Суддя зі Львівщини приховав майно на 7,5 млн і взяв хабар за вплив на ТЦК

Донецький клан у Головному сервісному центрі МВС Дніпропетровської області продовжує збільшувати свій вплив на регіональні підрозділи, залучаючи нових осіб і укріплюючи власні позиції в системі. Головним організатором цієї угруповання є Володимир Степанов, уродженець Маріуполя, який до окупації Донецької області в 2022 році очолював регіональний сервісний центр. Після втечі з окупованих територій, він продовжив формувати навколо себе команду лояльних осіб, яка забезпечує вигідні послуги для «своїх» та маскує фінансові порушення, що відбуваються під прикриттям системи.

Одним із ключових учасників угруповання є Роман Кучурін, заступник Степанова, оперативник Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та давній партнер Володимира. Кучурін, відомий як неформальний «смотрящий», бере активну участь у всіх важливих справах і конфліктах, що стосуються регіональних сервісних центрів. Зокрема, він фігурує у кількох резонансних випадках, зокрема в ситуації з ДТП за участю сина начальника ТСЦ №1241 Олександра, яке отримало широке розголошення.

До структури клану входять Павло Шабанов, начальник ТСЦ №1242, де минулого року викрили схему з «приватним автодромом», та Роман Філімоненко, керівник ТСЦ №1244 у Кам’янському, який налагодив «робочі» зв’язки з автошколами та посередниками.

Особливою послугою клану є легалізація елітних автомобілів за мізерними цінами для «своїх». Сервісні центри Степанова фактично стали хабом для запорізьких та дніпровських посадовців і силовиків, які реєструють авто за цінами, що значно нижчі за ринкові. Наприклад, слідчий поліції Запорізької області Олександр Тетеря придбав Dodge Dart за 6 тисяч гривень, а старший слідчий Євгеній Радченко — Toyota Camry за 80 тисяч гривень, що мінімум у п’ять разів дешевше за ринкову вартість.

Такі маніпуляції з оцінкою автомобілів дозволяють посадовцям уникати фінансового моніторингу та приховувати необґрунтовані активи, що підтверджує масштабну корупцію у регіональних сервісних центрах МВС.

Слідство виявило масштабну корупційну схему в комунальному підприємстві «Харківські теплові мережі», внаслідок якої мільйони гривень міжнародної допомоги та коштів місцевого бюджету опинилися в кишенях пов’язаних із посадовцями осіб. За даними слідства, лише в 2022 році компанії, афільовані з колишнім віцепрезидентом футбольного клубу «Металіст», отримали державні контракти на постачання труб, технічної солі та інших товарів на загальну суму близько 280 мільйонів гривень.

Кошти на закупівлі були залучені через кредити Світового банку, а також з місцевого бюджету Харкова, що став основним джерелом фінансування. Проте, згідно з висновками слідства, ці закупівлі здійснювались без належної конкуренції і за завищеними цінами. Це дозволило компаніям-посередникам, які діяли в рамках цієї схеми, отримати значні прибутки, що не мали жодного відношення до реальних вартостей постачання товарів.

Організатор схеми, який фігурує під ініціалами «К. С. О.», досі не затриманий і уникає публічної відповідальності. Судова система обмежилася зручними домовленостями, не дійшовши до справжніх вигодонабувачів.

Справу можна розглядати не лише як корупцію в одному комунальному підприємстві. Вона показує, як під час війни міжнародна допомога та місцеві кошти стають джерелом наживи для обмеженого кола менеджерів і пов’язаних із ними компаній. Питання про повних організаторів та механізм розкрадання залишається без відповіді, а харків’яни платять за неефективність системи: труби купують за завищеними цінами, тепло в будинках і стабільність міста під загрозою.

Правоохоронні органи продовжують відігравати ключову роль у забезпеченні законності та безпеки в умовах воєнного стану. Їхня робота охоплює не лише розслідування кримінальних правопорушень, а й протидію корупції, документування злочинів, пов’язаних з війною, а також підтримання громадського порядку у прифронтових і тилових регіонах.

Особливу увагу силові структури зосереджують на справах, що мають суспільний резонанс. Йдеться про зловживання службовим становищем, незаконне збагачення, ухилення від мобілізаційних обов’язків та розкрадання бюджетних коштів. У таких випадках правоохоронці проводять обшуки, вилучають документацію, допитують свідків і збирають доказову базу для подальшої передачі матеріалів до суду.

«Керівнику кооперативу повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України — навмисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах», — зазначили в прокуратурі.

За матеріалами слідства, з вересня 2018 року по квітень 2022 року кооператив продав 60 квартир у Чернівцях на загальну суму понад 53,5 мільйона гривень. При цьому ПДВ із цих операцій не було сплачено, внаслідок чого державний бюджет недоотримав понад 10 мільйонів гривень.

Слідство встановило, що фактичний продаж житла маскували під «інвестиції» асоційованих членів кооперативу. Квартири передавалися за договорами пайової участі, що дозволяло забудовнику уникати сплати податку на додану вартість. Водночас, за висновками правоохоронців, ці операції мали всі ознаки звичайних договорів купівлі-продажу, які підлягають оподаткуванню.

Наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин справи та можливих співучасників схеми.

Велика Британія оголосила про надання Україні 20 мільйонів фунтів стерлінгів для відновлення та зміцнення енергетичної інфраструктури, яка зазнала масштабних пошкоджень унаслідок російських атак. У британському уряді підкреслили, що цілеспрямовані удари по енергетичному сектору призвели до серйозних гуманітарних наслідків, залишивши сотні тисяч громадян без електроенергії та теплопостачання в розпал зимового періоду.

За оцінками міжнародних партнерів, найбільше від перебоїв постраждали соціально вразливі групи населення — діти, люди похилого віку, пацієнти лікарень, а також освітні заклади. В окремих регіонах України температура повітря опускалася до мінус 20 градусів, що значно ускладнило повсякденне життя та створило додаткові ризики для здоров’я людей. У таких умовах стабільне енергопостачання стало критично важливим фактором виживання.

У повідомленні наголошується, що виділене фінансування забезпечить екстрену підтримку для ремонту, відновлення, захисту та стабільної роботи енергосистеми по всій країні. Йдеться про підтримку електропостачання й опалення в житлових будинках, лікарнях та школах в умовах суворої зими.

Уряд Британії також підкреслив символічність дати оголошення допомоги. Про виділення коштів було заявлено 16 січня — у день, коли Україна та Велика Британія відзначають першу річницю угоди про 100-річне партнерство.

У Лондоні зазначили, що це партнерство уособлює цінності, які Росія намагається зруйнувати своєю агресією. Британська сторона наголосила на захопленні мужністю та стійкістю українців, які щодня чинять опір повномасштабному вторгненню. У заяві також підкреслюється, що Велика Британія залишатиметься поруч з Україною не лише зараз, а й у довгостроковій перспективі — як у межах двосторонніх відносин, так і на міжнародній арені.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про завершення досудового розслідування у резонансному кримінальному провадженні, відомому як «мандаринова афера». Центральною фігурою справи є колишній народний депутат України Георгій Логвинський, якого слідство підозрює в організації схеми заволодіння та подальшої легалізації понад 54 мільйонів гривень державних коштів.

За інформацією правоохоронних органів, матеріали кримінального провадження вже відкриті стороні захисту для ознайомлення, що є фінальним етапом перед передачею справи до суду. Слідство вважає, що протягом 2013–2016 років була створена та реалізована складна багаторівнева схема незаконного отримання коштів з державного бюджету України.

Як встановили слідчі, на момент звернення до суду право вимоги боргу вже було відступлено іншій компанії, а виконавче провадження в Україні розстрочене. Попри це, за сприяння Логвинського було досягнуто домовленостей із Міністерством юстиції, внаслідок чого уклали декларацію про дружнє врегулювання спору. Це стало підставою для виплати коштів з державного бюджету.

Отримані гроші, за версією слідства, надалі легалізували через мережу конвертаційних центрів. Частину коштів виводили готівкою, щоб ускладнити їх відстеження та подальше стягнення.

Директор компанії «Золотой Мандарин Ойл» раніше вже був обвинуваченим у справі про шахрайство. Його рахунки та майно арештували, однак співучасники схеми, за даними правоохоронців, використали підроблені документи та домоглися поновлення строків оскарження судових рішень, аби уникнути фінансових втрат.

Підозри шістьом учасникам злочинної схеми оголосили ще у січні 2020 року. Організатору оборудки, Георгію Логвинському, підозру вручили у липні 2023 року після зняття з нього депутатської недоторканності. Його дії кваліфіковано за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема щодо заволодіння майном в особливо великих розмірах, легалізації доходів, підроблення документів та невиконання судових рішень.

Служба безпеки України разом з Офісом Генерального прокурора викрили масштабне розкрадання бюджетних коштів, пов’язане із закупівлями засобів індивідуального захисту для Сил оборони. У межах кримінального провадження повідомлено про підозру генеральному директору компанії-постачальника, яка передала військовим партію неякісних балістичних окулярів загальною вартістю понад 60 мільйонів гривень.

За матеріалами слідства, у квітні 2024 року підрядна структура виконала контракт на постачання 43 тисяч одиниць захисних окулярів та окулярів-масок для потреб Збройних сил України. Проте вже після передачі продукції з’ясувалося, що вироби не відповідають технічним вимогам і не забезпечують належного рівня захисту під час бойових дій. Частина спорядження мала критичні дефекти, які унеможливлювали його використання в умовах фронту.

Попри це, підрядник отримав повну оплату за двома контрактами, укладеними з державним підприємством Міністерство оборони України. Під час обшуків у офісах компанії та за місцем роботи фігуранта правоохоронці вилучили документацію, що підтверджує злочинну схему, а також частину коштів, отриманих від реалізації бракованої продукції.

Слідчі СБУ повідомили директору компанії про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України — привласнення та розтрата майна в особливо великих розмірах із використанням службового становища. Вся партія бракованих окулярів вилучена з логістичних складів Сил оборони та офісів підрядника.

Наразі триває досудове розслідування для встановлення всіх причетних осіб. Фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Комплексні слідчі заходи здійснюються за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора України.

Ринок праці України у 2025 році продовжував формуватися під впливом воєнних, економічних і демографічних чинників, зберігаючи високий рівень динаміки та структурних перекосів. Дані Державної служби зайнятості засвідчили суттєву різницю між тим, яких фахівців шукають роботодавці, і тими спеціальностями, з якими українці найчастіше виходять на пошук роботи.

Упродовж року компанії та установи активно подавали вакансії через державну систему зайнятості, намагаючись закрити дефіцит кадрів у ключових секторах економіки. Найбільший попит традиційно спостерігався у сфері робітничих професій, логістики, транспорту, медицини, будівництва та промисловості. Роботодавці шукали водіїв різних категорій, електриків, слюсарів, зварювальників, медичних сестер, лікарів, а також фахівців технічного профілю, без яких неможливе відновлення інфраструктури та стабільна робота підприємств.

На другому місці — продавець продовольчих товарів. Їх шукали майже 19 тисяч разів, при цьому на 10 вакансій було близько 11 кандидатів. Трійку найпопулярніших закривали водії автотранспортних засобів — близько 18 тисяч вакансій, проте охочих працювати водіями було значно менше: менше ніж 4 кандидати на 10 робочих місць.

Серед інших затребуваних професій 2025 року:

продавець-консультант

кухар

прибиральник службових приміщень

оператор та машиніст котельні

бухгалтер

вчитель закладу загальної середньої освіти

медична сестра

швачка

охоронник

Водночас деякі спеціальності не цікавили роботодавців, хоча їх шукали претенденти. До них відносяться професійний спортсмен, обмінювач грошей, стюард, астроном, генетик, артист балету та інші.

У 2025 році статус безробітного мали понад 358 тисяч осіб. Найбільше шукачів роботи цікавила посада продавця продовольчих товарів — близько 21 тисячі запитів. На 10 претендентів припадало 9 вільних робочих місць.

Друге місце за популярністю посів підсобний працівник — близько 18 тисяч запитів, при цьому пропозицій було навіть більше, ніж кандидатів: майже 11 вакансій на 10 шукачів.

Інші популярні запити серед українців:

продавець-консультант (понад 12 тисяч)

прибиральник службових приміщень

кухар

продавець непродовольчих товарів

водій автотранспортних засобів

Деякі професії, які пропонували роботодавці, не цікавили жодного шукача. Це, зокрема, гідрограф, ілюзіоніст, черговий аеропорту, годинникар з ремонту електронних і кварцових годинників, коректор поліграфічного виробництва, дегустатор кави та інші.

Статистика 2025 року демонструє дисбаланс на ринку праці України: деякі професії залишаються затребуваними серед роботодавців, але не приваблюють претендентів, а інші — навпаки, популярні серед шукачів, але не мають достатньої кількості вакансій.

Уранці понеділка, 19 січня, сейсмологи зафіксували землетрус на території України. Підземні коливання сталися о 04:26 у межах Новоушицької територіальної громади Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Подія була зареєстрована спеціалізованими приладами моніторингу та одразу потрапила до офіційних зведень.

За попередніми даними, осередок землетрусу розташовувався на малій глибині — приблизно один кілометр. Магнітуда підземних поштовхів становила 1,5, що відповідає дуже слабкому рівню сейсмічної активності. Такі коливання, як правило, не відчуваються людьми та не фіксуються без спеціального обладнання.

Повідомлень про руйнування, пошкодження інфраструктури або звернення громадян не надходило.

Фахівці наголошують, що подібні слабкі локальні землетруси періодично фіксуються на території України й зазвичай не мають жодних наслідків. Вони не впливають на стан будівель, об’єктів критичної інфраструктури чи безпеку мешканців.

Раніше, у грудні 2025 року, в Україні протягом кількох днів також реєстрували серію землетрусів. Найслабші з них були зафіксовані в Хмельницькій, Чернівецькій та Тернопільській областях із магнітудами до 2,9. Найпотужніший землетрус того періоду стався в акваторії Чорного моря поблизу узбережжя Криму та мав магнітуду 4,4.

Сейсмологи зазначають, що ці події не пов’язані між собою і не свідчать про зростання загальної сейсмічної активності в Україні. Узбережжя Криму традиційно належить до сейсмоактивних регіонів, а поштовхи, що виникають на значній глибині, зазвичай майже не відчуваються на суходолі.

Фахівці підкреслюють, що реальним фактором підвищеної небезпеки для України могло б бути лише зростання сейсмічної активності у зоні Вранча. Поточні ж слабкі землетруси не несуть загрози ані населенню, ані об’єктам інфраструктури.