Святвечір і день пам’яті святої Євгенії Римської: духовні сенси 24 грудня

Внутрішня плівка курячого яйця, яка залишається на шкаралупі після варіння, відома в народі як “луска фенікса”, давно привертає увагу своїми корисними властивостями. Ця тонка прозора плівка, яку традиційно використовували в китайській медицині, вважається справжнім скарбом для здоров’я завдяки своїм лікувальним ефектам. Вона має великий потенціал для підтримки організму в боротьбі з різними недугами, особливо коли йдеться про захворювання дихальних шляхів.

"Луска фенікса" здавна застосовувалась для лікування кашлю, зменшення подразнення слизових оболонок горла та дихальних шляхів. Її цілющі властивості зумовлені високим вмістом корисних білків, амінокислот, а також мікроелементів, які здатні зміцнювати імунітет та підтримувати організм під час хвороби. Зокрема, вона допомагає при запальних процесах у горлі, полегшує симптоми при простудах і грипі, а також може сприяти загоєнню дрібних пошкоджень на слизових.

Наприклад, при невеликих виразках у ротовій порожнині можна відокремити плівку від яйця, промити її чистою водою та прикласти на уражене місце на кілька хвилин. Це допомагає зменшити дискомфорт та прискорити загоєння.

Крім того, плівка використовувалася у народних рецептах для підтримки здорової шкіри та відновлення після травм. Фахівці радять застосовувати такі методи обережно, враховуючи індивідуальні особливості організму.

Жителям Закарпатської області нагадали про обов’язкове дотримання правил користування електроенергією, адже в окремих випадках споживачам можуть перерахувати рахунки, що призведе до значного збільшення суми до сплати. Фахівці компанії звертають увагу на те, що електрична енергія, призначена для побутових потреб, має використовуватися виключно у власних домашніх цілях. Використання світла для непобутових чи комерційних потреб без відповідного узгодження вважається порушенням правил роздрібного ринку електроенергії.

У разі виявлення нецільового використання споживач зобов’язаний одразу припинити такі дії та повідомити оператора системи розподілу. Працівники Закарпаттяобленерго підкреслюють, що дотримання правил не лише гарантує законність споживання, а й дозволяє уникнути додаткових фінансових зобов’язань, що виникають у разі перерахунку.

Йдеться, зокрема, про використання електроенергії для підприємницької чи господарської діяльності, надання платних послуг, роботи дата-центрів, майнінгу криптовалют, діяльності у сфері сільського або зеленого туризму та інших комерційних потреб.

У разі виявлення такого порушення побутовому споживачу здійснюється перерахунок вартості електроенергії за відповідним комерційним тарифом. Перерахунок проводиться за фактично спожиту електроенергію за попередні шість місяців. У результаті сума в платіжках може зрости в рази та стати суттєвим фінансовим навантаженням.

Фахівці наголошують, що своєчасне повідомлення про зміну характеру використання електроенергії та правильне оформлення договорів дозволить уникнути штрафних нарахувань і неприємних сюрпризів у платіжках.

Після розголосу, спричиненого корупційним скандалом, пов'язаним із так званими «плівками Міндіча», Андрій Єрмак оголосив про свою відставку з посади керівника Офісу Президента України. Це рішення стало результатом серйозних суспільних та політичних наслідків, які викликала публікація записів, на яких фігурують високопосадовці, включаючи найближчого соратника президента.

«Плівки Міндіча», які з'явилися у медіапросторі, стали об'єктом широкого обговорення, викликавши обурення як серед громадськості, так і в політичних колах. Вони містять аудіозаписи, де обговорюються корупційні схеми, зокрема маніпуляції з державними ресурсами та вплив на важливі рішення, що мали місце на високому рівні влади. Цей скандал спричинив значний резонанс і посилене суспільне обурення щодо стану боротьби з корупцією в Україні.

Зараз, ймовірно, Зеленський планує залишити керування Офісом президента у технічному форматі, передавши аналітичні функції іншим структурам. Потенційними кандидатами на тимчасове очолювання ОПУ називають заступника керівника Ігора Брусила та керівницю апарату Марію Вітушок.

Ведернікова також звертає увагу на затягування зміни низки голів обласних державних адміністрацій та на те, що на посаді залишається голова Фінмоніторингу Філіп Пронін, який, за даними джерел, блокує розслідування НАБУ. Основним аргументом Зеленського, за інформацією ЗМІ, є відсутність підозри проти людей із оточення Єрмака: «Нехай спочатку НАБУ та САП доведуть, що всі навколо – корупціонери».

Нагадаємо, 28 листопада НАБУ провело обшуки у помешканні Єрмака в межах іншого кримінального провадження. Його пов’язують із «плівками Міндіча», де фігурує під прізвиськом «Алі-Баба», нібито даючи вказівки правоохоронцям щодо тиску на антикорупційні органи.

Внутрішньо переміщені особи в Україні дедалі частіше опиняються перед болісним вибором — залишатися в умовно безпечних тилових регіонах без стабільних доходів або повертатися до прифронтових територій, де ризики для життя залишаються високими. У звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини за період з 1 червня по 30 листопада 2025 року наголошується, що саме фінансова неспроможність стає ключовим чинником таких рішень. Обмежені заощадження, високі ціни на оренду житла та нестача робочих місць у приймаючих громадах поступово вичерпують можливості для проживання в тилу.

У документі також зазначається, що за вказаний період понад 130 тисяч людей залишили прифронтові території, однак значна частина з них згодом була змушена повернутися назад. Причинами називають припинення або зменшення соціальних виплат, труднощі з доступом до медичних і освітніх послуг, а також дискримінацію на ринку праці. Для багатьох сімей витрати на житло в безпечніших регіонах перевищують будь-які можливі доходи, що робить довготривале переміщення практично неможливим.

У звіті наголошується, що чинна система розселення переселенців не пропонує довгострокових рішень. Тимчасові механізми підтримки не здатні забезпечити стабільні умови проживання, а доступ до житла для тривалого перебування залишається обмеженим. Також підкреслюється, що не всі транзитні центри були доступними для людей, які потребували негайного прихистку.

Окрему проблему становить гостра нестача доступного житла, придатного для тривалого проживання. Особливо складною ситуація є для літніх людей та осіб з інвалідністю. Неурядові організації, залучені до евакуації та розміщення переселенців, повідомляють про хронічну нестачу фінансування та труднощі з пошуком відповідних житлових приміщень для цих категорій населення.

У підсумку, як зазначається у доповіді ООН, частина внутрішньо переміщених осіб розглядає можливість повернення або вже повернулася до небезпечних прифронтових районів через відсутність засобів до існування в тилу. Це відбувається попри триваючі бойові дії та загрозу життю, що свідчить про глибину соціально-економічної кризи, з якою стикаються українські переселенці.

Київська міська рада затвердила бюджет міста на 2026 рік та одночасно внесла зміни до Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2024–2026 роки в частині фінансування наступного бюджетного періоду. Рішення було прийняте під час пленарного засідання напередодні, про що повідомило профільне видання КВ.

Відповідно до ухвалених документів, прогнозовані доходи міського бюджету у 2026 році становитимуть 106,3 мільярда гривень. Видатки заплановані на рівні 113,2 мільярда гривень, що формує дефіцит у розмірі близько 6,9 мільярда гривень. Такий розрив між доходами та витратами пояснюють необхідністю збереження фінансування ключових напрямів життєдіяльності столиці.

Проєкти рішень щодо бюджету і змін до ПЕСР були подані Департаментом фінансів та Департаментом економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації. За бюджет на 2026 рік під час голосування проголосували 92 депутати, за зміни до Програми економічного та соціального розвитку — 90.

Найбільшу частку видатків у бюджеті на наступний рік передбачено на сферу освіти — майже 38 млрд гривень. Друге місце за обсягами фінансування посідає транспорт і дорожнє господарство, на які планується спрямувати близько 21 млрд гривень. Значна частина цих коштів піде на компенсацію різниці між економічно обґрунтованою вартістю проїзду та чинними тарифами в комунальному громадському транспорті, зокрема для метрополітену та міського електротранспорту.

Третім за обсягом фінансування є соціальний захист населення — близько 11 млрд гривень. Серед інших ключових напрямів — житлово-комунальне господарство з майже 7,5 млрд гривень та охорона здоров’я з видатками на рівні 7,3 млрд гривень.

Паралельно з бюджетом депутати затвердили обсяги фінансування масштабних інфраструктурних проєктів у межах ПЕСР. У 2026 році на ці цілі планується спрямувати 12,9 млрд гривень. Із них 7,4 млрд гривень передбачено на капітальні ремонти, ще 5,4 млрд — на капітальні вкладення, зокрема будівництво і реконструкцію об’єктів.

Найбільші суми на капітальні ремонти мають отримати комунальні підприємства, що відповідають за дорожню та інженерну інфраструктуру, житловий фонд, зовнішнє освітлення і транспорт. Серед ключових проєктів капітального будівництва — продовження метро на Виноградар, будівництво під’їзної дороги до аеропорту “Київ”, реконструкція дамб мулових полів Бортницької станції аерації, оновлення дощової каналізації, модернізація об’єктів водопостачання і водовідведення, інженерний захист ТЕЦ-5, а також реконструкція полігону твердих побутових відходів у Підгірцях.

Мер Києва Віталій Кличко під час засідання назвав проєкт бюджету збалансованим і таким, що забезпечує фінансування ключових сфер життєдіяльності міста. За його словами, у бюджеті на 2026 рік передбачено 2 млрд гривень на підтримку Збройних сил України, однак ця сума не є остаточною і протягом року столична влада шукатиме можливості для її збільшення.

Водночас Кличко вкотре звернув увагу на проблему вилучення частини податку на доходи фізичних осіб до державного бюджету. За його оцінками, у 2026 році держава забере у столиці близько 8 млрд гривень ПДФО, що, на його думку, негативно впливає на фінансові можливості міста та суперечить принципам бюджетної справедливості.

Міський голова наголосив, що стабільне фінансування інфраструктури, транспорту, медицини та комунальних служб напряму впливає на безпеку та якість життя киян, а також на здатність міста забезпечувати робочі місця і наповнення бюджету.

Голова бюджетної комісії Київради та очільник фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко жорстко розкритикував підхід КМДА до формування головних фінансових документів столиці. За його словами, депутатському корпусу довелося суттєво доопрацьовувати проєкт бюджету та ПЕСР, розглянувши понад 3,4 тисячі пропозицій на загальну суму близько 28 млрд гривень.

Вітренко заявив, що у первинній редакції бюджету на підтримку сил безпеки і оборони було передбачено лише 124 млн гривень, тоді як видатки на інформаційне забезпечення та функціонування муніципального телеканалу перевищували 200 млн гривень. Саме після втручання депутатів фінансування допомоги армії було збільшено до 2 млрд гривень.

Окремо він висловив невдоволення процедурою ухвалення змін до ПЕСР, зазначивши, що документ було винесено на голосування без належної доповіді профільного департаменту.

Бюджет Києва на 2025 рік спочатку затверджувався як профіцитний. Проте протягом року до нього шість разів вносилися зміни, унаслідок чого доходи міської скарбниці зросли до 109,9 млрд гривень, а видатки — до 125,1 млрд гривень. Частина перерозподілів була пов’язана з тим, що окремі розпорядники не встигали освоїти кошти до кінця року, зокрема в частині будівництва та облаштування укриттів.

За підсумками першого півріччя 2025 року доходи бюджету Києва зросли більш ніж на 16 відсотків порівняно з аналогічним періодом попереднього року, однак видатки також суттєво збільшилися.

Наразі остаточні параметри бюджету Києва на 2026 рік будуть уточнені після оприлюднення підписаних повних версій рішень. Водночас загальні обсяги доходів, видатків і ключові пріоритети, озвучені під час пленарного засідання, залишаються актуальними.

Після резонансного скандалу з так званими «прокурорами-інвалідами», який завершився відставкою генерального прокурора Андрія Костіна, у системі прокуратури почалися помітні трансформації. З приходом на посаду нового очільника Офісу генерального прокурора Руслана Кравченка, за інформацією з професійного середовища, формується інша модель фінансового забезпечення чинних прокурорів, що знову викликає суспільну дискусію.

Йдеться про практику додаткових нарахувань, коли окремі прокурори, продовжуючи працювати на посадах і отримувати повноцінну заробітну плату, паралельно користуються правом на так звані «пенсійні виплати». Фактично мова йде про подвійне бюджетне фінансування однієї особи, що виглядає особливо чутливо на тлі воєнного стану та загального дефіциту державних ресурсів.

Так, згідно єдиного державного реєстру судових рішень, 23 жовтня 2019 року Ігор Чуб подав позов до Харківського окружного адмінсуду, вимагаючи визнати дії регіонального Пенсійного фонду незаконними. Справу передали судді Бідонько А.В. Але вже 4 листопада прокурор забрав заяву – попросив залишити її без розгляду для доопрацювання. Наступного дня суд офіційно повернув документи.

Однак, на цьому Чуб не зупинився. Він знову подав ідентичний позов, цього разу – до іншого судді Тітова О.М., який уже 3 грудня виніс рішення на користь прокурора. Це може свідчити про спробу підібрати лояльного суддю для реалізації задуманої схеми.

У позові Чуб вимагав нараховувати пенсію без обмеження граничного розміру та не обмежувати суму зарплати при обчисленні пенсії. При цьому прокурор стверджував, що нібито пропрацював у системі 20 років.

Після винесення рішення Пенсійний фонд подав апеляцію, але навіть не сплатив обов’язковий судовий збір – лише 1152 грн. Через це Другий апеляційний адмінсуд залишив скаргу без руху, надавши термін для усунення порушення. Проте юристи фонду не зробили жодних дій до 13 січня 2020 року. Як наслідок, скаргу повернули.

Таким чином, Ігор Чуб отримав довічну пенсію, яка тепер виплачується додатково до його зарплати.

Також прокурор Ігор Миколайович Чуб володіє значними сімейними активами, серед яких чотири квартири в Харкові, садовий будинок, земельні ділянки та право користування житловим будинком у Великій Британії. Варто відзначити, що джерела походження активів, якими обріс харківський прокурор Ігор Чуб мали б стати предметом вивчення антикорупційних органів.

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Чернівецькій області проводять досудове розслідування за фактом можливого ухилення від сплати податків через так зване «дроблення бізнесу». За даними БЕБ, схема стосувалася власника мережі з понад 100 продуктових магазинів, які функціонували у Чернівецькій, Тернопільській та Хмельницькій областях.

Слідство встановило, що фізична особа-підприємець разом із посадовими особами підприємства та підконтрольними ФОПами організували механізм мінімізації податкових зобов’язань. Для реалізації схеми були задіяні окремі працівники, які вели «чорну» бухгалтерію та формально розподіляли доходи між декількома юридичними особами, щоб приховати реальні обсяги прибутку та зменшити податкове навантаження.

Як повідомляють у БЕБ, бізнес працював за схемою «дроблення», коли реальних працівників не оформлювали в штат, а реєстрували як ФОПів другої групи. Фактично ці особи виконували обов’язки звичайних найманих працівників, підпорядковувалися одному власнику та працювали в єдиній торговельній мережі, однак формально вважалися окремими підприємцями.

Така модель дозволяла розділити один бізнес на десятки ФОПів і уникати сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, які мали б сплачуватися у разі офіційного ведення діяльності в межах одного підприємства.

У БЕБ зазначають, що внаслідок роботи детективів мережа магазинів відмовилася від схеми «дроблення бізнесу» та почала працювати прозоро. Це дало змогу вивести діяльність з тіньового сектору та забезпечити додаткові надходження до державного бюджету.

Станом на зараз держава вже отримала понад 10 мільйонів гривень відшкодованих збитків. Робота з повного повернення коштів триває.

Досудове розслідування здійснюється за ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України — ухилення від сплати податків. Оперативний супровід у справі забезпечує Служба безпеки України в Чернівецькій області, процесуальне керівництво здійснює Чернівецька обласна прокуратура.

11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося засідання, під час якого розглядалося питання про обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. За даними слідства, він фігурує у кримінальному провадженні, пов’язаному з діяльністю організованої групи, яка, за версією правоохоронних органів, контролювала тіньові процеси у певному секторі державного управління.

Слідчі вважають, що Миронюк діяв не самостійно, а у змові з іншим підозрюваним — Дмитром Басовим. Правоохоронці стверджують, що саме ці двоє осіб відігравали ключову роль в ухваленні неформальних рішень, розподілі впливу та координації дій учасників схеми. У матеріалах справи йдеться про системний характер таких дій та їхню тривалість у часі.

Найбільш показовою є позиція силікатної цегли. У кошторисі її вартість закладено на рівні 19 гривень за штуку, тоді як середня ринкова ціна на аналогічну продукцію коливається близько 13 гривень. З урахуванням обсягів робіт така різниця автоматично формує ймовірну переплату на рівні одного мільйона гривень лише на цьому матеріалі.

Не менше запитань викликає квадратний металевий профіль, який у кошторисі зазначений по 57 тисяч гривень за тонну. Водночас ринкові пропозиції на аналогічну продукцію стартують від 38 400 гривень. Різниця у ціні додає до загальної вартості проєкту ще близько 830 тисяч гривень, які не мають очевидного економічного обґрунтування.

Ще більш контрастною виглядає ситуація з профнастилом марки Н44-05. Його вартість у документації завищена майже вдвічі — 630 гривень за квадратний метр замість реальних 300 гривень. За підрахунками, це означає додаткове навантаження на бюджет у розмірі близько 650 тисяч гривень.

Навіть на оздоблювальних матеріалах, зокрема лінолеумі, вдалося виявити істотні розбіжності. У кошторисі його ціна закладена на рівні 1 630 гривень за метр, при тому що аналогічні матеріали з чіткими характеристиками у великих будівельних мережах коштують значно дешевше. Орієнтовна переплата за цією позицією становить близько 190 тисяч гривень.

Загалом лише на кількох базових позиціях попередній аналіз вказує на можливу переплату майже 3 мільйони гривень. Це кошти, які в умовах війни могли б бути спрямовані на закупівлю медичного обладнання, укомплектування бригад швидкої допомоги або підвищення безпеки персоналу.

Поки країна значною мірою тримається на волонтерах і донатах, подібні кошторисні “аномалії” в проєктах, що фінансуються з бюджету, виглядають не просто сумнівно, а потенційно небезпечно з точки зору довіри до системи управління публічними коштами. Питання в цій історії стосуються не лише підрядника, а й замовника, який погодив такі ціни та визнав їх економічно обґрунтованими.