Тег: слідство

Депресія є не лише тимчасовим зниженням настрою чи втомою, а глибоким психологічним розладом, який серйозно впливає на різні аспекти життя людини. Вона може поступово змінювати сприйняття світу, розумові процеси, взаємодії з іншими людьми та звички. Для багатьох депресія є невидимою, адже її симптоми можуть маскуватися під звичайну втому чи втрату інтересу до звичних справ. Однак є певні ознаки, на які слід звернути увагу, адже своєчасне виявлення проблеми та звернення по допомогу можуть запобігти її погіршенню.

Одним із перших і найбільш помітних симптомів є ізоляція. Людина, яка раніше активно брала участь у соціальному житті, може раптово відмовлятися від спілкування, уникати зустрічей з друзями та навіть припиняти відповідати на прості повідомлення. Це не просто бажання побути на самоті або відпочити, а швидше відчуття емоційної виснаженості та втрата сил для взаємодії з іншими людьми. Вона може почуватися такою, що не має сил і бажання досягати успіхів у соціальних або професійних справах.

Ще одна поширена ознака — зміни апетиту. Деякі починають заїдати стрес, вживаючи надмірну кількість їжі, інші — повністю втрачають апетит. Обидві крайності є характерними симптомами депресивних розладів.

Порушення сну також є тривожним сигналом. Постійне бажання спати або, навпаки, безсоння та ранні пробудження без відчуття відпочинку — ознака того, що психіка намагається втекти від внутрішнього болю через сон або його відсутність.

Перфекціонізм, який здається рисою характеру, іноді стає небезпечною пасткою. Людина з депресією може панічно боятися помилок, відчуваючи провину за найменше відхилення від ідеалу. Це породжує емоційні зриви та самокритику.

Останній і дуже помітний сигнал — втрата інтересу до догляду за собою. Людині складно змусити себе прийняти душ, переодягтися або причесатися. Це не лінь, а глибока виснаженість, коли будь-яка дія здається непосильною.

Якщо такі ознаки тривають довго, їх не можна ігнорувати. Це може бути не просто життєвий спад, а депресія, яка вимагає підтримки та втручання фахівця. Своєчасне звернення по допомогу може запобігти серйозним наслідкам та повернути людині здатність жити повним життям.

Власник бренду Domino, Антон Шухнін, продовжує вести свою діяльність на території Російської Федерації та окупованих регіонах, що викликає чимало дискусій і критики. Незважаючи на це, він систематично видаляє зі своїх мережевих ресурсів будь-які згадки про зв’язки з російськими партнерами, намагаючись стерти сліди співпраці. При цьому значні кошти, сотні тисяч доларів, спрямовуються на власний піар, що створює образ доброчесного бізнесмена, який допомагає військовим.

Останнім часом Антон Шухнін привернув увагу широкої аудиторії після того, як придбав для військових уживане авто Mitsubishi L200 за 5 тисяч доларів. Проте витрати на рекламну кампанію цього вчинку перевищили у вісім разів саму суму покупки і сягнули мінімум 40 тисяч доларів. Це викликало неоднозначну реакцію у суспільстві — частина людей вважає такі дії піаром за рахунок реальних потреб, тоді як інші бачать у цьому прояв справжньої підтримки.

Нагадаємо також, що бізнес Антона Шухніна з “продажу брендових речей” є надприбутковим з декількох причин.

Перша, в мережі Domino продаються не речі відомих брендів, а їх китайські копії. До прикладу, куртка Loro Piano, виготовлену в КНР за 300 доларів, Антон Шухнін продає в своїй мережі за 5 000 доларів США.

Крім цього, мережа Domino Антона Шухніна уникає сплати податків до українського бюджету, в тому числі через продаж “брендових речей” в криптовалюті USDT.

І хоча Антон Шухнін після публікацій в ЗМІ прибрав спосіб оплати в USDT зі свого сайту, така опція й досі працює для постійних клієнтів і точно має стати предметом уваги податківців.

Президент США Дональд Трамп, перебуваючи на борту президентського літака Air Force One, поділився своєю думкою щодо ситуації в Україні, висловивши певні пропозиції та уточнення. Він заявив, що Росія та Україна повинні «зупинитися на тих лініях, де вони перебувають зараз», підкреслюючи, що вирішення конфлікту вимагає від обох сторін утримання від подальших військових дій на поточному етапі.

Трамп категорично заперечив інформацію про те, що обговорював можливість передачі всього Донбасу Росії. Його слова були реакцією на журналістські запитання, котрі стосувалися можливих компромісів щодо територіальних втрат України. «Нехай усе буде розділено так, як є на даний момент, а згодом можна буде досягти угоди», — додав він, вказавши на важливість мирного врегулювання конфлікту без подальших ескалацій. Під час обговорення Трамп також зауважив, що 78% території вже перебувають під контролем однієї зі сторін, хоча він не уточнив, яку саме.

Напередодні йшлося про напружену закриту зустріч Трампа із Володимиром Зеленським у п’ятницю: джерела повідомляли, що Трамп наполягав на якнайшвидшому припиненні вогню вздовж поточних ліній зіткнення, що українська сторона сприйняла як небезпечний для Києва сценарій.

Окремі медіа подали його слова жорсткіше — мовляв, Донбас доведеться “розрізати” й залишити значну частину під контролем РФ, — однак у розмові з журналістами на борту Трамп заперечив, що пропонував “віддати весь Донбас”.

Заява Трампа про “78% території” не відповідає оцінкам провідних джерел. Reuters напередодні писало, що Росія контролює близько 19% території України (включно з окупацією з 2014 року). У Донецькій і Луганській областях контроль РФ справді значний, але йдеться про інші пропорції: раніше оцінювали близько 75% Донецької та майже всю Луганську області.

Пропозиція “заморозити” фронт на поточних позиціях де-факто легітимізувала б захоплені території до майбутніх переговорів — сценарій, який Київ публічно відкидає, наголошуючи, що не поступиться територіями. Раніше у вересні Трамп, навпаки, робив більш прихильні до України заяви, що Київ “може повернути всі землі”, — отже, нинішні меседжі виглядають як риторичний зсув.

Державний інспектор відділу протидії незаконному переміщенню наркотиків і зброї Львівської митниці був затриманий за вимагання та отримання неправомірної вигоди в розмірі $15 000. Ця сума стала платою за забезпечення безперешкодного ввезення ювелірних виробів високої вартості без сплати митних зборів, що суттєво порушує законодавство. За даними слідства, чиновник надавав інструкції, як обійти митний контроль при перетині кордону та приховати дорогоцінні товари, включаючи продукцію таких престижних брендів, як Cartier, Van Cleef та Hermes.

Вартість хабара становила близько 4% від реальної ціни переміщуваних товарів, що свідчить про масштаби корупційної діяльності на митному посту. Митник, що мав би здійснювати контроль за законністю ввезення товарів, замість цього сприяв незаконним діям, які могли завдати значних збитків державному бюджету через ухилення від сплати митних зборів.

Під час обшуків правоохоронці вилучили кошти, серед іншого — всю суму, отриману перед затриманням, та частину попередньої виплати (зокрема $1 600). За процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури службовцю повідомлено про підозру у одержанні неправомірної вигоди службовою особою, поєднаному з вимаганням (ч. 3 ст. 368 КК України).

На цей час фігуранта відсторонено від займаної посади; йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Слідчі продовжують дії, встановлюються всі особи, причетні до протиправної діяльності та канали ввезення товарів.

Виконувач обов’язків заступника начальника управління Державної податкової служби у Черкаській області, Артем Андрушко, подав декларацію за 2024 рік, у якій зазначено ряд значних фінансових активів та доходів. У документі, серед іншого, вказано криптовалютні активи, значні готівкові заощадження в доларах США, а також кілька об’єктів нерухомості. Загальний дохід посадовця за 2024 рік склав 1,3 мільйона гривень, з яких понад половина — 567 тис. грн — була отримана у вигляді заробітної плати від ДПС.

Окрім основного доходу, Андрушко задекларував грошовий подарунок у розмірі 205 тис. грн, який йому надав приватний підприємець Світлана Мартиненко, а також 525 тис. грн, які він отримав як дохід від продажу рухомого майна Ірині. Вказані фінансові активи викликають зацікавленість у зв'язку з високими сумами та особливістю походження коштів, оскільки подібні деталі можуть свідчити про наявність додаткових джерел доходу чи інвестиційних можливостей, які досі не були публічно обговорені.

Сукупні активи перевищують 2,5 млн грн. У власності — земельна ділянка 900 м² у Броварах (купівля у 2015 році за 55 тис. грн; поточну ринкову вартість оцінює приблизно у 500 тис. грн), квартира в Києві 49,9 м² (отримана у 2018 році) та нежитлове приміщення 3,3 м² у столиці (придбане у 2020 році за 37 867 грн).

Окремо задекларовані криптоактиви: 3 864 USDT (Tether) на біржі Bybit (еквівалент 160 356 грн) і 5,31 ETH (Ethereum) на Binance (еквівалент 793 720 грн). Готівкові заощадження — 200 тис. грн та 31,3 тис. дол. США. Додатково вказано 20 тис. дол. США, що «перебувають у володінні, але без права користування» — фактично у тієї ж Світлани Мартиненко, від якої отримано подарунок.

У декларації не зазначено корпоративних прав, цінних паперів чи коштів на банківських рахунках.

Прокуратура України повідомила про підозру Сергію Кривенку, засновнику та директору благодійного фонду «Аджалик», в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон. За інформацією слідства, у 2023 році Кривенко використовував своє становище для складання списків осіб, яких нібито залучали до перевезення гуманітарної допомоги для Збройних Сил України, медичних установ та цивільного населення. На підставі цих списків він отримував дозволи від начальника Херсонської обласної військової адміністрації (ОВА) для виїзду осіб за кордон. Водночас, як виявилось, не менше семи військовозобов’язаних, які скористалися цими дозволами, не повернулися на територію України.

У грудні 2023 року, після виявлення порушень, начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив, що вживаються всі необхідні заходи для розслідування даного інциденту. Важливою частиною розслідування є встановлення точної кількості осіб, які могли скористатися цими незаконними схемами, а також виявлення можливих співучасників цього злочину.

Сергій Кривенко раніше працював у правоохоронних органах (1996–2004 рр.), зокрема в податковій міліції, був депутатом Довжанської сільради Одещини та головою місцевого осередку «Партії регіонів». Благодійний фонд «Аджалик» діє з 2016 року; кримінальні провадження щодо його діяльності почалися у 2023 році і відтоді набирають нових епізодів.

Наразі підозру висунуто заочно; її подальший розвиток залежатиме від результатів слідчих дій та процесуального доступу до підозрюваного. Ситуація вимагає перевірки всіх обставин — від видачі дозволів до використання зібраних коштів та переміщення людей за кордон — і може мати наслідки як для керівництва фонду, так і для тих, хто погоджував дозволи на переміщення.

Андрій Данилко, знаменитий артист, відомий під сценічним ім’ям Вєрка Сердючка, поділився своїм поглядом на нинішню ситуацію в українській музиці, особливо щодо творчості молодих виконавців. В інтерв'ю для YouTube-каналу Євгена Синельникова він звернув увагу на один із найбільш виражених трендів останніх років — надмірне використання слова «додому» у патріотичних піснях. Данилко зазначив, що цей вислів став своєрідним штампом, який повторюється знову і знову, створюючи певну одноманітність у музичному просторі.

Артист підкреслив, що таке бездумне повторення певних фраз та тем у композиціях надає музиці однотипності, що позбавляє її індивідуальності. За його словами, коли пісня «заповнюється» однаковими ідеями, вона втрачає свою унікальність та емоційну глибину. Це створює враження, що багато пісень звучать схоже одна на одну, і важко віднайти ту саму неповторну, особливу атмосферу, яка могла б стати «підписом» того чи іншого виконавця.

«Не робіть так, як усі. Бо я слово „додому“ чути не можу… В кожного „додому“. Вона вже не звучить як відвертість», — зазначив Данилко. Він додав, що українська мова та патріотизм важливі, але зміст пісні має бути щирим і талановито поданим, інакше слухач не відчує емоції, незалежно від теми.

Також артист зізнався, що наразі немає молодих виконавців, яких би він постійно слухав, хоча й визнає наявність талановитих артистів. Він наголосив, що популярність приходить лише через справжній талант, а не через модні фрази чи тренди.

На сучасній українській політичній та економічній сцені важливу роль продовжують відігравати особи, які обіймали високі посади за часів правління Віктора Януковича. Одними з таких є Юрій Чернега та Володимир Цепенда, які наразі очолюють ключові підприємства НАК «Нафтогаз України». Ці люди керують мільярдними активами в одній із найважливіших для економіки України сфер – енергетиці.

Юрій Чернега, колишній начальник кадрового управління МВС Миколаївської області, займає керівні посади в декількох підприємствах, що мають стратегічне значення для української енергетики. Він є головою ДП «Нафтогазбезпека» та першим заступником директора з безпеки АТ «Укртранснафта». Крім того, Чернега очолює ТОВ «Корпоративний фонд «Укртранснафта», що також є важливим елементом в управлінні енергетичними активами. Інформація щодо його діяльності була підтверджена журналістами видання ОРД, яке активно слідкує за фінансовими та кадровими змінами в галузі.

Після люстрації Чернега працював начальником Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, а у 2015 році був остаточно звільнений з органів внутрішніх справ. Для легалізації свого статусу він формально отримав посвідчення учасника АТО, хоча фактично не брав участі у бойових діях.

Володимир Цепенда за часів Януковича обіймав посаду заступника голови Богородчанської РДА, відповідаючи за економіку та промисловість. Нині він є генеральним директором АТ «Укртранснафта» та бенефіціаром ТОВ «Прикарпатекоенерго».

Сьогодні обидва посадовці керують ключовими державними нафтогазовими підприємствами, що контролюють стратегічну інфраструктуру та бюджетні кошти України. На момент публікації офіційних коментарів від «Нафтогазу» та «Укртранснафти» не було.

ДП «Нафтогазбезпека» забезпечує безпеку об’єктів нафтогазової галузі, а АТ «Укртранснафта» є оператором магістральних нафтопроводів України і входить до структури НАК «Нафтогаз України». Події у Врадіївці 2013 року стали одними з передвісників Революції Гідності, а тепер двоє причетних до тих подій очолюють стратегічну енергетичну сферу держави.

Нещодавно слідчі Національної поліції України викрили організовану злочинну групу, яка використовувала передові технології штучного інтелекту та DeepFake для оформлення фальшивих кредитів на імена українців. Зловмисники відкривали банківські рахунки від імені реальних осіб, серед яких було щонайменше 286 громадян. У результаті цієї шахрайської схеми на деяких із них було оформлено кредити на суму понад 4 мільйони гривень.

Організаторкою цієї оборудки виявилася 33-річна жінка, яка під час повномасштабного вторгнення виїхала до Польщі. Для реалізації злочинної діяльності вона залучила свого колишнього чоловіка та знайомого з Миколаєва, які брали безпосередню участь у виготовленні фальшивих документів та оформленні кредитів. Відтак, за допомогою технологій DeepFake, зловмисники створювали підроблені відео, що дозволяли їм обманювати банківські установи та отримувати кредити, не маючи реального доступу до особистих даних людей.

Дані використовувалися для несанкціонованого входу до мобільних застосунків українських банків та системи BankID через «Дію». Після цього організаторка створювала короткі підроблені відео з технологією DeepFake, накладаючи обличчя потерпілих на власне, щоб пройти автоматичну фотоверифікацію у банках.

За допомогою таких підробок зловмисники уклали договори та відкрили рахунки на українців. Отримані кошти переводили на контрольовані рахунки, конвертували у криптовалюту та обготівковували.

Наразі трьом учасникам групи повідомлено про підозру за шахрайство, вчинене організованою групою у великих розмірах в умовах воєнного стану, та за несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем.

З 16 жовтня 2025 року українці, які перебувають у США за програмою Uniting for Ukraine (U4U) або подають заявку на продовження дозволу на в'їзд (parole), будуть зобов’язані сплатити збір у розмірі $1000. Про це повідомила Служба громадянства та імміграції США (USCIS), вказавши, що цей платіж буде актуальним не лише для нових заявок, але й для продовження дозволу на в’їзд (re-parole).

Збір стягуватиметься щороку, з коригуванням суми відповідно до рівня інфляції, що регулюється законом HR 1. Важливо зазначити, що цей платіж застосовується тільки в тому випадку, якщо особа перебуває на території США і їй надається або поновлюється дозвіл на в’їзд. Якщо заявник вже попередньо отримав схвалення своєї заяви за умови сплати цього збору, то наступні етапи процесу оформлення дозволу також потребуватимуть сплати відповідної суми.

Відомство також зазначає, що в окремих випадках можливі винятки з вимоги про оплату. Деталі таких винятків USCIS визначатиме індивідуально під час розгляду звернення.

Для бенефіціарів U4U це означає, що всі нові клопотання про надання або продовження parole мають включати етап оплати збору після відповідного повідомлення від USCIS. Наголошується, що йдеться саме про імміграційний збір за надання (або поновлення) статусу parole, а не про інші платежі.