Суд покарав рибалку за лов у заповіднику: шкода довкіллю — майже 600 тисяч гривень

У вересні 2025 року Київ уклав понад 6,5 тисяч договорів на загальну суму понад 5,3 мільярда гривень. Згідно з аналітичними даними BI.Prozorro, більшість коштів було направлено на будівництво та ремонтні роботи, як і в попередні місяці. Це свідчить про стратегічний акцент міської влади на покращення інфраструктури столиці.

Найбільший контракт вересня стосується капітального ремонту Харківського шосе, загальна вартість якого становить 1,25 мільярда гривень. Виконання робіт здійснює компанія ТОВ "Група компаній “Автострада”. Окрім цього, значні кошти були спрямовані на ремонтні роботи в інших районах міста. При цьому найбільшу частину з виділених коштів – майже 3 мільярди гривень, або 57,5% від загальної суми витрат – було витрачено саме на будівництво та реконструкцію існуючих об'єктів інфраструктури.

Ще 467 млн грн спрямовано на будівництво та ремонт укриттів. Найактивніше — районні управління освіти, житлово-комунальні компанії та окремі школи. Серед проєктів — нові укриття для ліцею №157 на Оболоні та школи №44 у Голосієві, а також добудова захисної споруди школи №130 ім. Данте Аліг’єрі.

КП “Київтеплоенерго” у вересні витратило 162 млн грн на ремонти й реконструкції тепломереж. Найдорожчий договір (79,5 млн грн) укладено на оновлення комунікацій на вул. Петлюри та Коцюбинського у Шевченківському районі. Ще 72 млн грн спрямовано на встановлення когенераційних установок, що мають підвищити енергоефективність підприємства.

Окрім Харківського шосе, на інші дорожні роботи витратили 111 млн грн. Серед об’єктів — проспект Василя Порика, вул. Зодчих, Привокзальна та Голосіївський проспект.

На медичне обладнання, ліки та гігієнічні засоби пішло 497 млн грн. Найбільші замовники — КП “Медичний центр Києва” (МРТ і КТ на 125,6 млн грн) та Київська міська клінічна лікарня №1 (рентген-комплекс за 89 млн грн).

Ще 471,7 млн грн місто витратило на паливо. Основні споживачі — “Київводоканал” (235 млн грн) і “Київпастранс” (191,6 млн грн).

Загалом у публічних закупівлях вересня брали участь майже 500 розпорядників коштів. Найактивнішим замовником стала КК “Київавтодор”, підпорядкована Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Після відсторонення директора департаменту Руслана Кандибора його обов’язки з 11 вересня виконує Роман Лелюк.

Підрядником місяця стала “Група компаній “Автострада”, яка реалізує контракти у столиці та по всій Україні, зокрема проєкти “Великого будівництва” та водогін у Дніпропетровській області після підриву Каховської ГЕС. Компанія також бере участь у будівництві Подільського мостового переходу та метро на Виноградар.

В Україні зростає усвідомлення необхідності створення умов для керованої трудової міграції, оскільки демографічні проблеми та повоєнна відбудова вимагають термінових рішень. Різні експерти, включаючи ексміністра Дмитра Кулебу, відзначають, що в майбутньому Україна може бути змушена відкрити свої двері для працівників з таких країн, як Бангладеш, Непал, Індія, Філіппіни та В’єтнам. Водночас, президент Київської школи економіки та радник Офісу Президента Тимофій Мілованов підкреслює серйозний дефіцит кадрів і стверджує, що імпорт працівників має йти не лише "десятками тисяч", а й мільйонами осіб.

Ці зміни вже зараз стають помітними, адже потреба в робочих руках зростає внаслідок масштабних руйнувань інфраструктури та економіки, викликаних війною. Відбудова інфраструктури та промислових потужностей вимагатиме значних зусиль, а недостатня кількість кваліфікованих фахівців усіх рівнів може стати серйозною перепоною на шляху до відновлення країни. Таким чином, трудова міграція стає важливою складовою стратегії національного розвитку в післявоєнний період.

Політолог Володимир Фесенко закликає зменшити градус драматизації. Демографічна криза — факт, але дефіцит буде точковим, за регіонами й спеціальностями. Ключовий брак — інженери, висококваліфіковані технічні кадри, зварювальники та сезонні працівники в агросекторі. Імпорт фахівців слід налаштовувати адресно, під проєкти і з урахуванням кваліфікацій. Частину проблем вирішуватимуть самі компанії: як і нині на інфраструктурних об’єктах, генпідрядники заводитимуть власний персонал. Водночас очікується маятник міграції українців: після відкриття кордонів чимало людей поїдуть, але частина — повернеться, зіткнувшись із реальністю ринків праці за кордоном.

Окремий чинник — технології. За оцінкою Фесенка, протягом 5–10 років автоматизація та ШІ скоротять потребу у низці масових професій (зокрема у перевезеннях), перерозподіляючи попит із «людських рук» на «розумні» системи. Це ще більше підштовхне державу до таргетованої, а не «валової» імміграційної політики.

Соціальний вимір не менш важливий за економічний. Із ростом міграції неминуче підніматимуться антимігрантські настрої, особливо в консервативніших регіонах. Уже нині мовні тертя між місцевими та переселенцями показують, наскільки делікатно доведеться вибудовувати політику інтеграції. Рецепт — прозорі правила допуску, вимоги до мови й дотримання закону, розселення без «гетто», інвестиції в освіту і професійне навчання, а також чесна комунікація, чому країні потрібні саме ці працівники й на який термін.

Найближче десятиліття визначить комбінація трьох речей: керована імміграція під конкретні проєкти, масова перекваліфікація українців і швидка автоматизація секторів. Без перших двох складно втримати темп відбудови; без третьої — залишимося неконкурентними. Від того, як держава поєднає ці вектори, залежатимуть і економіка, і баланс української ідентичності у новій, більш відкритій Україні.

Сім’я Романа Корнєва, заступника начальника Головного управління Державної податкової служби в Миколаївській області, викликає питання щодо рівня своїх статків і джерел доходів. Вражаючі позиції в деклараціях, а також розкішні придбання, такі як годинники Rolex Daytona, кольє Cartier, нерухомість і транспорт на мільйони гривень, свідчать про високий статус родини. Однак за даними тг-каналу «ВИЙ», ці активи не зовсім відповідають задекларованим доходам, що викликає сумніви щодо прозорості їхнього походження.

У деклараціях Романа Корнєва виявлено суттєві розбіжності між задекларованою вартістю майна та реальною ринковою ціною, що наводить на думку про можливе заниження вартості для уникнення сплати податків. Додатково увагу привертають активні орендні схеми, за допомогою яких родина може забезпечувати своє проживання в дорогих об'єктах. Це порушує питання про законність таких операцій, оскільки на тлі високого рівня життя часто виникають сумніви щодо джерел фінансування.

На тлі офіційних доходів вирізняються коштовності та майнові активи родини. Дружина Корнєва володіє кольє Cartier Juste un clou (придбане у грудні 2022 року) та Rolex Daytona (з 2016-го). Вартість годинника у декларації не зазначена, однак ринкова ціна таких моделей може сягати близько 1,2 млн грн. З 2019 року родина має житловий будинок 237 м² і земельну ділянку 1200 м² на Волині. У березні 2024-го в близького родича з’явився ще один будинок у області — 55 м² із ділянкою 2400 м², яким, за повідомленням, користується й сам податківець.

Окрема історія — орендовані маєтки під Києвом. Подружжя винаймає в Плютах (Обухівський район) будинок 570,4 м² у громадянки Марини Білоус і земельну ділянку 1332 м². Хоча суми оренди не розкриваються, йдеться про сотні тисяч гривень щомісяця. Паралельно в Миколаєві Корнєв орендував квартиру 150 м² у преміальному ЖК.

Не менше запитань викликає автопарк. У квітні 2023 року на ім’я Корнєва з’явився Volkswagen ID.4 (2022 р.в.), задекларований із ціною придбання 150 тис. грн при тому, що ринкова вартість на той момент оцінювалася близько 1,3 млн грн. У січні 2024-го дружина придбала Volvo XC90 (2023 р.в.) за 3,2 млн грн, яким користується чоловік. Також у сім’ї є квадроцикл Bombardier Outlander 980. Підживлюють родинний бюджет підприємницькі доходи дружини — 1,3 млн грн за 2024 рік, а також 640 тис. грн від надання майна в оренду.

Сукупний масштаб активів — від елітних прикрас до великого житла й дорогих авто — створює підстави для додаткових запитань щодо джерел походження статків і відповідності задекларованих сум ринковим цінам. З огляду на суспільний інтерес до прозорості в податковій службі, історія Романа Корнєва є показовою: вона поєднує інтенсивні орендні практики, активи родичів, розриви у вартостях і високовартісні предмети розкоші.

Сам Корнєв, за інформацією «ВИЙ», розглядався як потенційний претендент на підвищення у центральному апараті ДПС. З урахуванням оприлюднених даних, питання репутаційних ризиків та належної перевірки декларацій стають ще актуальнішими.

Після нічної комбінованої атаки на енергетичні та газові об'єкти у кількох областях України, що призвела до значних пошкоджень інфраструктури, компанія «Нафтогаз» закликала громадян економити енергоресурси. Ці заклики стали черговою реакцією на неодноразові спроби ворога дестабілізувати енергетичну систему держави, проте викликають все більше питань, зокрема щодо того, як розподіляються фінансові ресурси в самій компанії.

Нещодавно в медіапросторі з’явилась інформація про значні виплати, що їх отримують топменеджери «Нафтогазу». Згідно з розслідуваннями, у 2024 році п’ять членів правління та шість директорів компанії отримали винагороди загальною сумою 81 мільйон гривень. Це означає, що кожен з них заробив у середньому понад 7,3 мільйона гривень за рік, або близько 613,3 тисячі гривень на місяць. Такі цифри суттєво перевищують середній рівень заробітних плат в Україні, що викликає все більше запитань стосовно справедливості та прозорості витрат у державних компаніях під час національної кризи.

Через систему афільованих структур «Нафтогаз» продавав газ за цінами нижчими від ринкових — механізм, який, як заявляють автори матеріалів, дозволяв акумулювати різницю на рахунках контрольованих приватних компаній. У період 2020–2024 років, згідно з наданими даними, АТ «Оператор ГТС» перерахував на користь НАК близько 48 млрд грн як компенсацію за транзит російського газу до ЄС; ці суми, за твердженням розслідувачів, не були відображені «Нафтогазом» як власний дохід у фінзвітності, відповідно не сплачено податків і дивідендів із них.

За фактом зазначених обставин слідчі столичної поліції відкрили досудове провадження — провадження №12025100000001296 за ч. 1 ст. 364 КК України. Однак хід слідства сповільнюється і справу фактично гальмують.

Паралельно з цим у регіонах фіксують руйнування й зупинки критичних об’єктів після нічних атак, через що компанія та влада закликають громадян ощадливо ставитися до газових запасів і максимально економити споживання. Суперечність між публічними зверненнями про економію та оприлюдненими сумами виплат і фінансовими схемами підсилює суспільний резонанс.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) зберіг свій економічний прогноз для України на 2025 рік, зазначивши, що зростання реального ВВП країни у наступному році складе 2%. Проте, у своїй доповіді Фонд наголосив на важливих обставинах, що можуть суттєво вплинути на стабільність та розвиток економіки. Одним з основних стримуючих факторів залишається війна, що триває, а також регулярні атаки з боку Росії на критичну інфраструктуру України. За словами голови Європейського департаменту МВФ Альфреда Каммера, фактор війни ймовірно буде визначальним для економічних прогнозів, зокрема, через ймовірне продовження конфлікту до 2026 року.

У жовтневому Огляді світової економіки МВФ, на основі актуальних даних, фонд підтвердив попередній прогноз зростання реального ВВП України на 2% у 2025 році та 4,5% у 2026-му. Цей прогноз зберігає обережність через невизначеність, пов'язану з конфліктом та його потенційними довгостроковими наслідками для економічної ситуації в країні.

За словами Каммера, МВФ врахував позицію українського уряду, який визнає, що війна триватиме довше, а також наслідки російських ударів по енергосистемі, що гальмують економічне відновлення.

Він особливо наголосив на важливості структурних реформ — боротьбі з корупцією, посиленні інституцій та підвищенні ефективності врядування. Це, на думку МВФ, стане основою для подальших переговорів про реструктуризацію боргу та просування України до членства в ЄС.

Окремо Каммер звернув увагу на необхідність мобілізації внутрішніх доходів. Попри значну допомогу від міжнародних донорів, Україна повинна посилити можливості самостійного фінансування бюджету, зокрема через податкову реформу.

Раніше повідомлялося про тиск з боку МВФ щодо контрольованої девальвації гривні в межах підготовки до нового пакету фінансової підтримки.

Служба безпеки України провела успішну операцію, затримавши 56-річну працівницю одного з державних банків Одеси. Жінка підозрюється у передачі персональних даних клієнтів, зокрема військовослужбовців, російським спецслужбам. Як встановлено під час слідства, затримана діяла під контролем ФСБ, яке завербувало її через активність в антиукраїнських Telegram-каналах.

Жінка працювала касиром у відділенні банку, де вибірково збирала інформацію про клієнтів, котрі носили військову форму або мали ознаки поранень, отриманих на фронті. Вона ретельно фіксувала їхні персональні дані та зосереджувалася на банківських операціях, після чого передавала зібрану інформацію своїм кураторам з ФСБ. Серед зібраних даних були не лише базові відомості про особу, а й деталі, які могли бути використані для подальших дій проти захисників України.

Позаштатна “розвідниця” також обходила місто та фотографувала райони, де могли розміщуватися підрозділи українських військових. Ворог планував використати зібрану інформацію для підготовки терактів, інформаційних диверсій і спроб вербування українських захисників.

СБУ з’ясувала, що одеситка потрапила в поле зору російських спецслужб через свої антиукраїнські коментарі в Telegram. Представники ФСБ встановили з нею контакт під прикриттям “однодумців” і згодом запропонували “допомогу у боротьбі з режимом”.Після кількох місяців спілкування вона погодилася збирати інформацію, не усвідомлюючи, що її дії документуються українськими контррозвідниками.

Спецслужба задокументувала всі етапи передачі інформації, провела обшук за місцем роботи й проживання жінки, вилучивши техніку з доказами комунікації з російськими кураторами.Після цього агентку ізолювали, і зараз вона перебуває під вартою. Слідчі СБУ повідомили їй про підозру у державній зраді в умовах воєнного стану (ч.2 ст.111 КК України).Їй загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.