Тег: слідство

Осінь приносить не тільки зміну погоди та кольорів, але й часто змушує нас відчувати втому, апатію чи зниження настрою. Холодний вітер, дощі та короткі дні можуть спричинити емоційну реакцію, коли здається, що просто «нічого не хочеться». Така реакція є цілком природною для нашого організму, який адаптується до нових умов навколишнього середовища. Однак не варто здаватися і залишатися у стані розгубленості — існує кілька простих, але ефективних способів відновити енергію та покращити своє самопочуття.

Першим кроком є забезпечення себе необхідною кількістю світла та руху. Прогулянка на свіжому повітрі тривалістю хоча б 20–30 хвилин щодня здатна активізувати обмін речовин, підвищити рівень серотоніну в організмі і зняти внутрішню напругу. У разі відсутності сонячного світла можна скористатися світлотерапевтичними лампами, які мають інтенсивність близько 10 000 люкс. Півгодинна сесія під таким світлом допоможе компенсувати нестачу природного сонячного випромінювання.

По-друге, правильне харчування. Додайте до щоденного раціону овочі, фрукти та продукти, багаті на омега-3 (риба, насіння льону, горіхи). Вони підтримують нервову систему і сприяють стабільнішому настрою. Також корисно зменшити надмірну кількість простих вуглеводів і солодкого, які дають короткий «сплеск» енергії, але потім викликають спад.

Третій пункт — фізична активність. Регулярні вправи, навіть коротка домашня зарядка або йога по 20–30 хвилин, стимулюють вироблення ендорфінів і допомагають краще спати. Якщо не хочеться інтенсивного тренування — пройдіться швидким кроком або зробіть комплекс стретчингу: результат буде.

Четверте — режим сну. Стабільний графік «ліг-спати/прокинувся» допомагає налаштувати циркадні ритми. Намагайтеся лягати та вставати приблизно в один і той самий час, уникайте екранів щонайменше за годину до сну і створіть комфортні умови в спальні (прохолодно, темно, тихо).

І нарешті — підтримка та хобі. Спілкування з близькими, зустрічі з друзями або час для улюбленого заняття відволікають і наповнюють ресурсами. Навіть коротка розмова або невеликий творчий проєкт можуть повернути відчуття радості й контролю.

Ці кроки не замінюють медичної допомоги — якщо апатія або втома тривають тижнями, супроводжуються різкою втратою ваги, безсонням чи думками про самогубство, обов’язково зверніться до сімейного лікаря або спеціаліста. Але в більшості випадків прості звички — світло, рух, їжа, сон і спілкування — дають помітний ефект і роблять осінь набагато терпимішою.

В Україні ставлення до антикорупційної боротьби залишається неоднозначним і суперечливим. На тлі гучних заяв політиків і міжнародних партнерів, що країна активно працює над подоланням корупції, реальні результати часто виглядають скромними, а боротьба з корупційними схемами здається неефективною. Це ставлення підживлюється багатьма факторами, серед яких – непослідовність державних інститутів, відсутність повної довіри до антикорупційних органів та вплив олігархічних груп.

З одного боку, у державі створено низку спеціалізованих антикорупційних органів, таких як НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, які мали б стати ключовими гравцями у цій боротьбі. Однак, на практиці, їх діяльність часто обмежується політичними та юридичними перепонами, що робить боротьбу з корупцією малоефективною. Окрім того, громадськість не завжди відчуває реальні зміни, що призводить до зростання скептицизму щодо справжніх намірів держави.

Цікаво, що українці демонструють високу підтримку критичної позиції суспільства щодо дій влади. Лише 8% вважають, що владу критикувати не можна взагалі — ця частка помітно знизилася з 13% у 2024 році. Натомість 90% переконані, що критика є необхідною умовою для розвитку демократії і контролю над владою.

Такі результати свідчать про те, що суспільство прагне прозорості, відповідальності та діалогу. Українці готові визнавати позитивні кроки влади, але водночас не відмовляються від права на вимогливість та контроль.

В Києві на високопосадовців з комунальної сфери чекає суд за серйозне порушення екологічного законодавства, що призвело до забруднення природного середовища. Солом’янська окружна прокуратура подала обвинувальний акт проти керівника Комунальної корпорації «Київавтодор» та колишнього керівника КП ШЕУ Солом’янського району. Їхні дії стали причиною забруднення важливої зеленої зони столиці — парку «Балка Проня», який є важливим екологічним об’єктом для місцевих мешканців та туристів.

Зокрема, мова йде про земельну ділянку, що розташована неподалік вулиці Кадетський Гай, яка, згідно з детальним планом території, є частиною парку. За своїм функціональним призначенням ця територія мала бути відведена для збереження природного середовища та розвитку зеленої зони міста. Натомість, комунальні служби допустили її незаконне використання, що порушує екологічні норми і загрожує серйозними наслідками для місцевої флори і фауни.

Фахівці Державної екологічної інспекції зафіксували факт забруднення та засмічення небезпечними для довкілля матеріалами. Як наслідок, прокуратура не лише винесла обвинувачення у службовій недбалості, а й подала позов із вимогою зобов’язати посадовців відшкодувати збитки, завдані природному середовищу та громаді Києва.

Апеляційний господарський суд Північного округу вже залишив у силі рішення першої інстанції, яким КП «ШЕУ Солом’янського району» зобов’язали ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище та усунути порушення природоохоронного законодавства. Однак кримінальна відповідальність за службову недбалість може стати черговим етапом у справі.

Скандал із «Балкою Проня» оголив системну проблему — безкарне використання комунальними підприємствами столичних зелених зон як полігонів для відходів. Попри офіційний статус парку, замість рекреаційного простору мешканці району роками спостерігали накопичення сміття. Нині прокуратура наполягає: відповідальні за шкоду мають відповісти не лише відновленням території, а й фінансовою компенсацією.

Ця справа може стати прецедентом для інших екологічних порушень у столиці, де території, призначені для відпочинку, перетворюються на технічні звалища руками тих, хто мав би їх захищати.

Бажання з’їсти щось смачне – це не лише фізіологічна потреба, а й психологічний процес, який може мати багато нюансів. Всі ми знаємо, що їжа виконує важливу роль у нашому житті: вона забезпечує енергію для тіла, дарує задоволення та можливість відпочити, а також може стати частиною спільних моментів із близькими людьми. Однак іноді це бажання йде далі простого бажання наситити організм. Воно стає емоційним, залежним або навіть символічним.

Бажання з’їсти що-небудь особливе часто пов'язане з певними емоціями або настроєм. Наприклад, у моменти стресу чи нудьги багато хто з нас шукає підтримку саме в їжі, вибираючи не тільки те, що може заспокоїти, але й те, що викликає приємні спогади або дарує миттєве задоволення. Це може бути солодке, жирне або комфортне, те, що не завжди є здоровим, але здатне миттєво підняти настрій. І хоча науковці давно вивчають зв'язок між емоціями та харчуванням, іноді ми й самі не помічаємо, як їжа стає нашим "емоційним ліками".

Недоїдання та жорсткі дієти. Коли організм не отримує достатньо калорій або певних макроелементів, він шукає швидке джерело енергії — і солодощі ідеально на це підходять. Звучить парадоксально, але надмірне обмеження їжі часто призводить до неконтрольованих перекусів.

Штучні підсолоджувачі. Вони нібито допомагають знизити калорійність, але масове їхнє вживання змінює чутливість смакових рецепторів і може порушити мікрофлору кишківника. В результаті людина менше насичується від звичайної їжі і частіше тягнеться до ще більш солодкого.

Стрес і емоційне харчування. Солодке швидко підвищує рівень дофаміну — тимчасово покращує настрій і заспокоює. Саме цим і користуються емоційні перекуси: у періоди тривоги чи втоми десерт стає автоматичною «підтримкою».

Недосипання. Нестача сну змінює баланс гормонів апетиту: зростає грелін (сигнал голоду) і падає лептин (сигнал насичення). Мозок у втомленому стані просить швидкої енергії — і обирає цукор.

Гормональні коливання. Перед менструацією у багатьох жінок підвищується бажання шоколаду та інших солодощів через зміни рівнів естрогену, прогестерону і серотоніну. Це нормальна фізіологічна реакція, що часто минає після початку місячних.

Залежність від цукру. Цукор активує ті самі центри винагороди в мозку, що й інші «потужніші» стимулятори. Через це формується замкнене коло: радість від солодкого → повторне бажання → ще більше солодкого.

Як зменшити тягу до цукру

Не відмовляйтеся різко: поступове зменшення кількості цукру працює краще і без сильного стресу.

Поєднуйте: замість чистого десерту їжте фрукти з невеликою кількістю горіхів або темного шоколаду — це стабілізує рівень глюкози.

Ходіть вчасно до столу: регулярні прийоми їжі й білкова закуска перед довгим інтервалом між їжею зменшують раптові спалахи голоду.

Пильнуйте сон і стрес: 7–8 годин сну і прості техніки релаксації значно знижують емоційні перекуси.

Читайте етикетки: ховаючись у «здорових» продуктах, цукор може бути у різних назвах — контролюйте склад.

Збережіть підсолоджувачі в міру: не робіть їх основою смаку, щоб не перенавчити рецептори.

Пийте воду: спрагу часто плутають із бажанням їсти.

Зверніться до фахівця, якщо тяга переростає у переїдання або супроводжується провиною — дієтолог чи психолог допоможуть знайти корінь проблеми.

Коли варто йти до лікаря Якщо бажання солодкого супроводжується неконтрольованим переїданням, значною втратою або набором ваги, постійною втомою чи емоційними розладами — потрібно звернутися до фахівця. Медичне обстеження допоможе виключити гормональні або метаболічні причини та підібрати безпечний план змін.

У Києві введено спеціальні карантинні обмеження через виявлення випадку сказу у дикій лисиці в Голосіївському районі. Тварина була знайдена неподалік від будинку відпочинку «Конча Заспа», що на Столичному шосе. За інформацією Держпродспоживслужби, на місці події було встановлено 10-кілометрову зону безпеки. Це означає, що в радіусі цієї території здійснюються посилені заходи щодо боротьби з хворобою. Спеціальні комісії вже розробили детальний план дій, спрямований на зниження ризиків поширення інфекції.

Зокрема, ветеринарні служби організували ретельний контроль за дикими тваринами, а також за безпритульними собаками та котами. Одним із основних завдань є перевірка всіх домашніх тварин у зоні ризику. Для запобігання подальшому поширенню вірусу, спеціалісти проводять вакцинацію тих тварин, які можуть бути потенційними носіями інфекції. Крім того, плануються додаткові заходи для інформування місцевих жителів про необхідність дотримання правил безпеки в умовах карантину.

Мешканців закликають не контактувати з тваринами, які поводяться підозріло, уникати годування диких звірів і негайно звертатися по медичну допомогу у разі укусу чи подряпин. Особливу увагу рекомендують приділити вакцинації домашніх собак і котів.

Сказ — смертельно небезпечне вірусне захворювання, яке без своєчасного лікування неминуче призводить до летальних наслідків. Єдиний спосіб захисту — профілактична вакцинація та швидке звернення до лікаря у випадку контакту з потенційно інфікованою твариною.

За інформацією CNN, Росія наразі не має жодного стимулу для припинення бойових дій в Україні, незважаючи на неодноразові заклики міжнародних лідерів, зокрема президента США Дональда Трампа, до встановлення миру. Російська армія демонструє значний прогрес на декількох напрямках фронту, активно нарощуючи інтенсивність своїх атак. При цьому Москва не зупиняється на досягнутому та продовжує збільшувати кількість ударів по цивільних і військових об'єктах.

За даними джерела, лише за один з останніх днів, Росія використала рекордні 268 керованих авіабомб, що значно перевищує середній показник останніх тижнів, коли було застосовано близько 170–180 таких боєприпасів. Це свідчить про ескалацію насильства та посилення стратегічних операцій на кількох ділянках фронту. Водночас, Росія не припиняє регулярних нічних атак за допомогою безпілотників та ракет, при цьому основними цілями є об'єкти енергетичної інфраструктури України.

Аналітики відзначають різке зростання кількості дронів у вересні: у середньому було запущено понад 180 дронів на добу, що більш ніж удвічі перевищує показники на початку року. Така інтенсивність робить удари системними і підвищує ризики для населення та критичної інфраструктури.

Експерти підкреслюють, що росіяни суттєво вдосконалили тактику застосування безпілотників. Як констатує Дара Массікот, Москва перетворила дрони з «слабкого місця» на сферу переваги: їх використовують не лише для розвідки, а й для виявлення та знищення цілей на полі бою та в тилу. Одночасно відбувається модернізація ракет і броньованих систем, що дає російським командирам більше свободи планування й виконання операцій.

Через ці фактори аналітики роблять висновок: доки Росія фіксує оперативні успіхи і має можливість завдавати масованих ударів, у неї немає стратегічного стимулу погоджуватися на суттєві кроки до припинення вогню. Наслідком стає подальша ескалація ударів по енергетиці, що впливає на побут і безпеку мільйонів українців.

Результати недавнього опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), яке було проведене на замовлення німецького видання Bild, виявили цікаві та суперечливі настрої серед населення Німеччини щодо підтримки українських біженців. Згідно з даними дослідження, дві третини опитаних (66%) не вважають, що всі українські біженці повинні отримувати соціальну допомогу Bürgergeld, яку отримують німці. Тільки 17% респондентів висловили підтримку універсальним виплатам для українців, що, з одного боку, підкреслює певну невизначеність у ставленні німців до питання соціальних витрат на біженців.

Однією з основних тем цього опитування стала також позиція громадян Німеччини щодо можливого повернення українських чоловіків призовного віку. Згідно з результатами, 62% респондентів вважають, що чоловіки цього віку повинні повернутися в Україну для участі у бойових діях або для виконання своїх зобов'язань перед державою. Лише 18% висловилися проти такого повернення, а ще 8% не змогли визначитися зі своєю позицією. Це показує, що на тлі тривалої війни та постійних загроз, багато хто в Німеччині вважає, що мужність і відповідальність чоловіків за свою країну повинні переважати над їхнім правом на тимчасовий захист у Німеччині.

Щороку близько 700 тис. українців у Німеччині сумарно отримують приблизно 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій українець має роботу. Саме на цьому тлі в Німечині тривають дискусії про підхід до виплат новоприбулим.

У проєкті федерального бюджету Німеччини на 2026 рік передбачено заощадити близько 1,5 млрд євро — частково за рахунок зміни підходу до виплат для нових біженців із України: замість Bürgergeld планують надавати менші виплати для прохачів притулку. Цей крок вже викликав політичні суперечки і суспільні дебати.

Опитування INSA демонструє, що питання соцпідтримки біженців і демографічно чутливих категорій (наприклад, чоловіків призовного віку) лишається одним із болючих у німецькому суспільстві. Публічні дискусії, бюджетні рішення та імплементація нових правил найближчим часом визначатимуть, чи зміняться соціальні практики та які саме механізми підтримки оберуть у Берліні.

В компанії «Славіан», що володіє торговельно-розважальним центром SkyMall через структуру «Оптова мережа 2011», нещодавно відбулися суттєві зміни у складі власників. Раніше єдиним бенефіціаром компанії був Сергій Брюховецький, тесть підозрюваного в корупційній справі Андрія Христенка. Цей бізнесмен володів компанією через офшорну структуру на Кіпрі під назвою Napstor Limited. Однак після останніх подій, які привернули увагу до цього бізнесу, в структурі власності компанії з’явились нові співвласники.

Як стало відомо, на початку серпня цього року, через два тижні після того, як Андрій Христенко отримав офіційну підозру, до складу власників компанії увійшли громадянин Великої Британії Марк Родес та громадянин Ізраїлю Ігор Корев. За інформацією з реєстру юридичних осіб YouControl, ці зміни були офіційно зафіксовані 1 серпня, що свідчить про важливість моменту та можливі майбутні трансформації в управлінській структурі.

Розслідувачі встановили, що обидва нові співвласники мають зв’язки з Росією. Марк Родес є учасником бізнесу в Україні, пов’язаного з підсанкційним колишнім депутатом Держдуми РФ від «Єдиної Росії» Олександром Лебедєвим, нинішнім власником британського видання The Independent. Крім того, Родес дотичний до російсько-ізраїльського бізнесмена Нісана Моісеєва, який був наближений до Віктора Медведчука та керував мережею АЗС Glusco.

Ігор Корев також володіє низкою компаній в Україні. Серед його партнерів — іноземці, зокрема австрієць Якоб Мітбрайт, який із 2018 року до середини 2022 року був співвласником російського банку «ФінТех», створеного за підтримки уряду РФ.

Ці нові дані викликають питання щодо впливу іноземних бізнес-груп з російськими зв’язками на стратегічні об’єкти в Україні, особливо в умовах війни та санкційної політики.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів оприлюднила детальний звіт про результати державного нагляду у сфері житлово-комунальних послуг за період січень–вересень 2025 року. Протягом цих дев’яти місяців було проведено 325 позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у житлово-комунальному секторі. Виявлені порушення виявилися дуже поширеними: у 302 випадках, або 92,9% від загальної кількості перевірок, було встановлено різного роду невідповідності вимогам чинного законодавства.

На основі отриманих результатів контролю органами нагляду було прийнято 198 рішень про застосування адміністративно-господарських санкцій загальною сумою 2,5 мільйона гривень. Крім того, було видано 210 приписів, які зобов’язують суб’єктів господарювання усунути виявлені порушення, а також привести тарифи на житлово-комунальні послуги у відповідність до нормативних вимог. Такий підхід має на меті не лише відновлення законності у сфері ЖКГ, а й підвищення якості послуг, що надаються населенню.

За приписами та рішеннями службу зобов’язано повернути споживачам в цілому 3,2 млн грн. Окремо Держпродспоживслужба відзначила вирішальний приклад у місті Миколаєві: за численними скаргами мешканців проведено позапланові перевірки одного з надавачів послуг, внаслідок чого підприємство здійснило перерахунки споживачам на суму понад 50 млн грн.

У повідомленні наголошується, що основні порушення стосувалися невідповідності тарифів законодавству, ненадання якісних послуг, недотримання технологічних нормативів та порушень у сфері розрахунків з абонентами. Держпродспоживслужба закликає громадян продовжувати повідомляти про порушення і користуватися інструментами захисту прав споживачів.