Створення Національної акціонерної компанії ‘Вода України’: Новий крок у забезпеченні сталої водницької політики

Європейський Союз ухвалив рішення про виділення Україні значного фінансового пакета обсягом 90 мільярдів євро. Очікується, що доступ до цих коштів відкриється вже на старті наступного року, що має стати важливим ресурсом для підтримки економічної стабільності країни в умовах триваючих викликів.

Про ухвалене рішення повідомило видання Politico з посиланням на заяву канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. За його словами, фінансування може надійти Україні не пізніше другої половини січня, що дозволить уряду заздалегідь планувати використання коштів для першочергових потреб держави.

Канцлер Німеччини також заявив, що заморожені російські державні активи в Європі можуть бути використані для погашення цього кредиту, якщо Росія після завершення війни добровільно не погодиться виплатити Україні репарації.

«Заморожені російські активи залишатимуться заблокованими доти, доки Росія не виплатить Україні репарації. Україні доведеться погасити кредит лише після того, як Росія виплатить репарації. Якщо ж цього не станеться, ми — у повній відповідності з міжнародним правом — використаємо заморожені російські активи для погашення кредиту», — наголосив Мерц.

Голова Європейської ради Антоніу Кошта зі свого боку підтвердив, що переговори щодо правового механізму використання заморожених активів Росії тривають. За його словами, Європейська комісія отримала мандат на подальшу роботу над репараційним кредитом, який базуватиметься саме на цих коштах.

Механізм передбачає, що всі країни ЄС, за винятком Чехії, Угорщини та Словаччини, об’єднаються для залучення 90 мільярдів євро спільного боргу, гарантованого бюджетом Євросоюзу. Ці кошти Україна отримуватиме у вигляді позики протягом 2026–2027 років.

Погашення боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських військових репарацій. Водночас у підсумковій заяві лідерів ЄС за результатами саміту зазначено, що у разі відмови Росії виплатити компенсацію Євросоюз залишає за собою право використати заморожені державні активи РФ для повернення кредитних коштів.

Угода дозволить Україні покрити дефіцит державного бюджету у розмірі 71,7 мільярда євро в наступному році та забезпечити подальше фінансування оборони від російської агресії. Паралельно дипломати ЄС продовжать роботу над технічними та юридичними аспектами репараційного механізму.

Рішення було ухвалене вранці 19 грудня у Брюсселі після майже 15 годин переговорів. Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз виконав узяті на себе зобов’язання щодо підтримки України.

«У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки ухвалено. Ми пообіцяли — ми виконали», — підкреслив він.

Станіслав Балуєв, який входить до переліку 38 претендентів на посаду голови Державної митної служби України, опинився під пильною увагою громадськості через низку резонансних обставин, пов’язаних із його службовою діяльністю та майновими деклараціями. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА», який проаналізував біографію та публічні дані щодо кандидата.

За інформацією антикорупційних активістів, у 2021 році Балуєв офіційно задекларував розірвання шлюбу, після чого у його щорічних деклараціях зникли відомості про майно дружини. Водночас громадськість звертає увагу на те, що фактичне припинення сімейних стосунків викликає запитання. Колишня дружина посадовця Наталія Балуєва у 2025 році продовжує публічно ділитися у соціальних мережах спільними сімейними моментами, що, на думку активістів, може свідчити про формальний характер розлучення.

Також відомо, що суд позбавив Наталію Балуєву права керування транспортними засобами через водіння у стані алкогольного сп’яніння. Цей факт також зафіксований у судових матеріалах.

Окремі питання виникали і до діяльності самого Балуєва на посаді керівника Закарпатської митниці. Перевірка Служби безпеки України встановила порушення вимог щодо охорони державної таємниці. Такі дії були кваліфіковані як адміністративне правопорушення.

Крім того, у 2019 році робота Балуєва отримала офіційно негативну оцінку. Тоді президент Володимир Зеленський публічно закликав звільнити керівників митниць у чотирьох західних областях України через проблеми з контрабандою. На той момент саме Станіслав Балуєв очолював Закарпатську митницю. За результатами оцінювання його службової діяльності він отримав лише 1,4 бала та був звільнений з посади.

Спроби Балуєва оскаржити негативну оцінку та звільнення в судовому порядку не дали результатів — суди відмовили у задоволенні його позовів.

Наразі, попри цей бекграунд, Станіслав Балуєв залишається серед претендентів на посаду голови Державної митної служби, що викликає запитання щодо критеріїв добору кандидатів і реального очищення митної системи.

Громадянська відповідальність є одним із ключових чинників, що впливають на стабільність та розвиток будь-якої держави. Вона проявляється не лише у виконанні законів, а й у щоденних рішеннях людей, їхньому ставленні до спільного простору, навколишнього середовища, інших членів суспільства. Саме усвідомлення власної ролі у спільних процесах формує довіру між громадянами та державними інституціями.

В Україні тема відповідальності громадян набуває особливого значення в умовах соціальних та економічних викликів. Активна позиція людей допомагає громадам ефективніше реагувати на проблеми, знаходити локальні рішення та підтримувати одне одного. Волонтерські ініціативи, участь у громадських обговореннях, контроль за діяльністю місцевої влади — усе це приклади відповідального підходу до життя у спільноті.

За старим стилем цього дня відзначають Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною.

В Україні 22 грудня відзначають День енергетика. Свято було запроваджене у 1993 році, однак під час повномасштабної війни його значення стало особливо відчутним. Саме енергетики відновлюють електропостачання після російських атак на інфраструктуру, часто працюючи в надзвичайно небезпечних умовах.

У цей день заведено дякувати працівникам електростанцій, інженерам, ремонтним бригадам та всім, хто забезпечує країну світлом. Також проводяться пам’ятні заходи на честь енергетиків, які загинули під час виконання службових обов’язків.

Крім того, 22 грудня в Україні відзначають День працівника дипломатичної служби. В умовах війни роль дипломатів стала ключовою — саме вони відстоюють інтереси України на міжнародній арені та працюють над посиленням підтримки з боку партнерів.

У світі 22 грудня відзначають День невисоких людей. Ця дата покликана привернути увагу до проблем дискримінації та стереотипів, з якими стикаються люди невисокого зросту.

Також у різних країнах сьогодні святкують День матері в Індонезії, День математики в Індії, День вчителя на Кубі, День фінікового хліба у США та День збройних сил у В’єтнамі.

Народні прикмети цього дня здебільшого пов’язані з прогнозом погоди. Вважалося, що ясне небо віщує швидке похолодання, похмура погода — теплий Новий рік, а дощ або сніг — часті опади в січні. Відлига, за повір’ями, обіцяє мокрий сніг у найближчому майбутньому.

Свята Анастасія в народі вважалася покровителькою жінок. День вважали сприятливим для хатніх справ, прибирання, прання, приготування їжі та рукоділля. Матері часто вишивали обереги для дітей.

22 грудня не радять сваритися, лінуватися, заздрити чи порушувати обіцянки. Вважалося, що невдалим цей день є для татуювань і пірсингу — рани довго загоюються. Також не рекомендували йти на риболовлю, адже, за прикметами, улову не буде.

23 грудня має особливе значення для українських захисників, адже саме цього дня відзначають професійне свято одного з ключових родів військ Збройних сил України — воїнів протиповітряної оборони Сухопутних військ. Ці підрозділи відіграють важливу роль у захисті неба та стратегічних об’єктів, особливо в умовах повномасштабної війни, коли безпека цивільного населення та інфраструктури напряму залежить від їхньої злагодженої роботи.

Окрім військового виміру, дата має і духовне наповнення. За церковним календарем 23 грудня вшановують пам’ять християнських мучениць, які стали символом стійкості віри та внутрішньої сили. Цей день традиційно вважається часом для спокійних роздумів, молитви та добрих справ, спрямованих на підтримку близьких і тих, хто потребує допомоги.

Офіційне свято сьогодні — День військовослужбовців оперативного контролю, який також відомий як День штабних спеціальностей і спеціального зв’язку. Саме ці військові відповідають за планування операцій, управління підрозділами та безперервний зв’язок. Їхню роботу рідко помічають у повсякденному житті, однак без неї неможливе функціонування армії. Це фактично «мозок» війська, який забезпечує злагодженість і ефективність дій на всіх рівнях.

За новим церковним календарем 23 грудня вшановують мученика Федула Критського. Віряни звертаються до нього з молитвами про здоров’я домашніх тварин та успіх у повсякденних справах. За старим стилем цього дня вшановують мучеників Єрмогена, Міну та Йосафа.

У світі 23 грудня відзначають День сноуборду. Любителі цього виду спорту змагаються, демонструють трюки або просто проводять час на гірських схилах.

Також на цю дату припадають День різдвяних фільмів, День внутрішнього світла, День випічки та День родоводу — події, що символізують родинний затишок, творчість і підготовку до зимових свят.

З 23 грудням пов’язані численні народні прикмети. Вважається, що дощ цього дня віщує дощовий березень. Якщо взимку часто показуються зайці, то зима буде суворою. Ясне небо обіцяє посилення морозів, а рясний сніг — щедрий урожай у наступному році.

Наші предки в цей день активно готувалися до Святого Вечора та Різдва. У домівках наводили лад, мили вікна, запасалися продуктами. Господині замочували пшеницю для куті. Працювати 23 грудня вважалося не лише дозволеним, а й обов’язковим.

Існував і особливий обряд на добробут: потрібно було спекти печиво або корж у формі тварини та з’їсти його. Вірили, що це принесе удачу на весь рік і вбереже худобу від хвороб.

Заборони цього дня пов’язані як із церковними уявленнями, так і з наближенням Різдва. 23 грудня не радять лінуватися та відкладати хатні справи, адже до великих свят оселя має бути впорядкованою. Також не варто відмовляти тим, хто звертається по допомогу.

Окремо застерігали людей, які працюють із гострими або важкими предметами: за повір’ями, травми, отримані цього дня, можуть довго гоїтися, тож слід бути особливо обережними.

В Україні виявлено, що значна частина лікарняних листів видається без належних підстав. За результатами державних перевірок, майже кожен четвертий лікарняний виявився необґрунтованим. Такі дані наводяться у пояснювальній записці до постанови Кабінету Міністрів, ухваленої 17 грудня 2025 року. Відповідні матеріали були оприлюднені на платформі «ЕП» і викликали широке обговорення в медичних та юридичних колах, повідомляє «Хвиля».

Згідно з проведеними перевірками, у першому півріччі 2025 року було проаналізовано понад 4,2 тисячі лікарняних листів. Результати виявили тривожну тенденцію: 22,8% з них були визнані необґрунтованими, що означає, що фактично кожен п’ятий лікарняний був виданий без достатніх підстав. Це може свідчити про зловживання системою або недостатню перевірку медичних документів на етапі їх оформлення.

Моніторинг електронного реєстру лікарняних свідчить про стійку тенденцію до зростання кількості порушень. Якщо у 2021 році частка необґрунтованих лікарняних становила лише 2,4%, то у 2023 році цей показник зріс до 16,5%. У 2024 році він досяг уже 18,2%, а у 2025 році продовжив зростати.

Загалом у 2024 році в Україні було перевірено 5 931 лікарняний лист, а в період із січня по червень 2025 року — 4 225. Попри меншу кількість перевірок, частка виявлених порушень залишається високою, що, за оцінками уряду, свідчить про системну проблему.

На тлі цих даних Міністерство соціальної політики ініціювало зміни до порядку контролю за лікарняними. Зокрема, пропонується надати представникам Пенсійного фонду право перевіряти обґрунтованість листків непрацездатності без використання електронної системи охорони здоров’я. У пояснювальній записці зазначається, що Національна служба здоров’я наразі не має технічних можливостей для проведення таких перевірок, а відповідні витрати не закладені в бюджет.

Урядовці визнають, що масштабні зловживання з лікарняними створюють додаткове фінансове навантаження на систему соціального страхування та потребують посилення контролю. Запропоновані зміни мають стати одним із кроків для зменшення кількості фіктивних лікарняних і зловживань у цій сфері.

Антимонопольний комітет України поінформував про завершення розгляду виконання зобов’язань комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» у справі щодо завищення вартості послуг на паркувальних майданчиках Києва. За підсумками перевірки встановлено, що підприємство виконало всі вимоги, визначені рішенням регулятора, та усунуло виявлені раніше порушення.

Раніше АМКУ дійшов висновку, що «Київтранспарксервіс», перебуваючи у монопольному становищі на відповідному ринку, застосовував економічно необґрунтовану модель ціноутворення. До вартості експлуатації та утримання спеціально обладнаних паркувальних місць було включено додатковий обов’язковий платіж, який не мав належного обґрунтування. Такі дії, за оцінкою комітету, суперечили вимогам законодавства про захист економічної конкуренції та створювали нерівні умови для споживачів.

У межах виконання зобов’язань КП «Київтранспарксервіс»:

скасувало наказ про введення вартості послуг;

сплатило штраф у розмірі 3,3 млн грн;

повідомило, що новий наказ щодо вартості послуг не видавався;

припинило укладення нових договорів на експлуатацію паркувальних майданчиків;

скасувало наказ про зміни до Положення щодо реалізації прав на паркування;

направило 56 суб’єктам господарювання додаткові угоди до 124 чинних договорів для зменшення вартості послуг.

За результатами цієї роботи з 6 суб’єктами укладено 10 додаткових угод, що зменшило вартість експлуатації машино-місць на 124 410 грн на місяць або 1 492 920 грн на рік. Три суб’єкти відмовилися змінювати вартість за 8 договорами, а від решти контрагентів відповіді не надійшли. Тимчасова адміністративна колегія АМКУ визнала виконання зобов’язань повним.