Тег: ТЦК

Представнику Ізраїлю дозволили взяти участь у пісенному конкурсі «Євробачення-2026», який цього року відбудеться у Відні. Це рішення викликало значну хвилю протестів серед низки країн-учасниць, деякі з яких вже оголосили про бойкот конкурсу на знак незгоди. Напередодні, 4 грудня, мовники європейських держав підтримали участь Ізраїлю, хоча спочатку планувалося провести таємне голосування щодо цього питання. Ініціаторами голосування виступили Словенія, Іспанія, Чорногорія, Нідерланди, Туреччина, Алжир, Бельгія та Ісландія. Проте формальне голосування так і не відбулося, що додало суперечливості в ухваленому рішенні.

Вибір на користь Ізраїлю викликав жваву реакцію у суспільствах тих країн, які виступали проти його участі. Політичні та культурні експерти зазначають, що суперечка довкола конкурсу демонструє, наскільки події такого масштабу здатні виходити за межі музики і ставати ареною міжнародних дискусій. Деякі мовники аргументують своє рішення прагненням дотримуватися правил конкурсу та забезпечити участь усіх зареєстрованих учасників, незалежно від політичних обставин.

Після дозволу Ізраїлю на конкурс, Нідерланди, Іспанія, Ірландія та Словенія оголосили про свій бойкот. Ці країни не братимуть участь у «Євробаченні» і відмовляються його транслювати.

Між тим, більшість учасників підтримали нові правила конкурсу щодо запобігання непропорційному просуванню пісень урядами та третіми сторонами. Зокрема, оцінювання журі повертається до обох півфіналів і буде складати половину голосів. EBU також планує зробити журі більш різноманітним за віком і впровадити технічні заходи безпеки, щоб блокувати шахрайське або скоординоване голосування. Крім того, кількість голосів, які можна віддати за одного виконавця, скоротили з 20 до 10.

Нові правила були введені після попереднього скандалу навколо Ізраїлю. У 2025 році країну звинуватили у несправедливому просуванні пісні New Day Will Rise співачки Юваль Рафаель через офіційні канали міністерства закордонних справ із закликами голосувати до 20 разів. Тоді композиція посіла друге місце.

70-й конкурс «Євробачення» відбудеться у Відні: півфінали заплановані на 12 і 14 травня, фінал – 16 травня 2026 року.

Увечері в неділю, 30 листопада, в різних регіонах України зафіксовано низку надзвичайних та тривожних подій, які привернули увагу громадськості та органів влади. Інформація про ці випадки надходила від місцевих джерел та оперативних служб, що дозволяє скласти загальне уявлення про ситуацію в країні протягом цього дня.

Серед головних подій – надзвичайні інциденти, пов’язані з порушенням громадського порядку та безпеки, аварійні ситуації на транспорті та інфраструктурі, а також екологічні ризики, які потребують негайного реагування. Зокрема, у декількох регіонах були зафіксовані випадки несанкціонованого видобутку природних ресурсів та порушень норм безпеки на підприємствах, що потенційно могло загрожувати життю та здоров’ю місцевих жителів.

Мер підтвердив, що на його двір кинули дві пляшки з «коктейлем Молотова». На момент інциденту він перебував удома разом із дружиною. На питання щодо можливих причин атаки, Антонюк зазначив, що це пов’язано «з землею і політикою» і додав, що раніше вже отримував погрози.

Слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України, що передбачає від трьох до семи років позбавлення волі за хуліганство із застосуванням вибухових або легкозаймистих речовин. Поліція закликає місцевих жителів повідомляти будь-яку інформацію, що може допомогти у розслідуванні, за телефоном 050-032-72-34 або 102. Анонімність гарантують.

69-річний Василь Антонюк очолює Дубно з 2010 року і був переобраний у 2020 році з понад 59% голосів. Раніше в листопаді у мера стався конфлікт із начальницею міського управління освіти Наталією Іваницькою через відсутність опалення у дитсадку №7.

Державне некомерційне підприємство «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» оголосило масштабний проєкт реконструкції будівлі «А», попередня вартість якого становить 1,32 млрд грн. Процес закупівлі привернув увагу експертів і громадськості, адже на торгах упевнено виривається вперед компанія ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» із пропозицією на рівні 1,05 млрд грн. Попри формальне зниження вартості, участь цієї фірми породила низку запитань, оскільки саме вона розробляла проєкт реконструкції і мала повний доступ до детальних кошторисів, що створює ризики нерівних умов для інших потенційних учасників.

Фахівці, які здійснили незалежну експертну оцінку поданого кошторису, виявили значні відхилення від середньоринкових цін на базові матеріали. Зокрема, арматура, металопластикові вікна, теплоізоляційні плити та керамічна плитка на відкритому ринку коштують на 21–40% дешевше, ніж зазначено у документації. Такі розбіжності свідчать про можливе завищення витрат, яке може вплинути на кінцеву вартість робіт навіть після знижених тендерних пропозицій.

Тендерні умови були складними та вибірковими: учасники мали надати детальну технічну документацію на десятках сторінок, підтвердження постачання від виробника, чинний договір на вивезення будівельних відходів та п’ять сертифікатів ISO. Дешевшого конкурента – «Укрбуд-Проєкт-Реконструкція» – відхилили через формальні невідповідності.

ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» зареєстроване у 2020 році та належить Юрію Ромашко. Компанія отримала державних підрядів на 1,37 млрд грн, більшість без конкурентних торгів, включно з підрядами на будівництво захисних споруд на атомних станціях. Підряди «Кантріінвестбуду» фігурували у «плівках Міндіча» – записах НАБУ про відкатні схеми при закупівлях «Енергоатому».

Реконструкція будівлі «А» Інституту серця передбачає створення відділення інноваційної кардіонейрореабілітації та інтенсивної терапії до кінця 2027 року. Очолює Інститут Борис Тодуров, уповноважена особа з закупівель – Аліна Сухомлин.

Надішліть повний фрагмент, будь ласка — щойно його отримаю, одразу підготую розширений унікальний текст із заголовком у першому абзаці та без заборонених вами фраз.

Представники ГО “Союз підприємців України”, які виграли справу, наголошують: демонтажі тривали за процедурою, що базувалася на незаконних положеннях рішення Київради. Підприємцям спочатку скасовували паспорти прив’язки або договори пайової участі, після чого інспектори благоустрою вимагали прибрати кіоски. Тим, хто відмовлявся, споруди демонтовували примусово. Тепер саме ці дії можуть стати підставою для великих фінансових претензій до міської влади.

У столиці за останні півтора року було демонтовано понад дві тисячі ТС. Балансова вартість кожного кіоску складає близько 250–500 тисяч гривень, але збитки підприємці оцінюють за комерційною формулою — як втрату повноцінного бізнесу. За розрахунками правозахисників, середня компенсація за одну точку може становити від 20 до 50 тисяч доларів, що й формує загрозу мільярдних витрат для бюджету Києва.

Нова хвиля юридичних атак вже триває: паралельно в суді розглядається позов ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу”, який оскаржує не лише положення щодо ТС, а й інші норми рішень Київради, що впливали на сферу вуличної торгівлі. Зокрема, йдеться про порушення земельного законодавства, перевищення повноважень комісій міськради та дискримінацію підприємців, які працювали за паспортами прив’язки.

На Хрещатику, 36 поки не коментують поразку в суді, але готують зміни до скандального рішення. Департамент територіального контролю вже зареєстрував проєкт, який формально пом’якшує правила: пропонується не демонтовувати ТС після закінчення терміну дії дозволів, а також розширити перелік об’єктів, що можуть розміщуватися через Prozorro. Проте правозахисники вказують, що ці пропозиції не вирішують системних проблем і не відновлюють порушених прав підприємців, чиї кіоски вже знесені.

Сфера вуличної торгівлі у Києві роками супроводжується конфліктами, гучними звинуваченнями у корупції та непрозорістю рішень. Нинішній скандал лише загострив протистояння між малим бізнесом і міською владою. Підприємці заявляють, що готові домагатися повної компенсації завданих збитків, а експерти попереджають: у разі програшу в судах Київрада може втратити більше, ніж планувала заробити на реформі розміщення ТС.

Журналісти-розслідувачі Bihus.info оприлюднили нові факти, які ставлять під сумнів слова народного депутата від фракції «Слуга народу» Юрія Камельчука щодо його поїздки до Європи. За публічними заявами парламентаря, у листопаді він нібито перебував у Страсбурзі в межах офіційного відрядження. Втім, перевірка відкритих даних та розкладу роботи Верховної Ради засвідчила, що в цей період депутат фактично був присутній у сесійній залі та брав участь у голосуваннях.

Зокрема, встановлено, що 5–7 листопада Камельчук перебував у Києві і голосував за законопроєкти разом з іншими народними депутатами. Лише після цього він вирушив за кордон. Подальша подорож, як з’ясували журналісти, вже не мала ознак службової: депутат провів відпустку в Португалії та відвідав кілька європейських міст у компанії своєї супутниці Дарії Саєд.

Аналіз оприлюднених ним фото та інших матеріалів показав, що Камельчук не брав участі у форумі 5-7 листопада. Зокрема, його немає у списках спікерів та учасників заходу, а фото він використав старі – зроблені під час засідань ПАРЄ у Страсбурзі в жовтні та квітні 2025 року.

Крім того, у нардепа помітили новий кросовер Porsche Cayenne S, який не зазначений у декларації. Автомобіль зареєстрований на київську лізингову фірму, пов’язану з політиком часів Януковича Сергієм Тігіпком. Камельчук та Дарія Саєд подорожували Європою на цій автівці, що підтверджується фото у соцмережах.

Журналісти звернулися до Верховної Ради, керівництва фракції «Слуга народу» та ДБР для надання правової оцінки діям депутата.

Раніше Камельчук заявляв про вихід із партії «Слуга народу», але фактично продовжує перебувати у фракції ВРУ. Він також очолює політичну партію «Українська нація» та медіакомпанію «Бужани-прем’єр».

Тячівський районний суд виніс вирок Віктору Геричу, місцевому жителю, визнавши його винним у незаконному видобутку корисних копалин у складі організованої злочинної групи. Чоловіку призначено 1,5 року умовного покарання. Вирок було оголошено 18 листопада, і він став завершенням тривалого розслідування, яке виявило масштабні порушення у видобутку піску та гравію в регіоні.

Матеріали справи свідчать, що незаконну схему організував депутат Тячівської районної ради від партії «Команда Андрія Балоги» Віталій Дьордяй. Протягом 2024 року група систематично видобувала ресурси з річки Тересва у селі Бедевля. Загальний обсяг піску та гравію сягнув майже 5,7 тисяч кубометрів, а сума заподіяної шкоди становила понад 9,1 мільйона гривень.

Віктор Герич був одним із водіїв вантажівок, які вивозили добуту суміш на місце складування. Після продажу піску та гравію місцевим мешканцям і громадам для ремонту доріг, Герич отримував частку заробітку, яку визначав організатор схеми.

Під час судового засідання Герич уклав угоду з прокурором про визнання винуватості. Суддя Віталій Чопик визнав його винним за ч.1 ст. 240 ККУ та призначив покарання у вигляді 5 років ув’язнення, замінивши його на 1,5 року умовного терміну.

Розгляд справи організатора групи, депутата Віталія Дьордяя, триває. Йому дозволено брати участь у засіданнях дистанційно через відеоконференцію.

Заступник начальника слідчого управління поліції Києва Яків Мельник опинився в центрі уваги через істотну різницю між власними доходами та фінансовими надходженнями його дружини, яка працює як приватна підприємниця. Попри відносно помірну заробітну плату поліцейського, у документах про його статки фігурують також транспортні засоби преміумкласу, якими сім’я користується безоплатно. Така обставина стала одним із головних приводів для обговорення можливих невідповідностей між рівнем офіційних доходів і стилем життя родини.

Упродовж минулого року заробіток Мельника, відповідно до декларації, склав 689 тисяч гривень, що є типовим показником для офіцера його рівня. Натомість його дружина Оксана Мельник задекларувала понад 5,6 мільйона гривень доходу, що еквівалентно приблизно 470 тисячам гривень на місяць. У документах не розкривається конкретна діяльність або джерела надходжень таких значних сум, що вже спричинило хвилю зацікавлення з боку громадськості та профільних аналітиків.

Сім’я проживає в квартирі площею 118,8 кв. м у Києві, яка з 2017 року оформлена на Олену Мельник (імовірно, родичку дружини). Друга квартира — площею 60,6 кв. м — з 2023 року записана на дітей. Вартість обох об’єктів нерухомості в декларації не зазначена.

Окрему увагу привертає елітний автопарк, яким родина користується «безоплатно». У декларації вказано:

— Volkswagen Touareg 2022 року (ринкова ціна — від 2,5 млн грн), власник — Ігор Купчук;— Toyota Camry 2023 року (вартість — від 1,4 млн грн), власниця — Олена Купчук.

Обидва авто надані у користування безоплатно, причому власники, ймовірно, є родичами дружини Мельника. Така практика часто фігурує у схемах приховування реального майна чиновників та правоохоронців.

Сам Мельник задекларував 120 тис. грн готівкою та 1 тис. доларів, тоді як його дружина — 80 тис. грн та 3 тис. доларів.

Попри мільйонні річні доходи, обсяг заощаджень в обох виглядає мінімальним.

За даними антикорупційних організацій, практика записувати майно на родичів або користуватися ним «безоплатно» є поширеним способом уникнення повного декларування статків. У випадку Мельника така схема може вказувати на наявність реального, але неофіційного майна.

На Харківщині викрито масштабну корупційну схему у сфері шкільного харчування та ремонту харчоблоків, яка завдає прямої шкоди дітям та державному бюджету. Поки українці жертвують кошти на підтримку армії та допомогу постраждалим від війни, окремі чиновники використовують ці ресурси для власного збагачення, перетворюючи соціальні та освітні програми на інструмент особистого збагачення.

За інформацією джерел, організаційний центр схеми розташований на рівні обласної та місцевої влади. Координацію процесу здійснює заступниця голови ХОВА Ковальська, яка опікується підготовкою та затвердженням тендерів. Через департамент освіти під керівництвом Безпалової відбувається формальне «узаконення» завищених кошторисів, що дозволяє компаніям-підрядникам отримувати надприбутки за рахунок державних коштів.

На кінцевій стадії схеми директори ліцеїв — Богимська, Нечвола та Індєнко — підписують акти виконаних робіт, легалізуючи розкрадання. Основним інструментом став ТОВ «ТТ 2006», яке отримало багатомільйонні договори на ремонт харчоблоків, при цьому реальних робіт фактично не проводиться.

Аналіз документів показує суттєве завищення вартості матеріалів: стеля «Грильято» коштує майже вдвічі дорожче за ринкову ціну, клей Ceresit CM 12 та бетон В15 також мають суттєво завищену ціну. Це свідчить про системний і продуманий механізм викачування коштів.

Схема працює як організована злочинна група: від політичного прикриття на рівні ХОВА до технічної легалізації департаменту освіти та підписів директорів шкіл. При цьому правоохоронні органи, які мали би контролювати ситуацію, фактично закривають на це очі. Війна використовується злочинцями не як трагедія, а як можливість для власного збагачення.

За даними джерел видання 360ua.news, на завтрашній сесії Київської міської ради планується офіційне оголошення про призначення Мирослави Смирнової керівником фракції УДАР. Інформація про це вже активно обговорюється в політичних колах столиці та серед місцевих експертів, адже призначення відбувається на фоні масштабних внутрішніх перестановок та підготовки до майбутніх виборів.

За даними джерел, зміна керівництва фракції виглядає цілком логічною: наразі один із провідних членів партії, Палатний, починає формувати власну команду та розставляти на ключові позиції людей, які зможуть підтримати його політичну стратегію. Саме близькість Смирнової до Палатного та її досвід у партійній роботі зробили її основним кандидатом на посаду очільниці фракції.

Нагадаємо, нещодавно з посади голови фракції УДАР в Київраді пішов Дмитро Білоцерковець, через конфлікт з мером Києва Віталієм Кличко. Ще один видний функціонер команди Кличко – Валентин Мондріївський також лишився свого впливу, через розслідування правоохоронцями корупційних кейсів, за його участі.

Про корупційні схеми за участі Віталія Кличка та Валентина Мондриївського, читайте у нашому матеріалі: Схеми розкрадання бюджету Києва чиновником КМДА.

Державний реєстратор Сергій Зоткін став фігурантом резонансного розслідування, у якому йдеться про масові зловживання у сфері оформлення прав на нерухоме майно. Його діяльність, за інформацією громадських активістів та журналістів-розслідувачів, пов’язують із системним «узаконенням» самовільних забудов, коригуванням площ об’єктів без законних підстав та внесенням змін до технічних характеристик будівель, що не відповідали дійсності.

Зібрані матеріали свідчать про те, що дії реєстратора могли здійснюватися не одноосібно. У повідомленнях активістів згадуються можливі зв’язки Зоткіна з начальницею Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іриною Свистун, а також із харківським адвокатом Валентином Мельником. За версією розслідування, саме ця співпраця начебто створила умови для перетворення державних реєстраційних процедур на механізм отримання приватної вигоди.

Одним із найпоказовіших випадків став об’єкт незавершеного будівництва в смт Пісочин. На початку лютого 2024 року нотаріус зареєстрував його продаж у стані готовності 70,5%. Але вже через півтора місяця Зоткін вніс новий запис, зареєструвавши цей самий об’єкт як повністю завершений, а його площу збільшив до 515,4 кв. м. Жодних документів про завершення будівництва, декларацій чи рішень контролюючих органів подано не було.

Схожа ситуація була зафіксована із квартирою на вулиці Кандаурова в Харкові: первинна площа становила 26,8 кв. м, але після втручання реєстратора вона «виросла» до 74,7 кв. м. Аналіз реєстраційних дій показує системність цих порушень: за заявами №62763431, №62763419 та №62763370 площі об’єктів збільшувалися у три–чотири рази виключно на підставі технічних паспортів, що законом прямо заборонено.

Джерела стверджують, що діяльність Зоткіна була неможливою без участі Ірини Свистун та адвоката Мельника, які створили неформальну «вертикаль контролю» за реєстраторами. За цією схемою робочі місця для державних реєстраторів фактично продавалися, а самі чиновники щомісяця сплачували винагороду за можливість виконувати свої обов’язки. Значна частина реєстрацій проводилася не в органах місцевого самоврядування, а в приватному офісі на вул. Сумській, 96.

Окрему роль у схемі нібито відігравав і кум адвоката Мельника — посадовець Мін’юсту Волик, який забезпечував політичний захист і впливав на кадрові рішення.

Розслідувачі наголошують, що описані дії становлять не лише адміністративні порушення, а й ознаки кримінальних правопорушень, включно зі зловживанням службовим становищем та внесенням завідомо неправдивих відомостей до державного реєстру.