Сутички у Вінниці: люди штурмували стадіон через дії ТЦК і поліції

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) завершило процедуру конкурсу на призначення управителя для арештованого торговельно-офісного центру «Гулівер» через систему Prozorro. Першочергово цей об'єкт був переданий в управління АРМА ще у 2017 році у рамках кримінального провадження, яке стосувалося незаконного привласнення активів державних банків особами, наближеними до екс-президента Віктора Януковича.

Протягом цього часу основним завданням АРМА було забезпечення належного збереження майна та його управління до остаточного визначення правового статусу активу в межах кримінального розслідування. З огляду на значущість ТРЦ «Гулівер», як одного з найбільших комерційних об'єктів у столиці, агентство поставило перед собою завдання не тільки ефективного управління, але й забезпечення прозорості процесу, аби майно було максимально захищене від можливих спроб незаконного впливу.

Наразі суди ухвалили рішення, які встановили, що частка у власності ТРЦ належить державним банкам-кредиторам, а не особам, пов’язаним із Януковичем. У зв’язку з цим АРМА припинило конкурс із пошуку нового управителя, фактично повернувши актив державі.

За інформацією порталу biz.nv.ua, «Гулівер» є одним із найбільших торговельно-офісних комплексів столиці та тривалий час був предметом судових суперечок щодо права власності. Витоки справи сягають 2018 року, коли комплекс було арештовано та передано в управління АРМА. Того ж року компанія ТОВ «Три О» розпочала управління ТРЦ і в період із 2018 по 2021 рік перерахувала до державного бюджету 8,2 млн грн.

У жовтні 2024 року АРМА оголосило конкурс на відбір управителя ТРЦ із умовою щомісячного гарантійного платежу у розмірі 17,388 млн грн. Спершу переможцем було визначено ТОВ «БК Міленіум», однак 23 січня 2025 року агентство відхилило результати конкурсу через виявлені порушення. Компанія «БК Міленіум», зареєстрована у грудні 2017 року, спеціалізується на управлінні нерухомістю. Кінцевим бенефіціаром і керівником є Володимир Мєчов.

Завершення конкурсної процедури та повернення ТРЦ «Гулівер» під контроль держави стало важливим кроком у відновленні належного управління активами, здобутими незаконним шляхом, та гарантує збереження майна для державних банків та громади.

Прокурорка Хмельницької обласної прокуратури Ольга Веселовська потрапила у центр дисциплінарного розгляду після того, як відмовилась від проходження повторного медичного огляду. Вона заявила, що більше не вважає себе особою з інвалідністю, хоча раніше була офіційно визнана інвалідом другої групи, що підтверджувалося рішенням місцевої медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Справа набула особливої уваги через обставини, що оточують можливі зловживання при оформленні інвалідності посадовцям, і яка була безпосередньо пов'язана з діяльністю цієї МСЕК.

У 2019 році Веселовська отримала групу інвалідності саме через рішення комісії, якою керувала Тетяна Крупа. Після того, як була викрита схема неправомірних дій з боку керівництва комісії, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокуратури почала ретельне розслідування щодо порушень і можливих зловживань. Ситуація загострилась, коли Веселовська відмовилась від подальших перевірок свого здоров'я, що стало додатковим фактором для вивчення її поведінки та намірів.

Проте прокурорка ігнорує вимогу та заявляє, що строк її інвалідності вже завершився, а нині вона не потребує підтвердження. У КДКП вважають, що така поведінка дискредитує прокурора та шкодить авторитету прокуратури, адже посадовець має демонструвати прозорість та відповідальність.

Веселовська працює в органах прокуратури з 2005 року, а з 2021 року очолює відділ у сфері земельних відносин. Наразі вона не визнає за собою порушень та наполягає, що мова йде про її приватні обставини.

Цей випадок уже порівнюють з іншою дисциплінарною справою — щодо прокурорки Черкаської області Наталії Лєнкової, яку покарали за ухилення від вимог комісії. Експерти наголошують: такі інциденти можуть вплинути на довіру суспільства до органів правосуддя.

В Україні, для того щоб у 2025 році отримувати пенсію в розмірі близько 11 000 грн, необхідно не лише мати достатній страховий стаж, але й офіційну зарплату, яка відповідає високим стандартам. За оцінками фахівців, щоб досягти цієї суми, середній розмір офіційної заробітної плати протягом кар'єри повинен становити не менше 31 400 грн на місяць. Саме цей показник, а точніше сума сплачених страхових внесків, визначатиме індивідуальний коефіцієнт, який, у свою чергу, визначає розмір пенсії.

Ключовим елементом пенсійної системи є вимоги до страхового стажу, які постійно зростають. Уже зараз, згідно з новими правилами, мінімальний стаж для отримання пенсії з кожним роком збільшується. Так, у 2026 році для того, щоб вийти на пенсію в 60 років, необхідно мати 33 роки стажу. Для виходу на пенсію в 63 роки достатньо буде 22 роки стажу, а для 65 років – 15 років. Ці вимоги продовжать підвищуватися і в наступні роки, зокрема до 2028 року, коли для пенсії в 60 років буде потрібно 35 років стажу, а для 63 років – 25.

Окремо на 2025 рік: жінки можуть виходити на пенсію у 60 років за наявності не менше 32 років стажу. Матері п’ятьох і більше дітей або матері дитини з інвалідністю мають право на оформлення пенсії з 50 років за умови щонайменше 15 років стажу.

Стаж можна докупити добровільно. У 2025 році один місяць коштує 1 760 грн (це 22% від мінімальної зарплати 8 000 грн). Оплата здійснюється офіційно, і куплений період зараховується до страхового стажу для права на пенсію.

Пенсійна формула «прив’язана» до середньої офіційної зарплати за весь стаж і сплачених внесків. Тож ідеться не про разовий високий оклад, а про стабільно легальну зарплату протягом тривалого періоду. Якщо частина кар’єри відпрацьована на мінімальних внесках або «в тіні», підсумковий коефіцієнт буде нижчим, і до 11 тисяч може «не дотягнути».

Ключ до цільової пенсії — офіційні внески з гідної зарплати + потрібний стаж. За потреби стаж докуповують, але дешевше й ефективніше підвищувати «білу» зарплату та безперервно сплачувати ЄСВ.

Усі звикли до терміну «суперфуд», але варто пам'ятати, що звичайні приправи та харчові добавки не менш корисні для здоров’я, ніж модні суперпродукти. Ферментовані продукти, різноманітні джерела клітковини та навіть гострі спеції можуть зробити диво для вашого мікробіому, полегшити травлення та підвищити імунітет. Вони також позитивно впливають на ваш настрій і загальний стан організму. Ось кілька таких продуктів, які можна легко додавати до повсякденного меню.

Ферментовані мариновані овочі — це чудовий спосіб забезпечити організм корисними мікроорганізмами. Процес ферментації допомагає не тільки зберігати овочі довше, але й значно покращує засвоєння поживних речовин. Окрім того, ферментовані продукти підтримують баланс корисних бактерій у кишківнику, що сприяє здоровому травленню та зміцненню імунної системи. Включення таких продуктів, як червона цибуля, огірки чи навіть буряк, до двох прийомів їжі на день (наприклад, у тако, роли чи салати) може мати чудовий вплив на здоров’я.

Квашена капуста. Класичне джерело пробіотиків і клітковини. Додавайте до бутербродів, салатів або зернових боулів — і смак яскравіший, і кишківник задоволений.

Кімчі. Подвійна користь: пробіотики з ферментації плюс клітковина з овочів. Ложка-дві — у тости, тако, сендвічі, фарш або замість сальси — і страва оживає.

Перець чилі. Капсаїцин допомагає знижувати чутливість кишкових нервових закінчень і може послаблювати хронічний біль. Додавайте гостроту поступово та регулярно — у соуси, супи, м’ясо чи овочі.

Хумус. Нутова паста — це пребіотична клітковина для «годування» корисних бактерій. Простий лайфхак: міняйте майонез у сендвічах на хумус — отримуєте кремову текстуру й кращий склад.

Грецький йогурт. Джерело пробіотиків для підтримки мікробіома й полегшення проблем на кшталт здуття чи закрепів. Використовуйте замість сметани або майонезу, а для компромісу змішуйте майонез і йогурт 50/50.

Маленькі щоденні додавання працюють краще за «разові марафони»: тримайте в холодильнику ферментовані овочі, баночку кімчі та грецький йогурт, а в шафці — хумус і чилі, й ваш мікробіом скаже «дякую».

Міжнародна команда вчених зі Стенфордського університету оприлюднила нові дані, які радикально змінюють наші уявлення про процес старіння людини. Дослідники встановили, що старіння не є рівномірним і поступовим, як це вважалося раніше. Натомість, це складний та дискретний процес, в якому спостерігаються різкі молекулярні стрибки, що характеризуються періодами інтенсивних змін в організмі. Ці різкі «піки старіння» були визнані найяскравішими у середній частині 40-х років та на початку 60-х років, коли найбільше проявляються зміни на молекулярному рівні.

Для детального дослідження цього феномену було проаналізовано більше 135 тисяч біомолекулярних змін у організмах 108 дорослих людей. Учасники протягом кількох років регулярно надавали зразки крові, тканин та мікробіому, що дозволило вченим виявити численні закономірності в їхньому фізіологічному стані. Зібрані дані дозволяють точно відслідковувати періоди, коли організм переживає найбільші стрибки в процесі старіння, що відкриває нові можливості для розробки методів його уповільнення.

Перший пік, зафіксований приблизно у 44 роки, пов’язаний зі змінами в обміні ліпідів, кофеїну та алкоголю, а також у функціонуванні серця, м’язів і шкіри. Саме у цей період можуть почати проявлятися перші ознаки вікових змін — зниження енергії, погіршення відновлення після навантажень, поява проблем зі сном.

Другий пік, який припадає на початок 60-х років, стосується метаболізму вуглеводів, роботи нирок та імунної системи. У цей час ризики вікових захворювань — таких як хвороба Альцгеймера чи серцево-судинні патології — різко зростають, а не наростають поступово.

Науковці зазначають, що отримані результати пояснюють, чому здоров’я людини іноді «обвалюється» після певного вікового рубежу, попри відносно стабільний стан у попередні роки. Водночас вони наголошують, що дослідження проводилось на обмеженій вибірці осіб віком від 25 до 70 років і потребує продовження.

Такі відкриття можуть змінити підхід до профілактики старіння та вікових хвороб, адже замість абстрактного «старіння» медики можуть зосередитися на критичних періодах організму.

Київська міська влада визначила підрядника для демонтажу цеху №5 на території заводу «Більшовик», що є важливим етапом у реконструкції Шулявського шляхопроводу. Виконувати роботи буде консорціум «Промбуд Технолоджи», який отримав контракт на суму 121,12 млн грн. Варто зазначити, що ця структура була створена менш ніж за два тижні до оголошення закупівлі, що викликало певне обурення серед громадськості та експертів. Сума договору є динамічною та не враховує можливі інфляційні ризики, а також зміни вартості матеріалів, що може призвести до додаткових витрат і подальшого збільшення фінансування.

Процес закупівлі супроводжувався низкою суперечок і скандалів. Найдешевші пропозиції, зокрема від компанії ПП «Інженерно-виробничий центр “Вектор”», були відхилені без достатніх пояснень. Цей крок викликав питання щодо прозорості та чесності процедур, адже такі рішення можуть порушувати принципи рівності та справедливості у держзакупівлях. Неодноразові спроби цієї компанії оскаржити результати тендеру не мали успіху, що лише посилило напругу навколо процесу.

Однак серед гучних підрядів та скандалів навколо інфраструктурних проектів у столиці залишається питання, яке напряму стосується безпеки тисяч людей — ситуація на Поштовій площі. Під нею вже багато років існує 8-метровий котлован площею понад 6 тисяч квадратних метрів. Він накритий тимчасовою плитою, що виконує роль перекриття площі, по якій щодня ходять кияни та туристи. Від цього небезпечного простору до тунелів метрополітену — лише 16 метрів.

Реконструкція Поштової площі розпочалася у 2013 році з участю бюджетних коштів на суму 504 млн грн та приватних інвестицій у 163 млн грн. Інвестором стало маловідоме ТОВ «Хенсфорд Україна», пов’язане з особами з орбіти режиму Януковича. Згодом інвестиційний контракт скасували, будівництво зупинили, а об’єкт став заручником судових та бюрократичних процесів. З 2022 року реалізація будь-якої комерційної забудови на цьому місці юридично заблокована, але аварійне питання фактично заморожене.

Сьогодні Поштова площа — це не реконструкція й не археологічний проект, а тиха техногенна небезпека, яку влада уникає визнавати. На тлі демонтажів і будівництв за сотні мільйонів гривень, цей котлован залишається поза увагою. Замість інженерного рішення, забезпечення безпеки та укріплення конструкцій, площа досі тримається на тимчасових опорах уже майже десять років.

Ключове питання — пріоритети міста. Київ витрачає колосальні кошти на нові інфраструктурні проєкти, тоді як один із найнебезпечніших об’єктів у центрі столиці залишається без втручання. Поряд із судовими тяжбами та тендерними війнами Поштова площа продовжує щодня приймати натовпи людей над порожнечею. І поки увага влади прикута до гучних реконструкцій, ця мовчазна загроза лише зростає.

15 жовтня має особливе значення, оскільки в цей день відзначаються кілька важливих міжнародних і локальних свят, церковних пам’ятей, а також традицій, що пов’язані з осіннім календарем. ООН проголошує цей день Міжнародним днем білої тростини, мета якого — привернути увагу до проблем незрячих і слабозорих людей. Цей день покликаний нагадати про необхідність створення безбар’єрного середовища для людей з обмеженими можливостями та забезпечення рівного доступу до життєвих благ.

Крім того, 15 жовтня відзначають ще одне важливе свято — Міжнародний день сільських жінок. Це свято покликане підкреслити незамінну роль, яку відіграють жінки в сільській місцевості, де вони становлять значну частину трудових ресурсів і активно беруть участь у забезпеченні продовольчої безпеки. Сільські жінки, часто без зайвих розмов, працюють на землі, утримують домашнє господарство і підтримують економіку своєї громади.

У нашій країні ця дата не має офіційного загальнодержавного свята — це робоча середа. Водночас у довідниках і місцевих матеріалах 15 жовтня пов’язують із народними традиціями праці, прибирання й підготовки до зими.

За новим стилем у храмах вшановують преподобного Євфимія Солунського, пустельника Лукіана Печерського та святого Савіна Катанського; у деяких традиціях згадують мучеників Кипріяна і Устину (за старим стилем). До цих днів звертаються з молитвами про сили для праці та народжуваність, про успіх у роботі й злагоду в сім’ї.

Наші предки вважали 15 жовтня днем праці й добрих вчинків: прибирали хати й погреби, лагодили інвентар, готували вулики до зимівлі та квасили овочі. Народні прикмети підказують, що якщо небо блакитне — скоро похолоднішає; якщо йде дощ — чекати сніжної зими; опале листя берези віщує кінець тепла. Існує повір’я: три добрі справи для незнайомців у цей день приносять удачу.

Оскільки народна традиція пов’язує день із працею і добром, радять не лінуватися, не байдикувати та уникати сварок і грубих слів. З релігійної точки зору також доречно дотримуватися смирення й ввічливості у ставленні до ближніх.

Київська міська рада прийняла нові Правила підготовки та прийняття рішень щодо набуття та припинення прав на землю комунальної власності. Цей важливий документ, розроблений за ініціативою депутатів Вікторії Пташник і Дмитра Білоцерковця, покликаний забезпечити більшу прозорість і контроль у процесі управління земельними ресурсами Києва. Зокрема, нові правила мають на меті створення чіткої процедури для розгляду заяв, запровадження публічного реєстру земельних угод і запобігання випадкам внесення питань щодо землі «з голосу».

Однією з головних новацій є введення мораторію на продаж комунальних будівель до моменту формування земельних ділянок під ними. Цей захід дозволить краще контролювати земельні ресурси і уникнути поспішних та непродуманих рішень. Окрім того, Київська міська державна адміністрація (КМДА) зобов'язана в разі виявлення порушень чи спроб незаконних операцій із землею негайно звертатися до суду та правоохоронних органів.

Правила забороняють виносити на розгляд питання про землю «з голосу», за винятком термінових потреб — розміщення держустанов, військових об’єктів або розірвання договорів оренди через невиконання зобов’язань орендарем. Також документ деталізує мінімальні розміри ділянок для різних видів забудови і передбачає, що передача ділянок без торгів можлива лише у випадках, прямо передбачених Земельним кодексом.

Нові норми вводять механізм контролю за орендарями: Департамент земельних ресурсів КМДА має перевірити ділянки, передані з 16 липня 2020 року, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку оренди, і при виявленні зловживань готувати подання про відмову у поновленні договору. Крім того, запроваджується черга розгляду заяв за датою та часом їх реєстрації, а також зобов’язання створити публічний реєстр для онлайн-моніторингу стану розгляду земельних заяв.

Проте ухвала породжує питання практичної реалізації. По-перше, нові Правила не скасовують чинний Порядок 2017 року, тож можливі правові колізії та двозначності у застосуванні процедур. По-друге, низка важливих положень під час доопрацювання була вилучена — наприклад, норма про ненижчу ніж 12% орендну плату для тих, хто користувався ділянками без оформлення — що викликає сумніви у повноті антикорупційного захисту.

Під час голосування на сесії 9 жовтня 2025-го рішення підтримали 63 депутати (система показала 61 голос) — при цьому мер Віталій Кличко і депутат Михайло Присяжнюк заявили, що їхні голоси не були враховані. Дискусії у сесійній залі відображали і підтримку (Пташник назвала документ інструментом прозорості), і застереження: зокрема, депутат Микола Конопелько вказував на ризики двозначного тлумачення окремих норм і вимагав розглянути власні правки.

Контекст ухвалення — хвиля скандалів навколо столичної землі та низка розслідувань, що отримали назву «Чисте місто» (НАБУ/САП). Саме на фоні кримінальних проваджень і публічних претензій до практик відведення ділянок Київрада підготувала ці Правила. Утім, як зауважують критики, правила нічого не варті без неупередженого виконання: фіксація норм на папері не гарантує зупинки «туалетних схем», передачі зелених зон під забудову чи втрати для бюджету через відчуження землі без аукціонів.