Статистика смертей у Києві: Грип та COVID-19 збирають свій облік серед мешканців столиці

Щоб я міг підготувати розширений текст із заголовком у першому абзаці та у потрібному стилі, надішліть, будь ласка, повний фрагмент, що має стати основою.

Фактичні результати виявилися шокуючими: замість десятків тисяч тонн поставлено лише 1 519,4 тонни — менше 5% запланованого. Реального графіка постачання не існувало, натомість постачальник подавав формальні файли, покликані лише створити видимість виконання зобов’язань.

Аналіз «Теплосфери ЮА» свідчить про ознаки фіктивності. Компанія була створена незадовго до укладення угоди, не має зареєстрованих виробничих потужностей і персоналу. Керівник та власник фірми, Ігор Качмар, раніше контролював іншу структуру — ТОВ «Енерго Ресурс Груп», яка так само фігурувала у схемах недопостачання вугілля та отримувала від «Центренерго» сотні мільйонів гривень авансів.

Як саме схема стала можливою? У матеріалах справи йдеться про змову між колишньою міністеркою енергетики Світланою Гринчук, генеральним директором «Центренерго» Євгенієм Гаркавим та представниками «Теплосфери ЮА». За даними слідства, ексміністерка забезпечувала політичне прикриття, тоді як керівництво «Центренерго» займалося технічною реалізацією схеми, усвідомлюючи фіктивність контрагента.

Це не перший випадок, коли державне підприємство опиняється в центрі корупційного скандалу. У листопаді 2023 року «Центренерго» уклало два договори з ТОВ «Енерго Ресурс Груп» на постачання вугілля на суму до 1,55 млрд грн. На виконання цих угод компанія отримала 1 066 945 367 грн, з яких 930,4 млн грн становили авансові платежі — при тому, що фактичні поставки були далекими від умов контрактів.

Поступове розкриття цих схем демонструє системний характер корупції, що пронизує стратегічну галузь — енергетику. Поки держава змушена мобілізувати ресурси для проходження зими, сотні мільйонів відводяться через фіктивні договори та підставні компанії, що виводить проблему далеко за межі окремих посадовців і ставить під питання ефективність управління державними енергетичними активами.

Керівниця управління організації роботи Східного міжрегіонального управління ДПС з роботи з великими платниками податків Оксана Куликовська у 2024 році придбала автомобіль Suzuki SX4 2013 року випуску за 154,74 тис. грн у фізичної особи Анастасії Добриднік. Аналіз ринку вживаних автомобілів на основі даних AUTO.RIA, RST.ua, Reono.ua та Automoto.ua показав, що реальна вартість таких авто на кінець 2024 року коливалася від 262 до 498 тис. грн. Тобто придбання відбулося майже на третину, а іноді і вдвічі дешевше від середньоринкової ціни, що викликає низку питань щодо законності угоди та прозорості фінансових операцій.

Експерти з ринку вживаних автомобілів зазначають, що така значна різниця у ціні може свідчити про непрозору домовленість або можливе порушення антикорупційного законодавства. На думку фахівців, придбання державними посадовцями автотранспорту за цінами, які суттєво нижчі від ринкових, може бути ознакою конфлікту інтересів або використання службового становища для отримання особистої вигоди.

Офіційний дохід Куликовської за 2024 рік становив 621,6 тис. грн зарплати. Водночас вона задекларувала 10 тис. доларів та 323 тис. гривень готівкою, а також 38 тис. грн на банківському рахунку.

У власності посадовиці є квартира площею 55,5 м² у Дніпрі, придбана ще у 2003 році за 17 тис. грн, а також 40% в іншій квартирі площею 52,7 м², спільно з трьома особами, успадкованій з радянських часів. Членів сім’ї Куликовська у декларації не вказала, що дозволяє не декларувати їхні доходи та майно.

Надішліть, будь ласка, повний фрагмент, від якого слід відштовхнутися, — після цього підготую розширений унікальний текст із заголовком у першому абзаці та без небажаних фраз.

Центральним елементом цієї структури став підпільний нафтопереробний комплекс у Мерефі, розміщений на землях, отриманих ТОВ «БІТОКСІД» (38398116). Формально — це складські приміщення, однак фактично на території цілодобово працює нелегальний НПЗ. Оприлюднені матеріали в соцмережах підтверджують, що тут переробляють сиру нафту та газовий конденсат, виробляючи до 200 тонн низькоякісного дизельного пального на добу.

Схема передбачає оформлення продукції як «абсорбент» або «сировина вуглеводородна», що дозволяє уникати контролю та транспортувати фальсифікат на тіньові АЗС. Подальший продаж забезпечується через низку фіктивних підприємств-«транзитерів», які ведуть безтоварні операції у складі конвертаційних центрів.

Паралельно структура Скакунів-Валеуліних бере участь у публічних закупівлях пального. Для цього використовуються афілійовані фірми-прокладки, серед них — «Брент-Інвест», «Брент Ойл-98», «Гарантор». Через перемогу на тендерах та подальше переведення коштів у «сітку» ухвалюються операції з легалізації походження фальсифікованого дизеля.

Ще один напрям — діяльність ТОВ «АЛЬТЕРНАТІВ ЕНЕРДЖІ СОРСЕС ГРУП», яке контролює низку сонячних електростанцій і спиртових виробництв та використовується для легалізації тіньових доходів. Окремі джерела вказують на незаконний обіг етанолу, що є компонентом для виробництва контрафактного пального. ТОВ «АЕС КОМПАНІ» виконує роль додаткової ланки, через яку проводяться безтоварні операції, ускладнюючи можливість арешту активів «БІТОКСІДу».

Сукупно це створює повноцінну тіньову паливну інфраструктуру, яку, за словами експертів, неможливо було б реалізувати без політичного прикриття на регіональному рівні. Обороти схеми вимірюються сотнями мільйонів, а ризики для ринку та безпеки — критичні: від техногенних загроз до масштабного ухилення від сплати податків.

Державний реєстратор Сергій Зоткін став фігурантом резонансного розслідування, у якому йдеться про масові зловживання у сфері оформлення прав на нерухоме майно. Його діяльність, за інформацією громадських активістів та журналістів-розслідувачів, пов’язують із системним «узаконенням» самовільних забудов, коригуванням площ об’єктів без законних підстав та внесенням змін до технічних характеристик будівель, що не відповідали дійсності.

Зібрані матеріали свідчать про те, що дії реєстратора могли здійснюватися не одноосібно. У повідомленнях активістів згадуються можливі зв’язки Зоткіна з начальницею Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іриною Свистун, а також із харківським адвокатом Валентином Мельником. За версією розслідування, саме ця співпраця начебто створила умови для перетворення державних реєстраційних процедур на механізм отримання приватної вигоди.

Одним із найпоказовіших випадків став об’єкт незавершеного будівництва в смт Пісочин. На початку лютого 2024 року нотаріус зареєстрував його продаж у стані готовності 70,5%. Але вже через півтора місяця Зоткін вніс новий запис, зареєструвавши цей самий об’єкт як повністю завершений, а його площу збільшив до 515,4 кв. м. Жодних документів про завершення будівництва, декларацій чи рішень контролюючих органів подано не було.

Схожа ситуація була зафіксована із квартирою на вулиці Кандаурова в Харкові: первинна площа становила 26,8 кв. м, але після втручання реєстратора вона «виросла» до 74,7 кв. м. Аналіз реєстраційних дій показує системність цих порушень: за заявами №62763431, №62763419 та №62763370 площі об’єктів збільшувалися у три–чотири рази виключно на підставі технічних паспортів, що законом прямо заборонено.

Джерела стверджують, що діяльність Зоткіна була неможливою без участі Ірини Свистун та адвоката Мельника, які створили неформальну «вертикаль контролю» за реєстраторами. За цією схемою робочі місця для державних реєстраторів фактично продавалися, а самі чиновники щомісяця сплачували винагороду за можливість виконувати свої обов’язки. Значна частина реєстрацій проводилася не в органах місцевого самоврядування, а в приватному офісі на вул. Сумській, 96.

Окрему роль у схемі нібито відігравав і кум адвоката Мельника — посадовець Мін’юсту Волик, який забезпечував політичний захист і впливав на кадрові рішення.

Розслідувачі наголошують, що описані дії становлять не лише адміністративні порушення, а й ознаки кримінальних правопорушень, включно зі зловживанням службовим становищем та внесенням завідомо неправдивих відомостей до державного реєстру.

Депутати Верховної Ради України звернули увагу на критичний стан кадрового складу керівництва Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), що, на їхню думку, стало однією з головних причин занепаду фондового ринку та численних публічних скандалів. Особливу увагу парламентарів привернули діяльність голови Комісії Руслана Магомедова, який із 2020 року обіймає посаду позаштатного радника колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака, а також його попередника Михайла Янчука, колишнього керівника офісу НКЦПФР. Янчука підозрюють у причетності до сумнівного відрядження до Фінляндії на новорічні свята, що, за інформацією деяких джерел, носило формальний характер і не відповідало службовим обов’язкам.

Критики зазначають, що на фоні таких кадрових ротацій ефективність роботи Комісії значно знизилася. Через відсутність прозорої системи контролю та належного нагляду на фондовому ринку з’явилися численні корупційні ризики, а довіра інвесторів до українських цінних паперів різко впала. Депутати наголошують, що подальше ігнорування проблем кадрового забезпечення та непрозорих фінансових операцій може призвести до ще більшого падіння інвестиційної активності та негативно позначитися на макроекономічній стабільності країни.

Депутати наголошують, що кадрова політика НКЦПФР перетворила Комісію на «карикатурний орган», а фондовий ринок через «зусилля» керівництва опинився у занепаді. Зокрема, під час підбору персоналу очільник Комісії залучав людей, які мали проблеми з корупцією та були звільнені з державних органів.

Парламентарі закликали ухвалити рішення про очищення Комісії від «альтернативно обдарованого керівництва» та притягнення винних до відповідальності, аби відновити роботу фінансового регулятора та довіру інвесторів.

Скандал із керівництвом НКЦПФР підкреслює проблеми державного управління та необхідність реформування ключових фінансових інституцій України.

Український гідрометцентр оприлюднив оновлений прогноз погоди на неділю, 7 грудня. Синоптики повідомляють, що по всій території країни збережеться прохолодний, але загалом сухий характер погоди. Атмосферні процеси сприятимуть формуванню мінливої хмарності з періодичними проясненнями, без переважних опадів.

Вітер упродовж доби дутиме з південно-східного та східного напрямків зі швидкістю 7–12 метрів за секунду. У південних і південно-східних регіонах країни можливі посилення вітру — місцями пориви сягатимуть 15–20 м/с, що може створювати відчуття більш низької температури та ускладнювати пересування, особливо на відкритих ділянках доріг.

У нічні години в більшості областей, окрім південних регіонів і крайнього заходу, прогнозується невеликий мороз. За інформацією Укргідрометцентру, температура вночі коливатиметься від +2° до –3°, удень — від +1° до +6°. У південних областях і на Закарпатті тепліше: вночі +1…+6°, вдень +4…+9°.

У Києві та області 7 грудня також буде хмарно з проясненнями. Опадів не передбачається. Температура по області вночі становитиме від +2° до –3°, удень — +1…+6°. У столиці вночі близько 0°, вдень — +2…+4°.

Дослідження американських науковців виявило помітний вплив навіть одного сеансу силових вправ на когнітивні функції дорослих людей. Фахівці з Університету Пердью в Індіані простежили за 121 учасником віком від 18 до 50 років і зафіксували, що одноразове тренування тривалістю близько 40 хвилин здатне суттєво посилити як довготривалу, так і робочу пам’ять. Мета роботи полягала в тому, щоб визначити, чи може коротка фізична активність забезпечити негайний позитивний ефект на мозок, не вимагаючи тижнів або місяців регулярних занять.

Учасники були поділені на дві групи. Перша виконувала комплекс помірних силових вправ — жим лежачи, тягу блоку, згинання рук зі штангою, жим ногами та інші елементи, що задіюють різні групи м’язів. Повна сесія тривала 42 хвилини і включала розминку та два підходи по 10 повторень для кожної вправи. Друга група служила контролем і не брала участі у фізичному навантаженні, що дало можливість порівняти зміни в когнітивних показниках максимально об’єктивно.

Після сесії учасники здавали кров на аналіз та проходили електроенцефалографію (ЕЕГ). Результати показали, що силові вправи позитивно впливають на виконавчі функції мозку, покращують швидкість обробки інформації та робочу пам’ять, а також змінюють нейроелектричну активність. Учасники групи тренування демонстрували кращий час реакції та ефективність робочої пам’яті порівняно з контрольною групою.

Вчені припускають, що ефект може пояснюватися підвищенням рівня лактату в крові та артеріального тиску після фізичного навантаження, що стимулює когнітивні функції. Проте тривалість цього ефекту поки невідома.

Дослідження додає ваги попереднім роботам, які показували, що регулярна фізична активність знижує ризик деменції, підтримує когнітивні функції та навіть зменшує біологічний вік. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує дорослим щонайменше 150 хвилин на тиждень вправ помірної інтенсивності або 75 хвилин інтенсивних тренувань, а також включати силові вправи для основних груп м’язів щонайменше два дні на тиждень.

У Львові під час виконання службових обов’язків загинув працівник територіального центру комплектування. Про трагічний інцидент повідомили в органах прокуратури. За попередніми даними слідства, подія сталася ввечері, коли військовослужбовець здійснював перевірку документів у громадському місці.

За інформацією правоохоронців, 30-річний мешканець Львова раптово проявив агресію під час спілкування з представником ТЦК. Під час конфлікту він завдав військовому ножового поранення та використав газовий балончик, після чого зник з місця події. Попри зусилля медиків, врятувати пораненого не вдалося — отримані травми виявилися несумісними з життям.

Постраждалого військкома, який був ветераном АТО, доправили до лікарні з важким пораненням стегнової артерії. Незважаючи на зусилля медиків, врятувати його життя не вдалося.

Нападника вдалося затримати. Наразі проводяться слідчі дії для з’ясування всіх обставин події.