Суд виніс вирок “мінеру” Південного мосту в Києві

Конотопський міськрайонний суд Сумської області ухвалив рішення на користь жінки, з якої колекторська компанія намагалася стягнути понад 56 тисяч гривень за кредитом, оформленим без її відома. Під час розгляду справи було встановлено, що позика стала наслідком шахрайських дій після незаконного зламу SIM-картки абонентки мобільного оператора «Київстар».

З матеріалів судового провадження випливає, що 3 листопада 2021 року на ім’я громадянки було дистанційно оформлено споживчий кредит у фінансовій компанії на суму 9 600 гривень. Договір уклали в електронному форматі з використанням персональних даних, до яких жінка фактично не мала доступу в той момент. Отримані кошти були зараховані на банківську картку, якою вона не користувалася і відкриття якої не підтверджувала.

Однак жінка заперечила, що брала будь-який кредит. Вона пояснила, що ще наприкінці жовтня 2021 року її мобільний номер, який був фінансовим номером у ПриватБанку, був зламаний після дзвінка невідомої особи. Шахраї отримали доступ до її SIM-картки та банківського акаунта, що призвело до блокування номера та підозрілих фінансових операцій.

У той самий день жінка звернулася до банку і мобільного оператора, де їй заблокували старий номер і банківську карту. Наступного дня вона подала заяву до поліції про шахрайство, і було відкрито кримінальне провадження.

Суд також взяв до уваги, що кредит був оформлений уже після того, як номер телефону було заблоковано, а жінка звернулася до банку, мобільного оператора і поліції. Додатково було встановлено, що доступ до онлайн-сервісів, з яких подавалися заявки на кредити, здійснювався з IP-адрес у Харківській області та Дніпрі, тоді як у цей час жінка перебувала на своєму робочому місці у Конотопі.

Колекторська компанія наполягала, що відсутність вироку у кримінальній справі не є доказом шахрайства. Проте суд зазначив, що саме кредитор зобов’язаний довести, що договір був укладений конкретною особою та що вона не стала жертвою злочину. Таких доказів компанія не надала.

У результаті суд відмовив у задоволенні позову, визнавши, що жінка не укладала кредитний договір і не сприяла доступу до своїх персональних даних. При цьому колекторам роз’яснили право звертатися з вимогами про відшкодування збитків до осіб, які фактично вчинили шахрайство.

Державний ПриватБанк звернувся до своїх клієнтів із застереженням щодо необхідності регулярної актуалізації персональних даних. У разі ігнорування цієї вимоги доступ до мобільного застосунку «Приват24» та банківських рахунків може бути тимчасово обмежений у автоматичному режимі. У банку підкреслюють, що це правило поширюється на всіх без винятку клієнтів і не є внутрішньою ініціативою фінансової установи.

Необхідність оновлення інформації зумовлена чинним законодавством України у сфері фінансового моніторингу. Йдеться про виконання вимог закону щодо запобігання та протидії легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, а також фінансуванню тероризму й поширенню зброї масового ураження. Банки зобов’язані періодично перевіряти актуальність даних клієнтів, аби забезпечити прозорість фінансових операцій і відповідність міжнародним стандартам.

Періодичність актуалізації визначається для кожного клієнта індивідуально з урахуванням ризиків і вимог постанови Національного банку України №65. Водночас банк підкреслює, що дані мають оновлюватися не рідше ніж раз на п’ять років і не частіше ніж раз на рік.

Усі клієнти, які отримали відповідне повідомлення в мобільному застосунку або вебверсії «Приват24», зобов’язані пройти процедуру навіть у тому випадку, якщо їхні персональні дані не змінювалися. У разі ігнорування вимоги банк тимчасово обмежує можливість здійснювати будь-які операції за картками та рахунками.

У ПриватБанку пояснили, що навіть за відсутності змін у документах фінансова установа повинна отримати їхнє актуальне підтвердження. До завершення перевірки клієнт не зможе користуватися своїми коштами.

Щоб уникнути блокування, клієнтам пропонують пройти актуалізацію дистанційно через «Приват24». Для цього необхідно обрати опцію оновлення інформації, підтвердити відсутність зв’язків із країнами-агресорами, ввести ПІН-код картки, заповнити анкету, додати документ через «Дію» або завантажити його фото, вказати адресу проживання та соціальний статус. Після цього документи надходять на перевірку, яку потрібно підтвердити електронним підписом.

У банку наголошують, що своєчасне проходження цієї процедури дозволяє уникнути будь-яких обмежень у користуванні рахунками та банківськими сервісами.

Українські військові продемонстрували високий рівень професіоналізму, здійснивши унікальну евакуаційну операцію за участю наземного роботизованого комплексу (НРК). Завдяки цій технології вдалося безпечно вивезти одразу трьох поранених бійців із передової, мінімізувавши ризики для особового складу. Операцію виконали оператори НРК 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура», які попри складні погодні умови — сильний дощ та густий туман — успішно керували роботом практично «наосліп», орієнтуючись лише на заздалегідь запрограмовані координати.

Тумани й опади створювали додаткові складнощі в навігації, проте одночасно слугували природним маскуванням, приховуючи рух НРК від потенційних загроз. Це дозволило здійснити евакуацію непомітно та ефективно, забезпечивши безпеку як поранених, так і операційної групи. Використання роботизованих систем у бойових умовах підкреслює зростання ролі сучасних технологій у забезпеченні оперативної безпеки та рятувальних заходів.

Наземні роботизовані комплекси — це дистанційно керовані безпілотні платформи, які Збройні сили України активно використовують для логістики, розвідки та бойових завдань. Вони дозволяють доставляти вантажі, евакуйовувати поранених і виконувати небезпечні місії, мінімізуючи ризики для військовослужбовців.

Такі операції демонструють високий рівень технологічної підготовки українських військових та впровадження сучасних інновацій у бойову практику, що підвищує ефективність та безпеку дій на передовій.

Рік 2025 став для Кремля розчаруванням у війні проти України, а перспективи для Володимира Путіна дедалі виглядають складнішими. За оцінками експертів, російська армія протягом року змогла захопити менше ніж 1% української території, що свідчить про значні проблеми в плануванні та реалізації воєнних операцій. Навіть за нинішніх темпів наступу Росії знадобиться щонайменше ще рік, щоб дістатися адміністративних кордонів Донбасу — регіону, який Кремль вважає умовою для початку мирних переговорів.

Аналітики зазначають, що військові невдачі супроводжуються економічними труднощами та політичними ризиками всередині Росії. Санкції, зростання витрат на війну та падіння рівня життя громадян створюють додатковий тиск на уряд, а незадоволення серед еліт і населення посилює ізоляцію Путіна на внутрішньополітичній арені.

Паралельно зростає й внутрішній тиск. У 2025 році військові витрати Росії досягли 15,5 трильйона рублів — це у п’ять разів більше, ніж до повномасштабного вторгнення. При цьому доходи бюджету скорочуються: у листопаді надходження від нафти й газу впали на 34% порівняно з попереднім роком. Для покриття дефіциту влада підвищила ПДВ з 20% до 22%, що безпосередньо вдарило по гаманцях громадян.

Зміни відчутні і в настроях російського суспільства. За даними соціологів, частка тих, хто підтримує продовження війни, за рік скоротилася з 37% до 25%, тоді як кількість прихильників мирних переговорів зросла до 67%. Високі відсоткові ставки, запроваджені для боротьби з інфляцією, задушили інвестиції, а для частини путінського оточення додатковим подразником стали мільярди доларів приватних активів, заморожених у західних банках.

Аналітики WSJ наголошують, що Путін здатен жорстко придушувати невдоволення населення, але вести війну без підтримки власних еліт значно складніше. Якщо США посилять військову допомогу Україні, зокрема у сфері протидії дронам і ракетам, тиск з боку втомлених від війни соратників і олігархів може зрости настільки, що Кремль буде змушений сісти за стіл переговорів.

У такому сценарії, зазначає видання, навіть найближче оточення Путіна може підштовхнути його до перемовин уже на умовах, які Україна буде готова розглядати.

Паралельно активізується і дипломатичний трек. На початку грудня у Парижі Україна разом із Францією та Великою Британією заявили про намір розмістити багатонаціональні сили після завершення війни, а контроль за дотриманням режиму припинення вогню мають взяти на себе США. У січні там же відбулися українсько-американські консультації щодо завершення війни, а також окремі переговори між представниками США та Росії щодо мирної ініціативи, попередньо узгодженої з Києвом.

На цьому тлі Зеленський готується до візиту до США, що може стати ключовим етапом у спробі закріпити міжнародну коаліцію навколо українських умов миру та посилити тиск на Кремль.

На Одещині правоохоронці викрили організовану схему незаконного переправлення військовозобов’язаних чоловіків за межі України. Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону повідомила про підозру місцевому жителю, який спробував організувати незаконний виїзд до невизнаної Придністровської Молдавської Республіки за 11 тисяч євро.

За даними слідства, у серпні 2025 року підозрюваний отримав інформацію про намір одного з військовозобов’язаних покинути територію України, щоб уникнути виконання своїх обов’язків. Використовуючи цей факт, чоловік запропонував допомогу в нелегальному перетині державного кордону через територію Придністров'я, яке не є визнаним на міжнародному рівні. За свої послуги він вимагав значну суму — 11 тисяч євро.

Згідно з домовленістю, клієнт мав завчасно передати гроші, після чого самостійно пройти кілька кілометрів у прикордонній смузі, діючи за інструкціями організатора. Після незаконного перетину кордону йому мали допомогти з оформленням необхідних документів невстановлені особи. Гарантом виконання угоди виступала ще одна особа, залучена до схеми.

Підозрюваного затримали у власному автомобілі одразу після отримання обумовленої суми коштів. Затримання відбулося в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчі повідомили йому про підозру за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України — незаконне переправлення осіб через державний кордон. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1 мільйон 331 тисяча 200 гривень.

Правоохоронці продовжують встановлювати інших осіб, причетних до цієї протиправної схеми.

Наприкінці тижня, у суботу 11 січня, погодні умови в Україні різко ускладняться через наближення чергового атмосферного фронту. Синоптична ситуація принесе із собою опади у вигляді дощу та снігу, а також посилення вітру, що може вплинути на безпеку руху й роботу інфраструктури в окремих регіонах.

Найбільш напружена метеообстановка прогнозується на півдні та сході країни. У цих областях можливі інтенсивні опади, налипання мокрого снігу, ожеледь і сильні пориви вітру, які здатні призвести до ускладнення дорожнього руху та локальних перебоїв з електропостачанням. Температурні коливання поблизу нуля сприятимуть утворенню слизьких ділянок на автошляхах і тротуарах.

У північних регіонах буде хмарно з проясненнями, без опадів, однак морози залишатимуться відчутними. Вдень температура тут коливатиметься в межах -10…-12 градусів.

Схід України опиниться під впливом вологого і холодного повітря. У Донецькій та Луганській областях прогнозується сніг із дощем за температури від -2 до +2 градусів. У Харківській області очікується сніг і холодніше повітря — від -3 до -5 градусів.

У центральних областях країни збережеться мороз — від -8 до -13 градусів. Погода буде хмарною з проясненнями, а в Дніпропетровській області можливий сніг.

Найнеприємніші умови складуться на півдні України. Тут прогнозують мокрий сніг, дощі, сильний вітер та ожеледицю на дорогах. Температура повітря знизиться до -8…-10 градусів, водночас у Криму, Херсонській та Запорізькій областях буде дещо тепліше.

Синоптики закликають водіїв і пішоходів бути обережними через складні погодні умови та ймовірну ожеледицю.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення в дохід держави майна, що належало родині померлого колишнього керівника Державної екологічної інспекції Карпатського округу Миколи Ладовського. Загальна вартість активів, визнаних необґрунтованими, перевищує 20 мільйонів гривень. Відповідне судове рішення було винесене 12 січня 2026 року за результатами розгляду матеріалів, підготовлених Державним бюро розслідувань у взаємодії з Національним агентством з питань запобігання корупції.

У ході перевірки було встановлено суттєву невідповідність між офіційними доходами посадовця та вартістю майна, яким користувалися він і члени його родини. Йшлося про нерухомість, земельні ділянки та інші цінні активи, походження яких не вдалося підтвердити законними джерелами доходів. Саме ці обставини стали підставою для звернення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до суду з вимогою застосувати механізм цивільної конфіскації.

Йдеться про три квартири та нежитлове приміщення в центральних районах Івано-Франківська, а також два автомобілі преміумкласу — Volkswagen Touareg 2021 року випуску та Mercedes-Benz G 63 AMG 2023 року. Усі ці активи суд визнав такими, що не мають підтвердженого законного походження.

Микола Ладовський помер у ніч на 20 березня 2025 року. Після його смерті кримінальне провадження було закрито, однак це не зупинило процес цивільної конфіскації. ДБР ініціювало окрему процедуру стягнення незаконно набутого майна, яка дозволяє повернути активи державі незалежно від смерті фігуранта справи.

Це рішення стало одним із перших прикладів застосування механізму конфіскації необґрунтованих активів щодо родини померлого високопосадовця та демонструє можливість повернення державі коштів навіть у випадках, коли особа уникла кримінальної відповідальності через смерть.

Результати спільного дослідження компанії Scale AI та Центру безпеки штучного інтелекту свідчать, що сучасні системи штучного інтелекту наразі не можуть повністю замінити спеціалістів у галузях дизайну, програмування та аналітики. Про це повідомляє видання Washington Post, посилаючись на підсумки масштабного тестування популярних ШІ-моделей у реальних робочих умовах.

У межах дослідження науковці перевірили можливості таких систем, як ChatGPT, Gemini та Claude, залучивши їх до виконання сотень фріланс-проєктів. Завдання були максимально наближені до реальних замовлень на ринку: від розробки 3D-анімації, створення вебігор і написання програмного коду до форматування наукових матеріалів та побудови складних аналітичних моделей. Оцінювалася не лише коректність результатів, а й здатність ШІ розуміти контекст, дотримуватися вимог замовника та адаптуватися до змін у процесі роботи.

Результати виявилися доволі скромними. Найефективніша модель змогла якісно виконати лише 2,5% завдань. Майже половина проєктів була реалізована з низькою якістю, а близько третини так і залишилися незавершеними. У багатьох випадках ШІ створював пошкоджені файли або ігнорував ключові вимоги замовників. Навіть ті результати, які виглядали правдоподібно, при детальній перевірці містили критичні помилки.

Проблеми проявилися і в конкретних галузях. У тестах з дизайну інтер’єру штучний інтелект створював реалістичний на вигляд план приміщення, який водночас був технічно некоректним і не містив необхідної деталізації. Під час аналізу даних ШІ плутав кольори, накладав текст на графіки та пропускав цілі країни у візуалізаціях. У сфері розробки ігор система створила працездатний продукт, але повністю проігнорувала задану тему — замість гри про пивоваріння вийшов абстрактний проєкт.

Один з авторів дослідження Джейсон Хаузенлой пояснює такі результати двома ключовими обмеженнями. По-перше, сучасні чат-боти не мають довгострокової пам’яті, тому не вчаться на власних помилках у межах тривалих проєктів. По-друге, вони мають проблеми з візуальним розумінням, адже під час створення 3D-моделей працюють переважно через код, а не через повноцінний візуальний інтерфейс.

Водночас дослідники відзначають поступовий прогрес. Так, модель Gemini 3 Pro у листопаді 2025 року змогла виконати 1,3% завдань, тоді як її попередня версія показувала результат лише на рівні 0,8%.

Попри розвиток автономності ШІ, повна заміна людини-фахівця залишається малоймовірною в найближчому майбутньому. Хоча економічна вигода очевидна — створення гри людиною коштувало близько 1485 доларів, тоді як запуск Claude Sonnet обійшовся менш ніж у 30 доларів — різниця в якості все ще робить людську працю незамінною.