Тег: слідство

Правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження за фактом можливих зловживань під час закупівлі надгробних пам’ятників для поховань військовослужбовців в Ірпені. У центрі уваги слідства опинилися колишня заступниця міського голови Лідія Михальченко, а також приватна підрядна компанія «Стоун Дизайн Україна», яка виконувала роботи в межах реконструкції меморіального комплексу.

За даними слідства, посадові особи Ірпінської міської ради могли діяти у змові з керівництвом підрядної структури, що призвело до розтрати коштів місцевого бюджету. Мова йде про закупівлю 75 надгробних пам’ятників у межах проєкту з оновлення меморіалу «Алея пам’яті захисників України» — місця, яке має особливе символічне значення для громади та родин загиблих воїнів.

Розслідування показало, що партія гранітних плит для виготовлення надгробків була імпортована з Китаю у десять разів дешевше, ніж продана Ірпінській міській раді. Компанія «Стоун Дизайн Україна» була зареєстрована у квітні 2023 року Інною Комар, яка на момент підписання договору обіймала посаду директорки. Наразі компанія належить Наталії Медусі, яка стверджує, що «Стоун Дизайн Україна» не має стосунку до розкрадання бюджетних коштів.

Меморіал «Алея пам’яті захисників України» є місцем поховання українських військових в Ірпені. У 2025 році Ірпінська міська рада також уклала договір на облаштування інфраструктури меморіалу вартістю понад 42 млн грн. Вартість могильних пам’ятників на українському ринку варіюється залежно від типу граніту та комплектації: простий хрест коштує близько 30 тис. грн, а повний комплект із стели, хреста та підставки — понад 70 тис. грн.

Слідчі продовжують перевірку всіх обставин справи та встановлення всіх причетних до розтрати бюджетних коштів.

Київська міська рада готується ухвалити рішення про передачу в оренду на десять років земельної ділянки площею 3,19 гектара у Солом’янському районі столиці. Йдеться про територію, розташовану безпосередньо навпроти аеропорту «Київ» у Жулянах, що надає цій землі стратегічного та комерційного значення. Орендарем ділянки планують визначити акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестфонд “Ківі”».

Згідно з відкритими даними, зазначений інвестфонд пов’язують із колишньою депутаткою Київради Ганною Коваленко, яка контролює його діяльність. Саме цей факт уже привернув увагу громадськості та експертів, адже йдеться про землю в одному з привабливих районів міста з високим потенціалом подальшої забудови або комерційного використання.

Особливу увагу привертає саме розташування ділянки — вона знаходиться безпосередньо біля головного терміналу аеропорту «Київ» і в’їзду до нього. Це одна з небагатьох великих вільних територій поблизу аеропорту, яка потенційно може бути забудована під торгово-офісний центр.

Формальною підставою для передачі землі вказано «набуття права власності на нерухоме майно», адже на ділянці вже розміщені кілька споруд спортивного призначення. Саме наявність цих будівель дозволяє інвестфонду претендувати на землю без конкурсу.

Кінцевою бенефіціаркою АТ «Ківі» є Ганна Коваленко — колишня депутатка Київради від «Європейської солідарності». У 2023 році вона склала мандат після того, як НАБУ оголосило їй підозру у недостовірному декларуванні. Слідство встановило, що вона не задекларувала доходи і майно на понад 60 мільйонів гривень, включно з цінними паперами, автомобілями та земельними ділянками.

Попри втрату мандата і перебування за кордоном, Коваленко зберегла вплив на низку активів у бізнес-орбіті Петра Порошенка. Через структури, пов’язані з АТ «Ківі», вона володіє часткою у страховій компанії «Країна», де контрольний пакет акцій належить п’ятому президенту України.

Ім’я Коваленко також неодноразово з’являлося у публічних скандалах. У 2023 році журналіст і телепродюсер Ігор Моляр заявляв, що структури, пов’язані зі страховою компанією «Країна», намагалися відібрати його квартиру, використовуючи сумнівні документи та тиск через приватні охоронні структури. Тоді він прямо пов’язував Коваленко з Ігорем Кононенком — одним із найближчих соратників Порошенка.

Окремо Коваленко пов’язують із бізнесами Кононенка у сфері спортивної та комерційної нерухомості. Вона є співвласницею компанії, що оперує тенісними спорудами та має КВЕДи на оренду і будівництво житлових та нежитлових об’єктів — саме ті, що дозволяють реалізовувати проєкти типу ТРЦ на місці нинішніх кортів.

На цьому тлі рішення про передачу понад трьох гектарів землі біля стратегічного об’єкта інфраструктури структурі, пов’язаній з людьми з орбіти Порошенка і Кононенка, виглядає не як випадковість, а як цілком свідомий перерозподіл міського ресурсу на користь старих політично-бізнесових груп.

Український ринок землі поступово виходить із «шокової» фази, спричиненої війною, і переходить до етапу системного зростання вартості. Незважаючи на виклики, пов'язані з безпековою ситуацією та військовими діями, 2026 рік має стати ключовим для подальшої стабілізації ринку та формування довгострокового інвестиційного тренду. Вже зараз експерти фіксують початок зростання вартості землі, яке, зокрема, залежатиме від ходу мирних перемовин і безпекової ситуації в країні.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що в умовах війни ринок землі відчуває постійні коливання, зокрема в орендних ставках та цінах на землю. За його словами, для українського аграрного сектору зараз важливо не тільки оцінити реальну вартість землі, а й зрозуміти, як війна та перспективи її завершення впливають на інвестиційні настрої.

Більш стриманий, але водночас оптимістичний прогноз дає координатор земельного комітету УКАБ Ігор Лісецький. Він вважає, що у 2026 році ринок увійде у фазу стабільного та виваженого зростання без різких стрибків. За його словами, ринок уже вийшов із кризового стану перших років війни й перейшов до системного накопичення вартості, що поступово наближатиме українські ціни до рівня східноєвропейських країн.

Лісецький наголошує, що драйвером зростання стане попит із боку агровиробників і інвесторів, які активно викуповують орендовані землі як інвестиційний актив. Фінансова спроможність фермерів підтримується стабільним експортом через морські порти та світовими цінами на продовольство. Водночас географія цін залишатиметься нерівномірною: у західних і центральних областях конкуренція за землю буде високою, тоді як у прифронтових регіонах сходу і півдня ринок фактично «замре» через безпекові ризики.

Фінансовий аналітик Ерік Найман звертає увагу, що інвестиції у сільськогосподарську землю сьогодні є однією з найпопулярніших стратегій в Україні. Він наголошує, що агроземля є валютним активом, адже на ній вирощують експортні культури, ціни на які прив’язані до долара. Проте, за його словами, орендна дохідність у 5–6% річних не є надто високою, а головний заробіток для покупців полягає у зростанні вартості землі, що фактично робить такі операції спекулятивними.

Найман попереджає про головний ризик: коли настане момент продавати, власник ділянки може зіткнутися з відсутністю покупців, особливо якщо земля розташована всередині великого агромасиву й має лише одного потенційного покупця. У такому випадку доводиться продавати з дисконтом.

Юрист Олександр Ігнатенко нагадує, що інвестиції в землю потребують ретельної юридичної перевірки. Нині громадяни України можуть купувати до 100 гектарів сільськогосподарських земель, а юридичні особи — до 10 тисяч гектарів. Іноземцям купівля землі досі заборонена. Перед угодою необхідно перевіряти статус ділянки у державних реєстрах, переконуватися у відсутності обтяжень і оформлювати купівлю через нотаріуса. Власники також мають враховувати податкові зобов’язання та можливі зміни законодавства.

Таким чином, 2026 рік може стати переломним для українського ринку землі: у мирному сценарії він отримає потужний імпульс до зростання, а у воєнному — збереже роль одного з небагатьох стабільних активів у країні.

У Бучанському районі Київської області, за інформацією з обізнаних джерел, роками функціонує відлагоджена корупційна схема в системі поліції. Її ключовими фігурами називають начальника дізнання Бучанського управління поліції Артема Яроша, а також керівника Бучанського районного управління поліції Андрія Маланчка, який нібито забезпечує загальне прикриття. Суть цієї системи полягає у перетворенні правоохоронної діяльності на джерело нелегального доходу, де службові повноваження використовуються не для захисту закону, а для особистого збагачення.

За наявними даними, дізнання у Бучанському районі фактично працює за принципами тіньового ринку. Кримінальні провадження можуть «продаватися» зацікавленим особам, рішення про їхнє закриття ухвалюються не на підставі доказів, а після передачі готівки. Окремим напрямом такої діяльності називають торгівлю службовою інформацією — витягами з матеріалів справ, даними слідства, відомостями про потерпілих або підозрюваних, які не повинні виходити за межі правоохоронних органів.

За даними джерел, Артем Ярош передає Маланчуку щомісяця близько 10 тисяч доларів США як «винагороду» за покровительство. У свою чергу дізнання виступає посередником у вимаганні від заявників та потерпілих сум від 2 до 5 тисяч доларів США за проведення досудового розслідування. Відмова сплачувати ці гроші автоматично призводить до закриття справи. Для підозрюваних суми ще вищі — від 5 до 15 тисяч доларів США за закриття провадження без розслідування.

Особливий напрямок схеми пов’язаний із забудовниками, які порушили права інвесторів. Такі справи закриваються системно, а посередники знають тариф заздалегідь — близько 3 тисяч доларів США, після чого проблема для забудовника зникає. За стабільну співпрацю Ярош отримав чотирикімнатну квартиру в Софіївській Борщагівці. Формально вона оформлена як соціальна допомога переселенцям, фактично — це пряма винагорода від схеми, де держава перераховує кошти забудовнику, а квартира потрапляє до поліцейського.

Минуле Артема Яроша теж викликає питання: раніше йому загрожувало до 15 років ув’язнення за хабарництво, замовне вбивство та розбещення неповнолітньої, але завдяки окупації Луганська справи згоріли. Це дозволило йому уникнути покарання і відновити діяльність у Київській області, застосовуючи знайому «луганську модель» корупції.

Сьогодні схема в Бучі та Вишневому діє стабільно: вимагання, продаж справ, закриття проваджень, нерухомість через фіктивну «допомогу переселенцям» і повна керованість поліції та прокуратури. Це не окремі зловживання — це відлагоджена система, що підриває довіру до правоохоронних органів у регіоні.

Холодногірський районний суд Харкова встановив юридичний факт батьківства загиблого військовослужбовця щодо неповнолітньої дитини, підкресливши важливість достовірних доказів у справах сімейного права. Суд зазначив, що запис про батька, внесений до офіційних документів за вказівкою матері відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України, не є беззаперечним підтвердженням біологічного батьківства, а виступає лише юридичною фікцією. Найбільш переконливим і належним доказом, за словами суду, є посмертна молекулярно-генетична експертиза, яка дозволяє встановити кровний зв’язок між загиблим та дитиною.

Справу № 642/4568/24 розглядали в порядку окремого провадження, що передбачає прискорену процедуру розгляду питань, пов’язаних із визначенням батьківства та спадкових прав. Суд звернув увагу на необхідність застосування сучасних наукових методів доказування у справах, де обставини ускладнені загибеллю одного з батьків. Використання молекулярно-генетичних досліджень дає змогу не лише встановити факт батьківства, а й захистити права дитини на спадок та соціальні гарантії.

Обставини справи

Заявниця звернулася до суду з вимогою встановити факт батьківства та внести відповідні зміни до актового запису про народження доньки. Дитина народилася у 2009 році, коли мати не перебувала у шлюбі з біологічним батьком. У зв’язку з цим відомості про батька були внесені до актового запису за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 СК України, без фактичного підтвердження походження дитини.

Надалі жінка укладала інші шлюби, а до актового запису вносилися зміни, однак біологічний батько дитини — ОСОБА_4 — фактично визнавав доньку. Він підтримував з нею стосунки, добровільно її утримував, проживав разом із дитиною та матір’ю однією сім’єю, а у 2022 році офіційно уклав шлюб із матір’ю дитини.

Оформити батьківство в установленому законом порядку чоловік не встиг. У 2023 році його мобілізували до лав Збройних сил України, а в лютому 2024 року він загинув під час виконання бойових завдань поблизу Роботиного Запорізької області.

Після загибелі військовослужбовця мати звернулася до суду для юридичного підтвердження походження дитини, зокрема з метою реалізації особистих немайнових прав доньки та подальшого оформлення соціальних гарантій як дитини загиблого захисника України.

Правова оцінка суду

Розглядаючи справу, суд проаналізував положення Сімейного та Цивільного процесуального кодексів України, практику Верховного Суду, а також рішення Європейського суду з прав людини.

Суд прямо зазначив, що запис про батька, зроблений за статтею 135 СК України, не підтверджує реального походження дитини і є лише юридичною конструкцією, спрямованою на формальне заповнення відомостей у реєстраційних документах.

Окремо суд підкреслив, що смерть чоловіка не позбавляє дитину права на встановлення батьківства в судовому порядку, якщо іншим способом реалізувати це право неможливо.

Вирішальне значення у справі мала посмертна молекулярно-генетична експертиза, призначена за ухвалою суду. Її результати підтвердили біологічне батьківство загиблого військовослужбовця з імовірністю 99,9999999999 відсотка. Суд наголосив, що ДНК-експертиза є єдиним сучасним науковим методом точного встановлення батьківства, доказова сила якого переважає інші види доказів.

Також суд застосував принцип пріоритету найкращих інтересів дитини, пославшись на Конституцію України, Конвенцію про права дитини та практику ЄСПЛ. Було зазначено, що дитина має право знати свого батька та користуватися правами, які випливають із кровної спорідненості.

Рішення суду

Суд частково задовольнив заяву та встановив факт батьківства загиблого військовослужбовця щодо неповнолітньої дитини. Біологічне походження дитини визнано доведеним належними та достатніми доказами, насамперед висновком посмертної ДНК-експертизи.

Водночас у частині зобов’язання органу ДРАЦС окремо вносити зміни до актового запису про народження суд відмовив. Суд зазначив, що саме рішення про встановлення факту батьківства є достатньою правовою підставою для внесення відповідних змін до реєстраційних документів у встановленому законом порядку.

Українська співачка болівійського походження Мішель Андраде поділилася новими атмосферними моментами зі свого зимового релаксу, продемонструвавши простий і водночас ефективний спосіб зігрітися в холодну пору року та в умовах перебоїв з електропостачанням. Поки чимало людей замислюються про подорожі до теплих країн, артистка обрала традиційний варіант відновлення — баню з гарячою парою.

У своїх Instagram-stories співачка опублікувала відео з парилки, де постала в чорному купальнику та з рушником на голові. Кадри передають спокійну й затишну атмосферу відпочинку, яка різко контрастує з зимовими холодами за вікном. Відео швидко привернуло увагу підписників, адже Андраде виглядала розслабленою, впевненою та сповненою енергії.

Мішель не приховує, що регулярно займається спортом і дотримується дисципліни в харчуванні та способі життя. За її словами, стабільні тренування та збалансований підхід до здоров’я дають результат, який добре помітний і без зайвих пояснень.

Так артистка демонструє, що навіть у розпал зими можна знаходити способи підтримувати тепло, настрій і форму — без екзотичних подорожей, але з користю для тіла й самопочуття.

У селі Новиця Калуського району правоохоронці затримали 19-річного жителя Калуша, якого підозрюють у підпалі автомобіля Fiat Doblo. Інформацію про це оприлюднила поліція Івано-Франківської області. Подія сталася в ніч на 11 січня та викликала значний резонанс серед місцевих мешканців.

За попередніми даними слідства, автомобіль був припаркований на узбіччі дороги. Молодий чоловік, перебуваючи на вулиці вночі, вирішив зайти всередину транспортного засобу, після чого в салоні спалахнула пожежа. Вогонь пошкодив внутрішню частину авто, завдавши власнику матеріальних збитків.

Внаслідок пожежі автомобіль повністю знищено, а підозрюваний отримав тілесні ушкодження. Чоловіка затримали та арештували з правом внесення застави.

За умисне знищення майна шляхом підпалу (ч. 2 ст. 194 КК України) йому загрожує від трьох до десяти років ув’язнення.

Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, яке суттєво вплинуло на перебіг резонансної справи навколо групи компаній «Юнігран» та її підсанкційного бенефіціара Ігоря Наумця. Суд частково скасував арешти, накладені на значний обсяг майна й спеціальних дозволів на користування надрами, що фактично відкрило шлях до відновлення контролю над ключовими гранітними активами підприємств, пов’язаних із групою.

Йдеться про майнові комплекси, виробниче обладнання та ліцензії на видобуток корисних копалин, які раніше перебували під обмеженнями в межах кримінального провадження. Рішення суду означає, що компанії знову можуть здійснювати господарську діяльність у повному обсязі, зокрема відновлювати виробництво та виконувати контракти, які були заморожені через арешти.

Судове рішення фактично скасовує механізм збереження речових доказів через АРМА і дозволяє компаніям не лише володіти, а й повноцінно експлуатувати арештоване раніше майно. Мова йде не про окремі одиниці техніки, а про стратегічні активи, без яких неможливий видобуток граніту в промислових масштабах.

Зокрема, з-під арешту виведені спецдозволи на користування надрами № 766, 1601, 6136, 634 та 6391. Ці ліцензії дають право на розробку кар’єрів у Житомирській області і є основою всього бізнесу з видобутку та продажу каменю.

Разом із дозволами суд повернув контроль над десятками одиниць важкої техніки. Серед них навантажувачі Still, Clark, JCB та MST, бурові установки Atlas Copco і Epiroc, а також парк вантажних автомобілів Scania і Volvo, які використовуються для транспортування граніту. Окрім цього, розблоковані виробничі цехи, інфраструктурні комплекси та земельні ділянки у Малинському та Коростенському районах.

Фактично це рішення нівелює попередні дії слідства, які були спрямовані на збереження активів як речових доказів у кримінальних провадженнях щодо незаконного видобутку, фінансових схем та обходу санкцій. Тепер компанії, які пов’язують зі структурами Сергія Шапрана — бізнес-партнера Наумця в Україні, — можуть знову вести господарську діяльність на майні, законність походження якого є предметом розслідувань.

На тлі цього Сергій Шапран, якого правоохоронці пов’язують із управлінням активами групи в Україні, вийшов на свободу під заставу у 5 мільйонів гривень, що виглядає символічною сумою порівняно з масштабами бізнесу і потенційними збитками державі. Водночас Ігор Наумець, перебуваючи за межами України, зберігає вплив на свої колишні активи через нові юридичні оболонки.

Судове рішення вже викликає резонанс у юридичних та антикорупційних колах, оскільки йдеться не лише про долю окремої бізнес-групи, а про прецедент фактичного відновлення контролю над надрами та стратегічними ресурсами країни в інтересах осіб, які перебувають під санкціями.

Упродовж 2025 року органи державної виконавчої служби забезпечили стягнення з боржників 16,24 мільярда гривень аліментів, що стало одним із найвагоміших результатів за останні роки. Порівняно з попереднім роком сума надходжень зросла на 3,95 мільярда гривень, або на 32,1 відсотка, що свідчить про підвищення ефективності примусового виконання судових рішень у сфері утримання дітей.

Окрему увагу у 2025 році було приділено боржникам із тривалою заборгованістю. До них застосовувалися передбачені законом заходи впливу, зокрема обмеження у праві керування транспортними засобами, виїзду за кордон, користування зброєю, а також штрафні санкції. Такі інструменти довели свою результативність і стали додатковим мотиватором для погашення боргів.

У Мін’юсті зазначають, що зростання обсягів стягнення пов’язане з активним застосуванням передбачених законом інструментів тиску на неплатників. Йдеться як про фінансові санкції, так і про обмеження особистих прав боржників.

Відповідно до закону «Про виконавче провадження», якщо заборгованість зі сплати аліментів перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернене не лише на зарплату, а й на інше майно боржника. Також такого неплатника вносять до Єдиного реєстру боржників, а стягувачеві роз’яснюють право звернення до правоохоронних органів у разі ознак кримінального правопорушення — ухилення від сплати аліментів.

Коли борг перевищує суму платежів за чотири місяці, державний виконавець може обмежити боржника у праві виїзду за кордон, керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання. Якщо ж заборгованість сягає понад шість місяців з моменту відкриття виконавчого провадження, складається адміністративний протокол, який направляють до суду.

Окремо законом передбачені фінансові штрафи. Якщо борг перевищує суму річних аліментів, накладається штраф у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості, при двох роках несплати — 30 відсотків, а при трьох роках — 50 відсотків. Усі ці кошти стягуються з боржника і перераховуються безпосередньо одержувачу аліментів.

У Міністерстві юстиції підкреслюють, що всі ці заходи не застосовуються, якщо заборгованість не перевищує трьох місяців, однак у випадках системної несплати держава має достатній арсенал інструментів, щоб примусити боржників виконувати свої зобов’язання перед дітьми.