Синоптики розповіли про прогноз погоди на листопад

Конотопський міськрайонний суд Сумської області ухвалив рішення на користь жінки, з якої колекторська компанія намагалася стягнути понад 56 тисяч гривень за кредитом, оформленим без її відома. Під час розгляду справи було встановлено, що позика стала наслідком шахрайських дій після незаконного зламу SIM-картки абонентки мобільного оператора «Київстар».

З матеріалів судового провадження випливає, що 3 листопада 2021 року на ім’я громадянки було дистанційно оформлено споживчий кредит у фінансовій компанії на суму 9 600 гривень. Договір уклали в електронному форматі з використанням персональних даних, до яких жінка фактично не мала доступу в той момент. Отримані кошти були зараховані на банківську картку, якою вона не користувалася і відкриття якої не підтверджувала.

Однак жінка заперечила, що брала будь-який кредит. Вона пояснила, що ще наприкінці жовтня 2021 року її мобільний номер, який був фінансовим номером у ПриватБанку, був зламаний після дзвінка невідомої особи. Шахраї отримали доступ до її SIM-картки та банківського акаунта, що призвело до блокування номера та підозрілих фінансових операцій.

У той самий день жінка звернулася до банку і мобільного оператора, де їй заблокували старий номер і банківську карту. Наступного дня вона подала заяву до поліції про шахрайство, і було відкрито кримінальне провадження.

Суд також взяв до уваги, що кредит був оформлений уже після того, як номер телефону було заблоковано, а жінка звернулася до банку, мобільного оператора і поліції. Додатково було встановлено, що доступ до онлайн-сервісів, з яких подавалися заявки на кредити, здійснювався з IP-адрес у Харківській області та Дніпрі, тоді як у цей час жінка перебувала на своєму робочому місці у Конотопі.

Колекторська компанія наполягала, що відсутність вироку у кримінальній справі не є доказом шахрайства. Проте суд зазначив, що саме кредитор зобов’язаний довести, що договір був укладений конкретною особою та що вона не стала жертвою злочину. Таких доказів компанія не надала.

У результаті суд відмовив у задоволенні позову, визнавши, що жінка не укладала кредитний договір і не сприяла доступу до своїх персональних даних. При цьому колекторам роз’яснили право звертатися з вимогами про відшкодування збитків до осіб, які фактично вчинили шахрайство.

У декларації заступника прокурора Хмельницької області Максима Кутерги відсутні відомості про нерухомість і транспортні засоби, якими, за наявною інформацією, фактично користується його родина. Йдеться про елітний житловий будинок у передмісті Києва та автомобіль Porsche, які не відображені в офіційних документах посадовця. Формально ж у декларації зазначено, що сам прокурор не володіє жодним майном і до 2019 року не мав жодних заощаджень.

Окрему увагу привертає угода, укладена в липні 2024 року. Тоді дружина посадовця, Анастасія Кутерга, придбала земельну ділянку в котеджному містечку преміумкласу поблизу столиці. Подібні об’єкти нерухомості зазвичай мають високу ринкову вартість, що не завжди узгоджується з офіційно задекларованими доходами сім’ї за попередні роки.

Водночас з’ясувалося, що на ділянці фактично вже зведений котедж площею близько 170 квадратних метрів. За даними забудовника, подібні будинки у цьому котеджному містечку продаються за суму понад 300 тисяч доларів. Ціни на нерухомість у цій локації стартували від понад 260 тисяч доларів, що еквівалентно більш ніж 10 мільйонам гривень.

Окрему увагу привернула вартість самої землі. За офіційними даними, 6,5 сотки обійшлися дружині прокурора менш ніж у 240 тисяч гривень — це значно нижче ринкових цін у цьому районі. За оцінками ринку, вартість сотки в Підгірцях на той момент становила щонайменше 1,5 тисячі доларів.

У декларації за 2024 рік також з’явився автомобіль Porsche 2019 року випуску, оформлений на дружину Кутерги. Його вартість у документі прихована, однак наразі це авто виставлене на продаж за суму близько 64 тисяч доларів. Сам посадовець раніше декларував лише право користування автомобілем, який належав третій особі.

Ще одним епізодом стала продаж дружиною Кутерги квартири у Києві за понад 2,5 мільйона гривень. При цьому у документах фігурує покупець з прізвищем, яке не ідентифікується у державних реєстрах, що, на думку експертів з антикорупційного контролю, може свідчити про спробу ускладнити перевірку походження коштів.

У прокуратурі пояснили, що у декларації відображено лише земельну ділянку, придбану для будівництва, а житловий будинок наразі зазначений як незавершений об’єкт. Водночас фактичний стан нерухомості та співвідношення її вартості з офіційними доходами родини викликають запитання щодо повноти та достовірності декларування.

Український ринок землі поступово виходить із «шокової» фази, спричиненої війною, і переходить до етапу системного зростання вартості. Незважаючи на виклики, пов'язані з безпековою ситуацією та військовими діями, 2026 рік має стати ключовим для подальшої стабілізації ринку та формування довгострокового інвестиційного тренду. Вже зараз експерти фіксують початок зростання вартості землі, яке, зокрема, залежатиме від ходу мирних перемовин і безпекової ситуації в країні.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що в умовах війни ринок землі відчуває постійні коливання, зокрема в орендних ставках та цінах на землю. За його словами, для українського аграрного сектору зараз важливо не тільки оцінити реальну вартість землі, а й зрозуміти, як війна та перспективи її завершення впливають на інвестиційні настрої.

Більш стриманий, але водночас оптимістичний прогноз дає координатор земельного комітету УКАБ Ігор Лісецький. Він вважає, що у 2026 році ринок увійде у фазу стабільного та виваженого зростання без різких стрибків. За його словами, ринок уже вийшов із кризового стану перших років війни й перейшов до системного накопичення вартості, що поступово наближатиме українські ціни до рівня східноєвропейських країн.

Лісецький наголошує, що драйвером зростання стане попит із боку агровиробників і інвесторів, які активно викуповують орендовані землі як інвестиційний актив. Фінансова спроможність фермерів підтримується стабільним експортом через морські порти та світовими цінами на продовольство. Водночас географія цін залишатиметься нерівномірною: у західних і центральних областях конкуренція за землю буде високою, тоді як у прифронтових регіонах сходу і півдня ринок фактично «замре» через безпекові ризики.

Фінансовий аналітик Ерік Найман звертає увагу, що інвестиції у сільськогосподарську землю сьогодні є однією з найпопулярніших стратегій в Україні. Він наголошує, що агроземля є валютним активом, адже на ній вирощують експортні культури, ціни на які прив’язані до долара. Проте, за його словами, орендна дохідність у 5–6% річних не є надто високою, а головний заробіток для покупців полягає у зростанні вартості землі, що фактично робить такі операції спекулятивними.

Найман попереджає про головний ризик: коли настане момент продавати, власник ділянки може зіткнутися з відсутністю покупців, особливо якщо земля розташована всередині великого агромасиву й має лише одного потенційного покупця. У такому випадку доводиться продавати з дисконтом.

Юрист Олександр Ігнатенко нагадує, що інвестиції в землю потребують ретельної юридичної перевірки. Нині громадяни України можуть купувати до 100 гектарів сільськогосподарських земель, а юридичні особи — до 10 тисяч гектарів. Іноземцям купівля землі досі заборонена. Перед угодою необхідно перевіряти статус ділянки у державних реєстрах, переконуватися у відсутності обтяжень і оформлювати купівлю через нотаріуса. Власники також мають враховувати податкові зобов’язання та можливі зміни законодавства.

Таким чином, 2026 рік може стати переломним для українського ринку землі: у мирному сценарії він отримає потужний імпульс до зростання, а у воєнному — збереже роль одного з небагатьох стабільних активів у країні.

Печерська окружна прокуратура міста Києва разом зі Службою безпеки України повідомила про викриття масштабної схеми ухилення від оподаткування, внаслідок якої державний бюджет зазнав збитків на десятки мільйонів гривень. Слідство встановило, що злочинна діяльність була системною, добре організованою та охоплювала одразу кілька регіонів країни.

За матеріалами кримінального провадження, ключову роль у схемі відігравав організатор так званого «конвертаційного центру», який діяв у змові з директором приватного товариства та двома бухгалтерами. Через розгалужену мережу приблизно з пів сотні фіктивних підприємств, зареєстрованих у Києві та Одеській області, вони надавали представникам реального бізнесу незаконні послуги з мінімізації податкових зобов’язань.

У період з січня по серпень 2025 року учасники схеми умисно занижували податок на додану вартість, що призвело до несплати ПДВ на суму понад 53,8 млн грн.

Правоохоронці повідомили фігурантам про підозру за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

У прокуратурі зазначили, що під час досудового розслідування вся сума завданих збитків — 53,8 млн грн — вже відшкодована до державного бюджету. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Раніше повідомлялося, що правоохоронці викрили масштабну схему легалізації коштів, отриманих під час виконання оборонних контрактів. Загальна сума фінансових операцій, що мають ознаки відмивання, перевищує 578 мільйонів гривень.

Більшість дорослих людей потребує від семи до дев’яти годин сну щодоби, аби організм мав змогу повноцінно відновитися, стабілізувати роботу нервової системи та підтримувати нормальний обмін речовин. Проте в реальному житті цей режим часто порушується через робоче навантаження, навчання, побутові справи або активний вечірній відпочинок. У результаті багато хто намагається компенсувати нестачу сну тривалим «відсипанням» у вихідні дні.

Фахівці Тернопільського обласного центру контролю та профілактики хвороб наголошують, що такий підхід не є ефективним у довгостроковій перспективі. Хоча кілька додаткових годин сну можуть тимчасово покращити самопочуття, частково нормалізувати рівень глюкози в крові та роботу гормональної системи, повністю усунути наслідки регулярного недосипання таким способом неможливо.

Якщо ви не висипалися, медики радять додавати до нормального сну максимум одну годину у вихідний та за потреби дрімати 20–30 хвилин удень. Не слід спати кілька годин вдень — це порушує внутрішній годинник і може викликати апетит, втому, проблеми зі сном та енергією.

Хронічне недосипання загрожує не лише поганим настроєм і зниженням працездатності. Воно підвищує ризик переїдання, надмірної ваги, серцево-судинних проблем, діабету, зниження імунітету, депресії, тривожності та скорочує тривалість життя. Організм компенсує брак сну за рахунок їжі та підвищеного енергоспоживання, що негативно впливає на здоров’я.

Ознаки, що організму потрібно більше сну: позіхання, втомлюваність, дратівливість, погана концентрація, забудькуватість, брак мотивації, підвищений апетит, проблеми статевого характеру. Якщо вони виникають, медики радять скоригувати режим разом із сімейним лікарем.

Головна порада — намагатися спати достатньо протягом тижня, щоб організм не намагався «наздоганяти» недосипання у вихідні.

Президент України Володимир Зеленський під час свого щоденного звернення повідомив, що вже наступного тижня Верховна Рада може ухвалити рішення щодо призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони України. Зеленський зазначив, що це рішення є стратегічно важливим для країни, оскільки в умовах складної безпекової ситуації зміни в уряді повинні відповідати новим викликам, що постають перед державою.

Федоров, відомий своєю діяльністю в уряді та досвідом роботи в цифрових технологіях, активно працював над реформами в галузі цифровізації та безпеки. Призначення його на таку відповідальну посаду, за словами президента, дозволить країні зберегти високий рівень ефективності в управлінні оборонною сферою та значно зміцнити національну безпеку.

«Заслухав доповідь Михайла Федорова фактично по плану нашого захисту. Стратегічні речі обговорювали. Розраховую, що парламентарі вже наступного тижня підтримують Михайла на посаду міністра оборони України», — заявив Президент.

Глава держави також наголосив, що для оборонної сфери вже напрацьований чіткий план дій, так само як і для дипломатичного напряму. Водночас, за його словами, вирішальним чинником у реалізації цих планів залишається позиція міжнародних партнерів.

«У нас план дій є, так само, як і для дипломатії; це залежить виключно від рішучості партнерів, який план стане основним на рік», — зазначив Зеленський.

Президент підкреслив, що завершення війни можливе лише за умови посилення тиску на Росію.

«Війну треба завершувати, для цього на Росії треба тиснути. Той, хто говорить мовою балістики та шахедів, нічого, крім сили, не зрозуміє», — додав він.

Варто зазначити, що до Верховної Ради вже надійшли заяви про відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, що відкриває шлях для урядових кадрових змін.

Попри те, що знежирені продукти та дієти на їх основі стали популярними у сучасному харчуванні, останні дослідження виявляють, що відмова від корисних жирів може мати несподівано негативні наслідки. Численні експерти в галузі харчування вказують, що знежирені аналоги не лише не сприяють схудненню, а й можуть стати однією з причин появи целюліту — проблеми, яка турбує багатьох людей, незалежно від віку та статі.

Целюліт виникає внаслідок структурних змін у підшкірно-жировому шарі, а також порушення мікроциркуляції та лімфатичного відтоку. Коли організм позбавляється здорових жирів, він може почати компенсувати цей дефіцит іншими шкідливими речовинами, що сприяють утворенню жирових відкладень і порушенню нормального обміну речовин. Це, в свою чергу, впливає на структуру шкіри, створюючи видимі нерівності — характерний для целюліту «апельсиновий» ефект.

Прихований цукор і стрибки інсулінуЩоб компенсувати відсутність смаку у знежирених продуктах, виробники додають цукор, фруктозу та інші загущувачі. Це провокує різкий стрибок глюкози в крові і викид інсуліну, який блокує розщеплення жиру і стимулює його відкладення у підшкірній клітковині.

Порушення синтезу колагенуДля утримання жирових клітин у правильному положенні потрібен колаген. Жиророзчинні вітаміни А та Е необхідні для його синтезу. Якщо ви вживаєте лише знежирені продукти, ці вітаміни не засвоюються, шкіра стає тонкою і менш пружною, а целюліт більш помітним.

Гормональний дисбалансЖири важливі для синтезу естрогенів та інших гормонів. Їх дефіцит призводить до гормональних збоїв, затримки рідини та відкладення жиру у стегнах і сідницях.

Відсутність відчуття насиченняЖири стимулюють вироблення гормону ситості – лептину. Знежирена їжа не дає сигналу мозку про насичення, тому ви з’їдаєте більше і швидше тягнетеся до солодкого. Сумарна калорійність раціону на «дієтичних» продуктах може перевищувати нормальну.

Щоб боротися з целюлітом, відмовлятися від жирів не варто. Експерти радять стабілізувати рівень цукру в крові, обирати продукти середньої жирності та додавати корисні ненасичені жири для регенерації тканин і підтримки пружності шкіри.

Тема можливого розміщення британських військових підрозділів на території України знову активно обговорюється у західних політичних колах на тлі розмов про майбутню мирну угоду та механізми гарантування безпеки. Лондон у координації з Парижем і Вашингтоном аналізує різні формати міжнародної присутності, які могли б сприяти дотриманню потенційного перемир’я, водночас не перетворюючи ситуацію на пряме військове протистояння з Російською Федерацією.

Ключовим елементом цих дискусій є пошук балансу між стримуванням і обережністю. Західні союзники прагнуть створити систему безпеки, яка б унеможливила відновлення активних бойових дій, але не спровокувала неконтрольовану ескалацію. Саме тому розглядаються варіанти обмеженої військової присутності, консультативних місій або багатонаціональних контингентів із чітко визначеним мандатом.

Втім, нинішній контекст значно складніший. Україна не є нейтральною територією, а Росія вже веде проти неї повномасштабну війну, що радикально змінює логіку будь-якої міжнародної військової присутності.

За оцінками західних експертів, мова не йде про класичну модель миротворчих місій під егідою ООН. Розглядається концепція так званих «сил стримування» — європейських підрозділів, чия присутність автоматично означатиме, що будь-яка атака Росії створює ризик прямого конфлікту із Заходом. Ключовий сигнал у такій моделі — готовність до реального бою, а не символічна присутність.

Однією з головних дилем залишається питання правил застосування сили. Колишні командири миротворчих місій наголошують: нечіткий мандат може бути смертельно небезпечним для військових. Досвід Руанді та Сребрениці показав, що розмиті повноваження й відсутність політичної рішучості призводять до катастроф. У випадку України принципове питання звучить так: чи матимуть західні солдати право вступати в бій у разі порушення угоди Росією, навіть якщо атака не буде спрямована безпосередньо проти них.

Окрема проблема — нестача ресурсів. Для постійної присутності приблизно 15 тисяч військових на місці з урахуванням ротацій потрібно щонайменше утричі більше особового складу. Європейські армії, зокрема британська й французька, не мають достатніх резервів, щоб самостійно забезпечити таку місію. Саме тому попередні спроби створити повноцінну франко-британську коаліцію цього року фактично зайшли в глухий кут.

Без участі США система стримування виглядає неповною. Одним із компромісних варіантів, які обговорюються, є розміщення американських авіаційних і ракетних сил у країнах, що межують з Україною. Така модель передбачає обмежену присутність європейських сухопутних військ безпосередньо в Україні, але потужну повітряну й морську підтримку з боку США поблизу зони конфлікту.

Колишні міжнародні спостерігачі застерігають: головний урок Мінських угод полягає в тому, що сам факт моніторингу без механізму покарання за порушення не працює. Документування інцидентів без подальших дій лише створює ілюзію миру, яка зрештою руйнується.

Фактично Захід розглядає модель, яку військові описують як «розтяжку»: невеликий контингент робить будь-яку атаку надто ризикованою для противника, адже вона неминуче тягне за собою ескалацію. Водночас така стратегія робить самих військових заручниками політичних рішень і вимагає максимальної ясності щодо цілей, повноважень і меж застосування сили.