Синоптикі прогнозують останні теплі дні жовтня

З 1 січня 2026 року в Україні значно зростають державні виплати при народженні дитини. Новонароджені отримуватимуть 50 тисяч гривень грошової допомоги, а також «Пакунок малюка» вартістю 8 451 грн, що включає найнеобхідніші речі для першого часу життя дитини. Право на отримання допомоги має один із батьків або законних опікунів, які можуть скористатися сучасними електронними сервісами для подачі заявки.

Подати заяву на виплати можна через додаток «Дія», що значно спрощує процедуру і дозволяє оформити допомогу дистанційно, без необхідності відвідувати установи особисто. Для тих батьків або опікунів, які не користуються додатком, передбачено традиційний спосіб подачі документів — у найближчому відділенні Пенсійного фонду України. Така система дозволяє охопити всіх громадян, незалежно від рівня цифрової грамотності та доступу до онлайн-сервісів.

Варто зазначити, що для дітей, народжених до 1 січня 2026 року, допомога становить 41 280 грн. З них 10 320 грн виплачуються одразу, а решта коштів надається щомісяця протягом трьох років. Для дітей на повному державному утриманні кошти зберігатимуться на депозиті до досягнення повноліття.

Ці зміни покликані підтримати родини та забезпечити дітям необхідні ресурси для перших років життя.

Кандидат на посаду судді апеляційного суду Олег Шкута, який обіймає посаду професора кафедри кримінально-правових дисциплін Одеського державного університету внутрішніх справ, не відповідає критеріям доброчесності. Такий висновок оприлюднила Громадська рада доброчесності, проаналізувавши подані ним декларації та відкриті дані щодо майнового стану й витрат. У документі наголошується на наявності недостовірної або неповної інформації, що ставить під сумнів прозорість фінансових відомостей кандидата.

За даними ГРД, у деклараціях Олега Шкути виявлено розбіжності між задекларованими доходами, грошовими активами та фактичними витратами. Зокрема, у декларації за 2022 рік, за оцінкою членів ради, не було належним чином відображено окремі фінансові ресурси, а також витрати, які за своїм обсягом не узгоджуються з офіційно задекларованими джерелами доходу. Подібні невідповідності розцінюються як суттєві з огляду на вимоги до кандидатів на суддівські посади апеляційного рівня.

Крім того, кандидат не задекларував дві мисливські рушниці, а залишки коштів на банківських рахунках за 2022–2024 роки також не були вказані. Це може свідчити про умисне недекларування активів.

Окремо у висновку ГРД згадано інцидент із літньої поїздки Шкути на самокаті у стані алкогольного сп’яніння, під час якого він вступив у конфлікт із патрульними, що додатково ставить під сумнів його відповідність критеріям професійної етики та доброчесності.

У результаті ГРД дійшла висновку, що Олег Шкута не відповідає критерію чесності та не може бути рекомендований на посаду судді апеляційного суду.

Українська співачка Наталія Могилевська привітала своїх підписників зі святом Водохреща та поділилася атмосферним святковим відео, яке одразу викликало активну реакцію в соцмережах. Артистка продемонструвала традиційне купання у крижаній воді, підкресливши свою прихильність до давніх різдвяно-йорданських звичаїв.

На оприлюднених кадрах видно, як Могилевська босоніж іде до басейну просто неба. На ній лише білий рушник, а довкола — сніг, зимовий пейзаж і спокійна святкова атмосфера. Перед самим зануренням співачка виглядає зосередженою та водночас натхненною, а після купання ділиться емоціями, зізнаючись, що відчуття від холодної води є надзвичайними.

Слова зірки стали не лише привітанням, а й закликом до духовного очищення та сили. Підписники активно коментують відео, дякують за натхнення та діляться власними традиціями. Для багатьох купання на Водохреща – символ сили, віри та оновлення.

Могилевська показала, що для неї це не просто обряд, а спосіб зарядитися енергією та відчути оновлення. Її реакція – щира, енергійна і святкова – надихає підписників підтримувати традиції.

Начальник управління внутрішнього контролю Державної митної служби України Олександр Сапсай опинився в центрі суспільної уваги після подій, що розгорнулися у травні 2025 року. 11 травня він став учасником дорожньо-транспортної пригоди поблизу Львова, керуючи власним автомобілем Skoda Octavia. Інцидент не залишився поза увагою громадськості, однак подальший розвиток подій викликав значно більше запитань, ніж сама аварія.

Вже через кілька днів після ДТП, 19 травня, мати посадовця оформила на нього грошовий подарунок у розмірі 1,43 мільйона гривень. А ще за два дні, 21 травня, Олександр Сапсай придбав новий автомобіль Volkswagen Passat, вартість якого становила майже 2 мільйони гривень. Така оперативність у фінансових рішеннях стала предметом обговорення в соціальних мережах і серед антикорупційних активістів.

Як повідомляють джерела, працівники Управління стратегічних розслідувань та НАЗК нібито розпочали перевірку джерел походження грошей у матері митника. Більш того, нібито навіть підготували проєкт протоколу про корупційне правопорушення, але він зник у невідомий спосіб.

Наприкінці року Сапсай продав своє розбите авто за 680 тисяч гривень, що знову привернуло увагу громадськості до фінансових операцій посадовця.

Ситуація викликає запитання щодо прозорості походження коштів та дотримання антикорупційного законодавства в діях високопоставленого митника.

Археологічна експедиція у місті Володимир на Волині віднайшла рідкісну знахідку, яку вже охрестили «Скарбом купця». Цей скарб датується князівською добою та був виявлений у історичному урочищі «Апостольщина» на території Окольного міста, що колись відігравало важливу роль у торговельному та адміністративному житті регіону. Керівник розкопок Віктор Баюк повідомив, що знахідка має виняткову наукову цінність і відкриває нові сторінки історії середньовічного Волині.

«Скарб купця» складається з різноманітних предметів, які свідчать про активні торгові контакти місцевих купців з іншими регіонами Східної Європи. До нього входять срібні та золоті прикраси, монети різного походження, предмети побуту та торговельного призначення. Кожен із артефактів дозволяє дослідникам відтворити економічні та культурні взаємозв’язки, а також рівень добробуту купців того часу.

573 цілі скляні браслети, центр виробництва яких у добу Русі знаходився в Києві;

9 бронзових та 8 мармурових невеликих натільних хрестиків;

масивний хрест-енколпіон, ймовірно частина облачення священника високого рангу;

18 ромбічних пряжок, оформлених технікою псевдозернь;

5 срібних скроневих кілець;

свинцеві накладки у вигляді стилізованого під тризуб сокола;

щитковий срібний перстень;

бронзовий кістень;

пломби із солярним знаком у колі «дорогочинського типу» та інші речі або їхні фрагменти.

За словами Віктора Баюка, знайдені цілі скляні браслети є безпрецедентними для археологічних досліджень Києво-Руської держави. Раніше археологи знаходили переважно уламки таких прикрас. У Національному музеї історії України зберігається лише близько 30 таких цільних браслетів.

573 браслети поділяються на 109 типів і відрізняються формою (виті, гладкі, трапецієвидні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті) та діаметром (від 4,0 до 5,9 см). Деякі серії налічують по 5–31 екземпляр, інші зустрічаються поодиноко або по 2–5 штук.

Знахідка розташована у схованці під підлогою споруди середини XIII століття. Археологи припускають, що майстер з Києва міг сховати прикраси під час навали, сподіваючись повернутись за ними, проте загинув, а будівля була знищена під час монголо-татарської навали Батия наприкінці зими 1241 року. Прикраси пролежали в землі майже 800 років, поки їх не виявили археологи.

Протистояння між мобілізаційними структурами та частиною цивільного населення в Україні дедалі помітніше виходить за межі кулуарних дискусій і переходить у публічну площину. Останнім каталізатором став резонансний коментар Київського територіального центру комплектування, оприлюднений після серії інцидентів, пов’язаних із нападами на працівників ТЦК. Замість стриманого офіційного тону у заяві пролунала різка, емоційно забарвлена оцінка людей, які уникають призову, що миттєво викликало хвилю обговорень у медіа та соціальних мережах.

У тексті заяви представники мобілізаційної структури використали формулювання, які багато громадян сприйняли як принизливі та узагальнювальні. Осіб, що переховуються від мобілізації, охарактеризували образами на кшталт «сірої маси», наголошуючи на їхній нібито безвідповідальності та відсутності громадянської позиції. Така лексика, замість того щоб знизити напругу, лише посилила відчуття розколу між державними інституціями та частиною суспільства.

На цьому тлі особливо показовими виглядають цифри, оприлюднені уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем. За його словами, кількість звернень громадян щодо дій працівників ТЦК зросла в рази. Якщо у 2022 році було зафіксовано лише 18 скарг, то у 2024 році їх кількість перевищила 3400.

Омбудсмен підтверджує наявність системних порушень, серед яких незаконне фізичне утримання громадян, вилучення особистих речей, обмеження свободи пересування та застосування сили. Окремою проблемою він називає формальний підхід військово-лікарських комісій, коли особу визнають придатною до служби лише на підставі документів, тоді як військові частини згодом відмовляються приймати таких мобілізованих через реальний стан здоров’я.

Правозахисники зазначають, що ситуацію ускладнює відсутність ефективного діалогу між сторонами. Представники ТЦК апелюють до обов’язку захисту держави в умовах війни, тоді як громадяни вказують на масове ігнорування процесуальних прав, зокрема права на правову допомогу та належні медичні огляди.

Дмитро Лубінець наголошує, що відповідальність за порушення закону має бути невідворотною для всіх учасників конфлікту. За його словами, війна триває, і мобілізація є необхідною, однак вона повинна здійснюватися виключно в межах чинного законодавства та з дотриманням прав людини.

Водночас радикальні висловлювання окремих представників ТЦК та ігнорування юридичних процедур лише поглиблюють прірву між армією і суспільством. У підсумку дедалі гостріше постає питання про межу між державною безпекою та свавіллям, яке, за оцінками експертів, може дискредитувати саму ідею захисту держави в очах громадян.

У неділю, 4 січня, в Україні очікується мінлива погода з опадами в окремих регіонах. Дощі та мокрий сніг прогнозують на сході, півдні та у деяких західних областях, тоді як на півночі та частині західних територій істотних опадів не очікується. Температура повітря по країні залишатиметься майже без змін, що забезпечить відносну стабільність температурного фону.

На заході України протягом дня передбачають хмарну погоду з проясненнями. Опади очікуються локально, переважно у вигляді мокрого снігу або дощу, що може створювати слизькі ділянки на дорогах, тож водіям рекомендують бути обережними. Вітер слабкий або помірний, переважно західного та південно-західного напрямку.

У північних областях також збережеться хмарність, місцями можливі сонячні прояснення. Температура повітря вдень становитиме від мінус 2 до плюс 1 градуса.

На сході країни місцями пройде невеликий сніг. Денна температура коливатиметься від мінус 3 до плюс 1 градуса, залежно від регіону.

У центральній частині України 4 січня очікується похмура погода. Небо буде затягнуте хмарами, місцями можливий невеликий мокрий сніг. Температура вдень становитиме від мінус 1 до плюс 2 градусів.

На півдні України прогнозують найтеплішу погоду по країні. Тут очікуються дощі та підвищена вологість, а температура повітря вдень сягатиме плюс 2–7 градусів. У Криму синоптики прогнозують до 10 градусів тепла.