Ситуація в Кураховому: російські війська наближаються, загроза блокування міста

Дружина керівника Бюро економічної безпеки у Закарпатській області Євгенія Калугіна — Альона Калугіна — протягом кількох років стала співвласницею помітної кількості бізнес-проєктів і об’єктів нерухомості в регіонах, де її чоловік раніше обіймав керівні посади. Така динаміка привернула увагу громадськості, адже розширення сімейних активів відбувалося паралельно з кар’єрним зростанням посадовця в системі економічної безпеки держави.

Після кожного нового призначення Євгенія Калугіна в тому чи іншому регіоні фіксувалася активізація підприємницької діяльності його дружини. Йшлося насамперед про участь у компаніях, пов’язаних із ринком нерухомості, а також про набуття прав на комерційні та житлові об’єкти. Географія цих активів часто збігалася з місцями службової діяльності посадовця, що породжувало додаткові запитання щодо джерел фінансування та можливих зв’язків між державною посадою і приватними інтересами родини.

Напередодні переведення Калугіна до Чернівецької області його мати, Тетяна Калугіна, стала співвласницею компанії «Голден Блек», яка почала розвивати мережу автозаправних станцій на Буковині. Згодом вона вийшла зі складу засновників, однак уже у вересні 2025 року компанія зі схожою назвою — «Голден Блек Спа» — взяла кредит на 40 млн грн для придбання двох будівель автозаправок. Йдеться про АЗС мережі GB Oil у Чернівецькій області. Співвласницею цієї компанії є Альона Калугіна.

Інвестиції родини на Буковині цим не обмежилися. У 2024 році Альона Калугіна разом із партнерками придбала земельну ділянку площею 1,73 га за 7 кілометрів від Чернівців. Уже влітку 2025 року на цій локації відкрився ресторанно-відпочинковий комплекс Black Lotus із басейном, а наприкінці того ж року — нічний клуб. Комплекс наразі розширюється. Ринкова вартість аналогічної ділянки поблизу сьогодні перевищує 12 млн грн. Партнеркою Альони Калугіної в ТзОВ «Голден Блек Спа» є Віоріка Чорней — мати першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури Вячеслава Чорнея.

Паралельно з цим у 2024 році дружина та мати Євгенія Калугіна придбали по 6 соток землі кожна у приватному секторі Ужгорода — поблизу словацького кордону. На ділянці, яка дісталася дружині, розташовувався житловий будинок, що був знесений. Наразі на його місці зводиться житловий комплекс. За оцінками ринку, земельна ділянка площею 12 соток у цій локації нині коштує понад 100 тисяч доларів. Водночас у декларації посадовця зазначено, що будинок із землею було придбано майже за 17 тисяч доларів.

У липні 2025 року Альона Калугіна інвестувала в аграрну компанію «Хрум», у власності якої перебуває понад 2 гектари землі на Закарпатті. Ринкова вартість цих земель оцінюється приблизно у 90 тисяч доларів.

Після призначення Євгенія Калугіна на посаду в БЕБ, у липні 2023 року, його батько Павло Калугін став власником понад пів гектара землі в Козині поблизу Києва. Ділянка розташована по сусідству з маєтком бізнесмена Ріната Ахметова. Наразі земля аналогічної площі в цій локації коштує близько 15 млн грн. Сам Павло Калугін заявив, що придбав ділянку за власні кошти.

Водночас офіційні доходи родини виглядають значно скромніше. За підрахунками журналістів, батьки Євгенія Калугіна за останні 15 років сукупно офіційно заробили близько 5 млн грн. Брат чиновника, Станіслав Калугін, володіє кількома міжнародними технологічними бізнесами і протягом кількох років здійснював грошові перекази Альоні Калугіній.

Сукупність цих фактів формує питання не лише до джерел походження сімейних активів, а й до потенційного конфлікту інтересів у діяльності очільника регіонального підрозділу БЕБ — структури, що покликана боротися з економічними злочинами та тіньовими схемами.

Територіальні та політичні апетити Російської Федерації виходять далеко за межі окупованих районів Донбасу, попри намагання Кремля подавати іншу картину західній аудиторії. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) станом на 27 січня, у якому детально проаналізовано публічні заяви російського керівництва та їхню реальну риторику всередині країни.

Аналітики звертають увагу на системну розбіжність між сигналами, які Москва адресує міжнародним партнерам, і меседжами, що транслюються у внутрішньому інформаційному просторі Росії. Для Заходу звучать формулювання про «переговори», «компроміси» та нібито обмежені цілі війни, тоді як для внутрішньої аудиторії російські посадовці значно частіше озвучують максималістські вимоги та виправдовують подальшу ескалацію.

У звіті зазначається, що російське військове керівництво неодноразово згадувало Харківську, Сумську та Дніпропетровську області як потенційні зони розширення контролю. Це, на думку аналітиків, свідчить про значно ширші територіальні амбіції, ніж ті, які Росія декларує у переговорах або заявах для Заходу.

Окрім територіальних вимог, Росія висуває і стратегічні політичні умови. Йдеться не лише про Україну, а й про зміну безпекової архітектури в Європі. Російські посадовці публічно заявляють, що будь-яке мирне врегулювання має усунути так звані «корінні причини» війни, під якими Москва традиційно розуміє існування НАТО, підтримку України з боку Заходу та нинішню українську владу.

Аналітики наголошують, що ці вимоги фактично відтворюють позицію Росії зразка 2021–2022 років. Серед них — обмеження або повне припинення розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року, а також політична трансформація України шляхом заміни демократично обраного уряду на режим, лояльний до Кремля.

У звіті також аналізуються публікації російських державних і ультранаціоналістичних медіа. Вони прямо вказують, що навіть можливе виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як проміжний етап. Далі Росія планує реалізацію інших вимог, зокрема так званих «денацифікації» та «демілітаризації», які фактично означають повну втрату Україною суверенітету.

Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що заяви російських посадовців для внутрішньої аудиторії чітко демонструють: Москва не задовольниться обмеженим або компромісним мирним врегулюванням. Стратегічною метою Росії залишається не часткове припинення бойових дій, а повна політична та військова капітуляція України.

Стрімке підвищення тарифів на заряджання електромобілів в Україні дедалі сильніше впливає на настрої власників екологічного транспорту. Те, що ще нещодавно вважалося беззаперечною фінансовою перевагою електрокарів, нині поступово втрачає привабливість. Частина автовласників серйозно розмірковує над продажем своїх машин, адже різниця у витратах між електромобілем та автомобілем із двигуном внутрішнього згоряння помітно скорочується.

Фахівці автомобільного ринку звертають увагу на те, що подібні рішення можуть виявитися невигідними в довгостроковій перспективі. Український сегмент електрокарів перебуває у стані нестабільності: ціни коливаються, а попит стає менш прогнозованим. У такій ситуації поспішний продаж може призвести до фінансових втрат, особливо якщо ринок різко змінить напрямок уже найближчими місяцями.

Аналітик Інституту досліджень авторинку Остап Новицький зазначає, що масовий вихід власників електрокарів на вторинний ринок може мати зворотний ефект. На тлі загальної затовареності це створює ризик різкого падіння цін через надлишок пропозиції. Водночас скорочення попиту на зарядку може змусити операторів станцій переглянути тарифи в бік зниження, аби утримати клієнтів.

Окремою проблемою експерти називають можливе згортання інфраструктури. За оцінками Інституту досліджень авторинку, існує ризик скорочення кількості зарядних станцій, особливо на міжміських маршрутах, якщо нинішній рівень тарифів призведе до падіння споживання.

Президент Асоціації ринку електромобілів України Вадим Ігнатов вважає, що ситуація не є критичною і має тимчасовий характер. За його словами, навесні очікується покращення балансу на ринку електроенергії завдяки зростанню гідрогенерації та активнішій роботі сонячних електростанцій. Це може дати змогу операторам знизити темпи зростання тарифів.

На думку експерта, ціна на зарядку електрокарів зросте не вдвічі, а лише на кілька гривень за кіловат-годину, що збереже економічну доцільність експлуатації електротранспорту порівняно з автомобілями з двигунами внутрішнього згоряння.

В Інституті досліджень авторинку також наголошують, що нинішні труднощі не означають завершення епохи електромобілів. Український ринок уже переживав серйозні цінові та інфраструктурні шоки, пов’язані як із пальним, так і з електроенергією. За нинішніх умов продаж електрокара часто є складним і невигідним, адже попит сповільнився, а пропозиція значно перевищує його.

Ключовою перевагою для власників електромобілів залишаються можливості домашньої зарядки, а також використання швидкісних портів, які дозволяють повністю зарядити батарею за кілька годин. Саме ці фактори, на думку експертів, і надалі визначатимуть доцільність володіння електрокаром в умовах нестабільного тарифного середовища.

Компанія SpaceX, виконуючи прохання Міністерства оборони України, розпочала низку термінових дій, спрямованих на запобігання використанню терміналів Starlink російськими збройними силами для атак дронами-камікадзе типу «Шахед» по території нашої держави. Ці заходи мають тимчасовий характер, однак вони вже дозволяють знизити ефективність ворожих атак та мінімізувати загрози з боку дронів.

Як зазначив радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, що використовує позивний «Флеш», впроваджені рішення швидко дали позитивний результат. За його словами, значна кількість українських військових підрозділів, які використовують Starlink для зв'язку і передачі даних, уже змогли адаптуватися до нових умов. Водночас російські війська втрачають доступ до важливих ресурсів для проведення атак через безпілотники, що підвищує безпеку наших громадян та військових.

Він зазначив, що SpaceX тісно співпрацює з Міністерством оборони України, а нинішні рішення є екстреними. Надалі планується впровадження більш зважених і технологічно доопрацьованих механізмів.

За словами Бескрестнова, однією з ключових проблем залишається відсутність повної інформації про всі військові термінали Starlink, які перебувають на території України. Йдеться не лише про офіційно передані пристрої, а й про ті, що були отримані через волонтерів або придбані самостійно. Наразі опрацьовується механізм централізованого обліку таких терміналів.

Радник міністра оборони підкреслив, що запроваджені обмеження можуть тимчасово впливати й на легальних користувачів, однак ці кроки є необхідними з міркувань безпеки.

Тим часом російські воєнні блогери почали скаржитися на нові технічні обмеження. За їхніми твердженнями, термінали Starlink автоматично вимикаються при досягненні швидкості руху приблизно 75–90 кілометрів на годину. Саме цей механізм, за оцінками фахівців, суттєво ускладнює використання Starlink на дронах або мобільних платформах.

Також з’явилася інформація, що наразі опрацьовується система так званих «білих списків», яка дозволить працювати лише перевіреним і підтвердженим терміналам.

Раніше Сергій Бескрестнов повідомляв, що 24 січня російські війська вперше застосували дрони «Шахед», керовані через супутниковий зв’язок Starlink. Це сталося під час атаки в районі Кропивницького, де удар був спрямований по вертольотах Збройних сил України.

Згодом міністр оборони України Михайло Федоров підтвердив, що Росія почала оснащувати дрони супутниковими системами Starlink. У відповідь на це Міністерство оборони України спільно з SpaceX розпочало роботу над блокуванням можливостей використання цих терміналів ворогом.

У результаті необхідні рішення були знайдені у стислі строки. Українська сторона відзначила оперативну реакцію компанії SpaceX та її керівництва у протидії використанню Starlink для ударів по Україні.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко оприлюднив підсумки масштабної роботи органів прокуратури, спрямованої на викриття корупційних схем у сфері грошового забезпечення військовослужбовців. У центрі уваги слідства опинилися численні факти зловживань, пов’язаних із нарахуванням та виплатою коштів, які держава гарантує військовим у межах відповідних програм соціального захисту.

За інформацією прокуратури, розслідування встановили, що окремі посадові особи використовували службове становище для незаконного впливу на фінансові процеси. Йдеться про маніпуляції з документами, штучне завищення або заниження сум виплат, а також затримки коштів з метою подальшого привласнення. Такі дії не лише завдавали значних збитків державному бюджету, а й безпосередньо порушували права військовослужбовців, які виконують обов’язок із захисту країни.

За процесуального керівництва Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони оголошено підозру колишньому заступнику командира військової частини — начальнику штабу. Слідство встановило, що він організував безпідставне нарахування та виплату додаткових коштів собі та іншим військовослужбовцям за фіктивну участь у бойових діях. Завдані державі збитки становлять 1,97 млн грн. Підозрюваному вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Генпрокурор уточнив, що цей випадок не поодинокий. Лише у 2026 році за процесуального керівництва спеціалізованих прокуратур у сфері оборони:

у 36 кримінальних провадженнях повідомлено про підозру 51 особі за фактами незаконних виплат грошового забезпечення та додаткових винагород за виконання бойових завдань;

загальна сума встановлених збитків державі перевищує 88,7 млн грн.

«Моя позиція принципова і незмінна: на війні не можна красти, прикриваючись формою чи званням. Виплати військовим не ресурс для зловживань, а елемент справедливості та бойової стійкості», – резюмував Руслан Кравченко.

У Закарпатській області прикордонники зафіксували спробу незаконного перетину державного кордону України. Чоловік намагався переправитися через річку Тиса, проте його затримали буквально за кілька метрів від кордону.

Як повідомили у Державній прикордонній службі України, затриманий виявився місцевим жителем, який перебував у розшуку за підозрою у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень. Серед них – тяжкі злочини сексуального характеру, що робить випадок особливо серйозним.

За даними слідства, чоловік вирішив утекти саме в день призначеного судового засідання у своїй справі. Ймовірно, він сподівався уникнути відповідальності, перетнувши кордон поза пунктами пропуску.

Однак спроба втечі не вдалася. Прикордонники оперативно затримали його на березі Тиси та передали співробітникам поліції.

Після цього судове засідання відбулося без затримок. За результатами розгляду справи чоловіка визнали винним і призначили покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.

У ДПСУ наголошують, що підрозділи служби продовжують посилений контроль за прикордонною смугою, щоб не допустити незаконних перетинів кордону та затримувати осіб, які намагаються уникнути відповідальності перед законом.

Багато людей звикли відокремлювати соковиті зерна граната від кісточок і вважати останні зайвими, проте насправді це хибне уявлення. Кісточки становлять значну частину плода — до п’ятої частини його маси — і є цілком придатними для споживання. Гранат складається з яскраво-червоних арилів, наповнених соком, та твердих або напівтвердих кісточок, які приховують у собі чимало корисних компонентів.

Структура гранатових кісточок щільна й волокниста. Саме в цих волокнах містяться речовини, що позитивно впливають на роботу травної системи. Харчові волокна сприяють кращому перетравленню їжі, підтримують баланс мікрофлори кишечника та допомагають організму природним шляхом очищатися від зайвих продуктів обміну.

Сучасні дослідження підтверджують, що кісточки багаті на ненасичені жирні кислоти, антиоксиданти, фенольні сполуки та рідкісну пунікову кислоту. Ці речовини вивчають у контексті профілактики діабету, ожиріння та серцево-судинних захворювань.

Страх про можливу кишкову непрохідність не підтверджений науковими даними. Кісточки граната дрібні та м’які, а клітковина в них сприяє нормальному травленню. Вживати гранат із кісточками можна — вони не повністю перетравлюються, але не шкодять організму. Головне — помірність та ретельне пережовування.

За даними WebMD, оптимальна порція граната на день — близько половини плода або півсклянки зерен. Це дозволяє отримати всі корисні речовини без перевантаження шлунка та надлишку цукру. Людям із діабетом перед вживанням граната рекомендується проконсультуватися з лікарем.