Стратегічне партнерство: Атлантична рада та роль Ахметова в глобальних ініціативах

Рак не завжди починається як чітко локалізоване захворювання з очевидною пухлиною в окремому органі. За даними дослідників Cancer Research UK, у світі налічується понад 200 різновидів онкологічних хвороб, і значна частина з них на ранніх стадіях проявляється так званими загальними симптомами. Ці ознаки впливають на весь організм і часто сприймаються як наслідок перевтоми, стресу або сезонного нездужання, через що люди відкладають звернення до лікаря.

Фахівці зазначають, що одним із найпоширеніших ранніх сигналів є постійна втома, яка не минає навіть після відпочинку чи сну. Вона може супроводжуватися зниженням працездатності, апатією та відчуттям виснаження без очевидних причин. Іншим тривожним симптомом вважають безпричинну втрату ваги, коли людина худне без змін у харчуванні чи рівні фізичної активності.

Експерти виокремлюють три загальні симптоми, які не варто ігнорувати.

Перший — дуже сильна нічна пітливість або незрозуміла лихоманка. Хоча підвищена температура та піт можуть супроводжувати інфекції чи гормональні зміни, насторожити має «проливний» піт, коли постіль стає мокрою, або тривала температура без очевидної причини. У таких випадках лікарська консультація є обов’язковою.

Другий — постійна втома та виснаження. Звичайна перевтома минає після відпочинку. Якщо ж людина відчуває хронічну слабкість, втрату енергії та не може відновитися навіть після сну, це може бути сигналом серйозніших порушень в організмі.

Третій — незрозуміла втрата ваги. Невеликі коливання маси тіла є нормою, однак різке схуднення без зміни харчування чи фізичної активності потребує медичного обстеження.

У Національній службі охорони здоров’я (NHS) закликають людей уважніше ставитися до власного самопочуття та «прислухатися до свого тіла». Важливо знати, що є нормальним саме для вас, і помічати будь-які нетипові зміни, які не минають з часом.

Медики підкреслюють: поява таких симптомів не означає, що у людини обов’язково рак. У більшості випадків причини можуть бути менш серйозними. Проте тільки обстеження у спеціаліста дозволяє виключити небезпеку та за потреби розпочати лікування на ранній стадії.

Головне правило — не ігнорувати тривожні сигнали організму. Своєчасне звернення до лікаря може відіграти вирішальну роль у збереженні здоров’я і життя.

У Польщі набувають чинності нові правила отримання соціальної допомоги 800 Plus для громадян України зі статусом UKR. Згідно з останніми змінами до спеціального закону, право на цю виплату збережуть лише ті українці, які офіційно працюють у Польщі та сплачують податки.

Установа ZUS повідомила, що поточна виплата допомоги 800 Plus для українців зі статусом UKR буде призупинена 31 січня 2026 року. Для того щоб продовжити отримувати підтримку, заявникам потрібно подати нову заяву на період 2025/2026. Ці зміни спрямовані на упорядкування системи соціальної підтримки та забезпечення її доступності лише для тих, хто активно працює та робить внески до державного бюджету.

Нові правила охоплять приблизно 150 тисяч осіб. До заяв, поданих після 1 лютого 2026 року, потрібно буде додати номер PESEL заявника та дитини, інформацію про перетин кордону, підтвердження законності перебування в Польщі, дані про професійну активність, а також підтвердження того, що дитина відвідує школу або дошкільний заклад у Польщі. Крім того, у заяві з’являться додаткові питання щодо інвалідності дитини.

Право на отримання допомоги переважно залежатиме від того, чи працював заявник у попередньому місяці. ZUS перевірятиме ці дані автоматично через страхові системи, і в більшості випадків подання додаткових документів не вимагатиметься.

Професійна діяльність, яка дає право на 800 Plus, охоплює роботу за трудовим договором або договором доручення, ведення підприємницької діяльності, отримання спортивної чи докторської стипендії, допомогу по безробіттю, а також навчання зі стипендією. Для більшості професійно активних українців мінімальний дохід має становити щонайменше 50% від мінімальної заробітної плати. Водночас для окремих категорій, зокрема підприємців, які вперше розпочинають бізнес і не підлягають обов’язковому соціальному страхуванню протягом перших шести місяців, цей поріг знижено до 30% мінімальної зарплати.

Від вимоги обов’язкового працевлаштування звільняються батьки дітей з інвалідністю, а також особи, які подають заяву на допомогу на дитину — громадянина Польщі.

Окремою умовою залишається залучення дитини до польської системи освіти. Допомога 800 Plus надаватиметься лише за умови відвідування школи або дитячого садка, а також фактичного проживання заявника і дитини в Польщі. У виняткових випадках, наприклад за відтермінування обов’язкового шкільного навчання, знадобиться відповідна довідка.

ZUS може призупинити виплату допомоги, якщо виникнуть сумніви щодо проживання родини в Польщі, професійної активності батьків або участі дитини в освітній системі. Перевірка цієї інформації здійснюватиметься щомісяця.

Аналогічні вимоги щодо професійної активності планують запровадити з 1 червня 2026 року для інших іноземців з країн поза межами ЄС та ЄАВТ, які легально проживають у Польщі та мають доступ до ринку праці.

Двадцять сьомий день січня в усьому світі сприймається як день глибокої скорботи. Він пов’язаний із історичними подіями, що залишили слід у серцях людей різних поколінь. Водночас ця дата має і духовне значення: у церковних та народних традиціях вона наділена особливою символікою. Для віруючих це час молитов та духовного очищення, коли звертаються до святого покровителя, шукаючи захисту і сили для душі. Народні вірування підкреслюють значення вогню, який у цей день вважається особливо могутнім та здатним очищати від негараздів.

В Україні 27 січня не відзначається як святковий день. Це дата пам’яті та роздумів, коли люди віддають шану трагічним подіям минулого, об’єднуючись у спільному скорботному мовчанні. Вона не передбачає розважальних заходів чи урочистих святкувань, але є нагадуванням про важливість історичної свідомості та духовного зв’язку поколінь. День закликає задуматися над цінністю життя, людської гідності та необхідністю підтримувати пам’ять про минуле, аби подібні трагедії ніколи не повторювалися.

У всьому світі цього дня вшановують пам’ять жертв Голокосту — однієї з наймасштабніших трагедій ХХ століття. Йдеться про понад шість мільйонів євреїв, знищених нацистським режимом під час Другої світової війни. Для України ця дата має особливо трагічне значення, адже близько півтора мільйона жертв Голокосту загинули саме на її території. День пам’яті покликаний нагадувати людству про небезпеку ненависті, дискримінації та тоталітарних ідеологій.

Окрім скорботної складової, у світі 27 січня відзначають і кілька неофіційних тематичних дат. Серед них — Міжнародний день портвейну, присвячений відомому португальському кріпленому вину. Також цього дня згадують День шоколадного кексу, День управління робочим часом, День консерватора-реставратора та День подяки адміністраторам груп.

У церковному календарі 27 січня присвячене святителю Іоанну Златоусту — одному з найвидатніших християнських богословів і проповідників. Віряни звертаються до нього з молитвами про допомогу в навчанні, красномовстві, духовному зростанні та засвоєнні нових знань. У старій традиції цього дня також згадували рівноапостольну Ніну — просвітительку Грузії та покровительку жінок, до якої молилися про сімейне щастя та захист родини.

Народні вірування пов’язують 27 січня з наближенням потепління, але водночас застерігають від передчасного оптимізму. Наші предки уважно спостерігали за природою: відсутність зірок уночі віщувала морози, ранкове каркання ворони — негоду й ожеледь, мовчання півня — похолодання, а тріск льоду на річці вважали знаком ранньої весни.

Особливе значення цього дня надавалося вогню. Вірили, що він отримує цілющу силу, тому родини збиралися біля печі, готували їжу на вугіллі та намагалися зігріти хворих, сподіваючись на полегшення недуг.

Водночас 27 січня вважалося днем підвищеної обережності. Народні й церковні застереження радили не залишати вогонь без нагляду через ризик пожеж, а також уникати гострих і колючих предметів, оскільки рани, отримані цього дня, нібито довго гояться.

В Україні зафіксовано нову хвилю шахрайських електронних розсилок, які імітують офіційні повідомлення Національного банку України. За наявною інформацією, зловмисники надсилають електронні листи від імені так званого Департаменту фінансового моніторингу, в яких вимагають терміново надати документи або перейти за вкладеними файлами. Для підвищення довіри у таких листах використовуються підроблені підписи посадових осіб та візуально схожі елементи офіційної кореспонденції.

Особливістю цієї схеми є акцент на терміновості та залякуванні адресатів. У повідомленнях містяться попередження про нібито можливі санкції, блокування рахунків або інші негативні наслідки у разі невиконання вимог. Саме цей психологічний тиск, за оцінками фахівців з кібербезпеки, і розрахований на те, щоб отримувачі діяли поспіхом, не перевіряючи справжність листа.

Вкладені файли або посилання містять шкідливе програмне забезпечення. Після відкриття таких файлів зловмисники можуть отримати доступ до комп’ютера користувача, викрасти персональні або фінансові дані, а також встановити приховані програми для подальших атак.

У Національному банку наголошують, що всі службові електронні листи надсилаються виключно з офіційної корпоративної пошти. Будь-які звернення з інших адрес є ознакою шахрайства.

Фахівці закликають не відкривати вкладення, не переходити за підозрілими посиланнями та не відповідати на подібні листи. Особливу небезпеку становлять повідомлення з формулюваннями про «термінову перевірку», «фінансові порушення» або «ризик санкцій».

Такі схеми належать до фішингу — виду кіберзлочинів, коли людей вводять в оману, імітуючи офіційні установи. Основний інструмент шахраїв — психологічний тиск і створення відчуття страху або нагальності.

Територіальні та політичні апетити Російської Федерації виходять далеко за межі окупованих районів Донбасу, попри намагання Кремля подавати іншу картину західній аудиторії. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) станом на 27 січня, у якому детально проаналізовано публічні заяви російського керівництва та їхню реальну риторику всередині країни.

Аналітики звертають увагу на системну розбіжність між сигналами, які Москва адресує міжнародним партнерам, і меседжами, що транслюються у внутрішньому інформаційному просторі Росії. Для Заходу звучать формулювання про «переговори», «компроміси» та нібито обмежені цілі війни, тоді як для внутрішньої аудиторії російські посадовці значно частіше озвучують максималістські вимоги та виправдовують подальшу ескалацію.

У звіті зазначається, що російське військове керівництво неодноразово згадувало Харківську, Сумську та Дніпропетровську області як потенційні зони розширення контролю. Це, на думку аналітиків, свідчить про значно ширші територіальні амбіції, ніж ті, які Росія декларує у переговорах або заявах для Заходу.

Окрім територіальних вимог, Росія висуває і стратегічні політичні умови. Йдеться не лише про Україну, а й про зміну безпекової архітектури в Європі. Російські посадовці публічно заявляють, що будь-яке мирне врегулювання має усунути так звані «корінні причини» війни, під якими Москва традиційно розуміє існування НАТО, підтримку України з боку Заходу та нинішню українську владу.

Аналітики наголошують, що ці вимоги фактично відтворюють позицію Росії зразка 2021–2022 років. Серед них — обмеження або повне припинення розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року, а також політична трансформація України шляхом заміни демократично обраного уряду на режим, лояльний до Кремля.

У звіті також аналізуються публікації російських державних і ультранаціоналістичних медіа. Вони прямо вказують, що навіть можливе виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як проміжний етап. Далі Росія планує реалізацію інших вимог, зокрема так званих «денацифікації» та «демілітаризації», які фактично означають повну втрату Україною суверенітету.

Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що заяви російських посадовців для внутрішньої аудиторії чітко демонструють: Москва не задовольниться обмеженим або компромісним мирним врегулюванням. Стратегічною метою Росії залишається не часткове припинення бойових дій, а повна політична та військова капітуляція України.

Вищий антикорупційний суд України ухвалив значне рішення у справі адвоката Олексія Панасенка, якого було визнано винним у скоєнні злочинних дій, пов’язаних з корупційними правопорушеннями. За даними слідства, Панасенко намагався вплинути на судовий процес, використовуючи свої професійні зв’язки та вплив. Цей випадок став важливим прецедентом для боротьби з корупцією в Україні, адже в перший раз судовий розгляд стосувався саме адвоката, який використав свої повноваження для незаконного впливу на правосуддя.

Рішення суду стало серйозним сигналом для всієї правової системи країни, підкреслюючи, що навіть особи, які займають високі юридичні посади, не можуть уникнути відповідальності за порушення закону. Важливим аспектом є те, що Вищий антикорупційний суд продемонстрував здатність ефективно протистояти спробам маніпуляцій та корупції на найвищих рівнях.

Слідство встановило, що у 2023 році співробітниці компанії «Бос» повідомили про підозру в участі у злочинній організації та незаконній діяльності у сфері азартних ігор. Разом зі своїм захисником вона намагалася укласти угоду про визнання винуватості з прокурором, однак перемовини не дали результату.

Паралельно аналогічну підозру отримала її знайома, яка співпрацювала з адвокатом Панасенком. За версією обвинувачення, адвокат повідомив жінкам, що прокурор готовий погодити угоду для обох одночасно, але для цього потрібно підписати документи «заднім числом» та передати гроші. Одній із підозрюваних запропонували укласти договір про правничу допомогу на 5 тисяч доларів.

Суд дійшов висновку, що цей договір мав фіктивний характер і фактично маскував передачу хабаря. Реальної оплати за юридичні послуги клієнтка не здійснювала, а після зриву домовленостей спілкування з адвокатом припинилося, попри чинний договір.

У матеріалах справи зафіксовано розмови, в яких адвокат наполягав на передоплаті та обговорював ризики для прокурора у разі викриття. Зокрема, йшлося про можливе покарання «від 12 до 15 років із конфіскацією», що, на думку суду, свідчить про усвідомлення незаконного характеру дій.

Панасенко провину заперечував. Він пояснював, що вимога передоплати пов’язана з внутрішніми правилами адвокатського об’єднання, а фрази про «допомогу богадільні» стосувалися нібито співпраці зі слідством, а не передачі хабаря.

Натомість клієнтка в суді заявила, що мова йшла саме про неправомірну вигоду. Після консультації з іншим захисником вона звернулася до НАБУ і повідомила про ситуацію слідчим.

Прокурор, якому нібито призначалися кошти, проходив у справі свідком. Він підтвердив спілкування з адвокатом щодо процесуальних питань, але заперечив отримання будь-яких корупційних пропозицій. Суд критично оцінив його свідчення, вказавши, що він не міг не знати про обговорення можливого підкупу.

У підсумку ВАКС визнав адвоката винним у підбурюванні до надання неправомірної вигоди та призначив реальний строк ув’язнення без конфіскації майна.