Телеведучий Олексій Суханов хоче всиновити дитину з дитбудинку

Після завершення війни в Україну можуть повернутися від 3 до 3,5 мільйона громадян, які були змушені шукати прихисток за кордоном. Водночас ця цифра не є остаточною і залежатиме від багатьох чинників — безпекової ситуації, темпів відновлення економіки, наявності роботи, житла та рівня довіри людей до майбутнього в країні.

Значна частина біженців уже інтегрувалася в життя інших держав: діти навчаються у школах, дорослі працюють, родини отримали соціальні гарантії. Для них рішення про повернення не буде автоматичним або швидким. Воно вимагатиме чітких сигналів з боку держави, що Україна готова не лише прийняти своїх громадян, а й створити умови для гідного життя та самореалізації.

За даними ООН, у липні 2024 року бажання повернутися в Україну висловлювали 61% біженців. Уже в грудні 2025 року цей показник знизився до 49%. Серед внутрішньо переміщених осіб тенденція ще різкіша: якщо у 2024 році повернення розглядали 73% ВПО, то наприкінці 2025 року — лише 35%.

Загалом під час війни тимчасовий прихисток за кордоном отримали близько 4,3 мільйона українців. В ООН прогнозують, що більша частина повернень відбуватиметься з країн південної та східної Європи. Натомість з півночі континенту українці повертатимуться значно рідше, оскільки між умовами інтеграції в різних регіонах Європи існує суттєва різниця.

Ключовими чинниками для повернення залишаються наявність житла, роботи та доступу до медичної допомоги. Саме можливість забезпечити базові умови для життя визначатиме рішення багатьох сімей. Водночас більшість тих, хто повернеться, осідатимуть не у своїх рідних громадах, а у великих містах, де простіше знайти роботу й соціальні послуги.

В ООН також попереджають, що сценарій миру з територіальними чи політичними поступками з боку України може суттєво знизити готовність біженців до повернення. У такому разі, за прогнозами, найімовірніше повернуться літні люди, самотні особи та матері-одиначки з дітьми, тоді як значна частина працездатного населення залишиться за кордоном.

На цьому тлі Організація Об’єднаних Націй оголосила про скорочення бюджету допомоги українським біженцям на 2026 рік. Новий фінансовий план передбачає 614 мільйонів доларів, що на 23,6% менше порівняно з минулим роком, коли обсяг фінансування становив 803,6 мільйона доларів. Скорочення відбувається попри погіршення гуманітарної ситуації та зростання кількості жертв серед цивільного населення.

За даними моніторингової місії ООН з прав людини, 2025 рік став найсмертоноснішим для мирного населення за останні три роки. Унаслідок воєнного насильства загинули 2 514 цивільних осіб, ще 12 142 людини зазнали поранень. Це на 31% більше, ніж у 2024 році. Додатковим фактором тиску на гуманітарну систему стали масовані удари по енергетичній інфраструктурі України взимку 2025–2026 років.

В ООН наголошують, що тривалість війни, умови миру та здатність держави забезпечити житло і робочі місця стануть визначальними для масштабів повернення українців після завершення бойових дій.

У Хмельницькій області триває досудове розслідування щодо 60-річної жінки, яку правоохоронні органи підозрюють у вчиненні державної зради та умисній співпраці з представниками спецслужб Російської Федерації. Інформацію про викриття фігурантки оприлюднили в обласній прокуратурі, наголосивши на серйозності загрози, яку становили її дії для національної безпеки України.

За матеріалами слідства, упродовж 2025 року підозрювана перебувала на території країни-агресора, де, за версією правоохоронців, налагодила контакт із кадровим співробітником ворожих спецслужб. Під час особистого спілкування вона, ймовірно, погодилася на конфіденційну співпрацю та отримала чіткі інструкції щодо подальших дій після повернення в Україну.

Для реалізації плану підозрювана орендувала офісне приміщення під прикриттям надання косметологічних послуг. У приміщенні вона встановила відеокамеру з можливістю віддаленого доступу, яку спрямувала на військовий об’єкт. За задумом, зображення мало передаватися представнику російських спецслужб.

Після встановлення обладнання діяльність жінки викрили та припинили правоохоронці. Зібрані матеріали стали підставою для повідомлення їй про підозру в державній зраді.

Наразі суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави. Досудове розслідування триває. У разі доведення вини підозрюваній загрожує суворе покарання, передбачене законодавством за злочини проти основ національної безпеки.

Поки тисячі киян намагаються пережити зиму в холодних квартирах, борючись із вогкістю, пліснявою та відсутністю стабільного тепла, у стінах Київської міської державної адміністрації демонструють зовсім інші пріоритети. Для багатьох мешканців столиці опалення стало розкішшю, яку не кожен може собі дозволити, а інші — змушені обирати між комфортом і сплатою рахунків за тепло, яке не завжди є надійним. В той час, як містяни втрачають надію на стабільність тепла у своїх домівках, у Київраді продовжують приймати рішення, що мало стосуються реальних потреб людей, зокрема у сфері житлово-комунального господарства.

Мешканці столиці змушені жити в умовах, де стіни їхніх помешкань просочуються вологою, а з кожним днем пліснява на стелях та стінах набирає обертів. Опалення, яке повинно бути основним джерелом комфорту в холодний період року, стало предметом постійних обговорень та протестів. На тлі цих проблем влада продовжує зосереджувати увагу на проектах, які не відповідають нагальним потребам киян, що стикаються з реальними труднощами.

Ключовою ланкою в освоєнні коштів стало комунальне підприємство «Київтеплоенерго», яке очолює Вячеслав Бінд. Підприємство уклало сім договорів на загальну суму понад 32,9 мільйона гривень із товариством «Нова Перспектива Люкс». Усі ці контракти викликають серйозні питання щодо доцільності та прозорості.

Найбільший із них — тендер на 17 мільйонів гривень на розробку проєктної документації — був сформований із відверто абсурдними вимогами. Замовник вимагав наявність у штаті виконавця кандидата історичних наук зі спеціальністю музеєзнавство для виконання суто технічних тепломеханічних робіт. Окремо прописувалася обов’язкова робота виключно в програмному комплексі АВК-5 та погодження кошторисів із внутрішніми підрозділами самого КП без чітко визначених строків. Сукупність таких умов фактично заблокувала участь будь-яких альтернативних підрядників і зробила тендер закритим для ринку.

Коли ж відкриті торги зривалися через відсутність учасників, «Київтеплоенерго» без зайвих пояснень переходило до практики прямих договорів — і знову з тією ж компанією. Така послідовність дій виглядає не як випадковість, а як відпрацьований механізм виведення бюджетних коштів.

На тлі цих багатомільйонних контрактів особливу увагу привертає майновий стан директора КП Вячеслава Бінда. Офіційна заробітна плата в розмірі близько 2,8 мільйона гривень на рік явно не пояснює наявність у родини будинку площею близько 300 квадратних метрів, столичної нерухомості, автомобілів преміумкласу та значних валютних заощаджень. Контраст між рівнем життя посадовця і умовами, в яких змушені виживати мешканці міста, виглядає як пряма ілюстрація системної корупції в комунальній сфері столиці.

У результаті кияни залишаються з холодними батареями та зруйнованою довірою до міської влади, тоді як бюджет Києва продовжує працювати на вузьке коло «обраних» підрядників і чиновників.

В українському суспільстві дедалі виразніше окреслюється особлива соціальна група — люди, які завершують державну службу у віці, коли більшість громадян лише набирає професійних обертів. Йдеться про прокурорів, суддів, представників силових структур, котрі завдяки спеціальним нормам законодавства отримують право на пенсію значно раніше за загальноприйнятий вік.

Це явище викликає гострі дискусії, адже розмір таких виплат часто не просто перевищує середню пенсію по країні, а різниться з нею у рази й навіть у десятки разів. На тлі мізерних доходів більшості літніх людей, які пропрацювали десятиліттями, такі суми виглядають як окрема фінансова реальність, недосяжна для пересічного громадянина.

Формально Казак має другу групу інвалідності, однак отримує пенсію не лише через це, а й за вислугу років. За законодавчими лазівками прокурори можуть оформлювати такі виплати, маючи 20–25 років стажу, з яких частина — робота в прокуратурі. При цьому через суди вони часто домагаються застосування старішого закону 1991 року, який передбачає значно вигідніші умови — 80–90% від зарплати замість 60%.

За даними Пенсійного фонду, середній вік виходу прокурорів на пенсію за вислугу років — 47 років. Водночас є й ті, кому ще немає 40. Часто вони продовжують працювати та одночасно отримують і зарплату, і пенсію. Загалом в Україні понад 5,7 тис. прокурорів мають такі виплати, більше двох тисяч із них — діючі працівники.

Схожі пільги мають і судді, військові, правоохоронці, «чорнобильці» та працівники небезпечних виробництв. У грудні 2025 року в Україні нараховувалося 7,6 тис. осіб, які отримували пенсію у віці до 45 років.

Окрема проблема — розмір таких виплат. Середнє довічне грошове утримання судді перевищує 112 тис. грн, а максимальні суми сягають 390 тис. грн на місяць. Попри законодавчий ліміт у десять прожиткових мінімумів (близько 26 тис. грн), тисячі спецпенсіонерів через суди добиваються нарахувань без обмежень.

У січні–вересні 2025 року на спецпенсії витратили понад 127 млрд грн, а за рік сума сягнула приблизно 170 млрд. Отримувачів — 1,3 млн осіб. При цьому через судові рішення утворилася заборгованість Пенсійного фонду ще на 85,5 млрд грн.

Уряд визнає проблему та готує зміни. Попередня концепція реформи передбачала створення професійних накопичувальних фондів, щоб спецпенсії фінансувалися не з податків усіх громадян, а з додаткових внесків самих роботодавців і працівників. Однак нове керівництво Мінсоцполітики пропонує інший підхід — підвищений ЄСВ для пільгових професій, але без повноцінної накопичувальної системи.

Економісти застерігають: без системних змін солідарний рівень і надалі нестиме дедалі більше навантаження. Адже поки пересічні українці працюють до 60 років і отримують 30–40% від зарплати, окремі категорії можуть ставати пенсіонерами у 30–40 років із виплатами у сотні тисяч гривень.

В Україні зафіксовано найвищий добовий показник імпорту електроенергії з моменту початку повномасштабної війни. Це рішення стало важливим елементом підтримки енергосистеми в умовах постійних ризиків, пов’язаних з пошкодженням генерувальних потужностей, мереж та інфраструктури внаслідок воєнних дій.

Збільшення обсягів імпорту дозволило частково компенсувати дефіцит електроенергії, який виникає через аварійні ремонти, планові обмеження та зростання споживання у пікові години. Особливо відчутним цей ефект є в осінньо-зимовий період, коли навантаження на систему традиційно зростає, а можливості внутрішньої генерації залишаються обмеженими.

За його словами, ситуація в енергосекторі залишається напруженою через пошкодження об’єктів інфраструктури внаслідок ударів РФ у ніч проти 7 лютого. На низці електростанцій і підстанцій тривають аварійно-відновлювальні роботи, енергетики працюють у посиленому режимі.

Водночас уряд робить ставку на комплексні рішення для посилення стійкості системи — зокрема, на запуск нових генеруючих потужностей і активніше використання імпорту.

8 лютого було зафіксовано найбільший за час великої війни обсяг імпорту електроенергії. Як наголосив міністр, саме цей крок допоміг утримати баланс в енергосистемі та зменшити дефіцит електрики після масованих атак.

Окрему увагу приділяють Києву. Найближчим часом у столиці планують ввести в експлуатацію додаткові 9 МВт генерації. Це має підсилити енергетичну незалежність міста та знизити ризики відключень у пікові періоди навантаження.

Крім імпорту і запуску нових потужностей, Україна продовжує отримувати масштабну міжнародну допомогу для відновлення енергетики. Від початку повномасштабної війни партнери передали близько 27 тисяч тонн гуманітарних вантажів для галузі, з яких понад 25 тисяч тонн уже розподілено між регіонами.

Лише за останні два тижні на склади Міністерства енергетики надійшло 17 вантажів від 11 країн, серед яких Швейцарія, Словаччина, Данія, Канада, Швеція, Азербайджан, Німеччина, Австрія, Литва та Італія. Регіони отримали 774 генератори, а також десятки одиниць теплогенеруючого обладнання — блочно-модульні котельні, когенераційні установки та котли.

У найближчій перспективі очікується ще майже 800 генераторів, понад 100 трансформаторів і більше сотні котлів та когенераційних установок. Це обладнання має зміцнити енергетичну безпеку громад та допомогти пройти складні періоди без значних перебоїв з постачанням електроенергії.

Кава — це не просто напій, а справжній ритуал для багатьох людей, що щодня починають свій день з її аромату та смаку. Вона не лише допомагає пробудитися, але й дарує енергію на весь день. Кофеїн, який міститься в каві, стимулює нервову систему, підвищує увагу та знижує відчуття втоми, що робить цей напій незамінним для тих, хто має потребу в додатковій енергії або зосередженості. Крім того, кава може покращувати настрій, знижувати рівень стресу та навіть стимулювати метаболізм.

Проте не варто забувати, що, попри численні переваги, кава не є ідеальним напоєм для всіх. Медики попереджають, що для деяких категорій людей вживання кави може бути пов’язане з серйозними ризиками для здоров’я. Особливо обережними повинні бути люди з захворюваннями серцево-судинної системи, оскільки кофеїн може підвищувати артеріальний тиск і викликати прискорене серцебиття. Тому перед тим, як включити каву в свій щоденний раціон, варто проконсультуватися з лікарем, особливо якщо є схильність до серцевих захворювань або інші медичні проблеми.

Негативно кава може впливати й на людей із тривожними розладами. Стимуляція нервової системи часто посилює внутрішнє напруження, провокує панічні атаки, тремтіння та проблеми зі сном. Аналогічні ризики існують для тих, хто страждає на безсоння: навіть одна чашка кави в другій половині дня може призвести до порушення сну, а при хронічних проблемах лікарі радять повністю відмовитися від напою.

Окрему групу ризику становлять пацієнти із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Кава стимулює вироблення шлункової кислоти, що може викликати печію та загострення гастриту або виразкової хвороби. У таких випадках напій здатен погіршувати самопочуття навіть у невеликих дозах.

Медики також наголошують на обмеженнях для вагітних жінок. Надмірне споживання кофеїну може негативно впливати на розвиток плода, підвищувати ризик передчасних пологів та народження дитини з низькою вагою. Саме тому майбутнім матерям радять або повністю відмовитися від кави, або звести її вживання до мінімуму.

Не рекомендована кава і дітям та підліткам. Їхня нервова система більш чутлива до дії кофеїну, що може проявлятися гіперактивністю, дратівливістю та порушенням сну. Також небажаним напій вважається для людей з остеопорозом, оскільки кофеїн може знижувати засвоєння кальцію та погіршувати стан кісткової тканини.

Окремо лікарі виділяють людей з підвищеною чутливістю до кофеїну. У них навіть невелика кількість кави здатна викликати головний біль, прискорене серцебиття, тремтіння в руках і проблеми з травленням.

Для тих, кому кава протипоказана, існують безпечні альтернативи. Зокрема, трав’яні чаї без кофеїну з заспокійливим ефектом, напої з цикорію, які за смаком нагадують каву, а також безкофеїнові кавові напої чи продукти на основі злаків, що не мають стимулюючого впливу на організм.

Навесні 2026 року в Україні традиційно буде проведено індексацію пенсій, але не всі пенсіонери зможуть отримати підвищення своїх виплат. Згідно з чинним законодавством та порядком нарахування, частина громадян залишиться поза межами перерахунку. Це пов’язано з кількома ключовими факторами, зокрема з розміром пенсії, наявністю певних доплат і особливостями індивідуальних випадків.

Індексація пенсій — це регулярний процес, який здійснюється з метою компенсації зниження купівельної спроможності грошей через інфляцію. В Україні цей процес передбачений законодавчо, і кожен рік пенсії мають бути збільшені на певний відсоток. Однак через відсутність чітких механізмів для автоматичного підвищення для всіх пенсіонерів, існують категорії громадян, для яких зміни не відбудуться.

Також підвищення не торкнеться осіб, які отримують так звані спеціальні пенсії. Йдеться, зокрема, про військовослужбовців, суддів, прокурорів, чорнобильців та інші категорії, пенсійне забезпечення яких регулюється окремими законами. Для них механізм індексації відрізняється від загального та залежить від спеціальних нормативних актів.

Розмір індексації для решти пенсіонерів щороку визначається за спеціальною формулою. Коефіцієнт підвищення встановлюється Кабінетом Міністрів з урахуванням рівня інфляції за попередній рік та темпів зростання середньої заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески.

У державному бюджеті на 2026 рік на пенсійні виплати для понад 10 мільйонів українських пенсіонерів передбачено 251,3 мільярда гривень. Частину цих коштів планують спрямувати саме на індексацію, щоб частково компенсувати знецінення доходів через інфляцію.

Водночас експерти наголошують, що навіть після індексації розмір підвищення для багатьох пенсіонерів залишатиметься обмеженим і не завжди перекриватиме реальне зростання цін.

У новому аналітичному звіті Інституту вивчення війни зазначається, що російські сили намагаються повторити сценарій підготовки наступальних дій, який раніше застосовувався на Покровському напрямку. Цього разу аналогічну модель ворог використовує для створення умов атаки на Костянтинівку — важливий логістичний і оборонний вузол на Донеччині.

Аналітики звертають увагу на зростання активності російської авіації в районі Костянтинівка–Дружківка. Йдеться передусім про інтенсивні дії з повітряного перехоплення та удари, спрямовані не стільки на негайне просування вперед, скільки на поступове послаблення українських можливостей. Така кампанія має на меті ускладнити роботу Сил оборони, обмежити маневреність підрозділів і створити передумови для подальших сухопутних операцій.

Командир української бригади, яка діє на цьому напрямку, повідомив 4 лютого, що останнім часом російські війська зосередилися саме на перехопленні логістики, а не на активних бойових діях. Частково це пов’язано з низькими температурами, які обмежують можливості для масштабних наземних операцій. За його словами, такі дії змушують українські підрозділи дедалі більше покладатися на наземні безпілотники для постачання особового складу і позицій у районі Костянтинівки. У січні 2026 року використання таких дронів бригадою зросло вдвічі.

Російські сили, за словами українського командира, системно перехоплюють логістичні маршрути, поєднуючи спостереження, удари та дистанційне мінування наземних ліній зв’язку за допомогою FPV-дронів. Крім того, вони влаштовують засідки з використанням безпілотників та цілеспрямовано знищують українські наземні безпілотні апарати. Окрему увагу противник приділяє ураженню операторів дронів, застосовуючи плануючі авіабомби, безпілотники типу «Молнія» та FPV-дрони. Це ускладнює ротацію і виведення українських операторів із міста.

Представник іншої української бригади, що діє в тактичному районі Костянтинівка–Дружківка, повідомив 8 січня, що у 2025 році дальність дії російських безпілотників значно зросла. Це серйозно ускладнює маневри та просування українських сил у районі Костянтинівки.

Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що російські війська свідомо намагаються відтворити модель кампанії, яку раніше успішно застосували спочатку на Покровському напрямку, а згодом і в східній частині Запорізької області. Тоді РФ завдавала ударів по різних цілях у тилу України на оперативній глибині від 25 до 100 кілометрів і більше, перш ніж переходити до активних наземних наступів.

Окремим елементом цієї стратегії були удари по українських операторах безпілотників, що дозволяло створювати вразливі місця в українській системі протидії дронам. За оцінками ISW, протягом кількох місяців російські війська проводили такі повітряні кампанії для підготовки наступів на Покровському та Гуляйпольському напрямках, що зрештою дозволило їм просунутися там восени 2025 року.