Тег: декларація

Білорусь зробила публічний крок у напрямку відновлення діалогу з Україною, висловивши готовність до переговорів з українською стороною в контексті поточної ескалації. Заява голови КДБ Івана Тертеля, який оголосив про бажання знайти консенсус щодо припинення війни, стала важливою подією на міжнародній арені. За його словами, Білорусь готова до «тихих і спокійних домовленостей», що дозволять знизити напруженість і знайти компроміс у складних умовах війни.

Тертель зазначив, що президент Білорусі працює над стабілізацією ситуації в регіоні і що Мінськ вже досяг певного балансу між інтересами різних сторін, що дозволяє вести такі переговори. Зокрема, керівник КДБ акцентував увагу на готовності Білорусі сприяти мирному процесу через дипломатичні канали. Він також підкреслив, що такі зусилля важливі для зниження санкційного тиску на країну, адже саме економічні обмеження стали однією з основних проблем для Білорусі в останні роки.

Заяви пролунали на тлі зусиль Мінська вийти з політичної та економічної ізоляції, накладеної після виборів 2020 року та участі у підтримці російського вторгнення. Упродовж останніх тижнів білоруська риторика пом’якшилася: влада демонструє готовність долучатися до мирних ініціатив, водночас просуваючи контакти з європейськими столицями та Вашингтоном.

За наявною інформацією, білоруські дипломати провели низку зустрічей із представниками ЄС, обговорюючи роль Мінська в безпекових дискусіях. У вересні відбулося часткове відновлення діалогу зі Сполученими Штатами: Вашингтон посприяв домовленостям щодо звільнення частини політичних в’язнів, натомість погодився на пом’якшення обмежень проти «Белавіа». Представник американської адміністрації Кіт Келлогг пояснив, що підтримання каналів зв’язку з Мінськом розглядається як елемент ширших зусиль з припинення війни.

Попри такі сигнали, Білорусь не розриває військово-політичного зв’язку з Москвою. Минулого місяця Мінськ і Кремль провели масштабні навчання «Захід-2025», які стали демонстрацією сили на східному фланзі НАТО та знаком того, що стратегічний союз зберігається. На початку жовтня Олександр Лукашенко також звинуватив Київ у небажанні домовлятися, застерігши, що без переговорів Україна «може перестати існувати як держава».

Міжнародний валютний фонд (МВФ) зберіг свій економічний прогноз для України на 2025 рік, зазначивши, що зростання реального ВВП країни у наступному році складе 2%. Проте, у своїй доповіді Фонд наголосив на важливих обставинах, що можуть суттєво вплинути на стабільність та розвиток економіки. Одним з основних стримуючих факторів залишається війна, що триває, а також регулярні атаки з боку Росії на критичну інфраструктуру України. За словами голови Європейського департаменту МВФ Альфреда Каммера, фактор війни ймовірно буде визначальним для економічних прогнозів, зокрема, через ймовірне продовження конфлікту до 2026 року.

У жовтневому Огляді світової економіки МВФ, на основі актуальних даних, фонд підтвердив попередній прогноз зростання реального ВВП України на 2% у 2025 році та 4,5% у 2026-му. Цей прогноз зберігає обережність через невизначеність, пов'язану з конфліктом та його потенційними довгостроковими наслідками для економічної ситуації в країні.

За словами Каммера, МВФ врахував позицію українського уряду, який визнає, що війна триватиме довше, а також наслідки російських ударів по енергосистемі, що гальмують економічне відновлення.

Він особливо наголосив на важливості структурних реформ — боротьбі з корупцією, посиленні інституцій та підвищенні ефективності врядування. Це, на думку МВФ, стане основою для подальших переговорів про реструктуризацію боргу та просування України до членства в ЄС.

Окремо Каммер звернув увагу на необхідність мобілізації внутрішніх доходів. Попри значну допомогу від міжнародних донорів, Україна повинна посилити можливості самостійного фінансування бюджету, зокрема через податкову реформу.

Раніше повідомлялося про тиск з боку МВФ щодо контрольованої девальвації гривні в межах підготовки до нового пакету фінансової підтримки.

Народного депутата Євгенія Шевченка підозрюють у причетності до схеми відмивання понад 9 мільйонів гривень. Відповідне повідомлення про підозру надійшло від Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Згідно з інформацією, яку оприлюднили правоохоронні органи, Шевченко міг використовувати кошти приватної компанії для придбання дорогих автомобілів через юридичну фірму, яку, за даними слідства, пов'язують із його родичем.

У ході розслідування з'ясувалося, що депутат пообіцяв керівництву цієї фірми допомогу в отриманні дозволів на транскордонне перевезення мінеральних добрив. В обмін на це, компанія здійснила перерахування грошей на рахунок особи, що знаходиться в близькому оточенні Шевченка. Однак, незважаючи на обіцянки, необхідної допомоги з боку депутата так і не було надано.

Щоб легалізувати незаконні кошти, парламентар, за версією слідства, перевів понад 9 мільйонів гривень на рахунок юридичної компанії, яка належить його родичу, нібито за правові послуги. Згодом частина цих грошей була витрачена на купівлю двох елітних авто — BMW X5 M (F95) та Mercedes-Benz G 63 AMG. Після цього Шевченко почав користуватися автомобілями, створюючи враження законного походження майна.

Наразі слідчі дії тривають. Деталі справи не розголошуються через таємницю досудового розслідування.

Іноді організм подає нам настільки тонкі сигнали, що ми легко їх ігноруємо, сприймаючи за буденні або незначні симптоми. Проте саме такі, на перший погляд, неважливі відчуття можуть стати першими ознаками серйозних захворювань, зокрема утворення тромбів — небезпечного стану, що загрожує здоров’ю та життю. Історія Келлі Джерарді, дослідниці біоастронавтики, яскраво ілюструє цю проблему. Вона не мала жодних класичних проявів, які зазвичай асоціюють із тромбозом: жодного сильного болю, набряку чи помітного дискомфорту. Проте, знаючи про свій підвищений ризик, Келлі наполягла на проведенні додаткових обстежень, що дозволило виявити великий тромб на ранній стадії. Завдяки цій пильності та проактивному ставленню до власного здоров’я вона уникла потенційно смертельних ускладнень.

Цей випадок нагадує про важливість уважного ставлення до найменших змін у самопочутті. Навіть якщо симптоми здаються незначними або зовсім непомітними, не варто їх ігнорувати, особливо якщо існують фактори ризику або спадкова схильність. Своєчасна діагностика і правильне лікування при утворенні тромбів можуть запобігти тяжким наслідкам — інсультам, інфарктам чи тромбоемболії легеневої артерії.

Тромб — це густий згусток крові, який утворюється в судинах, коли тромбоцити й білки починають склеюватися. Найчастіше вони виникають у венах — так звані венозні тромби. До них належать тромбоз глибоких вен (ТГВ) і легенева емболія (ТЕЛА).

Судинна хірургиня докторка Лілі Джонстон пояснює: якщо тромб у вені ноги відривається, він може потрапити до легень і перекрити кровотік, що призводить до смертельно небезпечного ускладнення — легеневої емболії.

1. Набряк однієї ногиКоли вену блокує тромб, кров перестає нормально відтікати. Це викликає набряк — зазвичай лише на одній нозі.

2. Біль у литкахЗастій крові створює тиск на тканини, що проявляється як глибокий біль або судоми, які не минають.

3. Почервоніння й відчуття тепла над ураженою ділянкоюОрганізм реагує на тромб запаленням — шкіра червоніє і стає гарячою на дотик.

4. Біль у грудях або задишкаМоже свідчити, що тромб потрапив до легень. Це невідкладний стан, який потребує термінової медичної допомоги.

5. Кашель із кров’ю або незрозумілий кашельКоли частина легені не отримує кров, це призводить до подразнення і кровотечі у дихальні шляхи.

Деякі чинники суттєво підвищують імовірність утворення тромбів:

Вагітність — гормональні зміни та тиск на вени.

Сімейна схильність — спадкові порушення згортання крові.

Малорухливість — тривале сидіння або нерухомість (наприклад, у польоті).

Куріння — пошкоджує стінки судин.

Ожиріння — збільшує тиск і запальні процеси.

Гормональні препарати — контрацептиви можуть підвищувати згортання крові.

Рак — активні онкопроцеси істотно підвищують ризики.

1. Більше руху.Скорочення м’язів ніг допомагає «проштовхувати» кров до серця. Навіть коротка розминка кожні 1–2 години під час роботи або подорожі — ефективна профілактика.

2. Контроль ваги та звичок.Регулярна фізична активність, відмова від куріння та підтримка здорової маси тіла зменшують ризики в рази.

3. Пийте достатньо води.Зневоднення згущує кров, тому питний режим — простий, але дієвий спосіб профілактики тромбозу.

З віком ризик утворення тромбів зростає. Медики радять уважно стежити за набряками ніг, болем або раптовою задишкою, особливо якщо ви приймаєте гормональні препарати чи маєте хронічні захворювання.

Якщо виникають сумніви — краще звернутися до лікаря або судинного хірурга. Рання діагностика може врятувати життя.

Київська міська влада визначила підрядника для демонтажу цеху №5 на території заводу «Більшовик», що є важливим етапом у реконструкції Шулявського шляхопроводу. Виконувати роботи буде консорціум «Промбуд Технолоджи», який отримав контракт на суму 121,12 млн грн. Варто зазначити, що ця структура була створена менш ніж за два тижні до оголошення закупівлі, що викликало певне обурення серед громадськості та експертів. Сума договору є динамічною та не враховує можливі інфляційні ризики, а також зміни вартості матеріалів, що може призвести до додаткових витрат і подальшого збільшення фінансування.

Процес закупівлі супроводжувався низкою суперечок і скандалів. Найдешевші пропозиції, зокрема від компанії ПП «Інженерно-виробничий центр “Вектор”», були відхилені без достатніх пояснень. Цей крок викликав питання щодо прозорості та чесності процедур, адже такі рішення можуть порушувати принципи рівності та справедливості у держзакупівлях. Неодноразові спроби цієї компанії оскаржити результати тендеру не мали успіху, що лише посилило напругу навколо процесу.

Однак серед гучних підрядів та скандалів навколо інфраструктурних проектів у столиці залишається питання, яке напряму стосується безпеки тисяч людей — ситуація на Поштовій площі. Під нею вже багато років існує 8-метровий котлован площею понад 6 тисяч квадратних метрів. Він накритий тимчасовою плитою, що виконує роль перекриття площі, по якій щодня ходять кияни та туристи. Від цього небезпечного простору до тунелів метрополітену — лише 16 метрів.

Реконструкція Поштової площі розпочалася у 2013 році з участю бюджетних коштів на суму 504 млн грн та приватних інвестицій у 163 млн грн. Інвестором стало маловідоме ТОВ «Хенсфорд Україна», пов’язане з особами з орбіти режиму Януковича. Згодом інвестиційний контракт скасували, будівництво зупинили, а об’єкт став заручником судових та бюрократичних процесів. З 2022 року реалізація будь-якої комерційної забудови на цьому місці юридично заблокована, але аварійне питання фактично заморожене.

Сьогодні Поштова площа — це не реконструкція й не археологічний проект, а тиха техногенна небезпека, яку влада уникає визнавати. На тлі демонтажів і будівництв за сотні мільйонів гривень, цей котлован залишається поза увагою. Замість інженерного рішення, забезпечення безпеки та укріплення конструкцій, площа досі тримається на тимчасових опорах уже майже десять років.

Ключове питання — пріоритети міста. Київ витрачає колосальні кошти на нові інфраструктурні проєкти, тоді як один із найнебезпечніших об’єктів у центрі столиці залишається без втручання. Поряд із судовими тяжбами та тендерними війнами Поштова площа продовжує щодня приймати натовпи людей над порожнечею. І поки увага влади прикута до гучних реконструкцій, ця мовчазна загроза лише зростає.

Експерименти, проведені на мишах, показали, що інфікування самців SARS-CoV-2 може не тільки змінювати склад сперми, але й викликати серйозні поведінкові зміни у їхніх нащадків. Ці результати відкривають нові питання щодо можливих довгострокових наслідків пандемії COVID-19 для наступних поколінь. Хоча дослідження було проведено на гризунах, і висновки поки що не можна безпосередньо екстраполювати на людей, вони викликають серйозні побоювання щодо впливу вірусу на генетичний і поведінковий розвиток майбутніх поколінь.

Група науковців під керівництвом професора Ентоні Ханнана провела дослідження, інфікувавши самців мишей адаптованою версією SARS-CoV-2 у різних дозах. Це дозволило з'ясувати, як інтенсивність інфекції може впливати на склад сперми та потенційні зміни в поведінці потомства. Через чотири тижні після одужання, коли вірус більше не виявлявся в організмі, самців спарували з неінфікованими самками. Підросле потомство показало суттєві зміни у поведінці та розвитку, що ставить під питання, як такі зміни можуть вплинути на людське покоління в майбутньому, якщо подібні процеси виявляться властивими і для людей.

Механізм, що стоїть за цими ефектами, дослідники пов’язують із епігенетичними змінами в спермі. COVID-19 модифікував набір малих некодуючих РНК у спермі самців, і саме ці молекули вже раніше визначали як здатні «передавати» інформацію про батьківський досвід і впливати на розвиток мозку потомства. Дослідники також отримали «пра-потомство» (друге покоління): у них помітили зниження кількості приплоду та маси мишенят, але суттєвих поведінкових відхилень у «онуків» не виявили.

Важливо підкреслити — це дослідження на мишах, і прямо переносити його на людей поки що не можна. Однак попередні дані про збереження змін сперми після SARS-CoV-2 (до приблизно 110 днів) і результати цієї роботи разом створюють підстави для додаткових досліджень у людей. Науковці закликають ретельно вивчити сперму та розвиток потомства людей, які перехворіли на COVID-19, щоб з’ясувати, чи працюють подібні механізми й у нас.

Отже, робота Ханнана та колег відкидає просту думку, що наслідки інфекції обмежуються лише хворим індивідом: у мишачій моделі батьківська інфекція може залишити «відбиток» у спермі й позначитись на наступному поколінні. Наступний крок — великі й ретельно спроєктовані клінічні та епідеміологічні дослідження, які покажуть, чи має ця тривожна перспектива практичне значення для людства.

Прокуратура України повідомила про підозру Сергію Кривенку, засновнику та директору благодійного фонду «Аджалик», в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон. За інформацією слідства, у 2023 році Кривенко використовував своє становище для складання списків осіб, яких нібито залучали до перевезення гуманітарної допомоги для Збройних Сил України, медичних установ та цивільного населення. На підставі цих списків він отримував дозволи від начальника Херсонської обласної військової адміністрації (ОВА) для виїзду осіб за кордон. Водночас, як виявилось, не менше семи військовозобов’язаних, які скористалися цими дозволами, не повернулися на територію України.

У грудні 2023 року, після виявлення порушень, начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив, що вживаються всі необхідні заходи для розслідування даного інциденту. Важливою частиною розслідування є встановлення точної кількості осіб, які могли скористатися цими незаконними схемами, а також виявлення можливих співучасників цього злочину.

Сергій Кривенко раніше працював у правоохоронних органах (1996–2004 рр.), зокрема в податковій міліції, був депутатом Довжанської сільради Одещини та головою місцевого осередку «Партії регіонів». Благодійний фонд «Аджалик» діє з 2016 року; кримінальні провадження щодо його діяльності почалися у 2023 році і відтоді набирають нових епізодів.

Наразі підозру висунуто заочно; її подальший розвиток залежатиме від результатів слідчих дій та процесуального доступу до підозрюваного. Ситуація вимагає перевірки всіх обставин — від видачі дозволів до використання зібраних коштів та переміщення людей за кордон — і може мати наслідки як для керівництва фонду, так і для тих, хто погоджував дозволи на переміщення.

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) завершило процедуру конкурсу на призначення управителя для арештованого торговельно-офісного центру «Гулівер» через систему Prozorro. Першочергово цей об'єкт був переданий в управління АРМА ще у 2017 році у рамках кримінального провадження, яке стосувалося незаконного привласнення активів державних банків особами, наближеними до екс-президента Віктора Януковича.

Протягом цього часу основним завданням АРМА було забезпечення належного збереження майна та його управління до остаточного визначення правового статусу активу в межах кримінального розслідування. З огляду на значущість ТРЦ «Гулівер», як одного з найбільших комерційних об'єктів у столиці, агентство поставило перед собою завдання не тільки ефективного управління, але й забезпечення прозорості процесу, аби майно було максимально захищене від можливих спроб незаконного впливу.

Наразі суди ухвалили рішення, які встановили, що частка у власності ТРЦ належить державним банкам-кредиторам, а не особам, пов’язаним із Януковичем. У зв’язку з цим АРМА припинило конкурс із пошуку нового управителя, фактично повернувши актив державі.

За інформацією порталу biz.nv.ua, «Гулівер» є одним із найбільших торговельно-офісних комплексів столиці та тривалий час був предметом судових суперечок щодо права власності. Витоки справи сягають 2018 року, коли комплекс було арештовано та передано в управління АРМА. Того ж року компанія ТОВ «Три О» розпочала управління ТРЦ і в період із 2018 по 2021 рік перерахувала до державного бюджету 8,2 млн грн.

У жовтні 2024 року АРМА оголосило конкурс на відбір управителя ТРЦ із умовою щомісячного гарантійного платежу у розмірі 17,388 млн грн. Спершу переможцем було визначено ТОВ «БК Міленіум», однак 23 січня 2025 року агентство відхилило результати конкурсу через виявлені порушення. Компанія «БК Міленіум», зареєстрована у грудні 2017 року, спеціалізується на управлінні нерухомістю. Кінцевим бенефіціаром і керівником є Володимир Мєчов.

Завершення конкурсної процедури та повернення ТРЦ «Гулівер» під контроль держави стало важливим кроком у відновленні належного управління активами, здобутими незаконним шляхом, та гарантує збереження майна для державних банків та громади.

У Києві правоохоронці повідомили про підозру посадовиці комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління Солом’янського району» у причетності до корупційного правопорушення. За інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), під час моніторингу діяльності підприємства було виявлено суттєві порушення під час закупівлі технічної солі для посипання доріг у 2023 році.

Виявилося, що сіль, яку придбали для забезпечення безпеки дорожнього руху взимку, була куплена у приватної компанії за значно завищеною ціною. Це спричинило значні фінансові збитки для міського бюджету, які могли бути використані на інші потреби громади. За результатами розслідування, посадові особи КП ймовірно порушили законодавство, що призвело до недоцільних витрат бюджетних коштів. Справа отримала широкий резонанс у суспільстві, оскільки такі дії підривають довіру до органів місцевого самоврядування та ставлять під сумнів ефективність використання коштів громади.

Матеріали НАЗК стали підставою для відкриття досудового розслідування. Слідчі Дніпровського управління поліції Києва спільно з працівниками Управління стратегічних розслідувань підтвердили факти порушень та оголосили посадовиці підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість.

Санкція цієї статті передбачає до п’яти років позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади або займатися діяльністю строком до трьох років. Розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх причетних до схеми закупівель.