Т.в.о. начальника поліції охорони в Закарпатті Владислав Аранчій став власником квартири за 3 мільйони гривень: розслідування

Стрес давно перестав бути винятковою ситуацією й для багатьох людей став постійним фоном життя. Водночас його вплив не обмежується психологічним дискомфортом чи змінами настрою. Фахівці з психології та гастроентерології наголошують, що навіть нетривале емоційне напруження здатне безпосередньо впливати на роботу шлунково-кишкового тракту.

У моменти хвилювання організм переходить у так званий режим виживання. Активується симпатична нервова система, а всі ресурси спрямовуються на забезпечення роботи серця, мозку та м’язів. Травна система в цей час опиняється на другому плані: кровопостачання шлунка й кишечника зменшується, секреція травних ферментів змінюється, а скорочення м’язів кишківника можуть ставати нерівномірними.

Окрему роль відіграють гормональні зміни. Підвищення рівня кортизолу й адреналіну впливає на секрецію шлункового соку та травних ферментів. Це може призводити до печії, здуття, спазмів або болю в животі. За тривалого психологічного напруження такі реакції здатні сприяти загостренню гастриту чи виразкової хвороби.

Дослідження також показують, що стрес впливає на кишкову мікрофлору. Порушення балансу бактерій у кишечнику може погіршувати засвоєння їжі, викликати дискомфорт і навіть послаблювати імунний захист організму.

Важливим чинником є й тісний зв’язок між мозком і травною системою, який забезпечується блукаючим нервом. Саме через нього емоційні навантаження здатні викликати відчуття важкості після їжі, здуття або спазми, навіть за відсутності органічних захворювань.

Фахівці наголошують: стрес — це не лише психологічний виклик, а й реальний фізіологічний фактор. Уміння знижувати рівень напруги, дотримуватися стабільного режиму дня та уважніше ставитися до власного самопочуття допомагає зменшити негативний вплив на травлення і підтримувати здоров’я загалом.

В Україні офіційно нараховується 9 267 професій, об’єднаних у дев’ять великих класифікаційних розділів, що формують основу державної системи обліку зайнятості. Такий поділ використовується для аналізу ринку праці, планування освітніх програм і спрощення взаємодії між роботодавцями та пошукачами роботи. Уже зараз статистика вакансій і відгуків дозволяє побачити, в яких галузях кадрів більше, ніж потрібно, а де нестача фахівців стає хронічною проблемою.

Перший розділ класифікації охоплює законодавців, вищих державних службовців, керівників і менеджерів різного рівня. Сюди входять очільники органів влади, керівники судів, директори підприємств, а також менеджери структурних підрозділів у державному й приватному секторах. Загалом до цієї категорії віднесено 1 268 професій. Протягом року інтерес до управлінських посад залишається стабільно високим, однак кількість претендентів часто перевищує реальну потребу ринку.

Другий розділ охоплює професіоналів із вищою освітою — лікарів, інженерів, адвокатів, економістів і науковців. Загалом це 1 249 професій. Попит у цій сфері залишається стабільно високим: понад 51 тисяча вакансій і більш як 70 тисяч шукачів роботи.

Третя група — фахівці середньої ланки з природничих, технічних і гуманітарних галузей. Йдеться про техніків, лаборантів, механіків та інших спеціалістів. Усього таких професій 987. Кількість вакансій перевищила 46 тисяч, тоді як кількість відгуків сягнула понад 65 тисяч.

Четвертий розділ об’єднує технічних службовців — касирів, офісних працівників, монтажників, макетників. У цій групі 211 професій. Роботодавці пропонували понад 23 тисячі вакансій, а кількість кандидатів становила близько 35 тисяч.

П’ятий розділ включає працівників сфери торгівлі та послуг. Серед них бармени, кухарі, охоронці, бариста, а також менш поширені професії. Загалом це 209 позицій. Саме тут зафіксовано один із найбільших обсягів пропозицій — близько 78 тисяч вакансій, тоді як кількість шукачів перевищила 113 тисяч.

Шостий розділ охоплює кваліфікованих працівників сільського та лісового господарства, рибальства й риборозведення. Це найменша група — лише 77 професій. Попри це, попит у галузі залишається відчутним: майже 9,5 тисячі вакансій проти 15,5 тисячі кандидатів.

Сьомий розділ об’єднує кваліфікованих робітників, які працюють з інструментом — електромонтерів, монтажників, гончарів, водолазів та інших. Загалом таких професій 1 367. Роботодавці відкрили близько 54 тисяч вакансій, і саме в цій групі зафіксовано помітний кадровий дефіцит — нестача сягає близько 10 тисяч фахівців.

Восьмий розділ стосується працівників з обслуговування та експлуатації технологічного устаткування. Це найбільша група, яка налічує 3 397 професій, зокрема водіїв, машиністів, верстатників і апаратників. Кількість вакансій становить близько 75 тисяч, тоді як шукачів — приблизно 65 тисяч, що також свідчить про нестачу кадрів.

Дев’ятий розділ охоплює найпростіші професії, для яких достатньо базової освіти. Йдеться про вантажників, двірників, сторожів, підсобних робітників. Усього таких професій 502. Попит і пропозиція в цій категорії майже зрівноважені — близько 66 тисяч вакансій і 70 тисяч кандидатів.

Загалом дані класифікатора демонструють кілька чітких тенденцій. В Україні зберігається висока конкуренція за керівні та інтелектуальні посади, водночас економіка дедалі гостріше відчуває нестачу робітничих спеціальностей, особливо пов’язаних із використанням інструменту та складного обладнання. Це свідчить про потребу в активнішій перепідготовці кадрів і підвищенні престижу робітничих професій.

21 січня 2026 року припадає на середу і стає 1428-м днем повномасштабної війни в Україні. У цей день православна церква згадує двох святих — преподобного Максима Сповідника та преподобного Максима Грека. Одночасно у світі відзначають Міжнародний день обіймів і Міжнародний день дитячого свята, а народні традиції цього періоду підкреслюють важливість добрих справ, взаємної підтримки та уважного ставлення до природи.

Церковне вшанування 21 січня пов’язане насамперед із пам’яттю преподобного Максима Сповідника, видатного богослова VII століття. Він став одним із найактивніших захисників православного вчення у складний для церкви час, коли поширювалася єресь монофелітів. Максим Сповідник наполягав на тому, що у Христі існують дві волі — божественна і людська, і саме ця позиція стала ключовою для збереження догматичної чистоти християнського вчення. Його діяльність включала не лише богословські трактати, а й мужнє стояння перед тиском імперської влади, за що він зазнав переслідувань і страждань. У народній традиції цей день часто асоціюють з терпінням, витримкою та вірою у справедливість, адже приклад святого нагадує про силу правди навіть у складні часи.

Також цього дня вшановують преподобного Максима Грека — вченого, перекладача і богослова XVI століття. Він займався перекладом богослужбових книг на слов’янську мову, наполягаючи на точності текстів. Через конфлікти з церковною та світською владою його заслали, однак навіть у вигнанні він продовжував духовне служіння. Помер Максим Грек у 1556 році в Троїце-Сергієвій лаврі.

У народному календарі 21 січня відоме як день Максима-втішника. Його вважали покровителем сиріт, вдів і людей у скруті, а також вірили, що щира добра справа цього дня обов’язково повернеться сторицею.

Серед міжнародних свят найбільш відомим є Міжнародний день обіймів, започаткований у США у 1986 році. Його ідея полягає у поширенні тепла, підтримки та зменшенні емоційної напруги між людьми. Також цього дня відзначають Міжнародний день дитячого свята, який заохочує активні ігри, спілкування та фізичну активність дітей. Окрім того, існує неофіційний Міжнародний день тренувальних штанів, що символізує комфорт і неформальність.

Народні прикмети 21 січня допомагали передбачити погоду та врожай. Ясне зоряне небо вважали ознакою сильних морозів, а місяць крізь хмари — передвісником доброго врожаю. Якщо птахи літають низько, чекали негоди, а запітнілі вікна віщували відлигу. Особливу увагу звертали й на поведінку тварин.

Цього дня не радили сваритися, бажати зла іншим, брати або давати гроші в борг, зберігати поламані речі чи виконувати важку фізичну роботу. Також вважалося небажаним виходити з дому до світанку.

День ангела 21 січня святкують Григорій, Євген, Василина, Домна, Юліан, Сидір, Антон, Омелян та Ярослава.

В історії цей день запам’ятався низкою подій, серед яких поразка військ Лжедмитрія у 1605 році, створення першої інженерної школи за наказом Петра I у 1701 році, страта французького короля Людовика XVI у 1793 році та перше офіційне відзначення Міжнародного дня обіймів у 1985 році.

У той час, коли держава акумулює кожну гривню для підтримки фронту та критичних потреб країни, у стінах Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків розгортається діяльність зовсім іншого характеру. Йдеться про систему неформального впливу на бізнес, де ключову роль, за даними журналістських розслідувань, відіграє Євгеній Босенко — посадовець, якого пов’язують із практиками тиску, шантажу та вимагання так званих «відкатів».

За інформацією видання 360ua.news, саме навколо цього чиновника вибудувалася вертикаль, що дозволяє фактично підміняти державні функції особистими інтересами. Механізм працює за знайомою для багатьох підприємців схемою: перевірки, донарахування, блокування податкових накладних і кримінальні ризики стають інструментами впливу, за допомогою яких бізнесу пропонують «альтернативні варіанти вирішення проблем».

Призначення Євгенія Босенка на посаду начальника Центрального офісу ВПП свого часу викликало чимало запитань. Колишній директор Департаменту правового забезпечення ДПС, людина, яка мала б стояти на варті закону, натомість очолила найприбутковіший підрозділ служби. Чому? Відповідь криється у вмінні Босенка «вирішувати питання», які не мають нічого спільного з наповненням бюджету.

За даними джерел, Босенко відчуває себе абсолютно недоторканним. У вузьких колах він відверто хизується своїми зв’язками на самому «верху». За його словами, будь-які його дії — це «командна гра», погоджена з в.о. Голови ДПС Лесею (Карнаух).

Але головним козирем у його рукаві є «криша» в правоохоронних органах — як зазначає джерело в його найближчому оточені, Босенко любить розказувати, що його тили прикриває безпосередньо Генпрокурор України Руслан Кравченко. Саме це робить його «море по коліна» перед будь-якими перевірками.

Сьогодні Центральний офіс ВПП працює за чітким прайсом. Основні інструменти збагачення Босенка та його «кураторів» виглядають так:

Звісно, мільйонні кешові потоки потребують легалізації. Босенко не став вигадувати складних офшорів. Його улюблений метод — махінації з купівлею-продажем елітних автівок. Купуючи та продаючи машини за «правильними» цінами, він легалізує готівку, отриману від терору бізнесу, перетворюючи її на офіційні деклараційні здобутки.

Але і це лише верхівка айсберга. Поки Босенко впевнений, що високі покровителі в ДПС та ГПУ врятують його від відповідальності, ми продовжуємо збирати факти.

У наступних частинах нашого розслідування ми розкажемо:

Ми закликаємо бізнес, який постраждав від дій Євгенія Босенка, не мовчати. Час розривати це коло кругової поруки.

У районі Степногірська російські підрозділи діють за вже відпрацьованою схемою, не демонструючи суттєвих змін у тактиці. Противник продовжує регулярні спроби проникнення в межі населеного пункту, роблячи ставку на малочисельні піхотні групи. Такі дії інколи створюють ілюзію локальних успіхів, однак на практиці не дають змоги ворогу закріпитися на займаних ділянках.

Українські сили оперативно реагують на будь-які прояви активності. Ворожі групи виявляються ще на підходах або безпосередньо під час спроб просування в межах населеного пункту. Після цього по них завдається вогневе ураження, що унеможливлює подальше просування та примушує противника відступати або зазнавати втрат.

Паралельно російські війська не припиняють спроб інфільтрації в Приморському. Через кількісну перевагу піхота противника регулярно фіксується в межах села. Частина груп намагається сховатися та накопичитися для подальших дій, інші одразу пробують просуватися у напрямку Річного, де в більшості випадків зазнають втрат.

Найбільша активізація та зміна напрямків руху противника за останній період зафіксована на напрямках Лукʼянівського та Павлівки. Там ворог також діє невеликими піхотними групами, намагаючись інфільтруватися шляхом пошуку слабких місць в обороні.

Зазначається, що російські підрозділи користуються ділянками з меншою щільністю між українськими позиціями, що частково пов’язано з браком особового складу. Водночас Сили оборони забезпечують безперебійну роботу зі виявлення та знищення ворожих груп, не дозволяючи противнику закріпитися на зайнятих ділянках.

Початок нового робочого тижня, понеділок 19 січня, не принесе відчутних змін у погодній ситуації на території України. Атмосферні процеси залишатимуться стабільними, а холодне повітря продовжить визначати температурний режим як у нічні, так і в денні години. Синоптична картина свідчить про збереження зимового характеру погоди майже в усіх регіонах країни.

У більшості областей опади будуть відсутні. Лише на території Криму можливі локальні прояви слабкого снігу, які не матимуть значного впливу на дорожню ситуацію. В інших регіонах прогнозується суха погода з переважанням хмарності та періодичними проясненнями. Атмосферний тиск залишатиметься відносно стабільним, а вітер — слабким або помірним, без різких поривів.

У західних областях збережеться сильний мороз. У Львові, Луцьку, Тернополі, Івано-Франківську та Чернівцях вночі прогнозують до -20°, вдень температура коливатиметься в межах -7°…-9°. Найхолодніше вночі буде на Рівненщині та Житомирщині, де стовпчики термометрів можуть опускатися до -23°.

У центральних регіонах України, зокрема у Вінниці, Черкасах, Кропивницькому та Полтаві, нічна температура сягатиме -20°, а вдень повітря прогріватиметься до -9°. Схожі показники прогнозують і в Чернігові та Сумах.

На сході країни погода залишатиметься морозною, але дещо м’якшою. У Харкові вночі очікується до -18°, вдень — близько -9°. У Дніпрі нічна температура становитиме до -20°, денна — близько -8°. У Краматорську та Сєвєродонецьку прогнозують хмарну погоду з нічними морозами до -10°…-11° і денними показниками близько -5°.

Південні області перебуватимуть під впливом відносно м’якішої повітряної маси. В Одесі, Херсоні, Миколаєві та Запоріжжі вночі температура опускатиметься до -12°, вдень очікується від -6° до -4°. У Криму, зокрема в Сімферополі, буде хмарно, місцями можливий невеликий сніг. Температура повітря там коливатиметься від -12° уночі до -4° вдень.

Синоптики застерігають, що через стійкі морози водіям і пішоходам слід бути особливо уважними, а також нагадують про необхідність дотримуватися правил безпеки під час низьких температур.

Навіть незначне збільшення щоденної фізичної активності здатне позитивно позначитися на здоров’ї та знизити ризик передчасної смерті. До такого висновку дійшли автори великого міжнародного дослідження, у якому проаналізували дані понад 135 тисяч людей з Великої Британії, США, Норвегії та Швеції. Результати роботи привернули увагу наукової спільноти та медіа завдяки своїй практичній значущості.

Дослідження провели фахівці Норвезької школи спортивних наук, які протягом тривалого часу вивчали зв’язок між рівнем фізичної активності та показниками смертності. Учасників дослідження поділили на групи залежно від того, скільки часу вони щодня приділяли руховій активності різної інтенсивності — від малорухомого способу життя до регулярних тренувань.

Найбільший ефект зафіксували серед людей з найнижчим рівнем рухової активності. Саме ця група отримує найбільшу користь навіть від незначного збільшення руху. Дослідники наголошують, що їхні висновки не є індивідуальними рекомендаціями, однак демонструють потенціал простих змін для покращення здоров’я населення загалом.

Професор Оксфордського університету Ейден Догерті, який не брав участі в дослідженні, назвав аналіз важливим кроком уперед у розумінні впливу повсякденної активності на здоров’я. Його підтримав і дослідник Лондонського університету Брунеля Деніел Бейлі, зазначивши, що п’ять додаткових хвилин руху — реалістична ціль навіть для людей, далеких від регулярних тренувань. До помірної активності науковці відносять не лише швидку ходу, а й хатні справи чи роботу в саду.

Паралельно в науковому журналі eClinicalMedicine було опубліковано ще одне дослідження, яке показало: комплексні покращення способу життя також пов’язані з довшою тривалістю життя. Навіть незначні корекції — додаткові п’ять хвилин сну, дві хвилини інтенсивнішого руху та половина порції овочів на день — можуть додати близько року життя людям з найгіршими показниками здорових звичок.

Окрему роботу провела команда Сіднейського університету, проаналізувавши дані майже 60 тисяч учасників. За їхніми висновками, оптимальний режим — 7–8 годин сну, понад 40 хвилин помірної або інтенсивної фізичної активності щодня та збалансоване харчування — асоціюється з тривалістю життя майже на десять років довшою.

Загалом науковці сходяться на думці: навіть невеликі, але регулярні зміни у повсякденних звичках можуть мати довгостроковий позитивний ефект для здоров’я та якості життя.