Синоптики розповіли про прогноз погоди на листопад

Козацьких гетьманів зазвичай уявляють як постатей із булавою, очільників переможних походів та творців державних традицій. Проте політична історія України XVII–XVIII століть значно складніша за романтизовані образи підручників і літературних переказів. Це була епоха, що більше нагадувала напружений політичний трилер, наповнений боротьбою за вплив, швидкими змінами союзів, втручанням великих держав і драматичними поворотами, які визначали долю козацької державності.

У цей період козацька старшина жила в умовах постійного протистояння між внутрішніми амбіціями та зовнішніми імперськими інтересами. Після визвольної війни Богдана Хмельницького на українські землі з різних боків впливали Річ Посполита, Московське царство, Османська імперія та Кримське ханство, кожне з яких прагнуло підкорити або принаймні контролювати територію Гетьманщини. Гетьмани, обираючи шлях між цими силами, мусили вести тонку дипломатичну гру, де кожне рішення могло зміцнити владу або ж завершитися поразкою, вигнанням чи навіть смертю.

палацових переворотів,

замовних убивств,

інформаційних кампаній,

змов старшини,

інтриг іноземних держав,

отруєнь та розстрілів,

шпигунства та таємних агентів сусідніх імперій.

Історик Кирило Галушко зазначає, що українська політична еліта того часу жила в умовах, коли “зрада була звичайною стратегією виживання”.

Одним із яскравих прикладів стала змова проти Івана Виговського після Гадяцької угоди 1658 року. Попри спроби Виговського вирвати Україну з-під московського контролю, старшина звинуватила його у “служінні полякам”. У 1664 році гетьмана заарештували та стратили пострілом за наказом коронного гетьмана Себастьяна Чарнецького.

Іван Брюховецький, перший гетьман Лівобережної України, який пішов на васальні відносини з Москвою, загинув у 1668 році під час зустрічі з Петром Дорошенком. Замість переговорів відбулася кривава розправа, що, за однією з версій, була частиною московської політичної гри.

У 1687 році відбувся перший український “двірцевий переворот”: гетьмана Івана Самойловича усунули зі старшинської підтримки на користь Івана Мазепи, звинувачуючи його у зраді та амбіціях, попри відсутність реальних доказів. Самойловича заслали до Сибіру.

XVIII століття стало часом отруєнь, таємних вбивств, московських спецоперацій та суперництва серед козацької старшини. Навіть Іван Мазепа став жертвою масштабної інформаційної кампанії Москви: фейкові листи, церковні анафеми та підкуп старшини були спрямовані на дискредитацію гетьмана.

Уроки Гетьманщини важливі й сьогодні. Політична боротьба того часу демонструє, що інтриги, фейки, змови та агентурні ігри були невід’ємною частиною української політики, а зовнішній тиск і маніпуляції залишаються актуальними і для сучасної держави.

У світському середовищі з новою силою спалахнули розмови про можливе відродження культового телепроєкту «Танці з зірками». Причиною хвилі обговорень став натяк Юрія Горбунова, продюсера й телеведучого, який у мережі не лише поділився сімейними фото, а й дав зрозуміти, що на телебаченні може готуватися щось особливе. Його слова стали приводом для палкої дискусії у свіжому випуску програми #ністиданісовісті, де цю тему докладно розглянули ведучі Євген Фешак, Артур Адамов та Наталія Тур.

У розмові, що переросла у живу суперечку про актуальність танцювального формату, Євген Фешак висловив переконання, що шоу має всі шанси повернутися на екрани. Він зазначив, що за роки відсутності «Танці з зірками» не втратили своєї ценності й залишаються впізнаваним брендом, який здатен знову об’єднати глядачів навколо яскравих постановок і щирих емоцій.

Колега Фешака, ведучий Артур Адамов, також поставився до ідеї скептично. Він нагадав, що навіть шоу «Голос» свого часу довелося переносити до Польщі через неможливість організувати безпечні прямі ефіри в Україні. За його словами, формат «Танців з зірками» теж прив’язаний до живих виступів і голосування в реальному часі, що суттєво ускладнює його реалізацію в нинішніх умовах.

Натомість Наталія Тур не погодилася з найжорсткішими закидами, які лунають щодо можливого відновлення проєкту. Вона нагадала, що попри війну в Україні вже виходять гумористичні й розважальні програми, а глядачам потрібні емоційні «вікна» для відпочинку та перезавантаження. На її думку, новий сезон «Танців з зірками» міг би бути побудований на більш ліричних, чуттєвих постановках, що відображають переживання людей у воєнний час, а не просто на класичній розвазі.

У підсумку ведучі зійшлися на тому, що, якби шоу й поверталося, воно мало б отримати чітку соціальну місію. Євген Фешак зазначив, що було б правильно, якби подібні великі проєкти поєднували розвагу з суспільно важливою метою — наприклад, збором коштів на підтримку ЗСУ, допомогу пораненим, переселенцям чи дітям, які постраждали від війни.

Поки що повернення «Танців з зірками» офіційно не анонсоване, але сама поява цієї теми в публічній дискусії та натяк Горбунова свідчать: українське телебачення поступово шукає баланс між воєнною реальністю й потребою глядачів у якісному емоційному відпочинку.

Заступник голови Львівської обласної ради Юрій Холод опинився в центрі уваги після оприлюднення даних про цінний весільний подарунок, отриманий від своїх батьків — Ігоря та Романії Холодів. У декларації посадовця зазначено, що подарунок у негрошовій формі становив 2 мільйони гривень, що за актуальним курсом дорівнює приблизно 48 тисячам доларів. Сума привернула суспільний інтерес, адже подібні внески традиційно викликають питання щодо їх походження та необхідності детальнішого пояснення.

Обраницею Холода стала 27-річна Софія Ганяк, відома в соцмережах під іменем Софія Щаслива. У своїх публікаціях вона часто ділиться моментами з особистого життя, що лише збільшило інтерес до події. Їхнє весілля відбулося у розкішному п’ятизірковому Edem Resort Medical & SPA — одному з найпрестижніших комплексів області, власником якого є колишній народний депутат від партії «Свобода» Ігор Кривецький. Атмосфера, масштаб свята та вибір локації ще більше загострили увагу до фінансової сторони урочистості.

За інформацією з відкритих джерел, у 2023 році Софія представляла себе як керівниця соціального відділу благодійного фонду Hope UA, пов’язаного з родиною Гринкевичів. Для Юрія Холода це перший шлюб.

Сам посадовець був обраний до Львівської обласної ради від партії «Слуга народу». З 2019 року працює заступником голови ЛОР, а з 2023-го — виконує обов’язки голови. До політики Холод працював у родинному бізнесі «Ромус-Поліграф».

У декларації за 2024 рік чиновник вказав сімейний будинок, орендовану квартиру та дві квартири на стадії будівництва. Його річна зарплата у Львівській облраді становила 285 тис. грн. Також він задекларував автомобіль Audi Q5, куплений у 2022 році, та значні готівкові заощадження: 35 тис. доларів, 15 тис. євро та 114 тис. грн.

Національне антикорупційне бюро України розпочало серію кримінальних проваджень, що стосуються ймовірних порушень у процесі будівництва фортифікаційних споруд на території Донеччини. Замовником робіт виступала Полтавська обласна військова адміністрація в період керівництва Філіпа Проніна. За інформацією, оприлюдненою керівником НАБУ Семеном Кривоносом в ефірі «Радіо Свобода» 19 листопада, детективи вже формують перелік посадових осіб, які могли бути залучені до можливих зловживань, серед них і колишній очільник ОВА. Нині Пронін займає посаду голови Державної служби фінансового моніторингу України, що надає ситуації додаткового суспільного резонансу.

У межах розслідування перевіряються документи, договори та кошториси, що стосуються закупівель матеріалів, планування робіт і фактичного виконання будівництва захисних споруд. Детективи вивчають можливі розбіжності між звітною документацією та реально виконаними роботами, а також аналізують, чи могла мати місце змова між посадовцями та підрядними організаціями для заволодіння бюджетними коштами.

Кривонос зазначив, що для розслідування справи необхідна допомога Держслужби фінмоніторингу, яка мала б сприяти розслідуванню з моменту публікації записів, проте цього не відбулося. За словами очільника НАБУ, структура Проніна є своєрідною «фінансовою розвідкою», яка повинна відстежувати підозрілі транзакції та рух коштів, однак на запити бюро надано «фактично ніякої релевантної інформації».

У вересні народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк заявив, що під час будівництва фортифікацій на Донеччині могли бути розкрадені близько 200 млн грн. За його словами, роботи імітували, а матеріали використовувалися низької якості, що нібито призводило до втрат позицій українськими військовими.

Філіп Пронін, викликаний до парламенту для пояснень, відкинув усі звинувачення та назвав інформацію про розкрадання недостовірною.

Сухофрукти часто сприймають як легкий і корисний перекус, однак не всі вони безпечні для людей із порушенням вуглеводного обміну. Дієтологиня Гаріма Гоял у матеріалі Health Shots звернула увагу на те, що певні види висушених фруктів можуть створювати додаткове навантаження на організм через значний вміст природних цукрів. Під час сушіння вода випаровується, а концентрація глюкози різко зростає, що автоматично підвищує глікемічний індекс продукту й ускладнює контроль рівня цукру в крові.

Фахівчиня назвала шість сухофруктів, яких діабетикам краще уникати. Серед них — родзинки, фініки, курага, інжир, сушені ананаси та солодкі бананові чипси. Усі ці продукти відзначаються високою щільністю цукрів: навіть невелика порція здатна викликати різке підвищення глюкози. Особливо небезпечними вважаються фініки та інжир, адже вони містять надзвичайно багато фруктози, що швидко всмоктується і провокує стрибки глікемії.

До небезпечних сухофруктів для діабетиків належать:

Інжир та фініки – містять від 50% до 70% простих цукрів, таких як глюкоза та фруктоза.

Сушені вишні та манго – часто містять доданий цукор, швидко підвищують рівень глюкози в крові.

Сушені банани – високий глікемічний індекс і додатковий цукор роблять їх шкідливими.

Цукати – по суті є солодощами, обробленими цукром, що викликають значні стрибки цукру.

Дієтологиня наголошує: для людей з діабетом найкраще обирати свіжі фрукти та горіхи, контролюючи порції і уникаючи продуктів з доданим цукром.

Професійна спілка працівників освіти і науки України оприлюднила жорстку заяву щодо пропозицій, які Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій включив до свого висновку стосовно проєкту державного бюджету на 2026 рік. Освітянська спільнота застерігає, що впровадження таких ініціатив може спричинити різке погіршення умов праці вчителів, масові звільнення та суттєве обмеження трудових прав педагогів, які й без того перебувають під значним навантаженням.

Однією з ключових пропозицій комітету є збільшення норми педагогічного навантаження з 18 до 22 навчальних годин на тиждень. У профспілці з’ясували, що подібне «оптимізаційне» рішення фактично означатиме зменшення кількості ставок і, відповідно, скорочення педагогічних працівників. За підрахунками фахівців, у багатьох навчальних закладах це може призвести до звуження кадрового складу на десятки відсотків, адже підвищена норма годин фактично «вбирає» ті робочі місця, які забезпечували нинішню кількість учителів.

Крім збільшення навантаження, профспілку обурили й інші пропозиції народних депутатів. Зокрема, йдеться про зменшення надбавок за вислугу років і престижність праці, а також про скасування підвищення зарплат за педагогічні звання. Це, за словами освітян, вдарить насамперед по найдосвідченіших учителях і зробить професію ще менш привабливою для молоді.

Профспілка окремо підкреслює, що такі підходи суперечать Конституції. У заяві нагадується, що стаття 22 Конституції України та рішення Конституційного Суду прямо забороняють звужувати обсяг уже наданих прав і свобод через ухвалення нових законів, у тому числі бюджетних, а також скасовувати або обмежувати дію інших законів під виглядом “бюджетної доцільності”.

«Ми категорично протестуємо проти запропонованих змін і закликаємо народних депутатів, Голову Верховної Ради, членів комітетів із питань бюджету, фінансів, податкової та митної політики не допустити ухвалення цих протизаконних норм у другому читанні, які порушують трудові права педагогів», — заявили у профспілці.

Освітяни вимагають відкликати скандальні пропозиції з проєкту держбюджету-2026 та зберегти чинні гарантії оплати праці вчителів, наголошуючи, що будь-які реформи мають проводитися не за рахунок погіршення становища педагогів, а через системну зміну підходів до фінансування освіти.

Попри розслідування, розпочате Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Національним антикорупційним бюро ще в лютому 2024 року, у Головному управлінні ДПС у Харківській області не відбулося жодних відчутних зрушень. Схеми, пов’язані з незаконним «поверненням ПДВ», штучним внесенням підприємств до категорії ризикових та блокуванням податкових накладних, продовжують функціонувати, перетворюючи податкову систему регіону на інструмент тиску та збагачення обмеженого кола осіб.

За даними підприємців і громадських активістів, на керівних позиціях формально відбулися певні кадрові ротації, проте фактичні виконавці сумнівних рішень залишилися на своїх місцях або передали повноваження лояльним «приймачам». Подібна практика дозволяє зберігати контроль над фінансовими потоками та ухилятися від кримінальної відповідальності, створюючи видимість оновлення структури.

Заступниця начальника Світлана Подсоха та її донька Анна Подсоха, яка очолює управління податкових ризиків, володіють квартирами, будинками, землею, елітними авто та нежитловою нерухомістю у центрі Харкова. Борги за комунальні послуги вони не сплачують, а стягнення через суд не впливає на їхній статус.

Юлія П’яташ, колишня «права рука» Гладченка та Марєхіна, уникла покарання, здавши керівників, і залишилася на посаді начальниці відділу ризиків. Її майно включає кілька квартир, землю, автомобіль та доларові заощадження. Донька проживає у Польщі, а борги за комунальні послуги перевищують 21 тисячу гривень.

Сергій Захаров, офіційно головний державний інспектор, фактично є «касиром» Селезня, збираючи «данину» з бізнесу та розподіляючи її між своєю «четвіркою». Він володіє автопарком, нерухомістю, готівкою та банківськими рахунками. Захарова «забронювали» від мобілізації, тоді як справжні податківці вже служать на фронті.

Прифронтовий Харків страждає від війни щодня: гинуть люди, руйнуються будинки, а податківці продовжують збагачуватися на тіньових схемах, прикриваючись посадами та зв’язками. Експерти та активісти ставлять питання: чи залишаться нові «податкові феодали» без покарання і чи держава готова протистояти корупції у прифронтових регіонах?