ІНСАЙДИ:

Незапланована сесія Київради: Кличко намагається убезпечити Київ від чергового вилучення коштів столичного бюджету

За інформацією наших джерел, на наступному тижні буде скликана “незапланована сесія Київради, через яку мер Києва Віталій Кличко сподівається убезпечити столицю від чергового вилучення коштів київського бюджету”. Так, за інформацією джерела, у понеділок, 9-го лютого, Віталій Кличко збере керівників фракцій для обговорення можливого порядку денного позачергової сесії Київради. В першу чергу мова йтиме про виплати […]

Директор Департаменту транспортної інфраструктури Сергій Підгайний у відпустці, поки у столиці колапс через неприбраний сніг

Поки у столиці транспортний колапс через неприбраний сніг, новий директор Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської адміністрації Сергій Підгайний відсутній на робочому місці “через відпустку”. Нагадаємо, Сергій Підгайний являється соратником екс-мера Одеси Геннадія Труханова, який після відставки Труханова працевлаштувався у Віталія Кличка.

Леонід Музикус буде контролювати виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр

За інформацією джерел видання 360ua.news, призначення Леоніда Музикуса виконуючим обов’язків голови Держгеонадр продиктоване його роллю в “контролі виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр”. Так, за інформацією джерела, “Леонід Музикус був тією людиною в укргеології, яка готувала для Джареда Кушнера список родовищ для розробки американцями”. “Леонід Музикус (його єврейське ім’я Давид) ходить до тієї ж […]

Стратегія України: Мобілізація Міжнародних Хакерів у Геополітичній Боротьбі та Суперечності з Цим Підходом

Група One Fist, складаючись з цивільних хакерів-активістів з різних країн, отримала визнання від українських військових за їхні дії у кіберпросторі, спрямовані на протидію російській активності. One Fist успішно викрадала дані з російських військових компаній та проводила вторгнення в їхні камери з метою нагляду за їхніми військовими діями. Це визнання зі сторони українських військових відображає зміну у природі воєнного протистояння в епоху цифрових технологій.

Проте, варто зазначити, що така практика стає предметом загального обговорення в світі, де виникають певні опаски стосовно стимулювання державою цивільних хакерів. Хакер під псевдонімом Voltage, координувавши злам з території США, виявився Крістофером Кортрайтом, ІТ-спеціалістом із Мічигану. Він, 53-річний чоловік, заявив ВВС, що відчуває задоволення від того, що його допомога Україні отримала офіційне визнання.

One Fist, складаючи з себе представників з восьми різних країн, включаючи Британію, США та Польщу, провела низку кібератак і ділилася про це в соцмережах. Всі учасники отримали грамоти за “вагомий внесок у розвиток і забезпечення життєдіяльності військових”, підписані командувачем Десантно-штурмових військ України. Міністерство оборони України не відповіло на запити ВВС щодо коментарів.

Хоча Україна неоднозначно заохочувала дії хакерів-добровольців проти російських об’єктів в кіберпросторі з початку повномасштабної війни, розсилка офіційних нагород іноземним громадянам сприймається як суперечливий крок і ознака змін у сучасній війні.

Хоча в багатьох країнах, включаючи Британію та США, існують офіційні системи нагород за етичне хакерство, цей випадок може бути першим, коли країна нагороджує хакерів за злочинну діяльність. У жовтні Міжнародний Комітет Червоного Хреста застеріг від використання та заохочення цивільних хакерів через збільшення хакерських атак українськими органами та під час конфлікту в Газі, виходячи з правил ведення війни, викладених у Женевських конвенціях.

Доктор Лукаш Олейник, автор книги “Філософія кібербезпеки”, висловлює занепокоєння щодо нагородження Україною іноземних хакерів, вважаючи це потенційно проблематичним кроком. “Нагороди можуть в подальшому розмити межі між військовими і цивільними особами, а також навіть підірвати заклик МКЧХ до обмеження участі цивільних осіб у бойових діях. На довгостроковій основі це може бути небезпечним”, – зауважує він.

Факт того, що кіберпростір тепер вважається відкритим простором для участі будь-хто є “ознакою нашого часу”, – додає доктор Олейник. Крістофер почав здійснювати кібератаки проти Росії після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Він віддається цій справі і готовий на жертви. “Через це я втратив свою роботу і витратив усі свої заощадження на підтримку України”, – розповів він ВВС. – “Ця нагорода дійсно піднімає моральний дух”.

Хоча в нагородах не вказано, які саме кібератаки принесли найбільшу користь Україні, Voltage вказує на трьох потенційних кандидатів. На початку вторгнення у 2022 році група One Fist протягом місяців визначала розташування сотень камер відеоспостереження, які були доступні для громадського перегляду в Україні. Виявилося, що російські війська використовували їх для спостереження за переміщенням військ, і команда Voltage допомогла вимкнути ці камери. Також One Fist втрутилася в систему камер в окупованому Криму, щоб відстежити рухи російських танків та техніки через Керченський міст.

Нещодавно, у січні, Крістофер разом з іншими хакерами успішно зламали відомого російського виробника зброї та викрали 100 гігабайт особистих даних, що стало приводом для публічної радості української влади. “Масив переданої для ГУР МО України інформації містить документацію на 194 номенклатурні одиниці: креслення, технічні завдання, патенти, програмне забезпечення тощо – як про наявні, так і перспективні військові розробки”, – зазначалося у повідомленні ГУР. В розвідці додали, що викрадені дані стали “значним ударом” для Москви і приблизно оцінюються в 1,5 мільярда доларів, хоча підстав для такої оцінки не уточнювалося.

Конфлікт в Україні спричинив значний сплеск кіберактивності, переважно з боку прихильників України. Групи, такі як Anonymous, використовували хакерські атаки низького рівня, на які Росія переважно реагувала відбиттям. Зокрема, були атаковані теле- та радіостанції, а також новинні вебсайти. Російську владу також звинувачували у співпраці з хакерськими групами, такими як Killnet, для атак на Україну, але вона ніколи не визнавала такої співпраці.

Більша частина цивільної хакерської активності з обох сторін після першого року війни почала зменшуватися. Проте, група One Fist продовжувала атакувати Росію та все активніше співпрацювала з українською владою у виборі цілей.

Емілі Тейлор, виконавча директорка Oxford Information Labs і редакторка журналу Chatham House Cyber Policy, погоджується, що нагороди хакерам є важливим моментом, який може змінити підходи до використання кібердобровольців у конфліктах. “Уряди зазвичай стримують недержавних учасників від прямих дій у кіберпросторі, страхуючись ескалації чи небажаних наслідків, але воєнний час часто є періодом інтенсивних технологічних інновацій, і вторгнення в Україну не є винятком”, – вказує вона. “Іноді такі події змушують переглянути питання, які раніше були табу”, – додає експертка.

Крістофер стверджує, що його команда налагодила міцні стосунки з українськими військовими. “Вони надсилають нам ідеї, а ми надсилаємо їм варіанти, але вони ніколи не надають нам жодної допомоги чи фінансування, бо це, я думаю, перетнуло би певну межу”, – зауважує він. Крістофер визнає, що нагороди від військових є суперечливим питанням, але заявляє про своє намір продовжувати хакерські дії на користь України.

У вищезгаданій статті досліджується важливість нагородження хакерів у контексті їхньої участі в кіберпросторових конфліктах, зокрема у протистоянні України та Росії. Експерти підкреслюють, що нагороди можуть стати важливим стимулом для діяльності кібердобровольців, однак це супроводжується ризиками та суперечностями. Відзначається, що під час воєнного конфлікту використання кібератак стає невід’ємною складовою стратегії, проте варто ураховувати можливі наслідки таких дій. Також зазначається, що підтримка кібердобровольців з боку уряду може сприяти розвитку технологічних інновацій у період війни, але потребує обережного виваження. У кінцевих висновках статті наголошується на необхідності подальшого обговорення та аналізу цього питання в контексті міжнародної кібербезпеки.

Не пропустіть

Тіньова сторона публічної благодійності: участь SOCAR у державних закупівлях

На тлі гучних інформаційних повідомлень про гуманітарну допомогу з боку Азербайджану та символічне перетворення автозаправних комплексів SOCAR на «пункти незламності» формується позитивний публічний образ компанії, що активно підтримує Україну в умовах війни. Водночас за межами широкого медійного фокусу розгортається інший процес, значно менш помітний, але не менш важливий з точки зору державних інтересів. Йдеться про діяльність компанії «Торговий дім Сокар Україна» у сфері великих державних закупівель, які потребують уважного аналізу з позицій економіки, етики та безпеки.

Офіційно компанія позиціонує себе як надійний партнер держави, здатний стабільно забезпечувати постачання пального та інших ресурсів у критичний для країни період. Проте умови окремих контрактів, обсяги фінансування та обмежена конкуренція в тендерах викликають запитання щодо реальної вигоди для бюджету. У деяких випадках вартість закупівель виглядає завищеною порівняно з ринковими пропозиціями, а самі процедури — надмірно закритими для альтернативних постачальників.

Окрему увагу привертає походження пального, яке постачає переможець закупівлі. Дизельне пальне надходить з угорського нафтопереробного заводу, що входить до корпорації MOL. Цей факт набуває принципового значення з огляду на те, що Угорщина продовжує отримувати нафту з Російської Федерації через трубопровідну інфраструктуру, яка проходить територією України.

Навіть після запровадження санкцій проти окремих російських нафтових компаній, зокрема Лукойлу, постачання російської сировини не припинилося. Воно трансформувалося у складні логістичні та юридичні ланцюжки, де змінюються формальні продавці, але не джерело походження нафти. У результаті держава Україна через закупівлі стратегічної компанії фактично оплачує пальне, вироблене з російської сировини, причому за цінами, які перевищують пропозиції вітчизняного виробника.

Ситуація стає ще більш резонансною на тлі публічних заяв про розширення стратегічного партнерства між азербайджанською державною компанією SOCAR та російським Газпромом. Хоча представники азербайджанської сторони називають будь-які звинувачення у співпраці з країною-агресором безпідставними та медійною атакою, російські офіційні джерела відкрито повідомляють про нові домовленості та розширення співпраці.

У цьому контексті благодійні ініціативи — генератори, безкоштовна вода чи чай на автозаправках — виглядають радше інформаційною ширмою. Реальні фінансові потоки формуються не у волонтерських програмах, а в багатомільйонних державних контрактах, де кошти з українського бюджету через складні міжнародні ланцюги опиняються у системі, пов’язаній з економікою країни-агресора.

Питання полягає не лише у ціні дизельного пального чи формальному дотриманні санкційних обмежень. Йдеться про стратегічний вибір держави у воєнний час — чи може компанія з непрозорим ланцюгом постачання і зв’язками з партнерами Газпрому бути надійним постачальником для критичної інфраструктури України.

Переговори тривають: Буданов отримав підтримку Зеленського щодо домовленостей в ОАЕ

Керівник української делегації Кирило Буданов зберіг за собою переговорний напрямок після консультацій із президентом Володимиром Зеленським та продовжить роботу над досягнутими в Абу-Дабі домовленостями. Про це повідомило джерело в Офісі президента. За словами співрозмовника, під час внутрішніх обговорень Буданову вдалося аргументовано відстояти напрацьовані домовленості та довести доцільність подальшого продовження діалогу з партнерами. Йдеться насамперед про […]

Аналіз декларацій як інструмент громадського контролю за доброчесністю правоохоронців

У відкритих джерелах з’являється дедалі більше запитань щодо прозорості майнових декларацій окремих представників правоохоронних органів. Зокрема, увагу аналітиків привертають декларації співробітниці Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Світлани Малиновської. Йдеться не про встановлені порушення, а про ознаки, які можуть свідчити про потребу детальнішої перевірки задекларованих даних.

Вивчення поданих декларацій показує, що сама Світлана Малиновська не зазначає у власності об’єктів нерухомості. Водночас значна частина сімейних активів оформлена на її чоловіка — Сергія Малиновського. Така модель володіння майном не є забороненою, однак у поєднанні з відсутністю або неповнотою даних про вартість окремих об’єктів може викликати додаткові запитання з боку громадськості.

Особливо примітні транспортні засоби. У 2024 році вона задекларувала SKODA SUPERB 2011 року за 30 тис. грн, тоді як реальна ринкова вартість сягає 400 тис. грн. Чоловік придбав BMW X5 2013 року за 40 тис. грн, хоча його ринкова ціна — від 700 до 800 тис. грн. Дохід для покриття таких витрат відсутній, зазначено лише 85 тис. грн від продажу MERCEDES-BENZ E 2007 року.

Фінансовий розділ декларацій також викликає сумніви. У 2024 році Малиновська вказала лише 10 320 грн соціальних виплат на дитину та 40 тис. грн від продажу VOLKSWAGEN GOLF 5 2006 року (ринкова вартість — 250 тис. грн). Чоловік задекларував лише 5 тис. грн стипендії, готівкових чи банківських активів сім’я не вказала.

Ця практика свідчить про системне заниження вартості активів та приховування джерел коштів у сім’ї співробітниці підрозділу, що має забезпечувати фінансову прозорість та протидіяти корупції, підриваючи довіру до структури Національної поліції.

Підготовка до будівництва захисних споруд на Харківщині: Проблеми та виклики

На Харківщині триває активна підготовка до створення захисних споруд у навчальних закладах, зокрема в містах Дергачі та Старий Салтів. Важливий етап — оголошення тендерів для будівництва захисних об'єктів. Цього року в межах проекту було заплановано роботи на п’яти локаціях з загальною вартістю понад 826 мільйонів гривень. Однак, попри величезне значення для безпеки школярів та дітей у дошкільних установах, новини про тендери викликають занепокоєння через участь у них компаній з підозрілою репутацією та недостатнім досвідом.

Одним із найбільш контроверсійних є тендер на будівництво протирадіаційного укриття в дитячому садку №3 "Сонечко" в Дергачах. Початкова вартість робіт складала 121,3 мільйона гривень. Єдиним учасником тендеру стала компанія ТОВ «Проектний альянс», що має лише чотири роки досвіду на ринку будівництва. Відомо, що фірма має зв’язки з політичними колами, а її минуле викликає сумніви серед експертів та громадськості.

У Старому Салтові будівництво укриття для ясел-садочку “Барвінок-100” оцінили у 137,1 млн грн. Перемогу здобуло ТОВ “Слобожанська будівельна компанія Саргон”, яке за три роки свого існування заробило понад 2,5 млрд грн на державних підрядах. Активісти та журналісти звертають увагу на завищені ціни та можливі зловживання у кошторисах, що наразі перевіряють правоохоронці.

Ще два дитсадки в Дергачах отримають укриття за 176,5 млн грн і 187,4 млн грн. Переможцями стали ТОВ “ТТ 2006” та ТОВ “Дрогон Еко”, обидві компанії отримували критичні зауваження щодо завищення цін та мінімальної конкуренції на торгах.

Найбільший об’єкт – захисна споруда на базі Дергачівського ліцею №2 – оцінено у 205,9 млн грн. Переможцем стало ТОВ “Інженер-БК”, новостворена фірма зі штатом лише 13 осіб та орендованим обладнанням. Попри малий досвід, компанія виконуватиме масштабні роботи, а тендерна документація не включала суворих вимог щодо кваліфікації працівників.

Експерти наголошують, що останні торги на Харківщині демонструють повторювану практику: державні замовники віддають перевагу фірмам із сумнівними зв’язками, завищеними цінами або недостатнім досвідом, навіть під час фінансування за рахунок донорських коштів ЄС.

Рівненський міський суд виніс вирок військовослужбовцям за порушення закону

Рівненський міський суд ухвалив рішення щодо групи військовослужбовців, визнавши їх винними у порушенні закону під час виконання службових обов’язків. У ході судового розгляду були детально вивчені обставини справи, свідчення очевидців та матеріали слідства, що дозволили встановити точний хід подій. Суд відзначив, що дії обвинувачених суперечили чинному законодавству і створили загрозу безпеці громадян.

Під час слухань було заслухано низку експертних висновків, а також показання колег і керівництва військової частини. З’ясувалося, що порушення не носили випадкового характеру, а стали результатом нехтування службовими обов’язками та порушення встановлених процедур. Суд у своїй мотивувальній частині підкреслив, що правопорушення у військовій сфері мають особливо серйозні наслідки, оскільки зачіпають не лише безпеку окремих осіб, а й державну обороноздатність.

Поліція затримала чоловіків через п’ять днів після інциденту. Вік обвинувачених – 28 та 29 років. Під час судового розгляду вони підтвердили, що підпал був спланованим, але відмовилися пояснювати мотиви. Також вони повідомили, що відшкодували власнику завдані збитки та просили призначити покарання у вигляді штрафу.

Суддя Євгеній Сидорук визнав військовослужбовців винними у умисному знищенні майна шляхом підпалу, вчиненому за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України). Вирок ще можна оскаржити.

У владі підтримали жорсткіші підходи до роботи ТЦК – джерела

В Офісі президента обговорюються ініціативи, спрямовані на посилення контролю за процесами мобілізації та військової служби. Про це повідомляє поінформоване джерело в ОП, знайоме з внутрішніми дискусіями навколо кадрових і управлінських рішень у секторі безпеки й оборони. За словами співрозмовника, віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайло Федоров підтримав пропозиції нових радників, які передбачають […]

Індивідуальний вибір номерів для авто: які можливості мають водії в Україні

Під час первинної реєстрації або перереєстрації транспортного засобу в Україні автовласники можуть скористатися кількома варіантами отримання номерних знаків. Система, що діє через територіальні сервісні центри МВС, передбачає як стандартну безкоштовну процедуру, так і можливість обрати іншу комбінацію цифр — без додаткових витрат або за окрему плату.

Базовий варіант залишається найпростішим і найпоширенішим. У такому випадку номерний знак видається автоматично, у порядку черги, з наявного набору. Водій не впливає на вибір комбінації, проте сама процедура не потребує додаткових дій і не тягне за собою жодних фінансових витрат понад обов’язкові платежі.

Незалежно від того, який номер отримує водій — стандартний чи обраний — під час реєстрації або перереєстрації автомобіля необхідно сплатити обов’язкові фіксовані платежі. Йдеться про оплату адміністративної послуги у розмірі 350 гривень, вартість бланка свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яка становить 606 гривень, а також оплату номерного знака — ще 350 гривень. Окремо може нараховуватися банківська комісія залежно від способу оплати.

Для водіїв, які хочуть отримати так звані «красиві» або ексклюзивні номерні знаки з популярними комбінаціями цифр, у сервісних центрах МВС передбачена окрема платна послуга. Вартість таких номерів стартує від 4 800 гривень і може сягати 96 тисяч гривень — залежно від конкретної комбінації.

У разі вибору платного номерного знака плата у 360 гривень за послугу вибору не стягується, однак усі обов’язкові реєстраційні платежі залишаються незмінними.

Сила маленьких змін у повсякденному житті

Кожен день ми робимо сотні, а то й тисячі рішень, більшість із яких здаються незначними. Проте саме маленькі зміни можуть мати величезний вплив на наше життя та навколишнє середовище. Наприклад, заміна пластикової пляшки на багаторазову або відмова від зайвого використання електроніки не тільки економить ресурси, а й формує відчуття власної відповідальності.

Ментальний аспект таких змін теж важливий. Коли людина починає помічати результати власних маленьких кроків, це мотивує до ще більших досягнень. Прості дії, такі як ведення щоденника, ранкові прогулянки або практика вдячності, поступово змінюють внутрішнє сприйняття світу і підвищують загальний рівень щастя.

Водночас досьє компанії викликає запитання. За даними аналітичних платформ, підприємство зареєстроване у 2016 році та не має суттєвого досвіду виконання бюджетних контрактів. До цього воно уклало лише два невеликі договори на суму близько 23 тисяч гривень із комунальним підприємством у Боярці.

За роки існування фірма неодноразово змінювала власників і юридичну адресу. Серед засновників фігурували фізичні особи з мінімальною бізнес-історією, а також офшорна компанія з Сейшел. Нині власницею та директоркою є Ірина Калініна, яка паралельно займається орендним бізнесом та роздрібною торгівлею як ФОП.

Окрім слабкого портфеля проєктів, компанія згадується в рішеннях Антимонопольного комітету. У 2017 році АМКУ встановив змову учасників тендеру «Миколаївводоканалу», серед яких було й «Д-Груп Інжиніринг». Закупівлю тоді скасували, а учасників оштрафували.

Також підприємство фігурує щонайменше у двох кримінальних провадженнях. В одному з них — щодо будівництва паркінгу в аеропорту «Бориспіль» — слідство вказувало на ймовірне перерахування коштів на рахунки фірм з ознаками фіктивності. В іншій справі компанію згадували серед структур, які, за версією слідчих, могли бути залучені до схем із завищенням вартості робіт та «відмиванням» бюджетних коштів. Рішень суду про визнання вини компанії наразі немає.

Питання виникають і до замовника. КП «Київавтошляхміст» очолює Богдан Кобернюк, який є фігурантом кількох кримінальних проваджень. Йому оголошували підозри у розтраті бюджетних коштів та службовій недбалості під час виконання ремонтних робіт на мостах столиці. Саме це підприємство відповідає за стан значної частини транспортних споруд Києва.

Контекст додає тривоги: за останні роки у столиці неодноразово фіксували обвали та аварійні ситуації на шляхопроводах. Частина з них відбувалася під час або після ремонтів, що підсилює суспільний запит на прозорість тендерів і ретельний відбір підрядників.

Таким чином, контракт на десятки мільйонів гривень із компанією без підтвердженого досвіду та зі спірною історією знову актуалізує питання ефективності контролю за використанням коштів міського бюджету та безпеки столичної інфраструктури.

В Одесі викрито схему вимагання коштів із військовозобов’язаних за участю правоохоронців

В Одесі співробітники Державного бюро розслідувань задокументували протиправну діяльність двох правоохоронців, яких підозрюють в організації схеми незаконного збагачення за рахунок військовозобов’язаних громадян. За даними слідства, посадовці використовували своє службове становище для тиску на людей та отримання від них грошових коштів.

Слідчі встановили, що підозрювані пропонували «вирішити питання» з уникненням проблем, пов’язаних із мобілізаційними процедурами, за певну суму грошей. У разі відмови громадян сплачувати хабар, їм погрожували створенням штучних перешкод, зокрема прискореним притягненням до відповідальності або іншими негативними наслідками.

Вартість таких «послуг» становила від 2 тисяч доларів і залежала від фінансових можливостей водія. Фактично йшлося про плату за те, щоб уникнути доставлення до ТЦК.

Співробітники ДБР затримали обох фігурантів одразу після отримання коштів від одного з водіїв. Гроші були передані під контролем правоохоронців у межах документування злочину.

Затриманим повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наразі вирішується питання про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування триває, слідчі встановлюють повне коло осіб, які могли бути причетні до функціонування схеми.

Подвійна інспекція на Закарпатті: повернення ексочільника ТЦК загострило давні питання

Із Києва до Закарпатської області одночасно вирушили дві перевірочні групи після того, як до виконання службових обов’язків повернувся колишній керівник обласного територіального центру комплектування Андрій Савчук. Його поява на роботі після тривалого лікарняного збіглася з початком процедури передачі посади, однак замість спокійного завершення каденції ситуація набула резонансу через низку неврегульованих організаційних моментів і підозр, що мають ознаки кримінальних порушень.

За інформацією з поінформованих джерел, Савчук перебував на лікарняному з 7 січня, що фактично призупинило формальне звільнення та ускладнило процес передання справ новому керівництву. Така пауза, як стверджують співрозмовники, дозволила відкласти ухвалення кадрових рішень, водночас накопичивши ще більше запитань до роботи обласного ТЦК за попередній період. Після повернення посадовця до служби активізувалися внутрішні механізми контролю, а увага з боку центральних органів управління помітно зросла.

Перша має провести стандартну процедуру прийому-передачі: підрозділи складають акти за своїми напрямками, відбувається звірка майна та документації, після чого фіксується завершення каденції керівника.

Друга комісія покликана перевірити стан мобілізаційної роботи в регіоні. Її очолює бригадний генерал Юрій Ральцев, якого в військових колах пов’язують із підтримкою Савчука. За даними співрозмовників, про інспекцію працівників попередили заздалегідь, роботу перевели у посилений режим, а показники мобілізації доручили «підтягнути». У такому форматі перевірка, за оцінками джерел, більше нагадує підготовлений аудит, ніж реальну оцінку ситуації.

Паралельно триває інша лінія подій. За інформацією з правоохоронних органів, СБУ готує процесуальні рішення щодо Андрія Савчука. Йдеться про можливе повідомлення про підозру за фактом незаконного утримання людей. Саме цим, за словами співрозмовників, пояснюють його тривалу відсутність на роботі. Очікується, що юридичні кроки можуть відбутися найближчим часом.

Постать керівника перевірки також викликає дискусії. Юрій Ральцев має тривалий досвід служби у системі військкоматів та ТЦК. Водночас у професійному середовищі його кар’єрне зростання оцінюють неоднозначно. Раніше НАЗК повідомляло про виявлення у його декларації недостовірних даних і необґрунтованих активів, зокрема щодо значних фінансових операцій, задекларованих як подарунки.

Таким чином, ситуація навколо Закарпатського ТЦК поєднує одразу кілька складових: формальну передачу посади, показову перевірку мобілізації та можливі кримінальні провадження. Чи призведе це до реальних кадрових та правових наслідків, стане зрозуміло після завершення роботи комісій і рішень правоохоронців.

Аналіз декларацій як інструмент громадського контролю за доброчесністю правоохоронців

У відкритих джерелах з’являється дедалі більше запитань щодо прозорості майнових декларацій окремих представників правоохоронних органів. Зокрема, увагу аналітиків привертають декларації співробітниці Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Світлани Малиновської. Йдеться не про встановлені порушення, а про ознаки, які можуть свідчити про потребу детальнішої перевірки задекларованих даних.

Вивчення поданих декларацій показує, що сама Світлана Малиновська не зазначає у власності об’єктів нерухомості. Водночас значна частина сімейних активів оформлена на її чоловіка — Сергія Малиновського. Така модель володіння майном не є забороненою, однак у поєднанні з відсутністю або неповнотою даних про вартість окремих об’єктів може викликати додаткові запитання з боку громадськості.

Особливо примітні транспортні засоби. У 2024 році вона задекларувала SKODA SUPERB 2011 року за 30 тис. грн, тоді як реальна ринкова вартість сягає 400 тис. грн. Чоловік придбав BMW X5 2013 року за 40 тис. грн, хоча його ринкова ціна — від 700 до 800 тис. грн. Дохід для покриття таких витрат відсутній, зазначено лише 85 тис. грн від продажу MERCEDES-BENZ E 2007 року.

Фінансовий розділ декларацій також викликає сумніви. У 2024 році Малиновська вказала лише 10 320 грн соціальних виплат на дитину та 40 тис. грн від продажу VOLKSWAGEN GOLF 5 2006 року (ринкова вартість — 250 тис. грн). Чоловік задекларував лише 5 тис. грн стипендії, готівкових чи банківських активів сім’я не вказала.

Ця практика свідчить про системне заниження вартості активів та приховування джерел коштів у сім’ї співробітниці підрозділу, що має забезпечувати фінансову прозорість та протидіяти корупції, підриваючи довіру до структури Національної поліції.