціон проходив за високої конкуренції — участь брали близько 60 компаній, а ціна зросла на 15% порівняно з попередніми торгами.

Також у «Д.Трейдінг» зазначили, що дата проведення аукціону визначається виключно продавцем — НАЕК «Енергоатом», а на момент торгів не було офіційної інформації про наміри регулятора змінювати цінові обмеження. Компанія додала, що електроенергію за аналогічними цінами у цей період продавали також «Укргідроенерго», «Гарантований покупець», «Західенерго», «Дніпроенерго» та «Єврореконструкція».

Окремим тлом цієї ситуації є скандали навколо керівництва «Енергоатому». Минулої осені Національне антикорупційне бюро України викрило схему так званого «шлагбауму» на тендерах державної компанії за участю топменеджменту «Енергоатому» та бізнес-групи підприємця Тімура Міндіча. Напередодні арештів тодішній керівник компанії Петро Котін залишив посаду.

Наразі нового очільника «Енергоатому» має обрати наглядова рада, однак процес фактично заблокований. У грудні до наглядової ради було обрано чотирьох іноземних незалежних членів — Руміну Велші, Лауру Гарбенчуте-Бакієне, Патріка Фрагмана та Бриса Буюона. Водночас державну квоту уряд досі не заповнив, що унеможливлює ухвалення ключових управлінських рішень.

Формально «Енергоатом» перебуває у сфері управління Міністерства економіки України, яке раніше очолювала Юлія Свириденко, а нині — Олексій Соболєв. Міністром енергетики у день проведення аукціону 14 січня став Денис Шмигаль, який до державної служби працював у групі ДТЕК Ріната Ахметова.

Коли за вікном темніє, холод проникає крізь кожен сантиметр одягу, а світло вимикається в найневідповідніший момент, мимоволі хочеться втекти до іншого місця — в тепле сонце, де на фоні гір парує вода в басейні. Саме ці відчуття поділилася Христина Решетнік, коли показала свою зимову відпустку в Буковелі. Дружина відомого телеведучого Григорія Решетніка виклала серію атмосферних фотографій, які немов перенесли її підписників у зовсім інший світ — місце, де панує затишок і спокій.

Христина зізналася, що після бурхливого старту року вона відчула потребу в тиші та відновленні. Різноманітні зйомки, робочі питання і постійна метушня не залишали їй часу для відпочинку, і лише зимова холоднеча змусила згадати про спокійні моменти відпустки. Мрії про тепліші дні і приємний відпочинок стали особливо актуальними, коли за вікном сніг і мороз. Серед усіх турбот, які принесла робота, Христина зізналася, що найбільше вона хоче зануритися в комфортні моменти відпочинку: загорнутися в м'яку ковдру і відчути аромат чаю, переглядаючи фото з подорожей.

На фото Христина позує у спа-готелі з панорамними вікнами, добре знайомому прихильникам зіркових подорожей. Поки Григорій проводив час із синами у воді, вона влаштувала собі невелику фотосесію — без пафосу, але з відчуттям затишку і внутрішнього спокою.

Окрему увагу підписників привернула фізична форма Христини. У стильному купальнику вона виглядає впевнено і гармонійно, що складно не помітити. Коментарі під дописом швидко наповнилися компліментами та здивуванням: важко повірити, що перед камерою — мама трьох синів.

Раніше Христина відкрито розповідала, що на початку повномасштабної війни набрала кілька зайвих кілограмів через стрес і зміну ритму життя. Проте поступово їй вдалося повернути форму завдяки тренуванням і дисципліні. Свіжі знімки лише підтвердили, що робота над собою дала результат.

Цей допис став не стільки демонстрацією відпочинку, скільки емоційним віддзеркаленням нинішнього стану багатьох українців — коли фізично ти вдома, а думками шукаєш тепла, світла і короткої паузи для себе.

В Україні нещодавно викрили та затримали громадянку Білорусі, яка діяла на користь білоруських спецслужб і використовувала журналістську діяльність як прикриття. За даними правоохоронців, жінка намагалася отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки.

Затримана є 35-річною громадянкою Білорусі, яка мала тривалий досвід співпраці з білоруським КДБ, що триває з 2015 року. Слідство встановило, що її діяльність була системною і спрямованою на отримання стратегічної інформації, що становить загрозу національній безпеці України.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наявність чинної відстрочки від мобілізації не завжди гарантує відсутність проблем із військовим обліком. Останнім часом зростає кількість звернень від військовозобов’язаних, які повідомляють про несподіване присвоєння статусу «у розшуку» в застосунку «Резерв+». У більшості випадків підставою вказується неявка за повісткою, яку люди фактично не отримували, що створює правову колізію та викликає серйозне занепокоєння.

Юрист Владислав Дерій проаналізував один із показових випадків: чоловік перебуває у статусі «у розшуку» з березня 2025 року, незважаючи на чинну відстрочку. За словами фахівця, подібні ситуації можуть виникати через збої в обміні даними між територіальними центрами комплектування та цифровими реєстрами, а також через формальне внесення інформації без підтвердження факту вручення повістки.

Перший варіант — найшвидший, але й найбільш суперечливий. У застосунку «Резерв+» передбачено механізм так званого «штрафу онлайн». Через розділ «Штрафи онлайн» подається заява про визнання порушення. Територіальний центр комплектування розглядає її протягом трьох днів. У разі сплати штрафу протягом 20 днів діє знижка 50 відсотків, і сума становить 8 500 гривень. Після цього статус «у розшуку» зникає. Водночас юрист застерігає: сплата штрафу означає автоматичне визнання правопорушення, навіть якщо фактично людина його не вчиняла.

Другий шлях — юридичний захист своїх прав. Він підходить тим, хто не готовий платити за безпідставні звинувачення. Для цього необхідно надіслати до ТЦК письмову заяву рекомендованим листом із вимогою закрити справу. Аргументами можуть бути відсутність підтвердження вручення повістки або сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності. Якщо звернення ігнорують, дії ТЦК можна оскаржити в суді. Цей варіант потребує більше часу, але дозволяє зберегти правову позицію без визнання провини та сплати штрафу.

Третій варіант — очікування. За спостереженнями правників, у деяких випадках статус «у розшуку» зникає автоматично через певний проміжок часу, наприклад через рік після його появи. Якщо статус було присвоєно у березні 2025 року, є ймовірність його автоматичного зняття у березні 2026-го. Однак цей шлях пов’язаний із ризиками, адже до моменту зникнення статусу людину можуть зупинити для перевірки документів.

Окремо юристи звертають увагу на оновлення, пов’язані з продовженням відстрочок у «Резерв+». Наразі продовження відстрочки від мобілізації відбувається автоматично, якщо підстави для неї залишаються чинними і підтверджуються через державні реєстри. У такому випадку додатково подавати заяви чи документи не потрібно.

Втім, якщо до встановленого строку в застосунку не з’являється повідомлення про продовження відстрочки, це означає, що система не підтвердила право на неї. У такій ситуації необхідно звернутися безпосередньо до ТЦК та СП для з’ясування причин.

З 1 листопада в Україні починають діяти оновлені правила бронювання та оформлення відстрочок. Вони передбачають повну цифровізацію процесів, скорочення черг у ТЦК та зменшення впливу людського фактора. Автоматичне продовження відстрочок застосовуватиметься до осіб з інвалідністю, тимчасово непридатних до служби, багатодітних батьків, сімей з дітьми з інвалідністю, осіб, які здійснюють догляд за батьками з інвалідністю, студентів денної та дуальної форми навчання, наукових і педагогічних працівників, а також родин загиблих, зниклих безвісти або незаконно утримуваних через агресію Росії.

У розпал повномасштабного вторгнення, коли державні компанії працювали в умовах надзвичайної логістичної напруги, переміщуючи стратегічні запаси пального до безпечних регіонів країни, одна приватна фірма вирішила використати ситуацію для власної вигоди. Поряд із «Укрнафтою», що забезпечувала стабільність постачань у критичних умовах, цей підрядник сприйняв війну не як загрозу національній безпеці, а як шанс для незаконного збагачення.

Наразі справа дійшла до суду. Прокуратура Офісу Генерального прокурора передала обвинувальний акт щодо директора приватної компанії, який підозрюється у заволодінні державними коштами, ухиленні від сплати податків та службовому недбальстві. За версією слідства, дії керівника мали прямий негативний вплив на фінансову стабільність стратегічного резерву пального та підривали ефективність роботи державної компанії у критичний для країни період.

У 2023 році «Укрнафта» уклала договір із приватним підприємством на транспортування та експедиційний супровід нафтопродуктів із використанням під’їзного залізничного шляху. Воєнні умови — нестабільні маршрути, постійні переміщення, дефіцит часу й обмежені можливості контролю — створили середовище, у якому паперові зловживання могли залишатися непоміченими.

Саме на це, за версією слідства, і розраховував директор компанії-підрядника. Схема була максимально простою й водночас ефективною. Обвинувачений систематично подавав «Укрнафті» акти виконаних робіт із завідомо неправдивими відомостями про прибуття та перебування вагонів із пальним на залізничній станції.

Насправді ж ці вагони туди ніколи не прибували. Дані залізничного обліку та матеріали кримінального провадження підтверджують: значна частина зазначених у документах перевезень існувала виключно на папері. Послуги були фікцією, а акти — інструментом легалізації списання коштів.

Попри це, державна компанія перераховувала гроші за «надані» транспортно-експедиційні послуги. Платежі проходили у звичайному режимі — формально документи виглядали коректними, а в умовах війни їхній зміст не завжди можна було оперативно перевірити. У результаті сума завданих «Укрнафті» збитків перевищила 16 мільйонів гривень.

Паралельно з цією схемою директор приватної компанії, за даними слідства, реалізував ще один напрям зловживань — ухилення від сплати податків. Для цього укладалися фіктивні договори з підконтрольними підприємствами, що дозволяло штучно формувати податковий кредит з ПДВ без реального здійснення господарських операцій. Документообіг створював ілюзію активної діяльності, тоді як фактично йшлося про банальне заниження податкових зобов’язань.

У підсумку правоохоронці описують цю історію як класичний приклад тилового мародерства: війна використовується як прикриття, стратегічне пальне — як ресурс для збагачення, а бухгалтерія та фіктивні акти — як основний інструмент злочину. Без складних фінансових конструкцій, але з точним розрахунком на перевантаженість системи у воєнний час.

Тепер справа вийшла за межі кабінетів і бухгалтерських звітів та перейшла до зали суду. Ключове питання — не лише в сумі збитків, а в тому, чи стане цей процес сигналом для інших, хто намагався або намагається заробляти на війні, прикриваючись «логістикою» і паперовими схемами.

Керівник Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Дмитро Вербицький став фігурантом публічної уваги у зв’язку з ознаками можливих порушень, які викликали запитання з боку громадськості та експертного середовища. Йдеться про обставини, що потребують додаткової перевірки та правової оцінки, однак уже зараз вони спричинили активне обговорення в професійних колах.

За наявною інформацією, інтерес до діяльності посадовця виник після аналізу окремих управлінських рішень і майнових аспектів, які не отримали публічних пояснень. У фокусі уваги — відповідність способу життя задекларованим доходам, а також процедурні нюанси роботи підпорядкованих підрозділів. При цьому офіційних висновків контролюючих органів наразі не оприлюднено.

Окремі питання викликає й автопарк прокурора. Попри наявність задекларованих електромобілів, на роботу Дмитро Вербицький пересувається на Toyota Sequoia, яка відсутня в декларації. Автомобіль також помічали з так званими «підвісними» номерними знаками.

Під час щорічної відпустки з 20 грудня по 5 січня прокурор перебував у заміському будинку своєї матері — Тетяни Вікторівни Вербицької — у Вишгороді Київської області. У цей період, за наявною інформацією, він використовував службові паливні картки для заправки тієї ж Toyota Sequoia на місцевих автозаправних станціях. Загалом було витрачено майже 500 літрів пального на суму понад 30 тисяч гривень бюджетних коштів.

Окремо звертає на себе увагу походження незадекларованого автомобіля. За наявними даними, Toyota Sequoia могла бути завезена до України за сприяння представників азербайджанської діаспори. У цьому контексті згадуються зв’язки прокурора Аміла Омарова з цією діаспорою, зокрема через його дядька, якому, за інформацією з відкритих джерел, надавалось сприяння у бізнес-інтересах із ознаками корупційної складової.

Сукупність фактів — проживання в елітному житлі без відображення в декларації, користування незадекларованим автомобілем, витрати бюджетного пального під час приватних поїздок — може свідчити про порушення вимог фінансового контролю та антикорупційного законодавства.

У 2024 році Григорій та Христина Решетник стали героями національних новин, коли оголосили про збір коштів на відновлення дитячої клініки «Охматдит». Заява подружжя стала важливою подією для всієї України, оскільки клініка довгий час потребувала фінансової підтримки для покращення умов лікування дітей. Завдяки активній участі громадськості та численним благодійним внескам, вдалося зібрати понад 1 мільйон гривень.

Цей збір вразив багатьох, адже він демонстрував не лише турботу про майбутнє покоління, а й висвітлював важливість об’єднання зусиль для вирішення соціальних проблем. Григорій та Христина активно просували кампанію через соціальні мережі та засоби масової інформації, підкреслюючи важливість кожної внесеної гривні. Проте, вже через кілька місяців після завершення збору, подружжя опинилося в центрі нових обговорень, коли стало відомо, що вони стали власниками котеджу в одному з найбільш елітних районів.

Згідно з відкритими ринковими пропозиціями, вартість аналогічних об’єктів нерухомості у цьому котеджному містечку стартує від 43 мільйонів гривень і в окремих випадках сягає 75 мільйонів гривень — залежно від площі, планування та земельної ділянки.

Публічної інформації про джерела фінансування купівлі елітної нерухомості подружжя Решетників наразі не оприлюднювалося. Також відсутні відкриті звіти, які б деталізували використання коштів, зібраних на відновлення «Охматдиту», зокрема щодо механізму перерахування, етапів фінансування та фактичного виконання робіт.

Обставини, за яких після благодійного збору на медичний заклад було здійснено придбання нерухомості преміумкласу, викликали обговорення у соціальних мережах і поставили питання про прозорість фінансових потоків у публічних благодійних ініціативах за участі відомих осіб.

В Україні зафіксовано нову хвилю шахрайських електронних розсилок, які імітують офіційні повідомлення Національного банку України. За наявною інформацією, зловмисники надсилають електронні листи від імені так званого Департаменту фінансового моніторингу, в яких вимагають терміново надати документи або перейти за вкладеними файлами. Для підвищення довіри у таких листах використовуються підроблені підписи посадових осіб та візуально схожі елементи офіційної кореспонденції.

Особливістю цієї схеми є акцент на терміновості та залякуванні адресатів. У повідомленнях містяться попередження про нібито можливі санкції, блокування рахунків або інші негативні наслідки у разі невиконання вимог. Саме цей психологічний тиск, за оцінками фахівців з кібербезпеки, і розрахований на те, щоб отримувачі діяли поспіхом, не перевіряючи справжність листа.

Вкладені файли або посилання містять шкідливе програмне забезпечення. Після відкриття таких файлів зловмисники можуть отримати доступ до комп’ютера користувача, викрасти персональні або фінансові дані, а також встановити приховані програми для подальших атак.

У Національному банку наголошують, що всі службові електронні листи надсилаються виключно з офіційної корпоративної пошти. Будь-які звернення з інших адрес є ознакою шахрайства.

Фахівці закликають не відкривати вкладення, не переходити за підозрілими посиланнями та не відповідати на подібні листи. Особливу небезпеку становлять повідомлення з формулюваннями про «термінову перевірку», «фінансові порушення» або «ризик санкцій».

Такі схеми належать до фішингу — виду кіберзлочинів, коли людей вводять в оману, імітуючи офіційні установи. Основний інструмент шахраїв — психологічний тиск і створення відчуття страху або нагальності.