Суддю Верховного суду підозрюють у держзраді

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) провели масштабну спецоперацію, спрямовану на викриття корупційних схем у галузі енергетики. За результатами тривалого розслідування, правоохоронці виявили діяльність організованої злочинної групи, яка роками здійснювала вплив на діяльність стратегічних підприємств у державному секторі.

Слідчі дії тривали понад 15 місяців і дозволили зібрати значну кількість доказів, серед яких понад тисяча годин аудіозаписів, що підтверджують існування складної корупційної мережі. За даними слідства, учасники цієї мережі займалися організацією незаконних схем, що впливали на функціонування ключових енергетичних об'єктів. Зокрема, вони забезпечували незаконні виплати, призначення осіб на важливі посади та маніпулювання контрактами на постачання енергетичних ресурсів.

За інформацією НАБУ, учасники організації налагодили механізм контролю за державними компаніями, серед яких — АТ “НАЕК “Енергоатом”. Мета схеми полягала у незаконному збагаченні та впливі на прийняття управлінських рішень у сфері енергетики.

Зранку детективи НАБУ проводять обшуки у низки посадовців, серед яких — чинний міністр юстиції та колишній міністр енергетики Герман Галущенко. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

«Це ще не кінець», — зазначив парламентар, натякаючи на можливе продовження розслідування та нові викриття.

Обшуки також тривають в офісах «Енергоатому» та пов’язаних із підприємством осіб. Офіційних коментарів від міністрів поки немає.

Експерти вважають, що ця операція може стати однією з найбільших антикорупційних справ останніх років, оскільки торкається стратегічного сектору енергетичної безпеки країни.

У Білій Церкві співробітники поліції затримали директора будівельної компанії, який став фігурантом кримінальної справи за підозрою у шахрайстві. За даними правоохоронців, він продав одну й ту ж квартиру двом різним покупцям, отримавши за це майже 1,9 мільйона гривень. Проти зловмисника відкрито кримінальне провадження за частиною 5 статті 190 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за шахрайство в особливо великих розмірах.

Як стверджує слідство, директор компанії підписав договір із жінкою про придбання квартири, хоча ця ж сама квартира вже була раніше продана іншому покупцеві. Відомо, що усі квитанції про оплату, які він видавав, не відповідали фактичним платежам, і на момент укладання угоди житло вже не перебувало у власності компанії.

Чоловіка затримано, йому інкримінують заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, вчинене в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190 КК України). Слідчі перевіряють можливі інші епізоди за схожою схемою та встановлюють додаткових потерпілих.

Телеграм-канал «Викривач» припускає дотичність до історії осіб із оточення місцевих депутатів Євгена та Марини Ткаленків.

Депутати Євген і Марина Ткаленки раніше фігурували в публікаціях про земельний конфлікт навколо ділянки на вул. Спартаківській у Білій Церкві. Нині власником землі є кооператив «ЖБК Гетьман», а забудовою займається «Житлобуд БЦ». Зв’язок цих проєктів із поточною кримінальною справою слідство не підтвердило.

Справу розслідують слідчі поліції Київщини; санкція інкримінованої статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Російська армія почала активно застосовувати оновлені керовані авіаційні бомби (КАБ) — так звані планерні боєприпаси, оснащені додатковими реактивними двигунами. Таке технічне вдосконалення суттєво збільшує дальність їхнього польоту та ускладнює роботу українських систем протиповітряної оборони, які й без того перебувають під постійним навантаженням через інтенсивні обстріли. Про використання цих модернізованих бомб повідомили Financial Times і низка українських медіа, посилаючись на дані розвідки.

За оцінками фахівців, оновлені радянські зразки КАБ, що раніше скидалися з літаків на відстань до 80 кілометрів, тепер отримують невеликі турбореактивні двигуни, які подовжують траєкторію польоту в кілька разів. Це дозволяє російським літакам здійснювати пуски поза зоною ураження більшості українських зенітних систем, залишаючись у відносній безпеці. Фактично, такі боєприпаси перетворюються на гібрид між крилатою ракетою та керованою авіабомбою.

Експерти називають такі рішення «дешевою заміною крилатих ракет»: вони дають змогу поцілити в енергетичну інфраструктуру й військові об’єкти, але з меншим вантажем бойової частини — близько 250 кг. Одночасно виробництво й застосування таких боєприпасів значно дешевше за стандартні крилаті ракети.

Додавання двигуна дозволяє запускати планерні бомби з безпечнішої відстані — літаки-носії можуть здійснювати пуски значно далі від лінії фронту і морських районів, що ускладнює їх ураження українською ППО. За словами представників ГУР, ворог досі тестує цю зброю в бойових умовах, але вже має перші влучання по Одесі, Миколаєву та Полтавській області.

Водночас у таких рішень є й обмеження: через масу двигуна і конструкційні обмеження корисне навантаження знижується — ефективні бойові частини обмежені приблизно 250 кг. Також частину польоту можна зробити реактивною лише на етапі розгону, далі боєприпас планує до цілі. Незважаючи на це, експерти вказують на ризик масштабного застосування у разі налагодження виробництва.

Українська система ППО вже бореться з багатьма одночасними загрозами — крилаті й балістичні ракети, масовані удари безпілотниками (зокрема іранського виробництва) та тепер — реактивні планери. Рівень перехоплення російських ракет, за аналізом, знизився в останні місяці, що посилює загрозу для цивільної інфраструктури. Одночасно вартість захисту зростає: західні зенітні ракети (наприклад Patriot) набагато дорожчі за одиницю від дешевих реактивних планерів, що створює економічну дисбалансну ситуацію.

Президент України та військове керівництво наголошують на необхідності багатокомпонентної ППО та постачань із-за кордону; тимчасом ворог працює над модернізацією й баллістичних засобів, що робить перехоплення ще складнішим.

— За словами заступника голови української розвідки Вадима Скібіцького, деякі планери вже оснащені реактивними двигунами, що значно збільшило їхню дальність.— Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат зазначав, що характеристики боєприпасів можна «приблизно порівняти» з крилатими ракетами, але поки що їх застосування обмежене — РФ тестує їх «в бойових умовах». Їх, за його словами, можна уражати РЕБ- та зенітними засобами.— Військові експерти застерігають: якщо Росія вийде на масове виробництво таких планерів, це створить тривалу і дешеву загрозу, яку буде важче відбивати економічно і технологічно.

Реактивні планери — це еволюція вже відпрацьованої практики: доопрацювання радянських боєприпасів крилами, наведенням і тепер — реактивними двигунами. Це тимчасово дає Росії можливість завдавати ударів глибоко в тил без значного ризику для своїх літаків. Якщо застосування стане масовим, це поставить нові вимоги до української оборони і західної допомоги.

США висловили повну підтримку пропозиції Європейської комісії, яка передбачає можливість використання частини заморожених російських суверенних активів для фінансової допомоги Україні та тиску на Кремль. Йдеться про механізм, який дозволить задіяти до 185 мільярдів євро із загальної суми заморожених російських активів, що перебувають в Європі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. За інформацією агентства Reuters, цей крок передбачає використання коштів без їх формальної конфіскації, що означає збереження юридичного статусу активів, але з можливістю їхнього розподілу через спеціально створену структуру.

Ідея полягає в тому, щоб частину заблокованих активів направити на відновлення України, що сильно постраждала від російської агресії, а також на підтримку її обороноздатності та економічної стабільності. Окрім цього, ініціатива передбачає використання цих фінансових ресурсів як інструмент тиску на Кремль, що має змусити Росію піти на переговори та зупинити військову агресію проти суверенної держави.

Однак план наразі гальмується через заперечення низки держав, зокрема Бельгії — саме там зосереджена більша частина цих активів (через інфраструктуру розрахунків та зберігання фінансових інструментів). За повідомленнями, бельгійська влада вимагає «чітких і надійних гарантій» перед тим, як погодитися на використання активів. Крім того, останні інциденти з виявленням дронів над бельгійськими аеропортами і військовими об’єктами підштовхнули Берлін і Брюссель до обережності — Німеччина прямо пов’язує ці інциденти з тиском у дискусії про російські активи. Кремль заперечує причетність до випадків із дронами та попереджає про «болючу відповідь» у разі вилучення своїх коштів.

У Вашингтоні, за інформацією Reuters, підтвердили — Америка «абсолютно підтримує» кроки ЄС щодо можливості використання заморожених активів як інструменту тиску на Кремль та допомоги Україні. Джерела в США наголошують, що це узгоджується з політикою посилення економічних заходів проти Москви.

Паралельно з обговоренням механізму використання заморожених активів США продовжують посилювати санкційний тиск на російський енергетичний сектор: наприкінці жовтня американська адміністрація ввела обмеження проти великих нафтових компаній РФ, серед яких — Rosneft і Lukoil. Це рішення має на меті скоротити фінансові можливості Кремля для ведення війни та примусити його до переговорів. Reuters відзначає, що економічні заходи доповнюються можливими подальшими заходами та ретельним моніторингом наслідків санкцій.

Ексначальник сектору реагування патрульної поліції Кременецького районного відділу Анатолій Юрик отримав умовний термін за спробу шахрайського заволодіння грошима. Вироком Шумського районного суду Тернопільської області його визнано винним за ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. Хоча покарання передбачало позбавлення волі строком на три з половиною роки, суд призначив іспитовий термін тривалістю два роки, фактично звільнивши Юрика від відбування реального покарання.

Слідством встановлено, що у лютому 2024 року до правоохоронця звернувся знайомий із проханням допомогти оформити офіційне працевлаштування, щоб законно виїхати за кордон. Натомість Юрик запропонував «вирішити питання» неофіційним шляхом — за грошову винагороду в розмірі 10 тисяч доларів США. Він запевняв, що має необхідні зв’язки та зможе організувати виїзд без перешкод.

Насправді поліцейський не мав таких можливостей і планував обманом заволодіти грошима. Під час зустрічі 21 лютого 2024 року він запропонував передати суму двома частинами – по 5 тисяч доларів. Першу частину він отримав, а пізніше використав на власні потреби.

В суді Юрик визнав свою вину та заявив, що шкодує про скоєне. Він проходить військову службу у ЗСУ, що стало аргументом для суду застосувати іспитовий строк. Протягом двох років обвинувачений зобов’язаний регулярно з’являтися для реєстрації до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи чи навчання. Контроль за виконанням покарання здійснюватиме командир військової частини.

Державне бюро розслідувань завершило розслідування та передало до суду справу, в якій фігурують посадовці, підозрювані у постачанні військовим озброєння, непридатного для використання у бойових умовах. За інформацією пресслужби ДБР, слідство встановило, що чиновники створили масштабну схему заміни якісного озброєння на дешеві аналоги, які не відповідали необхідним технічним стандартам.

Деталі розслідування свідчать, що така діяльність не лише порушувала закон, а й безпосередньо загрожувала безпеці військовослужбовців. Частина поставок виявилася неповною: армія отримала лише близько половини від обіцяної кількості озброєння. Це свідчить про системні зловживання та недбалість під час державних контрактів, які могли мати серйозні наслідки під час бойових дій.

Зокрема, із 400 одиниць зброї було отримано лише 200. Усі вони не мали жодного маркування, технічної документації та сертифікатів відповідності. Під час використання на фронті кулемети не могли вести безперервний вогонь — після кількох пострілів вони виходили з ладу через руйнування частин і механізмів.

Встановлено, що цю зброю виготовляла одна з іноземних компаній. Проте українські посадовці не уклали контракт безпосередньо з виробником, а скористалися послугами посередника, переплачуючи до 40% від реальної вартості.

ДБР наголошує, що такі дії не лише завдали державі значних збитків, а й створили ризик для життя українських військових на передовій. У разі доведення вини посадовцям загрожує покарання у вигляді позбавлення волі.

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо полковника однієї з військових частин Одеської області, якого звинувачують у зловживанні службовим становищем. Обвинувальний акт уже передано до суду, що відкриває шлях до юридичного розгляду справи.

За інформацією слідства, на початку 2025 року командир віддав наказ чотирьом підлеглим військовослужбовцям вирушити до міста Подільськ для проведення ремонтних робіт у квартирі, яка належить його тещі. Протягом трьох місяців — із січня по березень — замість виконання прямих службових обов’язків солдати займалися будівельними роботами: укладали плитку, шпаклювали стіни, встановлювали сантехніку та виконували інші роботи, пов’язані з ремонтом житла.

Попри це, військові продовжували отримувати бойові виплати, що призвело до збитків державі майже на мільйон гривень. Крім того, як зазначають у ДБР, дії командира створювали ризики для обороноздатності, адже підлеглі фактично були відсторонені від служби.

У квітні співробітники ДБР затримали полковника безпосередньо в квартирі під час перевірки виконаних робіт. Сам командир своєї провини не визнає. Він заявив, що бійці нібито «добровільно допомагали» з ремонтом під час повітряних тривог.

Слідчі готують цивільний позов для відшкодування збитків, завданих державі. Якщо вину полковника буде доведено, йому загрожує до шести років позбавлення волі.

«Укренерго» — ключова ланка енергетичної безпеки України, на плечах якої лежить стабільність національної енергосистеми та розвиток інфраструктури передачі електроенергії. Проте останні роки стали для компанії періодом серйозних випробувань — низка кримінальних проваджень, гучні публічні скандали та численні фінансові претензії поставили під сумнів прозорість її діяльності. Серед найгостріших звинувачень — проведення сумнівних тендерів із фіктивними переможцями, укладання контрактів із пов’язаними структурами, завищення вартості підрядів і завдання державі збитків, що, за оцінками слідства, сягають понад 380 мільйонів гривень.

Період, коли управління офісом проєктів очолив Володимир Кудрицький, став переломним для підприємства. Йому доручили розробку довгострокової стратегії та визначення інвестиційної політики компанії. Саме тоді «Укренерго» опинилося на роздоріжжі між реформами, що мали забезпечити ефективність та відкритість, і старими практиками, які тягнули за собою конфлікти інтересів, внутрішні суперечності та недовіру з боку суспільства.

У 2016 році попри програш у офіційному конкурсі на посаду голови «Укренерго», Ковальчук утримав крісло за неформальної підтримки впливових осіб. Саме в цей період Кудрицький поступово став ключовою фігурою всередині структури.

З 2018 по 2020 рік підприємство уклало серію контрактів, що згодом стали об’єктом кримінальних проваджень. Один із найрезонансніших — із ТОВ «Візін Річ». Компанія з капіталом 100 гривень, формальним директором-пенсіонером і частою зміною юридичних адрес отримала підряди на десятки мільйонів. За матеріалами слідства, саме Кудрицький і відповідальний за економічну безпеку Сергій Тоцький підписували контракти, загальна сума яких перевищила 13 млн гривень.

Банк «Конкорд», що виступав гарантом фірми, офіційно заявив у суді, що угоди суперечать інтересам держави — фактично підтвердивши їхній фіктивний характер.

Окрема історія — будівництво підстанції 500 кВ «Кремінська» на Луганщині. З 2016 року кошторис об’єкта зріс із 500 млн до 1,7 млрд гривень. За даними слідства, умови тендеру сформували так, щоб відхилити дешевші пропозиції. Завдані державі збитки оцінили у 380 млн гривень. У 2021 році колишнім посадовцям оголосили підозри за ст. 364 ККУ.

Попри розслідування, у 2020 році «Укренерго» уклало нові контракти — зокрема, на 65 млн гривень із корпорацією «Союз», пов’язаною з бізнесменом Костянтином Григоришиним і заводом «Запоріжтрансформатор». Вартість обладнання була співмірною з попередніми тендерами, фігурантами кримінальних справ щодо завищення цін.

Матеріали журналістських розслідувань також вказували на інтереси керівництва компанії у секторі «зеленої енергетики». Компанії «Хорос» і «Проенерджі», очолювані колишніми підлеглими Ковальчука, отримували вигідні контракти на підключення вітрових і сонячних електростанцій, включно з об’єктами «Нікопольської СЕС» Ріната Ахметова.

Паралельно компанія демонструвала фінансові втрати. За 2021 рік збитки «Укренерго» перевищили 2,7 млрд гривень. При цьому керівник компанії у 2021 році отримував в середньому 558 тис. гривень щомісяця — один із найвищих показників у держсекторі.

Також виникли питання щодо особистої декларації. У 2020 році Кудрицький не подав щорічний звіт, аргументуючи це тим, що «Укренерго» стало приватним АТ після корпоратизації. Водночас 100% акцій компанії залишається у державній власності.

У 2020 році було створено ТОВ «Укренерго Цифрові рішення», співвласником якого став Кудрицький. Керівником компанії призначили його заступника Андрія Немировського. Фірма, створена у жовтні, уже через два місяці показала доходи у майже мільйон гривень, а згодом виграла тендери, зокрема на 750 тис. гривень для організації корпоративних заходів. Ці обставини експерти називають ознаками потенційного конфлікту інтересів.

Перевірка НКРЕКП у 2021 році підтвердила численні порушення — від невиконання інвестиційних програм до неефективного використання коштів. Але суттєвих кадрових рішень або покарань не відбулося.

Сьогодні «Укренерго» залишається критично важливим для енергобезпеки України — особливо в умовах війни. Але історія останніх років демонструє, що реформаторські обіцянки трансформувалися у низку корупційних епізодів, кадрових рішень без конкурсу, фінансових втрат і кримінальних справ без вироків.