Трагедія у Святошинському районі Києва: вибух забрав життя чоловіка, поранено батька

Закупівлі безпілотних літальних апаратів для Збройних сил України у 2024–2025 роках відбувалися в межах системи, яка від самого початку була ізольована від публічного нагляду, відкритих тендерів і реальної конкуренції між виробниками. Такий підхід формувався під гаслом оперативності та безпеки, однак на практиці призвів до низки системних проблем, що безпосередньо вплинули на боєздатність підрозділів на передовій.

Основою цієї моделі стали прямі контракти, укладені через відповідні державні агентства, які отримали широкі повноваження без достатніх механізмів стримування і противаг. Відсутність конкурентних процедур означала, що ринок був фактично закритий для багатьох українських виробників, які могли запропонувати ефективніші або дешевші рішення. У результаті постачання часто концентрувалися навколо обмеженого кола компаній, що знижувало гнучкість і адаптивність системи в умовах швидких змін на полі бою.

Тривожним сигналом для ринку стала нещодавня термінова комунікація з боку АОЗ, яке почало з’ясовувати у виробників можливість постачання великих партій дронів у лютому–березні. З урахуванням того, що постачання ключових компонентів з Китаю займає до півтора місяця, такі строки є реалістичними лише для компаній, які заздалегідь знали про майбутні замовлення і підготували виробничі запаси. У 2024 році за схожою схемою один із виробників отримав замовлення на мільярди гривень на FPV-дрони, які виявилися дорогими та не отримали підтримки з боку військових через низьку якість.

Ситуація ускладнюється відсутністю системного стратегічного планування. У 2025 році Генеральний штаб і Міністерство оборони так і не змогли чітко сформувати замовлення на 2026 рік — з визначенням конкретних типів дронів, їхньої кількості та технічних характеристик. З одного боку, спостерігається лобіювання дорогих і високоприбуткових виробів із сумнівною бойовою ефективністю. З іншого — існує рейтинг дронів, сформований командою Мінцифри, який базується на реальному досвіді військових і показує, які системи справді працюють на фронті. Ці позиції часто не збігаються з дронами, що просуваються в межах закритих контрактів.

У результаті було ухвалене негласне рішення не укладати довгострокові системні контракти, що призвело до зриву планових постачань. Тепер новій команді Мінцифри доводиться в авральному режимі намагатися компенсувати цей провал, щоб уникнути фактичного дефіциту безпілотників у бойових підрозділах.

За інформацією журналістів, окрім термінових двомісячних контрактів, Агентство оборонних закупівель готується провести опитування виробників щодо їхніх можливостей постачання дронів на шестимісячний період. Такий горизонт дозволив би компаніям завчасно закуповувати комплектуючі та пропонувати більш конкурентні ціни. Водночас відмова від укладання шестимісячних контрактів може свідчити про те, що короткі термінові замовлення розподіляються між заздалегідь визначеним колом виробників.

Підстави для таких підозр пов’язані із закритістю процесу формування потреб армії. Запити надходять із підрозділів до Генштабу, де обмежене коло посадовців разом із Міністерством оборони визначає типи дронів, обсяги та цінові параметри. Фактичну вартість продукції пропонує сам виробник, отримуючи формальний висновок про «ринковість», після чого до неї додається офіційна маржа. Хто саме затверджує остаточну номенклатуру і ціни при контрактах на мільярди гривень, публічно не розкривається.

Оцінка якості дронів і відповідності заявленим характеристикам здійснюється різними комісіями. За даними джерел, одні й ті самі вироби можуть бути відхилені через невідповідність технічним параметрам, але паралельно схвалені іншими структурами без додаткових зауважень. Компанії, які не мають можливості вести неформальні переговори, ризикують бути витісненими з ринку незалежно від фактичної ефективності їхніх розробок на фронті.

На цьому тлі деякі іноземні донори, за інформацією джерел, надають допомогу ЗСУ, обходячи державну систему закупівель. Фінансування спрямовується напряму українським виробникам тих дронів, які реально використовуються бойовими підрозділами. Попит у таких випадках формується не формальними звітами, а безпосереднім спілкуванням з військовими та поїздками на передову.

Виконувач обов’язків генерального директора державної компанії «Укрспецекспорт» Сергій Леонідович Первак у 2024 році здійснив покупку електричного автомобіля Audi Q8 e-tron 2023 року випуску, що стало найдорожчим активом у його декларації про майно та доходи. Вартість транспортного засобу становила 3,29 мільйона гривень, що вказує на високий рівень добробуту керівника однієї з важливих державних компаній.

У той самий рік дружина Сергія Первака, Олександра Андріївна, також придбала автомобіль — Toyota RAV4 Hybrid 2019 року випуску за 1,38 мільйона гривень. Остання покупка також виглядає досить значною, враховуючи клас і вартість транспортного засобу. Відзначимо, що такі придбання додають певну увагу до фінансових звітів високопосадовців, адже вони ставлять під питання рівень доходів та джерела фінансування таких витрат. Відтак, ці покупки можуть стати предметом детальнішого аналізу в контексті публічного інтересу до майна державних службовців.

Сергій Первак володіє квартирою площею 138,7 м² у Києві, придбаною у 2015 році за 1,5 млн грн, а його дружина — квартирою площею 31,2 м², набуту у 2018 році (вартість на момент покупки не вказана).

За 2024 рік зарплата Первака у ДК «Укрспецекспорт» склала 1,8 млн грн, а дружини — 694 тис. грн від АТ «Антонов». Подружжя тримає готівкою 3 тис. доларів та 30 тис. гривень. В декларації вказано численні банківські рахунки, зокрема в «Універсал Банку», «ПриватБанку», Ощадбанку та Укрексімбанку, однак залишки на них не розкриваються.

Ця декларація викликала увагу через придбання дорогого електромобіля під час війни та показує статки керівника державної компанії у період, коли країна перебуває в умовах воєнного стану.

Леся Нікітюк давно й щиро демонструє свою прив’язаність до рідного Хмельницького, не приховуючи теплого ставлення до міста, де минули її дитинство та юність. Нині телеведуча тимчасово мешкає у батьківському домі, куди переїхала разом із сином та улюбленим собакою. За словами Лесі, саме там вона відчуває більше спокою й затишку, ніж у столичному ритмі Києва, особливо в нинішніх непростих умовах.

Перебуваючи вдома, Нікітюк не змогла оминути одну з головних візитівок міста — знаменитий хмельницький базар. Це місце давно стало символом локального колориту, де можна знайти все — від побутових дрібниць до несподіваних стильних речей. Телеведуча зізналася, що прогулянки базаром для неї — це не лише шопінг, а й своєрідна терапія та повернення до спогадів.

Головним акцентом образу став пікантний виріз на спині біля шиї, який зав’язується на стрічку. До яскравого верху Леся підібрала чорні блискучі лосини, які вдало підкреслили її фігуру та додали образу ефектності.

Наприкінці відео ведуча дозволила собі легку провокацію — вона грайливо повернулася до камери спиною, продемонструвавши фігуру в обтислих лосинах. Такий жест традиційно викликав жваву реакцію підписників, які відзначили її впевненість і почуття гумору.

У Вінницькій області правоохоронці викрили працівника місцевого осередку всеукраїнської громадської організації «Комітет з боротьби з корупцією та організованою злочинністю», який вимагав хабар від громадянина за сприяння у вирішенні питання, пов'язаного з його звільненням. Затримання відбулося в результаті оперативної роботи правоохоронців, які отримали інформацію про незаконні дії співробітника цієї організації.

Згідно з даними слідства, працівник організації, зловживаючи своїм службовим становищем, зажадав значну суму грошей у громадянина, обіцяючи за це сприяти вирішенню його проблеми. Після отримання хабаря правопорушника було затримано в момент передачі коштів, що стало підставою для відкриття кримінального провадження.

Оперативники Управління стратегічних розслідувань та слідчі поліції затримали посадовця «на гарячому» під час отримання неправомірної вигоди. До спецоперації були залучені КОРД та рота поліції особливого призначення.

Під час обшуків вилучили 6 тисяч доларів, посвідчення працівника «антикорупційного» комітету, мобільні телефони та автомобіль. Зловмисника затримано за ст. 208 КПК України, йому повідомлено про підозру за ст. 369-2 ККУ (зловживання впливом). Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Санкція статті передбачає від 3 до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Операцію проводили спільно з Військовою службою правопорядку та Управлінням внутрішньої безпеки ЗСУ, процесуальне керівництво здійснює спеціалізована прокуратура у сфері оборони.

У Києві спостерігається помітне збільшення випадків ГРВІ та COVID-19 — за останній тиждень захворюваність зросла на 8,5% порівняно з попереднім періодом. Загальна кількість інфікованих перевищила 10 тисяч осіб, що створює додаткове навантаження на медичні заклади столиці. Серед основних причин такого зростання медики виділяють сезонні зміни, активізацію соціальних контактів та збільшення кількості дітей у дитячих колективах.

Попри це, введення дистанційного навчання у школах дало позитивний ефект: зменшилася кількість прямих контактів між учнями, що сприяло уповільненню швидкості поширення вірусів серед дітей. Лікарі підкреслюють важливість дотримання санітарних норм та правил гігієни, особливо у громадських місцях, аби знизити ризик масового зараження.

Щодо COVID-19, спостерігається зменшення загальної кількості нових випадків, але зростає кількість госпіталізацій. Половина з усіх госпіталізованих – діти. Минулого тижня у столиці зафіксовано сім летальних випадків через ускладнення від вірусних інфекцій: п’ятеро – від COVID-19 та двоє – від грипу.

Медики наголошують на важливості вчасного звернення до лікаря при перших симптомах. Основні ознаки грипу включають різке підвищення температури, ломоту в тілі, сильний головний біль, слабкість та сухий кашель. Симптоми COVID-19 цього сезону: тривала гарячка, порушення дихання, втрата смаку або нюху та сильна втома.

Фахівці закликають киян дотримуватися профілактичних заходів, обмежувати контакти за наявності симптомів та своєчасно вакцинуватися проти грипу та COVID-19.

Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради 28 січня підписав договір із ТОВ «Монтажно-будівельна компанія Сінергія» щодо постачання та встановлення 70 сонячних електростанцій для дошкільних навчальних закладів міста. Загальна вартість проєкту складає 108,71 млн грн.

Проєкт передбачає комплексний підхід: компанія відповідатиме не лише за доставку обладнання, а й за його монтаж та налаштування на об’єктах. Планується завершити всі роботи до 30 вересня 2026 року. Фінансування здійснюватиметься поетапно, що дозволить оптимально контролювати виконання робіт і забезпечити якісну установку систем.

При цьому у відкритих джерелах доступні значно дешевші аналоги: наприклад, у Львівській області гібридна станція на 30 кВт «під ключ» коштує близько 757 доларів за кВт із ПДВ, що майже вдвічі дешевше за тендерну ціну Дніпра.

Конкуренції на тендері не було – на відкриті торги більше ніхто не прийшов. Для участі учасники мали надати аналогічний договір на встановлення сонячних електростанцій і відповідати низці кваліфікаційних вимог до штатних спеціалістів.

ТОВ «МБК Сінергія» належить Батиру Азімову з Дніпра, Володимиру Кошелю з-під Дніпра та Любові Сердюк із Кам’янського, керує компанією Євгеній Вакуленко. Компанія отримала підрядів на 2,32 млрд грн із 2016 року, зокрема від 2024 року всі підряди по сонячних станціях для закладів освіти Дніпра на суму 308,78 млн грн.

У Львівській області керівник одного з відділів правоохоронного органу опиниться на лаві підсудних через зловживання своїм службовим становищем. Досудове розслідування цієї справи завершили співробітники Державного бюро розслідувань, і обвинувальний акт уже направлений на розгляд суду. За результатами слідства, виявлено, що посадовець зловживав своїми повноваженнями, що призвело до серйозних правопорушень.

Дії обвинуваченого стали об'єктом пильної уваги правоохоронців після того, як було виявлено численні порушення в процесі виконання службових обов'язків. Зокрема, керівник неправомірно використовував свій статус для досягнення особистих інтересів, що порушувало законодавство та підривало довіру до правоохоронної системи в регіоні.

Попри це, керівник відділу регулярно підписував документи, на підставі яких їй нараховували заробітну плату, премії та інші обов’язкові виплати у повному обсязі. За даними слідства, посадовець достеменно знав про відсутність підлеглої, однак свідомо «закривав очі» на порушення.

У ДБР зазначають, що однією з причин такої поведінки стали особисті стосунки співробітниці з керівництвом обласного управління правоохоронного органу. Саме це, за версією слідства, спонукало керівника відділу забезпечувати безпідставні виплати бюджетних коштів.

Унаслідок зловживань державному бюджету завдано збитків на суму понад 680 тисяч гривень. Саме стільки було незаконно виплачено у вигляді зарплати та додаткових винагород.

Посадовця обвинувачують за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України — зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до шести років.

Процесуальний нагляд у кримінальному провадженні здійснювала Львівська обласна прокуратура.