Тег: слідство

В Україні планується зміна правил відстрочки від мобілізації для студентів. Це питання набуло особливої актуальності після того, як Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки підтримав законопроєкт №13634, який може суттєво обмежити можливості для використання навчання як підстави для уникнення призову. Згідно з новими нормами, відстрочку не зможуть отримати студенти, які порушують освітню послідовність, затягують процес навчання або зловживають правом на академічну відпустку.

Законопроєкт має на меті упорядкувати використання освіти як підстави для відтермінування служби. Раніше відстрочку могли отримати різні категорії громадян, серед яких студенти, люди з інвалідністю, одинокі батьки або батьки, які виховують трьох і більше дітей. Проте з новими змінами бажання уникнути мобілізації через навчання може стати важче досягти, якщо студент не дотримується правил академічного процесу.

Законопроєкт №13634 вводить додаткові вимоги для студентів. Особи, які навчаються у професійно-технічних закладах, повинні почати навчання до 25 років, навчатися вперше за денною або дуальною формою та дотримуватися освітньої послідовності. Студенти закладів вищої освіти, окрім дотримання послідовності та форми навчання, мають завершити програму у межах встановлених строків. Академічні відпустки, повторне навчання або перездачі призведуть до втрати права на відстрочку.

Для аспірантів, інтернів і докторантів залишаються лише вимоги щодо дотримання освітньої послідовності. Заяви на відстрочку подаються до початку військової служби, комісія при ТЦК та СП розглядає їх протягом семи днів, а призов на час розгляду зупиняється. Чоловіки, заброньовані підприємствами або установами, мають стати на спеціальний облік у ТЦК та СП.

На Львівщині співробітники Служби безпеки України спільно з поліцією провели успішну операцію, в ході якої затримали посадовця одного з місцевих органів влади. Операція стала результатом тривалої розслідувальної роботи, що дозволила зібрати достатньо доказів для підтвердження злочинної діяльності чиновника. Під час затримання було виявлено ознаки корупційних схем, що включали незаконне отримання коштів за сприяння в наданні певних адміністративних послуг.

Спільна робота СБУ та правоохоронців підкреслює важливість координації дій між різними державними органами для боротьби з корупцією на всіх рівнях влади. Такі операції є частиною широкомасштабної стратегії, спрямованої на очищення державного апарату та відновлення довіри громадян до інституцій влади. Підозрюваному в даному випадку загрожує серйозне покарання, включаючи можливе позбавлення волі, якщо його вина буде доведена в суді.

Затриманому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 ККУ (одержання неправомірної вигоди службовою особою). На час слідства Кравченка відсторонили від посади, а суд визначив йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 500 тис. грн.

Правоохоронці продовжують слідчі дії для встановлення всіх обставин справи та можливої причетності інших осіб до незаконного переміщення ювелірних виробів через митний кордон.

Експерти наголошують на важливості посилення державної політики, спрямованої на обмеження споживання алкоголю, оскільки це може суттєво знизити рівень захворюваності та смертності від раку. За даними Міжнародного агентства з вивчення раку (МАІР), навіть найменші дози алкоголю не є безпечними для організму, і їх споживання безпосередньо пов'язане з підвищеним ризиком розвитку онкологічних захворювань. Щорічно у світі фіксується значна кількість нових випадків раку, що виникають через алкоголь, що має глибокі соціальні та економічні наслідки.

За результатами досліджень, у 2020 році в Євросоюзі алкоголь став причиною понад 111 тисяч нових випадків раку, і цей показник продовжує зростати. Прогнозується, що в глобальному масштабі кількість таких випадків досягне 741 тисячі. Особливо вражаючим є той факт, що близько 70% нових випадків стосується чоловіків, що ще раз підкреслює необхідність цільових заходів щодо боротьби з цією проблемою. Окрім того, алкогольний рак має серйозні економічні наслідки. У 2018 році втрачені економічні ресурси через передчасні смерті від алкогольних захворювань, зокрема раку, оцінювалися у понад 4,58 мільярда доларів США. Ці цифри свідчать про масштаби проблеми, яка впливає не лише на здоров'я громадян, а й на економіку держави.

МАІР класифікувало алкоголь як канцероген ще у 1988 році. Споживання спиртного підвищує ризик розвитку як мінімум семи видів раку, включаючи рак ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, печінки та товстої кишки. Алкоголь викликає рак через зміни гормонального фону, порушення мікробіому кишечника, окислювальний стрес і пошкодження ДНК через ацетальдегід, що міститься в етанолі.

Дослідження показують, що навіть «помірне» вживання алкоголю — менше двох склянок на день — спричинило понад 100 тисяч нових випадків раку у світі у 2020 році. Найбільший ризик пов’язаний із «ризикованим» (2–6 напоїв на день) та «важким» (понад 6 напоїв на день) рівнями споживання.

МАІР пропонує ряд заходів для зниження шкоди від алкоголю: підвищення податків, встановлення мінімальних цін, підвищення вікового цензу, обмеження кількості магазинів, заборону на рекламу та державний контроль за продажем спиртного. Ці кроки здатні значно зменшити кількість хворих на рак та врятувати життя тисяч людей.

Сьогодні православні віряни вшановують пам’ять святої преподобної Параскеви Тирновської, жінки великої духовної сили, котра присвятила своє життя служінню Богу, молитві та допомозі нужденним. Вона була прикладом непохитної віри та відданості своєму покликанню. Ще в юності Параскева прагнула до духовної чистоти, шукаючи не лише зовнішньої, а й внутрішньої гармонії. У своїй молодості вона залишила батьківський дім і вирушила до святих місць, де на довгі роки оселилася в усамітненні, присвятивши себе суворому посту та молитвам. Це була справжня спроба приборкати свою плоть і душу, здобути святий спокій і рішуче йти шляхом праведності.

Повернувшись на батьківщину за Божим знаменням, Параскева мирно відійшла до Господа, залишивши по собі незабутній слід. Її життя стало прикладом смирення, благочестя та відданості Богу, що надихало і надихає безліч людей на землі. Вшанування пам’яті святої Параскеви має велике значення не лише для церковного життя, але й для народної традиції. Здавна вважалося, що свята оберігає оселю, шлюб та жіночу працю, тому цей день набував особливого значення для багатьох українців. Сватання, призначене на день святої Параскеви, вважалося сприятливим, а сама свята здатна дарувати благословення на щасливе подружнє життя та добробут у домі.

Віруючим заборонялося сваритися та відмовляти у допомозі бідним, адже вважалося, що добрий вчинок у день Параскеви повернеться сторицею. Важка хатня праця також була під забороною — аби не «змити» родинний захист.

14 жовтня мають іменини ті, хто носить імена Гнат, Кузьма, Михайло, Назар, Петро та Параска. Талісманом цього дня вважається камінь альмандин — символ нових знайомств, теплих почуттів та емоційної гармонії.

Цього дня народилися визначні українці: актор і діяч театру Володимир Кучинський, льотчик і Герой України Ігор Матьков, офіцер ЗСУ Володимир Гринюк.

Історія також зберігає пам’ять про ключові події, що сталися 14 жовтня: битва при Гастінґсі, заснування Олександрівської фортеці — майбутнього Запоріжжя, проголошення УПА у 1942 році, а також об’єднавчий Собор українських церков у США.

Крім духовного значення, цей день наповнений міжнародними подіями: в Україні відзначають День створення УПА — символ боротьби за незалежність, у світі проводять Всесвітній день майбутнього без карієсу, Міжнародний день стандартизації та День екологічної освіти, що нагадує про нашу відповідальність за планету.

14 жовтня — це поєднання минулого й майбутнього, духовності й громадянського обов’язку, день, що об’єднує пам’ять, традицію та прагнення до гармонії.

Залізничний районний суд Львова ухвалив вирок щодо Володимира Пацула, заступника директора ДП «Мостиське військове лісництво», визнавши його винним у спробі підкупити співробітника Служби безпеки України (СБУ). Згідно з матеріалами справи, посадовець намагався через хабарництво вплинути на хід розслідування кримінального провадження, яке стосувалося незаконної вирубки лісу.

У вересні 2023 року, під час особистої зустрічі з оперативником СБУ, Пацула запропонував щомісячну неправомірну вигоду на суму 20 тисяч гривень — по 10 тисяч за кожну з двох дільниць лісництва. В обмін на ці кошти він вимагав від правоохоронця «не втручатися» в розслідування та «закрити очі» на вже виявлені порушення в лісовому господарстві.

У суді обвинувачений своєї провини не визнав, пояснюючи, що не мав на увазі хабар, а лише хотів з’ясувати, які докази потрібні для закриття справи. Він також стверджував, що сказані ним суми стосувались кількості порушень, а не грошей.

Суддя Олеся Постригач не прийняла ці аргументи та встановила факт пропозиції неправомірної вигоди. Пацулу визнано винним за ч.1 ст.369 ККУ та призначено штраф у розмірі 51 тисячі гривень. Крім того, він має компенсувати понад 32 тисячі гривень за проведення експертиз.

Вирок може бути оскаржений у встановленому порядку.

3 жовтня 2025 року заступниця начальника відділу обслуговування громадян №4 Головного управління Пенсійного фонду у Чернігові, Оксана Рева, здійснила покупку нової квартири площею 76,8 м². Житло було придбано у компанії ТОВ «ЖК Київська» за 1,15 мільйона гривень. Цей факт знайшов своє відображення у декларації чиновниці, де зазначено усі необхідні дані про нову власність.

Зазначена покупка викликала підвищену увагу серед громадськості, оскільки таке придбання надає чітке уявлення про матеріальний стан посадовця. Важливою деталлю є те, що ціна квартири значно перевищує середній рівень доходів громадян в Україні, що додає певної цікавинці навколо походження коштів для її покупки.

За сумою покупки ця операція входить до числа найдорожчих серед співробітників Пенсійного фонду Чернігівської області у 2025 році. Інших додаткових подробиць про джерела фінансування в публічній частині декларації не наводиться.

Факт купівлі задекларовано в установленому порядку — посадовиця внесла дані до реєстру, як вимагає закон. Якщо виникнуть питання щодо відповідності доходів і витрат — це підлягає перевірці відповідних контролюючих органів.

Служба безпеки України провела успішну операцію, затримавши 56-річну працівницю одного з державних банків Одеси. Жінка підозрюється у передачі персональних даних клієнтів, зокрема військовослужбовців, російським спецслужбам. Як встановлено під час слідства, затримана діяла під контролем ФСБ, яке завербувало її через активність в антиукраїнських Telegram-каналах.

Жінка працювала касиром у відділенні банку, де вибірково збирала інформацію про клієнтів, котрі носили військову форму або мали ознаки поранень, отриманих на фронті. Вона ретельно фіксувала їхні персональні дані та зосереджувалася на банківських операціях, після чого передавала зібрану інформацію своїм кураторам з ФСБ. Серед зібраних даних були не лише базові відомості про особу, а й деталі, які могли бути використані для подальших дій проти захисників України.

Позаштатна “розвідниця” також обходила місто та фотографувала райони, де могли розміщуватися підрозділи українських військових. Ворог планував використати зібрану інформацію для підготовки терактів, інформаційних диверсій і спроб вербування українських захисників.

СБУ з’ясувала, що одеситка потрапила в поле зору російських спецслужб через свої антиукраїнські коментарі в Telegram. Представники ФСБ встановили з нею контакт під прикриттям “однодумців” і згодом запропонували “допомогу у боротьбі з режимом”.Після кількох місяців спілкування вона погодилася збирати інформацію, не усвідомлюючи, що її дії документуються українськими контррозвідниками.

Спецслужба задокументувала всі етапи передачі інформації, провела обшук за місцем роботи й проживання жінки, вилучивши техніку з доказами комунікації з російськими кураторами.Після цього агентку ізолювали, і зараз вона перебуває під вартою. Слідчі СБУ повідомили їй про підозру у державній зраді в умовах воєнного стану (ч.2 ст.111 КК України).Їй загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

На Харківщині поліція оголосила про розшук потерпілих від дій працівниці моргу, яку підозрюють у викраденні особистих речей загиблих українських військових. Інцидент став відомий у квітні 2025 року, коли правоохоронці викрили жінку, що працювала в морзі Чугуївського району. За попередніми даними слідства, вона зловживала своїм службовим становищем та привласнювала золоті прикраси й інші цінні речі, які належали полеглим захисникам України.

Замість того, щоб вшанувати пам’ять героїв, які віддали своє життя за країну, працівниця моргу вчинила цинічну наругу, збагачуючись на чужому горі. Правоохоронці, які працюють над справою, відзначають, що це не просто кримінальний злочин, а глибоке моральне падіння особи, що мала доступ до останків загиблих.

Наразі слідчі встановлюють усіх можливих потерпілих, оскільки кількість випадків може бути більшою, ніж відомо на цей момент. Поліція закликає сім’ї загиблих військовослужбовців, які виявили зникнення особистих речей чи ювелірних виробів після передачі тіл, звертатися до правоохоронців.

Для контактів надано телефони Куп’янського районного відділу поліції:– відділ кримінальної поліції: 099 036 54 52– чергова частина Куп’янського РВП: 050 401 52 82

Правоохоронці наголошують, що кожне звернення буде опрацьоване, аби відновити справедливість та притягнути винних до відповідальності за зраду людяності та пам’яті полеглих героїв.

Білорусь зробила публічний крок у напрямку відновлення діалогу з Україною, висловивши готовність до переговорів з українською стороною в контексті поточної ескалації. Заява голови КДБ Івана Тертеля, який оголосив про бажання знайти консенсус щодо припинення війни, стала важливою подією на міжнародній арені. За його словами, Білорусь готова до «тихих і спокійних домовленостей», що дозволять знизити напруженість і знайти компроміс у складних умовах війни.

Тертель зазначив, що президент Білорусі працює над стабілізацією ситуації в регіоні і що Мінськ вже досяг певного балансу між інтересами різних сторін, що дозволяє вести такі переговори. Зокрема, керівник КДБ акцентував увагу на готовності Білорусі сприяти мирному процесу через дипломатичні канали. Він також підкреслив, що такі зусилля важливі для зниження санкційного тиску на країну, адже саме економічні обмеження стали однією з основних проблем для Білорусі в останні роки.

Заяви пролунали на тлі зусиль Мінська вийти з політичної та економічної ізоляції, накладеної після виборів 2020 року та участі у підтримці російського вторгнення. Упродовж останніх тижнів білоруська риторика пом’якшилася: влада демонструє готовність долучатися до мирних ініціатив, водночас просуваючи контакти з європейськими столицями та Вашингтоном.

За наявною інформацією, білоруські дипломати провели низку зустрічей із представниками ЄС, обговорюючи роль Мінська в безпекових дискусіях. У вересні відбулося часткове відновлення діалогу зі Сполученими Штатами: Вашингтон посприяв домовленостям щодо звільнення частини політичних в’язнів, натомість погодився на пом’якшення обмежень проти «Белавіа». Представник американської адміністрації Кіт Келлогг пояснив, що підтримання каналів зв’язку з Мінськом розглядається як елемент ширших зусиль з припинення війни.

Попри такі сигнали, Білорусь не розриває військово-політичного зв’язку з Москвою. Минулого місяця Мінськ і Кремль провели масштабні навчання «Захід-2025», які стали демонстрацією сили на східному фланзі НАТО та знаком того, що стратегічний союз зберігається. На початку жовтня Олександр Лукашенко також звинуватив Київ у небажанні домовлятися, застерігши, що без переговорів Україна «може перестати існувати як держава».

В Україні ставлення до антикорупційної боротьби залишається неоднозначним і суперечливим. На тлі гучних заяв політиків і міжнародних партнерів, що країна активно працює над подоланням корупції, реальні результати часто виглядають скромними, а боротьба з корупційними схемами здається неефективною. Це ставлення підживлюється багатьма факторами, серед яких – непослідовність державних інститутів, відсутність повної довіри до антикорупційних органів та вплив олігархічних груп.

З одного боку, у державі створено низку спеціалізованих антикорупційних органів, таких як НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, які мали б стати ключовими гравцями у цій боротьбі. Однак, на практиці, їх діяльність часто обмежується політичними та юридичними перепонами, що робить боротьбу з корупцією малоефективною. Окрім того, громадськість не завжди відчуває реальні зміни, що призводить до зростання скептицизму щодо справжніх намірів держави.

Цікаво, що українці демонструють високу підтримку критичної позиції суспільства щодо дій влади. Лише 8% вважають, що владу критикувати не можна взагалі — ця частка помітно знизилася з 13% у 2024 році. Натомість 90% переконані, що критика є необхідною умовою для розвитку демократії і контролю над владою.

Такі результати свідчать про те, що суспільство прагне прозорості, відповідальності та діалогу. Українці готові визнавати позитивні кроки влади, але водночас не відмовляються від права на вимогливість та контроль.