Синоптики розповіли про прогноз погоди на листопад

Журналісти-розслідувачі Bihus.info оприлюднили нові факти, які ставлять під сумнів слова народного депутата від фракції «Слуга народу» Юрія Камельчука щодо його поїздки до Європи. За публічними заявами парламентаря, у листопаді він нібито перебував у Страсбурзі в межах офіційного відрядження. Втім, перевірка відкритих даних та розкладу роботи Верховної Ради засвідчила, що в цей період депутат фактично був присутній у сесійній залі та брав участь у голосуваннях.

Зокрема, встановлено, що 5–7 листопада Камельчук перебував у Києві і голосував за законопроєкти разом з іншими народними депутатами. Лише після цього він вирушив за кордон. Подальша подорож, як з’ясували журналісти, вже не мала ознак службової: депутат провів відпустку в Португалії та відвідав кілька європейських міст у компанії своєї супутниці Дарії Саєд.

Аналіз оприлюднених ним фото та інших матеріалів показав, що Камельчук не брав участі у форумі 5-7 листопада. Зокрема, його немає у списках спікерів та учасників заходу, а фото він використав старі – зроблені під час засідань ПАРЄ у Страсбурзі в жовтні та квітні 2025 року.

Крім того, у нардепа помітили новий кросовер Porsche Cayenne S, який не зазначений у декларації. Автомобіль зареєстрований на київську лізингову фірму, пов’язану з політиком часів Януковича Сергієм Тігіпком. Камельчук та Дарія Саєд подорожували Європою на цій автівці, що підтверджується фото у соцмережах.

Журналісти звернулися до Верховної Ради, керівництва фракції «Слуга народу» та ДБР для надання правової оцінки діям депутата.

Раніше Камельчук заявляв про вихід із партії «Слуга народу», але фактично продовжує перебувати у фракції ВРУ. Він також очолює політичну партію «Українська нація» та медіакомпанію «Бужани-прем’єр».

Щоб написати унікальний текст у потрібному форматі — з заголовком у першому абзаці, без службових фраз — мені потрібен оригінальний фрагмент, який слід переробити.

Надішліть, будь ласка, повний текст-основу.

Порція вівсянки на молоці або воді, доповнена ягодами й жменею горіхів, забезпечує довготривалу енергію та містить велику кількість клітковини. Такий сніданок запускає метаболізм і допомагає уникнути різких стрибків голоду.

Поєднання курячого філе, листової зелені, чері та половини авокадо — це оптимальний баланс білків, корисних жирів і клітковини. Страва легко засвоюється, насичує надовго й підтримує м’язову масу навіть у період зниження ваги.

Швидкий варіант перекусу, що не перевантажує калоріями. Банан і йогурт додають кремовості, шпинат — мікроелементів, а насіння льону — омега-3 та клітковину. Такий напій добре втамовує голод між прийомами їжі.

Лосось або тріска разом із броколі, морквою та кабачком — легка вечеря, багата на білок і корисні жири. Страва легко готується за 20–25 хвилин і не створює відчуття важкості перед сном.

Фахівці радять не пропускати воду перед прийомами їжі, частіше використовувати спеції для стимуляції метаболізму та робити ставку на менші порції 5–6 разів на день. Саме поєднання правильних звичок і збалансованих страв формує стабільний та здоровий шлях до схуднення без стресу та жорстких обмежень.

У центрі уваги правоохоронних органів опинилися високопосадовці АТ «НАЕК «Енергоатом», яких джерела в слідчих структурах пов’язують із багаторічною корупційною схемою з виведення державних коштів. У матеріалах справи фігурують колишній міністр енергетики та нині відсторонений міністр юстиції Герман Галущенко, чинний міністр енергетики Світослав Гринчук, тимчасовий виконувач обов’язків голови правління компанії Петро Ковтонюк, віцепрезидент Якоб Хартмут, керівники низки ключових філій — Полович, Божко, Стоянов, а також ексгендиректор підприємства Ковальчук.

За наявною інформацією, йдеться про розгалужену фінансову схему, яка функціонувала протягом кількох років і була вибудувана через мережу підконтрольних юридичних осіб та пов’язаних між собою фізичних осіб-посередників. Саме через них, за версією слідства, здійснювалося оформлення сумнівних контрактів, фіктивних послуг та постачання товарів за значно завищеними цінами.

Системне покривання порушень на всіх рівнях контролю давало змогу виводити державні гроші під виглядом «модернізації» атомних станцій — при тому, що реальні роботи у багатьох випадках не виконувалися або виконувалися частково.

Особливу роль відігравали посадові особи, які мали вплив на рішення територіальних центрів комплектування. За даними слідства, вони допомагали працівникам підприємств-учасників схем ухилятися від мобілізації, фактично гарантувавши безперешкодну роботу тіньових потоків.

У контексті розслідування слідчий суддя Центрального райсуду Миколаєва Олена Демінська ухвалою №490/9864/25 від 1 грудня 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР, що лише підкреслює складність та політичну чутливість справи.

Паралельно зі схемою реконструкцій діяла ще одна — фінансова. За інформацією слідства, Сердюк Олександр Іванович є фактичним засновником і контролером низки компаній:ТОВ «Єдиний гаманець»,ТОВ «ПЕЙ ПЛЕЙС Україна»,ТОВ «НЕЙШНЛ ПЕЙМЕНТ ЕНД КОЛЛЕКШН ПРОЦЕССІНГ ЦЕНТР» та інших.

Разом із групою фізичних осіб, серед яких Веремчук, Стржалківська та Рудоман, він організував злочинне угруповання для відмивання коштів і обслуговування нелегальних транзакцій — у тому числі пов’язаних із гральним бізнесом.

Для цього використовувалася мультифункціональна платіжна система Wallet One, що дозволяє проводити онлайн-перекази, здійснювати обмін валют, включно з російським рублем, і зберігати кошти. Наявність прямого доступу до фінансових потоків та транзакцій у RUB створює ризики для національної безпеки України та дає РФ можливість впливати на тіньові фінансові процеси.

Компанії-учасники схеми формально виглядали легальними, але фактично виконували роль «пральні» — обслуговували фіктивні договори, генерували підроблені дані про товари та послуги та легалізували кошти, отримані злочинним шляхом.

Слідство перевіряє зв’язки між атомною та платіжною частинами схеми, оскільки обидві — за попередніми даними — могли використовувати спільну інфраструктуру для переміщення та приховування грошей.

Національне агентство з питань запобігання корупції за підсумками перевірки встановило ознаки можливого необґрунтованого збагачення у судді Києво-Святошинського районного суду Київської області. Підставою для таких висновків став комплексний моніторинг способу життя посадовця, який проводився протягом 2022–2023 років. Інформація про результати перевірки оприлюднена з посиланням на дані самого Агентства.

У процесі аналізу фінансових та майнових активів судді фахівці НАЗК з’ясували, що протягом відносно короткого періоду він став власником одразу трьох транспортних засобів. Особливу увагу привернули ціни, вказані у відповідних правочинах, адже вони істотно відрізнялися від ринкових. За даними перевірки, зазначена в договорах вартість автомобілів була занижена у кілька разів, а в окремих випадках — у десятки й навіть сотні разів у порівнянні з реальною ціною таких транспортних засобів на вторинному ринку.

Йдеться про такі автомобілі:

MERCEDES-BENZ G 350 TD (2013 р.), придбаний у вересні 2022 року за 10 тис. грн, тоді як експертна вартість становила понад 2,1 млн грн.

MERCEDES-BENZ G 500 (2013 р.), куплений наприкінці 2023 року за 529 тис. грн, тоді як у відкритих джерелах ціна авто сягала майже 685 тис. грн.

RENAULT ZOE (2017 р.), придбаний також наприкінці 2023 року за 5 тис. грн, хоча експертна оцінка вказувала реальну вартість близько 431,5 тис. грн.

Проаналізувавши доходи судді та членів його сім’ї, НАЗК дійшло висновку, що законних підстав для легального придбання такого майна не було.

На підставі цих даних Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання частини активів необґрунтованими. САП вимагає стягнути у дохід держави:

автомобіль MERCEDES-BENZ G 350 TD (2013 р.);

частину вартості автомобіля RENAULT ZOE (2017 р.);

грошові кошти, виявлені на банківських рахунках судді.

Загальна сума необґрунтованих активів, за оцінкою слідства, становить понад 3,3 млн грн.

Відповідно до закону «Про запобігання корупції», у разі якщо суд визнає активи необґрунтованими та ухвалить рішення про їх стягнення, посадова особа підлягає звільненню з посади у встановленому законом порядку.

Різка зміна кольору обличчя, коли шкіра стає незвично блідою без очевидної причини, є приводом для уважнішого ставлення до власного здоров’я. Лікарі застерігають: така ознака не завжди пов’язана з перевтомою чи стресом, інколи вона може свідчити про розвиток небезпечних захворювань, зокрема гострого мієлоїдного лейкозу (ГМЛ).

Гострий мієлоїдний лейкоз — це онкологічне захворювання крові, яке виникає внаслідок порушень у роботі кісткового мозку. Саме там формуються клітини крові, і при цьому виді лейкозу процес утворення білих кров’яних тілець відбувається неправильно. Атипові клітини швидко розмножуються, витісняють здорові, порушують баланс між еритроцитами, лейкоцитами та тромбоцитами, що негативно впливає на імунітет і здатність організму переносити навантаження.

Окрім блідості, ознаками захворювання можуть бути:

постійна втома та слабкість;

задишка;

часті інфекції;

поява синців або кровотеч (включно з кровоточивістю ясен);

різке зниження ваги;

нічна пітливість;

плоскі червоні або фіолетові плями на шкірі;

біль у кістках та суглобах;

відчуття дискомфорту або тяжкості в животі.

Фахівці наголошують, що раннє виявлення хвороби значно підвищує шанси на успішне лікування. Тому при появі цих симптомів важливо якомога швидше звернутися до лікаря.

У Львові під час виконання службових обов’язків загинув працівник територіального центру комплектування. Про трагічний інцидент повідомили в органах прокуратури. За попередніми даними слідства, подія сталася ввечері, коли військовослужбовець здійснював перевірку документів у громадському місці.

За інформацією правоохоронців, 30-річний мешканець Львова раптово проявив агресію під час спілкування з представником ТЦК. Під час конфлікту він завдав військовому ножового поранення та використав газовий балончик, після чого зник з місця події. Попри зусилля медиків, врятувати пораненого не вдалося — отримані травми виявилися несумісними з життям.

Постраждалого військкома, який був ветераном АТО, доправили до лікарні з важким пораненням стегнової артерії. Незважаючи на зусилля медиків, врятувати його життя не вдалося.

Нападника вдалося затримати. Наразі проводяться слідчі дії для з’ясування всіх обставин події.

Державне некомерційне підприємство «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» оголосило масштабний проєкт реконструкції будівлі «А», попередня вартість якого становить 1,32 млрд грн. Процес закупівлі привернув увагу експертів і громадськості, адже на торгах упевнено виривається вперед компанія ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» із пропозицією на рівні 1,05 млрд грн. Попри формальне зниження вартості, участь цієї фірми породила низку запитань, оскільки саме вона розробляла проєкт реконструкції і мала повний доступ до детальних кошторисів, що створює ризики нерівних умов для інших потенційних учасників.

Фахівці, які здійснили незалежну експертну оцінку поданого кошторису, виявили значні відхилення від середньоринкових цін на базові матеріали. Зокрема, арматура, металопластикові вікна, теплоізоляційні плити та керамічна плитка на відкритому ринку коштують на 21–40% дешевше, ніж зазначено у документації. Такі розбіжності свідчать про можливе завищення витрат, яке може вплинути на кінцеву вартість робіт навіть після знижених тендерних пропозицій.

Тендерні умови були складними та вибірковими: учасники мали надати детальну технічну документацію на десятках сторінок, підтвердження постачання від виробника, чинний договір на вивезення будівельних відходів та п’ять сертифікатів ISO. Дешевшого конкурента – «Укрбуд-Проєкт-Реконструкція» – відхилили через формальні невідповідності.

ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» зареєстроване у 2020 році та належить Юрію Ромашко. Компанія отримала державних підрядів на 1,37 млрд грн, більшість без конкурентних торгів, включно з підрядами на будівництво захисних споруд на атомних станціях. Підряди «Кантріінвестбуду» фігурували у «плівках Міндіча» – записах НАБУ про відкатні схеми при закупівлях «Енергоатому».

Реконструкція будівлі «А» Інституту серця передбачає створення відділення інноваційної кардіонейрореабілітації та інтенсивної терапії до кінця 2027 року. Очолює Інститут Борис Тодуров, уповноважена особа з закупівель – Аліна Сухомлин.